Добірка наукової літератури з теми "Контекстуальний синонім"

Language is commonly believed to be one of the dominant components in the philosophical ideology. The given article is aimed at revealing the linguistic and philosophical foundations of “contextuality” and “context” under the study of occasional speech units on the material of the English language from the standpoint of interdisciplinary holism. Interdisciplinarity is caused by the lack of a unified methodology for the study of contextual synonyms as global phenomena in newspaper and artistic discourses in the contemporary English.Lexical units on the basis of modern newspaper and artistic discourses are studied. “Contextuality” with a reference to modern explorations of linguistic philosophy is explicated. The study of contextual synonyms characterizes the role of linguistic and philosophical knowledge and outlines the prospects for further research in terms of linguosynergetics. The methodological basis contains a combination of general (analysis, synthesis, induction, deduction) and linguistic (componential, logical) methods. The epistemological interpretation of “contextualism” explains the fact that the context is based on pure experience and a priori structures. From the standpoint of anthropology, “contextuality” is composed of three components, which include a cognitive, behavioral and emotional components.There has been made an attempt to study contextual synonyms within the framework of Austin’s language pragmatism. It has been determined that the main prerequisites for contextuality are ready-made scripts and templates of a certain language community. The proposed article confines that the contextual synonyms are formed by the author’s intentions in the artistic style, while the situational synonyms on the material of the English periodicals are formed on the basis of collective beliefs or background knowledge. The main hypotheses of the British and American schools to understanding the concept of “context” are highlighted. Both schools singled the “cultural component” out. It has been substantiated that contextual synonyms activate the pragmatic effect in terms of a language game. The analyzed theoretical sources indicate that the rejection of structural logocentrism in favor of dynamism and linguistic ambiguity becomes a prerequisite for the study of speech phenomena in the realm of linguosynergetics.Key words: contextuality, context, cultural component, language game, pragmatism. Заведено вважати, що мова є одним із домінантних компонентів у філософській ідеології. Реферована стаття покликана розкрити лінгвофілософські підвалини поняття «контекстуальність» і «контекст» у процесі дослідження оказіональних мовленнєвих одиниць на матеріалі англійської мови в умовах інтер-дисциплінарного холізму. Міждисциплінарність викликається відсутністю уніфікованої методики до дослідження контекстуальних синонімів як глобальних феноменів на матеріалі англійської мови. У розвідці досліджуються лексичні одиниці на матеріалі сучасного газетного й художнього дискурсів. Експлікується термін «контекстуальність» з опертям на сучасні розвідки лінгвофілософії. Під час вивчення контекстуальних синонімів характеризується роль лінгвофілософського знання та окреслюються перспективи подальшого дослідження в розрізі лінгвосинергетики. Методологічне підґрунтя містить поєднання загальних (аналіз, синтез, індукція, дедукції) та лінгвістичних (компонентний, логічний) методів. Епіс-темологічне трактування «контекстуалізм» зводиться до того, що контекст ґрунтується на чистому досвіді й апріорних структурах. З позиції антропології «контекстуальності» сприяють когнітивний, поведінковий (біхевіористичний) та емоційний компоненти. У межах Остінського мовного прагматизму про-понується вивчення мовленнєвих феноменів – контекстуальних синонімів. Визначено, що основними пере-думовами контекстуальності є готові сценарії та шаблони певної мовної спільноти. У запропонованій статті з’ясовано, що контекстуальні синоніми, утворені авторськими інтенціями, притаманні радше художньому стилю, в той час, як ситуативні синоніми на матеріалі англомовної періодики утворюються на колективних уявленнях чи фонових лінгвокультурних знаннях. Викладено основні гіпотези британської та американської школи щодо розуміння поняття «контекст». Обидві школи орієнтувались на «культурний компонент». Обґрунтовано той факт, що контекстуальні синоніми є активізаторами прагматичного ефекту у вигляді мовної гри. Проаналізовані теоретичні джерела свідчать про те, що відмова від структурного логоцентризму на користь динамічності й мовної неоднозначності стає передумовою вивчення мовленнєвих феноменів у руслі лінгвосинергетики.Ключові слова: контекстуальність, контекст, культурний компонент, прагматизм, мовна гра.

У статті досліджено синоніми, що функціонують у текстах сучасної української жіночої прози. Проаналізовано значення лексичних одиниць, що вступають у синонімічні відношення за певних контекстуальних умов. Наведено семантичні процеси, за яких відбувається семне варіювання у значеннях синонімів. За допомогою методу компонентного аналізу описано семний склад значень синонімів: виявлено інтегральні, диференційні й оказіональні складники семантики низки близьких за значенням слів. З’ясовано особливості трансформації семного складу значень слів під впливом контексту. Наголошено, що значення слів під впливом контексту зазнає певних зрушень, що зумовлює поступ синонімічних відношень.

Аннотация: В стихотворных строчках Марины Цветаевой имеется богатая палитра колоронимов. Мы находим их переосмысления, контекстуальные наращения смыслов и расширение синонимических рядов. В статье (в силу ограниченности ее объема) затрагиваются только три базовых колоронима – красный, белый, черный. В лирике Марины Цветаевой эти цвета имеют глубинный смысл: это как противоборствующие стихии.Белый – это не просто цвет, это и символ чистоты и святости (белая совесть, бела монашка), и символ социальной принадлежности. Противопоставления черный и белый так же часты в лирике Цветаевой, как и ее авторские антонимы белый – красный. Ключевые слова: цвет, колороним, базовый колороним, красный, белый, черный, контекстуальные наращения смысла. Аннотация: Марина Цветаеванын ыр саптары колоронимдерге бай. Биз аларды биригүүнүн жана синоним катар көбөйтүүнүн контексттик маанисин, кайрадан карап чыгуубуз керек. Макала (анын чектелүү көлөм негизинде) үч гана негизги колороним таасир - кызыл, ак, кара. Цветаевага бул түстөр зор мааниге ээ: бул карама-каршы элемент. Ак туз – булл жон эле түс эмес, аруулук жана ыйык белгиси (ак абийир, ак кечил) болуп саналат, жана коомдук абалдын бир белгиси. Цветаеванын лирикасында карама-каршы кара жана ак жана анын авторлук антониидери ак – кызыл көп жолугат Түйүндүү сөздөр: түс, колороним, негизги колороним, кызыл, ак, кара, контексттик мааниге болууда. Annotation: In the poetic lines of Marina Tsvetaeva there is a rich palette of coloronims. We find their redefinition, contextual buildups of meaning and the expansion of synonymic rows. In the article (due to the limited nature of its capacity), only three basic coloronims are broached - red, white, black. In the lyric poetry of Marina Tsvetaeva, these colors have a deeper meaning: they are like opposing nature elements. White is not just a color, it’s also a symbol of purity and holiness (the white conscience, the white nun), as well as symbol of social belonging. Contrasts between black and white are as common in Tsvetaeva’s lyrics as her author’s antonyms — white and red. Keywords: color, coloronim, base color red, white, black, contextual buildups of meaning

The author reveals the essence of the concept of "entrepreneurship" and "culture of entrepreneurship" – in general, and in the context of modernization transformations of the second half of the XIX – early XX century. The article emphasizes that the concepts of "entrepreneurship" and "entrepreneurship culture" are contextual while retaining standard features. Views on the essence of entrepreneurship by Josef Schumpeter, Alfred Chandler (founder of business history), Franco Amateur, etc., are analyzed. The author refers to the works of Max Weber, Werner Sombart, Rolf Ruttinger in the analysis of the concept of "entrepreneurial culture". In the context of the study, the author defines the culture of entrepreneurship as synonymous with a new system of norms and symbols, forms, methods of entrepreneurial activity, even a new goal (the new author understands as modern, industrial, as opposed to traditional). Entrepreneurship culture is object-subjective and cannot be reduced to socio-psychological, value or motivational components. It includes a set of rules and tools for solving external adaptation and internal integration of resources. The conclusions noted the key features of entrepreneurial culture – eclecticism, instability, low level of innovation, confrontational style of relations with workers, short-sightedness and prevalence of motives for self-affirmation, in relations with the authorities – dependence. Even though the culture of entrepreneurship depends on specific historical factors, it is still an umbrella term.Key words: business history, history of entrepreneurship, the culture of entrepreneurship, modernization. Авторка розкриває сутність поняття «підприємництво» та «культура підприємництва» – загалом та в контексті модернізаційних перетворень другої половини ХІХ – початку ХХ століття. Акцент у статті зроблений на тому, що поняття «підприємництво» та «культура підприємництва» є контекстуальними, втім, зберігаючи загальні спільні риси. Аналізуються погляди на сутність підприємництва Йозефа Шумпетера, Альфреда Чандлера (засновника напряму бізнес-історії), Франко Аматорі тощо. Авторка звертається до доробку Макса Вебера, Вернера Зомбарта, Рольфа Рюттінгера при аналізі поняття «культура підприємництва». В контексті дослідження культуру підприємництва авторка визначає як синонім нової системи норм і символів, форм, методів підприємницької діяльності, навіть нового цілепокладання (нове розуміється в якості модерне, індустріальне, на противагу традиційному). Культура підприємництва носить об’єктно-суб’єктний характер і не може бути зведена лише до соціально-психологічних, ціннісних чи мотиваційних компонентів. Вона включає набір правил та засобів вирішення про-блем зовнішньої адаптації й внутрішньої інтеграції ресурсів. У висновках відмічені ключові риси культури підприємництва – еклектичність, нестабільність, низький рівень інноваційності, конфронтаційний стиль взаємин із робітниками, недалекоглядність та поширеність мотивів самоствердження, у відносинах із владою – залежність. Попри те, що культура підприємництва залежить від конкретно-історичних факторів, це все ж парасольковий термін. Ключові слова: бізнес-історія, історія підприємництва, культура підприємництва, модернізація.

Введение. Выявлены состав и специфика реализации ядерных признаков концепта «высшее образование», представленного в отечественных СМИ 2012–2017 гг. и отражающего результаты медийной интерпретации отечественного образования как социального института. Материал и методы. Материалом для исследования послужили публикации в центральных российских СМИ с 2012 по 2017 г., размещенные на официальных сайтах изданий, включающие новости, аналитические статьи, интервью. Отбор материала осуществлялся сплошной выборкой текстов, реализующих исследуемый концепт. Результаты и обсуждение. В ядерную зону лексических репрезентантов исследуемого концепта в СМИ входят словосочетания высшее образование, высшая школа, его контекстуальные синонимы профессиональное образование и образование, в состав его репрезентантов – лексемы вуз, университет. Кроме того, интерпретацию исследуемого концепта маркируют лексемы, номинирующие специфику деятельности соответствующего института. Развертывание рассматриваемого концепта в исследуемый период характеризуется формированием признакового состава в соответствии с содержанием проводимых реформ, а также динамикой реализации обнаруженных признаков. В результате было выделено четыре ядерных признака медийного концепта «высшее образование»: «конкурентоспособность на мировом уровне», «институт, объединяющий вузы, характер и количество которых адекватны решению его задач», «ориентированность на экономику», «экономически эффективное рыночное производство». Заключение. Все выявленные признаки отражают базовые положения проводимой в это время реформы российского образования, а их представление в СМИ соответствует, с одной стороны, установке на освещение реформы и удовлетворению потребностей читателей – с другой. Introduction. The content and peculiarities of the implementation of the nuclear features of the concept “higher education” presented in the national media in 2012–2017 and reflecting the results of the media interpretation of national education as a social institution are revealed. Material and methods. The materials of the central Russian media from 2012 to 2017 published on their official websites, including news, analytical articles, and interviews, were used as the research material. The selection of material was carried out by a continuous selection of texts that implement the studied concept. Results and discussion. The nuclear of lexical representations of the researched concept includes the phrase higher education, higher school, its contextual synonyms are professional education and education, and its representatives include such lexemes as higher education, University. Moreover, the interpretation of the concept is marked by lexemes that nominate the specific features of the corresponding Institute’s activities. The development of the concept during the study period is characterized by the formation of the specific content in accordance with the content of the ongoing reforms, and also by the dynamics of the implementation of its features. As a result of the analysis, 4 nuclear features of the media concept “higher education” were identified: “competitiveness at the world level”; “an institution that unites universities, the nature and number of which is adequate to solve its problems”; “economic-oriented”; “cost-effective, market-based production”. Non-nuclear characteristics include “having a wide range of educational areas”, “a social institution that is significant for an individual”, “having a research component”, and others. Conclusion. Four nuclear features of the concept of “higher education” are identified, only one of them is recorded in the explanatory dictionaries of the Russian language. All the identified features reflect the basic provisions of the Russian education reform being carried out at this time, and their presentation in the media are aimed to inform of the reform on the one hand, and to satisfy the audience on the other hand.

Введение. Рассмотрены особенности лексической репрезентации идеи национального единения в публицистических и рекламных текстах. Актуальность исследования обусловлена современным состоянием сферы социальной коммуникации, в частности неограниченными возможностями свободного взаимодействия людей благодаря доступности цифровых технологий, в результате которого, с одной стороны, различными акторами может оказываться влияние на сознание человека посредством текстов (например, газетные публикации, реклама и др.), с другой – разные виды дискурсов отражают особенности представлений людей о том или ином фрагменте современной действительности. Цель – проанализировать, какими лексическими средствами репрезентируется идея национального единения в медийном дискурсе. Объект исследования – публицистические и рекламные тексты. Материал и методы. Материалом исследования выступили лексикографические данные, фрагменты текстов, извлеченные из Национального корпуса русского языка и выбранные авторами из публикаций СМИ, поликодовые тексты коммерческой рекламы. Использовались методы семантико-мотивационной реконструкции, компонентного анализа, интерпретации контекстной семантики, анализа дефиниций. Результаты и обсуждение. На основе изучения языковой репрезентации идеи национального единения в словарях и речевом употреблении установлено значение неидиоматического составного выражения национальное единение, выявлены контекстные маркеры идеи национального единения в публицистических и рекламных текстах. Выражение национальное единение рассмотрено в ряду синонимичных единиц национальное единство и национальное согласие. Показано, что выражение национальное единение имеет процессуальное значение и предполагает длительность действия, а выражения национальное единство и национальное согласие – предметное значение результативности и контекстуальный синоним национальный союз. На основе анализа дефиниций прилагательного национальный и существительного единение и их речевого употребления как составного неидиоматического выражения сформулировано определение национального единения как государственного процесса сплочения граждан страны, имеющих общее историческое прошлое, на основании взаимодействия власти и народа по вопросу решения задач развития государства и национальной безопасности. Установлено, что в коммерческой поликодовой рекламе выражение национальное единение не употребляется, однако идея национального объединения реализуется имплицитно. Заключение. Выявлены языковые маркеры продвижения идеи национального единения в современной коммерческой рекламе, номинирующие общие традиции, территорию и некоторые особенности социокультурной жизни страны. Отмечается, что коммерческая реклама имеет значительные возможности для продвижения общенациональных идей, в изучении воспитательных возможностей рекламного дискурса видится перспектива исследования. Introduction. The features of the lexical representation of the idea of national unity in publicistic and advertising texts are considered. The relevance of the study is due to the current state of the field of social communication, in particular, the unlimited possibilities of free interaction between people due to the availability of digital technologies, as a result of which, on the one hand, various actors can in-fluence human consciousness through texts (for example, newspaper publications, advertising, etc.), on the other hand, different types of discourses reflect the peculiarities of people’s ideas about a par-ticular fragment of modern reality. Aim and objectives. The purpose of the article is to analyze what lexical means represent the idea of national unity in the media discourse. The object of research is journalistic and advertising texts. Material and methods. The research material was lexicographic data, text fragments extracted from the National Corpus of the Russian language and selected by the authors from media publications, polycode texts of commercial advertising. The methods of semantic-motivational reconstruction, com-ponent analysis, interpretation of contextual semantics, analysis of definitions were used. Results and discussion. Based on the study of the linguistic representation of the idea of national unity in dictionaries and speech use, the value of the non-idiomatic compound expression national unity is established, contextual markers of the idea of national unity are identified in publicistic and advertising texts. The expression national unity is considered in a series of synonymous units of national unity and national consent. It is shown that the expression national unity has a procedural meaning and pre-supposes the duration of action, and the expressions of national unity and national consent have a substantive meaning of effectiveness and a contextual synonym for national union. Based on the analysis of the definitions of the adjective national and the noun unity and their speech use as a com-posite non-idiomatic expression, the definition of national unity is formulated as ‘the state process of rallying the citizens of the country who have a common historical past, based on the interaction of the authorities and the people on the issue of solving the problems of state development and national secu-rity’. It has been established that in commercial poly-code advertising, the expression national unity is not used, but the idea of national unification is implemented implicitly. Conclusion. The authors identified language markers for promoting the idea of national unity in mod-ern commercial advertising, nominating common traditions, territory and some features of the coun-try’s socio-cultural life. It is noted that commercial advertising has significant opportunities for promot-ing national ideas; a research perspective is seen in the study of the educational possibilities of adver-tising discourse.

У статті розглянуто особливості функціонування арготичної лексики як головного лексичного шару комунікації кримінально світу в романі Мирослава Дочинця «Лис». Досліджено важливі аспекти побутування арготичної лексики, її вписаність в канву художнього твору, відповідність стилістичним, естетичним нормам. Доведено, що креативну сутність визначє націленість автора на незвичність мововираження, світогляд, філософію його носіїв, прагнення акцентувати увагу читача З одного боку, переважають негативні знижені лексичні номінації на зразок мусора, слідак, кент, шушваль,чуйка. З іншого, автор апелює до національного мовного досвіду читача й досягає бажаного семантичного і стилістичного ефекту за допомогою одиниць лексико-фразеологічного та синтаксичного рівнів мови: здобувати авторитет, вести базар, платити по рахунках, час збирати розкидане каміння, пудрити мізки, розсусолити бедлам, ловити фарт. Виокремлено низку контекстуальних синонімів, які підкреслють локальний колорит індивідуальної оповіді: короїдка; виправно-трудова колонія; територія, де закон відпочивав; невільний світ; доросла зона. Описано процеси, які відбуваються в літератуній мові, та необхідність оцінювати всі складові компоненти мовленнєвого потоку, зокрема й динаміку розвитку української аргосистеми. Здійснене дослідження доводить, що мова кримінального світу постійно видозмінюється, розвивається, розширю сферу впливу і використання в художній літературі, тобто мова розвивається не у своїй правильній іпостасі, а в усному, спонтанному, соціально малоконтрольованому мовленні. Тільки розмовна стихія є живильним джерелом для розвитку будь-якої мови. Отже, жаргонна лексика – це своєрідна картина світу, потужна семіосфера певного часового зрізу культури, що відкриває у слові смислову перспективу як концентрат соціокультурного, духовного, психологічного клімату епохи.

В роботі визначено адекватні та найбільш прийнятні шляхи передачі контекстуальних синонімів українською мовою. Визначено пояття контексту та роль, яку він відіграє при перекладі багатозначних слів. Описано фактори, які обумовлюють вибір перекладацького еквівалента і розкриття значення багатозначності мовних одиниць; здійснено порівняльний аналіз перекладу багатозначних слів із варіантами перекладу запропонованими словником.

На материале текста романа «Белые одежды» В. Д. Дудинцева раскрываются особенности художественной картины мира писателя (соединение рационального и эмоционального начала, детальность, яркость, контрастность), находящие выражение в использовании разнообразного языкового материала (разговорная и просторечная лексика, фразеологизмы, термины, языковые и контекстуальные синонимы и антонимы и т.д.).