Добірка наукової літератури з теми "Контекстуальний переклад"

Мета – охарактеризувати переклади малої прози Е. Ожешко, здійснені О. Кониським, визначити передумови їхньої появи на шпальтах українських часописів, довести, що в українському літера- турознавстві другої половини ХХ – початку ХХІ століття авторство однієї з новел польської письменниці помилково приписують О. Кониському. Дослідницька методика. У процесі дослідження застосовано такі методи, як: історико-літературний, біографічний, типологічний, контекстуальний. Результати. У статті наголошено, що О. Кониський один з найактивніших адептів національної ідеї другої половини ХІХ століття своєю багатогранною діяльністю лобіював інтереси народу, освітньо-культурне відродження розділеної країни, територіальне, ментальне і світоглядне возʼєднання українців Галичини і Наддніпрянщини. Він безпосередньо впливав на формування культурно-естетичних і світоглядних засад, що сприяли розвиткові української освіти, науки, літератури. Одним із шляхів націєтворення О. Кониський вважав утвердження національної мови, тому його художня творчість і переклади творів з російської та польської мов мали не лише естетичні, а й україноцентричні цілі. Наукова новизна. Визначено, що одна з новел Е. Ожешко, перекладена О.Кониським, у сучасному українському літера- турознавстві помилково окреслена не як переклад, а твір О. Кониського. Практичне значення. Основні результати дослідження можуть бути використані при подальшому вивченні польського та українського літературних процесів другої половини ХІХ – початку ХХ століття, а також літературної й перекла- дацької діяльності. О. Кониського.

У статті висвітлено особливості відтворення фразеологічних одиниць як засобів характеротворення персонажів у перекладах твору «Аліса в Задзеркаллі» українською та польською мовами. Подано класифікацію фразеологічних одиниць з точки зору перекладознавства. Визначено способи перекладу фразеологічних одиниць (переклад фразеологічним еквівалентом, фразеологічним аналогом, описовим перекладом, контекстуальними замінами та калькуванням, використання відповідного фразеологізму в цільовій мові). Проаналізовано класифікацію фразеологічних одиниць за їх семантикою (звичайні словосполучення (звороти, свобода вибору яких обмежена); фразеологічні ряди (звороти, що виражають одне, але складне поняття); фразеологічні єдності (звороти, що є одним нерозривним цілим). Визначено, що фразеологічне зрощення – це семантично неподільна фразеологічна одиниця, і на значення якої ніколи не впливають значення її компонентів; фразеологічна єдність – це семантично неподільна фразеологічна одиниця, ціле значення якої мотивоване значеннями її компонентів; фразеологічна комбінація – це семантично подільна фразеологічна одиниця, в якій кожне слово має абсолютно незалежне значення. Подано функціональну класифікацію фразеологізмів у творі «Аліса в Задзеркаллі» (фразеологізми, що стосуються характеристики персонажів; фразеологічні одиниці, що передають внутрішній стан героя; фразеологічні одиниці, що допомагають розкрити фізичний стан персонажа; фразеологізми, що характеризують багатий духовний світ героя, мудрість, дотепність). Фразеологізми, що стосуються характеристики героїв і виконують оцінну функцію, тематично поділено на такі групи: фраземи, що допомагають розкрити позитивні якості персонажів; фраземи, що сприяють розкриттю негативних якостей; фраземи, що доповнюють портретну характеристику. Досліджено способи перекладу фразеологічних одиниць українською та польською мовами. Аналіз 150 фразеологічних одиниць привів до висновку, що існує кілька способів перекладу фразеологічної одиниці залежно від того, до якої групи вона належить. Існують такі способи перекладу фразеологічних одиниць – переклад фразеологічного еквівалента, фразеологічний аналог, описовий переклад, контекстуальні заміни.

У статті розглядаються способи відтворення реалій у романі Стівена Кінга «Аутсайдер» та проводиться аналіз їх перекладу українською мовою. Перекладацька діяльність є важливим аспектом життя людини та міжкультурної діяльності. Переклад міжмовних реалій є одним із найскладніших розділів перекладознавства, оскільки такі слова та словосполучення позначають предмети, поняття, явища тощо, які в мові перекладу не мають прямих еквівалентів. Тому діяльність перекладача має бути спрямована на подолання лінгвоетнічного бар’єру, щоб носію цільової мови були зрозумілі тонкощі культури, національної психології представників мови-джерела. Однією із найголовніших умов доцільного відтворення реалій є полюблені знання. Коли у перекладача є правильне уявлення про реалію та її контекстуальне використання, йому легше знайти адекватний відповідник цієї реалії в перекладі. Перекладач має бути досконало ознайомлений із системою способів відтворення реалій, котрі описані в перекладацькій літературі. Для того щоб запропонований варіант перекладу був досить успішним, вибір способу перекладу слів- реалій відіграє значну роль. Попит на адекватний переклад зумовлений тим, що успіху у цій діяльності можна досягти лише за умови використання лексичних та граматичних трансформацій, адже словникові відповідники не завжди можуть коректно відображати реалії під час перекладу. Роман С. Кінга «Аутсайдер» (опублікований у 2018 році) містить у собі значну кількість реалій, які було піддано детальному аналізу для досягнення успішного перекладу мовою перекладу. Український варіант цього твору був запроваджений харківським видавництвом Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля» (КДС). Переклад здійснила Анастасія Рогоза, яка знайома читачеві перекладами романів «Мовчання ягнят», «Ганнібал» Томаса Гарріса та низкою інших робіт Стівена Кінга. Вона є широковідомим фахівцем, її праці вважаються висококваліфікованими, що дає підстави стверджувати, що варіанти перекладу реалій, які вона запропонувала, є успішними. Найбільш продуктивними виявилися транскодування та калькування, менш продуктивним – описовий переклад та родо-видова заміна.

The purpose of the work is to compare the translators’ idiostyles and conceptions through a comparative analysis of G.G. Byron’s mystery “Cain” and Ukrainian-language interpretations by M. Kabaliuk and O. Hriaznov.Methods of work. In the research a comparative method is used to compare the original and the translation and compare two translations, literary and stylistic textual analysis, descriptive and contextual methods are used to determine the stylistic dominants of the original and the target work, the method of assessing the adequacy of translation is used to define the translators’ mastery, the method of quantitative calculations is used to determine the degree of reproduction of linguistic and stylistic expression means.Results. In the article the characteristic features of G.G Byron’s idiostyle, the stylistic features of the original text of the mystery “Cain” are outlined. The degree of style reproduction adequacy of G.G. Byron’s mystery “Cain” in the interpretation by two Ukrainian translators – M. Kabaliuk and O. Hriaznov is determined, the specifics of their translation style are clarified. The history of O. Hiyaznov’s translation with the use of own electronic correspondence is investigated. The literary-critical opinion concerning the named translations is considered. Translation analysis is performed at the phonetic, rhythmic, lexical, morphological and syntactic levels. Information on the translation reception of G.G. Byron’s works in Ukraine has been expanded.Conclusions. The conducted comparative analysis makes it possible to state that each of these translators has an individual translation style, his own understanding of the author’s intention. M. Kabaiyuk takes into account the requirements for the most accurate reflection of the content in combination with the deepest reproduction of the author’s style, so his translation is marked by a high degree of adequacy. M. Kabaliuk approaches extremely close to the original work, avoiding literalism, preserving the author’s lexemes at most. He tries to convey all the stylistic dominants of the original maximally, pays attention to the subtle nuances of the poetic fabric of the English work; the interpreter’s presence is minimized. O. Hriaznov claims that a translation from an unlike language cannot be accurate; he pays more attention to the content than to the style, and does not reproduce all the features of G.G. Byron’s idiostyle (exclamatory intonation in some places, repetitions, about half of the epithets and exclamations). He is somewhat fluent with the original, often paraphrasing language units based on his own perception.Key words: translation, original, style, adequacy, stylistic dominant, translation strategy, emotionality, lexeme, lexical and syntactic linguistic-stylistic means. Мета роботи – шляхом зіставного аналізу містерії Дж.Г. Байрона «Каїн» та україномовних інтерпретацій М. Кабалюка і О. Грязнова порівняти ідіостилі і концепції перекладачів.Методи роботи. У дослідженні використано зіставний метод для порівняння оригіналу та перекладу і порівняння двох перекладів між собою, літературно-стилістичний текстуальний аналіз, описовий і контекстуальний методи – для визна-чення стильових домінант ориґіналу і цільового твору, метод оцінювання адекватності перекладу – для визначення ступеня майстерності перекладачів, метод кількісних підрахунків – для визначення ступеня відтворення мовностилістичних засобів вираження.Результати. У статті окреслено характерні риси ідіостилю Дж.Г. Байрона, стильові особливості оригінального тексту містерії «Каїн». Визначено ступінь адекватності відтворення стилю містерії Дж.Г. Байрона «Каїн» в інтерпретації двох укра-їнських перекладачів – М. Кабалюка та О. Грязнова, з’ясовано специфіку їхньої перекладацької манери. Досліджено історію перекладу О. Грязнова з використанням власного електронного листування. Розглянуто літературно-критичну думку щодо названих перекладів. Проведено перекладознавчий аналіз на фонетичному, ритмічному, лексичному, морфологічному та син-таксичному рівнях. Розширено відомості про перекладну рецепцію творчості Дж.Г. Байрона в Україні.Висновки. Проведений зіставний аналіз дає змогу стверджувати, що кожен із зазначених перекладачів має індивідуальний перекладний стиль, власне розуміння авторського задуму. М. Кабалюк враховує вимоги щодо якнайточнішого відображення змісту у поєднанні з якнайглибшим відтворенням стилю автора, тому його переклад відзначається високим ступенем адек-ватності. М. Кабалюк підходить гранично близько до першотвору, уникаючи буквалізму, максимально зберігаючи авторські лексеми. Він намагається максимально передати всі стильові домінанти першоджерела, звертає увагу на найтонші нюанси поетичної тканини англійського твору; присутність перекладача зведена до мінімуму. О. Грязнов стверджує, що переклад із неблизькоспорідненої мови не може бути точним; звертає більшу увагу на зміст, ніж на стиль, і відтворює не всі особливості ідіостилю Дж.Г. Байрона (окличну інтонацію подекуди, повтори, приблизно половину епітетів і вигуків). Він дещо вільно поводиться з оригіналом, часто перефразовує мовні одиниці, виходячи із власного сприйняття.Ключові слова: переклад, оригінал, стиль, адекватність, стильова домінанта, перекладацька стратегія, емоційність, лексема, лексичні та синтаксичні мовностилістичні засоби.

У статті розглянуто питання відтворення інфінітива та його комплексів у перекладі художнього тексту. Мета роботи – встановити кореляцію між різними чинниками, що обумовлюють перекладацькі стратегії для передачі цієї граматичної форми. Найбільш частотним способом перекладу з англійської є граматичний аналог в українській і російській мовах. Використовують й інші варіанти відтворення інфінітива: особова форма дієслова, підрядне речення та граматична заміна частин мови. Переклад інфінітивних комплексів найчастіше супроводжується декомпресією. Установлено, що спосіб відтворення інфінітива залежить передусім не від його синтаксичної функції, а від лексичного наповнення речення, безпосередніх контекстуальних партнерів інфінітива та правил сполучуваності.

Стаття привячена способам передачі метафор оригінального тексту засобами української мови як таким, що допомагають домогтися найточнішого перекладу та передати все те, що хотів донести до читача автор оригіналу. Метою дослідження є аналіз способів передачі метафори тексту оригіналу в тексті перекладу. Дослідження ґрунтується на матеріалі роману Едгара Аллана По «Падіння дому Ашерів» і його українських перекладах, виконаних В. Вишневим та М. Йогансеном. Основні наукові результати отримані з використанням комплексу загальнонаукових та спеціальних методів дослідження, а саме: аналізу та узагальнення наукової літератури з проблем перекладу метафори; теоретичного узагальнення, аналізу й синтезу; цілісних та інтегральних підходів до дослідження лінгвістичних явищ; порівняльного, описового та аналітичного методів. Проаналізувавши роман Е. А. По «Падіння дому Ашерів» та його переклади, автор констатує, що автори перекладів використовують більше стилістичних прийомів, аніж автор оригінального тексту, вдаючись при цьому до всіх способів передачі метафор. Найчастіше використовують: прийом заміни слова чи словосполучення аналогом із тотожним значенням, але відтвореним по-різному; прийом структурної трансформації, тобто зміни граматичної структури чи порядку слів у тексті перекладу; прийом додавання чи вилучення певних лексичних одиниць. Ймовірно, це пов’язано з тим, що важко віднайти еквівалент, який би повністю відповідав оригіналу. Коли він навіть є, емоційне забарвлення в обох мовах може бути різним. Тож застосування зазначених прийомів доцільне. Автор на конкретних прикладах демонструє використання перекладачами таких трансформацій, як контекстуальна заміна, синонімічна заміна, компресія, декомпресія, експресивація, зокрема для того, щоб надати текстові перекладу відповідного емоційного забарвлення.

Метою статті є визначення способів відтворення вербалізованої репрезентації індивідуально-авторського концепту DEATH у романі Донни Тартт «Таємна історія» (1992 р.) та в його українському перекладі, виконаному Богданом Стасюком (2020 р.). У дослідженні використано концептуальний, компаративний, контекстуальний і перекладацький аналіз тексту оригіналу та тексту перекладу. Наукова новизна роботи полягає в тому, що це перша спроба проаналізувати конкретні перекладацькі стратегії та прийоми, використані для відтворення індивідуально-авторського концепту DEATH, вербалізованого в романі Донни Тартт та його українському перекладі, з огляду на його поняттєвий, аксіологічний та образний складники. Згідно з результатами дослідження індивідуально-авторський концепт DEATH вербалізовано в тексті оригіналу як на лексичному, так і на синтаксичному рівнях. Поняттєвий складник концепту репрезентований такими лексемами, як death, murder та спільнокореневими killer, murderers тощо. Аксіологічний складник концепту DEATH у романі має двоїсту природу та охоплює як негативні ознаки (horrible, horrific, evil), так і позитивні риси (necessary, justifiable, fair). Образний компонент концепту складається з унікальних асоціацій через вербалізацію таких метафоричних моделей, як DEATH IS A FILM, DEATH IS AN EXPERIMENT, DEATH IS A GAME. Як показав аналіз матеріалу, перекладачеві вдалося відтворити вербалізацію концепту DEATH шляхом застосування прийомів модуляції, партикуляризації (уточнення), перекладу стандартним або контекстуальним відповідником, а також завдяки збереженню балансу між перекладацькими стратегіями доместикації й форенізації. Перспектива подальших досліджень полягає в аналізі компонентів індивідуально-авторського концепту DEATH, вербалізованого в інших романах письменниці, та у встановленні співвідношення способів їхнього відтворення в перекладі.

Статтю присвячено дослідженню способів перекладу фразеологічних одиниць англійської економічної термінології українською мовою. У статті представлено основні труднощі, які виникають під час перекладу фразеологізмів з англійської українською мовою. Окреслено чинники, від яких залежать правильність і точність перекладу фразеологічних одиниць, серед яких перше місце посідає джерело походження фразеологізму (однакове чи відмінне) у мові оригіналу та в мові перекладу. У роботі розглянуто способи перекладу фразеологічних одиниць загалом і бізнес-фразеологізмів зокрема. Основні способи перекладу фразеологічних одиниць поділяють на фразеологічні (переклад за допомогою фразеологічного аналога та переклад за допомогою абсолютного/відносного еквівалента) та нефразеологічні (описовий переклад, дослівний переклад та контекстуальна заміна). Встановлено, що переклад фразеологічних одиниць економічної сфери діяльності здійснюється за допомогою описового способу, фразеологічного аналога, фразеологічного еквівалента, дослівно, а також за допомогою транслітерації з поясненням. Здійснено аналіз зазначених способів перекладу, описано переваги і недоліки кожного з них. З’ясовано, що для передачі фразеологічних одиниць економічної сфери діяльності найефективнішим та найрегулярнішим способом перекладу є описовий. Використання описового способу перекладу надає можливість точно та змістовно передати значення термінологічного фразеологізму. Найсуттєвішими недоліками зазначеного способу перекладу є його громіздкість та здатність позбавити фразеологічну одиницю образності. Переклад за допомогою фразеологічного аналога та дослівний переклад належать до менш регулярних способів перекладу термінологічних фразеологізмів. Особливість дослівного способу перекладу полягає в його додатковому поясненні, яке часом може бути надто громіздким та позбавляти фразеологічну одиницю лаконічності, проте воно сприяє правильному розумінню фразеологічної одиниці. Визначено, що переклад за допомогою фразеологічного еквівалента та транслітерація з додатковим поясненням для передачі фразеологічних одиниць економічної сфери діяльності українською мовою використовуються вкрай рідко.

Праця зосереджена на дослідженні перекладацьких трансформацій як засобу досягнення еквівалентності в перекладі. Під перекладацькою трансформацією ми розуміємо зміну формальних або семантичних компонентів вихідного тексту в тексті перекладу за збереження інформації, що призначена для передачі. Лексичні трансформації становлять собою відхилення від прямих словникових відповідників та виникають здебільшого тому, що об’єми значень лексичних одиниць вихідної та мови перекладу не збігаються. До лексичних трансформацій відносимо конкретизацію значень, генералізацію значень, додавання, вилучення та перестановку. Важливо перекладати лексичний елемент у сукупності його контекстуальних зв’язків та функціональних характеристик. Основними причинами виникнення лексичних трансформацій, на думку таких дослідниць у лінгвістичній галузі, як Т. Левицька й А. Фітерман, є різна словосполучність, різні вживання одного слова, різниця у смисловому об’ємі, різні ознаки одного денотата в різних мовах. Поняття граматичної трансформації визначено тим, що у процесі перекладу згідно з нормами мови перекладу перетворюється сама структура речення. Англійська й українська мови належать до різних типів мов індоєвропейської родини, тому наявна розбіжність між ними як на рівні порядку слів у реченні, так і в категоріях числа, інших граматичних форм і структур. Основні характеристики, а саме – внутрішній та зовнішній поділ речення, зміна порядку слів та компенсація – відносимо до граматичних трансформацій. За допомогою порівняльного аналізу текстів оригіналу та перекладу проілюстроване використання лексичних та граматичних трансформацій на прикладі перекладу українською мовою роману Ієна Мак’юена «Спокута». У процесі перекладу автор частіше схилявся до використання лексичних трансформацій для кращого сприйняття та зацікавленості читачів, рідше використовувались граматичні трансформації. Засвідчено спробу перекладача зберігати послідовність у структурі речення. Крім цього, важливим аспектом у перекладі було те, що перекладач врахував особливості індивідуальної художньої манери письменника та специфіку культури адресата інформації.

У статті запропоновано порівняльний аналіз перекладу фрагментів художнього тексту, здійсненого системами автоматизованого онлайн-перекладу MateCat і Pragma 6 On-Line. Висвітлено зміст понять адекватного та еквівалентного перекладу, що стало відправною точкою оцінки якості машинного перекладу. Обґрунтовано вибір програм машинного перекладу, що віддзеркалюють дві глобальні стратегії їх моделювання, а саме: системи машинного перекладу на основі лінгвістичних правил та статистичні системи. Схарактеризовано перекладацькі трансформації, до яких удається авторка літературного перекладу Ольга Любарська, що слугували еталоном якості, який повною мірою відповідає критеріям еквівалентного/адекватного перекладу: точно відтворює зміст та відбиває комунікативні установки авторки твору. Окреслено низку вдалих перекладацьких рішень, якими відзначено окремі фрагменти машинного перекладу. Детальному розгляду піддано помилки та перекладацькі огріхи, що припускають програми автоматизованого онлайн-перекладу. Виявлені помилки було згруповано відповідно до лінгвістичних рівнів, що сприяло утворенню лексичних, морфологічних та синтаксичних типів помилок. До лексичних помилок належить вживання слів у невластивому для них значенні, яке не відповідає їхнім контекстуальним умовам; наявність неперекладених слів та словосполучень; дослівний переклад, уживання росіянізмів; неспроможність коректної інтерпретації фразеологічних зворотів; неправильний переклад через помилки у вихідному тексті тощо. До морфологічних помилок відійшли некоректне визначення частиномовної належності лексем у випадках граматичної омонімії, порушення граматичних категорій, зокрема категорії часу дієслів, помилки при творенні відмінкових закінчень іменників і прикметників. До синтаксичних помилок віднесено порушення смислових зв’язків під час побудови словосполучень та речень, а саме узгодження між членами речення, некоректне вживання сполучників у межах синтаксичних конструкцій, порушення порядку слів у реченнях.

В роботі визначено адекватні та найбільш прийнятні шляхи передачі контекстуальних синонімів українською мовою. Визначено пояття контексту та роль, яку він відіграє при перекладі багатозначних слів. Описано фактори, які обумовлюють вибір перекладацького еквівалента і розкриття значення багатозначності мовних одиниць; здійснено порівняльний аналіз перекладу багатозначних слів із варіантами перекладу запропонованими словником.

Мета дослідження – дослідити специфіку перекладу фразеологічних одиниць, представлених у творі С. Жадана «Месопотамія», з української на польську мову. Досягнення сформульованої мети передбачає вирішення таких завдань:  здійснити характеристику українських та польських фразеологізмів;  здійснити аналіз праць науковців, які цікавилися питанням перекладу фразеологічних одиниць;  визначити основні проблеми перекладу українських фразеологізмів польською мовою;  дослідити представлені у лінгвістичній літературі способи перекладу фразеологізмів, що є еквівалентними, частково еквівалентними, безеквівалентними та трансформованими одиницями;  здійснити аналіз перекладу фразеологічних одиниць, використаних С. Жаданом у романі «Месопотамія».

Метою поданої роботи є аналіз семантики та шляхів актуалізації й адекватного перекладу ситуативної та асоціативної іронії у контексті сучасної літератури жанру фентезі. Об’єктом дослідження є явище контекстуальної (ситуативної та асоціативної) іронії, предметом – лексико-семантичні, перекладацькі та методологічні особливості її реалізації в дискурсивному просторі фентезі. Для виконання поставлених завдань дипломної роботи використано методи описового, дискурсивного, функціонально-прагматичного та інтерпретаційно-текстового аналізів, аналізу словникових дефініцій, а також трансформаційний метод (виокремлення основних перекладацьких трансформацій). Шляхи актуалізації ситуативної та асоціативної іронії у дискурсивному просторі фентезі було досліджено на матеріалі романів «Гаррі Поттер» Джоан Роулінг, «Голодні ігри» Сьюзен Коллінз та «Пісня льоду та полум’я» Джорджа Мартіна. Уточнено, що іронія є емоційно-оцінним естетичним суб’єктивним ставленням до дійсності. Вона характеризується багатоплановою структурою вираження та здатністю до двонаправленості й емоційного переживання. Іронія поділяється на текстоутворювальну (текстову категорію, що є засобом реалізації іронічного світогляду автора) та контекстуальну (стилістичний прийом, що не має значення у загальній структурі тексту, а створює лише миттєвий стилістичний ефект). Остання поділяється на ситуативну та асоціативну. Було виявлено, що ситуативна іронія виражається переважно на лексико-семантичному (засобами антифразису, персоніфікації та уособлення) і синтаксичному (через риторичне питання) рівнях. Асоціативна іронія у дискурсивному просторі фентезі виражється лише на лексико-семантичному рівні (засобами семантичного повтору, алюзії, оксиморону та діалогічного цитування).
Целью представленной работы является анализ семантики и путей актуализации и адекватного перевода ситуативной и ассоциативной иронии в контексте современной литературы жанра фэнтези. Объектом исследования является явление контекстуальной (ситуативной и ассоциативной) иронии, предметом – лексико-семантические, переводческие и методологические особенности ее реализации в дискурсивном пространстве фэнтези. Для выполнения поставленных задач дипломной работы использованы методы описательного, дискурсивного, функционально-прагматического и интерпретационно-текстового анализов, анализа словарных дефиниций, а также трансформационный метод (выделение основных переводческих трансформаций). Способы актуализации ситуативной и ассоциативной иронии в дискурсивном пространстве фэнтези были исследованы на материале романов «Гарри Поттер» Джоан Роулинг, «Голодные игры» Сьюзен Коллинз и «Песнь льда и пламени» Джорджа Мартина. Уточнено, что ирония является эмоционально-оценочным эстетическим субъективным отношением к действительности. Она характеризуется многоплановой структурой выражения и способностью к двунаправленности и эмоциональному переживанию. Ирония делится на текстообразующую (текстовую категорию, которая является средством реализации иронического мировоззрения автора) и контекстуальную (стилистический прием, который не имеет значения в общей структуре текста, а создает лишь мгновенный стилистический эффект). Последняя делится на ситуативную и ассоциативную. Было обнаружено, что ситуативная ирония выражается преимущественно на лексико-семантическом (средствами антифразиса, персонификации и олицетворения) и синтаксическом (посредством риторического вопроса) уровнях. Ассоциативная ирония в дискурсивном пространстве фэнтези виражается только на лексико-семантическом уровне (средствами семантического повтора, аллюзии, оксюморона и диалогического цитирования).
The aim of the present work is to analyze the semantics and ways of actualization and adequate translation of situational and associative irony in the context of modern literature of the fantasy genre. The subject of research is the phenomenon of contextual (situational and associative) irony, the specific topic is lexical, semantic, translation, and methodological features of its implementation in the discourse of fantasy. To accomplish the tasks of the dissertation, we used the methods of descriptive, discursive, functional-pragmatic, text interpretation analyses, the analysis of vocabulary definitions, as well as the transformation method (highlighting the basic translation transformations). The ways of actualizing situational and associative irony in the discursive space of fantasy were studied on the basis of the novels “Harry Potter” by Joan Rowling, “The Hunger Games” by Susan Collins, and George Martin's “Song of Ice and Fire”. It has been clarified that irony is an emotional, evaluative, aesthetic, and subjective attitude towards reality. It is characterized by a multifaceted structure of expression and the ability to bi-directional and emotional experience. The irony is divided into text-forming (a text category, which is a means of realizing the ironic worldview of the author) and contextual (a stylistic device that does not carry the meaning in the overall structure of the text, but creates only an instant stylistic effect). The latter is divided into situational and associative. It has been found out that situational irony is expressed mainly at the lexical-semantic (by means of antiphrasis, personification, and impersonation) and syntactic (through a rhetorical question) levels. Associative irony in the discursive space of fantasy is expressed only at the lexical-semantic level (by

Мета: полягає в аналізі специфіки перекладу фразеологізмів на прикладах коронавірусних публіцистичних текстів, у виявленні труднощів з якими стикаються перекладачі, та висвітленні фразеологізмів в COVID-тематиці у сьогоднішній періодиці, а також в створенні оптимального комплексу вправ, які допоможуть вдосконалити перекладацьку компетенцію студента-перекладача. Теоретичне значення: полягає у розгляді фразеологічних одиниць в коронавірусних текстах, аналізу способів перекладу фразеологізмів у публіцистичних текстах та розробленні комплексу вправ на базі публіцистичних текстів. Актуальність теми зумовлена нерозкритістю застосування фразеологічних зворотів у сфері публіцистики, та безпосередньо природою фразеологічних одиниць, яка і створює безліч труднощів не тільки для іноземного читача, але і для перекладача, що займається адаптацією іноземного вислову на мову перекладу. Також, у галузі перекладознавства відчуваються суттєві пробіли в дослідженнях щодо використання фразеологічних одиниць в публіцистиці, та специфіки відтворення фразеологізмів на українську мову. Під час написання роботи була застосована наступна методологічна база дослідження: 1. загально-наукові методи (критичний аналіз літературних джерел, спостереження, моделювання, і дедуктивний та індуктивний); 2. лінгвістичні методи (порівняння, зіставний та типологічний метод). Під час написання наукової роботи було здійснено теоретичне обґрунтування фразеологічних одиниць, відбувся розгляд використання фразеологізмів у публіцистичних текстах, а також був проведений аналіз особливостей використання фразеологічних зворотів на прикладах публіцистичних текстів коронавірусної тематики. Можна відмітити, що вид фразеологічної одиниці не впливав на обраний спосіб перекладу, велику роль грав контекст, наявність еквівалента чи аналога у мові перекладу, та культурна складова фразеологізму. Після критичного аналізу наукових джерел, можна зробити висновок, що врахування особливостей фразеологічних одиниць, дотримання етапів підготовки студентів, правильний розвиток компетенцій студентів-перекладачів стають базовими критеріями для створення комплексу вправ. Згідно з нашим дослідженням, навчання перекладу фразеологізмів на основі публіцистики допоможе сформувати знання студентів з лінгвокраїнознавчої сторони, поглибити знання з граматичних та лексичних особливостей, вдосконалити соціокультурну, перекладацьку та комунікативну компетенції студента.
Цель: заключается в анализе специфики перевода фразеологизмов на примерах коронавирусных публицистических текстов, в выявлении трудностей, с которыми сталкиваются переводчики, и раскрытии фразеологизмов в COVID-тематике в сегодняшней периодике, а также в создании оптимального комплекса упражнений, которые помогут усовершенствовать компетенцию студента-переводчика. Теоретическое значение: состоит в рассмотрении фразеологических единиц в коронавирусных текстах, анализе способов перевода фразеологизмов в публицистических текстах и разработке комплекса упражнений на базе публицистических текстов. Актуальность темы обусловлена нераскрытостью применения фразеологических оборотов в сфере публицистики, и непосредственно природой фразеологических единиц, которая создает множество трудностей не только для иностранного читателя, но и для переводчика, занимающегося адаптацией иностранного выражения на язык перевода. Также в области переводоведения ощущаются существенные пробелы в исследованиях по использованию фразеологических единиц в публицистике и специфике воспроизведения фразеологизмов на украинский язык. При написании работы была применена следующая методологическая база исследования: 1. общенаучные методы (критический анализ литературных источников, наблюдение, моделирование, а также дедуктивный и индуктивный); 2. лингвистические методы (сравнение, сопоставимый и типологический метод). При написании научной работы было осуществлено теоретическое обоснование фразеологических единиц, состоялось рассмотрение использования фразеологизмов в публицистических текстах, а также был проведен анализ особенностей использования фразеологических оборотов на примерах публицистических текстов коронавирусной тематики. Можно заметить, что вид фразеологической единицы не влиял на выбранный способ перевода, большую роль играл контекст, наличие эквивалента или аналога в языке перевода и культурная составляющая фразеологизма. После критического анализа научных источников, можно заключить, что учет особенностей фразеологических единиц, соблюдение этапов подготовки студентов, правильное развитие компетенций студентов-переводчиков становятся базовыми критериями для создания комплекса упражнений. Согласно нашему исследованию, обучение переводу фразеологизмов на основе публицистики поможет сформировать знания студентов с лингвострановедческой стороны, углубить знания по грамматическим и лексическим особенностям, усовершенствовать социокультурную, переводческую и коммуникативную компетенцию студента.
Goal: to analyze the specifics of translation of phraseological units on the basis of coronavirus publicistic texts, to reveal the challenges faced by translators, and to cover phraseological units in COVID-topic in today’s periodicals, as well as to create effective complex of exercises, that will help to improve the translator’s skills. Theoretical meaning: сonsists in the consideration of the phraseological units in the coronavirus texts, the analysis of the methods of translation of phraseological units in the publicistic texts, and the development of a complex of exercises on the basis of the publicistic texts. The relevance of the topic is determined by the lack of discovery of the use of phraseological units in the publicism and directly the nature of phraseological units, which creates many challenges both for the foreign reader and for the translator involved in the adaptation of a foreign expression into the target language. There are also significant gaps in the field of translation studies in research on the use of phraseological units in publicism and the specifics of the phraseological units’ translation into the Ukrainian language. During the research the following methodological basis of the study was applied: 1. general scientific methods (critical analysis of literary sources, observation, modeling, as well as deductive and inductive); 2. linguistic methods (comparison, contrastive and typological method). In the course of the scientific paper, a theoretical background of phraseological units was carried out, the use of phraseological units in publicistic texts was examined, and the analysis of the peculiarities of using phraseological units on the basis of publicistic texts of coronavirus issue was carried out. It can be noted that the type of phraseological unit did not affect the chosen method of translation ‒ the context, the presence of an equivalent or analogue in the target language and the cultural aspect of the phraseological unit played a major role. After a critical analysis of scientific sources, we can conclude that consideration of the features of phraseological units, compliance with the stages of student training, the proper development of student-translator competences become the basic criteria for creating a complex of exercises. Based on our research, teaching the translation of phraseological units based on publicity will help to develop students’ knowledge with regard to linguistic and culture studies, to enhance the knowledge of grammatical and lexical features, to improve the socio-cultural, interpreting and communicative competence of a student.

Об’єктом дослідження є розмовно-просторічні лексичні одиниці англійської мови в художньому творі, зокрема сленг, жаргон, арго та діалект. Предметом дослідження є способи перекладу розмовно-просторічної лексики на українську мову. Метою роботи є виявлення особливостей перекладу розмовно-просторічної або стилістично-маркованої лексики англійської мови у художньому творі. Для досягнення мети необхідно розв’язати такі завдання: 1) схарактеризувати особливості розмовно-просторічної лексики; 2) подати класифікацію англійської розмовної лексики; 3) визначити функції розмовно-просторічної лексики у художньому творі; 4) дослідити способи перекладу розмовно-просторічних одиниць;

Івахненко В. В. Ідіоматика англомовного політичного дискурсу США у перекладознавчому аспекті : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 «Філологія» / наук. керівник O. I. Шевченко. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 73 с.
EN : The presented paper is dedicated to the analysis of such a topical problem as the process of translation idioms in the political rhetoric. The object of the work can be defined as idioms of modern political rhetoric of the USA in translation aspect. The main aim of the paper consists in analyzing the ways, mechanisms of translation idioms. It determined the accomplishment of such objectives as: - to consider the essence and characteristics of idiomatic phrases; - to find out the principles and methods of translation of idiomatic phrases; -to study the genre of political rhetoric: lexical-semantic, stylistic and functional characteristics; -to explore idiomatic units in political discourse as a means of influencing the audience; -to study the specifics of the use of phraseological units in the speeches of American politicians; -to analyze the translation of idioms in the political rhetoric of the United States. The definition of “idiom” is offered in the work. Idiom is an ambiguous term, used in conflicting ways. In lay or general use, idiom has two main mean-ings. First, idiom is a particular manner of expressing something in language, music, art, and so on, which characterizes a person or group. Second, (and much less commonly in English), an idiom is a particular lexical collocation or phrasal lexeme, peculiar to a language [accessed Moon 1998, p.10]. The scientific novelty of the presented research lies in the investigation of the ways of translation idioms in the political rhetoric of the USA.
UA : Дипломна робота – 73 стор., 81 джерело. Об’єкт дослідження: ідіоматика сучасної політичної риторики США у перекладознавчому аспекті. Мета роботи: з’ясувати специфічні риси ідіоматики сучасної політичної риторики США у перекладознавчому аспекті на прикладі промов Дональда Трампа, Джозефа Байдена, Бориса Джонсона. Теоретико-методологічні засади: ключові поняття політичного дискурсу та політичної комунікації розроблені у працях таких вчених як В. І. Карасік, В. З. Дем'янков, Н. М. Миронова, О. Л. Михальова, А. П. Чудінов, В. М. Базильов, Є. В. Веремейко, О. Й. Шейгал, R. Wodak, G.M. Pomper, R. Joslyn, P. Corcoran. Поняття терміну ідіома представлені у працях таких науковців як О. В. Кунін, В. М. Телія, А. Н. Баранов, Д. О. Добровольський, Т. З. Черданцева, U. Weinreich, C. Fernando та ін. Отримані результати: Понняттю ідіоматичної одниці присвячена велика кількість праць зарубіжних і відчизняних науковців. У лінгвістиці термін «ідіома» може вживатися як у широкому, так і вузькому значенні. Згідно «вузького» розуміння під ідіомою розуміють сталу, семантично непрозору або метафоричну одиниця чи ж, у відповідності до традиції, «із значення частин якої не виводиться її значення» наприклад: kick the bucket або spill the beans. Згідно «широкого» розуміння під ідіомою розуміють «загальний термін для багатьох видів полілексемних одиниць», в незалежності від того, чи вони являються семантично «непрозорими» [accessed: Moon 1998, р. 4]. До ідіом відносять власне фразеологічні одиниці, афоризми, приказки, прислів’я. Данним одиницям мови властива образність та емоційна забарвленність, що представляє основну проблему для перекладача. У мовознавстві виокремлюють еквівалентний переклад, ідіоматичний аналог, дослівний переклад(калькування), описовий переклад та контекстуальна заміна.

Антоненко О. В. Ідіоматичні одиниці з компонентом «людина» – “human being” в англійській та українській мовах: порівняльний і перекладацький аспект : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 «Філологія» / наук. керівник О. І. Шевченко. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 49 с.
UA : Дипломна робота – 49 сторінок, 49 джерел. Об’єктом дослідження є ідіоматичні одиниці, у структурі яких присутній соматичний компонент. Мета роботи полягає у аналізі ідіом з компонентом “human being” у системі англійської та української, розкритті їх структурно-семантичних особливостей та виявленні способів їх перекладу. Теоретико-методологічні засади: дослідження ідіоматики та ідіом , а також питання адекватності перекладу ідіоматичних одиниць західними та вітчизняними мовознавцями та лінгвістами: В. Виноградов, Н. Шанський, А. Кунін, Н. Амосова, Л. Сміт, Ш. Баллі, Р. Спієрс. Отримані результати: для адекватного перекладу ідіоматичної одиниці перекладачеві необхідно враховувати і по можливості повністю передати всі її компоненти, а саме: образний, наочний, емоційний, стилістичний і національно-етнічний. Найбільші труднощі для перекладу становлять англійські ідіоматичні одиниці, що не мають еквівалентів в українській мові. Для їх передачі використовуються прийоми лексичного, контекстуального, описового перекладу та калькування. При цьому перекладач повинен намагатися за можливості зберегти образний характер вихідної одиниці. В результаті зіставлення англійських та українських ідіом з соматичним компонентом було використано такі способи перекладу: переклад фразеологічним еквівалентом, фразеологічним аналогом, описовим, лексичним перекладом, контекстуальними замінами та калькуванням, але найкращим способом перекладу образної фразеології, без сумніву, є використання відповідного фразеологізму в рідній мові. Застосування цього способу перекладу забезпечує не тільки передачу змісту, але й відтворення образності та експресивності англійського виразу.
EN : The paper is attributed to the peculiarities of the translation of idiomatic expressions with the component “human being” from English to the Ukrainian language on the basis of a variety of idioms from lexicographic sources. In the course of the investigation, it was ascertained that the idiomatic expressions are widely used in the oral and written language, but, notwithstanding this, their structural and semantic peculiarities were studied not enough. We have presented a classification of phraseological units from the point of view of their semantic linking. The problem of the main techniques for translating idiomatic expressions and the problem of the transfer of images in the translation of idiomatic expressions has been tackled. The choice of the types of translation depends on the features of the idiomatic expressions themselves, the translator must recognize and be able to convey their values, brightness, and mood. Important in the research is the realization of how people in countries are different and how they are similar. Also, the main purpose of the research is to understand that most often idiomatic expressions are found in the literature of all styles and the specialist has no right to admit inaccuracies in the translation of idiomatic expressions.