Добірка наукової літератури з теми "Консультування управлінське"

The article is devoted to the study of the current state and prerequisites for the development of management consulting as a component of professional, scientific and technical activities of Ukraine. The essence and functions of professional management consulting in the structure of NACE­2010 are revealed. According to static data of the State Statistics Service of Ukraine, the dynamics and structure of development of the field of professional, scientific and technical activities of Ukraine during 2012–2020 were studied. The slowdown in economic growth in 2020 has been revealed in both the industry as a whole and management consulting services caused by the economic crisis caused by the global COVID­19 pandemic. According to the structure of busi-ness entities of the studied industry, there are business entities with the status of individual entrepreneurs. Difficulties have been identified in determining the importance of management consulting in the national economy, due to the lack of statistical infor-mation on the parameters and performance of management consultants. A clear synchronization in the dynamics of the studied market parameters of the development of the industry is a component of professional, scientific and technical activities of Ukraine and management consulting. The dialectical system connection of the development of the field of professional, scientific and technical activity and the market of management consulting services is proved. Modern management consulting is revealed as a leading infrastructural institute of economy, where intellectual products are created, which contribute to the qualitative improve-ment of the activity of socio­economic subjects at the micro and macro level. The innovative orientation of the national economy as a prerequisite for the spread and effective development of management consulting in Ukraine is substantiated. Stimulating and disincentive factors for the development of management consulting in the national economy are argued. Prospects for the development of management consulting in the national economy under conditions of stabilization, the formation of a favorable foreign economic environment, as well as the Government's actions to continue the implementation of measures to mitigate the negative effects of the COVID­19 pandemic.Keywords: management consulting, professional, scientific and technical activity, consultant, statistical information, factors, development. Статтю присвячено вивченню сучасного стану та передумов розвитку управлінського консультування як складової частини професійної, наукової та технічної діяльності в Україні. Розкрито сутність і функції професійного управлінського консультування у структурі КВЕД­2010. За даними Державної служби статистики України досліджено динаміку, структуру розвитку галузі професійної, наукової та технічної діяльності впродовж 2012–2020 рр. Виявлено синхронну поведінку досліджуваних ринкових параметрів розвитку галузі та управлінського консультування. Аргументовано стимулюючі та дестимулюючі чинники розвитку управлінського консультування в національній економіці. Обґрунтовано перспективи розвитку управлінського консультування у сфері професійної, наукової та технічної діяльності в Україні. Ключові слова: управлінське консультування, професійна, наукова та технічна діяльність, консультант, статистична інформація, чинники, розвиток.

Проаналізовано роль організаційного лідерства у сучасній сис- темі публічного управління. Реактуалізовано проблемні аспекти розвитку організаційного лідерства, які проаналізовано на прикладі кейсу періоду пандемії коронавірусної інфекції. Наголошено, що вимушені обставини зміщення роботи організацій у віртуальний контекст зумовили нові виклики та посилення децентраліза- ційних тенденцій в управлінні, потребу колективного лідерства. Також та- кий контекст зумовив нові вимоги перед керівниками організацій, зокрема, посилення рівня свого емоційного інтелекту для гнучного реагування на надзвичайну ситуацію та управління зростаючими емоціями тривожності з боку працівників. Розглянуто кейси публічних організацій з метою детермінації рівня емо- ційного інтелекту серед керівників та ключові характеристики емоційної грамотності управлінця у кризовий період. Запропоновано розширення сфер віртуальної реальності діяльності орга- нізацій, що забезпечить результативність за умови розвиненого організацій- ного лідерства. Наголошено, що розвинене організаційне лідерство потре- бує балансу EQ та IQ. Eфективна команда може складатися з різних особистостей. Групова згуртованість і взаєморозуміння досягаються активними методами навчан- ня, включаючи рольові ігри, індивідуальне управлінське консультування і тривалі соціально-психологічні тренінги. Обов’язковою умовою для форму- вання згуртованої команди є наявність у самого керівника лідерських якостей і організаторських здібностей, його участь у всіх тренінгах компетент- ного ділового спілкування на однаковому рівні з іншими членами команди. З виявленням командного духу, засвоєнням корпоративної культури важ- ливим залишається створення системи постійного моніторингу міжособи- стісних відносин і психологічного коригування конфліктів.

У статті досліджено актуальні питання, пов’язані з організацією праці менеджера та прийняттям ним управлінських рішень. Метою статті є визначення основних напрямів організації праці менеджера у громадських організаціях сфери охорони природи. Підтвердженням актуальності цього питання є значний інтерес наукової спільноти. У ході дослідження встановлено, що функціонування громадської організації значною мірою залежить від організації керівництвом як власної праці, так і всіх управлінських процесів. Виявлено, що важливою передумовою розвитку громадської організації є прийняття своєчасних, обґрунтованих та ефективних рішень. Доведено, що специфіка функціонування громадської організації зумовлює колегіальний характер ухвалення рішення. З’ясовано, що вагома роль в управлінському процесі належить плануванню різноманітних охоронних проєктів. Аргументовано, що успіх багатьох управлінських процесів залежить від того, як спланована та організована робота менеджера. Встановлено, що сучасні реалії функціонування громадської організації пов’язані з динамічністю змін, появою інновацій у сфері, посиленням вимог суспільства. Доведено, шо в таких умовах навантаження на менеджера лише зростає, тому організація його праці часто неефективна та потребує застосування нових підходів. Запропоновано основні етапи процесу прийняття управлінських рішень в громадській організації. Зроблено висновок, що підвищенню ефективності процесу організації праці менеджера та прийняття ним рішень у громадській організації сприяє як внутрішнє, так і зовнішнє консультування окремих напрямів діяльності та проєктів. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на формування ефективного механізму управління розвитком громадських організацій у сфері охорони природи.

В статті окреслюється можливість використання менторингу для стимулювання працівників компанії в процесі їх мотивації, заохочуючи працівників та менеджерів для досягнення особистих і ділових цілей. З цією метою було визначено та вирішено декілька завдань: визначення менторингу в управлінській діяльності на підприємстві як методу навчання та розвитку працівників, під час якого досвідченіший працівник (наставник, ментор) деякий час ділиться знаннями з колегами (менті); уточнено відмінність менторингу та коучінгу, яка полягає у тому, що у процесі менторингу вирішують складніші управлінські завдання та у можливості менторингової діяльності серед коучів; для компаній визначаються переваги (індивідуальне навчання на роботі, нематеріальні стимули, особистісний розвиток працівників, можливість встановлення зворотного зв’язку) та недоліки (суб’єктивність, тривалість, необхідність забезпечення відповідних організаційних умов тощо). Менторинг передбачає партнерство та віру ментора у потенціал та ресурси менті. Надаючи поради, ментор ділиться своїм досвідом і в той же час не приймає готових рішень і не навчає. Завданням ментора є сприйняття менті з увагою до поточної ситуації, минулого і планів на майбутнє. Цей процес вимагає цілісного підходу. Ментори та менті на одному рівні, вони поважають думки один одного, не засуджують їх. Ментор адаптується до потреб менті та зосереджується на важливих питаннях. Ментор не повинен ділитися всіма своїми знаннями та інструментами, він обирає те, що потрібно в даній ситуації. Основними інструментами роботи ментора є методи коучингу, передовсім відкриті питання, а також консультування. У той же час, ментор є значно більшим партнером, ніж коуч, оскільки він використовує потенціал обох сторін. У цьому випадку знання та досвід ментора є важливим джерелом навчання у тих сферах, які ментор визначив як важливі для їх навчання та розвитку. Процес менторингу слід розглядати в довгостроковій перспективі, оскільки він є запорукою всебічного розвитку особистості менті, що вплине на його самореалізацію не лише тут і зараз, а й у майбутньому.

У статті представлено різні наукові підходи до трактування термінів «профілактика», «профілактику правопорушень неповнолітніх». Визначено рівні профілактичної роботи з неповнолітніми: нейропсихологічний, загально-психологічний, віково-психологічний, педагогічний. Проаналізовано нормативно-правові акти, що стосуються профілактики правопорушень серед дітей, першочерговими з яких вважаємо «Концепцію розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні», Закони України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей», «Про попередження насильства в сім’ї», «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», «Про Загальнодержавну програму «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини» на період до 2016 року. Встановлено, що, здійснюючи профілактику правопорушень неповнолітніх, співробітники ювенальної поліції виконують діагностичну, прогностичну, організаторську, інформаційну, управлінську, корекційну функції. Обґрунтовано модель формування професійної компетентності офіцерів поліції до профілактики правопорушень неповнолітніх, що складається з взаємопов’язаних між собою блоків. В організаційно-цільовому блоці модель передбачає постановку мети, визначення суб’єкта, об’єкта та принципів (допомога співробітникам ПДН ОВС у профілактичній діяльності, а також психокорекція девіантних форм поведінки, формування установок правослухняної поведінки у неповнолітніх правопорушників); у змістовному блоці – визначення завдань та змісту профілактичної роботи з неповнолітніми правопорушниками (організація взаємодії з учасниками профілактичного процесу, соціалізація та ресоціалізація неповнолітніх правопорушників, формування професійної компетентності офіцерів ювенальної поліції); у технологічному – визначення форм, методів, технологій, прийомів та засобів профілактичної діяльності (психодіагностика, психокорекція, соціально-психологічне консультування тощо) та в оціночно-результативному – розробка критеріїв, показників, рівнів сформованості професійної компетентності офіцерів поліції до профілактики правопорушень неповнолітніх.