Готові списки джерел за темами / Комунікації масові

Зміст

  1. Статті в журналах
  2. Дисертації
  3. Книги
  4. Частини книг
  5. Тези доповідей конференцій
  6. Звіти організацій

Добірка наукової літератури з теми "Комунікації масові"

Автор: Grafiati
Опубліковано: 30 травня 2022
Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Комунікації масові".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Комунікації масові"

1

Khobta, S. V. "Вивчення масової свідомості та її динаміки в соціологічному дослідженні". Науково-теоретичний альманах "Грані" 19, № 10(138) (26 січня 2017): 78. http://dx.doi.org/10.15421/1716109.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглядаються підходи до визначення масової свідомості та методи дослідження її динаміки. Розглядаються два підходи: агрегаційний та груповий. Особлива увага приділена концепції масової свідомості Б. Грушина, в якій масова свідомість є складним феноменом за структурою та процесом формування. З’ясовується, що ця концепція може дати для дослідження масової свідомості у кризовий період, яким є ситуація військового конфлікту на аході України. Показано, що динаміка масової свідомості в сучасній науці досліджується за допомогою комп’ютерного моделювання з застосуванням агенто-орієнтованих моделей та масових опитувань суспільної думки. Математичні моделі дозволяють здійснити імітаційне моделювання процесів формування суспільної думки і показують, що динаміка думок, залежить від їх подібності та простору взаємодії. Математичне моделювання демонструє процес комунікації суспільної думки, відштовхуючись від агрегаційного бачення спільноти, ігноруючи зміст комунікації. Масові опитування, навпаки, сконцентровані переважно на змісті масової свідомості. Фіксація динаміки можлива завдяки моніторинговим проектам. Вони показують такі особливості масової свідомості, як багатошаровість, пластичність, вибірковість сприйняття інформації. Демонструється, що масова свідомість детермінована процесами взаємодії в ході спільної діяльності та інституційними впливами. З’ясовано дослідницькі можливості такого методу маркетингового дослідження, як TouchPoint аналіз для аналізу взаємодії стихійного та інституційного в масовій свідомості.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Fedoniuk, Serhii, та Anastasia Tkachuk. "КОМУНІКАТИВНИЙ СКЛАДНИК СУЧАСНИХ ПРОТЕСТІВ". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 1 (9) (9 лютого 2021): 174–88. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2021-01-174-188.

Повний текст джерела
Анотація:
У цій статті встановлено особливості комунікації сучасних протестних рухів в аспекті масового співробітництва. Зокрема показано, що сучасні соціальні й політичні протести розвиваються на основі масової комунікації між потенційними учасниками, які не спираються на оформлені організаційні структури, протест є самовідтворюваним процесом, що ґрунтується на сугестії алармізму засобами масової комунікації. У зв’язку з цим високу ефективність як рушійний фактор масових протестів почали відігравати соціальні мережі, здатні швидко поширювати такі алармістські настрої серед їх учасників. Великі масові демонстрації останнього десятиліття були організовані шляхом мобілізації через соціальні мережі, а потім показали свою силу масовою присутністю людей на вулиці. У свою чергу протестні настрої сприяють розвитку соціальних мереж з їх спільнотами. Встановлено, що основну роль у цьому процесі відіграє комунікація протесту, яка по своїй суті є комунікацією відкритого (масового) співробітництва. Вона формується на основі індивідуальних інформаційних контактів між суб’єктами, які реалізують їх в середовищі соціальних мереж. Така комунікація має інтерактивний характер і розвивається завдяки залученню інформаційних ресурсів з мережі. Для неї характерна відсутність системно-структурної організації і об’єктна орієнтація. Другою характерною рисою є конвергенція засобів і учасників комунікації. Більше значення має не наявність спеціалізованих і кваліфікованих комунікаторів зі сфери традиційних засобів масової інформації, а залучення великої кількості інформаційних прос’юмерів (професійних споживачів інформації), тобто активних генераторів контенту з числа представників аудиторії. Комунікаційні процеси в соціальних мережах розвиваються як низка подій, у якій кожна наступна подія залежить від попередньої. Як правило, такий підхід не здатний створити послідовність, у якій би спостерігалась якась тенденція і для досягнення планованого результату потребує утворення фокусів впливу. У практиці протестної комунікації таке фокусування здійснюється за допомогою підключення традиційних (інституційних) ЗМІ. Результатом взаємодії інтерактивної комунікації і офлайну є внесення консолідуючого чинника, який має усе більше гуртувати однодумців проти табору опонентів. Зазначені особливості протестної комунікації проявляються в ефективній взаємодії соціальних мереж із сектором традиційних ЗМІ. Ці властивості характеризують протест, що розвивається на основі інтерактивної комунікації як відкриту систему, орієнтовану на взаємодію з оточенням а не на внутрішні ресурси, що властиво для масового співробітництва.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Slusarevskyy, Mykola, та Iryna Revera. "Немає людини - немає проблеми". Проблеми політичної психології 20 (14 вересня 2017): 3–18. http://dx.doi.org/10.33120/popp-vol20-year2017-16.

Повний текст джерела
Анотація:
Обґрунтовується потреба переходу від умоглядних тверджень до конкретно-наукового розроблення проблеми впливу трагічних подій радянського минулого на масову психологію та поведінку сучасних українців. На думку авторів, обов’язковим проміжним кроком на цьому шляху має стати висунення придатних для емпіричної перевірки наукових гіпотез. Робиться спроба запропонувати гіпотетичний конструкт, що поєднує масові політичні репресії 30-х років ХХ ст. з фактами побутової злочинності в посттоталітарних суспільствах і зразками сучасної масової культури. Як факти побутової злочинності розглядаються замовні вбивства, що скоюються заради вирішення пересічними громадянами життєвих проблем; як зразки масової культури аналізуються телесеріали, що мимохіть “підказують” такий спосіб вирішення життєвої проблеми. При цьому констатується принципова відмінність ставлення до вбивства у видовищних практиках масової культури і класичних творах художньої літератури, які, засуджуючи вбивство як найтяжчий злочин, засвідчують водночас наявність у масовій психології тенденцій прийнятності побутової злочинності як способу вирішення життєвих проблем. Припускається, що, маючи опертя в масовій психології, політичні репресії 1930-х років справили на неї “зворотний” деструктивний вплив, посиливши та поглибивши згадані тенденції. Висувається також припущення, що інспіроване політичними репресіями трансгенераційне вкорінення стереотипів побутової злочинності відбувається, з одного боку, безпосередньо (за допомогою каналів міжпоколінної комунікації), з другого – за посередництвом масової культури, яка теж обтяжена психологічними наслідками масових політичних репресій. Здійснено мисленнєвий експеримент, що продемонстрував можливість операціоналізації запропонованого гіпотетичного конструкта і, отже, його емпіричної перевірки.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Баришполець, О. Т. "Медіаосвіта, масові комунікації - конфронтація чи паралельний розвиток?" Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина Української держави, Вип. 12 (2011): 163–73.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Goyman, O. A. "Маніпулювання масовою свідомістю в умовах сучасної гібридної війни". Grani 18, № 1 (10 грудня 2014): 50–56. http://dx.doi.org/10.15421/1715009.

Повний текст джерела
Анотація:
У представленій статті окреслено основну мету процесів «реміфологізації» та «відродження міфа» – це формування бажаної для влади громадської думки і маніпулювання масовою свідомістю. Громадська думка, за переконанням частини вчених, є однією з форм масової свідомості. При цьому формування першої відбувається стихійно і цілеспрямовано. У другому варіанті на масову свідомість впливають соціальні інститути, серед яких особливо ефективним є масова комунікація. У сучасній культурі саме засоби комунікації перетворилися на потужний інструмент консолідації суспільства, який залучає численні прийоми маніпуляції суспільною і масовою свідомістю. Серед дієвих маніпулятивних методів автор виділяє такі: спеціальний метод транслювання (дроблення) і негайну подачу інформації, висвітлення подій під певним кутом, спотворення або підміна фактів, мозаїчність сюжетів при подачі телевізійних новин. Коротко подано типологію пропаганди, структуру пропагандистського повідомлення, його значення. Продемонстровано класичну конструкцію пропагандистського повідомлення, яка щоденно використовується російськими засобами комунікації. Під час аналізу подання інформації російськими ЗМІ, виділено функціонування наступних різновидів міфа: історичний (про винятковість російського народу), географічний (про Крим як одвічно «руську» землю, про Новоросію), національний (про необхідність захисту російськомовного населення в Україні, про росіян як «старшого брата» українців), політичний (про київську хунту, «злих бандерівців», каральні батальйони, ультрарадикалів із «Правого сектора»).
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

ЗАХАРОВА, Ганна, та Ярослава ЛЮТВІЄВА. "ВАЖЛИВІСТЬ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ У ВІДОБРАЖЕННІ ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХХ СТОЛІТТЯ)". Acta Paedagogica Volynienses, № 6 (14 лютого 2022): 40–45. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.6.7.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті здійснено аналіз досліджень різних науковців із теми розповсюдження педагогічного досвіду; наведено основні визначення термінів «комунікація», «засоби масової комунікації»; встановлено характерні риси для всіх груп засобів масової комунікації, рівні, на яких реалізується стан масової комунікації. Визначено, що функції засобів масової комунікації зводяться до п'яти «елементарних», зроблено аналіз кожної з них. У статті визначено, що ЗМК притаманні такі риси, як соціальна природа, форми та технології впливу на свідомість людей. Зміст діяльності цього інституту становить інформування широких верств населення про моральні норми та правила поведінки, науково-педагогічні здобутки; розвиток духовної, естетичної, фізичної, трудової, правової культури аудиторії; поширення передового педагогічного досвіду тощо. Доведено, що засоби масової комунікації стали важливим чинником формування особистості, її світогляду та моделі поведінки, вони мають значні можливості здійснювати культурний, виховний, ідеологічний, політичний вплив на людей, формувати свідомість і навіть змінювати спосіб мислення громадян. Масова комунікація як соціально зумовлене явище через систему наявних каналів зв’язку здійснює вплив на аудиторію, доводить різноманітну інформацію до широкої громадськості та суспільства. До засобів масової комунікації як спеціальних каналів, завдяки яким відбувається поширення інформаційних повідомлень для масової аудиторії, належать періодичні видання, кіно, театр, радіо і телебачення, технічні засоби комунікації, інтернет-сайти тощо. Серед численних функцій ЗМК, таких як інформаційна, аналітична, морально-виховна, ціннісно-орієнтаційна, комунікативна, соціальна, гедоністична, чільне місце займає пізнавально-просвітницька. Передаючи різноманітну культуру, історичну, наукову, освітню інформацію, мас-медіа сприяють поповненню фонду знань своїх читачів, слухачів і глядачів. Розповсюдження передового педагогічного досвіду засобами масової комунікації реалізується в інформаційному, комунікаційному, навчальному та експертному напрямі. У статті на основі аналізу значного масиву літератури з’ясовано роль і значення засобів масової комунікації у відображенні теорії педагогічного досвіду і практики його вивчення, узагальнення і розповсюдження.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Онкович, Артем, та Сніжана Кузьма. "КОМПЕТЕНТНОСТНООРІЄНТОВАНА МАСОВОКОМУНІКАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ БАНКІВСЬКИХ СТРУКТУР ЩОДО ПЕНСІОНЕРІВ". Молодий вчений, № 11 (99) (30 листопада 2021): 256–61. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-11-99-58.

Повний текст джерела
Анотація:
Масові комунікації є особливою формою соціального регулювання, при чому вони можуть виступати в значній кількості форматів: від широких інформаційних кампаній до вузькотаргетованих повідомлень; від банального маніпулювання масами до просвітницької діяльності, в т.ч. щодо реформ чи нових послуг, зокрема в банківській сфері. ЗМК, у такій ситуації, знаходяться у двозначній ситуації: інтерес у власних прибутках від рекламної діяльності банківських структур (капіталістичний модус) та, з іншого боку, служіння інтересам суспільства, зокрема найнезабезпеченішим його верствам, якими, на жаль, є люди похилого віку (соціалістичний модус). В поданій статті ми спробуємо описати ситуацію на медіаринку щодо рекламно-інформаційної діяльності банківського сегменту України, адресатом якої є пенсіонери.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Kostruba, Nataliia. "Текстові повідомлення про здоров’я у релігійному дискурсі: психолінгвістичний аналіз". PSYCHOLINGUISTICS 30, № 1 (16 жовтня 2021): 59–82. http://dx.doi.org/10.31470/2309-1797-2021-30-1-59-82.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета дослідження. Для виявлення основних маркерів релігійних повідомлень здійснено психолінгвістичний аналіз текстів звернень церков України про здоров’я у релігійному дискурсі. Методики дослідження. Матеріалом для дослідження обрано публічні заяви щодо пандемії коронавірусу найчисельніших церков в Україні (православні, католики, протестанти). Загалом, було проаналізовано 8 інформаційних повідомлень, які розділялися на першу реакцію на пандемію (4 повідомлення) та офіційні рекомендації щодо поведінки у часи пандемії (4 повідомлення). Для здійснення психолінгвістичного аналізу використано комп’ютерне забезпечення Statistica 12 та Linguistic Inquiry and Word Count (LIWC). Результати. За допомогою комп’ютерної програми LIWC-2015 проаналізовано стильові й змістовні характеристики таких повідомлень, а також виявлено емоційні, когнітивні та структурні маркери досліджуваного тексту. Так, релігійні звернення характеризуються нейтральними емоційними маркерами. Повідомлення мають певну когнітивну складність, про що свідчать і змістовні (наявність причинно-наслідкових зав’язків та фактів), і стильові маркери (часте вживання прийменників та сполучників). Проте, якісний аналіз тексту виявив відсутність складних термінів і конструкцій, що свідчить про доступність і зрозумілість тексту для більшості людей. Повідомлення насичені даними щодо нових правил поведінки у соціумі, дистанціювання, про можливу відсутність прояву симптомів вірусу. Загалом, текст не лише інформативний, але містить й емоційно-підтримуючі вказівки та рішення, дає тимчасові поради щодо життя фізичного і духовного, закликає до молитов і смирення. Текст насичений неозначеними займенниками для акцентуації, що вірус стосується усіх. Повідомлення спрямовані на оцінку і обговорення сьогодення, без прогнозів на майбутнє. Наскрізною характеристикою усіх повідомлень є звернення до церковної залученості, а також до авторитетності влади та органів охорони здоров’я. Висновки. Текстові повідомлення про здоров’я у релігійному дискурсі характеризуються нейтральними емоційними маркерами та когнітивною простотою. Церкви шляхом масових комунікацій підтримує та поширює інформаційну позицію і настанови держави щодо COVID-19. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у конструюванні моделі ефективного повідомлення про здоров’я. Ключові слова: психолінгвістичні маркери, релігійний дискурс, масові комунікації, COVID-19, здоров’я, повідомлення про здоров’я.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Fedoniuk, Serhii. "КОМУНІКАЦІЙНІ ФАКТОРИ БІЛОРУСЬКИХ ПРОТЕСТІВ 2020". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 2 (8) (26 листопада 2020): 83–99. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2020-02-83-99.

Повний текст джерела
Анотація:
Ця стаття підтверджує висновки ряду попередніх досліджень про те, що в умовах авторитарних режимів соціальні протести починаються у випадку поєднання двох головних чинників - посилення обмежень політичних прав і громадянських свобод та широкого застосування непідконтрольного владі (нового) каналу масової комунікації. Це припущення підтверджено на прикладі ситуації навколо президентських виборів у Республіці Білорусь 2020 р. У статті наведено порівняння умов і факторів розгортання масових протестів у Білорусі, країнах Північної Африки й Близького Сходу та в Україні. Встановлено, що до початку виборів у Білорусі були наявні достатні умови і фактори для початку масових протестів і вони були задіяні. Ми показали, що новим і непідконтрольним білоруській владі каналом став месенджер Telegram, який почали масово використовувати саме в період виборів. Особливістю цього каналу комунікації є його конфіденційність і анонімність підписників, а також вузька тематична спрямованість окремих каналів. Також ми проаналізували Telegram як засіб для політичної комунікації в умовах авторитарних режимів, показали його відмінності як засобу комунікації від популярних соціальних мереж, які широко використовувалися для координації протестних акцій раніше. Ми наводимо результати аналізу передвиборчої комунікації, спрямованої проти діючого президента Білорусі, яка ґрунтується на застосуванні Telegram для поширення тези про його “низький рейтинг”. Показано, що ця теза згенерована за участі російських аналітичних інституцій big data і значною мірою поширена проросійськими Telegram-каналами у Білорусі. Після виборів вона стала інформаційною підставою масових вуличних протестів і страйків у Білорусі. Також встановлено безпосередню участь фахових політтехнологів в управлінні Telegram-каналів з антипрезидентським контентом і їх участь в організації впливу у Білорусі проросійських і російських каналів. У підсумку підтверджується ймовірність реалізації в Білорусі моделі стратегічних комунікацій з елементами зовнішнього впливу на перебіг виборчої кампанії, що може бути використано для впливу на лідера авторитарної держави.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Petrushkevych, Mariya. "Актуалізація ідей Торонтської школи у дослідженні релігійної комунікації". Multiversum. Philosophical almanac, № 1-2 (17 травня 2019): 159–73. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2019.1-2.08.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті аналізується потенціал наукових ідей представників Торонтської школи комунікації для дослідження сучасного релігійного дискурсу, особливістю якого є масовий характер та використання технічних засобів. Розглянуто діяльність школи у другій половині ХХ століття, ідеї її представників Гарольда Інніса, Еріка Хевлока, Дороті Лі, Едмунда Карпентера, які досліджували різні аспекти засобів комунікації. Особлива увага приділена творчості філософа та літературного критика Маршала Маклюена. Виокремлені головні блоки у доробку вченого, які можна ефективно застосовувати для дослідження масової релігійної комунікації: зміна форм комунікації визначає основні характеристики суспільної взаємодії; мас-медіа активно впливають на творення сучасної культури; розвиток електронних засобів масової комунікації призводять до зміни суспільства і сучасної людини. Нову площину для аналізу релігійних мас-медіа становить думка про домінування засобу комунікації над її змістом. Радіо та телебачення створюють і формують актуальну релігійну комунікацію, яка є кардинально відмінною від класичних форм релігійного спілкування. Робиться висновок про вплив електронних мас-медіа на конструювання соціальної реальності, зміну способів передавання інформації у релігії, модифікацію самої релігії.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Більше джерел

Дисертації з теми "Комунікації масові"

1

Кучіна, Світлана Едуардівна, та В. В. Корнус. "Класифікація показників оцінки ефективності проведення Інтернет-реклами". Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/30957.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Потятиник, Б. В. "Патогенний текст у масовій комунікації". Дис. канд. філол. наук, Львів. ун-тет ім. Франка, 1996.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Соколова, І. В. "Мовні засоби впливу у масовій комунікації". Thesis, Харківський національний університет, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/59776.

Повний текст джерела
Анотація:
Масова комунікація є потужним засобом впливу на свідомість реципієнтів, що робить її інструментом маніпуляції. Саме тому продуценти текстів для засобів масової комунікації мають усвідомлювати свою відповідальність та зважено відноситись до вибору мовних засобів.
Mass communication is a powerful means of influence on recepients consciousness, wihch makes it a tool of manipulations. That's why text creators should comprehence their responsibility for the appropriate choice of language means.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Дегтярьова, Лариса Іванівна, Лариса Ивановна Дегтярева, Larysa Ivanivna Dehtiarova та Д. Волкова. "Лексичний склад різностильових текстів масової комунікації". Thesis, Видавництво СумДУ, 2008. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/14539.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Золяк, В. В. "Функціональні характеристики контентної конвергенції засобів масової комунікації". Дис. канд. наук із соц. комунікацій, Галицький ін-т ім. В"ячеслава Чорновола, 2009.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Лященко, А. В. "Реклама як соціокультурне явище в системі масової комунікації". Дис. канд. наук із соц. комунікацій, Мін-во науки і освіти України. Дніпропетровський нац. ун-т ім. Олеся Гончара, 2008.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Рудніченко, Н. М. "Дискурс електронних засобів масової комунікації в інформаційному суспільстві". Дис. канд. філол. наук, КНУТШ, 2009.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Кузнєцова, Тетяна Василівна, Татьяна Васильевна Кузнецова, Tetiana Vasylivna Kuznietsova та С. Пчеляна. "Друковані засоби масової комунікації як об'єкт аксіологічного дослідження". Thesis, Видавництво СумДУ, 2008. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/15682.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Гарасюк, О. М. "Нові медіа як фактор трансформації форм масової комунікації". Master's thesis, Сумський державний університет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/70769.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Єрмоленко, Світлана Василівна, Светлана Васильевна Ермоленко, Svitlana Vasylivna Yermolenko та М. І. Мусурівська. "Функціонування графіті як однієї з форм масової комунікації". Thesis, Видавництво СумДУ, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/13047.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Більше джерел

Книги з теми "Комунікації масові"

1

Квіт, С. М. Масові комунікації. Київ: Києво-Могилянська академія, 2008.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Квіт, С. М. Масові комунікації. Київ: Києво-Могилянська академія, 2008.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Владимиров, В. М. Хаос - розуміння - масова комунікація. Київ: КиМУ, 2006.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Павлюк, Л. С. Знак, символ, міф у масовій комунікації. Львів: ПАІС, 2006.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Кіслов, Д. В. Політична безпека масових комунікацій. Київ: МП Леся, 2010.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Зернецька, О. В. Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнародні відносини. Київ: Освіта, 1999.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Зернецька, О. В. Нові засоби масової комунікації. Київ, 1993.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Методичні рекомендації до курсу "Соціологія масової комунікації". К., 1998.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Петрушкевич, Марія, ред. Гуманітарне поле гендерних досліджень. Видавництво Національного університету «Острозь­ка академія», 2020. http://dx.doi.org/10.25264/23.12.2020.

Повний текст джерела
Анотація:
У колективній монографії представлене широке коло проблем з різних галузей науки: культурології, історії, дослідження масових комунікацій, соціології, релігієзнавства, філософії, всі вони об’єднані антропологічною проблематикою. Особливістю даного видання є його різноспрямованість, вербалізація актуальних проблем усної історії, онлайн-активізму, узбаністичних студій. Одне із завдань монографії – зробити видимими, підтримати дослідження молодих науковиць. Авторки доводять, що антропологічна проблематика безпосередньо пов’язана із гендерними та феміністичними питаннями. Матеріали видання можуть стати у нагоді усім, кому не байдужий розвиток культури та суспільства, феміністичної та гендерної теорії.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Частини книг з теми "Комунікації масові"

1

Лебедь, Юлія, and Людмила Радомська. "МІЖМОВНІ КОНОТАТИВНІ АНТРОПОНІМИ В СУЧАСНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ МЕДІАПРОСТОРІ." In Pedagogical concept and its features, social work and linguology (2nd ed.). 2nd ed. Primedia eLaunch LLC, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/pcaifswal.ed-2.02.

Повний текст джерела
Анотація:
Дослідження власних назв, представлених у стилі масової комунікації, реалізує виявлення як загальних тенденцій розвитку національної літературної мови, так і специфічних, властивих масмедійному мовленню. У роботі проаналізовано специфіку конотативних апропонімів у сучасному українському медіапросторі, на конкретних зразках визначено їхні характерні ознаки, особливості творення й використання. Актуальність роботи визначена, з одного боку, потребою системного аналізу сучасного медійного мовлення, з іншого – потребою доповнення та увиразнення теоретичних відомостей щодо конотонімії як універсального явища. Конотація як процес набування власними назвами нових значень – явище, особливо поширене серед антропонімів, передусім особових імен та поетонімів. За механізмом утворення конотативного значення виділено вмотивовані та невмотивовані власні назви, що утворюються на основі метафори, метонімії, перифразу. Зроблено висновок про узуальний характер і значну поширеність міжмовних конотонімів у сучасних українських медіатекстах. Як основну ознаку конотативних топонімів визначено їхню здатність інтенсифікувати значення, тобто підкреслювати конкретну сему із загального значення власної назви.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Комунікації масові"

1

Демуцька, А. В. "Масові емоції в соціальних комунікаціях як ресурс посилення масово інформаційного впливу". У THE EUROPEAN DEVELOPMENT TRENDS IN JOURNALISM, PR, MEDIA AND COMMUNICATION. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-042-1-7.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

"Реклама як різновид масової комунікації". У ЖУРНАЛІСТИКА ТА РЕКЛАМА: ВЕКТОРИ ВЗАЄМОДІЇ. Київський національний торговельно-економічний університет, 2019. http://dx.doi.org/10.31617/k.knute.2019-03-19.16.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Куцин, Оксана. "ЗАСОБИ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ, ЯК ОНОВЛЕНИЙ СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕН". У LES TENDANCES ACTUELLES DE LA MONDIALISATION DE LA SCIENCE MONDIALE. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/03.04.2020.v3.07.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Міхєєв, Ю. І., Г. Д. Носова та О. М. Наумчак. "Досвід використання засобів масової комунікації у вступній кампанії військового інституту". У CURRENT TRENDS AND FACTORS OF THE DEVELOPMENT OF PEDAGOGICAL AND PSYCHOLOGICAL SCIENCES IN UKRAINE AND EU COUNTRIES. Baltija Publishing, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-588-80-8-2.57.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Звіти організацій з теми "Комунікації масові"

1

Арешенкова-Левченко, О. Ю. Реклама як різновид масової комунікації. Київський національний торговельно-економічний університет, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3834.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Арешенков, Ю. О. Вивчення мови засобів масової інформації як проблема функціональної стилістики. Криворізький державний педагогічний університет, 1997. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5847.

Повний текст джерела
Анотація:
Досліджено мову засобів масової інформації як проблему функціональної стилістики. Розкрито особливості інформаційного стилю мови, що функціонує виключно в сфері масової комунікації. Визначено умови, ситуативні параметри масової комунікації, що зумовлюють лінгвостилістичні особливості інформаційних текстів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Арешенкова, О. Ю. Рекламний текст як функціональний різновид мовлення. Криворізький державний педагогічний університет, 2014. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2092.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті зроблено огляд різних трактувань реклами як форми діяльності та запропоновано узагальнену класифікацію рекламних повідомлень. Схарактеризовано рекламне мовлення як вид масової комунікації, описано модель рекламної комунікації. Подано комунікативно-мовленнєві характеристики рекламного тексту та зроблено спробу визначити місце текстів реклами в системі функціональних стилів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Остроушко, О. А. Визначальні складові стереотипних образів української, російської, англійської мов. Акцент, 2006. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1431.

Повний текст джерела
Анотація:
З метою виявлення основних компонентів стереотипних образів української, російської та англійської мови проведено спрямований психоасоціативний експеримент зі студентами факультету української філології. Невтішні висновки даних експерименту передбачають заходи щодо активного функціонування української мови, аби вона набувала позитивних прагматичних характеристик, щоб розширювалося її функціонування у сфері масової комунікації, масової культури, інформаційних технологій
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Кремень, Василь Григорович, Володимир Іларіонович Луговий, Олег Михайлович Топузов, Світлана Олександрівна Сисоєва, Інна Олегівна Титаренко, Сергій Дмитрович Максименко, Тетяна Іванівна Куліш та ін. Звіт про діяльність Національної академії педагогічних наук України у 2020 р. Національна академія педагогічних наук України, квітень 2021. http://dx.doi.org/10.37472/zvit2020.

Повний текст джерела
Анотація:
Діяльність Національної академії педагогічних наук України у 2020 р. спрямовувалася на теоретико-методологічне й науково-методичне забезпечення функціонування та розвитку національної системи освіти відповідно до пріоритетів державної освітньо-наукової політики, визначених стратегічними і програмними документами. У виданні представлено результати роботи академії, її підвідомчих установ, колективів вчених, дійсних членів і членів-кореспондентів. Охарактеризовано виконання статутних завдань НАПН України та розкрито кадровий потенціал установ. Наведено найвагоміші наукові здобутки вчених академії за результатами виконання фундаментальних і прикладних досліджень із зазначенням соціального ефекту впровадження. Представлено роботу загальних зборів і методологічних семінарів, а також Президії НАПН України. Всебічно висвітлено експериментальну, видавничу, науково-організаційну, науково-експертну, освітню, міжнародну, науково-інформаційну діяльність, співпрацю з органами державної влади і науковими організаціями, представлення наукових періодичних видань та публікацій вчених у світовій системі наукових комунікацій, проведення науково-практичних масових заходів, а також фінансове забезпечення. Для освітян, науковців, управлінців, усіх, хто забезпечує функціонування і розвиток освіти, її науковий, методичний, експертний і консультативний супровід, здійснює наукові дослідження та експериментальні розробки і галузі освіти, педагогіки і психології.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Кремень, Василь Григорович, Володимир Іларіонович Луговий, Олег Михайлович Топузов, Світлана Олександрівна Сисоєва, Інна Олегівна Титаренко, Сергій Дмитрович Максименко, Тетяна Іванівна Куліш та ін. Звіт про діяльність Національної академії педагогічних наук України у 2021 р. Національна академія педагогічних наук України, 2022. http://dx.doi.org/10.37472/zvit2021.

Повний текст джерела
Анотація:
Діяльність Національної академії педагогічних наук України у 2021 р. спрямовувалася на теоретико-методологічне й науково-методичне забезпечення функціонування та розвитку національної системи освіти відповідно до пріоритетів державної освітньо-наукової політики, визначених стратегічними і програмними документами. У виданні представлено результати роботи академії, її наукових установ, колективів вчених, дійсних членів і членів-кореспондентів. Охарактеризовано виконання статутних завдань НАПН України та розкрито кадровий потенціал установ. Наведено найвагоміші наукові здобутки вчених академії за результатами виконання фундаментальних і прикладних досліджень із зазначенням соціального ефекту впровадження. Представлено роботу загальних зборів і методологічних семінарів, а також Президії НАПН України. Всебічно висвітлено експериментальну, видавничу, науково-організаційну, науково-експертну, освітню, міжнародну, науково-інформаційну діяльність, співпрацю з органами державної влади і науковими організаціями, представлення наукових періодичних видань та публікацій вчених у світовій системі наукових комунікацій, проведення науково-практичних масових заходів, а також фінансове забезпечення. Для освітян, науковців, управлінців, усіх, хто забезпечує функціонування і розвиток освіти, її науковий, методичний, експертний і консультативний супровід, здійснює наукові дослідження та експериментальні розробки у галузі освіти, педагогіки і психології.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Також вас можуть зацікавити розширені добірки на тему "Комунікації масові" для конкретних типів джерел:
Статті в журналах Дисертації
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії