Добірка наукової літератури з теми "Комунікаційні засоби"

Мета дослідження передбачає вивчення сучасних засобів комунікацій під час протестів, а також аналіз їх ефективності на прикладі Білорусі. Методологія дослідження полягає в застосуванні таких загальнонаукових методів як: синтез, аналіз, узагальнення, порівняння, які дали змогу дослідити особливості, проблеми й можливості використання традиційних та новітніх засобів комунікацій під час політичних протестів. Наукова новизна роботи полягає в тому, що в статті узагальнено знання про специфіку використання традиційних та новітніх протестних комунікаційних засобів у сучасних умовах, здійснено аналіз їх результативності на прикладі Білорусі. Зроблено висновки про те, що новітні онлайн інструменти в сучасних протестних комунікаціях відіграють ключову роль, адже навіть традиційні засоби, наприклад – протестні акції, координуються за допомогою месенджерів і соціальних мереж. Водночас, традиційні засоби не втрачають своєї актуальності, оскільки ефективність протесту без їх використання була б невисокою. Тому вдале поєднання традиційних та новітніх засобів, офлайн і онлайн комунікацій забезпечує найкращу результативність протесту. Щодо дієвості та ефективності засобів комунікації, які використовували протестуючі в Білорусі, варто відзначити їх ефективність, хоча й не було досягнуто основної мети – зміни влади. Це пояснюється низкою обставин, зокрема, епідеміологічною ситуацією, швидкою реакцією команди О. Лукашенка та роботи всього державного апарату, силових структур для приборкання хвилі протесту. Також самопроголошений президент застосовує симетричні заходи проти опозиції, організовує провладні акції, мобілізує своїх прихильників, робить ставку на силовий блок. Тому можна констатувати, що боротьба між владою і протестуючими ще триватиме, а кінцева перемога залежатиме від уміння швидко реагувати на внутрідержавні та зовнішні події, правильно використовувати наявні ресурси, зокрема організовувати ефективні інформаційно-комунікаційні кампанії.

АНОТАЦІЯ У статті розглянуто особливості системного підходу до проблеми формування комунікативної компетентності майбутніх викладачів іноземних мов засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Зазначено, що системний підхід визначає провідні системні характеристики компетентності, професійної підготовки, інформаційно-комунікаційних технологій. Охарактеризовано системні об’єкти, що підлягають вивченню й експериментальній перевірці: професійна підготовка майбутніх викладачів іноземних мов у ЗВО як система; комунікативна компетентність як системний об’єкт; інформаційно-комунікаційні технології як системне явище і процес; модель і технологія формування комунікативної компетентності майбутніх викладачів. Представлено системні характеристики формування комунікативної компетентності майбутніх викладачів іноземних мов засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Наголошено на значущості системного підходу до проблеми формування комунікативної компетентності майбутніх викладачів іноземних мов. Визначено, що існування комунікативних зв’язків між компонентами системи і компонентами зовнішнього середовища відноситься до двох основних структурних зв’язків системи (підпорядкованості й узгодженості). Підпорядкованість передбачає існування домінуючого, головного складника системи, що є визначальним у функціонуванні й розвитку системного об’єкта. Визначено, що таким головним складником у системі формування комунікативної компетентності майбутніх викладачів виступають інформаційно-комунікаційні технології. Зв’язок узгодженості, натомість, передбачає рівноцінність компонентів системи; у нашому дослідженні такими виступають, по-перше, компоненти комунікативної компетентності майбутніх викладачів; по-друге, компоненти моделі / технології формування означеної компетентності засобами інформаційно-комунікаційних технологій. На засадах системного підходу окреслено авторське формування комунікативної компетентності майбутніх викладачів іноземних мов як складну динамічну відкриту систему, що має ознаки матеріальної й абстрактної водночас. Ці системні характеристики уможливлюють проєктування моделі та технології формування означеної компетентності з сукупності взаємопов’язаних складників, що забезпечують ефективність упровадження названих моделі і технології. Ключові слова: системний підхід, комунікативна компетентність, майбутні викладачі іноземних мов, засоби інформаційно-комунікаційних технологій.

Розглянуто поняття моніторингу впровадження результатів науково-дослідних робіт; для галузі психолого-педагогічних досліджень наведено показники цього моніторингу за умови використання веб-орієнтованих засобів ІКТ. Проаналізовано основні підходи щодо оцінювання впливовості публікацій дослідників, наукових колективів і видань, зокрема особливості застосування таких наукометричних показників, як індекс цитування та імпакт-фактор. Обґрунтовано класифікацію інформаційно-комунікаційних технологій моніторингу впровадження результатів досліджень з поділом їх на технології і засоби моніторингу оприлюднення, розповсюдження та використання результатів робіт. Описано особливості використання окремих веб-орієнтованих засобів ІКТ моніторингу впровадження результатів психолого-педагогічних досліджень.

У статті зроблено спробу дослідити проблему формування інформаційно-комунікаційної компетентності майбутніх журналістів як важливого показника професійної підготовки висококваліфікованих фахівців. Розкрито сутність поняття «інформаційно-комунікаційна компетентність журналіста», його актуальність у сучасному інформаційному суспільстві; висвітлено наукові погляди на означену проблему; доведено важливість і необхідність формування інформаційно-комунікаційної компетентності в процесі професійної освіти майбутніх працівників мас-медіа. Визначено ІК-компетентність журналіста як здатність використовувати інформаційно-комунікаційні технології в професійній діяльності; уміння з різних джерел здобувати інформацію, критично її оцінювати, аналізувати, відтворювати й передавати іншим; здатність на основі здобутих знань вирішувати будь-яку інформаційну проблему, що стосується професійної діяльності; уміння успішно працювати в інформаційному середовищі й брати активну участь у житті суспільства. Розроблено на основі аналізу науково-методичних праць і власного досвіду педагогічної роботи модель формування інформаційно-комунікаційної компетентності студентів-журналістів, де виокремлено мету, основні цільові напрями, засоби та способи навчання, результат, а також виділено структурні компоненти ІК-компетентності, а саме: мотиваційно-ціннісний, когнітивно-діяльнісний, функціонально-цільовий, поведінковий, рефлексивно-проєктувальний та оцінний компоненти. Наголошено, що основним завданням у процесі формування інформаційно-комунікаційної компетентності майбутніх медійників є підготовка до професійної діяльності в умовах інформаційного суспільства, до активної участі в суспільному житті, що передбачає розвиток їхніх креативних здібностей, здатність до самореалізації та творчого самовираження.

У статті представлено результати дослідження особливостей використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчальній діяльності сучасних закладів загальної середньої освіти з інклюзивним навчанням та спеціальних шкіл для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку. Висвітлено основні напрямки сучасних наукових досліджень у загальній та спеціальній педагогіці з проблеми використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому просторі. З’ясовано ставлення старшокласників з типовим розвитком та їхніх однолітків з порушеннями інтелектуального розвитку до навчання в закладі загальної середньої освіти, зокрема до уроків з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, а також мотивацію школярів щодо використання цифрових засобів. Визначено, що переважна більшість школярів зацікавлена в навчанні з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, разом з тим, лише окремі учні використовують цифрові засоби з навчальною метою. На відміну від учнів з порушеннями інтелектуального розвитку, у яких бракує знань, практичних навичок та немає можливості використовувати цифрові засоби під час навчання, школярі з типовим розвитком використовують їх досить часто. Проаналізовано ставлення педагогів, що працюють з учнями з типовим розвитком та школярами з порушеннями інтелектуального розвитку, до використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі професійної діяльності, визначено пов’язані з цим труднощі. З’ясовано, що значна частина педагогів використовують у роботі інформаційно-комунікаційні технології, здебільшого готові матеріали, які потребують адаптації стосовно конкретних тем, занять, рівня розвитку та можливостей учнів. Водночас педагоги відчувають певні труднощі, пов’язані з недостатнім рівнем власних знань та вмінь, відсутністю необхідного технічного та програмного забезпечення закладів освіти, недостатнім рівнем забезпечення особистим сучасним технічним обладнанням. Частина педагогів віддає перевагу традиційним методам навчання, мотивуючи це шкідливістю впливу використання інформаційно-комунікаційних технологій на розумовий та фізичний стан школярів.

У статті презентується досвід розвитку інформаційної компетентності студентів та досліджується її вплив на самореалізацію особистості. Акцентується увага на важливості розвитку інформаційної компетентності майбутніх учителів у парадигмі новітніх підходів до вищої освіти та її гуманізації, оскільки інформаційна компетентність є одним з критеріїв підготовки сучасних педагогів. Проаналізовано взаємозв'язок інформаційної компетентності з особистісними характеристиками майбутніх учителів і можливостями їх подальшої самореалізації. Розглядається поняття «інформаційна компетентність» в умовах цифровізації сучасної освіти. Презентовано сучасне програмне забезпечення інформаційно-комунікаційних навчальних засобів, які застосовувались у нашому експериментальному дослідженні, що було спрямоване на формування і розвиток рівня інформаційної компетентності майбутніх фахівців. З метою розвитку у студентів потреби в самореалізації використовувались сучасні педагогічні програмні засоби. Описано педагогічний експеримент, у межах якого студенти використовували запропоновані програмні засоби, що сприяло підвищенню інформаційної компетентності та їх прагненню до самореалізації. Для вирішення цього двоєдиного завдання було розроблено спеціальний курс «Інформаційно-комунікаційні технології навчання». Вивчення вищевказаного спецкурсу передбачало виконання творчих завдань, презентацію студентами власних ідей та реалізацію їх під час проходження педагогічної практики. Під час обробки даних експерименту статистичними непараметричними методами виокремлено основні компоненти, що впливають на прагнення особистості до самореалізації. Наведені дані про зміни цих параметрів в експериментальних групах, зроблено висновок про позитивний вплив описаного підходу як на розвиток інформаційної компетентності, так і самореалізацію студентів.

The article analyzes the position of information and communication technologies for formation of pupils’ research competence at chemistry profile learning. The ICT tool groups, the use of which contributes to the formation of pupils’ research competence at chemistry profile learning, are highlighted. The results of expert assessment of the feasibility of using ICT tools for the formation of pupils’ research competence at chemistry profile learning are described. The choice of general and specific ICT tools of chemistry profile learning is grounded. The prospects for determining the most appropriate ICT tools for the formation of separate research competencies are identified.

У статті проаналізовано стан впровадження інформаційно-комунікаційних технологій під час організації навчання у закладах вищої професійної освіти з використанням сучасних електро- нних складових частин. Показано актуальність процесів використання технологій комп’ютерного навчання та відповідних інформаційних комунікаційних технологій, важливих обов’язків кожного члена суспільства, а саме вміння застосовувати наукові та інформаційні технології у вирішенні про- блем у своїй професійній діяльності, вимоги до професійної освіти стосовно розвитку в професійному аспекті в умовах інформатизації суспільства, забезпечення підготовки висококваліфікованих фахівців. Розглянуто переваги та недоліки однієї з платформ дистанційної (віддаленої) освіти, можливості застосування інформаційних комунікаційних технологій, електронних навчальних платформ, вибору засобів технічного обслуговування інформаційних комунікаційних технологій у навчальних закладах вищої професійної освіти, обґрунтованого вибору актуальних технологій інформаційного забезпечення та комунікації під час використання електронних форм навчання фахівців та вивчення стану запро- вадження інформаційних комунікаційних технологій у процес професійної підготовки у закладах вищої професійної освіти, з’ясування його сутності, зв’язки між окремими його проявами, змістовність сторони отримуваних формальних розв’язань, розвиток синтетичного, образного мислення поряд із логічним, аналітичним, абстрагування від технічних деталей аналізу моделей досліджуваного явища, постановку проблем, висування гіпотез, побудову інформаційних моделей досліджуваних процесів і явищ, матеріальну інтерпретацію отриманих за допомогою комп’ютера результатів. Показано, які технічні засоби інформаційних комунікаційних систем та технологій у процесі електронного навчання вважаються найбільш ефективними під час переходу на навчання з використанням комп’ютерно- орієнтованих технологій освіти з раціональним поєднанням новітніх засобів навчання й традиційно наявних, що є складним освітнім завданням, яке потребує вирішення цілого комплексу психолого-педа- гогічних, організаційних, навчально-методичних, матеріально-технічних та інших питань. З’ясовано, яким платформам віддаленого навчання віддається перевага викладачами закладів вищої професійної освіти.

Автори розглядають компоненти інформатичної компетентності викладача професійної школи в контексті підвищення рівня інформатизації вищої освіти. Компетентність викладача включає комплекс інформаційних, аналітичних, прогностичних, проективних, організаційних, комунікаційних, орієнтаційних умінь.

Метою кваліфікаційної роботи є підвищення якості та ефективності використання ресурсів інформаційних комунікаційних мереж шляхом удосконалення адаптивних методів віртуалізації мережевих пристроїв та алгоритмів управління мережевими ресурсами.

1. Коваленко І. В. Дидактичні засади вивчення фізичних основ різання деревини / І. В. Коваленко // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія № 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи. – Випуск 30: збірник наукових праць / за ред. проф. М. С. Корця. – К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2011. – С. 97–102. 2. Коваленко І. В. Програмно-педагогічні засоби реалізації методики навчання обробки деревини майбутніх бакалаврів технологічної освіти / І. В. Коваленко // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія № 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи. – Випуск 57: збірник наукових праць / за науковою ред. В. Д. Сиротюка; М-во освіти і науки України, Нац. пед. ун-т імені М.П. Драгоманова. – Київ: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2017. – С. 75–80. 3. Коваленко І. В. Проектування програми з деревообробки для майбутніх вчителів технологій / І. В. Коваленко // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія № 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи. – Випуск 46: збірник наукових праць / за заг. ред. проф. Д. Е. Кільдерова – К.: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2014. – С. 108–114. 4. Коваленко І. В. Реалізація інноваційної випереджаючої освіти у системі підготовки вчителів технологій / І. В. Коваленко // Наука і освіта / науково-практичний журнал Південного наукового центру НАПН України – №7/ССХХІV, липень, 2014 – С. 98–102. 5. Коваленко І. В. Формування технічних компетентностей майбутніх фахівців технологічної та професійної освіти з деревообробки / І. В. Коваленко // Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка: зб. наук. праць: Вип. 11 / Інст-т проф.-тех. освіти НАПН України; [Ред. кол.: В. О. Радкевич (голова) та ін..]. – К.: Міленіум, 2016. – С. 123–129. 6. Kovalenko I. Methodical bases of woodworking future bachelor technological education by means of modern information technology / Igor Kovalenko // KELM (Knowledge, Education, Law, Management), №1(17) / Lodz: PIKTOR, 2017 marzec. – P. 158–164. 7. Касьян В. В., Коваленко І. В., Серховець Р. В. Інноваційні технології в оздобленні виробів із деревини / В. В. Касьян, І. В. Коваленко, Р. В. Серховець // Альманах: збірник наукових праць студентів і викладачів інженерно-педагогічного факультету № 8 / за аг. редакцією А. В. Касперського / К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2016. – 110 с., С. 68–72. 8. Коваленко І. В., Шевченко О. А. Методичні особливості обробки конструкційних матеріалів на уроках трудового навчання у загальноосвітній школі / І. В. Коваленко, О. А. Шевченко // Альманах: збірник наукових праць студентів і викладачів інженерно-педагогічного факультету № 8 / за заг. редакцією А. В. Касперського / К.: НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2016. – 110 с., С. 21–24. 9. Коваленко І. В., Хоменко Г. П. Методика формування графічних знань та вмінь при вивчені теми «Будівельні креслення» у загальноосвітній школі / І. В. Коваленко, Г. П. Хоменко // Вісник Інженерно-педагогічного інституту. Теорія та методика навчання технологій. – Випуск 3: збірник наукових статей студентів денної та заочної форм навчання напрямку підготовки 010103 – Технологічна освіта. – К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2014. – С. 30–35. 10. Коваленко І. В., Макаренко А. І. Практикум з деревообробки: програма для вищих навчальних закладів, Технологія: освітньо-професійний комплекс (частина 2): галузь знань 0101 – Педагогічна освіта, напрям підготовки 010103 – Технологічна освіта, освітньо-кваліфікаційний рівень – 6.010103 «Бакалавр педагогічної освіти»: Посібник / Упоряд.: М. С. Корець, Т. Б. Гуменюк, А. І. Макаренко, О. П. Гнеденко / За ред. доктора пед. наук, проф. М. С. Корця – К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2010. – С. 19–28. 11. Коваленко І. В. Технологія деревообробки: програма для вищих навчальних закладів, Технологія: освітньо-професійний комплекс (частина 2): галузь знань 0101 – Педагогічна освіта, напрям підготовки 010103 – Технологічна освіта, освітньо-кваліфікаційний рівень – 6.010103 «Бакалавр педагогічної освіти»: Посібник / Упоряд.: М. С. Корець, Т. Б. Гуменюк, А. І. Макаренко, О. П. Гнеденко / За ред. доктора пед. наук, проф. М. С. Корця – К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2010. – С. 64–68. 12. Коваленко І.В. Устаткування деревообробного виробництва: програма для вищих навчальних закладів, галузь знань 0101 – Педагогічна освіта, напрям підготовки 6.010103 – Технологічна освіта / Мін-во освіти і науки, молоді та спорту України. Нац. пед. ун-т імені М.П. Драгоманова. – К.: Вид-во НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2013. – 12 с. 13. Коваленко І.В., Юрженко В.В. Технологія деревообробного виробництва: програма для вищих навчальних закладів, галузь знань 0101 – Педагогічна освіта, напрям підготовки6. 010103 – Технологічна освіта / Мін-во освіти і науки, молоді та спорту України. Нац. пед. ун-т імені М.П. Драгоманова. – К.: Вид-во НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2013. – 12 с. 14. Коваленко І.В. Практикум з деревообробки: програма для вищих навчальних закладів, галузь знань 0101 – Педагогічна освіта, напрям підготовки 6.010103 – Технологічна освіта / Мін-во освіти і науки, молоді та спорту України. Нац. пед. ун-т імені М.П. Драгоманова. – К.: Вид-во НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2013. – 20 с. 15. Гуменюк Т.Б., Коваленко І.В. Збірник інструкцій з охорони праці у навчально-виробничій лабораторії з обробки деревини / Т.Б. Гуменюк, І.В. Коваленко // Мін-во освіти і науки, молоді та спорту України. Нац. пед. ун-т імені М.П. Драгоманова. – К.: Вид-во НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2013. – 78 с. 16. Коваленко І.В., Юрженко В.В. Обладнання деревообробних виробництв: програма для вищих навчальних закладів, галузь знань 0101 – Педагогічна освіта, напрям підготовки 6.010104 – Професійна освіта / Мін-во освіти і науки, молоді та спорту України. Нац. пед. ун-т імені М.П. Драгоманова. – К.: Вид-во НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2016. – 11 с. 17. Коваленко І.В., Юрженко В.В. Технологія виробів деревооброблення: програма для вищих навчальних закладів, галузь знань 0101 – Педагогічна освіта, напрям підготовки 6.010104 – Професійна освіта / Мін-во освіти і науки, молоді та спорту України. Нац. пед. ун-т імені М.П. Драгоманова. – К.: Вид-во НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2016. – 10 с.
Дисертацію присвячено розробці методики навчання деревообробки майбутніх учителів технологій засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Здійснено ретроспективно-сутнісний аналіз наукових досліджень, стан і чинники навчання деревообробки студентів напрямку підготовки «Технологічна освіта». Розроблено структурно-функціональну модель методичної системи формування технічних компетентностей майбутніх вчителів технологій деревообробці із використанням засобів ІКТ, на основі якої розроблено спецкурс «Технологія деревообробного виробництва». Для інформаційного наповнення цієї дисципліни, проаналізовано наявні та створено власні програмно-педагогічні засоби навчання. Теоретично обґрунтовано й експериментально апробовано зміст і методику навчання деревообробки майбутніх учителів технологій засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Проведена дослідно-експериментальна перевірка доводить ефективність запропонованої методики у формуванні технічних компетентностей з деревообробки майбутніх фахівців технологічної освіти
Диссертация посвящена разработке методики обучения деревообработки будущих учителей технологий средствами информационно-коммуникационных технологий. Осуществлен ретроспективно-сущностный анализ научных исследований, состояние и факторы обучения деревообработки студентов направления подготовки «Технологическое образование». Обучение школьников обработке древесины исторически сложившееся приоритетное направление трудового и профессионального обучения. Оно имеет значительные образовательные и воспитательные возможности, доступно для посильной участи школьников в изготовлении материальных ценностей, формировании у них трудовых умений и навыков. Это соответствует главной цели образовательной области «Технология» – формированию технологически грамотной личности, подготовленной к жизни и активной трудовой деятельности в условиях современного высокотехнологического, информационного общества. Разработана структурно-функциональную модель методической системы формирования технической компетентности будущих учителей технологий деревообработке с использованием средств ИКТ. Фундаментом при построении нашей модели является содержание структуры профессионально-педагогической деятельности, содержит характеристики и компоненты готовности. При разработке модели мы исходили из того, что она должна подчиняться таким дидактическим принципам: непрерывностью процесса обучения, системностью, интеграцией психологических, педагогических, технологических и эстетических знаний, единством теории и практики, логичностью, преемственностью, ориентацией на целостное усвоение знаний. На основании этого разработан спецкурс «Технология деревообрабатывающего производства». Для информационного наполнения этой дисциплины, проанализированы существующие и созданы собственные программно-педагогические средства обучения. К основным программно-педагогическим средствам, которые могут быть применены при обучении обработке древесины, следует отнести: демонстрационные программные средства; электронные учебники (пособия); контролирующие компьютерные программы; электронный учебно-методический комплекс. Учитывая различные взгляды ученых и особенности практической и методической подготовки в высших педагогических учебных заведениях, нами определены готовность будущих педагогов к профессиональной деятельности в области деревообработки как целостное личностное образование, позволяющее успешно организовать творческую трудовую деятельность учащихся, направленную на развитие их нравственных ценностей и творческих способностей. Теоретически обосновано и экспериментально апробировано содержание и методику обучения деревообработке будущих учителей технологий средствами информационно-коммуникационных технологий. Для подтверждения достоверности полученных результатов формирующего эксперимента с подобранными критериям и их показателям использовался статистический критерий (t-Стюдента). Проведенная опытно-экспериментальная проверка доказывает эффективность предложенной методики в формировании технической компетентности по деревообработке будущих специалистов технологического образования.
The thesis is devoted to development of methods of teaching future teachers woodworking technologies by means of information and communication technologies. Retrospective analysis, essential research, training status and factors woodworking students towards the preparation of «Technological education». The structural-functional model of methodical system of formation of technical competence of future teachers woodworking technologies using ICT on which developed the course «Technology of timber production». For the content of this discipline, analyzes existing and established their own educational software and learning tools. Theoretically substantiated and approved the contents and methods of teaching future teachers woodworking technologies by means of information and communication technologies. Conducted research and experimental verification proves the effectiveness of the proposed method of forming the technical competence of future specialists wood technology education.

У дисертації розроблено модель формування готовності майбутніх документознавців-менеджерів до практичної професійної діяльності засобами інформаційно-комунікаційних технологій, яка має такі складники: мета, педагогічні підходи, особливості підготовки, завдання, принципи, методи, засоби підготовки, форми впровадження, функціональна спеціалізація, навчальні дисципліни, що інтегруються, уміння і навички, що формуються, компоненти, критерії, рівні готовності, результат. Системотвірним чинником є мета. Модель є дієвою за наявності педагогічних умов: забезпечення зв’язку теорії з практикою, розвиток та активізація пізнавальних потреб студентів за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних технологій, володіння студентами вміннями використовувати засоби інформаційно-комунікаційних технологій під час виконання професійних завдань з метою аналітико-синтетичної обробки інформації, створення сприятливого інформаційного середовища для якісного функціонування інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі.
The model of formation of the future documentation and management specialists’ readiness for practical professional activity by means of information and communication technologies is developed in the dissertation. The following model implies such components as: aim, pedagogical approaches, peculiarities of training, tasks, principles, training aids and forms of implementation, methods, functional specialization, integrated disciplines, skills, components, criteria and levels of readiness, results. The goal is a system-forming factor. The model becomes active under available pedagogical conditions: support theory and practice connections, development and implementation of student’s needs by means of information and communication technologies (ICT), application of ICT by students for the purpose of analytic and synthetic information processing; creation of favorable information environment for efficient information and communication technologies functioning in studying process.

У посібнику подаються методичні рекомендації щодо використання у навчанні математики інформаційно-комунікаційних засобів, дібрано зміст навчального матеріалу, комп’ютерно-орієнтовані методи і форми навчання. Розглядаються актуальні питання застосування електронних, дистанційних та мобільних технологій навчання математики. До посібника додається DVD з програмно-методичним забезпеченням та бібліотекою наочностей. Посібник призначений для студентів вищих навчальних закладів, вчителів математики загальноосвітніх шкіл, викладачів професійних навчально-виховних закладів, методистів та викладачів педагогічних ВНЗ. Матеріали окремих розділів посібника адресовано широкому колу педагогічної громадськості, що цікавиться передовим досвідом комп’ютеризованого навчання.

У посібнику подаються методичні рекомендації щодо використання у навчанні математики інформаційно-комунікаційних засобів, дібрано зміст навчального матеріалу, комп’ютерно-орієнтовані методи і форми навчання. Розглядаються актуальні питання застосування електронних, дистанційних та мобільних технологій навчання математики. Посібник призначений для студентів закладів вищої освіти спеціа-льності 014 Середня освіта (Математика), додаткова спеціальність «Ін-форматика», інститутів післядипломної освіти педагогічних кадрів, вчителів математики загальноосвітніх шкіл, викладачів професійних навчально-виховних закладів, методистів та викладачів педагогічних закладів вищої освіти. Матеріали окремих розділів посібника адресовано широкому колу педагогічної громадськості, що цікавиться передовим досвідом комп’ютеризованого навчання.

Підвищена активність у сфері створення кіберфізичних систем спрямована на пошук нових напрямів розвитку інформаційно-обчислювальних технологій, що сприятиме об’єднанню та інтегруванню різних за призначенням підсистем в єдину децентралізовану гнучку систему. Ця проблематика набуває актуальності з огляду на значне збільшення можливостей щодо практичної реалізації вимірювальних, обчислювальних та комунікаційних компонентів таких систем на основі сучасних технологічних досягнень у виготовленні інтегральних схем та засобів бездротового зв’язку. Передбачаються проекти взаємодії кібернетичних засобів (вимірювально-обчислювальних, комунікаційних, керуючих, вимірних) з фізичними процесами навколишнього світу. Розв’язання відповідних проблем потребує висококваліфікованих фахівців, які розуміються на сутності фізичних явищ та процесів. Цьому сприятиме пропонований навчальний посібник, в якому викладені базові положення фізичної науки з акцентуванням уваги на питаннях електромагнетизму та мікроелектроніки. Це дозволить майбутнім спеціалістам орієнтуватися в особливостях взаємодії фізичних процесів навколишнього світу з кібернетичними засобами (швидкість перебігу фізичних процесів порівняно з обчислювальними та комунікаційними можливостями кібернетичних засобів), питаннях фізичних процесів (лінійних, нелінійних, синергетичних), наявних можливостях визначити стан фізичного процесу (повнота інформації, точність) та можливого впливу на нього тощо. Наведений додатковий матеріал в розділах підкреслює єдність неживої і живої природи та прояву фізичних закономірностей в ній. Кожний розділ містить вимоги до знань та вмінь та питання для поточного комп’ютерного тестування.

У GeoGebraBook подаються методичні рекомендації щодо використання у навчанні математики інформаційно-комунікаційних засобів, дібрано зміст навчального матеріалу, комп’ютерно-орієнтовані методи і форми навчання. Посібник призначений для студентів закладів вищої освіти спеціальності 014 Середня освіта (Математика), додаткова спеціальність «Інформатика», інститутів післядипломної освіти педагогічних кадрів, вчителів математики загальноосвітніх шкіл, викладачів професійних навчально-виховних закладів, методистів та викладачів педагогічних закладів вищої освіти.

Розглянуто вдосконалення маркетингової діяльності на підприємствах засобами сучасних інформаційних технологій як одного із засобів протистояння змінам зовнішнього середовища підприємства. Зазначено, швидка еволюція технологій та безперервне зростання попиту та пропозиції сприяють пошуку засобів удосконалення маркетингової діяльності на підприємствах. Щоб досягти бажаних маркетингових результатів, підприємствам доводиться використовувати цифрові маркетингові та комунікаційні послуги. Зазначено, що ці послуги ефективні та піддаються вимірюванню завдяки маркетинговій технології, яка використовується для відстеження, оцінки та впровадження новітніх маркетингових технологій. У зв’язку з технічним прогресом, фрагментацією маркетингу, попитом на індивідуальні продукти та послуги, з одного боку, та необхідністю досягнення конструктивного діалогу з клієнтами, негайного та гнучкого реагування та необхідності вимірювання інвестицій та результатів, з іншого боку, класичний маркетинговий підхід змінився, продовжуючи істотно вдосконалюватися.

В статье проанализированы типичные задания деятельности будущих учителей математики в процессе изучения курса "Информационно-коммуникационные средства обучения", рассмотрены вопросы формирования дидактических умений.

В статье проанализированы типичные задания деятельности будущих учителей математики в процессе изучения курса "Информационно-коммуникационные средства обучения", рассмотрены вопросы формирования дидактических умений.

В статті розглядається питання підготовки вчителя математики до використання інформаційно-комунікаційних технологій навчання на заняттях з циклу дисциплін фахової підготовки, а саме лекційно-практичний курс з методики навчання математики, лабораторний курс з дисципліни «Інформаційно-комунікаційні засоби навчання», лабораторно-обчислювальний практикум «Intel – навчання для майбутнього»

Розглядаються питання апробації дистанційних курсів "Інформаційно-комунікаційні засоби навчання математики" і "Геометрія, 7 клас", розроблених авторами на платформі Moodle з метою формування методичних компетентностей майбутніх вчителів математики. Значну частину наочностей до посібника "Геометрія, 7 клас" створено відповідно до сучасних підручників геометрії за допомогою програмного засобу GRAN-2D.

Розглядаються питання апробації дистанційних курсів "Інформаційно-комунікаційні засоби навчання математики" і "Геометрія, 7 клас", розроблених авторами на платформі Moodle з метою формування методичних компетентностей майбутніх вчителів математики. Значну частину наочностей до посібника "Геометрія, 7 клас" створено відповідно до сучасних підручників геометрії за допомогою програмного засобу GRAN-2D.

У статті проаналізовано погляди науковців на проблему розвитку інформаційно-комунікаційних компетентностей магістрантів, запропонована класифікація ІКК, яка включає основні засоби роботи, якими фахівець має оволодіти.

Педагогічна діяльність як інформаційна технологія завжди вимагала великих обсягів різнобічних знань, засобів їх подання в процесі навчання, збереження та творчої переробки. Сучасний етап розвитку інформаційного суспільства, що визначається переходом до економіки знань, вимагає зміщення уваги методики навчання саме на інструменти обробки інформації – інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ). Одне з головних завдань освіти в умовах розвитку інформаційного суспільства – навчити учнів і студентів використовувати сучасні ІКТ. У зв’язку із цим виникає нагальна потреба в прискоренні підготовки та перепідготовки викладачів та фахівців у сфері ІКТ.

У статті розкривається загальноосвітнє значення математики, формулюються завдання математичної освіти. Нові інформаційні технології навчання можуть стати дійовим засобом управління пізнавальною діяльністю за умов врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів, спільної творчості, підтримки і розуміння між вчителем і учнем. Виділено три групи проблем: організаційні, дидактичні, психологічні.

Збірник містить статті з різних аспектів дидактики математики і проблем її викладання в вузі та школі. Значну увагу приділено проблемам розвитку методичних систем навчання математики та застосування засобів інформаційно-комунікаційних технологій навчання математики у шкільній та вузівській практиці. Для студентів вищих навчальних закладів, аспірантів, наукових та педагогічних працівників.

Збірник містить статті з різних аспектів дидактики фізики і проблем її викладання в вузі та школі. Значну увагу приділено проблемам розвитку методичних систем навчання фізики та застосування засобів інформаційно-комунікаційних технологій навчання фізики у шкільній та вузівській практиці. Для студентів вищих навчальних закладів, аспірантів, наукових та педагогічних працівників.