Добірка наукової літератури з теми "Комплексна переробка"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Комплексна переробка".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Комплексна переробка"
1
Середа, Б. П., І. В. Кругляк та Д. Я. Муковська. "ВПЛИВ ПАРАМЕТРІВ РОБОТИ ДРОБИЛЬНО-СОРТУВАЛЬНОГО КОПЛЕКСУ НА ТРАНСПОРТНИЙ ПРОЦЕС МАРШРУТІВ РЕЦИКЛІНГУ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ВІДХОДІВ МЕТАЛУРГІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА". Математичне моделювання, № 2(45) (13 грудня 2021): 128–33. http://dx.doi.org/10.31319/2519-8106.2(45)2021.247062.
Повний текст джерелаАнотація:
Дробильно-сортувальні комплекси з переробки технологічних є основними елементами в транспортно-виробничих системах рециклінгу відходів металургійних підприємств. Дробильно-сортувальні комплекси у даному дослідженні розглядаються як спеціалізовані комплекси металургійних шлаків сталеплавильного виробництва. В основу функціонування дробильно-сортувальних комплексів покладено метод магнітної сепарації, з застосуванням примусового очищення лому в спеціальних дробильних пристроях. Функціонування дробильно-сортувальних пристроїв жорстко пов’язано з технологією основного виробництва металургійного підприємства. Не вітчизняних металургійних підприємствах застосовують саме цей вид технологічних переробки відходів, тому що він дозволяє розділяти виробничі шлаки на різні види фракцій, а також забезпечує контроль якісних показників продуктів переробки відходів, а саме витяг металомісткої сировини.
Однак треба брати до уваги, той факт, що дробильно-сортувальний комплекс якщо деякий час нема автотранспорту не зможе може призупинити процес переробки сировини, що призведе до зупинки роботи комплексу і, як наслідок, зупинки всього технологічного процесу рециклінгу відходів. В такому випадку необхідно здійснювати зупинку технологічного процесу переробки технологічних відходів, що є неприпустимим. Це може бути пов’язане чи з запізненням автомобілів у зв’язку з затримкою на шляху прямування чи на фронтах завантаження чи з використанням автомобілів нераціональної вантажопідйомності. При використанні автомобілів недостатньої вантажопідйомності дробильно-сортувальний комплекс не встигають завантажувати, тобто кількість сировини, яка завантажується самоскидами до приймального бункеру комплексу є недостатньою для його переробної спроможності.
Було проведено хронометраж завантаження дробильно-сортувального комплексу цеху шлакопереробки металургійного підприємства на протязі однієї доби, а саме двох робочих змін. Отримані в процесі дослідження характеристики вказують на те, що досліджуваний параметр можна вважати випадковою величиною.
2
Сєрова, Т. О., та Ю. Є. Шапран. "ДОСЛІДЖЕННЯ МОДЕЛЕЙ ТА МЕТОДІВ СУДНОВИХ СИСТЕМ ПЕРЕРОБКИ ДЛЯ СУДЕН КОМПЛЕКСНОЇ ПЕРЕРОБКИ ВІДХОДІВ". Vodnij transport, № 2(33) (14 грудня 2021): 94–108. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2021.2.33.11.
Повний текст джерелаАнотація:
Проблеми екології та охорони навколишнього середовища стаютьвсе більш гострими по міру розвитку суспільства й науково-технічного прогресу, що стрімко збільшує свій вплив на природу. Негативному антропогенному впливу піддаються всі складові біосфери -ґрунт, атмосфера і гідросфера з проживаючими в них флорою і фауною. Проблема боротьби з забрудненням з річкових суден та суден типу ріка-море є комплексною та вимагає комплексного рішення. На сьогоднішній день існують фрагментарні елементи очищення відходів, які утворюються на судні в процесі рейсу. Однак відсутні комплексні рішення даної проблеми. Особливо гостро строїть проблема очищення СВ та НВ. Запропоновані методи обробки забруднених вод та харчових відходів з водного транспорту в процесі рейсу за умови, що харчові відходи будуть змільчені та додані до СВ.У результаті проведених досліджень доведена ефективність застосування гідродинамічних кавітаторів як при очищенні відносно малозабруднених вод (БВ), так і при очищенні сильнозабруднених СВ. Як було відзначено в роботі, осади після обробки СВ доцільно перероблятив біогаз разом з харчовими відходами. Тривалість анаеробного бродіння скорочується від зменшення розміру органічних часток. Отже, диспергування гідродинамічною кавітацією повинне прискорити процеси гідролізу органічних сполук. Таким чином, напрямком подальших досліджень є вивчення впливу кавітації на процеси анаеробного бродінняКлючові слова: судно, стічні води, переробка відходів, енергетична установка, двигун, рушійно-рульовий комплекс.
3
Tryshyn, V., O. Gaidar та O. Svarychevska. "Екологічні аспекти переробки радіоактивних відходів на Запорізькій АЕС". Nuclear and Radiation Safety, № 2(66) (19 червня 2015): 47–52. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2015.2(66).08.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено результати прогнозних оцінок впливу радіоактивних газо-аерозольних викидів Комплексу з переробки радіоактивних відходів Запорізької АЕС на довкілля. Переробка радіоактивних відходів середньої та низької активності здійснюватиметься за допомогою установок фрагментації, спалювання й пресування радіоактивних відходів. Прогнозні оцінки, проведені для штатного режиму експлуатації, проектних та запроектних аварійних ситуацій, показали, що суттєвого шкідливого впливу Комплексу на навколишнє середовище навіть у разі запроектних аварій не очікується.
4
Ягелюк, С. В., та В. Ф. Дідух. "КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ ТЕХНОЛОГІЙ ПЕРЕРОБКИ СТЕБЕЛ ЛЬОНУ". СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, № 44 (7 червня 2020): 155–64. http://dx.doi.org/10.36910/agromash.vi44.300.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті запропонована концептуальна модель комплексних технологій переробки стебел льону залежно від класифікаційних ознак стеблостою. Ситуація у вітчизняному льонарстві на сьогодні неоднозначна. Спостерігається значне зменшення виробництва льону на волокно і зростання виробництва льону на насіння. Також, на основі існуючих досліджень, можна стверджувати, що в Україні зростає інтерес до комплексної переробки луб’яних культур. Основними виробниками льону олійного в Україні є південні та східні області. Західна Україна традиційно вважається виробником льону-довгунця. Проте, за останні чотири роки на цих територіях з’явилось й стрімко зростає виробництво льону олійного. Дослідження показали значні відмінності між льоном олійним, який вирощений у різних природно-кліматичних умовах. Особливістю сортів льону олійного, вирощеного у вологих та прохолодних умовах, є значне збільшення довжини стебла. Висока урожайність стеблової частини ускладнює застосування традиційної технології збирання льону олійного, яка передбачає використання зернозбиральних комбайнів. Після видалення насіння на полі лишаються валки стебло-волокнистої маси, яка потребує подальшої переробки. Однак, агровиробники не мають відповідних технологій і засобів. У результаті проведених досліджень розроблена концептуальна модель ресурсозберігаючих технологій збирання стебел льону з одночасною переробкою стебло-волокнистої маси в продукцію різного функціонального призначення: малогабаритні паливні рулони, паливні брикети та волокно, залежно від класифікаційних ознак стебел льону. На її основі подані пропозиції щодо технологій збирання льону з одночасною обробкою стебел й переробкою стебло-волокнистої маси для агровиробників.
5
Бойко, С. О., та О. В. Гуренкова. "ДОСЛІДЖЕННЯ ТА МОНІТОРИНГ ТЕХНОЛОГІЧНИХ СХЕМ СИСТЕМ ПЕРЕРОБКИ СУДНОВИХ ВІДХОДІВ". Vodnij transport, № 2(33) (14 грудня 2021): 44–56. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2022.1.33.05.
Повний текст джерелаАнотація:
Експлуатація суден безпосередня пов'язана з виникненням та рішенням проблеми охорони навколишнього середовища й забезпечення відповідності емісії забруднюючих речовин сучасним нормативним вимогам.Зростання, яке спостерігається в останні роки, вантажоперевезень судноплавними компаніями призводить до підвищення кількості шкідливихвикидів та скидувань відходів із суден у навколишнє середовище. Пов'язано це не тільки з прагненням судновласників знизити витрати на обслуговування флоту, але й з недосконалістю самої системи.Існуюча в даний час система комплексного обслуговування флоту(КОФ) є складною, багатокомпонентною та географічно прив'язаною, що призводить до необґрунтованих простоїв суден, витратам на проміжні операції транспортування відході, а у підсумку до високих фінансових витрат та втраті прибутку судновласниками. Наявне вексплуатації на ряді суден обладнання переробки окремих видів відходів не завжди забезпечує виконання вимог захисту навколишнього природного середовища від забруднення суднами. Отже, у якості оптимального рішення проблеми суднових відходів можна рекомендувати застосування сучасних автономних суден комплексної переробки відходів (СКПВ). Застосування їх актуальне та зможе усунути основні недоліки існуючої системи КОФ: мобільність, обслуговування будь-якої судноплавної ділянки, максимальна ефективність, не потрібно проектувати капітальні споруди, невеликі витрати на будівництво та експлуатацію.Застосовувані системи переробки окремих видів відходів, об'єднані в комплекси, зможуть забезпечувати високу якість очищення, відповідаючи не тільки існуючим, але перспективним вимогам природоохоронного законодавства.За результатами дослідження створено теоретичні підходи до проектування систем СКПО на основі комплексного підходу до рішення проблеми суднових відходів у системі КОФ. Запропоновано перспективні технологічні схеми та обґрунтована загальна структура СКПВКлючові слова:суднові відходи, судно, екологія, переробка, очищення, суднові води
6
Дмитриков, В. П., О. О. Горб, С. І. Бойко та В. М. Єрмаков. "БЕЗПЕЧНА УТИЛІЗАЦІЯ ВІДПРАЦЬОВАНИХ МАРГАНЕЦЬ-ЦИНКОВИХ ГАЛЬВАНІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (25 вересня 2020): 280–86. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.03.32.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто екологічні аспекти, пов’язані з відпрацьованими марганець-цинковими гальванічнимиелементами, їхнім впливом на навколишнє природне середовище. Запропоновано загальну схему ме-тодологічного підходу до переробки брухту гальванічних елементів, що включає використання інфо-рмаційних технологій з обґрунтуванням вибору методу переробки і методик аналізів, процесу пере-робки, вибору методу утилізації компонентів і подальшої їхньої реалізації. Розроблено безвідходнусхему технологічної переробки брухту марганцево-цинкових гальванічних елементів, яка послідовновключає їх гідромеханічну і гідрохімічну переробку з дотриманням принципів економії ресурсів і енер-гії. У процесі постадійної переробки брухту марганцево-цинкових гальванічних елементів застосо-вують відомі технологічні прийоми і доступне апаратне оформлення, що використовується в хіміч-ній технології і працює на основі гідромеханічних і гідрохімічних процесів. На всіх стадіях переробкибрухту марганцево-цинкових гальванічних елементів використовують технохімічний контроль з об-робкою отриманих даних за допомогою програмного забезпечення. В результаті переробки брухтумарганцево-цинкових гальванічних елементів за запропонованою технологічною схемою отримуютьграфіт, хлорцінкат амонію, комплекс цинку, діоксид марганцю. Безпечна утилізація брухту марга-нець-цинкових гальванічних елементів за розробленою апаратно-технологічною схемою припускаєповернення до сфери виробництва і споживання металевих і неметалевих компонентів. Пропонованасхема є безвідходної, екологічно безпечною, з дотриманням екологічних норм для навколишнього при-родного середовища регіону, її розробка є важливим етапом для проєктування промисловогооб’єкта.
7
Середа, Борис, Дар'я Муковська та Дмитро Середа. "ФОРМУВАННЯ ВИРОБНИЧИХ ПАРАМЕТРІВ І ФАКТОРІВ У МОДЕЛІ ТРАНСПОРТНО-ВИРОБНИЧОЇ СИСТЕМИ ПЕРЕРОБКИ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ВІДХОДІВ МЕТАЛУРГІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА". Математичне моделювання, № 1(44) (1 липня 2021): 96–102. http://dx.doi.org/10.31319/2519-8106.1(44)2021.236021.
Повний текст джерелаАнотація:
Транспортно-виробнича система переробки технологічних відходів є частиною виробничої системи металургійного підприємства й виконує окремі конкретні поставлені цілі та завдання у виробничих процесах переробки технологічних відходів основного виробництва.
У системі рециклінгу технологічних відходів сталеплавильного виробництва задіяно п’ять виробничих підрозділів металургійного підприємства, а саме: мартенівський цех, цех шлакопереробки, управління автомобільного транспорту, управління залізничного транспорту, копровий цех. Під час процесу технологічного процесу кожен з вищезазначених структурних підрозділів виконує покладені на нього функції, якісне та своєчасне виконання яких, забезпечує переробку технологічних відходів з мінімальними витратами ресурсів.
Безпосередньо транспортно-технологічний процес переробки технологічних відходів виконує дільниця переробки мартенівського шлаку, що підпорядкована цеху шлакопереробки. ДПМШ включає в себе транспортні вантажопотоки, комунікації, технічні засоби, які забезпечують процес переробки технологічних відходів та направлені на виконання плану у відповідності з технологією й потребами виробництва з мінімальними витратами.
Стан функціонування системи було описано певною множиною учасників, які задіяні у виробничому процесі на певний момент часу, до яких можна віднести: парк рухомого складу (автомобілів самоскидів), парк вантажних засобів (екскаватори, автонавантажувачі), вантажні фронти (залізничні тупики вивантаження шлаку), відвали зберігання шлаку, дробильно-сортувальний комплекс, склади продуктів переробки шлаку.
Транспортно-виробничу систему переробки технологічних відходів металургійного підприємства у формалізованому вигляді можна представити узагальненою моделлю, яка відображає взаємозв’язки з навколишнім середовищем та характеризується типовими входами та виходами. До типових входів (виходів) відносяться інформаційні, матеріальні, ресурсні потоки й управлінські рішення, які забезпечують виконання виробничо-технологічних процесів мети функціонування системи.
8
Sagdeeva, О., G. Krusir та A. Tsykalo. "Дослідження впливу температурного режиму на перебіг процесів компостування органічного компоненту твердих муніципальних відходів". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 20, № 85 (2 березня 2018): 155–61. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8528.
Повний текст джерелаАнотація:
Найбільш екологічно доцільними рішеннями для управління переробкою твердих муніципальних відходів визнано мінімізацію та запобігання забрудненню довкілля. Міжнародна система переробки орієнтована на мінімізацію відходів за рахунок сортування та вторинного використання сировини, решта потрапляє на переробку й компостування, спалювання та складування залишків. В Україні проблема поводження з відходами залишається найактуальнішою у сфері екологічної безпеки. Фактично сотні тисяч тон муніципальних відходів сьогодні щорічно накопичуються звалищах та полігонах. Оскільки до 40% ТМВ відноситься до органічних відходів, що легко розкладаються (харчові відходи, відходи ринків, міських зелених господарств, муніципальної мережі харчування, каналізаційної системи, відходи домогосподарств), вилучення цієї частини відходів зі звалищ за рахунок компостування та перетворення відходу на вторинний матеріальний ресурс суттєво зменшить екологічне навантаження на фактично розміщенні та потенційно заплановані звалища. Аеробне компостування є однією з найкращих найбільш доступних технологій для інтегрованої системи управління відходами за рахунок мінімізації антропогенного впливу на довкілля, відповідності новітнім вітчизняним та зарубіжним розробкам, економічної та практичної прийнятності технології. Метою експериментального дослідження було вивчення можливості прискорення процесу компостування харчової складової твердих муніципальних відходів за рахунок внесення мікробіологічних добавок для впровадження в якості природоохоронної технології на звалищах. У статті представлено результати дослідження впливу мікробіологічної добавки на перебіг процесів компостування харчової складової твердих муніципальних відходів з метою його прискорення в мезофільному і термофільному температурних режимах з керованими параметрами. Для підвищення ефективності процесу компостування та порівняння особливостей перебігу процесів в якості інокуляту використовували ґрунт, в якості мікробіологічної добавки – екстракт з ґрунту. Показано, що мікробіологічний комплекс прискорює процес компостування харчової складової твердих побутових відходів в 3,3 рази за термофільного режиму і в 2,1 рази за мезофільних умов проведення процесу компостування, що свідчить про ефективність його використання в процесах переробки твердих муніципальних відходів з метою підвищення загального рівня екологічної безпеки.
9
Петраченко, Д. О., С. П. Коропченко, Н. А. Сова та К. А. Худайбердієва. "ТЕХНОЛОГІЧНА СХЕМА БАГАТОЦІЛЬОВОЇ ПЕРЕРОБКИ НАСІННЯ ПРОМИСЛОВИХ КОНОПЕЛЬ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 5 (28 грудня 2021): 16–23. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.5.3.
Повний текст джерелаАнотація:
Промислові коноплі – суспільно безпечна сільськогосподарська рослина, всі частини якої знаходять використання в багатьох галузях промисловості. Для організму людини цінність представляє конопляне насіння та продукція на його основі. Адже насіння промислових конопель є повноцінним джерелом рослинних білків, харчових волокон, низки вітамінів та мінеральних речовин, комплексом незамінних жирних кислот. Світова практика засвідчує, що використання продукції з насіння конопель стає пріоритетним напрямом. Виробники на постійній основі впроваджують інновації та представляють на ринку нові продукти. Український ринок продукції з насіння промислових конопель перебуває на етапі розвитку. Це зумовлює пошук нових нетрадиційних напрямів використання як насіння, так і супутніх продуктів його переробки. У статті розкрито цінність насіння промислових конопель та наведено його хімічний склад. Надано також характеристику та хімічний склад супутніх продуктів переробки насіння, таких як січка, перевій, оболонки, фільтрувальний осад, макуха. На основі цього запропоновано комплексну техніко-технологічну схему багатоцільової переробки насіння промислових конопель. У схемі закладено послідовність дій та операцій, що дозволяє мінімізувати відходи виробництва та підвищити ефективність переробки насіння завдяки використанню всіх отриманих продуктів. Схема передбачає одержання конопляного ядра та олії холодного пресування з подальшим використанням супутніх продуктів переробки як сировини для одержання продукції різного призначення: технічної олії, сипких конопляних продуктів, комбікормів, кормових добавок, твердого біопалива тощо. Впровадження розробленої схеми дозволить розширити асортимент продукції з насіння промислових конопель та сприятиме багатовекторному розвитку аграрних і переробних підприємств.
10
Березовський, Ю. В., та Т. О. Кузьміна. "ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПЕРЕРОБКИ ЛУБ’ЯНИХ КУЛЬТУР". Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences, № 28 (10 січня 2022): 5–12. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-28-01.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена вирішенню проблем розвитку ресурсозберігаючих технологій комплексної переробки лубоволокнистих рослин. У роботі розглянуто фактори погіршення стану переробної галузі легкої промисловості, якості луб’яної сировини, пов’язані зі змінами вимог споживчого ринку, недотриманням технічних і технологічних вимог підготовки, заготівлі та переробки стеблового матеріалу та інші фактори. Метою роботи є пошук шляхів покращення виробничих умов переробки луб’яних культур та розв’язання питань поліпшення властивостей лляного та конопляного волокон. У статті також проаналізовано тенденції розвитку переробної галузі легкої промисловості, досліджено технологічні особливості процесу обробки лубоволокнистих рослин та надано оцінку напрямкам використання натуральної волокнистої продукції. Hj,jnf містить теоретичні та експериментальні дослідження в галузі переробки лляної і конопляної сировини. Результати експериментально-теоретичних досліджень виробничих процесів одержання продуктів переробки показують, що досліджувані механічні способи переробки луб’яної сировини ґрунтуються на використанні різних підходів до виробництва волокнистих виробів. Умови технічних і технологічних потужностей переробних підприємств легкої промисловості не дають можливості отримати волокнисту продукцію високої якості, тому виникає потреба у виробничих змінах процесів переробки сировини. Підвищення якісних і кількісних характеристик лляних і конопляних волокон можуть забезпечити зміни технологічних особливостей обробки стеблового матеріалу та застосування конструкційних розробок пристроїв і обладнання з обробки лубоволокнистої сировини. На основі проведеного комплексу досліджень розроблено наукову концепцію створення інноваційних технологій механічної обробки лубоволокнистої сировини, що ґрунтується на застосуванні нових конструкцій пристроїв і робочих вузлів устаткування на різних етапах первинної переробки сировини для підвищення конкурентоспроможності продукції в умовах ринкових відносин. Результати експериментальних і теоретичних досліджень доводять доцільність використання розроблених технологій одержання однотипного волокна з вітчизняних лубоволокнистих культур.
Дисертації з теми "Комплексна переробка"
1
Костенко, Ю. С., О. В. Павленко, О. М. Проценко, Д. О. Самофалов та С. О. Гутак. "Комплексна переробка залізного купоросу". Thesis, Сумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/53351.
Повний текст джерелаАнотація:
Питання про охорону навколишнього середовища надзвичайно загострилося в останні роки через інтенсивний розвиток ряду галузей промисловості. Тому використання відходів виробництва для отримання цінних продуктів становить значний інтерес.
2
Токар, Наталія Борисівна, та Раїса Федорівна Смоловик. "Актуальні аспекти ефективного використання продуктів переробки олійної сировини". Thesis, НТУ "ХПІ", 2006. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/22673.
Повний текст джерела
3
Пляцук, Леонід Дмитрович, Леонид Дмитриевич Пляцук, Leonid Dmytrovych Pliatsuk, Єлізавета Юріївна Черниш, Елизавета Юрьевна Черныш, Yelyzaveta Yuriivna Chernysh та М. О. Алієва. "Огляд проблематики комплексної переробки фосфогіпсу". Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/66521.
Повний текст джерелаАнотація:
Існує необхідність в оптимізації і підвищенні ефективності існуючих
процесів селективного біовилуговування фосфогіпсу, для розробки комплексного
технологічного рішення, спрямованого на зниження негативного впливу фосфогіпсових
відвалів на навколишнє середовище і повноцінного використання компонентів
фосфогіпсу у виробництві як вторинного ресурсу.
4
Калина, Вікторія Сергіївна. "Технологія комплексної переробки жирної коріандрової олії". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/21848.
Повний текст джерелаАнотація:
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.18.06 – технологія жирів, ефірних масел і парфумерно-косметичних продуктів. – Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут” Міністерства освіти і науки України, м. Харків, 2016. Дисертаційну роботу присвячено науковому обґрунтуванню та розробці технології комплексної переробки жирної коріандрової олії. Експериментально визначено фізико-хімічні показники та жирнокислотний склад промислових зразків початкової олії. Встановлено ефективні технологічні параметри зниження кислотного та пероксидного чисел олії шляхом екстракційної рафінації. Визначено, що екстракційна рафінація олії забезпечує вилучення вільних жирних кислот на 97,5%. Виявлено ефективні технологічні параметри проведення ферментативної етерифікації олії з обробкою аніонітом; отримано продукт з підвищеною фізіологічною цінністю за рахунок вмісту етилових ефірів жирних кислот. За результатами аналітичних та експериментальних досліджень визначено раціональні умови фракційної кристалізації жирної коріандрової олії. Отримано математичні моделі залежності виходу цільової фракції олії та її температури плавлення від основних параметрів фракціювання рафінованої олії для прогнозування взаємодії параметрів в теоретичних дослідженнях. Визначено фізико-хімічні, медико-біологічні показники, жирнокислотний склад одержаних зразків рафінованої олії. Доведено, що вона відповідає вимогам до харчових продуктів. На основі виконаних експериментальних досліджень розроблено технологічну схему комплексної переробки жирної коріандрової олії, що включає екстракційну рафінацію і фракційну кристалізацію. Розроблено технологічну інструкцію на нову технологію. Встановлено, що завдяки використанню нової технології можливо отримати два продукти – «Петрозелін коріандровий» та олію салатну коріандрову. Визначено технологічні властивості цих продуктів, які дозволяють їх використання в рецептурах хлібобулочних виробів.Thesis for a candidate degree of technical sciences by specialty 05.18.06 − fats, essential oils and perfume-cosmetic products technology. − National Technical University “Kharkov Polytechnic Institute” Ministry of Education and Science of Ukraine, Kharkov, 2016. The thesis is devoted to scientific substantiation and development of technology of complex processing of oily Coriander oil. Physical and chemical properties and fatty acid composition of industrial designs primary oil have been determinated. The study established effective technological options to reduce acid and peroxide numbers oil by extraction refining. Effective technological parameters of carrying out of enzymatic esterification of oil with processing anion has been discovered; as a result of that we received product with high physiological value by the content of ethyl esters of fatty acids. According to analytical and experimental studies rational conditions of fractional crystallization of greasy Coriander oil have been defined. The study shows mathematical models of dependence of output target fraction of oil and its melting point from main parameters of fraction of refined oil. Physical and chemical, medical and biological characteristics of fatty and acid composition of samples refined oil have been defined. It proved that it meets the requirements of the food. On the basis of the experimental research was developed technological scheme of complex processing fatty oils Coriander, including extraction refining and fractional crystallization. It was found that through the use of new technology may get two products - "Petrozelin Coriander" and oil of Coriander for salad. Technological properties of these products were defined that allow their use in recipes of baked goods.
5
Калина, Вікторія Сергіївна. "Технологія комплексної переробки жирної коріандрової олії". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/21850.
Повний текст джерелаАнотація:
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.18.06 – технологія жирів, ефірних масел і парфумерно-косметичних продуктів. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" Міністерства освіти і науки України, м. Харків, 2016. Дисертаційну роботу присвячено науковому обґрунтуванню та розробці технології комплексної переробки жирної коріандрової олії. Експериментально визначено фізико-хімічні показники та жирнокислотний склад промислових зразків початкової олії. Встановлено ефективні технологічні параметри зниження кислотного та пероксидного чисел олії шляхом екстракційної рафінації. Визначено, що екстракційна рафінація олії забезпечує вилучення вільних жирних кислот на 97,5%. Виявлено ефективні технологічні параметри проведення ферментативної етерифікації олії з обробкою аніонітом; отримано продукт з підвищеною фізіологічною цінністю за рахунок вмісту етилових ефірів жирних кислот. За результатами аналітичних та експериментальних досліджень визначено раціональні умови фракційної кристалізації жирної коріандрової олії. Отримано математичні моделі залежності виходу цільової фракції олії та її температури плавлення від основних параметрів фракціювання рафінованої олії для прогнозування взаємодії параметрів в теоретичних дослідженнях. Визначено фізико-хімічні, медико-біологічні показники, жирнокислотний склад одержаних зразків рафінованої олії. Доведено, що вона відповідає вимогам до харчових продуктів. На основі виконаних експериментальних досліджень розроблено технологічну схему комплексної переробки жирної коріандрової олії, що включає екстракційну рафінацію і фракційну кристалізацію. Розроблено технологічну інструкцію на нову технологію. Встановлено, що завдяки використанню нової технології можливо отримати два продукти – "Петрозелін коріандровий" та олію салатну коріандрову. Визначено технологічні властивості цих продуктів, які дозволяють їх використання в рецептурах хлібобулочних виробів.Thesis for a candidate degree of technical sciences by specialty 05.18.06 − fats, essential oils and perfume-cosmetic products technology. − National Technical University “Kharkov Polytechnic Institute” Ministry of Education and Science of Ukraine, Kharkov, 2016. The thesis is devoted to scientific substantiation and development of technology of complex processing of oily Coriander oil. Physical and chemical properties and fatty acid composition of industrial designs primary oil have been determinated. The study established effective technological options to reduce acid and peroxide numbers oil by extraction refining. Effective technological parameters of carrying out of enzymatic esterification of oil with processing anion has been discovered; as a result of that we received product with high physiological value by the content of ethyl esters of fatty acids. According to analytical and experimental studies rational conditions of fractional crystallization of greasy Coriander oil have been defined. The study shows mathematical models of dependence of output target fraction of oil and its melting point from main parameters of fraction of refined oil. Physical and chemical, medical and biological characteristics of fatty and acid composition of samples refined oil have been defined. It proved that it meets the requirements of the food. On the basis of the experimental research was developed technological scheme of complex processing fatty oils Coriander, including extraction refining and fractional crystallization. It was found that through the use of new technology may get two products - "Petrozelin Coriander" and oil of Coriander for salad. Technological properties of these products were defined that allow their use in recipes of baked goods.
6
Войцехівська, Олеся Анатоліївна. "Переробка твердих побутових відходів за допомогою мобільних комплексів". Thesis, Національний авіаційний університет, 2014. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/12495.
Повний текст джерела
7
Філатов, Лев Григорович, Лев Григорьевич Филатов, Lev Hryhorovych Filatov та Л. М. Чуб. "Переробка відходів соціально-побутового комплексу з отриманням біогазу". Thesis, Вид-во СумДУ, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/7730.
Повний текст джерела
8
Руднєва, Л. Л., та Світлана Іванівна Бухкало. "Розробка та дослідження комплексної переробки відходів насіння". Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/23466.
Повний текст джерела
9
Добрунов, Дмитро Євгенійович. "Технологія комплексної переробки соняшникової макухи з безлушпинного ядра". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/21784.
Повний текст джерелаАнотація:
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.18.06 – технологія жирів, ефірних масел і парфумерно-косметичних продуктів. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" Міністерства освіти і науки України, Харків, 2016.
Дисертацію присвячено науковому обґрунтуванню технології комплексної переробки соняшникової макухи з безлушпинного ядра.
Встановлено залежність ступеню вилучення олії і хлорогенової кислоти з соняшникової макухи безлушпинного ядра від складу розчинника, температури та тривалості екстрагування у кавітаційній установці та отримано математичний опис цього процесу у вигляді регресійного рівняння. Виявлено антиоксидантні властивості сухих речовин екстрактів соняшникової макухи безлушпинного ядра. Показано, що досліджені екстракти інгібують ланцюгові вільно-радикальні реакції окиснення. Розроблено перспективну технологію комплексної переробки соняшникової макухи з безлушпинного ядра, за якою можна отримати: олію екстракційну, шрот (або борошно) та жиророзчинний рослинний антиоксидант. Результати роботи впроваджені на ТОВ "Нові енергозберігаючі технології" (м. Херсон), ПАТ "Харківська бісквітна фабрика" (м. Харків) та в навчальний процес кафедри технології жирів та продуктів бродіння НТУ "ХПІ".Thesis for a candidate of technical sciences degree. Speciality 05.18.06 − fats, essential oils and perfume-cosmetic products technology − National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute". Ministry of Education and Science of Ukraine, Kharkiv, 2016. The dissertation is devoted to the basis of technology of complex processing of sun-flower cakes obtained from dehulled sunflower kernels. During the work it was ascertained that sunflower oil and chlorogenic acid extraction rates depend on solvent type, temperature, and extraction time in the cavitation facility. The regression equations for the abovementioned processes were derived. Antioxidant properties of solids extracts obtained from dehulled sunflower kernels (SE) were discovered. It was shown that all of the investigated SE terminate the chain reactions during the propagation step. Complex technology of sunflower cakes processing obtained from dehulled sunflow-er kernels was designed. This technology allows obtaining of extracted oil, sunflower meal (or proteinrich flour), and fat-soluble antioxidant. The results of the work are adopted at "New Energy-Efficient Technologies", LLC, "Kharkiv Biscuit Factory", OJSC, and implemented in the educational process at the Department of Technology of Fats and Fermentation Products of NTU "KhPI"
10
Добрунов, Дмитро Євгенійович. "Технологія комплексної переробки соняшникової макухи з безлушпинного ядра". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/21793.
Повний текст джерелаАнотація:
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.18.06 – технологія жирів, ефірних масел і парфумерно-косметичних продуктів. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" Міністерства освіти і науки України, Харків, 2016.
Дисертацію присвячено науковому обґрунтуванню технології комплексної переробки соняшникової макухи з безлушпинного ядра.
Встановлено залежність ступеню вилучення олії і хлорогенової кислоти з соняшникової макухи безлушпинного ядра від складу розчинника, температури та тривалості екстрагування у кавітаційній установці та отримано математичний опис цього процесу у вигляді регресійного рівняння. Виявлено антиоксидантні властивості сухих речовин екстрактів соняшникової макухи безлушпинного ядра. Показано, що досліджені екстракти інгібують ланцюгові вільно-радикальні реакції окиснення. Розроблено перспективну технологію комплексної переробки соняшникової макухи з безлушпинного ядра, за якою можна отримати: олію екстракційну, шрот (або борошно) та жиророзчинний рослинний антиоксидант. Результати роботи впроваджені на ТОВ "Нові енергозберігаючі технології" (м. Херсон), ПАТ "Харківська бісквітна фабрика" (м. Харків) та в навчальний процес кафедри технології жирів та продуктів бродіння НТУ "ХПІ".Thesis for a candidate of technical sciences degree. Speciality 05.18.06 − fats, essential oils and perfume-cosmetic products technology − National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute". Ministry of Education and Science of Ukraine, Kharkiv, 2016. The dissertation is devoted to the basis of technology of complex processing of sun-flower cakes obtained from dehulled sunflower kernels. During the work it was ascertained that sunflower oil and chlorogenic acid extraction rates depend on solvent type, temperature, and extraction time in the cavitation facility. The regression equations for the abovementioned processes were derived. Antioxidant properties of solids extracts obtained from dehulled sunflower kernels (SE) were discovered. It was shown that all of the investigated SE terminate the chain reactions during the propagation step. Complex technology of sunflower cakes processing obtained from dehulled sunflow-er kernels was designed. This technology allows obtaining of extracted oil, sunflower meal (or proteinrich flour), and fat-soluble antioxidant. The results of the work are adopted at "New Energy-Efficient Technologies", LLC, "Kharkiv Biscuit Factory", OJSC, and implemented in the educational process at the Department of Technology of Fats and Fermentation Products of NTU "KhPI".
Книги з теми "Комплексна переробка"
1
Мулярчук, І. Ф. Нове покоління хімічних комплексів з переробки апатитів та фосфоритів. Київ: НАУ, 1998.
Знайти повний текст джерелаТези доповідей конференцій з теми "Комплексна переробка"
1
Кравцова, Оксана. "МІКРОБІОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ ВОДИ ПІДПРИЄМСТВ З ПЕРЕРОБКИ ТА ВИГОТОВЛЕННЯ ХАРЧОВОЇ ПРОДУКЦІЇ В УКРАЇНІ". У ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ В АГРОПРОМИСЛОВОМУ КОМПЛЕКСІ ТА АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ВЕТЕРИНАРІЇ, chair Ольга Марчук, Ульяна Яненко та Ганна Київська. Міжнародний центр наукових досліджень, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/mcnd-05.03.2021.agrovet.07.
Повний текст джерела
2
Лазаренко, Н. А., та І. Р. Біленька. "Стандартні показники якості та безпеки у технології комплексної переробки топінамбура". У SCIENCE, ENGINEERING AND TECHNOLOGY: GLOBAL TRENDS, PROBLEMS AND SOLUTIONS. Baltija Publishing, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-588-79-2-2.18.
Повний текст джерела
3
Тарелкін, В., В. Бондаренко та Д. Малашкевич. "РОЗРОБКА БЕЗВІДХОДНОГО ТЕХНОЛОГІЧНОГО КОМПЛЕКСУ ОПРІСНЕННЯ ПІДЗЕМНИХ ВОД ШАХТИ ім. М.І. СТАШКОВА З ПЕРЕРОБКОЮ ВІДХОДІВ І ОТРИМАННЯМ ВТОРИННОЇ СИРОВИНИ". У Ukrainian School of Mining Engineering. Dnipro University of Technology, 2020. http://dx.doi.org/10.33271/usme14.033.
Повний текст джерела