Добірка наукової літератури з теми "Компетенція органів місцевого самоврядування"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Компетенція органів місцевого самоврядування".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Компетенція органів місцевого самоврядування"
1
Bula, Svitlana. "Співвідношення локальної демократії та вертикалі влади". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 2 (29 травня 2017): 15–33. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2017-02-15-33.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті визначено моделі взаємодії місцевого самоврядування та центральних органів влади: модель партнерства та модель агента. Локальна демократія передбачає відносини партнерства з органами центральної влади, ба більше, питання, що стосуються інтересів територіальної громади, мають належати лише компетенції органів місцевого самоврядування. Виділено три основні системи здійснення публічної влади на місцях: англосаксонська, романо-германська, іберійська. Розглядаються різні підходи до законодавчого закріплення та регулювання компетенцій місцевих органів влади. Встановлено принципи співвідношення локальної демократії та вертикалі влади: законність (розподіл компетенцій має бути законодавчо закріплений); пріоритетність інтересу громади; автономія (зокрема фінансова) органів локальної демократії, що дозволяє здійснювати належне врядування, формувати органи самоорганізації населення; представництво, участь громадян; контроль (і з боку громадян, і з боку центральних органів влади). Наголошено, що головним інструментом локальної демократії, а також принципом співвідношення з органами державної влади є самоорганізація. Зазначено, що в розвинених демократіях інститути локальної демократії перебувають у відносинах партнерства з органами центральної влади. У перехідних суспільствах на початкових етапах транзиту органам локальної демократії не приділяють належної уваги, органи місцевого самоврядування намагаються перетворитись на агентів державної влади. Як засвідчує історія європейських країн, кожна з них проходила свій власний шлях побудови дієвого місцевого та регіонального врядування, і не обійшлося без помилок, тому виокремлено деякі аспекти цього досвіду, які доцільно впровадити в діяльність районних рад в Україні.В нашій державі досі зберігається модель агента, органи місцевого самоврядування не володіють належною автономією, не здатні самостійно реалізувати інтереси територіальних громад.
2
Ladychenko, V. V., та Yu P. Maksimenko . "Статус і повноваження виконавчого комітету в системі місцевого самоврядування України". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 2 (27 квітня 2021): 37–48. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2021.02.04.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті. У статті досліджується статус та повноваження виконавчого комітету з точки зору застосування механізму стримувань і противаг у системі місцевого самоврядування України. Характеризуються місце та роль, які обіймає виконавчий комітет у взаємовідносинах із представницьким органом місцевого самоврядування (радою) та сільським, селищним, міським головою. Наведено приклади існуючих виконавчих колегіальних органів у зарубіжних країнах та перелік повноважень виконавчого комітету у доконституційний період у порівнянні із чинним законодавством.
Наукова новизна. Наукова новизна полягає у висвітленні правового статусу, складу та повноважень виконавчого комітету в системі органів місцевого самоврядування в аспекті механізму стримувань і противаг на основі законодавчо закріпленого принципу розподілу повноважень. Із метою розкриття сутності виконавчого комітету детально досліджено його склад, порядок затвердження, розпуску, наведено два основні види складу виконкому та класифікацію його повноважень.
Висновки. Підсумовуючи результати дослідження, наведено характерні ознаки статусу виконавчого комітету як динамічного органу, члени якого є виборними особами, що затверджуються радою, як окремого органу, не підпорядкованого ні голові, ні раді чи її депутатам, як паритетного органу, наділеного власними повноваженнями, рішення якого є частиною місцевого законодавства, та як центрального, вищого органу в системі виконавчих органів місцевого самоврядування на рівні ОТГ, наділеного вищими виконавчими повноваженнями по відношенню до всіх інших виконавчих органів відповідної ради та їх посадових осіб, які йому підпорядковані. На підставі наведених результатів запропоновано на законодавчому рівні закріпити за виконавчим колегіальним органом загальної компетенції статус юридичної особи, а його найменування (виконавчий комітет, магістрат, управа чи ін.) потенційно віднести до компетенції місцевих рад ОТГ, які їх утворюють. Також наведено аргументи для звернення більшої уваги законодавця на місцеве самоврядування саме з точки зору застосування в діяльності його органів механізму стримувань і противаг, вибудовування більш збалансованого такого механізму задля врівноваження владних повноважень в ієрархії органів місцевого самоврядування.
3
Чиркін, А. С. "Компетенція органів місцевого самоврядування Польщі, Чехії та Угорщини". Державне будівництво та місцеве самоврядування, Вип. 31 (2016): 227–41.
Знайти повний текст джерела
4
Лененко, І. "Компетенція органів місцевого самоврядування країн Балтії: порівняльний аналіз". Державне управління та місцеве самоврядування, Вип. 3 (34) (2017): 149–58.
Знайти повний текст джерела
5
Гончарова, К. А. "ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ФОРМИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ: ПОСТАНОВКА ПИТАННЯ". Знання європейського права, № 3 (7 лютого 2020): 34–42. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i3.17.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджені нормативні дефініції поняття «організаційно-правова форма» та положення законодавства України, що містять це словосполучення. Сформульовано висновок, що відповідно до чинного законодавства України значення поняття «організаційно-правова форма», закріплене у положеннях актів приватно-правових галузей, не розповсюджується на органи місцевого самоврядування. На підставі цього запропоновано застосування поняття «організаційно-правова форма місцевого самоврядування» для характеристики організації місцевого самоврядування в конкретній адміністративно-територіальній одиниці з точки зору утворюваних органів, посадових осіб місцевого самоврядування, їх компетенції та взаємодії. Запропоновано вбачати перспективи подальших досліджень у цьому напрямі у формулюванні пропозицій про внесення відповідних змін та доповнень до Закону «Про місцеве самоврядування в Україні».
В Україні застосування поняття «організаційно-правова форма» є більш поширеним у приватно-правових дослідженнях, ніж у працях публічно-правового спрямування. Це пов’язано з тим, що положення законодавства приватно-правових галузей не тільки містять це словосполучення, але й конкретизують його значення. Відповідно до чинного законодавства України значення поняття «організаційно-правова форма», закріплене у положеннях актів приватно-правових галузей, не розповсюджується на органи місцевого самоврядування. Це надає підстави запропонувати застосування поняття «організаційно-правова форма місцевого самоврядування» для характеристики організації місцевого самоврядування в конкретній адміністративно-територіальній одиниці з точки зору утворюваних органів, посадових осіб місцевого самоврядування, їх компетенції та взаємодії.
6
Польщиков, І. "Теоретичні моделі місцевого самоврядування: порівняльно-правовий аналіз". Юридичний вісник, № 4 (3 листопада 2020): 195–200. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i4.1989.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються сутність та юридичний зміст сучасних моделей місцевого самоврядування через здійснення порівняльно-правового аналізу англосаксонської, континентальної (романо-герман-ської), іберійської та «радянської» моделей.
Зазначається, що висхідні тенденції глобалізації актуалізують питання розвитку основоположних суспільних цінностей, управлінського забезпечення розбудови громадянського суспільства, пошуку балансу між свободою та публічною владою, потребу в гармонічному поєднанні яких значною мірою може задовольнити місцеве самоврядування. Становлення та розвиток місцевого самоврядування як основоположного інституту громадянського суспільства вимагає з'ясування сутності теоретичних моделей місцевого самоврядування, які вказують на зміст і головні напрямки діяльності органів і посадових осіб територіальних громад.
Наголошується, що за таких умов виникає необхідність суттєвого вдосконалення моделей організації місцевого самоврядування з метою задоволення наросталь-них потреб людини, територіальних громад і суспільства в цілому щодо організації місцевого управління, злагодженого функціонування всіх інститутів громадянського суспільства, що є головною передумовою демократичних трансформацій, створення ефективної системи забезпечення реалізації муніципальних прав і свобод людини й громадянина.
Визначено, що теоретичні моделі місцевого самоврядування в різних правових системах світу безпосередньо сформувалися під впливом основних теоретико-ме-тодологічних концепцій, таких, як громадська, державницька, муніципального дуалізму тощо, наслідком чого стало створення декількох основних парадигм організації та діяльності самоврядних інститутів залежно від сутності місцевого самоврядування, компетенції органів місцевого самоврядування та типу їхніх взаємовідносин із державними органами публічної влади, втіленої в нормах чинного законодавства, включаючи конституційний рівень регулювання суспільних відносин.
У результаті проведеного дослідження зроблено висновок, що в сучасному світі теоретичні моделі місцевого самоврядування (англосаксонська, континентальна, іберійська, «радянська») класифікуються та відрізняються в залежності від: сутності місцевого самоврядування; юридичного суб'єктно-об'єктного змісту компетенції органів місцевого самоврядування; типу взаємовідносин органів місцевого самоврядування з державними органами публічної влади, втіленого в нормах чинного законодавства, включаючи конституційний рівень регулювання суспільних відносин.
7
Shaulska, H. M. "Реформування сучасної системи місцевого самоврядування в Україні". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 1 (27 лютого 2019): 154–62. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2019.01.17.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджується питання реформування діючої моделі місцевого самоврядування в Україні. Автор звертає увагу на те, що вона й досі містить велику кількість залишків радянської системи, а це гальмує, серед іншого, і розвиток громадянського суспільства. Адже місцеве самоврядування, за умови функціонування ефективної моделі, сприяє його розвитку.
Метою дослідження, окрім аналізу реформування діючої моделі місцевого самоврядування, є надання деяких пропозицій щодо формування нової моделі. Аналіз також допомагає з’ясувати механізми публічного адміністрування, удосконалення яких сприятиме модернізації системи публічного управління і розвиткові громадянського суспільства в країні.
Наукова новизна статті полягає у вивченні результативності реформ на предмет правової, організаційної та фінансової автономій органів місцевого самоврядування. Зроблено спробу проаналізувати правову автономію, яка зводиться до функціонування повноважень, визначених Конституцією та іншими законами. Такі повноваження повинні бути повними і винятковими, в їх межах органи місцевого самоврядування мають отримувати свободу дій з метою здійснення власних ініціатив з питань, які відносяться до їх компетенції. Надана оцінка організаційної автономії, яка надає можливість органам місцевого самоврядування самостійно визначати свою внутрішню структуру (відповідно до місцевих особливостей) з метою забезпечення ефективного управління. Наголошено, що організовуючи в межах законодавства свою діяльність, органи місцевого самоврядування не повинні підпорядковуватися іншим органам, а адміністративний контроль за їхньою діяльністю може відбуватися лише з метою дотримання конституційності та законності. Зроблено короткий аналіз фінансової автономії органів місцевого самоврядування щодо права в межах державної політики володіти та вільно розпоряджатися власними коштами при здійсненні своїх повноважень.
Висновок. Для майбутньої моделі публічного управління України місцеве самоврядування має одне з першочергових значень. Завдяки йому кожен громадянин має можливість відчути, що реалізація демократії можлива за особистої участі кожного. І конституційне право на свободу, серед іншого, якраз і здійснюється через право на місцеве самоврядування. Але для цього потрібно, щоб місцеве самоврядування перетворилося на дієве й ефективне, його сучасна модель позбулася залишків радянської системи, а його органи повноцінно відновили правову, організаційну і фінансову автономії. За таких умов можна створювати багаторівневу модель публічного управління, вибудовуючи її від людини (а не територіальної громади) як головної одиниці цієї моделі.
8
КарабінТ, Ю. "Компетенція місцевих органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування: теоретико-термінологічні аспекти". Держава і право, Вип. 29 (2005): 221–28.
Знайти повний текст джерела
9
СОЛЯННІК, КОСТЯНТИН. "Реформа місцевого самоврядування в Україні: концептуальні проблеми конституційно-правового забезпечення та перспективи розвитку". Право України, № 2018/05 (2018): 207. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2018-05-207.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведення муніципальної реформи в Україні залишається актуальним питанням державно-правової дійсності. Забезпечення європейських стандартів організації місцевої демократії, напрацювання вітчизняних учених мають стати основою подальшого розвитку інституту місцевого самоврядування. Наявні проблеми правового характеру створюють дискусію щодо законодавчого забезпечення процесу реформування, певним чином блокують подальший розвиток місцевого самоврядування. Метою статті є аналіз конституційного забезпечення реформи місцевого самоврядування у сучасній Україні, надання авторської позиції щодо деяких напрямів її здійснення, вироблення рекомендацій стосовно загальнодержавного та локального нормотворення окремих питань розвитку місцевої влади. Встановлено, що реформуванню цього публічно-правового інституту має передувати внесення змін до Конституції України як першооснови змін законодавства. Сучасна ситуація щодо можливості Верховною Радою України розглядати зміни до Основного Закону на будь-якій наступній сесії призводить до негативних явищ, закріплення у чинному законодавстві норм, які не повною мірою співвідносяться з нормами Конституції. Вирішення такої юридичної колізії, що склалася у вітчизняному конституційному процесі, є нагальною проблемою задля розблокування належного законодавчого забезпечення проведення муніципальної реформи. Концептуальним питанням проведення реформи є визначення у законодавстві основного суб’єкта місцевого самоврядування. Закріплення територіальної громади як такого не відповідає нормам Європейської Хартії місцевого самоврядування, яка бачить представницький орган місцевого самоврядування. Інші підходи до формування компетенції органів та посадових осіб через окреслення предметів відання сприятимуть децентралізації в державі, окресленню відповідальності самоврядних структур у здійсненні муніципальної політики. Сучасний стан правового забезпечення створює загрозу подальшому розвитку всіх інститутів місцевої демократії, оскільки з боку законодавця простежується непослідовність у діях щодо юридичного забезпечення процесу реформування. Фактично Верховна Рада України заблокувала подальший розвиток місцевого самоврядування, адже попередньо схваливши зміни до Конституції України, не схвалила їх як закон. Вперше у вітчизняному конституційному процесі виникатиме питання щодо юридичної можливості скасування попередньо схваленого законопроекту про внесення змін до Основного Закону або внесення в нього змін та доповнень, що не передбачено статтями 157 та 158 Конституції України. Подальшого наукового опрацювання потребують питання, вирішення яких безпосередньо впливатиме на належний розвиток відносин у сфері місцевого самоврядування: територіальна основа діяльності муніципальних структур і, зокрема, об’єднаних територіальних громад, організаційна будова місцевої ради, порядок та спосіб закріплення компетенції всіх учасників муніципальних відносин, доцільність існування головного суб’єкта місцевого самоврядування як основного носія всіх прав та обов’язків – територіальної громади.
10
Павлович-Сенета, Ярина. "ОРГАНІЗАЦІЙНІ ТА ІНСТИТУЦІЙНІ ЗАСАДИ БЮДЖЕТНО-ФІНАНСОВОЇ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ В УКРАЇНІ". Молодий вчений, № 3 (91) (31 березня 2021): 301–5. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-3-91-63.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено аналізу теоретико-правових підходів щодо проведення в Україні муніципальної реформи, що пов’язана з реформуванням територіального устрою та формуванням фінансової автономії новостворених об’єднаних територіальних громад. Досліджуються уже реалізовані заходи щодо організації фінансової самостійності місцевих бюджетів та розглядаються перспективи подальшого впровадження заходів зазначених реформ. На підставі проведеного наукового аналізу організаційних та інституційних засад бюджетно-фінансової децентралізації в Україні авторами висловлюються власні пропозиції спрямовані на подальше зміцнення матеріальної та фінансової бази розвитку об’єднаних територіальних громад. Зазначено, що головною метою реформи місцевого самоврядування та територіального устрою, що тривають сьогодні в Україні, є створення умов для надання якісних публічних послуг на найближчому до громадянина рівні. Проміжними цілями реформи є оптимізація структури адміністративно-територіального устрою для створення ефективної системи публічної адміністрації через широку децентралізацію виконавчої влади та перетворення місцевого самоврядування у фінансово спроможний, ефективний та відповідальний інститут публічної влади. Муніципальна реформа включає оптимізацію фінансово-економічної бази органів місцевого самоврядування, оптимізацію міжбюджетних відносин, формування дієвих місцевих бюджетів, які здатні забезпечити виконання функцій місцевого самоврядування Під поняттям бюджетної децентралізації пропонується розуміти процес передачі повноважень (функцій, компетенції, відповідальності) від центральних органів влади до місцевих, тобто перерозподіл функцій і повноважень єдиної державної влади між відповідними органами державної влади з одного боку, і органами місцевого самоврядування з іншого. Зазначено, що важливими джерелами забезпечення матеріально-фінансової самостійності органів місцевого самоврядування і економічного зростання адміністративно-територіальних одиниць є комунальна власність, природні ресурси, земля.
Дисертації з теми "Компетенція органів місцевого самоврядування"
1
Логвиненко, Аліса Олександрівна, та Logvinenko A. O. "Процесуальна компетенція органів публічної адміністрації: теорія та практика реалізації". Thesis, Національний авіаційний університет, 2020. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/41398.
Повний текст джерелаАнотація:
Логвиненко А.О. Процесуальна компетенція органів публічної адміністрації: теорія та практика реалізації. Дис.... к.ю.н., спец.: 12.00.07. Київ, Національний авіаційний університет, 2020, 238 с.Дисертаційне дослідження спрямоване на визначення сутності, змісту процесуальної компетенції органів публічної адміністрації, визначення її принципів, а також видів форм її реалізації, формулювання на цій основі конкретних пропозицій щодо вдосконалення чинного адміністративного законодавства, окреслення напрямів його подальшого розвитку. Систематизовано наукові дослідження щодо сутності процесуальної компетенції органів публічної адміністрації та її розмежування із суміжними правовими поняттями. Обґрунтовано науковий підхід щодо характеристики сутності процесуальної компетенції органів публічної адміністрації, за якого необхідно ураховувати елементи правового статусу таких органів у адміністративних провадженнях. Надано теоретико-правову характеристику органів публічної адміністрації. Надано характеристику процесуальній компетенції органів публічної адміністрації у позасудових адміністративних юрисдикційних провадженнях. Надано характеристику процесуальній компетенції органів публічної адміністрації в судовому адміністративному процесі. Окреслено напрями вдосконалення процесуальної компетенції органів публічної адміністрації як суб’єктів проваджень: у справах про адміністративні правопорушення; за скаргами громадян в органах публічної адміністрації; дисциплінарних проваджень. Визначено перспективні засади розвитку процедурної форми розгляду скарг. Диссертационное исследование направлено на определение сущности, содержания процессуальной компетенции органов публичной администрации, определение ее принципов, а также видов форм ее реализации, формулирование на этой основе конкретных предложений по совершенствованию действующего административного законодательства, определение направлений его дальнейшего развития. Систематизированы научные исследования о сущности процессуальной компетенции органов публичной администрации и ее разграничения со смежными правовыми понятиями. Обоснован научный подход к характеристике сущности процессуальной компетенции органов публичной администрации, при котором необходимо учитывать элементы правового статуса таких органов в административных производствах. Представлена теоретико-правовая характеристика органов публичной администрации. Охарактеризована процессуальная компетенция органов публичной администрации во внесудебных административных юрисдикционных производствах. Охарактеризована процессуальная компетенция органов публичной администрации в судебном административном процессе. Определены направления совершенствования процессуальной компетенции органов публичной администрации как субъектов производств: по делам об административных правонарушениях; по жалобам граждан в органах публичной администрации; дисциплинарных производств. Определены перспективные основы развития процедурной формы рассмотрения жалоб. The dissertation research is aimed at determining the essence, content of the procedural competence of public administration bodies, defining its principles, as well as types of its implementation, formulating on this basis concrete proposals for improvement of the existing administrative legislation, outlining the directions of its further development. The scientific researches on the essence of the procedural competence of public administration bodies and its differentiation with related legal concepts have been systematized. The scientific approach to characterizing the essence of the procedural competence of public administration bodies is substantiated. A scientific view on the definition of public administration bodies as a system of executive bodies and local self-government bodies which are delegated powers of the executive power is supported. The concept has been formulated and the types of procedural forms of exercising competence by public administration bodies have been defined. The essence of the procedural competence of public administration bodies is characterized by taking into account the elements of the legal status of such bodies in administrative proceedings. The following elements define: the task of participating in the conduct of a particular entity; the scope of his competence, which is determined by the rules of administrative substantive law. The content of these elements in a particular administrative procedure is determined by the rules that determine its procedural form. The expediency of classifying these forms by the criterion of the tasks performed is substantiated. This criterion identifies proceedings aimed at: resolving disputes and / or bringing a person to justice (jurisdictional); management tasks (non-jurisdictional). As the administrative jurisdiction is exercised (implemented) in the procedural form, the following administrative jurisdictional proceedings are distinguished: a) proceedings before the administrative courts; b) proceedings for the application of measures of administrative coercion; c) disciplinary proceedings. Criteria for delimitation of procedural competence of public administration bodies in administrative jurisdictional and administrative non-jurisdictional proceedings are defined. Characterization of procedural competence of public administration bodies in extrajudicial administrative jurisdiction proceedings is given. The necessity to consider the procedural competence of public authorities in extrajudicial administrative jurisdictional proceedings not only from the point of view of the totality of their rights, duties and powers in these proceedings, but also must include legal personality as an ability to participate in these proceedings. It is stated that there are grounds for systematizing the competence of public authorities on the basis of the scope of its implementation and the legal nature of the rules of law in which it is enshrined: substantive and procedural. It is proved that the competence of the procedural jurisdiction is to determine the competence of a public authority in a particular administrative proceeding or in an administrative proceeding before a court. However, the provisions on the interrelation of the categories of "powers", "sphere of competence", "functions" may also apply to competence in procedural legal relations. Based on the above, it is substantiated that the competence of a public authority may be considered as the basis of its legal personality not only in material administrative legal relations but also in procedural ones. The description of procedural competence of public administration bodies in judicial administrative process is given. The directions of improving the procedural competence of public administration bodies as subjects of proceedings are outlined: in cases of administrative offenses; on complaints of citizens in public administration bodies; disciplinary proceedings. The perspective direction of improving the procedural competence of public administration entities is to determine the unification of the legal regulation of the procedure of conducting official investigations in cases concerning: disciplinary proceedings in labor matters and in matters of administrative legal relations. At the same time, an approach similar to the regulation of the procedural form of disciplinary proceedings in general is considered promising: to determine the general principles of such an investigation in a separate normative act, and to set particularities, depending on the specific activity of specific subjects of public administration, at the level of special normative acts. The expediency of defining the concept of service discipline, which is one of the ways of ensuring the unity of the law enforcement practice of the law on bringing to disciplinary responsibility, is justified, since it presupposes the avoidance of different views on the content of the service discipline, formation of a single non-conflict legal understanding.
2
Зоріна, Я. В. "Бюджетні повноваження органів місцевого самоврядування". Master's thesis, Сумський державний університет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/70824.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі охарактеризовано фінансову основу місцевого самоврядування в Україні та поняття бюджетних повноважень органів місцевого самоврядування, їх види. Розглянуто загальну характеристику окремих органів місцевого самоврядування: а саме сільських, селищних та міських рад; виконавчих органів місцевих рад та інших органів місцевого самоврядування. Досліджено сутність та значення реформи бюджетної децентралізації в Україні та визначити її вплив на зміст бюджетних повноважень, з’ясовано, які завдання стояли перед реформою бюджетної децентралізації в Україні та визначено вплив на обсяг бюджетних повноважень бюджетної децентралізації в Україні. Охарактеризовано проблеми, які пов'язані з впровадженням бюджетної децентралізації в Україні, та запропонувано шляхи вирішення проблем, що виникають у процесі реалізації зазначеної реформи.
3
Гордієнко, І. В. "Кошторисне фінансування органів місцевого самоврядування". Master's thesis, Сумський державний університет, 2019. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/75850.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі досліджено сутність та особливості кошторисного фінансування бюджетних установ, охарактеризовано складові кошторису. Проведено фінансовий аналіз рівня виконання балансу та кошторису Недригайлівської РДА. Розроблено основні напрямки вдосконалення кошторисного фінансування бюджетних установ
4
Корнєєв, М. В. "Фінансова автономія органів місцевого самоврядування". Thesis, Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2009. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/51559.
Повний текст джерелаАнотація:
У дисертації досліджено теоретичні основи фінансової автономії органів місцевого самоврядування. Розроблено методичні підходи та практичні рекомендації щодо визначення ефективного рівня фінансової автономії органів місцевого самоврядування.
У роботі розкрито на теоретичному рівні зміст поняття фінансової автономії органів місцевого самоврядування. Удосконалено теоретико-методичне забезпечення встановлення рівня фінансової автономії органів місцевого самоврядування. Встановлено існування взаємозв’язку між фінансовою автономією органів місцевого самоврядування та рівнем соціально-економічного розвитку адміністративно-територіальних одиниць. Запропоновано теоретичні засади встановлення рівня фінансової автономії органів місцевого самоврядування. Сформовано цілісні критеріальні комплекси узагальнюючої та конкретно-територіальної оцінки рівня фінансової автономії органів місцевого самоврядування. Розроблено теоретичні та методичні положення оцінювання впливу фінансової автономії органів місцевого самоврядування на соціально-економічний розвиток адміністративно-територіальних одиниць з урахуванням закономірностей та імовірнісного характеру такого впливу. Удосконалено науково-методичний підхід до обґрунтування стимулюючого рівня фінансової автономії органів місцевого самоврядування.В диссертации исследованы теоретические основы финансовой автономии органов местного самоуправления. Разработаны методические подходы и практические рекомендации относительно определения эффективного уровня финансовой автономии органов местного самоуправления в регулировании социально-экономического развития административно-территориальных единиц. В работе определены содержание, условия возникновения финансовой автономии органов местного самоуправления как фактора социально-экономического развития административно-территориальных единиц Украины, установлены причинно-следственные связи между финансовой автономией и финансовым механизмом регулирования социально-экономическим развитием административно-территориальных единиц. Определены противоречия между формированием финансовых ресурсов местного бюджета и распределением властных полномочий органов местного самоуправления. Проанализировано соответствие между типом местного самоуправления и моделью бюджетной системы, свойственным Украине, и принятым в мировой практике. Усовершенствовано экономическое содержание понятий “финансовая автономия органов местного самоуправления”, “финансовая автономия административно-территориальных единиц”. Определены свойства и виды финансовой автономии органов местного самоуправления. Охарактеризованы формы финансовой автономии органов местного самоуправления в контексте реализации концепций бюджетного унитаризма и бюджетного федерализма. Проведена оценка достаточности методического обеспечения количественной оценки уровня финансовой автономии органов местного самоуправления, рассчитаны показатели оценки финансовой автономии органов местного самоуправления. Установлено существование взаимосвязи между финансовой автономией органов местного самоуправления отдельных административно-территориальных единиц Украины и уровнем их социально-экономического развития. Кластеризованы административно-территориальные единицы Украины по формам проявления этих закономерностей и предложены теоретические аспекты относительно установления уровня финансовой автономии органов местного самоуправления для отдельных групп административно-территориальных единиц. Определена взаимосвязь уровня финансовой автономии органов местного самоуправления с уровнем социально-экономического развития на примере Днепропетровской области. На основе такой взаимосвязи определен оптимальный уровень показателей оценки финансовой автономки органов местного самоуправления по расходам. По результатам расчетов оптимальных показателей опредена степень финансовой автономии органов местного самоуправления по расходам. Сформированы целостные критериальные комплексы обобщенной и конкретно-территориальной оценки уровня финансовой автономии органов местного самоуправления. Разработаны теоретические и методические положения оценки влияния финансовой автономии органов местного самоуправления на социально-экономическое развитие административно-территориальных единиц с учетом закономерностей и вероятностного характера такого влияния. Усовершенствован научно-методический подход к обоснованию стимулирующего уровня финансовой автономии органов местного самоуправления.
In the dissertation there have been researched theoretic elements of the financial autonomy of agencies of the local self-government. There have been elaborated methods of approach and practical recommendations concerning definition of effective level of the financial autonomy of agencies of the local self-government. In the work there has been researched theoretical conception of the financial autonomy. There has been improved theoretical and methodological ensuring to research the financial autonomy of agencies of the local self-government. There has been uncovered existence of interdependence between the financial autonomy of agencies of the local self-government and level of economical development of the administrative and territorial units. There have been elaborated approaches to govern the financial autonomy of agencies of the local self-government. There have been elaborated integral criterial complexes of generalized and concretely territorial estimation of level of the financial autonomy of agencies of the local self-government. Theoretical and methodical positions of evaluation of influencing of financial autonomy of organs of local self-government are developed on socio-economic development of administrative-territorial units taking into account conformities to the law and probabilistic character of such influencing. There has been formed scientific and methodical approach to ground stimulant level of the financial autonomy of agencies of the local self-government.
5
Майко, Олександр Леонідович. "Міжнародні програми співробітництва органів місцевого самоврядування України". Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2020. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/11244.
Повний текст джерелаАнотація:
Від ефективності роботи органів місцевого самоврядування та того наскільки продуктивно вони співпрацюють з міжнародними програмами, залежить розвиток системи місцевого самоврядування, яка, як відомо, є одним із основних принципів побудови демократичної та соціально правової держави.
Перший розділ роботи розкриває дослідження понять та системи місцевого самоврядування, крім того, розглядаються основні етапи його створення та перспективи розвитку.
У другому розділі, проводиться аналіз сучасного стану місцевого самоврядування, досліджуються перспективи його реформування, оцінюється результат роботи органів місцевого самоврядування, та розглядаються основні програми співробітництва ОМС.
Третій розділ характерний проведенням моделювання системи взаємодії міжнародних програм із органами місцевого самоврядування, та прогнозування їх розвитку.
Наукова новизна полягає в тому, що вперше проведено комплексне дослідження та порівняння ефективності роботи органів місцевого самоврядування в об’єднаних територіальних громадах кількох областей, здійснено кластерний аналіз для групування областей України за соціально-економічними показниками з метою визначення однорідності процесу спроможності громад, визначена ефективність їх роботи на основі індикаторів, побудовано когнітивну модель, розроблені сценарії можливого розвитку за міжнародними програмами.
6
Чірка, І. В. "Податкові повноваження органів місцевого самоврядування в Україні". Master's thesis, Сумський державний університет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/68531.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі досліджуються податкові повноваження органів місцевого самоврядування в Україні. Зокрема визначаються поняття та види повноважень органів місцевого самоврядування у фінансовій сфері, поняття податково-правових повноважень органів місцевого самоврядування, становлення податкових повноважень органів місцевого самоврядування в Україні.
Аналізується реалізація податкових повноважень органів місцевого самоврядування в Україні. Зокрема охарактеризовано зміст податкових повноважень органів місцевого самоврядування в Україні, принципи реалізації податкових повноважень органів місцевого самоврядування, реалізація повноважень органів місцевого самоврядування щодо встановлення місцевих податків та зборів.
Визначено проблеми реалізації податкових повноважень органів місцевого самоврядування та напрямки їх вирішення. Проведено аналіз судової практики з питань податкових повноважень органів місцевого самоврядування. Розглянуто проблеми реформування податкових повноважень органів місцевого самоврядування в умовах децентралізації влади та напрямки вдосконалення сфери податкових повноважень органів місцевого самоврядування.
7
Балацький, Євген Олегович, Евгений Олегович Балацкий та Yevgen Olehovych Balatskyi. "Показники оцінки ефективності діяльності органів місцевого самоврядування". Thesis, Інжек, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/61040.
Повний текст джерелаАнотація:
Для оцінки результатів діяльності органів місцевого самоврядування традиційні методи оцінки ефективності інвестиційних проектів не можуть бути використані.
Взагалі, питання ефективності їхньої діяльності може бути розділено на два різновиди: по-перше, це ефективність діяльності по виконанню дохідної частини бюджету; по-друге, - ефективність діяльності органів місцевого самоврядування по розподілу і використанню бюджетних коштів.
8
Назаренко, Н. М. "Адміністративно-правовий статус виконавчих органів в системі органів місцевого самоврядування". Master's thesis, Сумський державний університет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/71787.
Повний текст джерелаАнотація:
Конституція України заклала фундамент реформування правової системи України та створення якісно нового державного механізму через поділ єдиної державної влади на самостійні гілки - законодавчу, виконавчу та судову. Для становлення та подальшого розвитку України як правової, демократичної, соціальної держави необхідним є реформування всього державного механізму з метою підвищення ефективності його функціонування і приведення у відповідність до вимог сьогодення. Постає питання про структурні перетворення і нові підходи до розмежування й нормативного оформлення функцій і компетенції між усіма органами державної влади та місцевого самоврядування. За таких умов особливої актуальності набуває проблема формування та функціонування органів виконавчої влади, що забезпечують виконання законодавства та забезпечують одну з найважливіших сфер державного управління.
Належна організація та діяльність органів виконавчої влади, оптимальне правове регулювання компетенції та форм діяльності цих органів має суттєве значення для їх впливу на суспільні відносини, насамперед на зростання добробуту населення, що є головною метою і завданням діяльності зазначених органів. Належне функціонування інституту органів виконавчої влади сприятиме також втіленню в життя такого важливого принципу функціонування державного механізму як доцільне поєднання централізації та децентралізації в управлінні суспільством та державою. Сильну унітарну державу можна побудувати лише за умови постійного розвитку центру та регіонів та розумного поєднання функцій всіх ланок системи органів виконавчої влади, що чітко та ефективно зможуть здійснювати функції, що на них покладені, та продуктивно взаємодіятимуть як між собою, так і з органами місцевого самоврядування, а також суб’єктами недержавного сектору. Висока динамічність та інтенсивність політичних і соціально - економічних процесів у суспільстві й державі потребують переосмислення багатьох теоретичних і практичних розробок правової науки, у тому числі відносно органів виконавчої влади. Традиційне дослідження органів місцевого самоврядування з методологічних позицій конституційного та муніципального права обумовило брак досліджень відповідних проблем з позицій адміністративного права.Конституция Украины заложила фундамент реформирования правовой системы Украины и создание качественно нового государственного механизма через разделение единой государственной власти на самостоятельные ветви - законодательную, исполнительную и судебную. Для становления и дальнейшего развития Украины как правового, демократического, социального государства необходимо реформирование всего государственного механизма с целью повышения эффективности его функционирования и приведения в соответствие с требованиями современности. Возникает вопрос о структурных преобразованиях и новые подходы к разграничению и нормативного оформления функций и компетенции между всеми органами государственной власти и местного самоуправления. В таких условиях особую актуальность приобретает проблема формирования и функционирования органов исполнительной власти, обеспечивающих выполнение законодательства и обеспечивают одну из важнейших сфер государственного управления. Надлежащая организация и деятельность органов исполнительной власти, оптимальное правовое регулирование компетенции и форм деятельности этих органов имеет существенное значение для их воздействия на общественные отношения, прежде всего на рост благосостояния населения, что является главной целью и задачей деятельности указанных органов. Надлежащее функционирование института органов исполнительной власти будет способствовать также воплощению в жизнь такого важного принципа функционирования государственного механизма как целесообразное сочетание централизации и децентрализации в управлении обществом и государством. Сильную унитарное государство можно построить только при условии постоянного развития центра и регионов и разумного сочетания функций всех звеньев системы органов исполнительной власти, четко и эффективно смогут осуществлять функции, на них возложены, и продуктивно взаимодействовать как между собой, так и с органами местного самоуправления , а также субъектами негосударственного сектора. Высокая динамичность и интенсивность политических и социально - экономических процессов в обществе и государстве требуют переосмысления многих теоретических и практических разработок правовой науки, в том числе относительно органов исполнительной власти. Традиционное исследование органов местного самоуправления с методологических позиций конституционного и муниципального права обусловило отсутствие исследований соответствующих проблем с позиций административного права.
The Constitution of Ukraine laid the foundation for reforming the legal system of Ukraine and the creation of a qualitatively new state mechanism through the division of a single state power into separate branches - legislative, executive and judicial. For the formation and further development of Ukraine as a legal, democratic, social state, it is necessary to reform the entire state mechanism in order to increase the efficiency of its functioning and bring it in line with today's requirements. The question arises about structural transformations and new approaches to the delineation and normative design of functions and competencies between all state authorities and local self-government. Under such conditions, the problem of the formation and functioning of executive bodies, which ensure the implementation of legislation and ensure one of the most important areas of public administration, becomes of particular relevance. Proper organization and activity of executive authorities, optimal legal regulation of competence and forms of activity of these bodies is essential for their influence on social relations, first of all, on the growth of the welfare of the population, which is the main goal and tasks of the said bodies. The proper functioning of the institution of executive power bodies will also facilitate the implementation of such an important principle of the functioning of the state machinery as an appropriate combination of centralization and decentralization in the management of society and the state. A strong unitary state can only be built on the condition of the continuous development of the center and regions and the intelligent combination of the functions of all sections of the system of executive power that can clearly and efficiently carry out the functions assigned to them and will effectively interact with each other and with local self-government bodies. , as well as subjects of the non-state sector. The high dynamism and intensity of political and socioeconomic processes in society and the state require a rethinking of many theoretical and practical developments in legal science, including those concerning executive bodies. The traditional study of local self-government bodies on the methodological positions of constitutional and municipal law has led to the lack of research on relevant issues from the point of view of administrative law.
9
Рущак, Ірина Яківна. "Діяльність органів місцевого самоврядування у сфері автомобільного транспорту". Thesis, Транспортне право в ХХІ столітті: [Матеріали ІІІ Міжнародної наукової конференції, Київ, Національний авіаційний університет, 21 лютого 2013 р.] - К. : Комп'ютерпрес, 2013. - 608 с, 2013. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/18665.
Повний текст джерела
10
Рущак, І. Я. "Діяльність органів місцевого самоврядування у сфері автомобільного транспорту". Thesis, Транспортне право в ХХІ столітті : Матеріали ІІІ Міжнародної наукової конференції, Київ, Національний авіаційний університет, 21 лютого 2013 р. – К. : Комп’ютерпрес, 2013. – С.183-185, 2013. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/12735.
Повний текст джерелаКниги з теми "Компетенція органів місцевого самоврядування"
1
Куйбіда, В. С. Принципи і методи діяльності органів місцевого самоврядування. Київ: МАУП, 2004.
Знайти повний текст джерела
2
Сушинський, О. І. Компетенція дежави та місцевого самоврядування у сфері комунальних послуг: концепція та практика. Львів, 2005.
Знайти повний текст джерела
3
Хто є хто в державному управлінні. Київ: К.І.С., 2008.
Знайти повний текст джерела
4
Химинець, В. В., А. А. Головка та О. І. Мірус. Транскордонне співробітництво як інструмент місцевого та регіонального розвитку. Національний інститут стратегічних досліджень, 2021. http://dx.doi.org/10.53679/niss-analytrep.2021.13.
Повний текст джерелаАнотація:
Децентралізація та субсидіарність як засадничі принципи реформи місцевого самоврядування й територіальної організації влади створюють на локальному рівні, зокрема, умови для активізації транскордонного співробітництва (далі – ТКС) як одного з інструментів розвитку громад і регіонів України. В останнє десятиліття активно формується мережа горизонтальних економічних, культурних, освітніх та наукових взаємозв’язків між прикордонними регіонами України та країнами ЄС, яка забезпечує взаємодію органів влади та місцевого самоврядування, бізнесу, університетів, наукових установ, організацій громадянського суспільства. Серед сприятливих чинників розвитку такої взаємодії варто виділити географічну близькість (близькість до кордонів країн ЄС – Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії), цільову довгострокову політику ЄС щодо макрорегіонів (макрорегіональна стратегія ЄС для Дунайського регіону, та перспективи створення Карпатського макрорегіону); організаційні можливості (досвід проєктного менеджменту та реалізації ініціатив у сфері ТКС, потенціал агенцій регіонального розвитку; історичні та соціокультурні зв’язки, передусім західноукраїнських територій із європейськими країнами; науково експертний потенціал; зовнішньополітичний вектор України (прагнення до інтеграції в євроатлантичний цивілізаційний простір).
5
Конституційне право України. Київ: Ін Юре, 2002.
Знайти повний текст джерелаАнотація:
Аналізуються питання теорії конституції, основ конституційного ладу, прав, свобод і обов"язків людини і громадянина, конституційних засад громадського суспільства, статусу політичних партій та громадських організацій, засобів масової інформації, організації і проведення виборів, всеукраїнських та місцевих референдумів, конституційно-правовий статус Верховної Ради України, Президента, Кабінету Міністрів, Конституційного Суду, органів суду і прокуратури, місцевого самоврядування, територіальний устрій України.
6
Корнієвський, О., Д. Сидоренко та Н. Пеліванова. Ключові виклики для розвитку громадянського суспільства, 2020. Стан розвитку громадянського суспільства в Україні у 2020 році. Національний інститут стратегічних досліджень, 2021. http://dx.doi.org/10.53679/niss-analytrep.2021.10.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано основні тенденції розвитку громадянського суспільства в Україні. Визначено ключові виклики у сфері формування та реалізації державної політики сприяння інститутам, організаціям громадянського суспільства. Висвітлено діяльність організацій громадянського суспільства в різних соціальних сферах. Подано рекомендації щодо нормативно-правового забезпечення їхньої діяльності, розвитку інституційної стійкості організацій громадянського суспільства. Адресовано державним службовцям і посадовим особам органів місцевого самоврядування, політикам і експертам, усім, хто виявляє інтерес до проблематики утвердження громадянського суспільства в Україні як гарантії її демократичного розвитку.
7
Тищенко, Ю. А., О. М. Литвиненко, О. Ю. Михайлова, Ю. Б. Каплан, Д. М. Горєлов, О. А. Корнієвський, Г. О. Палій та Н. І. Пеліванова. Стан розвитку громадянського суспільства в Україні: шлях протягом 30-ти років та ключові аспекти 2021 року. Національний інститут стратегічних досліджень, 2021. http://dx.doi.org/10.53679/niss-analytrep.2021.22.
Повний текст джерелаАнотація:
Висвітлено актуальні аспекти вдосконалення нормативно-правових засад розвитку громадянського суспільства в 2020-2021 рр., наявні проблеми і завдання, питання забезпечення фінансової спроможності інститутів громадянського суспільства (ІГС), роль ІГС у процесах формування та реалізації державної політики. Проаналізовано роль ІГС у сприянні культурному розвитку і збереженні культурної спадщини як важливих елементів відродження та суспільної реінтеграції. Подано інформацію про участь ІГС у реалізації інструментів прямої демократії на місцевому рівні, що набуває подальшої актуальності відповідно до процесів децентралізації. Розраховано на державних службовців і посадових осіб органів місцевого самоврядування, політиків і експертів, усіх, хто виявляє інтерес до проблематики ствердження громадянського суспільства в Україні як гарантії її демократичного розвитку.
8
Аналітична доповідь до щорічного Послання Президента України до Верховної Ради України. Національний інститут стратегічних досліджень, 2021. http://dx.doi.org/10.53679/niss-analytrep.2021.24.
Повний текст джерелаАнотація:
Історія незалежної України – складний шлях усвідомлення нею власних національних інтересів, обстоювання державного суверенітету, виборювання гідного місця в Європі та світі. Перед новою незалежною державою постали безпрецедентні за складністю і масштабами завдання перетворення: • «радянської людини», ізольованої «залізною завісою», на українця, відкритого до Європи і світу; • тоталітарного суспільства, в якому людина була гвинтиком державної машини, на громадянське суспільство, яке поважає права і свободи кожної людини; радянського авторитаризму ‒ на сучасну європейську демократію; • планово-адміністративної економіки як частини єдиного народногосподарського комплексу СРСР, заснованої на державній власності, на сучасну ринкову економіку на основі приватної власності; • УРСР на незалежну Україну. За 30 років замість диктатури комуністичної партії і декоративної системи рад створено систему державної влади, ґрунтовану на поділі на законодавчу, виконавчу і судову, визнане й гарантоване місцеве самоврядування. Триває реформа місцевого самоврядування та територіальної організації влади, завданнями якої, поміж іншого, є забезпечення доступності публічних послуг та підвищення їхньої якості, досягнення оптимального розподілу повноважень між органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади. Україна – одна з небагатьох країн пострадянського простору, в якій відбувається періодична зміна політичної влади як у спосіб виборів, так і під тиском масових протестів. За Індексом демократії (Democracy Index) британської дослідної компанії The Economist Intelligence Unit Україна у 2020 р. посіла 79-те місце із 167 країн світу. Розвивається громадянське суспільство. Зростає довіра до громадських організацій та волонтерського руху. Зміцнюється партнерство громадянського суспільства з органами влади, що сприяє прозорості та підзвітності державних органів, розвитку діалогу у суспільстві. Завдяки сучасним інформаційним технологіям поліпшується доступ громадян до публічних послуг. Стратегічним курсом України є європейська та євроатлантична інтеграція, набуття повноправного членства в Європейському Союзі та НАТО.
9
Аналітичний звіт за результатами громадського моніторингу дій органів місцевого самоврядування міста Одеси при використанні субвенції на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян та субвенції на придбання вагонів ... Одеса: Хоббіт Плюс, 2009.
Знайти повний текст джерела
10
Аналітичний звіт за результатами громадського моніторингу дій органів місцевого самоврядування міста Одеси при використанні субвенції на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян та субвенції на придбання вагонів ... Одеса: Хоббіт Плюс, 2009.
Знайти повний текст джерелаЧастини книг з теми "Компетенція органів місцевого самоврядування"
1
Novak, A. O. "ДЕЛЕГОВАНІ ДЕРЖАВНІ ПОВНОВАЖЕННЯ У СТРУКТУРІ КОМПЕТЕНЦІЇ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ ТА ДЕЯКИХ ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇНАХ." In MODERN RESEARCHES: PROGRESS OF THE LEGISLATION OF UKRAINE AND EXPERIENCE OF THE EUROPEAN UNION, 821–50. Izdevniecība “Baltija Publishing”, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-588-43-3/2.14.
Повний текст джерела
2
Мельник, П. В., and В. П. Мельник. "Досвід країн Європейського Союзу з питань правового регулювання праці посадових осіб органів місцевого самоврядування та перспективи його впровадження в Україні." In CHALLENGES OF LEGAL SCIENCE AND EDUCATION: AN EXPERIENCE OF EU COUNTRIES AND INTRODUCTION IN UKRAINE, 286–307. Izdevnieciba “Baltija Publishing”, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-007-0-16.
Повний текст джерелаТези доповідей конференцій з теми "Компетенція органів місцевого самоврядування"
1
Лукіша, Анна. "БЮДЖЕТНА БЕЗПЕКА ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ". У RICERCHE SCIENTIFICHE E METODI DELLA LORO REALIZZAZIONE: ESPERIENZA MONDIALE E REALTÀ DOMESTICHE, chair Тетяна Стеценко. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-26.11.2021.v1.10.
Повний текст джерела
2
Мелентєва, Ірина. "КОНФЛІКТОЛОГІЧНА КУЛЬТУРА ФАХІВЦІВ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ". У НАУКОВИЙ ПРОЦЕС ТА НАУКОВІ ПІДХОДИ: МЕТОДИКА ТА РЕАЛІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ, chair Тетяна Браніцька. Міжнародний центр наукових досліджень, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/23.10.2020.v1.11.
Повний текст джерела
3
Заставна, Ольга, та Наталія Воробець. "НАГЛЯД ЗА ЗАКОННІСТЮ РІШЕНЬ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ". У EDUCATION AND SCIENCE OF TODAY: INTERSECTORAL ISSUES AND DEVELOPMENT OF SCIENCES. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-19.03.2021.v1.42.
Повний текст джерела
4
Мірко, Н. В. "Підвищення рівня компетентності посадових осіб органів місцевого самоврядування". У EFFECTIVE PUBLIC AND MUNICIPAL ADMINISTRATION: THEORY, METHODOLOGY, PRACTICE. EU EXPERIENCE. Baltija Publishing, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-005-6-14.
Повний текст джерела
5
Попова, В. В. "Моделювання фінансової діяльності органів місцевого самоврядування в умовах децентралізації". У PUBLIC ADMINISTRATION: EUROPEAN DEVELOPMENT STRATEGIES. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-045-2-27.
Повний текст джерела
6
Камардіна, Ю. В. "Взаємодія органів державної влади України та органів місцевого самоврядування в умовах муніципальної реформи". У LEGAL SCIENCES: RESEARCH AND EUROPEAN INNOVATIONS. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-074-2-10.
Повний текст джерела
7
Мелентєва, Ірина. "КОНФЛІКТОЛОГІЧНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЯК СКЛАДОВА ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ФАХІВЦІВ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ". У WISSENSCHAFTLICHE ERGEBNISSE UND ERRUNGENSCHAFTEN: 2020, chair Тетянa Браніцька. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/25.12.2020.v2.30.
Повний текст джерела
8
Шумілова, І. Ф., Д. С. Артеменко та І. Ю. Тараненко. "Діяльність земських та міських органів місцевого самоврядування у північноприазовському регіоні: ретроспективний аспект". У PUBLIC ADMINISTRATION: EUROPEAN DEVELOPMENT STRATEGIES. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-045-2-34.
Повний текст джерела
9
Арістова, І. В., та С. В. Калюжна. "Сталий розвиток міст та громад в умовах інформаційного суспільства: реалізація інформаційно-правового статусу органів місцевого самоврядування України". У LEGAL EDUCATION AND SCIENCE AS THE NEED OF THE HOUR: NEW EUROPEAN CHALLENGES. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-148-0-29.
Повний текст джерела
10
Карпюк, Сергій. "АДМІНІСТРАТИВНО - ПРАВОВИЙ МЕХАНІЗМ ДОТРИМАННЯ ДЕРЖАВНИМИ СЛУЖБОВЦЯМИ ТА ПОСАДОВИМИ ОСОБАМИ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ПРАВИЛ ЕТИЧНОЇ ПОВЕДІНКИ ЩОДО ПОЛІТИЧНОЇ НЕЙТРАЛЬНОСТІ". У IMPATTO DELL'INNOVAZIONE SULLA SCIENZA: ASPETTI FONDAMENTALI E APPLICATI. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/26.06.2020.v2.47.
Повний текст джерелаЗвіти організацій з теми "Компетенція органів місцевого самоврядування"
1
Iгнатов, Олександр Миколайович. КРИМІНОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ РІВНЯ, ДИНАМІКИ ТА СТРУКТУРИ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ АВТОРИТЕТУ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТА ОБ’ЄДНАНЬ ГРОМАДЯН. LJournal, 2016. http://dx.doi.org/10.18411/b-2016-024.
Повний текст джерела