Добірка наукової літератури з теми "Компетенція мовленнєва"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Компетенція мовленнєва".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Компетенція мовленнєва"
1
Зінченко, В. М. "ПРОБЛЕМА ФОРМУВАННЯ МОВНО-МОВЛЕННЄВОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ УЧНІВ ПРОФІЛЬНИХ КЛАСІВ". Educational Dimension 31 (29 грудня 2011): 69–75. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.4647.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено питання, які стосуються проблеми формування мовно-мовленнєвої компетенції учнів профільних класів, визначено сутність основних понять: мова, компетенція, мовленнєва компетенція, мовна компетенція, комунікативна компетенція.
2
Кіндрась, І. "Мовленнєва компетенція учнів у говорінні турецькою мовою у вищих навчальних закладах". Вісник Львівського університету. Серія філологічна, вип. 61 (2014): 238–43.
Знайти повний текст джерела
3
Мороз, О. Л. "СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ КОМПОНЕНТ ПРОФЕСІЙНО-ОРІЄНТОВАНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ ФАХІВЦІВ МОРСЬКОЇ ГАЛУЗІ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 102, № 3 (30 грудня 2021): 190–200. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-102-3-190-200.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті описано соціокультурний компонент професійно-орієнтованої комунікативної компетенції фахівців морської галузі. Встановлено, що іншомовна комунікативна компетенція є багатокомпонентним утворенням, а отже, аналіз її структури сприяє визначенню шляхів її формування та удосконалення. Виокремлення в структурі професійно-орієнтованої комунікативної компетенції на ряду з ядерними периферійних компонентів уможливлює покращення рівня ефективності професійно-орієнтованого спілкування серед фахівців морської галузі. Встановлено, що мовленнєва культура комунікантів має важливе значення для досягнення мети комунікації, а тому у якості необхідного компоненту структури професійно-орієнтованої комунікативної компетенції мореплавців слід виокремлювати уміння встановлювати контакти з членами суднового екіпажу, представниками інших суден та берегових служб, уникати конфліктних ситуацій у спілкуванні, володіння службовим етикетом і культурою мови.
У статті уточнено поняття міжкультурної комунікації та обґрунтовано використання терміну «соціокультурний» на позначення компоненту структури комунікативної компетенції майбутніх фахівців морської галузі. Необхідність виокремлення соціокультурного компоненту як окремої складової професійно-орієнтованої комунікативної компетенції зумовлена поширенням світової інтеграції та взаємодії різних культур. Встановлено, що до основних принципів формування соціокультурного компоненту ПОКК у вищому морському навчальному закладі належить виховання взаємного культурного розуміння та толерантності між представниками різних етнічних (мовних, релігійних, культурних) груп у професійному суспільстві (члени екіпажу, працівники порту, представники судновласника тощо). Метою формування соціокультурного компоненту професійно-орієнтованої комунікативної компетенції визнається розширення знань студентів щодо норм комунікативної поведінки представників різних народів та культур, мовного етикету, звичаїв, особливостей спілкування та розвиток таких особистісних якостей, як повага до інших, готовність визнавати іншого, толерантність, готовність до конструктивної взаємодії.
4
ДУЗЬ, Лариса Іванівна. "ТРЕТІЙ УЧАСНИК ФАХОВИХ КОМУНІКАТИВНИХ СИТУАЦІЙ У МУЗИЧНОМУ ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Мова, № 35 (29 липня 2021): 79–85. http://dx.doi.org/10.18524/2307-4558.2021.35.237837.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є демонстрація особливостей фахової комунікації, яка реалізується у музичному закладі вищої освіти за участі іноземних студентів. Об'єкт вивчення — фахова мовленнєва взаємодія музичного педагога та іноземних студентів з різними рівнями володіння мовою навчання. Предмет дослідження — комунікативна роль та характеристики третього учасника фахової мовленнєвої ситуації, у ролі якого діє іноземний студент. У дослідженні застосовано методи спостереження, аналізу та синтезу, зіставлення, узагальнення, а також описовий метод. Результати дослідження: оприявнено реальні комунікативні потреби, які формуються у процесі академічного фахового навчання і мають враховуватися в обґрунтуванні мовних та мовленнєвих компетенцій, необхідних іноземному студентові музичного ЗВО. Типологізовано фахові музично-педагогічні комунікативні ситуації. З'ясовано причини появи ситуації з третім активним учасником. Визначено роль і значення третього комуніканта та необхідні йому мовні компетенції. На підставі вивчення академічних комунікативних ситуації зроблено висновки про фактори, що зумовлюють успішність фахової взаємодії музичного/вокального педагога й іноземних студентів.
5
Kanevska, Olga B. "Дидактичний потенцiал лiнгвостилiстичного аналiзу тексту на уроках росiйської мови як iноземної". Educational Dimension 56, № 4 (29 березня 2021): 122–42. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v56i4.4377.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальною проблемою лінгводидактики є пошук нових методів і прийомів роботи з текстом, які ґрунтуються на текстоцентричному підході до мовної підготовки. У статті виявлено та схарактеризовано дидактичні можливості застосування лінгвостилістичного аналізу тексту на уроках російської мови як іноземної.
Визначено причини необхідності роботи з текстом як із найвищою комунікативною одиницею: 1) твори різних стилів і жанрової приналежності використовуються на мовних уроках в якості дидактичного матеріалу при формуванні мовної компетенції; 2) до задач розвитку мовленнєвої компетенції відноситься навчання різних видів аналізу текстів; 3) на підґрунті тексту формується комунікативна компетенція.
Виявлено цілі застосування тексту, в тому числі й художнього, на уроках російської мови як іноземної: 1) мовні та мовленнєві (збагачення словникового запасу; демонстрація можливостей граматичної системи; текст як стимул для дискусії); 2) соціокультурні (знайомство з культурою країни, мова якої вивчається; «культура, яку описує мова»); 3) етико-естетичні (гуманістичні та естетичні цінності; навички естетичного сприйняття художньої літератури).
Установлено критерії відбору тексту як навчального матеріалу: відповідність тексту навчальним цілям; інформативність; доступність; культурологічна значущість; виховна спрямованість; когнітивна та етико-естетична цінність. Ефект повідомлення залежить не лише від смислу одиниць висловлювання, але й від контекстуального оформлення, від ідеї твору та замислу автора, авторських інтенцій.
Лінгвостилістичний аналіз тексту, зокрема художнього, є важливим методом у методиці російської мови як іноземної: він уможливлює формування в тих, хто навчається, свідоме відношення до мовленнєвої діяльності, розвиток естетичних почуттів і смаків, засвоєння російської мови та російського мовлення в їх єдності, вдосконалення мовної, мовленнєвої та комунікативної компетенцій. Таке вивчення російської мови допомагає подолати сухість і штамп у викладанні мови, підвищити його виховний потенціал.
6
Аксьонова, Дар’я, та Юлія Кулінка. "ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ ФОРМУВАННЯ МОВНОЇ ТА МОВЛЕННЄВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ФАХІВЦІВ СФЕРИ ОБСЛУГОВУВАННЯ". Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, № 16 (9 грудня 2021): 184–94. http://dx.doi.org/10.31865/2414-9292.16.2021.246625.
Повний текст джерелаАнотація:
Стрімкі соціально-економічні зміни в суспільстві є рушійною силою для розвитку усіх сфер життєдіяльності людини та вимагають перебудови та удосконалення підходів та методів на всіх етапах освітнього процесу. Стаття присвячена проблемі теоретичних аспектів формування мовної особистості фахівців сфери обслуговування, висвітлюється актуальність проблеми виховання висококваліфікованого фахівця сфери обслуговування, перераховуються основні закони та нормативно-правові акти, які регулюють вимоки до підготовки фахівців сфери обслуговування. Розглянуто компетентнісний підхід до формування фахівців сфери обслуговування, як підґрунтя мовно культурного розвитку, виділені та охарактеризовані основні варіанти класифікацій компетентностей. Розкривається поняття мовного вміння та різні підходи до диференціації та стратегій спілкування. Аналізується комунікативна компетентність та основне коло вмінь, які вона охоплює. Досліджено лінгводидактичну літературу та зроблена порівняльна характеристика таких понять як «мовленнєва компетентність» та «мовна компетенція», визначена суть, структура та їх основні функції і структурні компоненти. У статті висвітлюється важливість володіння відповідними мовними нормами та навичками для формування професійної особистості фахівця сфери обслуговування, важливість комунікативної культури як засобу й умови формування професійної особистості.
7
Степанова, Ольга Іванівна. "ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ В МАЙБУТНІХ ЛОГОПЕДІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ «РИТОРИКА ТА КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ»". Інноватика у вихованні 1, № 12 (21 листопада 2020): 227–34. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i12.295.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено одна із актуальних проблем навчання майбутніх логопедів – формування у них комунікативної компетенції. Охарактеризовано зміст поняття «комунікативна компетенція»; розкрито взаємозв’язок розвитку комунікативної та риторичної компетенцій майбутнього учителя; окреслено організація викладання навчального предмета «Риторика та культура мовлення корекційного педагога» щодо спрямування студентів до засвоєння комунікативно-мовленнєвих і риторичних умінь та навичок у межах предметно-спеціальної підготовки бакалаврів. Узагальнено роль і місце дисципліни в системі компетентносного підходу до професіональної підготовки спеціального педагога. Аналіз категорії «комунікативна компетенція» репрезентовано як лінгвістичний феномен, розкрито концептуальні основи і технологія її розвитку у вчителя-логопеда. На основі стандартів і освітньо-професійних програм проаналізовано зміст комунікативної бази професійної компетенції логопеда. Доведено, що культура мовлення є підґрунтям для розвитку загальної культури людини, а комунікативна компетенція формується в процесі професійної підготовки спеціаліста і системним виявом знань, умінь, здібностей і особистісних якостей, які дозволяють успішно вирішувати функціональні завдання в професійній діяльності. Поряд із теоретичним матеріалом, у статті подано систему вправ, практичні поради, які допоможуть внести відповідні корективи в поведінку учасників комунікаційного акту.
8
САРАЄВА, Ірина. "МИСТЕЦЬКІ ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ В ПРОСТОРІ ДОШКІЛЬНОГО ДИТИНСТВА". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 3 (грудень 2020): 118–26. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-3-118-126.
Повний текст джерелаАнотація:
АНОТАЦІЯ У статті висвітлено зміст мистецької освіти дітей дошкільного віку із залученням їх до різних видів діяльності (образотворчої, музичної, художньо-мовленнєвої, театрально-ігрової). Мистецтво є складником культури, творче відображення дійсності в художніх образах, творча художня діяльність, соціальний і виховний ефект якої відомий людям із глибокої давнини. З’ясовано поняття «художній образ» як універсальну категорію мистецтва, основний продукт художньої творчості, який слугує елементом взаємозв’язку між мистецтвом, життям і свідомістю. Теоретичне підґрунтя дошкільної освіти в системі мистецької освіти закладено Л. Виготським, М. Каганом, О. Комаровською, О. Рудницькою, І. Франком, А. Флієром та іншими вченими. У статті розкрито специфіку мистецьких видів діяльності дитини художньо-творчої спрямованості (образотворчу, музичну, художньо-мовленнєву, театрально-ігрову), які є підґрунтям для формування оцінно-контрольних дій як у процесі діяльності, так і за її результатами. Зазначено, що для розвитку творчого потенціалу дитини дошкільного віку важливо збагачувати емоційно-естетичний досвід засобами образотворчого мистецтва. З’ясовано, що образотворча діяльність не тільки свідчить про певні особливості психічного розвитку дитини, але й забезпечує його, стимулює пізнавальну активність, започатковує основи творчої діяльності. Висвітлено проблему художньо-творчої діяльності дітей дошкільного віку, визначено показники та критерії, за якими можна оцінювати художню творчість дітей; методи, прийоми керівництва та навчання дітей художньої діяльності. Зазначено, що образотворчо-мовленнєва діяльність як різновид художньо-мовленнєвої діяльності стимулює дітей до активного мовлення і формує образотворчо-мовленнєву компетенцію. Визначено види художньо-мовленнєвої діяльності, в яких мовленнєва творчість реалізується в різноманітних формах. Окреслені види діяльності мистецької освіти в дошкільному віці формують особистість дитини, розвивають її творчі здібності, інтуїтивно спрямовують прояви дитини до оцінно-контрольних дій. Ключові слова: мистецька освіта, художній образ, художня творчість, образотворча діяльність, художньо-мовленнєва діяльність, діти дошкільного віку.
9
Степанова, Ольга Іванівна. "РИТОРИЧНІ ВМІННЯ ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНО-МОВЛЕННЄВІОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ". Інноватика у вихованні, № 10 (7 листопада 2019): 246–51. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i10.166.
Повний текст джерелаАнотація:
Матеріали статті відбивають одну з актуальних проблем підготовки майбутніх педагогів дошкільної освіти – розвиток комунікативно-мовленнєвої культури. У публікації репрезентовано аналіз категорії «комунікативно-мовленнєва культура» як лінгвістичного та соціопедагогічного феномену, розкрито концептуальні основи і технологія її розвитку в студентів під час навчання. У статті розкривається зміст формування комунікативно-мовленнєвої культури; окреслюється взаємозв’язок розвитку мовленнєвої та риторичної компетенції майбутнього педагога; висвітлюється організація викладання навчальної дисципліни «Культура мовлення та виразне читання» щодо спрямування студентів до засвоєння комунікативно-мовленнєвих умінь та навичок у межах предметно-спеціальної підготовки бакалаврів. Поряд із теоретичним матеріалом у статті подаються практичні поради, які допоможуть внести відповідні корективи в поведінку комунікантів. Відзначається, що в сучасних умовах спостерігається протиріччя: вимоги до сучасного учителя, вихователя, до його комунікативних якостей зростають, а реальний рівень випускників педагогічних професій залишається недостатнім. Значна увага приділяється аналізові шляхів розвитку комунікативно-мовленнєвої культури студентів вищих навчальних закладів. Важливим кроком вирішення цієї проблеми, на думку автора, є формування риторичних умінь у майбутніх педагогів закладів дошкільної освіти.
10
Kalmykova, Larysa, Nataliia Kharchenko та Inna Mysan. "«Я-мова» i.e. «Індивідуальна мова»: проблема функціональної генералізації". PSYCHOLINGUISTICS 29, № 1 (28 квітня 2021): 59–99. http://dx.doi.org/10.31470/2309-1797-2021-29-1-59-99.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Представити консеквенцію функціональної класифікації мов світу, здійсненої за психолінгвістичними підставами; здійснити стислий опис індивідуальної мови людини як її мовленнєво-мовної здатності, проявленої в різних функціонально-мовних іпостасях; представити первинно і вторинно функціональну групу мов як засіб реалізації комунікативно-мовленнєвих потреб, мотивів та інтенцій індивідів з урахуванням функціонально-мовної різноманітності для забезпечення успішного мовленнєвого спілкування в мікро- і макросоціумі.
Методи: функціональний аналіз; системний аналіз, узагальнення літератури; моделювання функціональної мовленнєво-мовної компетенції людини; виокремлення властивостей різних за вторинно функціональною спрямованістю видів індивідуальних мов; класифікація національних мов за їх функціональним призначенням; дослідницький синтез; формулювання висновків.
Результати. Функціональні властивості індивідуальної мови як біопсихонейролінгвосоціального об’єкта можуть бути описані лише при зверненні до поняття “функції”. Функції мови людини багаточисельні, тому здійснено аналіз кожної з них і презентовано його результати.
Висновки. Підставою для функціональної класифікації мов світу може виступати генеративна система й мовна компетенція (здібність) людини. Функціональна мовленнєво-мовна здібність людини може бути представлена як її функціонально-мовна метасистема з властивими їй функціями першої мови, нерідної мови (другої й іноземної), домінантної мови, внутрішньої мови, індивідуальної мови, метамови, мови перекладу, професійної мови та інших видів мов у процесах екстерналізації й інтерналізації. Функції мов світу змінюються відповідно до змін, які відбуваються в комунікативних рангах національних мов – показниках обсягу функцій у різних видах спілкування. Кількість функцій мови в індивідів збільшується залежно від факторів, які зумовлюють актуалізацію мовленнєво-мовної здібності (біологічні, генетичні), її реалізацію й удосконалення (середовищні, соціальні, онтогенетичні тощо).
Дисертації з теми "Компетенція мовленнєва"
1
Фандєєва, А. Є. "Особливості аудіювання у ВНЗ". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/21829.
Повний текст джерела
2
Снігурова, Ірина Іванівна, та Людмила Вікторівна Романьок. "Психолого-педагогічні особливості навчання іноземних студентів на початковому й просунутому етапах у технічному закладі". Thesis, Національний авіаційний університет, 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/36168.
Повний текст джерела
3
Шелестіна, Марина Євгенівна. "Навчання аудіюванню як засобу міжкультурної комунікації студентів-іноземців на початковому етапі". Thesis, Логос, 2020. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/47091.
Повний текст джерела
4
Максименко, О. О. "Спеціалізований розмовний клуб англійської мови як засіб підвищення рівня мовленнєвої компетенції соціологів". Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/67134.
Повний текст джерелаАнотація:
Досконале володіння іноземною мовою — одна з ключових
вимог до сучасного дослідника. Особливо це стосується англійської,
яка вже багато років поспіль є мовою міжнародного спілкування в
царині науки. Англійська мова потрібна науковцям для участі у
міжнародних конференціях, спільних наукових проектах та
програмах академічного обміну, для стажування у закордонних
наукових установах і публікації праць у міжнародних рецензованих
виданнях, а також всебічного ознайомлення із здобутками своїх
зарубіжних колег — адже абсолютна більшість наукової періодики та
монографій видається саме англійською мовою.
5
Рудич, В. О. "Відеоблогінг як освітня технологія формування мовленнєвої компетенції студентів-філологів". Master's thesis, Сумський державний університет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/71938.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: вивчення та обґрунтування ефективності застосування сучасної технології відеоблогінгу на заняттях з іноземної мови студентів-філологів.
Теоретична значення: можливість використання результатів дослідження у навчальному процесі, на практичних заняттях з іноземної мови студентів-філологів.
У роботі було з’ясовано та узагальнено історичні етапи становлення і розвитку блогінгу, а також досліджено організаційні та змістові засади застосування технології відеоблогінгу з метою формування мовленнєвої компетенції. Описано етапи організації та проведення емпіричного досліджування із застосування відеоблогінгу на заняттях з англійської мови студентів-філологів. У роботі також обґрунтовано необхідність застосування технології блогінгу як частини змішаного навчання у сучасного освітнього процесу, в якому використовують сучасні комп’ютерні технології. Актуальність виконаного дослідження було зумовлено необхідністю пошуку дієвих способів для розвитку мовленнєвих здібностей та максимальної активізації навчальної діяльності студентів-філологів.
Головними методами дослідження, використаними у роботі були: метод наукового спостереження та опису; метод аналізу психологічно-педагогічної літератури з теми, що досліджується; метод експериментального навчання та метод анкетування.
У ході проведення дослідження було з’ясовано, що використання технології відеоблогінгу студентами-філологами на заняттях з іноземної мови допомагає виявляти проблеми вимови та використання лексики; пропонує додаткові можливості для усного мовлення після практичних занять; зменшує внутрішню тривогу в умовах односторонньої комунікації; сприяє урізноманітненню процесу навчання, а також розвитку комунікативних та мовленнєвих навичок. Використання цифрових продуктів у навчанні іноземних мов підвищує цифрову грамотність, яка служить хорошою підготовкою для формування навичок за вимогами сучасного, технологічного спрямування світу.
Експериментально доведено, що технологію відеоблогінгу можна поєднувати із традиційним навчанням як доповнення до основної програми з метою поглиблення знань з іноземної мови та культурного розуміння, швидкого оцінювання, можливості вдосконалити свої навички презентації.
Регулярний зворотній зв’язок може посилити мотивацію студентів, навчає працювати в команді та розвивати критичне мислення, що є необхідним для самоствердження у сучасному суспільстві.
Відеоблогінг має величезний потенціал для формування мовленнєвої та комунікативної компетенції у студентів-філологів, оскільки він пропонує більше можливостей онлайн-навчання для студентів, для того щоб вони могли розвивати навички колективно-групової співпраці з однолітками та практикувати навички усної презентації.Goal: discovering and reasoning the effectiveness of use of modern videoblogging technology at foreign-language classes of philology students. Theoretical meaning: the possibility of using the results of research in the educational process, on practical lessons from the foreign language of students-philologists. The paper clarified and summarized the historical stages of the formation and development of blogging, as well as investigated the organizational and substantive principles of the use of videoblogging technology in order to form the language competence. The stages of organizing and conducting empirical research on the use of video blogging in classrooms with English philology students are described. The paper also substantiates the necessity of using blogging technology as a part of mixed learning in the modern educational process, which uses modern computer technologies. The relevance of the study was due to the need to find effective ways to develop speech abilities and maximize the academic activity of students. The main methods of research used in the work were: the method of scientific observation and description; the method of analysis of psychological and pedagogical literature on the subject being studied; experimental teaching method and method of questioning. In the course of the study, it was found that the use of videoblogging technology by students at foreign language classes helps to identify the problems of pronunciation and the use of vocabulary; offers additional opportunities for spoken language after practical classes; reduces internal anxiety in conditions of one-way communication; promotes the diversification of the learning process, as well as the development of communication and speech skills. The use of digital products in the teaching of foreign languages increases digital literacy, which serves as a good preparation for skills development in accordance with the requirements of the modern, technological direction of the world. It has been experimentally proved that videoblogging technology can be combined with traditional training as an addition to the main program in order to deepen knowledge of a foreign language and cultural understanding, rapid assessment, the ability to improve their presentation skills. Regular feedback can enhance students' motivation, teach teamwork and develop critical thinking that is essential for self-affirmation in today's society. Videoblogging has enormous potential for language and communicative competence in philology students, since it offers more online student learning opportunities so that they can develop peer-to-peer skills and practice oral presentations.
6
Дяченко, Олена Валеріївна. "Актуальність дисципліни "Українська мова як іноземна" на сучасному етапі". Thesis, Национальный технический университет "Харьковский политехнический институт", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/37691.
Повний текст джерела
7
Говеля, А. В. "Мова професійного спрямування". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/22233.
Повний текст джерела
8
Нєжебовська, Я. Є. "Формування мовленнєвих компетенцій у студентів під час вивчення іноземної мови". Thesis, НТУ "ХПІ", 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/8153.
Повний текст джерела
9
Михайлова, Тетяна Віталіївна. "Формування мовної та мовленнєвої компетенцій майбутнього фахівця у ВНЗ за умов білінгвізму". Thesis, Харьковский национальный университет строительства и архитектуры, 2013. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/36843.
Повний текст джерела
10
Котелевець, Катерина Вікторівна. "Культура мовлення як один із компонентів професійної компетенції майбутніх офіцерів". Thesis, Sp. z o.o. "Diamond trading tour", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/47099.
Повний текст джерелаКниги з теми "Компетенція мовленнєва"
1
Каневська, Ольга Борисівна. Культура усного та писемного мовлення. КПІ ДВНЗ «КНУ», 2015. http://dx.doi.org/10.31812/0564/345.
Повний текст джерелаАнотація:
«Культура усного та писемного мовлення» є навчально-методичним посібником, в якому систематизовано матеріали наукового та практичного напрямку, що необхідні для успішного засвоєння орфографічних і пунктуаційних правил і підвищення мовної, мовленнєвої та комунікативної компетенції студентів. Посібник складається з планів лабораторних занять, схем, таблиць, алгоритмів, контрольних питань, списку літератури, які дозволяють студентам самостійно опрацьовувати навчальний матеріал, підвищувати орфографічну та пунктуаційну грамотність, мовленнєву культуру. Для студентів російських відділень філологічних факультетів вищих навчальних закладів, учителів російської мови та літератури шкіл, гімназій, ліцеїв. Може бути корисним усім, хто прагне поглибити свої знання з російської мови, підвищити рівень мовленнєвої культури.
Тези доповідей конференцій з теми "Компетенція мовленнєва"
1
Скрипкіна, Єлизавета Юріївна. "Ефективні шляхи свідомого засвоєння нової лексики слухачами мовного курсу". У ІІ Міжнародна науково-практична конференція. Bila Tserkva National Agrarian University, 2021. http://dx.doi.org/10.33245/20-05-2021-70-72.
Повний текст джерелаАнотація:
У тезах аналізуються ефективні шляхи засвоєння нової лексики слухачами мовного курсу, зокрема способи запам’ятовування лексичних одиниць. Ця якість допомагає інокомунікантам набувати мовленнєві компетенції вже на етапі довузівської підготовки. Ключові слова: українська мова як іноземна, лексичний запас, лексична одиниця, мнемотехніка, способи запам’ятовування слів, мовленнєві компетенції.
2
Будугай, Ольга Дмитрівна. "Культурологічний проект «Сім чудес України» як ефективне джерело вивчення лінгвокраїнознавства іноземними громадянами". У ІІ Міжнародна науково-практична конференція. Bila Tserkva National Agrarian University, 2021. http://dx.doi.org/10.33245/20-05-2021-25-29.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті мова йде про особливості опрацювання матеріалів про культурологічний проект «Сім чудес України» у процесі вивчення інокомунікантами українознавства. Проект дає широкі можливості для формування мовленнєвої компетенції у слухачів курсу української мови як іноземної на етапі довузівської підготовки. Ключові слова: українська мова як іноземна, лінгвокраїнознавство, українознавство, проект «Сім чудес України», культурологія, фонові знання.
3
Губарь, Ольга. "ДІАГНОСТИКА РІВНЯ РОЗВИТКУ МОВЛЕННЄВОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ ПІДЛІТКІВ ІЗ СТЕРТОЮ ДИЗАРТРІЄЮ (КОМПОНЕНТИ, КРИТЕРІЇ, ПОКАЗНИКИ)". У INTEGRACIÓN DE LAS CIENCIAS FUNDAMENTALES Y APLICADAS EN EL PARADIGMA DE LA SOCIEDAD POST-INDUSTRIAL. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/24.04.2020.v4.11.
Повний текст джерелаЗвіти організацій з теми "Компетенція мовленнєва"
1
Бережна, М. В. Стів Джобс як метасимволічна сильна мовна особистість. Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3107.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті визначається тип мовної особистості Стіва Джобса. Матеріал для дослідження взято з біографічного роману «Стів Джобс», створеного В. Айзексоном (2011), і його українського перекладу (2012). Тип мовної особистості Стіва Джобса визначається на основі двох параметрів, а саме реалізації його психологічного типу у вербальній поведінці, а також рівня комунікативної компетенції. У статті визначено мовленнєві характеристики, які дозволяють віднести його до певного типу. За психологічним типом С. Джобс розглядається як метасимволічна мовна особистість. Серед мовленнєвих особливостей, які дозволяють віднести його до зазначеної категорії, нами виокремлено наступні: домінування інтуїції та логіки; невиражені сенсорне сприйняття, емоції та співчуття; концентрація на картині в цілому; усвідомлення важливості майбутнього; фігуральність та асоціативне мислення; багатий словниковий запас; прямота та критичність мовлення. Відповідно, за рівнем комунікативної компетенції Стів Джобс розглядається як сильна мовна особистість. У цьому аспекті ми виокремлюємо його здатність до створення текстів будь-якої тематичної та жанрової спрямованості, оперування великою кількістю прецедентних текстів та вміння творчо поєднувати різноманітні мовні елементи. Щодо його небажання дотримуватися деяких етичних норм спілкування, дослідження показує, що Стів Джобс, як сильна мовна особистість, змінює наявні стандарти та правила так, як вважає за потрібне. Дослідження демонструє, що його мовленнєвий портрет у перекладі відрізняється в деяких аспектах від оригіналу. В українському перекладі його мовлення подекуди спрощене або незрозуміле. Крім того, брак фонових знань перешкоджає читачам повною мірою сприйняти й оцінити всю потужність і силу його мовлення.
2
Соколова, С. В. Розвиток професійної мобільності сучасного фахівця у навчанні іноземній мові. КДПУ, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1747.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню підготовці сучасних фахівців з іноземної мови як засіб підвищення їх конкурентоспроможності і розвитку професійної мобільності. Визначено соціальне значення професіональної мобільності у формуванні професійно-мовленнєвої компетенції. Проведено аналіз освітніх технологій і підходів у навчанні іноземній мові.
3
Гаманюк, В. А. Нові акценти в мовній освіті: зміни в додатковому томі "Загальноєвропейських рекомендацій із мовної освіти". ФОП Маринченко С. В., 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5685.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено аналіз змін і доповнень до “Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти”, поштовхом до перегляду яких стали трансформації в суспільній площині, технічний прогрес і інформатизація суспільства. Акцентовано на появі в новій редакції дескрипторів до раніше лише побічно названих комунікативних дій, не описаних у вміннях (медіація), зокрема долучення online-комунікації як виду мовленнєвої діяльності, додавання рівня pre-А 1, проміжних рівнів А 2+, В 1+, В 2+, що сприятиме більш диференційованому визначенню рівня оволодіння мовою. На прикладах дескрипторів медіації й online-комунікації продемонстровано прогресію в описі умінь різних рівнів. Запропоновані зміни розглянуто крізь призму міжкультурної компетенції. Зроблено висновки, що нові акценти дадуть змогу актуалізувати зміст мовної підготовки й підвищити її якість, проте водночас сприймаються як виклик для системи мовної освіти й методики викладання мов.