Готові списки джерел за темами / Компетентність фахівця

Зміст

Статті в журналах
Дисертації
Книги
Частини книг
Тези доповідей конференцій
Звіти організацій

Добірка наукової літератури з теми "Компетентність фахівця"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Компетентність фахівця".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Компетентність фахівця"

Пілецька, Любомира. "Вплив асертивності на конфліктологічну компетентність фахівців-медиків". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 2(55) (2021): 141–46. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-55-2-141-146.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті розглянуто теоретико-методологічні засади дослідження конфліктологічної компетентності фахівців-медиків. Під конфліктологічною компетентністю фахівців-медиків розуміємо здатність і готовність фахівця ефективно взаємодіяти в ситуації конфлікту, передбачати можливі наслідки і ефективно управляти ними. Вважаємо, що розвиток навичок асертивності здатний підвищити рівень конфліктологічної компетентності фахівців-медиків, оскільки дозволяє повною мірою реалізувати структуру конфліктологічної компетентності особистості. Доведено, що конфліктологічна компетентність є основою професіоналізму фахівців-медиків і сприяє зниженню напруги у професійній взаємодії. Проаналізовано структурні компоненти конфліктологічної компетентності та показано їх змістові характеристики. За матеріалами спостереження визначено типові причини проявів конфліктів у професійному середовищі фахівців-медиків. Визначено особливості впливу асертивності на конфліктологічну компетентність фахівців-медиків. Апробовано техніки асертивності в середовищі соціально-психологічного тренінгу. Аналіз причин-конфліктогенів фахівців-медиків дозволить розгорнути подальше емпіричне дослідження означеної проблеми. Ключові слова: конфліктологічна компетентність, асертивна поведінка, структура конфліктологічної компетентності, фахівці-медики, конфлікт.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Конох, А. П., Н. В. Маковецька та О. Є. Конох. "ФОРМУВАННЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СФЕРИ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 4 (18 квітня 2022): 25–31. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-4-03.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена висвітленню теоретичних засад формування управлінської компетентності майбутніх фахівців фізичної культури і спорту. Проведений аналіз наукових праць, присвячених формуванню професійної та управлінської компетентностей майбутніх фахівців фізичної культури і спорту, свідчить про те, що ця проблема як у теоретичному, так і в методологічному аспектах не досить досліджена. Зазначено, що науковці розглядали різні аспекти професійної компетентності та культури майбутніх фахівців фізичної культури і спорту, проблему формування управлінської компетентності. Досліджуються поняття «компетентність», «компетенція», «професійна компетентність», «управлінська компетентність», «управлінська компетентність фахівців фізичної культури і спорту», а також з’ясовується сучасний стан їх сформованості. Встановлено, що управлінська компетентність майбутнього фахівця фізичної культури і спорту – це сукупність компетенцій, які охоплюють систему знань основ теорії управління. Щоб фахівець не тільки мав управлінську компетентність, але й міг би її застосовувати у своїй професійній діяльності, необхідно забезпечити розширення меж професійної підготовки у сфері фізичної культури і спорту, ґрунтуючись на передових підходах до навчання та нових освітніх стандартах. Доведено, що майбутня діяльність фахівця фізичної культури і спорту, а фактично й управлінська компетентність, передбачає її формування під час професійної підготовки, що дасть змогу більш ефективно використовувати творчий, фізичний та інтелектуальний потенціал в теперішніх економічних умовах праці, здійснюючи професійні функції на фоні високого рівня ділових та особистісних якостей, в керуванні процесами і людьми. Автор наголошує, що розвиток фізкультурно-спортивного руху в ринкових умовах неможливий без фахово підготовлених, компетентних фахівців-управлінців фізичної культури і спорту. Встановлено, що формування управлінської компетентності майбутнього фахівця фізичної культури і спорту у процесі професійної підготовки має базуватися на загальнолюдських цінностях, комплексному компетентнісному підході та професійній компетенції майбутнього фахівця, необхідних під час роботи у сучасних соціально-економічних умовах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Жигаренко, Ігор, та Наталія Завацька. "Результативно-змістовні параметри особистісно-професійної адаптації фахівців соціономічної галузі". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 1(54) (2021): 162–72. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-54-1-162-172.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкрито результативно-змістовні параметри особистісно-професійної адаптації фахівців соціономічної галузі. Визначено діагностичні маркери мотиваційно-ціннісної (мотиваційні диспозиції особистості (потреби, мотиви, установки, ціннісні переживання), генеративність, просоціальна мотивація (орієнтація на альтруїзм), як основа професійної спрямованості особистості фахівця, та її взаємозвʼязок з ціннісними орієнтаціями і рівнем емоційного інтелекту); компетентнісно-функціональної (професійна компетентність (соціально-перцептивна, соціально-психологічна, аутопсихологічна, комунікативна складові); специфіка особистісно-професійного саморозвитку та його звʼязок з самоефективністю, психологічною і комунікативною компетентністю, а також з рефлексією, саморегуляцією і самоставленням; параметри самоактуалізації; рефлексивні і регулятивні особливості фахівця; рівень і структура професійного вигорання (емоційне виснаження, напруженість у роботі, професійний перфекціонізм, професійний розвиток та самовдосконалення, інтегративний індекс вигорання тощо));конативно-стильової (специфіка індивідуального стилю професійної діяльності за стильовими (відмінності складу компонентів, умов і параметрів діяльності, ієрархія механізмів адаптації) і рівневими (діапазон параметрів, кількісний склад компонентів і характер їх взаємозвʼязків) характеристиками; процесуальні показники діяльності за блоками професійної діяльності, професійного спілкування, особистості фахівця;рівні професійної культури; самооцінка індивідуального стилю діяльності за параметрами оригінальності і надситуативності, взаєморозуміння та можливостей корекції стилю діяльності) складових особистісно-професійної адаптації фахівців соціономічного профілю. Проведено аналіз результативно-змістовних параметрів особистісно-професійної адаптації та виокремлено стадії (емпірично-репродуктивну, адаптивно-евристичну, результативно-продуктивну) цього процесу на різних етапах професіоналізації фахівців соціономічного профілю. Ключові слова: фахівці соціономічного профілю, особистісно-професійна адаптація, результативно-змістовні параметри особистісно-професійної адаптації, соціально-психологічні ресурси особистісно-професійної адаптації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Волченко, Євген, та Михайло Хатіпов. "Розвиток конфліктологічної компетеності фахівців медичної галузі з позиції соціальної психології". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 2(55) (2021): 123–33. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-55-2-123-133.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті показано, що конфліктологічна компетентність фахівця медичної галузі є особливим видом компетентності, яка забезпечує розпізнавання, ефективну поведінку і оптимальне розвʼязання професійних конфліктів в медичній сфері. Конфліктологічна компетентність фахівця медичної галузі істотно відрізняється від конфліктної компетентності, сформованої на основі загального досвіду соціального життя. Конфліктологічна компетентність фахівця медичної галузі характеризується освоєнням і доступністю просоціальних стратегій поведінки, які спрямовані на оптимальне розвʼязання професійного конфлікту. Конфліктологічна компетентність фахівця медичної галузі є складним психічним утворенням, яке включає риси особистості, процеси метакогнітівного контролю, регулювання та моніторингу когнітивної діяльності, а також рефлексію, спрямовану на надситуативний аналіз проблемних ситуацій професійної діяльності і довільну саморегуляцію психоемоційного стану. Ці компоненти разом забезпечують вибір і реалізацію у поведінці оптимальних для досягнення цілей професійної діяльності копінг-стратегій і типів реагування у конфлікті. Конфліктологічна компетентність фахівця медичної галузі успішно формується в процесі практико-орієнтованого активного соціально-психологічного навчання і складається з сукупності навчально-тренінгових заходів, змістовна сторона яких відображає професійну медичну діяльність. Ключові слова: конфлікт, конфліктна компетентність, фахівці медичної галузі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Лосієвська, Ольга. "Концептуалізація процесу розвитку комунікативних компетенцій професіоналізму майбутніх фахівців-гуманітаріїв". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(56)Т3 (2021): 117–24. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-3-117-124.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проведено концептуалізацію процесу розвитку комунікативних компетенцій професіоналізму майбутніх фахівців-гуманітаріїв. Запропоновано концептуальне соціально-психологічне обгрунтування процесу розвитку комунікативних компетенцій професіоналізму майбутнього фахівця гуманітарного профілю. Показано, що комунікативна компетентність не є спектральним набором певних компетенцій, а являє собою складну ієрархічну систему взаємозалежних, мінливих у часі компетенцій, різні рівні якої характеризують напрямки розвитку професійної траєкторії майбутнього фахівця-гуманітарія. При цьому комунікативні компетенції професіоналізму, як системні утворення та як функціональні системи, підпорядковуються у своєму системогенезі і у своєму функціонуванні та розвитку системно-генетичним законам та компетентнісній парадигмі професійної діяльності гуманітарного профілю. Чим більше безліч одиничних або елементарних комунікативних компетенцій, тим більшою є потужність безлічі потенційних композиційних компетенцій, з яких формуються компетентнісні новоутворення – функціональні системи, що забезпечують професійну успішність фахівця-гуманітарія, тим більшим стає потенціал комунікативних компетенцій професіоналізму майбутнього фахівця гуманітарного профілю. Ключові слова: майбутні фахівці гуманітарного профілю, компетенції професіоналізму, комунікативні компетенції, комунікативні компетенції професіоналізму, соціально-психологічні технології розвитку комунікативних компетенцій професіоналізму.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

ТАРАСОВА, Вікторія. "ПРОФЕСІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ФАХІВЦЯ, ЯК ФАКТОР РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (вересень 2020): 380–89. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-2-380-389.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядається питання становлення і розвитку особистості, як компетентного фахівця, здатного задовольняти запити держави й суспільства. Сучасний світ доводить, що якість наданих послуг прямопропорційно залежить від фахівця, який її надає, а саме від рівня його професійної компетентності. Суспільство дедалі більше впроваджує ідею гуманізації освіти, а звідси випливають принципово нові зміни ролі та професійних функцій педагога. Стає ширшим коло професій і спеціальностей, але особливої уваги, значимості в професійному вдосконаленні та підвищенні кваліфікації все ж таки потребують професії типу «людина-людина». Досліджуючи вплив професійної компетентності на соціально-економічний розвиток життя суспільства, автором розкрито сутнісні характеристики понять «розвиток особистості», «професійний розвиток особистості», «професійна компетентність», «сучасний фахівець». Наведено історичні приклади ХХ століття соціально-економічних змін у різних країнах світу і доведено їх залежність від розвитку системи освіти, підготовки фахівців та їх професійного розвитку. Звідси доходимо висновку, що сучасний фахівець постає перед необхідністю постійно підвищувати свою професійну компетентність, набувати нових знань, збагачувати та поглиблювати їх. У всіх сферах життя зараз відбувається інформаційна революція, формується нове інформаційне суспільство. За допомогою мережі Інтернет сучасні люди мають можливість спілкування по всьому світу, тому обізнаність і опанування інформаційними технологіями стає пріоритетним завданням і в розвитку освіти, а інформаційна компетентність стає базовою для усіх фахівців, незалежно від галузі. В умовах інформатизації освіти змінюється парадигма педагогічної науки, відкориговано структуру та зміст освіти, які постійно мають переглядатися і вдосконалюватися. Розвиток і активне використання комп’ютерної техніки та інформаційних технологій стає актуальним підґрунтям для розвитку соціально-економічного суспільства, що здобуло назву інформаційного, тобто такого, в якому більшість фахівців не тільки перейматимуться виробленням, збереженням, обробленням і реалізацією інформації, а й вищою її формою – знаннями. Ключові слова: інформатизація, компетентність, професійна компетентність, професійний розвиток, сучасний фахівець

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Левченко, Інна. "ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ (ОХОРОНА ПРАЦІ) У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ". Society. Document. Communication, № 6/2 (3 липня 2019): 118–33. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2019-6/2-118-133.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто основні завдання, пов’язані з професійною компетентністю, які є специфічними для освітньої галузі «Охорона праці». На основі аналізу знань і вмінь, якими необхідно оволодіти майбутньому фахівцю з охорони праці для здійснення професійної діяльності та визначених завдань, виокремлено складові його професійної компетентності; сформульовано педагогічні умови процесу формування професійної компетенції майбутніх фахівців з охорони праці. Автором обґрунтовується необхідність зміни цілей освіти в умовах ринку праці, розкриваються особливості компетентнісного підходу в процесі підготовки фахівця з охорони праці, охарактеризовано ознаки виявлення базових і загальнофахових компетенцій, а також виокремлено шляхи їх формування в майбутній професійній діяльності. Проаналізовано головну мету формування професійної компетентності майбутнього викладача з охорони праці, конкретизовано основні завдання фахової підготовки. У статті розкриваються питання, пов`язані з формуванням професійної комунікативної компетенції, яка забезпечує ефективність підготовки та конкурентоспроможність молодого фахівця. Уточнено визначення понять «компетентність», «компетенції», «компетентнісний підхід». З’ясовано, що формування професійної компетентності майбутніх викладачів професійної освіти (охорона праці) слід розуміти як професійну здатність фахівця орієнтуватися в сучасному інформаційному просторі з метою отримання (пошуку, відбору й аналізу) інформаційних джерел та ефективного застосування інформаційно-комунікаційних технологій у майбутній професійній діяльності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Бойко-Бузиль, Юлія. "Професійно-психологічна компетентністість як індикатор професіогенезу фахівця системи МВС". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(56)Т2 (2021): 89–100. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-2-89-100.

Повний текст джерела

Анотація:

Акцентовано, що успішність функціонування та діяльності системи МВС України забезпечують фахівці, які не лише опікуються державною політикою у секторі безпеки та оборони, а своїми здібностями, надійністю та кваліфікованістю формують професійне ядро органів системи МВС. Підкреслено, що професійно-психологічна компетентність є індикатором професіогенезу фахівця, його вузловою категорією, яка мало досліджена, але перспективна у напрямку покращення кадрового забезпечення та підвищення кадрового потенціалу системи МВС України. Наголошено, що професійно-психологічна компетентність виступає особливим особистісним утворенням, яке визначає ефективність виконання професійної діяльності фахівця та обумовлює успішність його професіогенезу загалом. З огляду на наявний стан теоретичної розробленості обраної проблематики, доповнено праксеологічним підходом існуючі підходи (аксіологічний, компетентнісний, системний, діяльнісний) до вивчення професійно-психологічної компетентності фахівця. Обґрунтовано доцільність виділення когнітивного, мотиваційного, комунікативного та рефлексивного компонентів професійно-психологічної компетентності фахівця. Звернено увагу, що когнітивний компонент професійно-психологічної компетентності є показником теоретичної підготовки фахівця, мотиваційний компонент обумовлює спрямованість до професійної діяльності, комунікативний компонент свідчить про готовність до професійного спілкування та взаємодії, рефлексивний компонент визначає усвідомлення себе як фахівця та професіонала. На базі органів та підрозділів системи МВС України проведено емпіричне дослідження професійно-психологічної компетентності фахівця. Вивчення показників компонентів професійно-психологічної компетентності фахівця здійснено відповідно до таких етапів професіогенезу як: початковий (І етап), кваліфікації (ІІ етап), компетентності (ІІІ етап) та професіоналізму (ІV етап). За результатами здійсненої роботи підкреслено необхідність розроблення заходів щодо розвитку показників професійно-психологічної компетентності фахівця у відповідності до етапів його професіоналізації. Ключові слова: професіогенез, професійна діяльність, компетентність, професійно-психологічна компетентність.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Олексієнко, О. Г., та А. Г. Розсказов. "РОЗВИТОК УПРАВЛІНСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 100, № 1 (28 квітня 2021): 125–37. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-100-1-125-137.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті обґрунтовано важливість формування та розвитку управлінської компетентності у здобувачів вищої освіти, яка надає можливостей майбутньому фахівцю приймати адекватні рішення у відповідних ситуаціях, беручи на себе відповідальність за певну діяльність, застосовуючи ці знання, здійснювати адміністративно-управлінські функції, змінювати свої статусно-рольові характеристики у виконанні покладених функціональних обов’язків. Управлінська компетентність є важливою складовою та умовою формування загальної та педагогічної культури здобувачів вищої освіти як фахівців вищого кваліфікаційного рівня. Авторами розкрито теоретичні основи управлінської компетентності здобувачів вищої освіти. У статті розглянуто семантику поняття «управлінська компетентність». Запропоновано розглядати управлінську компетентність здобувачів вищої освіти як здатність і готовність майбутнього фахівця ефективно впливати на хід (виробничого, педагогічного, освітнього та ін.) процесу, виконувати завдання організаційного характеру, планувати та прогнозувати прийняття майбутніх власних управлінських рішень, а також здатність до рефлексії, як особистісної, так і професійної. Досліджено управлінську компетентність як складову частину професійної компетентності майбутнього фахівця, яка являє собою систему внутрішніх ресурсів, необхідних для організації ефективного досягнення поставлених особистих цілей та цілей організації відповідно до мети професійної діяльності. Виокремлено основні напрямки реалізації управлінської компетентності як складової професіоналізму майбутніх фахівців. Проаналізовано компоненти управлінської компетентності. На основі функціонально-аналітичного підходу виокремлено складові структури управлінської компетентності здобувача вищої освіти, такі як: соціально-комунікативна, методологічна, психолого-педагогічна, інформаційна, організаційна, загальнокультурна.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Бакаленко, О. А. "Психологічна компетентність як ключова компетентність сучасного фахівця". Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія: "Теорія культури і філософія науки", вип. 58 (2018): 132–38.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Дисертації з теми "Компетентність фахівця"

Єршова, Наталя Юріївна. "Детермінанта професійної компетентності фахівця з управлінського обліку". Thesis, Центр фінансово-економічних наукових досліджень, 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/33571.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Бабушко, Світлана Ростиславівна, та Людмила Сергіївна Соловей. "Ринок праці і формування нових компетентностей майбутнього фахівця". Thesis, Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет ім. Г. Сковороди, 2016. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/4981.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкрито актуальність набуття майбутніми фахівцями нових компетентностей, зокрема медіа освіти, міжкультурної та іншомовної; запропоновано стислий аналіз їх сутності та окреслено шляхи їх формування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ігнатюк, Ольга Анатоліївна, та А. С. Кононенко. "Значення та особливості формування іншомовної компетентності сучасного фахівця технічного профілю". Thesis, НТУ "ХПІ", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/37226.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Васильченко, Н. В. "Формування професійної компетентності фахівця в теорії та практиці вищої школи". Thesis, Сумський державний університет, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/29309.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Абсалямова, Я. В. "Проблеми іншомовної підготовки фахівця в умовах міжкультурної інтеграції". Thesis, Національний авіаційний університет, 2020. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/15505.

Повний текст джерела

Анотація:

В умовах міжкультурної інтеграції, саме іноземна мова має стати ефективним фактором соціально-економічного, науково-технічного та культурного прогресу, а це вимагає розробки нової концепції навчання студентів іноземних мов, та зокрема ESP, з урахуванням світових тенденцій у змісті та організації мовної освіти, орієнтованої на вивчення міжкультурної комунікації в рамках діалогу культур, з використанням міждисциплінарних знань студентів на основі їхнього інтелектуального потенціалу та спрямованої на розвиток інтелектуальної мобільності для забезпечення їхньої подальшої самореалізації. Для покращення ситуації нам потрібно усунути визначені у тезах проблеми.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Трофименко, В. І. "Деякі методичні засади формування професійної компетентності майбутнього фахівця авіаційної галузі при навчанні математики". Thesis, Вид-во СумДУ, 2009. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/18013.

Повний текст джерела

Анотація:

Робота присвячена методичним засадам формування професійної компетентності майбутнього фахівця авіаційної галузі при навчанні математики. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/18013

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Шаполова, Вікторія Валеріївна. "Управлінська компетентність як провідний фактор формування фахівця в процесі інноваційного розвитку вищої освіти". Thesis, Чорноморський національний університет ім. Петра Могили, 2010. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/46333.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Малинка, Микола Миколайович. "Вплив загальнокультурної компетентності на формування майбутнього фахівця з комп’ютерної інженерії". Thesis, Посвіт, 2020. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/16363.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі зосереджується увага загальнокультурній компетентності, формування якої сприяє вихованню конкурентоспроможного, всебічно розвиненого, стресостійкого фахівця будь-якої спеціальності, у тому числі й з комп’ютерної інженерії. Автор наполягає, що завдяки цій компетентності аналізуються й оцінюються досягнення в галузях науки й культури. Стверджується також, що процес формування загальнокультурної компетентності у майбутнього спеціаліста ІТ-технологій включає в себе оволодіння знаннями з гуманітарних дисциплін, оскільки саме вони допоможуть майбутньому випускнику закладу вищої освіти вільно зорієнтуватися в сучасному соціокультурному просторі, вміти вибудовувати толерантні взаємовідносини з представниками різних народів, релігій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Отрощенко, Лариса Степанівна, Лариса Степановна Отрощенко та Larisa Stepanivna Otroshchenko. "Чинники формування інформаційної компетентності майбутнього фахівця економічного профілю". Thesis, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/59522.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Отрощенко, Лариса Степанівна, Лариса Степановна Отрощенко та Larisa Stepanivna Otroshchenko. "Чинники формування інформаційної компетентності майбутнього фахівця економічного профілю". Thesis, Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/59495.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Книги з теми "Компетентність фахівця"

Пікельна, Валерія Семенівна. Педагогічна культура як важливий чинник професійної компетентності майбутнього вчителя технології. СПД Залозний В. В., 2012. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4750.

Повний текст джерела

Анотація:

Визначено три групи характеристик в понятті «педагогічна культура вчителя» : а) загальнолюдські якості, що включають в себе: належний рівень розвитку мовлення; добре здоров’я; достатньо високий рівень інтелектуального розвитку фахівця ; б) професійні якості - любов до своєї праці, повага до людей праці, професійна компетентність, методичні уміння (йдеться не тільки про необхідність доброго володіння професійними знаннями, але й про уміння передати ці знання своїм учням), прагнення до самоудосконалення та вміння організовувати власну самоосвіту; в) моральні якості особистості, до яких відносяться: моральна чистота, доброзичливість, духовність, людяність, чесність, організованість, відповідальність.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Матласевич, Оксана. Психологія розвитку педагогічних здібностей у контексті культурно-історичної парадигми українських вищих навчальних закладів XVI – XVIII століття. Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2020. http://dx.doi.org/10.25264/978-617-7328-92-5.

Повний текст джерела

Анотація:

У монографії цілісно і комплексно розглянуто проблему розвитку педагогічних здібностей у контексті культурно-історичної парадигми українських вищих навчальних закладів XVI – XVIII століття. Визначено структуру, чинники, рівні та критерії розвитку педагогічних здібностей, проаналізовано їх співвідношення з іншими дотичними категоріями (професійно-важливими якостями педагога, педагогічною компетентністю та ефективністю педагогічної діяльності). На основі результатів аналізу специфіки українських вищих навчальних закладів XVI – XVIII століття, зокрема Острозької та Києво-Могилянської академій, виокремлено духовно-моральний компонент педагогічних здібностей, наповнено його конкретним змістом та окреслено основні шляхи його розвитку. Крім того, обґрунтовано комплексну програму емпіричного вивчення педагогічних здібностей та представлено результати дослідження рівневих та структурно-компонентних особливостей педагогічних здібностей учителів предметів загального циклу, учителів предметів духовно-морального спрямування та викладачів ЗВО. Подано програму розвитку педагогічних здібностей та результати її верифікації. Книга адресована фахівцям у галузі психології, педагогіки, науковцям, учителям, викладачам ЗВО та всім, хто цікавиться проблемами розвитку професійних здібностей педагогів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Частини книг з теми "Компетентність фахівця"

Горбова, І., О. Горбовий та В. Дубік. "Запровадження компетентнісно-зоорінтованого виховання студентів як ключ до оновлення змісту освіти". У СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ТА ЄВРОЕКОНОМІЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ, 97–104. Заклад вищої освіти «Подільський державний університет», 2022. http://dx.doi.org/10.32782/978-966-289-635-0-12.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Компетентність фахівця"

Бєлікова, О. В., Н. М. Бессонова, О. О. Греул, С. О. Дитюк та О. Б. Тесаловська. "Психолого-педагогічна компетентність викладача з мовної підготовки іноземних громадян". У Психолого-педагогічні проблеми становлення сучасного фахівця. ХОГОКЗ, 2018. http://dx.doi.org/10.26697/9786177089017.2018.183.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тирон, Володимир. "ІНФОРМАЦІЙНА КОМПЕТЕНЦІЯ ТА ІНФОРМАЦІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЯК КОМПОНЕНТИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ". У Problèmes et perspectives d'introduction de la recherche scientifique innovante. Plateforme scientifique européenne, 2019. http://dx.doi.org/10.36074/29.11.2019.v5.01.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Зозуля, Ірина Євгеніївна. "Розвиток іншомовної дискурсивної компетенції іноземних студентів". У ІІ Міжнародна науково-практична конференція. Bila Tserkva National Agrarian University, 2021. http://dx.doi.org/10.33245/20-05-2021-37-39.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто проблему формування іншомовної дискурсивної компетенції студентів вищої школи в процесі навчання українській мові як іноземній. Обґрунтовано важливість розвитку різноманітних підходів щодо проблеми іншомовної підготовки майбутніх фахівців технічної сфери в умовах освітнього середовища університету. Зазначено, що навчання іноземній мові повинно відбуватися в межах особистісноорієнтованого, комунікативно спрямованого і професійно-діяльнісного підходів у системі мовної професійно-орієнтованої підготовки студентів за умови впровадження в освітній процес інноваційних технологій навчання українській мові як іноземній. Доведено, що ефективність навчання монологічному мовленню як типу дискурсу залежить в першу чергу від рівня сформованості дискурсивної компетентності студентів. Ключові слова: дискурсивна компетенція, українська мова як іноземна, іноземний студент, міжкультурна компетентність, метод навчання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Мелентєва, Ірина. "КОНФЛІКТОЛОГІЧНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЯК СКЛАДОВА ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ФАХІВЦІВ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ". У WISSENSCHAFTLICHE ERGEBNISSE UND ERRUNGENSCHAFTEN: 2020, chair Тетянa Браніцька. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/25.12.2020.v2.30.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Звіти організацій з теми "Компетентність фахівця"

Перерва, Вікторія Вікторівна. Структура та рівні розвитку професійно-термінологічної компетентності майбутнього вчителя. ПУ «Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій», 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4209.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто визначальне значення формування професійно-термінологічної компетентності у професійному становленні педагога. Визначено, що професійно-термінологічна компетентність є здатністю та готовністю спеціаліста грамотно застосовувати термінологію у професійній діяльності під час вирішення професійних завдань. Розуміння сутності та специфіки професійно-термінологічної компетентності передбачає її структурування і виділення єдності компонентного складу. Термінологічна компетентність представлена єдністю предметно-пізнавального, інтелектуально-рефлексивного та комунікативномовленнєвого компонентів. Підкреслено визначальне значення предметно-пізнавального компонента, що проявляється у становленні та вдосконаленні активного словника термінів за фахом майбутнього спеціаліста і зумовлює безпосередньо теоретичну (когнітивну) діяльність і здійснення фахівцем рефлексивної та практичної діяльності. Саме об’єм активного словника є визначальним у практичній діяльності майбутнього педагога і впливає на якість процесів вирішення проблем, результатів самовдосконалення, самооцінки та комунікації з учасниками педагогічного процесу та колегами. Виділені показники визначення рівня сформованості окремого компонента та наведена характеристика рівня їхнього прояву. Для об’єктивної оцінки запропонований трирівневий аналіз із виокремленням низького, середнього та високого рівнів. Наведена характеристика фахівця з низьким, середнім і високим рівнем розвитку професійнотермінологічної компетентності на основі параметрів основних її компонентів. Низький рівень сформованості професійно-термінологічної компетентності визначається наявністю певного обсягу інформації, яка не набула структурування й осмислення і не використовується у професійному мовленні. Середній рівень сформованості професійно-термінологічної компетентності дозволяє виконувати типові професійні завдання педагогом і не є достатнім для виконання творчої діяльності. Фахівець із високим рівнем професійно-термінологічної компетентності орієнтований на творчість, рефлексію й узагальнення професійного досвіду, саморозвиток, прагнення до систематизації, оновлення та покращення терміносистеми за фахом.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Перерва, Вікторія Вікторівна. Формування термінологічної компетентності майбутніх учителів біології в системі самостійної роботи. Бердянський державний педагогічний університет, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4208.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті представлено специфіку складання та використання термінологічного словника як одного із засобів формування термінологічної компетентності майбутнього вчителя в системі самостійної роботи. З’ясовано, що засвоєння професійних термінів майбутнім учителем біології забезпечує йому належну культуру фахового спілкування та задоволення професійних потреб, а правильне оперування фаховою біологічною термінологією є показником ґрунтовності професійної підготовки. Термінологічну компетентність розглянуто як складник професійноїкомпетентності і визначено як здатність фахівця послуговуватися спеціальними термінами в процесі наукової та професійної діяльності. Це особистісне утворення визначено як функціональну систему фахових знань, когнітивних умінь і практичних навичок та спеціальних здібностей фахівця. Окреслено структуру термінологічного словника з дисципліни “Ботаніка з основами геоботаніки”, що має блокову структуру та побудований за тематичним принципом. Розкрито зміст роботи з формування в майбутніх учителів біології термінологічної компетентності під час складання термінологічного словника. Наведено систему завдань, а саме: опрацювання літератури за фахом, виділення основного і формулювання стислої змістовної характеристики певних понять (термінів), їх фіксація, розробка системи унаочнення термінології (ілюстрація, схема, діаграма, інтелект-картка, інфографіка тощо). Обґрунтовано, що формуванню термінологічної компетентності майбутніх учителів біології сприяє спеціальна словникова робота із засвоєння етимології ботанічних термінів, виявлення їх походження від латинських термінів, осмисленого співставлення й інтуїтивного передбачення змісту лексем. Зроблено висновок про те, що створення майбутнім учителем біології термінологічного словника сприяє підвищенню якості його фахової підготовки, формуванню стійкої осмисленої терміносистеми, забезпечує стійку професійну мотивацію.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Соловйов, Володимир Миколайович, та Ірина Сергіївна Мінтій. Професійні компетенції фахівців у галузі інформаційних технологій. ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2009. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1129.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена стандартизованим вимогам до студентів, спрямованих на виконання професійно-орієнтованих завдань у галузі інформаційних технологій. Наведений компетентнісно-орієнтований курикулум містить опис професійних компетентностей в галузі інформаційних технологій, згрупованих у 14 категорій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Федорова, Людмила Григорівна. Основні орієнтири естетичної компетентності у професійній підготовці майбутніх вчителів початкової освіти. СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2408.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті сконцентровано увагу на професійній підготовці вчителя початкової школи, виходячи з сучасної моделі компетентності, розробленої Дж.Равеном.Також розкривається поняття "компетентність" та питання професійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів. Крім того, визначені складові естетичної компетентності, а також питання, які має охоплювати естетична спрямованість сучасного вчителя.Особливої уваги, на нашу думку, заслуговує компетентнісний підхід у визначенні естетичних орієнтирів щодо підготовки фахівців для початкової школи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!