Готові списки джерел за темами / Компетентність комунікативна

Зміст

Статті в журналах
Дисертації
Тези доповідей конференцій
Звіти організацій

Добірка наукової літератури з теми "Компетентність комунікативна"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Компетентність комунікативна".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Компетентність комунікативна"

Красновська І. П. "Теоретичне обґрунтування комунікативної компетентності майбутніх моряків". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 46 (12 лютого 2021): 157–63. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi46.122.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто й уточнено поняття комунікативної компетентності морських фахівців, а також обґрунтовано важливе значення комунікативної компетентності морського фахівця в професійній діяльності.Зазначено умовний поділ процесу становлення трьох історичних періодів вивчення комунікативної компетентності. Наприкінці 60-х – на початку 70-х років XX століття було зроблено перші спроби визначити комунікативну компетентність у межах уміння застосовувати лінгвістичну компетентність у різноманітних ситуаціях. Поступово сутність і структуру комунікативної компетентності було розширено та наповнено новим змістом. Від 80-х років минулого століття комунікативна компетентність аналізується вченими з урахуванням психологічного підґрунтя особистості. Починаючи з 2000 рр. активно впроваджують комунікативний підхід в освітніх закладах із професійною підготовкою фахівців різних галузей.Проаналізовано науковий доробок вітчизняних і зарубіжних дослідників Ю. Ємельянова, Л. Петровської, М. Пентилюк, Д. Хаймза, Н. Хомського, С. Савіньона, М. Свейна щодо сутності даного поняття. У своїх працях вони доводять, що під комунікативною компетентністю слід розуміти застосування вербальних та невербальних засобів спілкування під час навчання та виховання з метою взаємодії з людьми в різних соціально-побутових ситуаціях. Комунікативні компетенції, які базуються на знаннях, вміннях, навичках, способах комунікативної діяльності і проявах емоційно-ціннісного ставлення до неї, є складовими основи комунікативної компетентності.На основі аналізу наукової літератури запропоновано визначення поняття «комунікативна компетентність» морських фахівців. Виявлено, що вона є ключовою компетентністю робітників морського профілю, оскільки особливість специфіки професії вимагає постійного контакту між людьми та виконання ними щоденних обов’язків.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Шевченко, Н. Ф. "ОСОБЛИВОСТІ КОМУНІКАТИВНИХ ЯКОСТЕЙ СУБ’ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Problems of Modern Psychology, № 1 (30 червня 2021): 144–51. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2021-1-16.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті представлено результати емпіричного дослідження особливостей комунікативних якостей суб’єктів підприємницької діяльності. На підставі аналізу підприємницької діяльності та особливостей професійного спілкування розроблена модель комунікативних якостей у суб’єктів підприємницької діяльності. Визначені комунікативні якості складають три блоки, які виявляються у всіх аспектах комунікативної діяльності підприємців: комунікативній, інтерактивній та перцептивній. Блок «Комунікативно-соціальна компетентність» включає в себе такі якості: комунікабельність, конкретність мислення, емоційна врівноваженість, нормативність поведінки, домінантність, самоконтроль. Блок «Стиль професійно-діяльнісного спілкування» визначається певним орієнтаційним стилем, який домінує у професійно-діяльнісному спілкуванні підприємця. Блок «Комунікативна саморегуляція» характеризує стратегії самопред’явлення підприємця у спілкуванні. Вивчення комунікативно-соціальної компетентності засвідчило, що у досліджуваних, які працюють в сферах продажу і послуг, на високому рівні розвинені комунікабельність, конкретність мислення (розвиненість логічного мислення, кмітливість), нормативність поведінки (реалістичність, раціональність), домінантність (перевага власних рішень, незалежність, орієнтованість на себе). У підприємців, зайнятих у сфері послуг, також виявлено високий рівень емоційної стабільності та самоконтролю. Дослідження орієнтаційних стилів професійно-діяльнісного спілкування показало, що у підприємців, зайнятих у сфері продажу, переважають стилі орієнтації на дію та на перспективу. У підприємців, зайнятих у сфері послуг, переважними виявилися стилі спілкування з орієнтацією на людей і на перспективу. Вивчення особливостей комунікативної саморегуляції показало, що у респондентів обох груп переважає високий рівень здатності до управління самопред’явленням у спілкуванні – суб’єкти підприємницької діяльності вміють добре регулювати свою поведінку і робити її відповідною до ситуації. Під час дослідження було підтверджено припущення про те, що комунікативні якості суб’єктів підприємницької діяльності як єдність універсальних комунікативних якостей особистості (комунікативно- соціальна компетентність, стиль професійно-діяльнісного спілкування та комунікативна саморегуляція) мають характерні особливості залежно від типу підприємницької діяльності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Haliyash, N. B., N. A. Bilkevych та N. V. Petrenko. "ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЯК ФУНДАМЕНТАЛЬНОЇ СКЛАДОВОЇ ПРОФЕСІЇ ЛІКАРЯ". Медична освіта, № 2 (15 серпня 2019): 67–74. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.2.10346.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті сформульовано сучасну концепцію професійної (медичної) комунікативної компетентності та запропоновано підходи для її ефективної імплементації в систему підготовки медичних кадрів. Комунікативна компетентність медика розглядається як інтелектуально й мотиваційно обумовлена соціально-професійна характеристика, що базується на комунікативних здібностях, вміннях і знаннях та дозволяє лікарю самостійно й відповідально реалізовувати ефективні й адекватні комунікативні дії в конкретних ситуаціях міжособистісної взаємодії. Оволодіння комунікативною компетентністю в медицині передбачає засвоєння таких складових елементів, як ініціація спілкування, збір інформації, роз’яснення та планування діагностичних і лікувальних процедур, завершення розмови, застосування різних комунікативних методик тощо. Традиційно засвоєння навичок спілкування відбувалося після вивчення низки розрізнених теоретичних предметів на практиці за механізмом наслідування стилю поведінки лікарів-викладачів, які слугували взірцем. Втім, на сьогодні такий підхід має низку недоліків. Сучасний міжнародний досвід показує, що оволодіння даною компетентністю повинно починатися ще до початку роботи в клініці та вимагає виділення окремого циклу занять для формування початкових навичок спілкування, що і було впроваджено в 2018–19 навчальному році в ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України», а також видано посібник «Комунікативні навички в медицині» для забезпечення теоретичної та методичної бази формування комунікативної компетентності студентів. У сучасних умовах висококваліфікований фахівець, задля конкурентоспроможності на ринку праці, повинен досконало володіти комунікативними навичками. Здатність до ефективної комунікації є набутою, тому її необхідно розвивати та тренувати. Для досягання відповідності зростаючим вимогам щодо рівня володіння комунікативними навичками необхідна оптимізація навчальних програм та використання спеціальних педагогічних підходів при підготовці фахівців медичного профілю як на додипломному, так і на післядипломному рівні. Доцільним є розробка та впровадження наскрізної програми з медичної комунікації, що забезпечить методичний та системний підхід для трансформації теоретичних знань та початкових навичок спілкування у повноцінну комунікативну компетентність майбутнього фахівця медичного профілю.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Марійчин, Андрій. "Емпіричне дослідження особливостей впливу комунікативної компетенткості на професійну мобільність спортсменів". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 2(55) (2021): 113–22. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-55-2-113-122.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті представлені результати емпіричного дослідження особливостей впливу комунікативної компетентності на професійну мобільність спортсменів. Показано, що показником високої професійної мобільності спортсменів є комунікативна компетентність. Теоретично обґрунтовано складові компоненти комунікативної компетентності: когнітивний, соціально-перцептивний, інтерактивний, комунікативно-мовленнєвий. Визначено специфіку впливу компонентів комунікативної компетентності на професійну мобільність особистості спортсменів-гірськолижників. Встановлено, що для горизонтального вектору кар’єрного розвитку досліджених спортсменів визначальним є інтенсивність соціальної взаємодії в зонах включення та афекту. Показано, що для вертикального вектору кар’єрного розвитку досліджених спортсменів визначальними є вміння долати різноманітні труднощі у спілкуванні, висока самооцінка своїх комунікативних навичок, усвідомлення відповідальності за якість і результати своєї комунікації, спирання на інформацію про ситуаційну адекватність тієї чи іншої поведінки. Ключові слова: комунікативна компетентність, складові комунікативної компетентності, професійна мобільність спортсменів, вектори кар’єрного розвитку, комунікація, кар’єра, емпатія, кар’єрний розвиток.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Марійчин, Андрій. "Структурно-функціональні взаємозв’язки між складовими комунікативної компетентності спортсменів-гірськолижників". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(56)Т2 (2021): 180–94. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-2-180-194.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена емпіричному дослідженню структурно-функціональних взаємозв’язків між складовими комунікативної компетентності спортсменів-гірськолижників. Автор описує обґрунтування валідності застосування психодіагностичних методик, а також проведений статистичний аналіз даних. Отже за допомогою парного кореляційного аналізу встановлено функціональні відношення між інтегральними змінними, що характеризують структуру комунікативної компетентності спортсменів-гірськолижників. Показано, що статистично значущі коефіцієнти кореляції описують взаємовідносини між наступними компонентами комунікативної компетентності: «Адаптивна комунікативна самооцінка» та «Обсяг комунікативної взаємодії», «Асертивність» та «Комунікативне домінування», «Асертивність» та «Комунікативний самоконтроль». Перша пара змінних характеризувалась від’ємним коефіцієнтом кореляції, а друга та третя пари – додатними коефіцієнтами кореляції. Показано, що функціональні відношення між цими складовими розкривають два аспекти комунікативної компетентності спортсменів. Зроблено висновки про те, що динаміка розвитку комунікативної взаємодії розкривається в процесі адаптації в малих групах, де взаємодія від зон включення та афекту у кінцевому підсумку концентрується в зоні контролю, де відбувається основна комунікативна взаємодія; відзначено, що комунікативне домінування та комунікативний самоконтроль виступають проявами такої компоненти комунікативної компетентності спортсменів-гірськолижників як асертивність. Ключові слова: комунікативна компетентність, складові комунікативної компетентності, професійна мобільність спортсменів, вектори кар’єрного розвитку, комунікація, кар’єра, кар’єрний розвиток.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Kinash, I. O. "ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ НА ЕТАПІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ". Медична освіта, № 3 (15 жовтня 2020): 84–88. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2020.3.11445.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена проблемі формування комунікативної компетентності майбутніх медичних працівників. На основі аналізу сучасної наукової літератури проаналізовано різні підходи до визначення та інтерпретації сутності феномену «комунікативна компетентність майбутніх лікарів». У статті розглянуто різні підходи до визначення сутності понять «компетенція», «компетентність», «культурологічна компетентність». Подано порівняльний аналіз понять «компетентність» і «компетенція». Визначено структуру комунікативної компетентності майбутніх лікарів. Акцентовано увагу на гнучкості спілкування, емпатійності, рефлективності, комунікативних уміннях тощо. Доведено, що комунікативна компетентність є одним із основних пріоритетів сучасної якісної освіти та однією із важливих складових професійної культури лікарів. Сформульовано принципи та підходи, які покладено в основу формування комунікативної компетентності майбутніх лікарів. Розглянуто основні напрямки формування комунікативної компетентності в закладах вищої медичної освіти. Питання комунікативної компетентності порушено філософами, психологами, педагогами, вченими-лікарями. У їхніх дослідженнях доведено необхідність розвитку комунікативної компетентності кожної особистості як у соціальній, так і професійній сферах. Гострота проблеми формування комунікативної компетентності в царині комунікативної підготовки працівників медичної сфери визначена соціальним замовленням, яке має чітко окреслену законодавчу базу: «Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті», Закон України «Про освіту», Закон України «Про вищу освіту» та ін. В офіційних урядових документах зазначається, що одним із пріоритетних напрямків реформування сучасної вищої освіти є підготовка висококваліфікованих кадрів, здатних до творчої праці та професійного розвитку, які вміють на високому професійно-етичному рівні у складних умовах сьогодення ефективно вирішувати гострі проблеми медичної галузі. Цим зумовлено підвищення вимог до професійних та особистісних якостей майбутніх медичних працівників. Ключова роль у реалізації зазначених ідей належить закладам вищої медичної освіти, оскільки саме тут формуються професійне мислення, комунікативна компетентність та майстерність майбутнього лікаря на етапі професійної підготовки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

АВДИМИРЕЦЬ, Наталія. "Комунікативна компетентність як чинник ефективного спілкування студентської молоді: філософський вимір". EUROPEAN HUMANITIES STUDIES: State and Society, № 2 (11 травня 2020): 114–24. http://dx.doi.org/10.38014/ehs-ss.2020.2.08.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено комунікативну компетентність, як підгрунтя ефективного спілкування та соціальної взаємодії студентської молоді. Висвітлена структура комунікативної компетентності, проаналізовані її складові, розглянуті актуальні сфери комунікативної компетентності студентської молоді. Обґрунтовано необхідність дослідження сучасною наукою комунікативної компетенції як складової професійних компетенцій майбутніх фахівців, а також – як чинника всебічного, гармонійного розвитку сучасної молоді та усталення її буття. Підкреслено, що комунікативна компетентність розвивається не тільки засобами освіти, а й засобами усіх сфер культурно-освітнього простору, у якому функціонує молода людина.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Багрій, Ганна. "ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФІЛОЛОГІВ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: психологічні науки 12, № 1 (9 лютого 2020): 5–20. http://dx.doi.org/10.32453/5.v12i1.134.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена одному з аспектів професійної підготовки майбутнього філолога – формуванню іншомовної комунікативної компетентності. У статті розкривається значення іншомовної комунікативної компетентності філолога для здійснення професійної діяльності; аналізуються змістові складові компоненти комунікативної компетентності, зокрема лінгвістичний, соціокультурний і прагматичний компоненти; визначається сутність поняття “комунікативна компетентність”, висвітлюються особливості та специфіка іншомовної комунікації на різних етапах навчання. Встановлено, що іншомовна комунікативна діяльність на початковому етапі характеризується загальною емоційною забарвленістю та неопосередкованістю інформації, що передається; орієнтацією в комунікативній діяльності на викладача, його авторитет та схвалення, на особистісно важливі знання; сприйманням себе та інших у комунікативній діяльності на рівні відчуттів і уявлень; сприйманням представників інших культур крізь призму цінностей та стандартів, прийнятих у власній культурі. На завершальному етапі навчання іншомовна комунікативна діяльність майбутніх філологів характеризується формуванням індивідуального стилю комунікативної діяльності; ускладненням висловлювань, вибором мовних засобів відповідно до ситуації спілкування; спрямованістю висловлювання на реципієнта; сприйманням себе та інших через самостійні судження, умовиводи, докази; сприйманням норм власної культури через усвідомлення їхньої відносності та культурної специфічності. Доведено, що моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор сприяють закріпленню іншомовних комунікативних навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії. Автор окреслює основні психолого-педагогічні умови, які впливають на формування іншомовної комунікативної компетентності майбутнього філолога у процесі професійної підготовки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

КВІТКА, Аліна. "СОЦІАЛЬНО-КОМУНІКАТИВНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ ЯК ПРЕДМЕТ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 23, № 4 (26 березня 2021): 169–82. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v23i4.606.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті висвітлено проблематику соціально-комунікативної компетентності у різних галузях знань, зокрема філософії, соціології, лінгвістики, психології та педагогіки. З’ясовано, що згідно з філософським підходом, головним у визначенні комунікативної компетентності є те, що спілкування – це процес, що породжує спільність людей. Соціологи акцентують увагу на соціально-комунікативній компетентності як результаті засвоєння досвіду взаємодії із іншими людьми. Мовознавці розглядають соціально-комунікативну компетентність у контексті засвоєння особистістю мовної системи. Педагоги досліджують шляхи формування соціально-комунікативної компетентності, чинники, що впливають на цей процес. Визначено, що соціально-комунікативну компетентність учені пов’язують насамперед зі знаннями, вміннями й навичками конструктивного спілкування, вмінням орієнтуватися в різноманітних ситуаціях професійної взаємодії. Щодо пенітенціарної служби актуальним є забезпечення ефективної комунікації і виконання соціальних ролей у професійному середовищі. За результатами аналізу психолого-педагогічної літератури можна стверджувати, що соціально-комунікативну компетентність учені пов’язують насамперед зі знаннями, вміннями й навичками конструктивного спілкування, вмінням орієнтуватися в різноманітних ситуаціях професійної взаємодії. Важливими характеристиками соціально-комунікативної компетентності дослідники називають повагу й прийняття. Іншого, дотримання системи моральних норм, налаштованість на співпрацю та діалог, уміння організовувати спільну діяльність, узгоджувати особисті інтереси з потребами організації, суспільства, здатність кооперуватися й співробітничати.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Кипиченко, Н. "Комунікативна компетентність майбутнього вчителя початкової школи як психолого-педагогічна проблема". Освітній вимір 36 (13 вересня 2012): 274–79. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v36i0.3425.

Повний текст джерела

Анотація:

Кипиченко Н. Комунікативна компетентність майбутнього вчителя початкової школи як психолого-педагогічна проблема. У статті розглянуто основні підходи вітчизняних і зарубіжних науковців до визначення сутності та структури комунікативної компетентності; уточнено сутність та зміст поняття «комунікативна компетентність учителя початкової школи», визначено структурні компоненти комунікативної компетентності майбутнього вчителя початкової школи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Дисертації з теми "Компетентність комунікативна"

Азарова, Л. Є., та Л. В. Горчинська. "Комунікативна компетентність студентів ВНЗ". Thesis, ВНТУ, 2018. http://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/23451.

Повний текст джерела

Анотація:

Визначено критерії оцінювання комунікативної компетенції і подано їхню характеристику за окремими показниками. Виділено рівні міжкультурної комунікативної компетентності студентів.
The criteria for evaluation of communicative competence are determined and their characteristics according to the individual factorsare presented. Levels of multicultural communicative competence of students are sorted out.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Бурнос, Євгенія Юріївна, Евгения Юрьевна Бурнос, Yevheniia Yuriivna Burnos та Разі Мохамед. "Професійна комунікативна компетентність іноземних студентів-медиків". Thesis, Сумський державний університет, 2021. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/84424.

Повний текст джерела

Анотація:

Особливість навчання мовленнєвої компетентності полягає в розвитку і вдосконаленні механізмів мови, формуванні професійно-значущих комунікативних умінь і навичок клінічного мислення. До професійно- комунікативних компетенцій належать уміння усвідомлювати і чітко визначати своє мовне завдання; уміння чітко планувати хід бесіди; уміння подавати такі репліки-стимули, на які б давалися відповідні репліки-реакції бажаної функціональної спрямованості, а також навички вести діалог (ставити конкретні запитання, які б направляли відповіді пацієнта в рамки. Встановлені самим студентом; ставити уточнювальні запитання, в яких студент сам використовує знайому лексику і знайомі граматичні конструкції).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Василенко, М. Є. "Професійна комунікативна компетентність майбутнього правника: лінгвістична проекція". Thesis, Видавництво СумДУ, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/13241.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Злагодух, В. В., та С. В. Малько. "Комунікативна компетентність бортпровідників ПС та засоби опановуючої поведінки". Thesis, Національний авіаційний університет, 2010. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/49392.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Макович, Христина Ярківна. "Стилістична компетентність у структурі комунікативної компетентності особистості". Thesis, Збірник матеріалів ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Соціальна робота в Україні: становлення, перспективи, розвиток» (26-27 травня 2016 р.), 2016. http://hdl.handle.net/123456789/3437.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Лой, Н. А., та А. В. Чмир. "Комунікативна компетентність як професійно важлива якість працівників соціальної роботи". Thesis, Чернігів, 2020. http://ir.stu.cn.ua/123456789/21194.

Повний текст джерела

Анотація:

Лой, Н. О. Комунікативна компетентність як професійно важлива якість працівників соціальної роботи : магістерська робота : 231 Соціальна робота / Н. О. Лой , А. В. Чмир ; керівник роботи Чепурна Г. Л. ; Національний університет «Чернігівська політехніка», кафедра креативних індустрій та соціальних інновацій. – Чернігів, 2020. – 103 с.
Різноманітні підходи до трактування комунікативної компетентності фахівця соціальної роботи свідчать про її недостатню дослідженість. У теоретичній частині розкриваються теоретико-методологічні засади дослідження комунікативної компетентності як професійно важливої риси фахівця соціальної роботи. У практичній частині викладено результати емпіричного дослідження рівня комунікативної компетентності і запропоновано тренінгову програму вдосконалення комунікативних навичок фахівці у галузі соціальної роботи. Наукова новизна й теоретичне значення полягає в тому, що уточнено зміст поняття «комунікативна компетентність» як важливої професійної риси фахівця соціальної роботи; встановлено особливості прояву комунікативних установок фахівців соціальної сфери та розроблено програму соціально-психологічного тренінгу для фахівців соціальної роботи.
Various approaches to the interpretation of the communicative competence of a social work specialist indicate its insufficient research. The theoretical part reveals the theoretical and methodological principles of the study of communicative competence as a professionally important feature of a social worker. The practical part presents the results of an empirical study of the level of communicative competence and offers a training program to improve communication skills of specialists in the field of social work. Scientific novelty and theoretical significance lies in the fact that the meaning of the concept of «communicative competence» as an important professional feature of a social worker is clarified; the peculiarities of the manifestation of communicative attitudes of social specialists are established; a program of social and psychological training for social work specialists has been developed and implemented.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Філь, Г. В. "Комунікативна компетентність керівника та її значення в управлінській діяльності". Thesis, Сумський державний університет, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34620.

Повний текст джерела

Анотація:

Сьогодні до керівника пред’являють достатньо високі вимоги. Ефективність управління процесами і людьми в ситуаціях великого інформаційного перенасичення, швидко змінних умов залежить від рівня освіти та освіченості менеджера, прагнення до навчання, розвитку особистісних якостей і здібностей, рівня зрілості і відповідальності і добре розвинутого набору професійних управлінських компетенцій. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34620

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Лаврухіна, Тетяна. "СПІВВІДНОШЕННЯ ПОНЯТЬ «КОМУНІКАЦІЯ» «СПІЛКУВАННЯ» «КОМУНІКАТИВНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ» У СУЧАСНІЙ ПЕДАГОГІЧНІЙ НАУЦІ". Thesis, Wydawca Sp. z o.o. "Diamond trading tour", 2012. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/14390.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Сьомак, Г. В. "Комунікативні установки та макіавеллізм особистості". Thesis, Київський університет технологій та дизайну, 2017. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/8508.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Тези доповідей конференцій з теми "Компетентність комунікативна"

Димань, Наталія Олегівна. "Метод «синквейн» у практиці викладання української мови як іноземної". У ІІ Міжнародна науково-практична конференція. Bila Tserkva National Agrarian University, 2021. http://dx.doi.org/10.33245/20-05-2021-32-34.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті йдеться про можливість використання інтерактивного методу «синквейн» під час викладання української мови як іноземної. Наведено алгоритм застосування методу і приклади робіт, виконаних слухачами курсу мовної підготовки – представниками різних країн. Зроблено висновок про ефективність методу синквейну як засобу формування україномовної комунікативної компетентності іноземних студентів. Ключові слова: інтерактивні методи, «синквейн», комунікативна компетентність, українська мова як іноземна.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Хомич, Вікторія. "МОВНО-КОМУНІКАТИВНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ВИКЛАДАЧА В УМОВАХ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ". У PARADIGMATIC VIEW ON THE CONCEPT OF WORLD SCIENCE. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/21.08.2020.v2.18.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Астахов, В. М., О. В. Бацилєва та І. В. Пузь. "Комунікативна компетентність та стресостійкість як складові професійної компетентності майбутніх лікарів". У CURRENT TRENDS AND FACTORS OF THE DEVELOPMENT OF PEDAGOGICAL AND PSYCHOLOGICAL SCIENCES IN UKRAINE AND EU COUNTRIES. Baltija Publishing, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-588-80-8-1.2.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Мамедов, А., та В. Антуф’єва. "АНГЛОМОВНА КОМУНІКАТИВНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ МАЙБУТНІХ СЛІДЧИХ ПІД ЧАС РОБОТІ З ІНЗЕМЦЯМИ". У DÉBATS SCIENTIFIQUES ET ORIENTATIONS PROSPECTIVES DU DÉVELOPPEMENT SCIENTIFIQUE. La Fedeltà & Plateforme scientifique européenne, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-01.10.2021.v1.41.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Муризіна, Ольга Юріївна. "КОМУНІКАТИВНА ПРОФЕСІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ З РЕАНІМАТОЛОГІЇ У СІМЕЙНИХ ЛІКАРІВ НА РІЗНИХ ЕТАПАХ ОЧНОГО БЕЗПЕРЕРВНОГО НАВЧАННЯ". У V міжнародна науково-практична конференція «АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ОСВІТИ І НАУКИ». ХОГОКЗ, 2017. http://dx.doi.org/10.26697/9786177089000.2017.123.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Зозуля, Ірина Євгеніївна. "Розвиток іншомовної дискурсивної компетенції іноземних студентів". У ІІ Міжнародна науково-практична конференція. Bila Tserkva National Agrarian University, 2021. http://dx.doi.org/10.33245/20-05-2021-37-39.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто проблему формування іншомовної дискурсивної компетенції студентів вищої школи в процесі навчання українській мові як іноземній. Обґрунтовано важливість розвитку різноманітних підходів щодо проблеми іншомовної підготовки майбутніх фахівців технічної сфери в умовах освітнього середовища університету. Зазначено, що навчання іноземній мові повинно відбуватися в межах особистісноорієнтованого, комунікативно спрямованого і професійно-діяльнісного підходів у системі мовної професійно-орієнтованої підготовки студентів за умови впровадження в освітній процес інноваційних технологій навчання українській мові як іноземній. Доведено, що ефективність навчання монологічному мовленню як типу дискурсу залежить в першу чергу від рівня сформованості дискурсивної компетентності студентів. Ключові слова: дискурсивна компетенція, українська мова як іноземна, іноземний студент, міжкультурна компетентність, метод навчання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Звіти організацій з теми "Компетентність комунікативна"

Пруняк, Володимир Васильович. Компетентнісний підхід до формування навичок говоріння і письма учнів початкової школи. ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника», 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3973.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті акцентується увага на те,що компетентнісна освіта НУШ повинна бути фактично зорієнтована на практичні результати, на досвід особистої діяльності, що зумовлює принципові зміни в організації навчання та у нових підходах до вивчення мовних та мовленнєвих одиниць і явищ. Цим і пояснюється необхідність реалізації комунікативної спрямованості у методиці навчання мови і мовлення, який передбачає формування вмінь і навичок вільного володіння українською мовою у продуктивних видах мовленнєвої діяльності - говоріння і письма.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!