Добірка наукової літератури з теми "Коефіцієнт фінансової залежності"

В статті досліджуються можливі фактори посилення амплітуди циклічних спадів в розвинутих країнах світу в періоди глобальної фінансової кризи 2008-2009 років та пандемічної кризи 2020 року, викликаної COVID-19. Розвинуті країни в ході останніх періодів ділового циклу почали зазнавати більших економічних спадів, порівняно з іншими країнами. Особливо звертає на себе увагу те, що країни що розвиваються та країни з ризиковими ринками (еmerging markets and developing economies) в цей час продовжували економічне зростання, хоча і з нижчими темпами. І це вимагає наукового пояснення, оскільки вже стало загальноприйнятим вважати, що розвинуті економіки є конкурентоздатнішими і стійкішими, аніж країни з ризикованими ринками та країни, що розвиваються. Це явище виглядає парадоксально, бо після кейнсіанської революції продовж минулого століття людство набуло великого досвіду з регулювання національних економік та, здавалось, навчилося згладжувати амплітуду циклічних коливань. З огляду на це метою статті є обґрунтування причини посилення амплітуди циклічних коливань в країнах з розвинутою економікою. В ході дослідження було використано емпіричний метод, який включав збір інформації, спостереження явища та його аналіз, висунення гіпотези та розробку теорії, що пояснює сучасний феномен циклічності у ширшому плані. Автори статті пропонують та обґрунтовують гіпотезу про те, що причиною більшої амплітуди циклічних спадів в економіках розвинутих країн порівняно з іншими країнами, окрім всього іншого, може бути значна відмінність в структурі економік країн. Розвинуті країни вирізняються значним переважанням третинного сектору. Третинний сектор більший, має більшу прибутковість, здатний генерувати більшу додану вартість порівняно з іншими секторами економіки, але, і сильно скорочувати її в періоди рецесії. Це є силою і, одночасного, слабкістю сучасних розвинутих економік. Таким чином, ріст третинного сектору розвинутих економік призводить до посилення циклічних коливань в періоді економічного циклу. Для підтвердження цієї гіпотези було розраховано коефіцієнт кореляції Пірсона, який показав існування високої залежності між показниками динаміки ВВП та розміром третинного сектору в економіці. Тому, на думку авторів, заходи з антициклічного регулювання економік розвинутих країн мають бути спрямовані, в першу чергу, на третинний сектор. Це допоможе протистояти глобальним рецесіям, бо розвинуті країни сьогодні все частіше стають генераторами нестабільності внаслідок зростання фінансиалізації їхніх економік і росту третинного сектору загалом.

В статті представлена методика оцінювання основних бойових та воєнно-економічних показників типів багатоцільових тактичних літаків, які можуть складати множину альтернативних варіантів для оновлення парку тактичної авіації Повітряних Сил Збройних Сил України. Методика ґрунтується на системному врахуванні взаємозв’язку показників якості багатоцільових літаків тактичної авіації, фінансових показників ціни при закупівлі альтернативних типів тактичних літаків та прогнозних оцінок щодо фінансових витрат на стадії їх експлуатації. Особливістю методики, що пропонується, є можливість оперувати із кількісними оцінками вказаних показників. За показники якості пропонується прийняти коефіцієнти бойових потенціалів альтернативних типів тактичних літаків у виконані ними завдань щодо протидії повітряному противнику та при виконанні завдань знищення наземних цілей. Оцінювання значень названих коефіцієнтів пропонується здійснювати за допомогою кваліметричних моделей винищувальних та ударних властивостей багатоцільового тактичного винищувача, що являють собою функціональні залежності цих показників від значень тактико-технічних характеристик літака. Пропонується оцінювати ціну на один літак в можливих контрактах на закупівлю, за допомогою використання математичної моделі вартості одного багатоцільового тактичного літака, що розроблюється та виробляється серійно для власних потреб збройних сил країни-виробника, представленою у вигляді функціональної залежності цієї ціни від значень коефіцієнтів бойових потенціалів літака. Після цього ціна на літаки, що закуповуються за імпортом, коригується із врахуванням експортних нарахувань, що визначаються за статистикою. Оцінювання фінансових витрат на експлуатацію та всебічне забезпечення використання потенційно можливих для закупівлі тактичних літаків та відповідної інфраструктури пропонується проводити, спираючись на поняття типового життєвого циклу бойової авіаційної техніки та типового розподілу його вартості по основних стадіях та етапах, які являють собою основний інструмент щодо отримання прогнозних значень вартості етапів життєвого циклу зразків бойової авіаційної техніки.

Показані результати чисельного експерименту по визначенню закономірності змінивартості будівництва житлового комплексу від коефіцієнта суміщення робіт, кількостіробочих годин на тиждень і джерел фінансування. При пошуку і обґрунтуванні закономірностівикористана методика експериментальностатистичного моделювання. Показані характерніпідобласті факторного простору: зміна вартості від умов фінансування при різних організаційних режимах; зміна вартості від коефіцієнта поєднання робіт, кількості робочих годин натиждень при певних фінансових схемах. Зроблено висновки про характер залежності показника, що досліджується.

В Україні поточний курс гривні до іноземних валют є одним з базових показників для складання чергового річного бюджету України, оцінки рівня внутрішнього валового продукту (ВВП), дієвості Національного банку України та стану економіки в цілому. В Україні відсутні чіткі науково обґрунтовані орієнтири щодо того, яким чином коливання курсу національної валюти України впливає на рівень ВВП, що дає простір для зловживань шляхом штучного регулювання курсу національної валюти в інтересах певних зацікавлених груп, а теоретичне вирішення задачі по встановленню науково обґрунтованого паритету між коливаннями курсових показників перешкоджало б цьому і сприяло збереженню стабільності динаміки ВВП, що впливає на багато інших економічних показників. В якості досліджуваного показника статистичної залежності в моделі самоорганізації курсів запропоновано коефіцієнт паритетності, який відображає ставлення індексу курсу гривні (розрахованого в гривнях за 1 долар) до індексу ВВП в доларовому вимірі за підсумками звітного року. Застосовуючи метод точкового відображення отримано траєкторію зміни коефіцієнта паритетності протягом 23 років, яка показує, що при відсутності зовнішніх впливів (світових економіко-фінансових криз або збройних конфліктів), що обурюють динаміку досліджуваного показника, в цілому відбувається процес самоорганізації взаємодії великої кількості невизначених факторів, тим або іншим чином пов'язаних з показниками, які розглядаються. При цьому спостерігається стійка спрямованість величини даного показника до певної точки тяжіння, атрактору на рівні показника 0,8. Економічне значення цього результату полягає в тому, при плавному знецінення гривні в межах щорічних індексів не більше 1,02-1,04, а то і при зміцненні гривні з індексами менше 1 до 0,97, має місце гарантоване збільшення показника ВВП в доларах з індексами до попереднього року на рівні 1,17, тобто на 17%, що як раз і спостерігається за звітними даними за 2017-2019 роки.

Стаття присвячена матеріалам по дослідженню міської маршрутної мережі і системи організації пасажирських перевезень автобусами загального користування у місті Кам’янське Дніпропетровської області. Натурні методи обстеження пасажиропотоків у містах мають велику трудомісткість і вимагають значних фінансових витрат, крім того результати дослідження з'являються з затримкою і не несуть достовірної інформації о реальних пасажиропотоках. Внаслідку обстеження можна отримати пасажиропотоки тільки для існуючої маршрутної мережі. Запропонована авторами математична модель маршрутної мережі дозволяє службам з організації автобусних пасажироперевезень розробити заходи по підвищенню ефективності використання автобусів на маршрутах розвезення у місті Кам’янське, а саме обґрунтування і визначення раціональної пасажиромісткості і кількості рухомого складу, а також оптимізувати по годинам доби режими роботи автобусів по маршрутах. Автори на підставі оцінювання функціювання системи пасажирського громадського автотранспорту запропонували методику по вдосконаленню провізних можливостей маршрутної мережі, яка існує у місті Кам’янське, міських автобусів загального користування. Виведені авторами залежності представляють собою зв’язок між факторним простором і декількома змінними і залежними параметрами. Статистикою, яка характеризує щільність зв’язку між факторами і залежною змінною, являється коефіцієнт кореляції множини прийнятої регресійної моделі.

Анотація. Присвячено оцінюванню довгострокової стійкості пенсійної системи України з метою з’ясування ефективності виконання нею основної функції — захисту від бідності літніх громадян і заміщення доходу після виходу на пенсію. Для цього в динаміці розраховано дев’ять субпоказників, які відображають вплив демографічних (очікувана тривалість виплати пенсій, коефіцієнти народжуваності й залежності від старості, участь населення пенсійного віку в робочій силі та ін.), структурних (фактичне функціонування рівнів пенсійної системи України та їхній внесок у забезпечення добробуту пенсіонерів), економічних (частка приватних пенсійних активів у ВВП, співвідношення державного боргу до ВВП, реальний темп економічного зростання) факторів. Результати аналізу показали, що показник стійкості пенсійної системи поступово зростав протягом 2016—2020 рр., досягнувши свого максимального значення 2019 року на рівні 39,94 зі 100 можливих (середнє значення для 39-ти країн становить 49,9). Це свідчить про недостатньо ефективне функціонування пенсійної системи щодо забезпечення адекватного потребам людей похилого віку доходу. Диспропорційна структура пенсійної системи, за якої майже все фінансове навантаження щодо виплати пенсій зосереджено в солідарній системі, не сприяє її стійкості, особливо в довгостроковому періоді. Перспективи розвитку пенсійної системи України пов’язані з пошуком шляхів збалансування солідарного рівня (поступове підвищення пенсійного віку відповідно до зростання очікуваної тривалості життя, заохочення пенсіонерів до участі в робочій силі, ширше залучення працездатного населення до солідарної пенсійної системи) як необхідної передумови впровадження обов’язкового накопичувального рівня, стимулювання участі громадян у приватних пенсійних планах. Установлено, що стійкість пенсійної системи слабко корелюється з показником ВВП на душу населення, тобто економічні чинники не мають вирішального впливу. Ключові слова: довгострокова стійкість, показник стійкості, пенсійна система України, солідарна система, приватні пенсійні активи, структурні диспропорції, демографічні й економічні фактори. Формул: 0; рис.: 1; табл. 8; бібл.: 30.

Мета. Мета статті полягає у формуванні економічних засад розвитку сільського «зеленого» (екологічного) туризму в процесі децентралізації влади як каталізатора розвитку місцевої економіки, виявлення причин і факторів, що сприяють чи гальмують його розвиток, обґрунтування фінансових механізмів стимулювання його розвитку. Методологія / методика / підхід. Методологічною основою дослідження для виокремлення економічної важливості сфери сільського «зеленого» (екологічного) туризму стали методи аналізу й синтезу інформації та діалектичний метод, а також метод економічного аналізу та статистичний метод. Дослідження ґрунтується на застосуванні кореляційно-регресійного аналізу залежності чисельності туристів, які обслуговуються туроператорами та турагентами, від ВВП держави, що припадає на душу населення. Для оцінювання якості побудованої лінійної регресійної моделі використано коефіцієнти кореляції та детермінації. Перевірку статистичної значущості моделі здійснено на основі критеріїв Фішера та Стьюдента. Результати. Подано авторське тлумачення терміна сільський «зелений» (екологічний) туризм як різновид туризму, що полягає в подорожах туристів до природних сільських, недоторканих людиною природоохоронних територій на основі раціонального природокористування з пізнавальною метою та для відпочинку, що відповідає концепції сталого розвитку. Проаналізовано стан сільського туризму за період 2012–2019 рр., а також стан туристичної активності на прикладі Рівненської області (2000–2019 рр.). Оригінальність / наукова новизна. Установлено залежність чисельності туристів, які обслуговуються туроператорами та турагентами, від ВВП держави, що припадає на душу населення. Уперше сформовано пріоритети розвитку сільського «зеленого» (екологічного) туризму, виявлено й узагальнено фактори позитивного й негативного впливу на прикладі конкретних дестинацій у процесі децентралізаційної реформи, обґрунтовано застосування етнофестивалів як інноваційної форми активізації туризму в межах регіональних ландшафтних парків та інших категорій природно-заповідного фонду. Удосконалено засади розвитку інклюзивного туризму. Подальшого розвитку набули засади формування стратегічного розвитку туризму на основі фактичних стратегій на загальнодержавному та місцевому рівнях. Практична цінність / значущість. Сформовано передумови вдосконалення природно-заповідного фонду як основи розвитку сільського «зеленого» (екологічного) туризму. Внесено пропозиції щодо вдосконалення «Стратегії розвитку туризму Зеленого шляху «Медове коло» на 2018–2022 роки» як важливої туристичної дестинації на основі нових туристичних продуктів. Окреслено переваги розвитку інклюзивного туризму.

Метою даного дослідження є пошук максимально обмеженого набору метрик, які відображають основні компоненти діяльності підприємства та є придатними для проведення експрес-аналізу. Представлена запропонована в даному дослідженні система коефіцієнтів експрес-аналізу фінансової звітності. По кожному з представлених напрямів аналізу існує велика кількість коефіцієнтів і методик їх розрахунку, але ідеологія експрес-аналізу передбачає мінімізацію їх числа, в ідеалі, до одного показника по кожному з напрямків. Тому коефіцієнти відібрані, виходячи з принципу максимально загального презентування відповідного напряму аналізу.
The purpose of this study is to find and clarify the most limited set of metrics that reflect the main directions of assessing the success and condition of the enterprise and are suitable for conducting rapid analysis. The system of coefficients for express analysis of financial statements proposed in this study is presented. For each of the presented areas of analysis, there are a large number of coefficients and methods for calculating them, but the ideology of express analysis implies minimizing their number, ideally, to one indicator for each of the areas. Therefore, the coefficients are selected on the basis of the principle of the most general representation of the relevant direction of analysis.

Досягнення останніх років фундаментальних наук при описі топологічних і темпоральних властивостей складних динамічних систем дають надію на успіх і при дослідженні складних соціально-економічних систем [1]. В роботі розглянуто особливості адаптації концепції складності в соціально-економічних системах. Показано, що парадигма складності є логічним підґрунтям побудови прогностичних моделей поведінки фінансових систем в умовах волатильної динаміки світової економіки. Широкий спектр мір складності використано для аналізу порівняльної динаміки складності систем в умовах фінансової кризи. Вказані міри можуть бути розраховані як для вихідного сигналу, так і для відновленої з нього мережної структури. Нами створено і адаптовано для моделювання фінансових ринків потужний і різнобічний спектр мір складності [2]. Так, серед мір інформаційного блоку використовуються моно- і мультимасштабні міри: - Лемпеля-Зіва, ентропії Шеннона, Тсалліса і Реньї, ентропії подібності, шаблонів, перестановок, вейвлет-ентропія, індекс незворотності часових рядів. Хаос-динамічний блок є більш об’ємним і потужним. До нього у якості мір складності входять: - показники Ляпунова, включаючи масштабно-залежну версію, фрактальні міри: фрактальна розмірність, декілька модифікацій розрахунку коефіцієнта Херста, спектр сингулярності (мультифрактальності), рекурентні міри складності, які одержуються в результаті побудови та кількісного аналізу рекурентних діаграм та інші. У випадку аналізу мережної структури розрізняють кореляційні, рекурентні і візуальні підходи для побудови мір складності. До топологічних мір відносяться, наприклад, коефіцієнт кластеризації, ступінь вершини та ін. Спектральними мірами є алгебраїчна зв’язність, енергія графа, спектральний розрив, тощо. Всі вказані міри реалізовані у вигляді процедур ковзного вікна, які дозволяють слідкувати за динамікою вибраної міри, порівнювати власне з динамікою вихідного ряду і робити висновки щодо моніторингу та попередження кризових явищ [3]. Показано, що в залежності від природи міри вона поводить себе характерним чином у передкризовий, власне кризовий та після кризовий періоди, що дозволяє будувати ефективні індикатори-передвісники кризових явищ.