Добірка наукової літератури з теми "Коефіцієнт довіри"

Враховуючи залежність від онлайн-технологій, зростання дезінформації, спричиненої пандемією, політикою та іншими соціальними факторами, зростання кібератак, актуальними та нагальними є питання дослідження цифрової довіри та взаємодії факторів, що її визначають. В статті обґрунтовано наявність конвергенційних процесів сфери цифровізації країн світу, враховуючи чисельність користувачів Інтернет, осіб, які мають передові навички, та показники інфраструктури (покриття мережі, населення, охоплене принаймні мобільною мережею 3G, населення, охоплене принаймні мобільною мережею 4G), доступу (доступ до інформаційно-комунікаційних технологій вдома, активні підписки на мобільний широкосмуговий доступ, підписки на фіксований широкосмуговий доступ), стимуляторів (фіксований широкосмуговий доступ зі швидкістю більше 10 Мбіт/с, кошик мобільного передавання даних і голосу, високе споживання) та бар’єрів (фіксований широкосмуговий доступ зі швидкістю від 256 кбіт/с до 2 Мбіт/с та від 2 Мбіт/с до 10 Мбіт/с кошик мобільного передавання даних і голосу, низьке споживання) цифрового розвитку. Методологічну основою визначення сігма-конвергенції процесів цифровізації складає коефіцієнт варіації. Проведений аналіз канонічних кореляцій з використанням програмного забезпечення Statgraphics 19 між факторами цифрової довіри, а саме між цифровим середовищем та ставленням до цифрової довіри, між поведінкою в цифровому просторі та цифровим середовищем, між поведінкою в цифровому просторі та цифровим досвідом користувачів, між цифровим середовищем та цифровим досвідом користувачів дозволив сформувати п’ять пар моделей, що мають високий ступінь взаємозв’язку. Практична значущість результатів полягає у їх можливості застосування як на рівні аналітичних відділів, IT-секторів підприємств так і службами безпеки соціально-економічних об’єктів (банків, фінансових установ, фірм, організацій, компаній) з метою виявлення резервів щодо підвищення рівня цифрової довіри.

Розглядається прийняття управлінського рішення на основі аналізу взаємодії колективного свідомого та несвідомого в умовах дина- мічного середовища. Колективне свідоме та несвідоме представляють ди- вергентний та конвергентний процеси мислення. Колективне свідоме має рефлексію, яка забезпечує зворотній зв’язок та нові ідеї. Колективне несві- доме створює опір до змін та стабілізує соціальну систему. Результати аналізу взаємодії колективного свідомого та несвідомого в умовах динамічного середовища показують, що ця взаємодія є змінною та залежить від рівноваги між соціальною системою та середовищем, вона спрямована на мислення, яке спрямоване на збереження системи через її опір або адаптацію до середовища залежно від критичності стану соціальної системи. Також синергетичний ефект від узгодженої роботи елементів соці- альної системи може давати енергію для змін. В умовах зниження рівноваги метальна складова соціальної системи у вигляді набору архетипів як шаблонів мислення може вимагали перегляду для прийняття рішень, які віднов- лять рівновагу. Моніторинг взаємодії колективного свідомого та несвідомого є важли- вим для управління і планування розвитку соціальної системи. Для визна- чення цієї взаємодії запропоновано такі інструменти, як коефіцієнт дина- мічної рівноваги, методичний інструментарій соціально-психологічного мислення. З причини того, що взаємодія колективного свідомого та несвідомого не завжди відповідає ситуації, в якій знаходиться соціальна система, існує по- треба в контролі цього процесу. Тому завданням публічного управління стає створення умов, в яких взаємодія колективного свідомого та несвідомого в мисленні буде працювати для вирішення проблем, а не спиратись на заста- рілі переконання, які не сприяють прийняттю відповідних управлінських рішень. Це можливо робити за допомогою занурення соціальної системи в певні сценарії та використання атракторів, які будуть ініціювати взаємодію в необхідному напрямі. Публічне управління сприятиме створенню умов, які зроблять соціальну систему “розумною”. Це можливо досягти через співпрацю державної влади з громадянським суспільством, децентралізацію та делегування владних по- вноважень від державної влади до громадянського суспільства, встановлен- ня довіри та порозуміння на основі єдиної мети та зусиль.

М. М. Клейнер довів, що ч. в. (частково порядкована) множина S має скінченний зображувальний тип тоді і лише тоді, коли вона не містить ч. в. підмножин вигляду (1,1,1,1), (2,2,2), (1,3,3), (1,2,5), (N,4). Ці ч. в. множини називаються ч. в. множинами Клейнера і є (з точністю до ізоморфізму) всіма критичними ч. в. множинами щодо скінченності типу (в тому сенсі, що це мінімальні ч. в. множини нескінченного зображувального типу). Пізніше Ю. А. Дрозд довів, що ч. в. множина S має скінченний зображувальний тип тоді і лише тоді, коли квадратична форма $$ q_S(z)=:z_0^2+\sum_{i\in S} z_i^2+\sum_{i<j, i,j\in S}z_i z_j-z_0\sum_{i\in S}z_i,$$ яка називається квадратичною формою Тітса множини S, є слабко додатною (тобто додатною на множині невід'ємних векторів). Отже, ч. в. множини Клейнера є критичними щодо слабкої додатності квадратичної форми Тітса. У 2005 році автори довели що ч. в. множина є критичною щодо додатності квадратичної форми Тітса тоді і лише тоді, коли вона мінімаксно ізоморфна деякій ч. в. множині Клейнера. Подібну ситуацію маємо для ч. в. множин ручного зображувального типу. Л. А. Назарова довела, що ч. в. множина S є ручною тоді і лише тоді, коли вона не містить ч. в. підмножин вигляду (1,1,1,1,1), (1,1,1,2), (2,2,3), (1,3,4),(1,2,6), (N,5). і ч. в. множини є критичними щодо слабкої невід'ємності квадратичної форми Тітса і називаються суперкритичними. У 2009 році автори довели, що ч. в. множина є критичною щодо невід'ємності квадратичної форми Тітса тоді і лише тоді, коли вона мінімаксно ізоморфна деякій суперкритичній ч. в. множині. Перший автор запропонував ввести так звані надсуперкритичні (або 1-надсуперкритичні) ч. в. множини, які відрізняються від суперкритичних ч. в. множин в тій самій мірі, що і останні відрізняються від критичних. Серед цих ч. в. множин є єдина не примітивна, тобто яка не є прямою сумою ланцюгів. У цій статті ми описуємо всі ч. в. множини, які мінімаксно ізоморфні їй, і вивчаємо деякі їхні комбінаторні властивості. Важливість вивчення мінімаксно ізоморфних ч. в. множин визначається тим, що їх квадратичні форми Тітса Z-еквівалентні, а сам мінімаксний ізоморфізм є досить загальною конструктивно визначеною Z-еквівалентністю для квадратичних форм Тітса ч. в. множин.

Візуальні дослідження руху рідини виявили структуру розподілу швидкості в поперечному перерізі. Виконано аналіз двох напрямків досліджень: ідей І. Пригожина пошуку зовнішніх сил для організації структури або системи; а також гіпотеза М. Великанова про визнання форми існування матеріальних середовищ з притаманною їм самоорганізації когерентних або дискретних утворень. Виявлення структури потоків, стійкої в просторі і часі, пояснює: чому навколишній світ демонструє високу ступінь організації і порядку всупереч домінування моделі хаосу турбулентності і твердження про тенденції зростання ентропії. Гідравлічні експерименти довели вплив структури потоків на розподіл параметрів при русі рідин і газів. Коефіцієнт гідравлічного тертя при заданих початкових параметрах залежить не тільки від числа Рейнольдса і шорсткості, але також залежить від поперечних розмірів каналу. Хвильовий характер розподілу параметрів отримано як при турбулентному, так і при ламінарному режимах течії. Хвильовий характер зміни коефіцієнта гідравлічного тертя знімає проблему невизначеності розрахунку втрат напору та інших енергетичних показників обладнання. Результати досліджень показують можливість формувати структуру потоку при русі рідин і газів. До традиційних уявлень про параболічний закон розподілу епюри усереднених значень швидкостей додано хвильовий характер розподілу пульсаційних компонент швидкості. Підсумовування епюри усереднених значень швидкості течії в кожній точці потоків з хвильовим характером розподілу пульсаційних компонент швидкості дає епюру реальних значень швидкості в кожній точці поперечного перерізу каналу. Експеримент з капілярами різних розмірів показав, що виявлена в візуальних дослідження довжина хвилі структури потоків, формує також відхилення висоти капілярного підняття води від середнього значення більш ніж на 10%. Проведені експерименти показали, що відхилення параметрів швидкості, коефіцієнта гідравлічного тертя, коефіцієнта тепловіддачі, висоти капілярного підйому води від усереднених значень для заданої величини початкового тиску при зміні поперечних розмірів проточних частин має хвильовий характер зі стійким розміром довжини хвилі.

Чоста Н. В. Удосконалення обладнання з клиношарнірним механізмом з увігнутим клином для розділювальних операцій // Обробка матеріалів тиском. – 2019. – № 2 (49). - С. 212-217. На підставі виконаного аналізу технологій та обладнання для розділювальних операцій установлено, що в якості виконавчих механізмів найбільш доцільним є використання клиношарнірних механізмів з увігнутим клином, у яких графік зміни сили навантаження найбільш наближений до технологічного типового графіка зміни сили при відрізуванні заготовок. Мета роботи – удосконалення обладнання з клиношарнірним приводом з увігнутим клином для розділювальних операцій. Заміна пар тертя ковзання на пари тертя кочення призводить до зменшення коефіцієнта тертя до величин 0,01...0,05, при цьому коефіцієнт корисної дії обладнання збільшується до 97...99 %, підвищуються техніко-економічні показники клинового преса. Обґрунтовано використання в пресах із клиношарнірним механізмом з увігнутим клином додаткового клинового механізму для забезпечення ходу наближення, що дозволяє зменшити витрати енергії на пружну деформацію й знизити динамічні навантаження. Проведені розрахунки для клиношарнірного механізму з увігнутим клином довели, що співвідношення виконавчої й приводної сил істотно залежить від кута додаткового клина. Отже, змінюючи в клиношарнірному механізмі кут нахилу додаткового клина, можна домогтися різного характеру зміни співвідношення виконавчої й приводної сил, що дозволить для різних операцій ОМТ підібрати конструкцію й режим роботи клиношарнірного механізму, який найбільш точно відповідає графікам технологічних сил. Запропонована оригінальна конструкція вузла додаткового клина, яка дозволяє змінювати кут нахилу в заданому діапазоні. З метою підвищення жорсткості обладнання для розділення сортового прокату (труб) розроблено конструкцію пристрою, який містить клиношарнірний механізм у сполученні з рамним повзуном і додатковим клином, що дозволяє знизити енергосилові витрати, зменшити величину сили, яка відповідає моменту відрізування прокату, а, отже, зменшити наслідки миттєвого розвантаження обладнання.

Здійснено оцінку господарсько-біологічних показ-ників нових ізолятів гриба P. ostreatus за умов ін-тенсивного культивування на твердому вуглецево-му субстраті – лушпинні соняшника, як найбільшрозповсюдженому в Україні. Встановлено, що всікультури ґливи звичайної здатні утворювати пло-дові тіла без температурного шоку і додатковоговпливу зовнішніх факторів. Виявлено морфобіоло-гічні особливості нових ізолятів гриба P. ostreatus,а саме: за розміром та кількістю плодових тіл ізростків, формою шапинки. Зроблено розрахуноккоефіцієнта габітусу плодових тіл ґливи звичайної,за результатами якого встановлено найбільш пер-спективні ізоляти В-99 і К-99 для промисловогогрибівництва, порівняно з контрольним штамомНК-35. In this work the estimation of economical and biologicalquantities of new isolates of the P. ostreatus fungus inintensive cultivation condition on solid substrate (huskssunflower) as most wide spreading in Ukraine was made.It was found out that all cultures of oyster mushroom areable to form fruiting bodies without temperature shockand additional influence of other external factors. Themorphological and biological peculiarity of new isolatesof the P. ostreatus fungus that is a size of fruiting bodies,fruiting bodies and accretes quantity and size of hatfungushas been found. The calculation of fruiting bodieshabitus of the new isolates of oyster mushroom has beendone. By resulted experiments the most perspectiveisolates (B-99 and K-99) against with HK-35 controlstrain for industrial cultivation has been found.

В науковій статі досліджено процес діагностування ефективності використання основних фондів виробничого підприємства. Опрацьовано підходи до трактування категорії «основні фонди» та «показники ефективності їх використання». Надана оцінка динаміки, структури та технічного стану засобів праці виробничого підприємства. Діагностовано ефективність використання основних фондів за такими показниками: питома вага активної частини основних фондів, фондовіддача, фондомісткість, машиновіддача, машиномісткість, фондоозброєність загальна та технічна. Проведено факторний аналіз ефективності використання основних фондів, щодо впливу на рівень фондовіддачі питомої ваги активної частини основних фондів та машиновіддачі. Визначено вплив на зміну обсягу товарної продукції коливання: вартості основних фондів та фондовіддачі. Застосовано економетричне моделювання та прогнозування ефективності використання засобів праці щодо зміни основних складових технічного потенціалу виробничого підприємства. Побудовано декілька економетричних та трендову моделі зміни рівня фондовіддачі. Усі побудовані моделі мають високе значення коефіцієнта детермінації, що вказує на вагому частку впливу відібраних факторів на результативний показник. Одночасно вони є адекватними, тому за ними і здійснено прогнозування рівня фондовіддачі. Результати моделювання та подальшого прогнозування довели, що найкраще описує зміну фондовіддачі п’яти факторна модель, трьох факторна модель щодо впливу технічної фондоозброєності, трудомісткості та питомої ваги робітників у складі персоналу, одно факторні залежності між рівнем фондовіддачі і технічною фондоозброєністю та рівня фондовіддачі і питомою вагою робітників. Ці моделі мають достатньо високе значення коефіцієнта детермінації, найменше значення стандартної помилки та встановлено адекватність цих моделей за критерієм Фішера та достовірність їх параметрів за критерієм Ст’юдента. Одночасно побудовано трендову модель зміни фондовіддачі за поліноміальною залежністю. Результати прогнозування засвідчують подальше стабільне зростання рівня фондовіддачі, як щодо її фактичного так і розрахункового значення.

Вітчизняні страхові компанії беруть менш активну участь в інвестиційних процесах, а вкладені ними кошти не задовольняють потреб інвестиційного ринку в повному обсязі. Діяльність страхової компанії полягає у проведенні власне страхування і у виконанні нею ролі активного інвестора, що зумовлює специфіку формування внутрішніх джерел його фінансових ресурсів за рахунок доходів, які пов’язані зі страховою та перестраховою діяльністю, доходів від інвестування та розміщення тимчасово вільних коштів, інших доходів. Оскільки величина капіталу страхових компаній визначається, зокрема, величиною зібраних страхових премій, то при її аналізі ми пропонуємо скористатися статистичними методами аналізу часових рядів, які є більш універсальними з тієї точки зору, що дозволяють будувати прогнозні моделі для будь-якого наперед визначеного ступеня точності (рівня довіри). Для оцінювання величини фінансових ресурсів страхових компаній використано методологію множинного кореляційно-регресійного аналізу. Отримано множинне лінійне рівняння регресії, яке виражає залежність величини капіталу страховика від обсягу зібраних страхових премій часткою перестрахування і рівнем страхових виплат. Знайдені коефіцієнти регресії дозволяють визначити вплив наведених факторних ознак на величину капіталу страховика. Методологія динамічних рядів надає можливість на основі обсягів зібраних валових страхових премій за попередні роки визначити інтервальну оцінку прогнозу на наступний рік. Зокрема, побудоване множинне рівняння регресії виражає залежність величини активів страховика від обсягу зібраних страхових премій, частки перестрахування та рівня страхових виплат. З нього випливає, що позитивно на зростання активів страховика впливає величина зібраних страхових премій. Зокрема, збільшення на 1 тис. грн страхових премій без врахування впливу двох інших факторів призводить до зростання активів страховика на 1,24 тис. грн.

Мета. Визначити орієнтири підвищення ефективності процесу формування техніки рукопашногобою. Методи. Для досягнення поставленої мети було використано такі методи дослідження: аналізнауково-методичної літератури та документальних матеріалів, кваліметрія – метод експертних оцінок.При проведенні експертизи методом надання переваги розрахункове значення коефіцієнта конкордації Wстановило 0,92 (p<0,05), тобто результатам проведеної експертизи можна довіряти, саму експертизуможна вважати такою, що відбулася, а думку експертів – узгодженою. Експертну оцінку проводили заучастю 26-ти фахівців. Результати. У процесі досліджень нами визначена ступінь узгодженості думокекспертів при ранжируванні типових помилок, які допускають курсанти при освоєнні больових ізадушливих прийомів в процесі спеціальної фізичної підготовки. Отримані дані дозволяють припустити,що подолання технічних помилок – одна з найважливіших завдань процесу спеціальної фізичної підготовки.Багато помилок, які допускають курсанти при освоєнні больових і задушливих прийомів пов’язані зруховими помилками. Відповідно до сучасних уявлень рухова неточність – невід’ємний компонент руховоїдіяльності. Важливо відзначити, що рухові помилки – це не тільки значущі неточності. Спортсмен можепросто недостатньо добре знати, як формується та чи інша рухова дія, що буває результатом помилок –щодо техніки вправи і техніки його виконання, результатом нездатності (тим більше в умовах дефіцитучасу) знайти доцільний варіант техніки вправи для створення особливих (відрізняються від звичних) умовйого виконання, у результаті невміння, забезпечити правильне виконання вправи з-за недостатньогорухового потенціалу, в тому числі в зв’язку з втомою. Висновок. Визначено орієнтири підвищення ефек-тивності процесу формування базової техніки рукопашного бою.Ключові слова: техніка рукопашного бою, кваліметрія, рухові помилки.

У статті висвітлено результати експериментального дослідження з проблеми формування цифрових навичок майбутніх педагогів. Охарактеризовано вітчизняні та світові підходи щодо визначення сутності змісту цифрових навичок, використання ІКТ для їх формування. Здійснено аналіз Європейської рамки цифрової компетентності освітян (DigCompEdu) за шістьма сферами діяльності (професійне залучення; цифрові ресурси; навчання інших та самонавчання; оцінка; розширення можливостей учнів; сприяння розвитку цифрової компетентності здобувачів освіти) з метою визначення цифрових навичок, які необхідні сучасному вчителеві. Виокремлено п’ять цифрових навичок (використання цифрових пристроїв та ІКТ; пошук та критичне оцінювання цифрового контенту; модифікація та створення цифрових ресурсів; обмін інформацією та організація цифрової комунікації; вчитися й навчати використанню ІКТ), які становлять основу цифрової компетентності майбутніх педагогів, а також з'ясовано критерії та показники їх сформованості. За 100 бальною шкалою ступеня вияву показників визначено рівні сформованості цифрових навичок, а саме: незадовільний (20–59 балів); задовільний (60–74 бали); добрий (75–81 балів); дуже добрий (82–89); відмінний (90–100 балів). Результати вивчення рівнів сформованості цифрових навичок у майбутніх учителів початкових класів та вихователів закладів дошкільної освіти на констатувальному етапі дослідження засвідчили необхідність розроблення технологічного інструментарію щодо їх формування. Представлено авторську програму тренінгу «Проєктування мультимедійного середовища закладу загальної середньої освіти та закладу дошкільної освіти» із застосуванням ІКТ. Порівняльний аналіз результатів констатувального та контрольного етапів емпіричного дослідження, проведеного впродовж 2018-2020 рр. у Педагогічному інституті Київського університету імені Бориса Грінченка, засвідчив позитивну динаміку рівнів сформованості цифрових навичок студентів і довів ефективність впровадженого технологічного інструментарію. Статистичну значущість результатів дослідження перевірено з використання коефіцієнту рангової кореляції Спірмена.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.13.06 – інформаційні технології. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2017. Мета дисертації – підвищення ефективності процесу експертного оцінювання на основі методів, моделей та інформаційної технології підтримки процесу вибору конкуруючих агентів. Об'єкт дослідження – процес вибору конкуруючих агентів. Предмет дослідження – моделі, методи та інформаційна технологія вибору конкуруючих агентів. Розроблено нові моделі, методи та інформаційну технологію, які забез-печують підтримку впродовж всього процесу вибору конкуруючих агентів з метою підвищення якості рішення, що приймається. Запропоновано модель процесу вибору конкуруючих агентів, в якій склад-ний процес вибору декомпозується на чітко визначені етапи. Удосконалено метод визначення групових оцінок агентів на основі отримання, формалізації та агрегації індивідуальних експертних оцінок за кожним рішенням, що включає етапи абсолютного і відносного оцінювання та враховує коефіцієнти довіри до оцінки кожного учасника. Удосконалено метод оцінювання конкуруючих агентів за набором критеріїв, що дозволяє складати рейтинг агентів. Удосконалено метод оптимізації розподілу обсягу замовлення між конкуруючими агентами, який враховує відносні коефіцієнти важливості критеріїв. Створено інформаційну технологію, що дозволяє автоматизувати процес вибору конкуруючих агентів. Виконано експериментальні дослідження з вирішення практичних задач вибору конкуруючих агентів. Розроблену інформаційну систему впроваджено на підприємствах i в організаціях.
The thesis for a candidate degree in technical sciences on the specialty 05.13.06 – Information Technologies. – National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute", Kharkiv, 2017. The purpose of the thesis – increasing of selection process effectiveness basing on methods, models and information technology of supporting the process of competing agents selecting. The object of research – the process of competing agents selecting. The subject of research – models, methods and information technology of competing agents selecting. New models, methods and information technology which provide support of the entire process of competing agents selecting and allow to improve the quality of decisions are developed. The model of the process of competing agents selecting, which represents decomposition of the process into a set of defined stages is proposed. The method of determining group ratings based on individual expert ratings for each decision which includes obtaining of individual ratings of experts comprising absolute and relative evaluation and takes into account coefficients of confidence in the evaluations provided by each participant is improved. The method of competing agents evaluating by a set of criteria that allows to rank the agents is improved. A method of optimizing the distribution of the order among competing agents which takes into account the relative importance of criteria is improved. An information technology which allows to automate the process competing agents selecting is developed. Experimental research on solving practical problems of competing agents selection was performed. The information system is implemented in enterprises and organizations.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.13.06 – інформаційні технології. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2017. Мета дисертації – підвищення ефективності процесу експертного оцінювання на основі методів, моделей та інформаційної технології підтримки процесу вибору конкуруючих агентів. Об'єкт дослідження – процес вибору конкуруючих агентів. Предмет дослідження – моделі, методи та інформаційна технологія вибору конкуруючих агентів. Розроблено нові моделі, методи та інформаційну технологію, які забез-печують підтримку впродовж всього процесу вибору конкуруючих агентів з метою підвищення якості рішення, що приймається. Запропоновано модель процесу вибору конкуруючих агентів, в якій склад-ний процес вибору декомпозується на чітко визначені етапи. Удосконалено метод визначення групових оцінок агентів на основі отримання, формалізації та агрегації індивідуальних експертних оцінок за кожним рішенням, що включає етапи абсолютного і відносного оцінювання та враховує коефіцієнти довіри до оцінки кожного учасника. Удосконалено метод оцінювання конкуруючих агентів за набором критеріїв, що дозволяє складати рейтинг агентів. Удосконалено метод оптимізації розподілу обсягу замовлення між конкуруючими агентами, який враховує відносні коефіцієнти важливості критеріїв. Створено інформаційну технологію, що дозволяє автоматизувати процес вибору конкуруючих агентів. Виконано експериментальні дослідження з вирішення практичних задач вибору конкуруючих агентів. Розроблену інформаційну систему впроваджено на підприємствах i в організаціях.
The thesis for a candidate degree in technical sciences on the specialty 05.13.06 – Information Technologies. – National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute", Kharkiv, 2017. The purpose of the thesis – increasing of selection process effectiveness basing on methods, models and information technology of supporting the process of competing agents selecting. The object of research – the process of competing agents selecting. The subject of research – models, methods and information technology of competing agents selecting. New models, methods and information technology which provide support of the entire process of competing agents selecting and allow to improve the quality of decisions are developed. The model of the process of competing agents selecting, which represents decomposition of the process into a set of defined stages is proposed. The method of determining group ratings based on individual expert ratings for each decision which includes obtaining of individual ratings of experts comprising absolute and relative evaluation and takes into account coefficients of confidence in the evaluations provided by each participant is improved. The method of competing agents evaluating by a set of criteria that allows to rank the agents is improved. A method of optimizing the distribution of the order among competing agents which takes into account the relative importance of criteria is improved. An information technology which allows to automate the process competing agents selecting is developed. Experimental research on solving practical problems of competing agents selection was performed. The information system is implemented in enterprises and organizations.

Сорокалєтова, Ю. Ю. Формування конкурентної стратегії розвитку організації (на прикладі АТ «Альфа-Банк») : магістерська робота : 073 Менеджмент / Ю. Ю. Сорокалєтова ; керівник роботи Ітченко Д. М. ; Національний університет «Чернігівська політехніка», кафедра публічного управління та менеджменту організацій. – Чернігів, 2019. – 100 с.
У дипломній роботі розглянуто економічну сутність та класифікацію конурентних стратегій в банківській сфері. Надано організаційно-економічну характеристику АТ «Альфа-Банк». Обгрунтовано пропозиції по вдосконаленню конкурентоспроможності банку.