Добірка наукової літератури з теми "Кодекс державного фінансового контролю України"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Кодекс державного фінансового контролю України".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Кодекс державного фінансового контролю України"
1
Рева, Ю. "Особливості притягнення до адміністративної відповідальності за порушення вимог фінансового контролю". Юридичний вісник, № 3 (4 лютого 2020): 139–45. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i3.955.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена висвітленню проблем, яких пов’язано із притягненням до адміністративної відповідальності за порушення фінансового контролю в Україні. Корупція - одна з найнебезпечніших для України суспільство та державні події. Це підриває авторитет державного апарату, дискредитує його роботу, руйнує основні принципи, на яких спирається будь-яка демократія, принципи рівності громадян перед законом. Закон про боротьбу з корупцією встановлює кримінальну, адміністративну, цивільну та дисциплінарну відповідальність за корупційні правопорушення та пов'язані з корупцією правопорушення відповідальних посадових осіб та інших суб'єктів відповідальності. Крім того, доповнено декілька розділів Кодексу про адміністративні правопорушення, що призвело до посилення адміністративної відповідальності за корупційні правопо- рушення. Це включає встановлення адміністративної відповідальності за порушення обмежень щодо порушення вимог фінансового контролю. Саме тому актуальність теми дослідження не викликає сумнівів. У статті проаналізовано склад адмі- ністративного проступку у вигляді порушення фінансового контролю. Встановлено, що відповідальність за порушення вимог фінансового контролю може виникати за затримку подання особами, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування декларації, несвоєчасне повідомлення про відкриття рахунків в іноземній валюті в банківській установі, несвоєчасне повідомлення про значні зміни в майновому стані. У статті визначено, що об’єктивна сторона правопорушення сформульована таким чином, що несвоєчасне (пізнє) подання декларації утворює тривалу форму зловживань – порушення строку подання. Запропоновано шляхи вдосконалення процедури електронного декларування як запоруки належного здійснення публічної влади в Україні.
2
ЩЕРБИНА, ВАЛЕНТИН. "Конкуренція предметної та суб’єктної юрисдикцій у процесуальному законодавстві України". Право України, № 2020/05 (2020): 258. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2020-05-258.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються деякі проблеми предметної та суб’єктної юрисдикцій у процесуальному законодавстві України, породжені внесенням змін до Господарського процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судо чинства України та Цивільного процесуального кодексу України, а також оновленням законодавства про приватизацію державного і комунального майна та про пуб ліч ні закупівлі. Зокрема, увага звертається на те, що, здійснивши уніфікацію норм низки процесуальних інститутів, законодавець, з одного боку, не врахував специфіки окремих видів судочинства, зумовлених особливостями справ, віднесених до певної юрисдикції, а з другого – по-різному врегулював тотожні процесуальні відносини. Метою статті є дослідження проблемних аспектів юрисдикції господарських судів і розмежування господарської, адміністративної та цивільної юрисдикцій. Аналізуються норми зазначених процесуальних кодексів та законодавства про приватизацію майна і про публічні закупівлі. На підставі результатів проведеного дослі дження висловлюється думка про те, що всі справи у спорах щодо приватизації державного і комунального майна мають розглядатися господарськими судами, для чого пропонується внести зміни до Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна”, які виключили б розгляд зазначених справ адміністративними судами. З урахуванням спрямованості Закону України “Про публічні закупівлі”, зокрема, на створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель і розвиток добро совісної конкуренції, зроблено висновок про те, що справи щодо оскарження у судовому порядку рішення органу, а також справи щодо оскарження висновку органу державного фінансового контролю підлягають розгляду господарськими судами. За результатами проведеного дослідження робиться висновок як щодо потреби в подальших наукових дослідженнях окреслених у статті проблем, так і щодо необхідності подальшого удосконалення норм інститутів адміністративної, господарської та цивільної юрисдикцій.
3
Пацкан, В. В. "НАЛЕЖНІ ПОВНОВАЖЕННЯ СТРУКТУРНИХ ПІДРОЗДІЛІВ РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ ЯК НЕОБХІДНА УМОВА ЕФЕКТИВНОЇ РОБОТИ ВСЬОГО ОРГАНУ". Kyiv Law Journal, № 1 (11 травня 2022): 86–90. http://dx.doi.org/10.32782/klj/2022.1.13.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. У статті висвітлюються питання повноважень структурних підрозділів Рахункової палати як необхідна умова ефективної роботи всього органу, а також окремі питання фінансування його діяльності. У роботі констатується, що ефективна організації роботи апарату Рахункової палати є важливим чинником для належного здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) Рахунковою палатою як вищого органу аудиту. З метою унеможливити вплив з боку третіх осіб на членів конкурсної комісії на зайняття вакантних посад державної служби у Рахунковій палаті під час проведення етапів конкурсу на зайняття вакантних посад державної служби доцільно розробити та затвердити порядок організації роботи конкурсної комісії на зайняття вакантних посад державної служби у Рахунковій палаті яким буде передбачено додатковий контроль у тому числі зовнішній, за дотриманням спеціального та антикорупційного законодавства під час проведення конкурсу на зайняття посад; проведення аудіофіксації та відеофіксації засідань конкурсної комісії. За результатами дослідження зроблено висновок про необхідність закріплення за апаратом Рахункової палати правового статусу головного розпорядника бюджетних коштів, та внесення змін до пункт 1 ч. 1 ст. 22 Бюджетного кодексу України. Встановлено, що для ефективної роботи апарату Рахункової палати, забезпечення високого рівня довіри з боку суспільства, інших органів публічної влади, міжнародного співтовариства, вищих органів аудиту окремих зарубіжних країн до Рахункової палати як вищого органу аудиту України, важливим є належне фінансування Рахункової палати і співпрацю між окремими інституціями, що входять до складу апарату Рахункової палати.
4
Maletska, O. I. "ВЗАЄМОДІЯ РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ УКРАЇНИ З ІНШИМИ СУБ’ЄКТАМИ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ". Actual problems of regional economy development 2, № 17 (30 листопада 2021): 46–56. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.17.46-56.
Повний текст джерелаАнотація:
Взаємодія Рахункової палати України з іншими суб’єктами державного фінансового контролю. Ураховуючи актуальність обраної тематики дослідження, метою статті є подальше теоретичне дослідження такого органу зовнішнього контролю, як Рахункова палата України, з’ясування особливостей взаємодії вищезазначеного органу контролю з іншими суб’єктами державного фінансового контролю: Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Президент України. В процесі написання статті застосовано індуктивний, дедуктивний методи, які використано для дослідження функцій Рахункової палати. Графічний метод використано для наочного відображення побудови та формуванні повноважень Рахункової палати відповідно до норм законодавства. Для теоретичних узагальнень і формування висновків застосовано абстрактно-логічний метод.
Установлено, що державний фінансовий контроль, який здійснюється Рахунковою палатою України у формі аудитів, перевірок, є вагомою функцією управління фінансовою системою, що спрямована на упередження та запобігання фінансово-економічних порушень у сфері використання бюджетних коштів. У зв’язку з цим головною метою державного фінансового контролю є забезпечення дотримання принципів законності, доцільності та ефективності розпорядчих і виконавчих дій з управління державними фінансами та майном держави, їх збереження і примноження для повноцінного виконання функцій держави.
Зазначено, що об’єктом державного фінансового контролю є грошові відносини, що виникають у процесі формування і використання публічних фінансів і майна держави, а також інших суб’єктів господарювання. Ними виступають юридичні особи, які від імені держави (відповідно до врегульованих правових норм), здійснюють моніторинг й інші форми контролю за діяльністю суб’єктів господарювання в частині дотримання ними встановлених обмежувальних параметрів щодо обігу фінансових ресурсів.
У результаті проведеного дослідження теоретичних та практичних питань функціонування системи державного фінансового з Рахунковою Палатою України вважаємо, що необхідно уточнити засади взаємодії Палати з іншими органами фінансового контролю.
Теоретичну та практичну цінність дослідження полягає в виявленні рівня взаємодії Рахункової палати України з іншими суб’єктами державного фінансового контролю
5
Goncharenko, M. V. "Напрямки розвитку системи зовнішнього державного фінансового контролю в умовах реформи децентралізації". Theory and Practice of Public Administration 2, № 65 (15 травня 2019): 135–42. http://dx.doi.org/10.34213/tp.19.02.17.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена визначенню основних тенденцій розвитку системи зовнішнього державного фінансового контролю в умовах поширення децентралізаційних процесів в Україні. Систематизовано основні ризики, спричинені децентралізацією, які актуалізують необхідність реформування системи державного фінансового контролю. Досліджено поняття «ревізія», «інспектування», «аудит», та роль цих інструментів у сучасній системі державного фінансового контролю за місцевими бюджетами. Проаналізовано результати діяльності Державної аудиторської служби України у сфері державного фінансового контролю за використаннм коштів місцевих бюджетів. Доведено необхідність реформування системи державного фінансового контролю у напрямку ширшого застосування фінансових аудитів місцевих бюджетів, які є засобами превентивного впливу на здійснення бюджетних правопорушень та зловживань.
6
Панасюк, О. В. "АНАЛІЗ ДОСВІДУ У СФЕРІ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ ТА УКРАЇНА". Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, № 2 (27 лютого 2018): 139–45. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.2.2018.139-145.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано досвід функціонування системи державного фінансового контролю Європейського Союзу, проведено аналіз становлення фінансового контролю та здійснено оцінку сучасного стану системи державного фінансового контролю України, надано пропозиції щодо реформування цієї системи в контексті євроінтеграційних процесів.
7
Яремчук, І. В. "ДЕРЖАВНИЙ ВНУТРІШНІЙ ФІНАНСОВИЙ КОНТРОЛЬ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ". Збірник наукових праць Університету державної фіскальної служби України, № 2 (27 листопада 2018): 408–22. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5940.2.2018.408-422.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто особливості здійснення державного внутрішнього фінансового контролю в установах і організаціях медичного профілю в умовах реформування галузі охорони здоров’я в Україні, з’ясовано його недоліки та переваги. Висвітлено зміни державного внутрішнього фінансового контролю в умовах реформування галузі охорони здоров’я. Виявлено вплив державного внутрішнього фінансового контролю на функціонування установи та недоліки у державному внутрішньому фінансовому контролі у закладах охорони здоров’я, розроблено шляхи вирішення знайдених проблем.
8
Кужелєв, М. О. "ДЕРЖАВНИЙ ФІНАНСОВИЙ КОНТРОЛЬ В УКРАЇНІ В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ: РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ". Збірник наукових праць Університету державної фіскальної служби України, № 2 (12 лютого 2020): 129–40. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5940.2.2019.129-140.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено питання організації державного фінансового контрою в Україні в умовах децентралізації. Розглянуто систему органів державного фінансового контролю. Проаналізовано управління фінансами України, зокрема фінансовий контроль на регіональному рівні. Визначено, що фінансовий контроль на регіональному рівні є незалежним джерелом для виявлення причин порушень, а також ефективним засобом для прийняття рішень щодо запобігання порушенням. Розглянуто основні проблеми здійснення державного фінансового контролю. Обґрунтовано напрями розвитку системи державного фінансового контролю в Україні в умовах децентралізації зважаючи на соціально-економічний розвиток країни.
9
Лісовий, А. В. "УНІФІКАЦІЯ ТЕРМІНОЛОГІЇ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ В СИСТЕМІ КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ УКРАЇНИ". Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, № 1 (25 травня 2017): 85–91. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.1.2017.85-91.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є удосконалення системи державного фінансового аудиту в контексті досягнення найбільш ефективного результату здійснення державного фінансового контролю в Україні. У роботі з’ясовано сутність понять «контроль», «фінансовий контроль», «державний фінансовий контроль» та «державний фінансовий аудит», запропоновано розширення поняття «державний фінансовий аудит» до форми державного фінансового контролю всієї сукупності операцій з державними фінансами, тобто пропонується включити в нього, крім бюджетного аудиту (який здійснюватиме Державна аудиторська служба України), ще й податковий та митний аудит, які проводитиме Державна фіскальна служба України.
10
Павлюк, В. В., та В. О. Олійник. "ДЕРЖАВНЕ КАЗНАЧЕЙСТВО УКРАЇНИ ТА ЙОГО РОЛЬ У БЮДЖЕТНОМУ ПРОЦЕСІ". Збірник наукових праць Університету державної фіскальної служби України, № 2 (27 листопада 2018): 277–88. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5940.2.2018.277-288.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена розкриттю теоретичних та практичних аспектів функціонування Державної казначейської служби України. Розглянута організаційна структура Державного казначейства України. Стаття присвячена дослідженню проблем організації державного фінансового контролю в Україні та виробленню заходів щодо підвищення його ефективності. Показано, що компетенція Казначейства у сфері фінансового контролю розповсюджується на використання коштів органами місцевого самоврядування та бюджетними установами.
Дисертації з теми "Кодекс державного фінансового контролю України"
1
Хмельков, А. В. "Механізми формування системи державного фінансового контролю в Україні". Thesis, Віддруковано з оригінал-макета в Харківському регіональному інституті державного управління НАДУ при Президентові України, 2011. http://dspace.univer.kharkov.ua/handle/123456789/12583.
Повний текст джерелаАнотація:
Хмельков А.В. Механізми формування системи державного фінансового контролю в Україні. – На правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 – механізми державного управління. – Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, Харків, 2011.В роботі обґрунтовано концептуальну модель цілісної системи державного фінансового контролю в Україні, в основу якої покладено принципи незалежності його видів, розмежування функцій контролю за виконанням видаткової і прибуткової частин державного бюджету, структурування та групування суб’єктів контролю за ознаками компетенції, обов’язковості, підпорядкованості. Визначено напрями вдосконалення організаційного механізму державного фінансового контролю, що полягає в упорядковані структурних зв’язків між його елементами та уточненні цілей і функцій контролю, щодо досягнення головної мети державного фінансового контролю, а також нормативно-правового механізму державного управління шляхом визначення та обґрунтування пропозицій до проекту Кодексу державного фінансового контролю України, який має стати системоутворюючим нормативним актом стосовно визначення видів, суб’єктів, об’єктів, предмета державного фінансового контролю дозволить подолати роздробленість і фрагментарність в організації державного фінансового контролю. Класифіковано структурні зв’язки між складовими елементами системи фінансового контролю у їх ієрархічній послідовності за ознаками відповідності методів формам контролю та їх приналежності до аудиту (як методу попереднього контролю), інспектування (як методу поточного контролю), ревізії (як методу суцільного контролю).
2
Лісіна, В. Ю. "Критерії ефективності державного фінансового контролю (аудиту)". Thesis, НТУ "ХПІ", 2012. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26931.
Повний текст джерела
3
Хмелюк, А. А. "Фінансовий моніторинг у системі державного фінансового контролю України". Thesis, Ірпінь, 2016. http://ir.stu.cn.ua/123456789/12570.
Повний текст джерела
4
Басанцов, Ігор Володимирович, Игорь Владимирович Басанцов та Ihor Volodymyrovych Basantsov. "Розвиток державного фінансового контролю в умовах ринкової економіки України". Thesis, Українська академія банківської справи Національного банку України, 2007. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/61421.
Повний текст джерелаАнотація:
Новітня історія доводить, що лібералізація економіки України,
розвиток ринкових відносин у жодному разі не повинні скасовувати
закріплене державою право – суворо контролювати рух фінансових
ресурсів у державі, а тим більше – державних коштів. Прозорість і
контрольованість державних фінансів є однією з головних ознак
реальної демократії. Це особливо важливо для країн із транзитивною
економікою, де питання гострої нестачі коштів та неефективне їх
використання вкрай негативно позначається на розвитку соціально-
економічної сфери. Сталість зазначених проблем веде, як правило, до
небажаних наслідків: активізації тінізації та криміналізації
економічної сфери, а отже, – різкого зниження довіри громадян до
держави, що спричиняє загрозливий (нерідко протиправний) відтік
капіталу до інших країн.
5
Бузун, О. О. "ДЕЯКІ ПРАВОВІ ЗАСАДИ СУЧАСНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ УКРАЇНИ". Thesis, Молодіжний науковий юридичний форум: [Матеріали Всеукраїнської науково - практичної конференції до Дня науки, м. Київ, Національний авіаційний університет, 18 травня 2017 р. ] Том 1 . – Тернопіль: Вектор. – с 152-154, 2017. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/27716.
Повний текст джерела
6
Сидоренко, О. М. "Роль системи державного фінансового контролю України у забезпеченні економічної безпеки". Thesis, Ірпінь, 2017. http://ir.stu.cn.ua/123456789/15388.
Повний текст джерела
7
Деревянко, Богдан Володимирович, та Bogdan Derevyanko. "Окремі питання державного контролю діяльності суб’єктів господарювання". Thesis, Донецький юридичний інститут МВС України, 2016. http://dspace.puet.edu.ua/handle/123456789/6661.
Повний текст джерелаАнотація:
При здійсненні контролю діяльності субʼєктів господарювання державні органи надають платні послуги, які називають державними, адміністративними або публічними. Державні та адміністративні мають між собою відмінності і входять до категорії публічних. Переважна більшість дослідників-юристів вважають, що послуги є публічними через те, що надаються адміністративними органами. Із цим слід погодитися і виправдати поділ публічних послуг на адміністративні та державні. Проте слід додати, що термін «публічні послуги» застосовується у більшій мірі не тому, що такі послуги надаються державними (публічними) органами, як це часто вважається у межах науки адміністративного права, а тому, що ці послуги на основі положень ЦК України та ГК України про публічні зобов’язання повинні надаватися будь-кому зі споживачів, зокрема і суб’єктів господарювання.
При осуществлении контроля за деятельностью субъектов хозяйствования государственные органы предоставляют платные услуги, называемые государственными, административными либо публичными. Государственные и административные имеют между собой отличия и входят в категорию публичных. Большинство исследователей-юристов считают, что услуги являются публичными из-за того, что предоставляются административными органами. С этим следует согласиться и оправдать разделение публичных услуг на административные и государственные. Но следует добавить, что термин "публичные услуги" применяется в большей мере не потому, что такие услуги предоставляются в большей мере не потому, что такие услуги предоставляются государственными (публичными) органами, как это часто считается в науке административного права, а потому, что эти услуги на основе положений ХК Украины и ГК Украины о публичных обязательствах должны предоставляться любому потребителю, в частности субъекту хозяйствования.
When controlling of economic entities the public bodies providing services, called state, administrative or public. The term "public services" applies to a greater extent, not because such services are provided by state (public) bodies, as is often considered to be within the science of administrative law, and that these services are based on the provisions of the Civil Code of Ukraine and the Economic Code of Ukraine on public obligations should be available to anyone of the consumers, including economic entities.
8
Деревянко, Богдан Володимирович, Богдан Владимирович Деревянко та Bohdan Volodymyrovych Derevianko. "Окремі питання державного контролю діяльності суб’єктів господарювання". Thesis, Донецький юридичний інститут МВС України, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/48654.
Повний текст джерелаАнотація:
При здійсненні контролю діяльності субʼєктів господарювання державні органи надають платні послуги, які називають державними, адміністративними або публічними. Державні та адміністративні мають між собою відмінності і входять до категорії публічних. Переважна більшість дослідників-юристів вважають, що послуги є публічними через те, що надаються адміністративними органами. Із цим слід погодитися і виправдати поділ публічних послуг на адміністративні та державні. Проте слід додати, що термін «публічні послуги» застосовується у більшій мірі не тому, що такі послуги надаються державними (публічними) органами, як це часто вважається у межах науки адміністративного права, а тому, що ці послуги на основі положень ЦК України та ГК України про публічні зобов’язання повинні надаватися будь-кому зі споживачів, зокрема і суб’єктів господарювання.При осуществлении контроля за деятельностью субъектов хозяйствования государственные органы предоставляют платные услуги, называемые государственными, административными либо публичными. Государственные и административные имеют между собой отличия и входят в категорию публичных. Большинство исследователей-юристов считают, что услуги являются публичными из-за того, что предоставляются административными органами. С этим следует согласиться и оправдать разделение публичных услуг на административные и государственные. Но следует добавить, что термин "публичные услуги" применяется в большей мере не потому, что такие услуги предоставляются в большей мере не потому, что такие услуги предоставляются государственными (публичными) органами, как это часто считается в науке административного права, а потому, что эти услуги на основе положений ХК Украины и ГК Украины о публичных обязательствах должны предоставляться любому потребителю, в частности субъекту хозяйствования.
When controlling of economic entities the public bodies providing services, called state, administrative or public. The term "public services" applies to a greater extent, not because such services are provided by state (public) bodies, as is often considered to be within the science of administrative law, and that these services are based on the provisions of the Civil Code of Ukraine and the Economic Code of Ukraine on public obligations should be available to anyone of the consumers, including economic entities.
9
Деревянко, Богдан Володимирович, Богдан Владимирович Деревянко та Bogdan Derevyanko. "Питання державного та недержавного (внутрішнього) контролю діяльності суб’єктів господарювання". Thesis, Львів: ЛьвДУВС, 2019. http://dspace.puet.edu.ua/handle/123456789/7060.
Повний текст джерелаАнотація:
Велика кількість галузей та сфер виробництва, державних контролюючих органів, їх функцій, прав та обов’язків уможливлюють здійснення контролю (нагляду) за діяльністю суб’єктів господарювання кількома державними органами та/або їх посадовими особами одночасно. Це як мінімум викликає незручності у роботі суб’єктів господарювання, діяльність яких контролюють. Для зменшення впливу таких незручностей нами було зроблено пропозицію щодо проведення систематизації норм і нормативних актів про державний нагляд (контроль) за господарською діяльністю шляхом інкорпорації. Сьогодні можна додатково запропонувати максималізувати вдосконалення законодавства про недержавний (внутрішній) контроль у діяльності суб’єктів господарювання. Завдяки поєднанню заходів державного і недержавного (внутрішнього) контролю у сфері господарювання можна підвищити ефективність боротьби із негативними явищами в економіці, зокрема, знизити частку її «тінізації».
Большое количество отраслей и сфер производства, государственных контролирующих органов, их функций, прав и обязанностей осуществляют контроль (надзор) за деятельностью субъектов хозяйствования несколькими государственными органами и/или их должностными лицами одновременно. Это как минимум вызывает неудобства в работе субъектов хозяйствования, деятельность которых контролируют. Для уменьшения влияния таких неудобств нами было сделано предложение о проведении систематизации норм и нормативных актов о государственный надзор (контроль) за хозяйственной деятельностью путем инкорпорации. Сегодня можно дополнительно предложить максимализировать совершенствование законодательства о негосударственном (внутреннем) контроле в деятельности субъектов хозяйствования. Благодаря сочетанию мер государственного и негосударственного (внутреннего) контроля в сфере хозяйствования можно повысить эффективность борьбы с негативными явлениями в экономике, в частности, снизить долю ее «тенизации».
In the development of our previous proposals were further requested to maximize the improvement of legislation on non-state (internal) control in the activities of economic entities. Thanks to a combination of state and non-state (internal) control measures in the economic sphere, it is possible to increase the effectiveness of combating againts negative phenomena in the economy, in particular, to reduce the share of its “shadowing”.
10
Деревянко, Богдан Володимирович, Богдан Владимирович Деревянко та Bogdan Volodymyrovych Derevyanko. "Питання державного та недержавного (внутрішнього) контролю діяльності суб’єктів господарювання". Thesis, Львівський державний університет внутрішніх справ, 2019. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/73869.
Повний текст джерелаАнотація:
Велика кількість галузей та сфер виробництва, державних контролюючих органів, їх функцій, прав та обов’язків уможливлюють здійснення контролю (нагляду) за діяльністю суб’єктів господарювання кількома державними органами та/або їх посадовими особами одночасно. Це як мінімум викликає незручності у роботі суб’єктів господарювання, діяльність яких контролюють. Для зменшення впливу таких незручностей нами було зроблено пропозицію щодо проведення систематизації норм і нормативних актів про державний нагляд (контроль) за господарською діяльністю шляхом інкорпорації. Сьогодні можна додатково запропонувати максималізувати вдосконалення законодавства про недержавний (внутрішній) контроль у діяльності суб’єктів господарювання. Завдяки поєднанню заходів державного і недержавного (внутрішнього) контролю у сфері господарювання можна підвищити ефективність боротьби із негативними явищами в економіці, зокрема, знизити частку її «тінізації».Большое количество отраслей и сфер производства, государственных контролирующих органов, их функций, прав и обязанностей осуществляют контроль (надзор) за деятельностью субъектов хозяйствования несколькими государственными органами и/или их должностными лицами одновременно. Это как минимум вызывает неудобства в работе субъектов хозяйствования, деятельность которых контролируют. Для уменьшения влияния таких неудобств нами было сделано предложение о проведении систематизации норм и нормативных актов о государственный надзор (контроль) за хозяйственной деятельностью путем инкорпорации. Сегодня можно дополнительно предложить максимализировать совершенствование законодательства о негосударственном (внутреннем) контроле в деятельности субъектов хозяйствования. Благодаря сочетанию мер государственного и негосударственного (внутреннего) контроля в сфере хозяйствования можно повысить эффективность борьбы с негативными явлениями в экономике, в частности, снизить долю ее «тенизации».
In the development of our previous proposals were further requested to maximize the improvement of legislation on non-state (internal) control in the activities of economic entities. Thanks to a combination of state and non-state (internal) control measures in the economic sphere, it is possible to increase the effectiveness of combating against negative phenomena in the economy, in particular, to reduce the share of its “shadowing”.
Тези доповідей конференцій з теми "Кодекс державного фінансового контролю України"
1
Орлов, Максим. "ПРЕДМЕТНО-ОБ’ЄКТНА СФЕРА ВПЛИВУ СУБ’ЄКТІВ ТА КВАЗІСУБ’ЄКТІВ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ УКРАЇНИ". У DÉBATS SCIENTIFIQUES ET ORIENTATIONS PROSPECTIVES DU DÉVELOPPEMENT SCIENTIFIQUE. La Fedeltà & Plateforme scientifique européenne, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-01.10.2021.v1.07.
Повний текст джерела