Добірка наукової літератури з теми "Когнітивна модель наративної структури"

Мета дослідження. На основі фреймового аналізу комплексно дослідити особливості категоризації травматичного досвіду жінки у китайськомовному щоденниковому наративі. Методи дослідження. Основним у нашому дослідженні є метод фреймового моделювання, розроблений Я.В. Бистровим; використано також інші лінгвістичні методи (когнітивний і структурно-семантичний аналіз) та загальнонаукові методи (аналіз, синтез, дескрипція та класифікація мовних фактів, структурування текстового матеріалу). Матеріалом дослідження слугують літературні діариї відомих китайських письменниць Дін Лін (“Щоденник Софії”, “Щоденник самогубці”) та Лу Їнь (“Щоденник Ліши”, “Щоденник закоханої”). Результати. З’ясовано сутнісні характеристики фрейму-сценарію як психокогнітивної структури, що уможливлює виявлення змісту, принципів і засобів вербалізації суб’єктивного досвіду у відповідному наративі. Виявлено, що універсальною структурою категоризації жіночого травматичного досвіду (як психологічного феномену) в китайськомовному щоденниковому наративі є фрейм-сценарій ЖІНОЧЕ ЖИТТЄПИСАННЯ. Він охоплює 7 вузлів верхнього рівня: МОТИВАЦІЯ, ДІЙОВІ ОСОБИ, МЕТОДИ, ТРАВМАТИЧНИЙ ДОСВІД (ФІЗИЧНИЙ, ЕМОЦІЙНИЙ, ҐЕНДЕРНИЙ) та ПАМ’ЯТЬ, конкретизовані у 22-х терміналах нижнього рівня. Заповнення термінальних пропозицій текстовим матеріалом унаочнило емоційно-рефлексивну природу усвідомлення авторками власного досвіду як травматичного, що підтверджується семантичними ролями нараторок (найчастіше – пацієнс та експерієнцер), наративним методами (роздуми, описи, рефлексивні питання) та актуалізованими видами пам’яті (культурно-символічна, образно-іконічна, емоційна). Висновки. Фреймово-сценарний підхід до вивчення особливостей категоризації суб’єктивного досвіду в жіночому щоденниковому наративі уможливлює: (1) виявлення механізмів усвідомлення авторками власного досвіду, (2) ідентифікацію значущих для письменниць/ нараторок життєвих подій (об’єктивних дій і внутрішніх станів), (3) з’ясування мотивів, принципів і засобів категоризації цих подій.

У статті розглянуто процес концептуальної інтеграції, який базується на основі об’єднання теорії концептуальної метафори та теорії концептуальних просторів. Досліджено ментальні простори як концептуальні структури оперативної пам’яті людини, що виникають в її свідомості в момент породження мовлення. Ментальні простори перебувають між собою в когнітивних зв’язках, тому концептуальні структури можуть використовуватися для утворення інших концептуальних структур, які виникають в інтегрованих просторах. Ці простори, комбінуючись, утворюють бленд, який є не просто набором елементів початкових просторів, а новою унікальною структурою. Розглянуто просторові моделі, що конструюються на основі метафори, яка актуалізує ті ознаки та смисли, що не є головними і суттєвими для прямого значення слова, але є стійкими у свідомості мовців. Зазначено, що в основі метафоризації, за теорією концептуальної метафори, лежить процес взаємодії між структурами знань двох доменів: сфери-джерела і сфери-мішені. Чим детальніше структурована понятійна сфера-джерело, тим більше номінативних можливостей у понятійної сфери-донора. Особливу увагу зосереджено на дослідженні процесу метафоричного моделювання та ознак метафоричної моделі А.П. Чудінова Творчо опрацьовано семантико-когнітивні форманти, досліджені у роботах Ю.В. Кравцової, що базуються на типах метафоричної мотивації. Представлено певні аспекти метафоричного моделювання демінутивів, що відбуваються через вербалізацію корелятивних в асоціативному плані понять, утворюючи метафоричні моделі. Метафорична модель містить вихідну і нову поняттєві сфери метафоричної проєкції та семантико-когнітивний формант, який інтегрує ці сфери за схожою рисою. Розглянуто метафоричні моделі демінутивів, які утворюються за перенесення компонента значення твірного слова на похідне слово, тобто під час взаємодії компонента значення одного концептуального простору зі значенням іншого концептуального простору, у результаті чого утворюється бленд, демінутивна одиниця. Детально досліджено метафоричну модель демінутива «котик».

У статті побудовано прототипну когнітивну модель предметної ситуації сталості у вигляді фрейму, що реконструйований шляхом когнітивної інтерпретації семантики слів із коренем sustainability. Дослідження проведено на основі аналізу англійськомовних тлумачних словників та тезаурусів, окрім того, взято до уваги ілюстративний матеріал до аналізованих лексем із цих джерел. Сталий розвиток, сталість в усіх сферах життєдіяльності стали глобальними та парадигмальними у ХХІ ст. Для коректного розуміння цього поняття, потенційного комплексного його аналізу в різних типах дискурсу необхідно провести аналіз номінативних одиниць- вербалізаторів. У дослідженні проведено корпусний розгляд частотності використання відповідних іменника (sustainability), прикметника (sustainable), дієприкметника доконаного виду (sustained) та дієслова (to sustain) в корпусах сучасної англійської мови COCA, NOW, GloWbE. Аналіз дефініцій у тлумачних словниках та тезаурусах англійської мови дав змогу виявити компоненти (слоти) фрейму ситуації сталості, які вказують на суб’єкт дії, дію, об’єкт та час дії, суб’єкт оцінювання та наслідок дії. Також бралися до уваги втілення сталості у прикладах у відповідних словниках та тезаурусах. Предметна ситуація сталості представлена в англійськомовній картині світу через стан об’єкта протягом визначеної тривалості, а також дії певного суб’єкта, які мають певні наслідки в майбутньому. Наслідки дії передбачають її оцінювання, адже можуть бути позитивними чи негативними, а отже, імпліцитним у прототипній ситуації є суб’єкт оцінювання. У статті визначено відношення між елементами фреймової структури прототипної когнітивної моделі ситуації сталості. Виділені фрейми постають у вигляді буттєвих схем: предметний фрейм (кваліфікативна схема, темпоральна схема, локативна схема), посесивний фрейм (схема власності, схема партитивності, схема інклюзивності), акціональний фрейм (схема дії).

В умовах відсутності в обраній предметній області закінченої теорії незамінним інструментом дослідника залишається модель об’єкта чи явища, що підлягає дослідженню. Не зважаючи на конкретні особливості моделі, слід зазначити, що процес отримання необхідної моделі завжди базується на ретельному вивченні об’єкта-оригінала. Якщо механізм функціонування об’єкта-оригінала доступний для розкриття та розуміння, а його окремі складові піддаються повному (в межах дослідження) вивченню, то в такому випадку природною є побудова та подальше застосування імітаційної моделі. Але теорія воєнної безпеки держави має справу з об’єктами та явищами, властивості яких в різній мірі, але завжди знаходяться в залежності від “людського фактору”, отже важко піддаються формалізації. Цей факт означає, що, як правило, “істинний” механізм функціонування об’єкту дослідження залишається для дослідника скритим, а вивчення властивостей окремих складових об’єкта дослідження в потрібній мірі неможливе. Проте і в таких випадках є потреба застосування в дослідженні відповідних моделей, причому сам об’єкт дослідження уявляється як деякий “чорний ящик”. Одним із різновидів видів моделювання, який враховує і притаманні певному суб’єкту особливості сприйняття ситуації, і нечіткість опису ситуації та об’єкту моделювання, та базується на застосуванні формальних методів, є когнітивне моделювання. В статті розглядається когнітивна модель науково-технічної сфери як складової забезпечення воєнної безпеки держави. На основі відомої моделі розглянуто способи визначення структури та параметрів моделі, її застосування для визначення найбільш впливових факторів на цілі функціонування системи, а також способи модифікації моделі для урахування поточних реалій.

Дисертацію присвячено вивченню лінгвокогнітивних чинників наративної напруженості художнього тексту, повязаної зі способом його побудови, спрямованим на активацію в читача передбачуваного автором стану психологічного напруження, що підтримує інтерес читача до цього тексту