Добірка наукової літератури з теми "Клієнтські відносини"

Аналіз тематики дослідження перспективи збалансованої системи показників, що відповідає за відносини з клієнтами, структурований за такими питаннями, як назва цієї перспективи, її стратегічні цілі, показники, стратегічні ініціативи, відповідне інформаційне забезпечення управління та інтеграція такої концепції з іншими підходами в управлінні. Рекомендовано з метою управління системою відносин з клієнтами в межах реалізації збалансованої системи показників для відповідної перспективи використовувати назву «Клієнти».Стратегічні цілі перспективи «Клієнти» конкретизуються з огляду на специфіку стратегії підприємства та бачення власної місії в середовищі, в якому воно функціонує, але класичний підхід передбачає такі стратегічні, цілі як збільшення частки ринку, збереження клієнтської бази, розширення клієнтської бази, задоволення потреб клієнта, збільшення прибутковості клієнта. Запропоновано в межах перспективи «Клієнти» використовувати групування показників за ознаками, що характеризують: позицію підприємства на ринку; клієнтську базу підприємства; рівень задоволеності клієнтів підприємства; особливості пропозиції підприємства; надходження / видатки, пов’язані з клієнтами, та ефективність використання клієнтського капіталу підприємства.На відміну від стратегічних цілей обрані ініціативи повинні мати конкретний характер сукупності дій для реалізації цілі, до якої вони підпорядковані. Інформаційне забезпечення використання збалансованої системи показників здебільшого представлено картками показників та стратегічними картами, що можуть будуватися на різних рівнях підпорядкування. Обґрунтовано, що можливості інтеграції концепції ЗСП з іншими підходами в управлінні забезпечують їй високий рівень адаптивності в управлінській практиці.

Node.js - це відносно нова платформа для розробки веб-додатків, серверів додатків, будь-якого типу мережевих серверних або клієнтських модулів, а також розробки програм загального призначення. Вона спроектована з можливістю максимальної масштабованості мережевих додатків завдяки оригінальному поєднанню можливостей серверної мови JavaScript, асинхронного введення-виведення і асинхронного програмування. У той час, коли в багатьох платформах потоки широко використовуються для масштабування додатків з метою максимального завантаження CPU, Node.js уникає потоків через їх внутрішню складність і великі накладні витрати при безкінечних переключеннях між ними. Додатки на платформі Node.js зазвичай потребують масштабування раніше, ніж традиційні веб-сервери, щоб забезпечити можливість користування всіма ресурсами додатка. Це змушує розробників розглядати можливість масштабування на самих ранніх етапах розробки й пересвідчуватися, що додаток не покладається на ресурси, які не можуть спільно використовуватися декількома процесами або комп’ютерами. Екземпляри додатків не повинні зберігати інформацію на ресурсах, які не підтримують спільного використання, таких як пам'ять або диск, що фактично є обов'язковою умовою масштабування. Масштабування сприятливо діє на інші характеристики додатка, зокрема, на надійність і відмовостійкість, бо дозволяє гарантувати певний рівень обслуговування навіть при наявності неполадок і збоїв. Коли запускається кілька екземплярів одного і того ж додатка, формується надлишкова система, тобто, якщо один з екземплярів припинить роботу, інші продовжать обслуговування запитів. Цю схему легко реалізувати за допомогою модуля cluster в додатках Node.js. Альтернативою використання модуля cluster є запуск декількох автономних екземплярів одного і того ж додатка, які прослуховують різні порти або виконуються на різних комп'ютерах, і використання зворотного проксі-сервера для доступу до екземплярів і розподілу трафіку між ними. Ще одним варіантом є розподіл додатку на відносно автономні компоненти, які оформлені як окремі, незалежні додатки, що мають власні бази даних. В статті показано, що можна виконувати масштабування веб-додатків шляхом їх декомпозиції на підставі виконуваних ними функцій і сервісів. Ця методика дозволяє масштабувати не тільки пропускну здатність додатків, але, що головніше, їх складність.

У статті розглянуто можливості впливу інтелектуального капіталу на соціально-економічний розвиток вітчизняних машинобудівних підприємств у контексті його створення та використання. Виявлено важливість впливу нематеріальних складових на діяльність підприємства, а також розглянуто становлення та розвиток поняття “інтелектуальний капітал”. Проаналізовано зв’язок поняття “інтелектуальний капітал” з традиційними категоріями, які використовуються для визначення нематеріальних чинників: нематеріальні активи, нематеріальні ресурси, інтелектуальна власність та показано їх спільні та відмінні риси. Визначення інтелектуального капіталу підприємства повинно надавити можливість його розгляду у динаміці через зміну його форм у процесі створення та використання, а також розкриватись не лише через сукупність складових, ресурсів і не через порядок його розрахунку, а через сукупність соціально-економічних відносин.З урахуванням проведеного дослідження вітчизняних і закордонних наукових джерел, запропоновано власне, уточнене визначення поняття “інтелектуальний капітал”, під яким слід розуміти сукупність знань, інформаційних ресурсів, інтелектуальних активів, інформаційно-комунікаційних технологій, професійних й універсальних компетенцій, організаційної культури та мотивації персоналу, застосовуваних у процесі комплексного управління для генерації доданої вартості та забезпечення конкурентних переваг підприємства в умовах інноваційного розвитку соціально-економічної системи й ефективної адаптації до вимог цифрової економіки на основі принципів системного підходу.Поділ інтелектуального капіталу на структурні компоненти, що містять усю сукупність елементів даної категорії, має принципове значення з погляду пошуку джерел його збільшення й оцінювання ефективності його використання. Виділення структурних елементів інтелектуального капіталу має вагоме значення не лише з теоретико-аналітичної, але й з практичної точок зору, дозволяючи вірогідно виявити об'єкт і суб'єкт управління, побудувати оптимальні організаційно-управлінські зв'язки між ними. У цілому можна стверджувати про те, що комплексна структура інтелектуального капіталу поєднує у своєму складі наступні основні елементи: людський, структурний (організаційний), соціальний, споживчий (клієнтський), управлінський та інноваційний капітал.

Стаття присвячена дослідженню застосування основних концептуальних положень і теорій у процесі формування та відтворення інтелектуального капіталу у сучасній практиці забезпечення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств машинобудування. Розкрито економічний зміст, мету та форми процесу розвитку інтелектуального капіталу у взаємозв'язку з людським капіталом. Проаналізовано наукові підходи до теорії інтелектуального капіталу, на підставі яких теоретично обґрунтовано основні механізми процесів формування та відтворення інтелектуального капіталу сучасних машинобудівних підприємств. Розглянуті теорії людського й інтелектуального капіталу, наведена їхня систематизація. Узагальнено та критично проаналізовано сутнісну характеристику втримування та трансформації інтелектуального капіталу з метою визначення потенційних можливостей зростання для подальшого економічного розвитку у руслі інноваційної парадигми. Виявлено вплив людини та знань на трансформацію інтелектуального капіталу. Досліджено сучасний стан та розкрито особливості формування та відтворення інтелектуального капіталу на підприємствах машинобудівного комплексу України. Уточнено зміст поняття “інтелектуальний капітал підприємство”, дано авторське трактування основних складових інтелектуального капіталу підприємства, які безпосередньо сприяють підвищенню конкурентоспроможності. Розкрито питання управління інтелектуальним капіталом вітчизняних підприємств машинобудування. Визначено ряд проблем, які безпосередньо впливають на формування та відтворення інтелектуального капіталу в машинобудуванні України.Розвиток інтелектуального капіталу на рівні підприємства суттєво підвищує їхню конкурентоспроможність, дозволяючи знаходити нові можливості по завоюванню ринку. Посилення ролі інтелектуальних ресурсів у розвитку конкурентоспроможності підприємства в економіці знань привело до того, що змінилися умови та способи створення доданої вартості: знання, навички людських ресурсів (людський капітал), організаційні й управлінські здібності підприємства, його компетенції (структурний капітал) перетворилися в основні фактори створення нової вартості та фактично синтезували появу інтелектуального капіталу, який можна розглядати як ключовий елемент конкурентоспроможності підприємства, точніше елемент, що формує потенційну конкурентоспроможність підприємства. Потенціал розвитку конкурентоспроможності підприємства лежить у галузі формування його інтелектуального капіталу. Чим вищий інтелектуальний капітал, тим вища потенційна конкурентоспроможність підприємства. Звідси все частіше при оцінюванні ринкової вартості підприємства на перший план виходить оцінювання таких нематеріальних активів (складових інтелектуального капіталу), як технологічні активи, стратегія бізнесу, корпоративна культура, клієнтський капітал (капітал відносин), репутаційний капітал, капітал бренду тощо.

В роботі виокремлено три етапи становлення та розвитку банківського маркетингу в Україні, формалізовано передумови впровадження системи маркетингу відносин у вітчизняних банках. Визначено сутність та основні положення системи маркетингу відносин банку, проведено критичний аналіз основних концепцій розвитку банківського бізнесу в межах цієї системи. В системі відносин “банк – клієнт” виокремлено рівень управління клієнтською базою банку та рівень управління взаємодією банку зі споживачами, досліджено взаємозв’язки між ними, формалізовано об’єкт, цілі та інструментарій управління на кожному з рівнів. З урахуванням використання інтегрованого підходу розкрито зміст поняття “управління клієнтською базою банку” та поглиблено розуміння сутності поняття “клієнтська база банку”, визначено концептуальні засади побудови системи управління клієнтською базою банку. Розроблено механізм дворівневої сегментації споживачів банку, найбільш релевантними критеріями сегментації визначено рівень прибутковості, величину маржинального прибутку та потенціал клієнта для банку. Рівень прибутковості клієнта для банку запропоновано розраховувати на основі маржинального підходу, а потенціал клієнта для банку – з урахуванням його соціально-вікової категорії, сфери діяльності, кредитного, ресурсного та продуктового потенціалів. Формалізовано стратегії налагодження співпраці банку з окремими сегментами клієнтів. Здійснено практичну перевірку авторських пропозицій щодо сегментації споживачів на базі ЗАТ “ОТП Банк”, ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, ВАТ “ВіЕйБі Банк”, ВАТ КБ “Надра”, АКБ “Укрсоцбанк”.
Three terms of foundation and development of banking marketing are divided, formalized conditions of engraining marketing relations system in the banks of Ukraine. Essence and main states of bank marketing relations system are defined, held critical analysis of banking business development concepts in this system. In the system of relations bank-client the bank client base management level and reaction of bank and client management level are allocated, examined interrelation between them, formalized object, goals and management methods on every level. The essence of definition “bank client base management” with the help of integrated approach is revealed, advanced the essence of understanding the term “bank client base”, defined conceptual bases of the bank client base management. The mechanism of two-level bank client segmentation is worked out, the most relevant criteria’s of bank client segmentation defined client profit level, the value of margin profit and client’s potential for bank. The client profit level for bank is proposed to calculate on the base of the direct costing and client’s potential for bank – with the influence of its social-age-related category, business, credit, resource and product potentials. The strategy of establishment bank cooperation with different clients segments is formalized. The practical verifying of client segmentation propositions is held based on JSC “OTP Bank”, JSC “Raiffeisen Bank Aval”, JSC “VAB Bank”, JSC “Nadra”, JSC “Ukrsotsbank”.