Добірка наукової літератури з теми "Кислота олеїнова"

Мета роботи. Вивчити якісний і кількісний вміст жирних кислот у траві миколайчиків плоских (Eryngium planum L.). Матеріали і методи. Об’єкт дослідження – трава миколайчиків плоских, заготовлена в с. Підлужжя Тисменицького району Івано-Франківської області в 2021 р. Якісний і кількісний вміст жирних кислот визначали методом газової хромато-мас-спектрометрії на приладі Agilent 6890N/5973inert (Agilent technologies, USA). Результати й обговорення. У траві миколайчиків плоских виявили та ідентифікувати 7 жирних кислот (2 ненасичені та 5 насичених). Кількісно переважають α-ліноленова, олеїнова та пентадеканова кислоти (37,6 %,29,5 % та 22,1 % відповідно). Також було виявлено стеаринову, бегенову, трикозанову, лігноцеринову кислоти, загальна сума яких складає 10,8 %. Висновки. В ході дослідження було встановлено якісний склад та кількісний вміст жирних кислот в траві миколайчиків плоских. Загалом ідентифіковано 7 жирних кислот, серед яких значно переважають α-ліноленова, олеїнова та пентадеканова кислоти.

У статті досліджується особливості впливу жирнокислотного складу рослинних рафі- нованих олій на фізико-хімічні показники якості купажів цих олій. Купажі рослинних рафінованих олій є основою для приготування маринаду для натуральних м’ясних маринованих напівфабрикатів. Тому визначення фізико-хімічних показників купажів на початкових етапах є досить важливим, адже в подальшому це буде безпосередньо впливати на технологію, тривалість виробництва, а також на тер- міни зберігання продукту. Досліджені 3 рафіновані олії: соняшникова, оливкова та ріпакова, а також утворені з них 4 купажі з різним співвідношенням олій з урахуванням їх жирнокислотного складу. Особливу увагу акцентуємо на ріпаковій олії, адже у своєму складі вона містить велику кількість ліноленової кислоти, порівняно із соняшниковою та оливковою, для яких більшою мірі характерна ліно- лева та олеїнова кислоти. У процесі дослідження встановлено, що купажування олій здійснюється для отримання оптимального співвідношення ω-6:ω-3 поліненасичених жирних кислот, яке для здо- рової людини становить 10:1. Відповідно, оптимальний рівень споживання лінолевої кислоти (ω-6) становить 10 г/добу, ліноленової (ω-3) – 1 г/добу. Простежено вплив жирнокислотного складу олій, особливо співвідношення насичених та ненасичених жирних кислот, на кислотне та пероксидне числа рослинних олій, які свідчать не лише про перевагу тих чи інших жирних кислот, але й про свіжість олій. Доведено, що ще одним важливим чинником, який свідчить про якість рослинних олій, є ступінь окислення жирових продуктів. Стійкість олій до окислення залежить від ступеня їх ненасиченості та вмісту токоферолів. Підтверджено, що швидкість окислення олій із високим вмістом поліненаси- чених жирних кислот значно більша, ніж із низьким вмістом, що є результатом наявності в полінена- сичених жирних кислотах подвійних та потрійних зв’язків. Дослідним шляхом визначено купажі, які будуть використовуватись у наступних дослідженнях, а саме купаж № 3 – соняшникова: ріпакова олії у співвідношенні 70:30 та купаж № 4 – соняшникова: оливкова олії у співвідношенні 80:20. Подальші дослідження спрямовані на створення маринадів на основі купажів рослинних олій для визначення їх впливу на показники якості натуральних м’ясних маринованих напівфабрикатів.

Із насіння чорниці звичайної (Vaccinium myrtillus L.) методом вичерпної екстракції н-гексаном отримано олію світло-жовтого кольору з показником заломлення 1,4742. Вихід станвить 18 %. Методом газорідинної хроматографії визначено жирнокислотний склад олії насіння чорниці звичайної. Установлено, що досліджувана олія складається високої кількості олеїнової (23,7 %), лінолевої (38,1 %) та ліноленової (31,1 %) кислот. У мінорних кількостях олія чорниці містить пальмітинову (5,3 %), стеаринову (1,0 %) та міристинову (0,7 %) кислоти.

Виробництво насіннєвої олії постійно зростає, сфери використання – розширюються, проте її харчової та технологічної якості не завжди відповідають специфічним вимогам збалансованих дієт та промислових виробництв. Тому існує необхідність удосконалення фізичних та хімічних властивостей насіннєвих олій, які визначаються, насамперед, їх жирнокислотним складом. Високий вміст ненасичених жирних кислот забезпечує профілактичну та лікувальну дію олій, але пов'язаний водночас з нестійкістю до перекисного окиснення. Можливо виділити два найбільш доцільних методи зниження здатності олій до окиснення. Перший полягає у збільшенні вмісту в олії природніх антиоксидантів, насамперед, токоферолів, та оптимізації співвідношення їх основних форм, другий – у підвищенні вмісту у оліях гліцеридів мононенасичених жирних кислот, особливо олеїнової кислоти. Доцільне також використання іншого напрямку удосконалення жирнокислотного складу насіннєвих олій шляхом збільшення або зменшення (в залежності від сфери використання олії) вмісту гліцеридів насичених жирних кислот.Селекційно-генетичні методи підвищення вмісту та поліпшення якості олій вважаються найбільш економічно вигідними та екологічно безпечними. Порівняння зі штучним та спонтанним мутагенезом надає певну перевагу трансгенезу у створенні біогенних джерел поліпшених насіннєвих олій. Згідно з проведеним дослідженням, трансгенез може виявити значну ефективність у широкого спектру олійних культур, при цьому найбільш вагоме підвищення якості олії очікується у разі перенесення до генотипу рослини–акцептора локусу ДНК, що контролює ізоферментний склад та активність елонгази та десатурази основних жирних кислот. Системи генетичної регуляції жирнокислотного складу олій повністю не з’ясовані, що вказує на необхідність проведення детального генетичного аналізу з метою виявлення донорів та акцепторів генетичних структур для трансгенезу. Оскільки вміст та жирнокислотний склад олій контролюються головним чином полігенно, доцільно визначити хромосомну локалізацію генів, що їх контролюють, та виділити зчеплені з ними маркерні локуси.Доцільне введення стандартизації сировинних джерел олії та створення моделей олії з оптимальним складом із врахуванням напрямків її використання.

New acrylic monomers were obtained via transesterification of olive, canola, and high-oleic soybean oils by N-hydroxyethylacrylamide. The kinetic features of homopolymerization of these monomers were studied and the influence of linoleic (C18: 2) and linolenic (C18: 3) acid esters on the polymerization rate and the molecular weight of homopolymers were compared. It was found that the chain transfer and propagation rate constants increase in monomer’s range: olive (CM = 0.016) <high-oleic soybean (CM = 0.018) <canola (CM = 0.025). Features of homopolymerization are associated with varying degrees of unsaturation of fatty acid fragments.

Представлено дані щодо жирнокислотного складу м'яса равликів видів Helix pomatia, Helix aspersa maxima та Helix aspersa muller. Встановлено, що із 21 кислоти кожен дослідний вид равликів містить як насичені, так і ненасичені жирні кислоти. З насичених містяться капронова, пальмітинова, стеаринова, міристинова, арахінова, каприлова, лауринова, бегенова, капринова, гептадеканова, а із ненасичених – олеїнова, пальмітолеїнова, лінолева, омега-3, омега-6, арахідонова, ліноленова, ціс-5,8,11,14,17-ейкозапента-єнова, ціс-11,14-ейкозадієнова, ціс-13,16-доказадіє-нова, докозапентаєнова. The data on fatty acid composition of snail meat of the following species: Helix pomatia, Helix aspersa maxima and Helix aspersa muller are presented. Unsaturated fatty acids are fatty acids that contain at least one double bond in the chain of fatty acids. Unsaturated fatty acids have a low melting point and are liquid in consistency, are easier assimilated by the human body than saturated fatty acids. Saturated fatty acids are fats of animal origin, entering the body from meat products, oils, eggs, sausages and dairy products. They differ from other fats in that they remain solid even at room temperature. Saturated fats are needed for energy, they are involved in the structure of cells. That is why their surplus leads to overweight accumulation, as well as to an increase in cholesterol in the body, heart disease and even some types of cancer. If a person does not consume saturated fatty acids, the body will be able to synthesize them from another food. However, for the body it is also superfluous, so in small quantities such fats are needed. The research was done in accordance with the procedures described in the relevant State Standards of Ukraine “Determination of fatty acid spectrum – SSU ISO 5508-2001. Fats and oils of animal and vegetable origin. Gas chromatography analysis of methyl esters of fatty acids. Sample preparation – SSU ISO 5509-2002. Fats of animal and vegetable origin and oils. Preparation of methyl esters of fatty acids”. Chromatographic analysis of fatty acids was performed on a Trace Ultra gas chromatograph with a flame-ionization detector, on a capillary column SP-2560 (Supelco). The limit of the method is 0.01%. We have formed three groups of different snail species that are used for food purposes: Helix pomatia collected in the wet weather and in the morning, Helix aspersa maxima and Helix aspersa muller got from the farm «SNAIL 2016» (Ukraine), for which we express our gratitude to the owner. Snails of each species were the same in size and weight. Since our data were first obtained not only in Ukraine but also globally, it was not possible to compare them with the data of other authors. The results were processed statistically. As a result of our studies on the content of fatty acids in the meat of snails it is found that the mass fraction of unsaturated fatty acids is most commonly found in Helix pomatia snail meat and amounts to 132.14 % up to the amount of fatty acids. It is this fact that indicates the nutritional value of these snails. Saturated fatty acids enrich the meat of Helix aspersa muller snails and reaches 33.96% to the sum of fatty acids, and also in these types of snails ω-3 fatty acids to ω-6 fatty acids is 1:4.3. Such a combination of ω-3 fatty acid to ω-6 fatty acid is best for a good assimilation and well-being of a person who will consume such meat. It should be noted that the total content of fatty acids in the meat of snails varies in the following ranges: Helix pomatia 158.29, Helix aspersa maxima 148.97, and Helix aspersa muller 139.78. Attention should be drawn to the ratio of unsaturated fatty acids, namely mono-, di- and polyunsaturated acids in meat of each type of snail. According to our data in the meat of snails: Helix pomatia reaches 15.68: 37.67: 78.79, Helix aspersa maxima – 21.23: 31.61: 66.22, Helix aspersa muller – 26.7: 24.45 : 54.67. However, if you compare the meat of snails with the meat of black African ostrich, the fatty acid content of these two animals is very different. Thus, snail meat contains up to 14.36% palmitic acid, 13.98% stearic acid, 26.54% oleic acid, 37.67% linoleic acid and, of course, ω-3 and ω-6 fatty acids 7.49% and 51.12% respectively, depending on the type of snail, while in ostrich meat these figures reach only a tenth or even hundredth share. Thus, it can be argued that Helix pomatia, Helix aspersa maxima and Helix aspersa muller can be used as a valuable source of saturated and unsaturated fatty acids. For the first time in Ukraine, we studied the fatty acid content of Helix pomatia, Helix aspersa maxima, Helix aspersa muller snails, which are edible species and are used as a delicacy. Snail meat is a valuable source of essential fatty acids. Of the 21 acids in each experimental species, the snail contains both saturated and unsaturated fatty acids. The saturated ones contain: kapron, palmitic, stearin, myristic, arachin, capryl, lauric, behenic, kaprinic, heptadecanic and unsaturated: oleinic, palmitoleic, linoleic, omega-3, omega-6, arachidonic, linolenic, cis-5,8, 11,14,17-eicosapentae-noic, cis-11,14-eicosadenic, cis-13,16-proxazytoic, docosapentaenoic.

Актуальність теми дослідження. Якісний склад споживаних жирів впливає на здоров’я людини Споживання мононенасичених жирів має певні переваги: веде до зниження ризику захворювань на діабет, знижує захворювання серцево-судинної системи й ожиріння. Правильне споживання жирів призводить до загального зниження ризику смертності від усіх причин. Постановка проблеми. Для підвищення біологічної цінності продукту доцільним є часткова заміна молочного жиру рослинними оліями, багатими на вміст, олеїнової, лінолевої та ліноленової жирних кислот, збагачення харчових жирів цінними біологічно активними речовинами шляхом введення до їх складу, наприклад, рослинних добавок. Аналіз останніх досліджень і публікацій. На сьогодні розроблені види вершкового масла з багатофункціональними рослинними харчовими добавками, які володіють лікувально-профілактичними властивостями: пектином, інуліном, кріопорошками зі столового буряка, бруньок чорної смородини, моркви, топінамбура та ін. Інший шлях підвищення біологічної цінності харчових жирів – заміна молочного жиру рослинними оліями або жирами. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. У результаті проведеного аналізу виявлено, що обмежена інформація про використання куркуми, імбиру, масла какао в технології харчових жирів та жирових сумішей.Постановка завдання. Дослідити вплив на якісні показники масла солодковершкового куркуми та імбиру. Розробити рослинно-жирову суміш з використанням масла какао. Виклад основного матеріалу. Для отриманих зразків масла з додаванням куркуми та імбиру фізико-хімічні та мікробіологічні показники якості відповідають ДСТУ 4339:2005. Масло вершкове. Додавання куркуми та імбиру в рецептуру масла вершкового підвищує мікробіологічну чистоту готового виробу. Бактерій групи кишкової палички, дріжджів, плісняви в дослідних зразках не виявлено. Розроблена рослинно-жирова суміш, яка містить у своєму складі рослинну олію, масло какао, вершки, лецитин і пектин. Отриманий продукт має смак та запах із горіхово-шоколадним відтінком. Висновки відповідно до статті. Внесення в масло солодковершкове куркуми та імбиру не впливає на органолептичні та фізико-хімічні показники якості готового продукту і, враховуючи вміст біологічно активних речовин у запропонованих добавках, сприяє підвищенню його біологічної цінності. З огляду на біологічну цінність і фізико-хімічні властивості масла какао воно є перспективною сировиною для використання в розробці рослинно-жирових сумішей функціонального призначення.

Бумажкіна М. Г. Показники якості маргаринової продукції при різних температурах зберігання : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 091 "Біологія" / наук. керівник В. В. Копійка. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 75 с.
UA : Дана робота викладена на 74 сторінках друкованого тексту, містить 4 таблиці. Список літератури включає 81 джерело. Об'єктом дослідження були зразки маргаринової продукції різних виробників. Дослідження проводилося в лабораторії "Запорізького масложиркомбінату". Головна мета роботи – оцінити iнформативність органолептичних, фізико-хімічних та біохімічних показників якості маргарину від різних виробників при різних умовах його зберігання. Методи дослідження – визначення температури плавлення, вмісту сілі, твердих тригліцеридів, перекисного числа, кислотності, сухого залишку, долі трансізомерів олеїнової кислоти, відношення поліненасичених жирних кислот к насиченим, масової долі Омега-3 та Омега-6 поліненасичених жирних кислот. Новизна полягає в тому, що вперше проводиться порівняння органолептичних, фізико-хімічних та біохімічних показників маргарину від різних виробників України при різних умовах його зберігання. Значущісь роботи – дослідження спрямоване на пошук показників якості маргаринової продукції від провідних виробників України.
EN : This work is presented on 74 pages of printed text, containing 4 tables. References include 81 sources. The object of the study were samples of margarine products from different manufacturers. The research was carried out in the laboratory of the Zaporizhzhya oil and gas processing plant. The main purpose of the work is to evaluate the informativity of organoleptic, physico-chemical and biochemical indicators of quality of margarine from different manufacturers. Methods of investigation - determination of melting point, salt content, solid triglycerides, peroxide value, acidity, dry residue, fraction of oleic acid transisomers, ratio of polyunsaturated fatty acids to saturated, mass fraction of Omega-3 and Omega-6 polyunsaturated fatty acids. The novelty is that for the first time comparisons of organoleptic, physicochemical and biochemical indicators of margarine from different producers of Ukraine are conducted. Significant work - research is aimed at finding quality indicators of margarine products from leading Ukrainian producers.