Добірка наукової літератури з теми "Кетони"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Кетони".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Кетони"
1
Требухов, Алексей Владимиров. "Обмен веществ при кетозе и способ его коррекции". Аграрная Россия, № 11 (18 листопада 2016): 5–7. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2016-11-5-7.
Повний текст джерелаАнотація:
В условиях современного скотоводства одной из наиболее часто встречающейся патологией обмена является кетоз молочных коров. Данная патология широко распространена среди заболеваний высокопродуктивных молочных коров и наиболее ярко проявляется в зимне-стойловый период, сопровождаясь ацетонемией, кетонурией и кетонолактией. Изучены изменения основных биохимических показателей обмена при кетозе и разработан способ его коррекции. Исследования проводили в учхозе «Пригородное» Алтайского ГАУ в зимне-весенний период на коровах черно-пестрой породы. При клиническом исследовании учитывали общее состояние, температуру тела, пульс, дыхание, частоту сокращения рубца; при лабораторном исследовании — кетоновые тела и их фракции, глюкозу, общий белок, щелочной резерв, общий кальций и неорганический фосфор. Установлено, что одной из основных причин нарушения обмена веществ является недостаточное качество кормов и сбалансированность рационов, особенно по минеральному составу (Ca, P, Cu, Fe, Co, Mn, Zn, I, Se, Mg). Кетоз характеризуется высоким уровнем в крови общих кетоновых тел (2,5 ± 0,14 ммоль/л) и их фракции (ацетона с ацетоуксусной кислоты — 0,95 ± 0,05 ммоль/л и β-оксимаслянной кислоты — 1,56 ± 0,09 ммоль/л), низкой концентрацией глюкозы (2,33 ± 0,17 ммоль/л), щелочного резерва (16,32 ± 1,39 ммоль/л), неорганического фосфора (1,54 ± 0,12 ммоль/л), общего кальция (2,55 ± 0,09 ммоль/л) и общего белка (79,9 ± 2,2 г/л). Применение оптимизированного комбикорма по макроэлементному и микроэлементному составу обеспечило коррекцию обмена веществ у больных кетозом коров. Применение оптимизированного рациона с профилактической целью у клинически здоровых коров значительно снижает риск нарушения обмен веществ, характерного для кетоза коров.
2
Норбоев, Қ., та Б. Турсуналиев. "Сигирлар субклиник кетозининг симптомлари". Перспективы развития ветеринарной науки и её роль в обеспечении пищевой безопасности 1, № 2 (16 травня 2022): 398–401. http://dx.doi.org/10.47689/978-1-957653-01-3-pdvsrefs-ii-2022-pp398-401.
Повний текст джерелаАнотація:
Субклиник кетоз сигирлар рационидаги қанд-протеин ва кальций-фосфор нисбатларининг бузилиши, каротинга бўлган эҳтиёжининг қондирилмаслиги оқибатида ривожланиб,иштаҳанинг ўзгариши, шиллиқ пардаларнинг кучсиз сарғайиши ва оқариши, ташқи таъсиротларга бефарқлик, юрак уриши ва нафаснинг тезлашиши, руминациянинг камайиши, тери қопламаси ялтироқлигининг пасайиши, туллашнинг кечикиши каби симптомлар, анемия, гипогликемия, гипокаротинемия, гипокальциемия ва сийдикдаги кетон таначалар миқдорининг меъёрий кўрсаткичлардан ошиши билан кечади
3
Пахнутова, Евгения Андреевна, та Юрий Геннадьевич Слижов. "Физико-химические свойства сорбента на основе силикагеля с привитым комплексом медьацетоуксусного эфира". Сорбционные и хроматографические процессы 21, № 4 (26 вересня 2021): 529–39. http://dx.doi.org/10.17308/sorpchrom.2021.21/3637.
Повний текст джерелаАнотація:
Нанопористые минеральные оксиды способны радикально менять свои физико-химические свойства в результате химического модифицирования поверхности, что способствует развитию методов направленного синтеза материалов на их основе и широкому применению в условиях газовой хроматографии. Целью данной работы является получение газохроматографического сорбента с привитым слоем медьацетоуксусного эфира методом последовательной сборки на поверхности Силохрома С-120 через стадию его хлорирования.
Данные термического анализа свидетельствуют об устойчивости исследуемого комплекса этилацетоацетата меди до 210°С. Методом адсорбционной порометрии установлено, что в результате химического модифицирования SiO2 происходит сокращение площади удельной поверхности и пористости. По результатам элементного анализа рассчитаны количество привитого слоя, поверхностная плотность привитых групп, толщина слоя этилацетоацетата меди на поверхности силикагеля.
Процессы адсорбции органических соединений (н-алканов, галогензамещенных алканов, 1-нитропропана, гептена-1, ароматических углеводородов, кетонов и спиртов), способных к различным типам межмолекулярных взаимодействий с Силохромом С-120 и сорбентом на его основе исследованы газохроматографически. Модифицирование SiO2 этилацетоацетатом меди приводит к выраженному повышению констант Генри адсорбции спиртов, кетонов и ароматических углеводородов, обусловленному проявлением донорно-акцепторных, ориентационных и π-взаимодействий адсорбат-адсорбент. Рассчитанные термодинамические характеристики (q̅dif,1 и) указывают на повышение адсорбционного потенциала нового сорбента, отражающееся в возрастании теплот и энтропии адсорбции тестовых соединений. На основе экспериментальных данных определено, что химическое модифицирование SiO2 медьацетоуксусным эфиром приводит к увеличению вклада специфических взаимодействий в теплоту адсорбции, при этом наибольшие значения Δq̅dif,1(спец) характерны для органических соединений, склонных к образованию водородных связей и донорно-акцепторному комплексообразованию. Анализ компенсационных термодинамических зависимостей показал, что определяющим термодинамическим параметром при адсорбции органических соединений на исследуемых сорбентах является энтропия. Полученный сорбент апробирован для разделения смесей органических соединений различных классов, в числе которых предельные и непредельные углеводороды, спирты, альдегиды и кетоны.
4
Gerun, Inessa. "Амінокислотний склад молока здорових корів та хворих на кетоз". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine, № 3 (50) (1 грудня 2020): 3–8. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.vet.2020.3.1.
Повний текст джерелаАнотація:
Дефіцит білкового харчування є актуальним як до населення країн з сталим економічним розвитком так і до розвиваючих. Проблема якісного та безпечного харчування населення була і залишається не вирішеною в усьому світі. Отже питання збалансування раціонів для населення є одним із найбільш актуальним для створеної при Організації Об’єднаних Націй продовольчої та сільськогосподарської організації (ФАО). Дослідженню амінокислотного складу білків молока корів приділено значна кількість робіт. Наші дослідження та їх результати направленні на виявленні змін амінокислотного складу білків молока за захворювання корів на кетоз та оцінки харчової цінності молока. От же результати наших досліджень показують, що є зміни вмісту в сторону зменшення майже всіх амінокислоти і особливо не замінних які відіграють важливу роль у житті людини так як вони не синтезують ся в організмі. Так, за нашими даними вміст амінокислоти валін зменшений 22,6 %. Разом з тим бачимо що зменшився також вміст амінокислоти Фенілаланін на 10,1%. Амінокислота лейцин при захворюванні на кетоз знаходиться практично на одному рівні. Вміст незамінної амінокислоти ізолейцин за кетозу зменшився на 39,4%. Наші дослідження показують що кількість треоніну та метіоніну зменшена на 40,2 та 80,7 % відповідно. В білку молока корів є одна із амінокислот яка вважається напівнезамінною для людини, це - аргінін. При захворюванні на кетоз вміст аргініну зменшений на 33,3 %. Аналіз результатів дослідження вмісту замінних амінокислот показав що значна їх частина також має негативну тенденцію. Так, вміст таких амінокислот як пролін та гістідін зменшився на 20,9 та 22,3 % відповідно. Також на 4 та 13,2 % відповідно зменшився вміст таких амінокислот як гліцин та глютамінова кислота. Суттєве зменшення вмісту відзначили у таких амінокислот як лізин та тирозин на 40,8 та 69,5 %. Але нами також відмічено що вміст таких замінних амінокислот як серин та аспаргинова кислота збільшився на 10,5 та 9,5 % відповідно. Отже таке захворювання як кетоз корів призводить не тільки до зниження продуктивності а і до втрати біологічної цінності молока та вироблених із нього молочних продуктів.
5
Требухов, Алексей Владимиров. "Зависимость концентрации кетоновых тел в крови от степени жировой инфильтрации печени у коров". Аграрная Россия, № 8 (2 вересня 2018): 33–36. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2018-8-33-36.
Повний текст джерелаАнотація:
В современных условиях промышленного животноводства одной из наиболее часто встречающихся патологией обмена веществ является кетоз молочных коров. Изучена зависимость уровня кетоновых тел в крови от степени поражения их печеночной ткани у коров. Исследования проводили в Алтайском крае, в зимне-весенний период, на больных кетозом коровах черно-пестрой породы. Животных отбирали по результатам анализа уровня общих кетоновых тел (ОКТ) и их фракций — бета-оксимасляной кислоты (BH) и ацетона с ацетоуксусной кислотой (AcAc) в крови, по мере поступления животных. Пробы печени для гистологического исследования забирали сразу после убоя и обескровливания животных. Гистологические срезы готовили методом заливки в парафин на микротоме. Предварительно коров подвергали клиническому исследованию, при котором учитывали общее состояние, температуру тела, пульс, дыхание, частоту сокращения рубца. У больных кетозом коров отмечена различная гистологическая картина: от полного отсутствия видимых изменений при световой микроскопии до крупнокапельной центролобулярной и тотальной жировой дистрофии. Наиболее высокие значения показателей ОКТ, BH и BH/AcAc отмечены у коров с отсутствием выраженной жировой дистрофии печени: соответственно 3,35 ± 0,28,2, 57 ± 0,3 и 3,8 ± 0,7 ммоль/л. Более интенсивное поражение печени сопровождается понижением указанных показателей и повышением AcAc. Крупнокапельная тотальная жировая дистрофия сопровождалась относительно низким уровнем ОКТ — 2,3 ± 0,31 ммоль/л, коэффициентом BH/AcAc — 1,1 ± 0,3, наибольшей концентрацией AcAc — 1,1 ± 0,09 ммоль/л. Жировая инфильтрация печени при кетозе коров сопровождается повышением в их крови уровня наиболее токсической фракции кетоновых тел — AcAc, снижением концентрации ОКТ, BH и коэффициента BH/AcAc.
6
Сокол, А. Г., А. А. Томиленко, Т. А. Бульбак та Н. В. Соболев. "СИНТЕЗ УГЛЕВОДОРОДОВ ПРИ КОНВЕРСИИ CO2 ФЛЮИДА ВОДОРОДОМ: ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ ПРИ 7,8 ГПА И 1350°C, "Доклады Академии наук"". Доклады Академии Наук, № 6 (2017): 699–703. http://dx.doi.org/10.7868/s0869565217360166.
Повний текст джерелаАнотація:
Экспериментально при 7,8 Гпа, 1350 °C промоделирован процесс синтеза углеводородов при взаимодействии CO2-флюида с обогащёнными водородом доменами мантии. Характерная особенность состава полученного нами закалённого флюида: в его составе преобладают карбоновые кислоты, альдегиды, кетоны, спирты, эфиры, в заметных количествах - изобутан, бутан, ациклические непредельные углеводороды, циклические УВ, арены, полициклические ароматические углеводороды и гетероциклические углеводороды. Синтезированный экспериментально углеводородный флюид по составу близок к летучим из включений в мантийных оливинах и пикроильменитах.
7
Сунцов, Ю. К., М. В. Власов та А. М. Чуйков. "Фазовые равновесия жидкость–пар и термодинамические свойства растворовн-пропанол – алифатические кетоны". Журнал физической химии 89, № 6 (2015): 900–904. http://dx.doi.org/10.7868/s0044453715060291.
Повний текст джерела
8
Овеченко, Д. С., та А. П. Бойченко. "Электролюминесценция анодного оксида алюминия в кетонах". Журнал технической физики 128, № 2 (2020): 256. http://dx.doi.org/10.21883/os.2020.02.48971.280-19.
Повний текст джерелаАнотація:
The film of aluminum oxide formed by electrolysis in distilled water demonstrated the possibility of generating its electroluminescence in ketones and related compounds containing carbonyl groups. For acetone, cyclohexanone, methylpyrrolidone, acetylacetone, 4-ethylpropiophenone and 4-methoxypropiophenone, it was established that this process proceeds without electrolysis of the above compounds. It was shown that at constant voltage and temperature, the brightness-kinetic characteristics of luminescence are significantly affected by a combination of the following factors: the structure and elemental composition of hydrocarbon radicals of ketones, the number of carbonyl groups at these radicals, the thickness and structural organization of Al2O3 oxide films, on the surface of which local amplification is possible electric field strengths up to values of the order of 10^6 V/m, sufficient to initiate and maintain ionization processes leading to generation light.
9
Громачевская, Е. В., К. С. Пушкарева, А. В. Беспалов та В. Д. Стрелков. "НОВЫЕ РЕАКЦИИ (2-АМИНОФЕНИЛ)ДИФЕНИЛМЕТАНОЛА С КАРБОНИЛЬНЫМИ СОЕДИНЕНИЯМИ, "Журнал органической химии"". Журнал органической химии, № 8 (2018): 1211–14. http://dx.doi.org/10.7868/s0514749218080174.
Повний текст джерелаАнотація:
Взаимодействие (2-аминофенил)дифенилметанола с кетонами (димедоном, камфорой и 3-бром- камфорой) в уксусной кислоте приводит к образованию арилиминов камфоры и 3-бромкамфоры, замещенному тетрагидроакридин-1(2Н)-ону и 2-метил-4,4-дифенилбензоксазину.
10
Bagniy, N. I. "УДОСКОНАЛЕННЯ КОМПЛЕКСУ ЛІКУВАЛЬНИХ ЗАХОДІВ У ВАГІТНИХ ІЗ ЗОВНІШНЬОСЕКРЕТОРНОЮ ДИСФУНКЦІЄЮ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ". Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, № 2 (5 березня 2020): 21–24. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2019.2.10918.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження – удосконалити лікування клінічних проявів раннього гестозу в першому триместрі вагітності шляхом корекції функціональних порушень печінки та зовнішньосекреторної функції підшлункової залози.
Матеріали та методи. Обстежено 45 вагітних жінок із проявами раннього гестозу середнього ступеня тяжкості. З них 21 вагітна склала групу порівняння та отримувала терапію відповідно до рекомендацій із ведення вагітних із проявами гестозу в ранніх термінах, а 24 пацієнткам другої групи до запропонованого комплексу лікування був призначений препарат, до складу якого входить сухий екстракт імбиру 150 мг у поєднанні з 6 мг вітаміну В6 по 1 капсулі тричі на добу впродовж 14 днів.
Результати дослідження та їх обговорення. У обстежених вагітних спостерігаються достовірні порушення біохімічних показників, які характеризують функціональний стан печінки та підшлункової залози у вигляді холестатичного, цитологічного та мезангіо-запального синдромів, що проявляються достовірним підвищенням вмісту загального білірубіну у сироватці крові за рахунок збільшення фракції прямого білірубіну, зростанням активності сироваткових амінотрансфераз АлАТ та АсАТ, показника тимолової проби, лужної фосфатази.
Низький рівень фекальної панкреатичної еластази-1 та високий кетоз свідчать про зовнішньосекреторну дисфункцію підшлункової залози. Застосування сухого екстракту імбиру в дозі 150 мг у поєднанні із вітаміном В6 у дозі 6 мг тричі на добу в основній групі вже на 3–4 добу від початку лікування дозволило не лише усунути виражену клінічну симптоматику раннього гестозу, але й відновити основні лабораторні біохімічні маркери печінкового обміну. Одночасне підвищення фекальної панкреатичної еластази-1 та відсутність кетозу є свідченням стабілізації функціонального стану роботи підшлункової залози.
Висновки. У вагітних із раннім гестозом середньої важкості виявлено функціональні порушення печінки та зовнішньосекреторної функції підшлункової залози, які є маркерами захворювання. Вагітним із проявами раннього гестозу у першому триместрі вагітності рекомендовано включення в комплексну терапію захворювання сухого екстракту імбиру в дозі 150 мг у поєднанні із вітаміном В6 у дозі 6 мг тричі на добу впродовж не менше 14 днів, що сприяє нормалізації клінічних проявів (покращенню самопочуття, ліквідації нудоти, зменшенню епізодів блювання) та лабораторних маркерів вже з 3–4 доби лікування.
Дисертації з теми "Кетони"
1
Демидова, Анастасія Олександрівна, та Павло Ігорович Шалімов. "Розробка методу визначення вмісту карбонільних сполук в жирах та оліях". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/41460.
Повний текст джерела
2
Дорош, А. М., та Л. О. Авер'янова. "Портативний прилад для вимірювання концетрації ацетону у повітрі, що видихається людиною". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/39565.
Повний текст джерела
3
Кузнецова, Катерина Ігорівна. "Одержання пероксидів та мономерів на основі оксигеновмісних гетероциклів та їх властивості". Diss., Національний університет "Львівська політехніка", 2021. https://ena.lpnu.ua/handle/ntb/56454.
Повний текст джерелаАнотація:
Дисертація присвячена синтезу пероксидів та мономерів на основі оксигеновмісних гетероциклічних сполук. Завдяки тому, що останні сполуки з малим розміром циклу та їх похідні мають достатньо високу реакційну здатність,на їх основі було одержано пероксидовмісні сполуки. В роботі синтезовано ряд
оксигеновмісних гетероциклів, таких як оксетани, тетрагідрофурани, 1,3-діоксолани, 1,3-діоксани з різноманітними функціональними групами та досліджено реакції одержаних сполук з гідропероксидами та функціональними пероксидами як із збереженням гетероциклічного фрагменту, так і за його участю. Також на основі синтезованих сполук розроблено методи синтезу поверхнево-активних реакційноздатних олігомерів-ініціаторів з регулярним розміщенням вздовж макромолекулярного ланцюга ініціюючих центрів. Було вивчено властивості отриманих пероксидів та мономерів і запропоновано шляхи їх застосування. Детально досліджено реакції ооксигеноння циклічних кетонів гідроген пероксидом
та трет-бутилгідропероксидом в лужному середовищі, запропоновано одержання поверхнево-активних речовин на основі продуктів реакцій. Диссертация посвящена синтезу пероксидов и мономеров на основе кислородсодержащих гетероциклических соединений. Благодаря тому, что последние соединения с малым размером цикла и их производные имеют достаточно высокую реакционную способность, на их основе было получено пероксидсодержащие соединения. В работе синтезирован ряд кислородсодержащих гетероциклов, таких как оксетаны, тетрагидрофураны, 1,3-диоксоланы, 1,3-
диоксаны, с различными функциональными группами; исследованы реакции полученных соединений с гидропероксидами и функциональными пероксидами как с сохранением гетероциклического фрагмента, так и с его участием. Также на основе синтезированных соединений разработаны методы синтеза поверхностноактивных реакционно-способных олигомеров-инициаторов с регулярным расположением вдоль макромолекулярной цепи инициирующих центров. Было изучено свойства полученных пероксидов и мономеров и предложены пути их применения. Подробно исследованы реакции окисления циклических кетонов гидроген пероксидом и трет-бутилгидропероксидом в щелочной среде, предложены методы синтеза поверхностно-активных веществ на основе продуктов реакций. The dissertation is devoted to the synthesis of peroxides and monomers on the basis of oxygen - containing heterocyclic compounds. Due to the fact that the latter compounds with a small cycle size and their derivatives have a sufficiently high reactivity, peroxidecontaining compounds were obtained on their basis. A number of oxygen-containing heterocycles, such as oxetanes, tetrahydrofurans, 1,3-dioxolanes, 1,3-dioxanes with
various functional groups, were synthesized in the work and the reactions of the obtained compounds with hydroperoxides and functional peroxides were investigated both with preservation of its heterocyclic moiety and. Methods for the synthesis of surface-active reactive oligomers-initiators with regular placement along the macromolecular chain of initiating centers have also been developed on the basis of the synthesized compounds. The properties of the obtained peroxides and monomers were studied and ways of their
practical use were proposed. The oxidation reactions of cyclic ketones with hydrogen peroxide and tert-butyl hydroperoxide in an alkaline medium have been studied in detail, and the preparation of surfactants based on the reaction products has been proposed. New structures of surfactants have been proposed, in particular with the alternative placement of hydrophilic and hydrophobic blocks in the molecule, which contain peroxide
groups in the side branches of the chain, and methods for their synthesis based on peroxide-containing oxetanes have been developed. New types of reactive surfactants have been developed that can be used as
macroinitiators in the processes of obtaining amphiphilic polymers of complex architecture.
4
Шевченко, О. Л. "Дослідження споживачів у брендингу". Thesis, НТУ "ХПІ", 2012. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/27327.
Повний текст джерела
5
Jovana, Plavša. "Идентификација и анализа потенцијалних супстрата и инхибитора хуманих протеина подфамилије 1С алдо-кето редуктаза (AKR1C) добијених рекомбинантном експресијом". Phd thesis, Univerzitet u Novom Sadu, Prirodno-matematički fakultet u Novom Sadu, 2019. https://www.cris.uns.ac.rs/record.jsf?recordId=110027&source=NDLTD&language=en.
Повний текст джерелаАнотація:
Истраживање има фокус на хуманим ензимима из суперфамилије алдо-кето редуктаза, које имају велики метаболички значај за хомеостатско функционисање организма. Неки од чланова подфамилије 1С алдо-кето редуктаза (AKR1C) имају улогу у развоју одређених патолошких стања, као што су леукемија, тумори простате,дојке и ендометријума, као и у смањивању ефекта хемотерапија. До сада није регистрован лек који директно утиче на протеине ове групе и самим тим је акценат на изналажењу специфичних лиганада (супстрата, инхибитора), који би могли да имају фармаколошку примену, али и на утврђивању везе између структуре и функције испитиваних лиганада према ензиму. Теза је имала фокус на протеинуAKR1C3. У овој дисертацији је представљена оптимизација ензимског есеја и испитивање потенцијалних лиганада и њиховог ефекта на ензимску активност одређених хуманих изоформи протеина из подфамилије AKR1C. Тестирана су синтетисанa стероиднa jeдињења, комерцијална једињења и биљни екстракти. Стероидни лиганди (AKR-1, -2, -3, -7, -9, -19 и -22) који су показали добре инхибиторне карактеристике су детаљније описани одређеним добијенимкинетичким параметрима и затим су кокристализовани са протеином икофакторм. Од 7 различитих комплекса протеина са најбољиминхибитором, за два комплекса су добијене дифракције са инхибитором и решене кристалне структуре са лигандом у везном месту и врло добром резолуцијом, AKR-7: 1.7 Å, AKR -19: 1.6 Å. Ови резултати представљају прве протеинске кристале чију су структуру решили истраживачи из Србије, а у научном смислу и одличну основу за даљи дизајн и тестирање једињења и кокристализације.Istraživanje ima fokus na humanim enzimima iz superfamilije aldo-keto reduktaza, koje imaju veliki metabolički značaj za homeostatsko funkcionisanje organizma. Neki od članova podfamilije 1S aldo-keto reduktaza (AKR1C) imaju ulogu u razvoju određenih patoloških stanja, kao što su leukemija, tumori prostate,dojke i endometrijuma, kao i u smanjivanju efekta hemoterapija. Do sada nije registrovan lek koji direktno utiče na proteine ove grupe i samim tim je akcenat na iznalaženju specifičnih liganada (supstrata, inhibitora), koji bi mogli da imaju farmakološku primenu, ali i na utvrđivanju veze između strukture i funkcije ispitivanih liganada prema enzimu. Teza je imala fokus na proteinuAKR1C3. U ovoj disertaciji je predstavljena optimizacija enzimskog eseja i ispitivanje potencijalnih liganada i njihovog efekta na enzimsku aktivnost određenih humanih izoformi proteina iz podfamilije AKR1C. Testirana su sintetisana steroidna jedinjenja, komercijalna jedinjenja i biljni ekstrakti. Steroidni ligandi (AKR-1, -2, -3, -7, -9, -19 i -22) koji su pokazali dobre inhibitorne karakteristike su detaljnije opisani određenim dobijenimkinetičkim parametrima i zatim su kokristalizovani sa proteinom ikofaktorm. Od 7 različitih kompleksa proteina sa najboljiminhibitorom, za dva kompleksa su dobijene difrakcije sa inhibitorom i rešene kristalne strukture sa ligandom u veznom mestu i vrlo dobrom rezolucijom, AKR-7: 1.7 Å, AKR -19: 1.6 Å. Ovi rezultati predstavljaju prve proteinske kristale čiju su strukturu rešili istraživači iz Srbije, a u naučnom smislu i odličnu osnovu za dalji dizajn i testiranje jedinjenja i kokristalizacije.
This research focuses on human enzymes of the aldo-keto reductase superfamily, whose functions have a significant metabolic impact on organism homeostasis. Some members of the 1C aldo-keto reductase (AKR1C) subfamily play role in the development of specific pathological conditions, such as leukaemia, prostate cancer, breast cancer and endometrial cancer, as well as reducing the effectivness of chemotherapy. However, currently there are no approved and registered drugs that directly affect proteins from this subfamily. Therefore our main aim was to screen for specific ligands (substrates, inhibitors) with potential pharmacological applications, and to establish structure-activity relationships for these ligands and enzymes. This thesis mainly focuses on isoform AKR1C3. In this dissertation, optimization of an enzymatic assay and testing of potential ligands and their effects on the enzymaticactivity of specific human isoforms of proteins from subfamily AKR1C are presented. Tested ligands include synthetic steroidal compounds, commercial compounds and plant extracts. Steroid compounds, AKR-1, -2, -3, -7, -9, -19 and -22, were found to be good inhibitors of AKR1C3, and further kinetic studies were conducted. Finally, cocrystalization of protein AKR1C3 with cofactor and these inhibitors was accomplished. From 7 different complexes of protein with inhibitors, two structures were solved to very high resolution, AKR-7: 1.7 Å, AKR -19: 1.6 Å. These results represent the first protein crystal structures solved by researchers from Serbia, and results provide an excellent basis for further design and testing of new inhibitors.
Книги з теми "Кетони"
1
Николаев, Р. В. Фольклор и вопросы этнической истории кетов. Красноярск, 1985.
Знайти повний текст джерела
2
Заслуженный деятель искусств Калмыцкой АССР Алексей Иванович Кетов. М., 1986.
Знайти повний текст джерела
3
Заслуженный деятель искусств Калмыцкой АССР Алексей Иванович Кетов. М., 1986.
Знайти повний текст джерела
4
Заслуженный деятель искусств Калмыцкой АССР Алексей Иванович Кетов. М., 1986.
Знайти повний текст джерела
5
Митина, В. Г. Проблемы физической органической химии: Строение, спектр-люминесцент. и фитохим. свойства ненасыщ. кетонов и 2-пиразолинов. Х., 1989.
Знайти повний текст джерелаТези доповідей конференцій з теми "Кетони"
1
Юкина, М. Ю., Н. Ф. Нуралиева та Е. А. Трошина. "ИССЛЕДОВАНИЕ КЕТОНОВ В ДИАГНОСТИКЕ НЕДИАБЕТИЧЕСКИХ ГИПОГЛИКЕМИЙ". У IV (XXVII) National Congress of Endocrinologists «Innovative Technologies in Endocrinology»,. Endocrinology Research Centre, 2021. http://dx.doi.org/10.14341/conf22-25.09.21-248.
Повний текст джерела
2
Вернигора, А. А., И. А. Новаков, М. Б. Навроцкий, А. В. Давиденко та Р. В. Брунилин. "НОВЫЙ ПОДХОД К ПОЛУЧЕНИЮ АНИЛОВТЕРПЕНОИДНЫХ КЕТОНОВ В НАПРАВЛЕННОМ КОНСТРУИРОВАНИИ СТРУКТУРНЫХ АНАЛОГОВ БРОМАНТАНА". У MedChem-Russia 2021. 5-я Российская конференция по медицинской химии с международным участием «МедХим-Россия 2021». Издательство Волгоградского государственного медицинского университета, 2021. http://dx.doi.org/10.19163/medchemrussia2021-2021-243.
Повний текст джерела