Добірка наукової літератури з теми "Керування мікропроцесорне"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Керування мікропроцесорне".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Керування мікропроцесорне"

1

Скаковський, Ю. М., А. В. Бабков та О. Ю. Мандро. "ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ТУРБІННОГО ЦЕХУ У СКЛАДІ СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ ТЕПЛОВОЇ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ ЦУКРОВОГО ЗАВОДУ". Automation of technological and business processes 10, № 3 (13 листопада 2018): 4–9. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v10i3.1083.

Повний текст джерела
Анотація:
Розглядаються технічні рішення з розробки інформаційно-керуючої системи турбінного цеху, яка, сумісно з раніше розробленої інформаційної системи котельного відділення, є складовою частиною системи керування теплової електростанції цукрового заводу. Система побудована як автоматизоване робоче місце (АРМ) оператора на базі комп’ютера, мережі мікропроцесорних контролерів та регуляторів, датчиків та виконавчих механізмів. Мережа мікропроцесорних контролерів та регуляторів реалізована на базі перетворювача MODBUS RTU – USB типу БПІ-52. АРМ включає також щит оператора для реалізації дистанційного режиму керування. На фронтальній стороні щита розташовані мікропроцесорні контролери, а також прилади, що показують, та органи дистанційного керування. На внутрішніх панелях щита розташована група клемно-блочних з’єднувачів та приладів системи живлення. Інформаційна система спроектована з використанням мікропроцесорних контролерів, приладів і SCADA українського виробництва. Імітаційне моделювання проводилося на спеціалізованому стенді із застосуванням промислових контролерів і програм. Результати досліджень застосовані для модернізації інформаційно-керуючої системи турбінного цеху цукрового заводу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Свиргун, Владимир. "Проблеми, що викликають при автоматизації кранів мостового типу". Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», № 21 (7 грудня 2020): 92–96. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2020.21.92-96.

Повний текст джерела
Анотація:
З розвитком мікропроцесорної техніки поступово почалося застосування її на самих різноманітних вантажопідйомних машинах. В кожному випадку мета, що переслідується може бути різна, Це і покращення техніко-економічних показників машини, і покращення безпеки робіт і умов праці персоналу, що експлуатують їх, також може бути підвищення виробності перевантажувальних робіт тощо. Для деяких вантажопідйомних машин перехід на автоматичний режим роботи пов’язано зі значними труднощами, такі як агресивна середа експлуатації, під час величезні розміри самої машини, але головною перешкодою для застосування мікропроцесорної техніки для кранів мостового типу є наявність гнучкого підвісу вантажу. Це призводить до виникнення під час руху значних коливань вантажу і робить задачу наведення його на ціль вельми складною. Тому є потреба в розробці програмного забезпечення для мікропроцесора, яке дозволить не тільки перемістити вантаж у зазначене місце, а і повністю усунути його коливання після зупинки крану в автоматичному режимі. Суттєва різниця запропонованих авторами алгоритмів керування полягає в том, що досягнуто значне скорочення у часі перевантажувального циклу, що дасть можливість вийти на максимальну виробність крану
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Noskov, Valentin, Mykola Mezentsev, Svitlana Gavrylenko та Hennadii Heiko. "КОНТРОЛЬ І ДІАГНОСТИКА СТАНУ ТЯГОВОГО ЕЛЕКТРОПРИВОДА". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 63 (26 лютого 2021): 58–61. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2021.1.058.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета статті. При розробці систем тягового електропривода вітчизняного дизель-поїзда ДЕЛ-02 з тяговими асинхронними двигунами ставиться завдання забезпечення ефективного контролю та діагностики стану дизель-поїзда і його елементів у процесі експлуатації з використанням сучасних інформаційних технологій. Для досягнення цієї мети необхідно було вирішити такі питання: визначення основних вузлів і параметрів, які підлягають контролю та діагностиці; побудова структурної схеми системи контролю та діагностики; розробка методів контролю та діагностики стану дизель-поїзду та його елементів. Результати. Для підвищення ефективності експлуатації дизель-поїздів ДЕЛ-02 вітчизняного виробництва розроблена система контролю та діагностики стану тягового електропривода з використанням сучасних засобів виміру основних параметрів і подальшою обробкою отриманої інформації бортовою мікропроцесорною системою керування. Запропоновані та обґрунтовані рішення щодо побудови системи, яка забезпечує контроль необхідної кількості технічних і економічних показників тягового електропривода без введення в схему системи керування додаткових елементів. Контроль і діагностика показників стану тягового електропривода виконана за допомогою нейронної мережі
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Tereshkevych, L. B., and I. O. Bandura. "Development of Mathematical Model of Battery Control of Static Capacitors with Regard to its Implementation in Microprocessor System." Visnyk of Vinnytsia Politechnical Institute 159, no. 6 (2021): 58–63. http://dx.doi.org/10.31649/1997-9266-2021-159-6-58-63.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Цирульник, Сергій Михайлович, та Леся Володимирівна Моторна. "СЕРВІС IFTTT І ЗАСОБИ ІНТЕРНЕТУ РЕЧЕЙ ДЛЯ ПРОЄКТНОГО НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ ФАХОВИХ КОЛЕДЖІВ". Information Technologies and Learning Tools 88, № 2 (29 квітня 2022): 255–72. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v88i2.4403.

Повний текст джерела
Анотація:
Ринкове середовище формує вимоги до молодих фахівців, а конкуренція між закладами вищої та фахової передвищої освіти спонукає готувати висококваліфікованих фахівців. Очевидно, що змістовне наповнення дисциплін залежить від прогнозованого технологічного розвитку країни та потреби у фахівцях на ринку праці. Воно має характеризуватися гнучкістю змісту й швидкою реакцією на запити ринку праці. Водночас саме змістовне насичення навчальних дисциплін може спонукати абітурієнта обрати той чи інший заклад освіти та визначитись із спеціальністю. Саме тому, використовуючи інформаційно-комунікаційні технології, слід здійснювати напрацювання найсучасніших програм підготовки фахівців. Поняття «Інтернет речей» є комплексним та досі розвивається. З функціональної точки зору «Інтернет речей» (IoT, Internet of Things) можна розподілити на кілька рівнів: кінцеві пристрої (засоби ідентифікації, давачі, виконавчі пристрої), транспортний рівень (телекомунікаційне середовище, що охоплює дротові та бездротові мережі) та рівень роботи з даними (інтелектуальні платформи, які здійснюють збір, зберігання та обробку). У статті розглядаються питання, які пов’язані з особливостями створення простих пристроїв у межах концепції Internet of Things на базі популярного Wi-Fi-модуля ESP8266 та впровадженням цих досліджень в освітній процес. Зокрема використання технології інтернету речей з сервісом IFTTT під час проєктного навчання в межах вивчення дисциплін «Основи автоматичного керування та роботехніка», «Мікропроцесорні пристрої та системи». Розкрито можливості такого проєктного навчання у формуванні компетенції Інтернету речей у майбутніх фахівців технічного профілю. У статті висвітлена покрокова методика реалізації технічної складової інтернету речей з сервісом IFTTT для створення розумного будинку. Розкрито технічні можливості, особливості підключення та взаємодії модуля ESP8266 та виконавчого пристрою. Показана організація доступу модуля до мережі Інтернет, відправлення та отримання ними даних з використанням популярного хмарного IoT-сервісу aRest. Показано, як використовувати сервіс погоди Weather Underground та Date & Time безкоштовного онлайн сервісу IFTTT для управління виконавчим пристроєм через Інтернет. У статті наведено вихідні коди програми керування для Wi-Fi-модуля ESP8266.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Aleksiienko, H. "Скорочення трудомісткості виготовлення обробки отворів складної форми із застосуванням керованої розточувальної системи". COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 46 (29 березня 2022): 5–11. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2022-46-01.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розкрито принципи скорочення трудомісткості виготовлення обробки отворів складної форми із застосуванням керованої розточувальної системи. Визначено етапи еволюції сучасної металообробної техніки. Охарактеризована будова розточувальної головки та визначено її місце у загальні металообробній системі на базі верстата з числовим програмним управлінням. Підкреслено, що на сьогодні, з розвитком автоматизації виробництва, більшою мірою використовують автоматичні розточувальні головки, які мають автоматичну радіальну подачу, що робить їх більш універсальними як при обробці отворів, так і при обробці зовнішніх поверхонь, такі головки мають великий діапазон обробки. Визначено характеристики автоматичної розточувальної головки та наголошено на перевагах застосування. Так використання автоматичних розточувальних головок дозволяє значно скоротити час обробки, збільшити точність і підвищити якість поверхні, що обробляється. Враховуючи, що розточувальні головки за своєю суттю, є приладдям яке знімається, спектр їх застосувань доволі широкий від координатно-розточувальних верстатів до агрегатних верстатів на базі обробних центрів. Представлено структурну схему управління верстатом з ЧПУ з відокремленням основних блоків, що входять до її складу та умовно розкрито схему реалізації керування обертами розточувальної головки. Наголошено, що впровадження мікропроцесорної системи управління позиціонуванням різця в розточувальній головці дозволить збільшити можливості формоутворення, а саме виконувати фасонні, циліндричні, ступінчасті та конусні отвори за один підхід, що дозволить скоротити час обробки, і найголовніше керувати точністю одержуваної продукції, а також скоротити номенклатуру використовуваного інструменту. Сформовано математично модель управління розточувальної головки та описано основні фактори впливу. Підкреслено, що технологічний процес характеризується силою різання та положенням розточувальної головки і може бути представлений у вигляді траєкторії руху її розточувальної кромки. Наголошено, що така система управління здійснює реалізацію процесу розточування отворів за рахунок формування траєкторії та порівняння її з еталонною траєкторією. Здійснення передачі даних блоком зворотного зв’язку запропоновано на технології Bluetooth, яка в умовах сьогодення є бюджетною та максимально дієвою у рамках заявлених вимог.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Небилиця, М. С., та О. В. Бойко. "СИСТЕМА МОНІТОРИНГУ ЗАБРУДНЮЮЧИХ ГАЗІВ ТА СПОСІБ РЕГУЛЮВАННЯ ТЕМПЕРАТУРНО-ВОЛОГІСТНОГО РЕЖИМУ ТВАРИННИЦЬКИХ ПРИМІЩЕНЬ". Effective rabbit breeding and fur farming, № 6 (22 березня 2020): 99–110. http://dx.doi.org/10.37617/2708-0617.2020.6.99-110.

Повний текст джерела
Анотація:
Метою роботи було розробити інноваційну систему моніторингу забруднюючих газів та спосіб регулювання температурно-вологістного режиму тваринницьких приміщень. Методи. Дослідження проводили в умовах технологічної лабораторії Черкаської ДСБ НААН і лабораторії ФОП «Онищенко Р.О.». Розроблення газоаналітичної та структурної блок-схем здійснювали шляхом узагальнення літературних даних за тематикою досліджень та виготовлення технічних креслень і робочої документації вимірювальних блоків та блоку керування. Проведено закупівлю складових елементів, монтаж і пуско-налагоджувальні роботи вимірювальної системи. Розроблено програмне забезпечення мікропроцесорної системи та спосіб регулювання температурно-вологістного режиму. Результати. Розроблено мультипараметричну систему моніторингу забруднюючих газів тваринницьких приміщень. Вона є автоматизованою, компактною і портативною. Основною частиною системи виступає мікроконтролер. Мультипараметрична система дозволяє оперативно здійснювати оцінку санітарно-гігієнічних умов утримання тварин для прийняття відповідних управлінських рішень. Теплокровні тварини характеризуються розвинутим гомеостазом температури тіла та інших фізіологічних параметрів організму. Занадто стабілізовані впродовж доби умови мікроклімату є причиною надмірного зніження тварин. У зв’язку з цим, в приміщенні для утримання ремонтного молодняку кролів циркадне коливання температури взимку має становити від 8 до 11°C, у перехідний період року від 13 до 16°C і влітку від 18 до 21°C. Аналогічно повинна змінюватися і відносна вологість повітря взимку від 62 до 74 %, у перехідний період від 60 до 72% і влітку від 58 до 70 %. Впродовж добового періоду, запрограмований мікропроцесор, через заданий проміжок часу (2 год.) з відповідним кроком (0,5 °C) задає сигнал необхідної температури та з відповідним кроком (2 %) задає сигнал необхідної відносної вологості повітря. Висновки. Перехід вітчизняного кролівництва на промислову основу сприяв запровадженню кліткового способу утримання тварин у приміщеннях з контрольованим мікрокліматом. Мультипараметрична вимірювальна система здійснює добовий моніторинг низки забруднюючих газів в автоматизованому режимі, що економить 200-224 люд./год. робочого часу в рік зоотехніка-технолога. Експлуатаційні затрати на одне дослідження компонента шкідливого газу в 2,5 рази менші, ніж хімічними методами. Впровадження циркадного ритму дозволяє забезпечити фізіологічні потреби тварин у ритмічних добових змінах температури і відносної вологості повітря тваринницького приміщення. Це дозволяє підвищити резистентність організму тварин, шляхом стимулювання роботи нервової та нейрогуморальної систем.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Габінський, Артем Олександрович, та Сергій Геннадійович Буряковський. "МІКРОПРОЦЕСОРНЕ КЕРУВАННЯ ЧАСТОТНИМ ПЕРЕТВОРЮВАЧЕМ". Collected scientific works of Ukrainian State University of Railway Transport, № 141 (13 жовтня 2013). http://dx.doi.org/10.18664/1994-7852.141.2013.93411.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Скаковський, Ю. М., А. В. Бабков та О. Ю. Мандро. "МОДЕРНІЗАЦІЯ СТРУКТУРИ СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ ВИПАРНОЇ СТАНЦІЇ БУРЯКОЦУКРОВОГО ЗАВОДУ НА БАЗІ МІКРОПРОЦЕСОРНИХ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ І ПРОГРАМ УКРАЇНСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА". Automation of technological and business processes 10, № 2 (17 липня 2018). http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v10i2.972.

Повний текст джерела
Анотація:
Розглядаються технічні рішення з модернізації структури комплексу технічних засобів керуючої системи випарної станції цукрового заводу. Система керування побудована як автоматизоване робоче місце (АРМ) оператора на базі комп’ютера, мережі мікропроцесорних контролерів та регуляторів, датчиків та виконавчих механізмів. Мережа мікропроцесорних контролерів та регуляторів реалізована на базі перетворювача MODBUS RTU – USBтипу БПІ-452. АРМ включає також щит оператора для реалізації дистанційного режиму керування. Фронтальна сторона щита складається з двох панелей, де розташовані мікропроцесорні контролери та регулятори, а також прилади, що показують, та органи дистанційного керування (задавачі). На внутрішніх панелях щита розташована група мікропроцесорних регуляторів та приладів системи живлення. Система керування спроектована з використанням мікропроцесорних контролерів, приладів і програм Українського виробництва, датчиків та виконавчих механізмів імпортного виробництва. Імітаційне моделювання проводилося на спеціалізованому стенді із застосуванням промислових контролерів і програм. Результати досліджень застосовані для модернізації керуючої системи цукрового заводу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дисертації з теми "Керування мікропроцесорне"

1

Сокол, Євген Іванович. "Мікропроцесорне керування напівпровідниковими перетворювачами електричної енергії за обчислювальними прогнозами". Thesis, Інститут електродинаміки НАН України, 1994. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/32389.

Повний текст джерела
Анотація:
Диссертация на соискание ученой степени доктора технических наук по специальности 05.09.12. - полупроводниковые преобразователи электроэнергии, Институт электродинамики НАН Украины, Киев, 1994. Защищается 31 научная работа и 12 авторских свидетельств и патентов, которые содержат результаты теоретических исследований по разработке алгоритмов прогнозного микропроцессорного управления (МПСУ) полупроводниковыми преобразователями электрической энергии основных классов, а также их программно-аппаратная реализация. Установлено, что при таком способе управления возможна реализация оптимальных по быстродействию переходных процессов, а также МПУ расширяет область объектов, в которых могут быть реализованы такие процессы.
Dissertatlon for seeklns of Doctor of Science. Degree on 05.09.12. speciality - semiconductor converters of electric energy, Institute of Electrodynamics, National Academy of Sciences, Kiev, Ukraine, 1994. 31 scientific works and 14 patents are submitted, which contain the results of theoretical research and development of the algorithms of prognosis microprocessor control of the main classes of semiconductor converters of electric energy and their soft- and hardware. Found, that under this control, the realization of optimum bу quickness transient processes is possible and the microprocessor control enlarges the number of objects where these processes can be realized.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Бондар, Андрій Юрійович. "Метод стабілізації та керування безпілотним літальним апаратом". Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2020. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/9720.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета роботи: розроблення методу адаптивної мікропроцесорної системи автоматичного керування безпілотним літальним апаратом. Об’єкт дослідження: процес адаптивного мікропроцесорного керування безпілотним літальним апаратом за допомогою математичних моделей. Предмет дослідження: методи та засоби адаптивного мікропроцесорного керування польоту безпілотного літального апарату.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Колісник, Костянтин Васильович, та С. М. Дмитрієнко. "Прецизійний термостат приладу для біохімічного обстеження складу крові". Thesis, ТОВ "В справі", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26912.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Рептюх, Р. В. "Система захисту та керування ПЛ-35 кВ". Master's thesis, Сумський державний університет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/71214.

Повний текст джерела
Анотація:
Робота присвячена розробці системи захисту та керування ПЛ-35 кВ з використанням мікропроцесорного пристрою типу МРЗС-05-01. Проведено розрахунок лінії 35 кВ, розрахунок струмів короткого замикання і вибір апаратури на підстанції. Приведено вибір мікропроцесорної системи релейного захисту автоматики і управління приєднань ЛЕП-35кВ і її характеристики, склад і конфігурація МРЗС-05, пристрій і робота мікропроцесорного комплекту.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Черевач, В. А. "Система керування розподільчими мережами 35 кВ". Master's thesis, Сумський державний університет, 2019. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/75582.

Повний текст джерела
Анотація:
Робота присвячена розробці системи керування розподільчими мережами 35 кВ з використанням мікропроцесорного пристрою типу Modulex MX31PD1A. Проведено вибір системи керування розподільних мереж напругою 35 кВ. Розглянуто принцип дії Modulex MX31PD1A, апаратні модулі, програмне забезпечення пристрою. У результаті, представлений комплект конструкторської документації, що задовольняє всім поставленим завданням.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Паскаль, О. Б. "Система керування режимами енергопостачання підстанції 35/10 кВ". Master's thesis, Сумський державний університет, 2019. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/75519.

Повний текст джерела
Анотація:
Робота присвячена розробці системи керування режимами енергопостачання підстанції 35/10 кВ. Проведено розрахунок ліній 35 кВ, 10 кВ, струмів короткого замикання і вибір апаратури на підстанції. Приведено вибір мікропроцесорної системи керування режимами енергопостачання підстанції 35/10 кВ і її характеристики, склад і конфігурація МIСОМ Р-141, пристрій і робота мікропроцесорного комплекту.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Бондаренко, С. Г., О. В. Сангінова, В. К. Андріюк та С. Л. Мердух. "Мікропроцесорна система керування процесом нагріву". Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/66865.

Повний текст джерела
Анотація:
Запропонована система дозволяє підвищити рівень підготовки студентів і спеціалістів з автоматизації шляхом використання контролера С200 та спеціального програмного забезпечення, яке використовується на багатьох сучасних підприємствах. Система призначена для побудови стратегій керування технологічними процесами та відпрацювання навичок з конфігурування і настроювання систем.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Гречко, І. В. "Мікропроцесорна система керування процесом ультрафільтрації води". Master's thesis, Сумський державний університет, 2019. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/75589.

Повний текст джерела
Анотація:
У дипломній роботі розроблено мікропроцесорну систему керування процесом ультрафільтрації води на базі програмованого логічного контролера ОВЕН 160. Виконано вибір основних засобів автоматизації. Розроблено систему сигналізації. Розрахований і оптимізований контур управління рівня води. Розроблено алгоритм управління.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Бариба, М. Ю. "Мікропроцесорні пристрої для керування автоматизованими електронними системами". Master's thesis, Сумський державний університет, 2019. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/73925.

Повний текст джерела
Анотація:
Об’єктом дослідження науково-дослідної роботи є мікропроцесорні пристрої та їх прикладне використання. Мета роботи полягає у вивченні принципів керування електронними системами завдяки мікропроцесорним пристроям. Розглянуто приклади будови мікропроцесорів та мікроконтролерів, досліджено їх основні особливості та відмінності. Під час виконання роботи використовувалися пристрій Arduino Nano. У результаті проведених досліджень встановлено, що для використання в прикладних експериментах доцільніше за все використовувати мікроконтролери, а саме програмно-апаратний комплекс Arduino, завдяки його відносній простоті та доступності. На основі Arduino Nano було створено і запрограмовано схему для зняття вольт-амперних характеристик напівпровідникових пристроїв, яку можливо використовувати в майбутньому для подальших фізичних експериментів
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Карачов, В. В. "Система керування установкою тестування мікропроцесорних пристроїв". Master's thesis, Сумський державний університет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/71303.

Повний текст джерела
Анотація:
У даній роботі були розглянуті питання створення системи автоматизованого керування технологічним процесом тестування мікропроцесорних пристроїв. Була вибрана необхідна апаратна база системи, розроблено програмне забезпечення для системи керування, а також розроблена необхідна конструкторська документація. Враховуючи той фактор, що з плином часу підвищуються вимоги до тестування приладів, була проведена модернізація існуючих виконавчих механізмів, а саме: була проведена заміна асинхронного двигуна з перетворювачем частоти на кроковий двигун, що дозволило забезпечити більшу точність позиціонування конвеєра, що у свою чергу забезпечило покращення показників тестування та підвищення енергоефективності процесу тестування.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії