Списки джерел: "Карта дій"

1

Коркішко, Артем Володимирович, Олена Геннадіївна Коркішко та Світлана Анатоліївна Саяпіна. "ІНТЕЛЕКТ-КАРТА ЯК ЗАСІБ СИСТЕМАТИЗАЦІЇ ЗНАНЬ З ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОГО ІМІДЖУ МАГІСТРІВ ПЕДАГОГІКИ ВИЩОЇ ШКОЛИ". Information Technologies and Learning Tools 79, № 5 (28 жовтня 2020): 229–41. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v79i5.3021.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено проблемі застосування в навчальному процесі вищої школи інтерактивного способу систематизації знань щодо формування професійного іміджу магістрів педагогіки вищої школи – інтелект-карт. Зазначено, що використання інтелект-карт під час вивчення курсу «Професійний імідж викладача вищої школи» зараз актуальне, оскільки робить процес навчання творчим і захоплюючим, дозволяє вирішити низку педагогічних завдань іміджевого спрямування, виконати роботу науковим способом і більш ефективно, наочно представити великий обсяг інформації, спростити аналіз даних та їх запам’ятовування, справлятися з інформаційним потоком, керувати та структуризувати його, використовуючи весь свій творчий потенціал; актуалізує певний комплекс знань, який необхідно засвоїти при вивченні курсу, забезпечує інтенсифікацію навчання з урахуванням зорового сприйняття, образного уявлення знань і навчальних дій, підвищує іміджеву грамотність і візуальну культуру, а також вдало поєднує навчальну, аналітичну діяльність, що, безумовно, є діяльним і ефективним у реалізації сучасних завдань системи освіти. Розкрито етапи роботи щодо створення інтелект-карти «Структура формування професійного іміджу викладача»: теоретичний блок (виділення структурних компонентів професійного іміджу викладача, ознайомлення з концепцією радіантного мислення та практичними рекомендаціями із складання інтелект-карт, обговорення основних правил створення інтелект-карти), практичний блок (апробація – складання інтелект-карти «Структура формування професійного іміджу викладача» магістрами ПВШ, аналіз – презентація інтелект-карт студентами, обговорення їхнього змісту та оформлення, рефлексія – самоаналіз діяльності). Зроблено висновок про те, що використання інтелект-карт дозволяє визначити власні цілі та життєві цінності, розпочати шлях безперервного самоаналізу протягом життя, усвідомити власні сильні й слабкі сторони як фахівця, розробити план із самовдосконалення професійного іміджу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Гавриленко, В. С., О. С. Мезінов та Т. С. Старовойтова. "КОНФЛІКТ ІНТЕРЕСІВ РОЗВИТКУ ІНТЕНСИВНОГО СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОЛОГІЧНОГО РІЗНОМАНІТТЯ В ЕКОЛОГІЧНИХ КОРИДОРАХ МІЖНАРОДНОГО ЗНАЧЕННЯ НА ПІВДНІ СТЕПОВОЇ ЗОНИ УКРАЇНИ". Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова», № 23 (26 травня 2022): 4–16. http://dx.doi.org/10.53904/1682-2374/2021-23/2.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті розглядається критична ситуація, яка виникла в результаті застосування аграріями синтетичних високомолекулярних родентицидів антикоагулятивної дії в Азово-Чорноморському та Дніпровському міграційних коридорах, що спричинило масову загибель тварин як на території об'єктів природно- заповідного фонду, так і в агроценозах. Найбільше постраждала природа Біосферного заповідника "Асканія-Нова", де з січня по травень 2021 року загинуло 2355 особин птахів 22 видів. Серед них 680 журавлів сірих Grus grus, 270 огарів Tadorna ferruginea, 3 канюки степові Buteo rufinus, 2 орлани білохвости Haliaeetus albicilla, 967 граків Corvus frugilegus, 192 галки Corvus monedula. В регіоні заповідника виявлено 6 осередків загибелі журавлів сірих. Обговорюються причини застосування синтетичних родентицидів, недоліки в правовому регулюванні використання препаратів на основі бродіфакуму та бромідіалону. Подається карта розльотів мігруючих птахів з місць нічного зосередження в Азово-Чорноморському коридорі, де пропонується ввести заборону застосування синтетичних препаратів антикоагулятивної дії та заміну їх біологічними засобами захисту рослин. У результаті послідовних дій адміністрації біосферного заповідника, його науковців та втручання міжнародних природоохоронних організацій Головою Херсонської обласної державної адміністрації видано розпорядження про заборону застосування препаратів з діючою речовиною бродіфакум в радіусі 40 км навколо Біосферного заповідника "Асканія-Нова".

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Зливков, Валерій, Світлана Лукомська та Олена Котух. "Психолінгвістичні особливості комунікації психолога з учасниками бойових дій". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(56)T.1 (2021): 111–21. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-1-111-121.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено аналізу психолінгвістичних аспектів взаємодії психолога з учасниками бойових дій. Зазначено, що в науковій літературі традиційно використовується поняття «реабілітація», тобто повернення особистості на дотравматичний рівень без врахування отриманого досвіду, посттравматичного зростання та резилентності. Обґрунтовано доцільність вживання поширеного у англомовних країнах поняття резилентної реінтеграції, його психолінгвістичні особливості. Встановлено, що успішна адаптація учасників бойових дій до мирного життя визначається як резилентна реінтеграція – тобто продуктивність у різних галузях життя, зумовлена усвідомленням нових можливостей, набутих в результаті бойового досвіду. Ресурсами резилентної реінтеграції є копінг-стратегії, психологічне благополуччя, життєстійкість, посттравматичне зростання і резилентність. Проаналізовано бойові парадокси та їх вираз у мовленні учасників бойових дій, охарактеризовано можливості використання метафоричних карт задля полегшення комунікативної взаємодії з учасниками бойових дій та вербалізації ними психотравмуючих ситуацій. За результатами емпіричного дослідження встановлено, що переважна більшість учасників бойових дій є добре адаптованими (резилентно реінтегрованими, такими, що усвідомлюють цінність набутого на війні позитивного досвіду та використовують його у повсякденному мирному житті). Реінтегративні програми зазвичай спрямовані на такі галузі функціонування як осмислення сенсу життя, пошук нових життєвих цілей, формування міжособистісних стосунків зі значущими іншими, працевлаштування чи/та оволодіння новими професійними навичками, турбота про соматичне і психологічне здоров’я. Нами доведено, що використання метафоричних карт для роботи із психотравмою є ефективним інструментом комунікації психолога з учасниками бойових дій, оскільки дозволяють вербалізувати їх травматичний досвід та мінімізувати бар’єри при спілкуванні з фахівцями, водночас останнім слід враховувати наявність бойових парадоксів, що виявляються в усному мовленні учасників бойових дій та деталізувати кожен вислів, зокрема використовуючи для цього метафоричні асоціативні карти чи інші засоби експресивної терапії. Ключові слова: адаптація, учасники бойових дій, ПТСР, копінг-стратегії, посттравматичне зростання, резилентна реінгтеграція.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Зливков, Валерій, Світлана Лукомська та Олена Котух. "Психолінгвістичні особливості комунікації психолога з учасниками бойових дій". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(56)T.1 (2021): 111–21. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-1-111-121.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено аналізу психолінгвістичних аспектів взаємодії психолога з учасниками бойових дій. Зазначено, що в науковій літературі традиційно використовується поняття «реабілітація», тобто повернення особистості на дотравматичний рівень без врахування отриманого досвіду, посттравматичного зростання та резилентності. Обґрунтовано доцільність вживання поширеного у англомовних країнах поняття резилентної реінтеграції, його психолінгвістичні особливості. Встановлено, що успішна адаптація учасників бойових дій до мирного життя визначається як резилентна реінтеграція – тобто продуктивність у різних галузях життя, зумовлена усвідомленням нових можливостей, набутих в результаті бойового досвіду. Ресурсами резилентної реінтеграції є копінг-стратегії, психологічне благополуччя, життєстійкість, посттравматичне зростання і резилентність. Проаналізовано бойові парадокси та їх вираз у мовленні учасників бойових дій, охарактеризовано можливості використання метафоричних карт задля полегшення комунікативної взаємодії з учасниками бойових дій та вербалізації ними психотравмуючих ситуацій. За результатами емпіричного дослідження встановлено, що переважна більшість учасників бойових дій є добре адаптованими (резилентно реінтегрованими, такими, що усвідомлюють цінність набутого на війні позитивного досвіду та використовують його у повсякденному мирному житті). Реінтегративні програми зазвичай спрямовані на такі галузі функціонування як осмислення сенсу життя, пошук нових життєвих цілей, формування міжособистісних стосунків зі значущими іншими, працевлаштування чи/та оволодіння новими професійними навичками, турбота про соматичне і психологічне здоров’я. Нами доведено, що використання метафоричних карт для роботи із психотравмою є ефективним інструментом комунікації психолога з учасниками бойових дій, оскільки дозволяють вербалізувати їх травматичний досвід та мінімізувати бар’єри при спілкуванні з фахівцями, водночас останнім слід враховувати наявність бойових парадоксів, що виявляються в усному мовленні учасників бойових дій та деталізувати кожен вислів, зокрема використовуючи для цього метафоричні асоціативні карти чи інші засоби експресивної терапії. Ключові слова: адаптація, учасники бойових дій, ПТСР, копінг-стратегії, посттравматичне зростання, резилентна реінгтеграція.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Блінов, О. А. "АРТТЕРАПІЯ У ПСИХОЛОГІЧНІЙ РЕАБІЛІТАЦІЇ ПОРАНЕНИХ КОМБАТАНТІВ В УМОВАХ ГОСПІТАЛЮ". Problems of Modern Psychology, № 4 (11 лютого 2022): 22–28. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2021-4-3.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті наведено результати емпіричного дослідження використання арттерапевтичних методів у процесі психологічної реабілітації поранених учасників бойових дій в умовах військового госпіталю. Підкреслено, що поранення супроводжується значними негативними психологічними та фізіологічними змінами у комбатантів унаслідок впливу бойового стресу. Наведено авторське визначення бойового стресу. Окреслено сучасне бачення фахівцями арттерапії, зміст та особливості використання методів музикотерапії та метафоричних асоціативних карт. Так, в емпіричних дослідженнях упродовж 2014–2018 рр. взяли участь 57 поранених військовослужбовців. У реабілітаційному процесі до учасників бойових дій був застосований авторський психологічний інструментарій у вигляді методики музикотерапії та колод метафоричних асоціативних карт «Стрес-стоп!» та «Компас вибору професії». Метафоричні асоціативні карти застосовувалися індивідуально в роботі з усіма категоріями поранених. Групова робота була організована під час проведення сеансів музикотерапії з легкопораненими. Наведено результати емпіричного дослідження ефективності застосування арттерапевтичного інструментарію. Для здійснення порівняльного аналізу ефективності психотерапевтичної роботи наведено авторську методику визначення самопочуття, настрою та активності учасників бойових дій до початку терапевтичних заходів, а також після їх завершення. З’ясовано, що використання арттерапевтичного інструментарію в роботі з пацієнтами сприяло покращенню самопочуття, настрою та активності, їхнього психоемоційного стану, що підтверджувалося візуальною діагностикою, суб’єктивною думкою комбатантів та свідченнями персональних лікарів, які організовували їхнє лікування. Доведено результати статистичної обробки даних, які засвідчили наявність кореляційних звʼязків високих рівнів значущості між усіма наведеними показниками. Результати емпіричного дослідження можуть бути використані у психологічній роботі не тільки з пораненими учасниками бойових дій в умовах госпіталю, атакож з іншими категоріями військовослужбовців, у комплексній роботі з психопрофілактики впливу бойового стресу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Kyrnas, L., V. Pundiev, V. Shevchuk, V. Rieztsov, T. Surzhyk та I. Sheiko. "ОСОБЛИВОСТІ ВИЗНАЧЕННЯ РАЦІОНАЛЬНИХ ПЛОЩАДОК ДЛЯ РОЗМІЩЕННЯ ФОТОЕЛЕКТРИЧНИХ СТАНЦІЙ В УКРАЇНІ". Vidnovluvana energetika, № 2(57) (2 вересня 2019): 13–21. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2019.2(57).13-21.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою роботи є систематизація та впорядкування дій та основних положень з урахуванням діючих нормативних документів, які необхідно виконувати за умови проектування та будівництва фотоелектричних станцій в Україні, починаючи з вибору площадки для їх розміщення та закінчуючи отриманням ліцензії на виробництво і договору на продаж отриманої електроенергії. В роботі описано розроблення методики визначення техніко-економічної доцільності розміщення площадок фотоелектричних станцій та їх потужностей з урахуванням екологічних аспектів по регіонах України. Ця методика є результатом системного наукового аналізу покрокових дій за умови проектування, будівництва та введення в експлуатацію фотоелектричної станції в Україні з урахуванням та дотриманням всіх законодавчих та технічних вимог, що діють на даний час в нашій країні, починаючи з вибору площадки під будівництво ФЕС і закінчуючи отриманням ліцензії на виробництво і договору на продаж отриманої електроенергії. Методика для зручності користування виконана у вигляді таблиці, де в логічній послідовності розташовано пункти дій (робіт), які необхідно виконати, з поясненнями та посиланнями на діючі законодавчі та нормативні документи та отриманими результатами за кожним із пунктів. В роботі описано алгоритм створення карт-схем для кожної із областей України з відображенням на них перспективних ділянок під будівництво фотоелектростанцій з короткою їх характеристикою та можливістю приєднання до електричної мережі. Розробленню карт-схем передує аналіз стану електроенергетичної інфраструктури в районі поблизу наміченої до використання під розміщення фотоелектростанції земельної ділянки, який необхідний також крім усього і для визначення оптимального розташування генеруючих потужностей виробництва електричної енергії. Розроблені карти-схеми дають наглядне уявлення щодо запропонованих площадок під будівництво фотоелектростанцій та щодо можливостей їх приєднання до електричної мережі. Бібл. 9, табл.1, рис. 1.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

ЛАЗОРЕНКО, Олександр, та Василь БАРАТЮК. "ДЕЯКІ АСПЕКТИ МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ БАКАЛАВРІВ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ РОЗРОБЦІ ПЛАНУ ПРОВЕДЕННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ДІЙ З ПОШУКУ ПРАВОПОРУШНИКІВ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 20, № 1 (17 серпня 2020): 148–62. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v20i1.404.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті на підставі сучасних підходів до навчання, з урахуванням модернізації охорони державного кордони та потреб прикордонної практики представлено деякі аспекти методики, яка використовується при навчанні майбутніх бакалаврів безпеки державного кордону з розробки плану спеціальних дій з пошуку правопорушників на ділянці відповідальності прикордонного підрозділу. Актуальність дослідження полягає у необхідності постійного удосконалення та приведення освітнього процесу підготовки курсантів-прикордонників у відповідність з вимогами прикордонної практики. Виявлено деяку невідповідність між існуючими нормативно-правовими актами, які регламентують діяльність підрозділу охорони державного кордону, і нововведеннями, пов’язаними із модернізацією охорони державного кордону. На підставі аналізу наукових джерел представлено визначення «спеціальні дії з пошуку правопорушників». Наведено особливості спеціальних дій з пошуку правопорушників. Показано, що важливим аспектом для досягнення успіху під час проведення пошукових дій є необхідність завчасної підготовки до їх проведення. Розкрито послідовність розробки плану спеціальних дій на карті (схемі) ділянки прикордонного підрозділу та додатку до цього плану. Запропонована послідовність дій необхідна і корисна для навчання молодих фахівців, допомоги недосвідченим офіцерам-початківцям, прискорення і полегшення трудомісткої розумової роботи. Вона сприяє тому, що жодна з вимог нормативно-правових актів з прикордонних питань, жодна істотно важлива рекомендація не залишилися поза увагою керівника прикордонного підрозділу, полегшуючи тим самим прийняття ним рішень та забезпечуючи їх точне виконання. Запропонована послідовність розробки плану спеціальних дій передбачає і забезпечує комплексний підхід до формування у майбутніх бакалаврів безпеки державного кордону розуміння цієї діяльності. Перевагою такого підходу є співвідношення алгоритмізації та творчого підходу тих хто навчається до опанування знаннями і вміннями необхідними для майбутньої професії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Galieva, Olga. "ТЕХНОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ САМОРЕГУЛЯЦІЇ СИТУАТИВНОЇ ТРИВОЖНОСТІ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ". Psychological Prospects Journal, № 33 (9 червня 2019): 66–78. http://dx.doi.org/10.29038/2227-1376-2019-33-66-78.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкрито проблему технологічного забезпечення ситуативної тривожності майбутніх практичних психологів. Визначено, що під технологією розвитку саморегуляції ситуативної тривожності майбутніх психологів розуміємо комплексну систему технологічних процедур, що спрямована на зниження рівня прояву ситуативної тривожності. Сформульовано мету, принципи технології. Обґрунтовано, що теорія поетапного формування розумових дій (О. Леонтьєв, П. Гальперін, Д. Ельконін, Н. Тализіна та ін.) і принцип соціального генезу вищих психічних функцій (Л. Виготський) є методологічною основою розробки технології саморегуляції ситуативної тривожності майбутніх психологів. Установлено основні етапи технології: діагностичний, підготовчий, основний, підсумковий (контрольний). Визначено мету кожного з етапів: (діагностичний етап – виявлення рівня прояву ситуативної тривожності щодо проведення формувального етапу технології; підготовчий етап – активізація студентів, надання інформації про методи саморегуляції ситуативної тривожності; усвідомлення студентами необхідності зниження ситуативної тривожності; основний етап – зовнішня регуляції довільної дії щодо застосування методів саморегуляції ситуативної тривожності: за допомогою викладача; самостійно, коли вправляння супроводжується значним вольовим зусиллям і почуттям упевненості; довільна регуляція дій у процесі застосування методів саморегуляції ситуативної тривожності; підсумковий (контрольний) етап – повторне визначення рівня прояву ситуативної тривожності щодо виявлення ефективності технології). Розроблено технологічну карту механізму розвитку саморегуляції ситуативної тривожності майбутніх психологів, де, окрім мети, визначено засоби й очікуваний результат на кожному етапі реалізації технології. Послідовно розкрито суть кожного з етапів. Очікується, що в процесі послідовної реалізації кожного з етапів сформуються навички саморегуляції ситуативної тривожності та ефективні патерни поведінки в ситуаціях, які можуть викликати тривожність майбутніх психологів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

ПРЄДЄІНА, Марія. "ЛІТЕРАТУРНІ ДЖЕРЕЛА РАЦІОНАЛЬНОСТІ НОВОГО ЧАСУ (НА МАТЕРІАЛІ «ДОН КІХОТА»)". Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy», № 41 (1 березня 2021): 298–312. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4700.41.20.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою статті є дослідження деяких парадоксів новітньої раціональності (зникнення знання як підстави для дії та дія, незважаючи на її проблематичність), демонстрація проявів цих парадоксів у витоків сучасної, тоб- то Нового часу, раціональності. Методологія дослідження визначена такою історико-культурологічною роботою, як робота Мішеля Фуко «Слова та речі», що розуміється авто- ром статті як історізація раціональності та дослідження раціональності у широкому культурному контексті, тобто за межами «суворої» науки, зокрема в літературі, живопису. Наукова новизна. Показано своєрідне чергування літератури і філософії у вирішенні в тому числі гносеологічних проблем. Наприклад, до того як І. Кант поставив питання про світ явищ та світ речей самих по собі (в їх відношенні), це вже було досить талановито обіграно в художній літературі XVII століття. Більшість розмов Дон Кіхота та Санчо ведеться щодо визначення відношення явища до речі самої по собі, що, зрозуміло, не свідчить про надмірність досліджень І. Канта. Показані своєрідні переклички між нашим часом і часом зародження модерної раціональності Нового часу. Так, однією з прикмет нашого часу є створення сцени як дея- кого простору для відтворення псевдовідносин. Є навіть спеціальний термін «реляційна естетика», але саме сценою одержима іспанська література XVII століття, що й показано на матеріалі «Дон Кіхота»: або «порожній об’єкт» (Дульсінея) як підстава для дій Дон Кіхота порівняно з «піднесеним об’єктом» Славоя Жижека, або «парі Паскаля» та його сучасні інтерпретації. Словом, все те, чому не вистачає знання і що включає частку дурості. Висновки. Наша раціональність не позбавлена парадоксів, але саме парадокси стають прик- метами нашої раціональності в певні моменти історії, коли соціальна реальність, що виникає, ще не визначилася, водночас відсутнє адекватне знання про неї, тобто так чи інакше дово- диться користуватися досить незрозумілими образами.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Бурлай, О. Є. "Порівняльна характеристика Плану дій Україна - ЄС та чотирьох "Дорожніх карт" Росія - ЄС". Актуальні проблеми міжнародних відносин. Європейські дослідження, Вип. 59, ч. 1 (2006): 76–83.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Добірка наукової літератури з теми "Карта дій"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Зміст

Статті в журналах з теми "Карта дій"

Дисертації з теми "Карта дій"