Добірка наукової літератури з теми "Зіставлення зображень"

Предметом досліджень статті є моделі ознак розподілів даних дескрипторів ключових точок для вирішення задач розпізнавання та класифікації візуальних об’єктів у системах комп’ютерного зору. Метою є дослідження модифікації методу структурної класифікації на підставі зіставлення розподілів даних для фрагментів дескрипторного опису зображення. Завдання: розроблення математичних та програмних моделей для ефективного за швидкодією обчислення релевантності описів на підставі розподілів даних, вивчення властивостей цих моделей, оцінювання результативності у задачі класифікації зображень. Застосовані методи: детектор ORB для формування дескрипторів ключових точок, статистичний аналіз даних, методи побудови розподілів бітових даних, апарат метричного визначення релевантності, програмне моделювання. Отримані результати. Перехід від опису як множини дескрипторів до розподілів фрагментів, побудова та зіставлення розподілів забезпечують достатню результативність класифікації. Класифікація виконується у кілька разів швидше, ніж при використанні безпосередньо множини дескрипторів. Висновки. Наукова новизна дослідження полягає в удосконаленні методу структурної класифікації зображень на основі впровадження блочної структури опису із використанням значень розподілу для фрагментів множини дескрипторів. Практична значущість – досягнення суттєвого рівня підвищення швидкодії при обчисленні релевантності для класифікації, підтвердження результативності запропонованого простору ознак на прикладах зображень, отримання прикладних програмних моделей для дослідження та впровадження методів класифікації у системах комп’ютерного зору

Забезпечення біометричної безпеки має важливе значення в більшості сценаріїв перевірки справжності користувача та його ідентифікації. Розпізнавання, засноване на зразках райдужної оболонки, є важливою областю досліджень, покликаної забезпечити надійну, просту і швидку підсистему ідентифікації користувачів системи, яка використовує камеру (її можна використовувати у будь-якій системі, яка має механізм авторизації, де необхідна гарантія підвищеної безпеки). Мета роботи полягає у встановленні основних етапів алгоритму ідентифікації (класифікації) користувачів системи на основі обробки зображення сітківки ока із зіницею. Алгоритм розпізнавання райдужної оболонки ока для реєстрації користувачів системи включає такі етапи - попередня обробка зображення: зображення проходить різні фільтри (серед них фільтр Гауса та низько-частотні фільтри, гістограмні перетворення); - препроцессінг: 1) локалізація внутрішніх і зовнішніх меж області райдужної оболонки ока з використанням генетичного алгоритму; 2) нормалізація зображення, 3) виокремлення значущої інформації; - класифікація (або зіставлення із елементами БД) - виконана на основі двошарового персептрону (ДП). Для оцінки алгоритмів розпізнавання райдужної оболонки використано базу даних оцифрованих 100 зображень очей у відтінках сірого від 50 різних людей (класів). Експерименти проводилися у два етапи: 1) сегментація і 2) розпізнавання райдужної оболонки. На першому етапі для локалізації райдужних оболонок застосовується алгоритм прямокутної області. На другому етапі виконується класифікація малюнка райдужної оболонки за допомогою мережі. Сформовані множини навчання й тестування (відповідно 60 зображень очей від 30 різних людей; 40 зображень очей від 20 різних людей). Виявлені райдужки для класифікації після нормалізації та посилення масштабуються за допомогою усереднення. Це допомагає зменшити розмір мережі. Потім зображення подаються матрицями, які є вхідним сигналом для мережі. Виходами ДП є класи візерунків райдужки. Для класифікації райдужної оболонки використовується алгоритм нейронного навчання. Точність розпізнавання на множині навчання становила 95,25%; на множині тестування - 89%. Ключові слова - біометрія, розпізнавання райдужної оболонки ока, нейронна мережа

Предметом досліджень статті є моделі для встановлення рівня релевантності зображень у просторі розподілів для дескрипторів ключових точок при розпізнаванні візуальних об’єктів у системах комп’ютерного зору. Метою є створення методу структурного розпізнавання зображень на підставі впровадження ланцюжкових моделей даних із використанням ймовірнісних розподілів множини дескрипторів. Завдання: розроблення математичних та програмних моделей для ефективного за швидкодією аналізу даних при визначенні релевантності структурних описів, вивчення властивостей, атрибутів застосування, значень параметрів цих моделей, оцінювання результативності за наслідками оброблення конкретних зображень. Застосовуваними методами є: детектор BRISK для формування дескрипторів ключових точок, апарат інтелектуального аналізу даних, методи побітового оброблення та побудови розподілів бітових даних, апарат метричного визначення релевантності, програмне моделювання. Отримані такі результати. Перехід від опису множин дескрипторів до ймовірнісних розподілів фрагментів і зіставлення образів у просторі розподілів забезпечують необхідну результативність розпізнавання. Оброблення та аналіз даних виконується у сотні разів швидше, ніж традиційний підрахунок голосів. Оброблення та аналіз сполучень бітів формує значимі властивості для сукупності елементів опису зі збереженням структури даних і їх уніфікації. Зі збільшенням числа бітів у фрагменті розподілу зростає відстань між зображеннями, що сприяє збільшенню ступеня їх розрізнення. Ланцюговим поданням та застосуванням розподілів створюється новий простір даних, що дає можливість суттєво покращити показники функціонування систем розпізнавання зображень. Висновки. Наукова новизна дослідження полягає в удосконаленні методу структурного розпізнавання зображень на основі впровадження узагальненої ланцюгової структури опису із використанням значень розподілу для фрагментів множини дескрипторів ключових точок, що змістовно відображають властивості зображень об’єктів і забезпечують результативне розпізнавання. Практична значущість – досягнення суттєвого рівня підвищення швидкодії обчислення релевантності, підтвердження результативності запропонованих модифікацій на прикладах зображень, отримання прикладних програмних моделей для дослідження та впровадження методів класифікації в системах комп’ютерного зору.

Стаття зорієнтована на опис специфіки екранізації літературного простору роману Ф. Кафки «Замок». Розглянуто те, наскільки повно може бути перенесено сенс літературного твору та чому інтермедіальний переклад не означає буквального відтворення тексту першоджерела. Простежено шлях від авторського задуму до його втілення в літературних текстах і кінострічках, виявлено та зіставлено зміни, які відбуваються під час перекодування літературного твору засобами іншого виду мистецтва. З’ясовано, що автор екранізації вступає в діалог з автором літературного твору-оригіналу, а сама екранізація вступає в діалог із цим літературним першоджерелом. Враховано здобутки рецептивної поетики, орієнтованої на сприйняття тексту читачем/глядачем. Доведено взаємодію «мов» різних видів мистецтва (літератури та кіно), визначено засоби й техніки художньої виразності літературних творів і їх кінематографічних інтерпретацій (прийоми просторової організації роману Ф. Кафки, а саме суб’єктність, фрагментарність, ієрархічність у кінопросторі). З’ясовано, що особливостями простору в текстах Ф. Кафки є суб’єктність, фрагментарність, ієрархічність, які можна передати мовою кіно. Таким чином, ми можемо бачити, як простір, зображений у літературному творі, передано в екранізаціях, тобто в актах трансмедіального перекладу з вербального виду медіа у візуальний. Режисери О. Балабанов та М. Ханеке не переносять усе, що зображено у Ф. Кафки, докладно на екран (тим паче що це неможливо), а відбирають найбільш важливі елементи з літературного тексту, часом навіть додумують свої. З погляду буквальності це відступ від тексту та його спотворення. Проте з погляду семіотики такі відступи виправдані: у такий спосіб режисери повною мірою переносять на екран саму суть роману, його глибокі смисли, зображують простір не таким, яким його описано буквально, а таким, яким він повинен бути, щоб бути простором Ф. Кафки.

Метою статті є аналіз залізної кованої гармати під інвентарним номером З‑2838 з фондів Львівського історичного музею, уточнення та доповнення її атрибуції. Методологія дослідження. У ході дослідницької роботи обиралися методи відповідно до завдань конкретного етапу дослідження, потреби у використанні технічних прийомів (лазерне сканування, вимірювання), проведення операцій з теоретичним і фактичним матеріалом у логічній послідовності. Новизна дослідження. На підставі комплексного дослідження проаналізовано залізну ковану гармату кінця XIV – початку XV ст. з колекції Львівського історичного музею. В ході проведеного зброєзнавчого аналізу встановлено типологію гармати, особливості її застосування. У процесі дослідження застосовано метод лазерного сканування для отримання схематичного графічного зображення гарматного ствола. Уточнено атрибуцію предмета. Висновки. Тенденції сучасного європейського зброєзнавства тяжіють до поглиблення попредметного дослідження пам’яток зброї у музейних колекціях. Враховуючи одиничну кількість гармат кінця XIV – початку XV ст. в музеях України, ґрунтовне вивчення таких пам’яток набуває особливого значення. На підставі проведеного зброєзнавчого аналізу встановлено типологію означеного гарматного ствола, описано специфічні особливості бойового застосування. На підставі порівняльного аналізу додатково підтверджено датування гармати. Через зіставлення низки джерел зроблено припущення про можливе виготовлення гармат у Белзькому князівстві вже з кінця XIV – XV ст. Досліджено музейну історію гармати. Встановлено, що до фондів Музею НТШ предмет передав отець-декан Ілларіон Ґела у 1935 р., звідки під час музейної реформи, що відбувалася у Львові в 1940 р. гармата була передана до новоствореного тоді Львівського державного історичного музею. На сьогодні описана гармата є найдавнішою пам’яткою вогнепальної зброї в зібранні музею.

Основним завданням підготовки даної роботи є висвітлення особливостей вишивки бісером та декоративного гаптування на прикладі робіт чернігівського майстринь монастирського осередку Чернігова другої половини ХVІІ – початку ХVІІІ ст. У підготованому матеріалі проаналізовано особливості поширення ікон та речей церковного вжитку вишитих бісером, на прикладі робіт майстринь чернігівського мистецького осередку у другій половині ХVІІ – поч. ХХ ст. В цей час Чернігів став визначним центром вишивки та гаптування. Саме декоративна вишивка з використанням бісеру в той час стала тією базою, на якій сформувалось і набуло розвитку образотворче шитво наступних століть. Видатні витвори чернігівських майстринь – це вагомий внесок до скарбниці українського мистецтва. Розглядаються призначення та функції виробів, виконаних у тогочасному Чернігові, їх поширення, матеріали та техніка їх виготовлення. Аналізуються окремі витвори, проводиться зіставлення їх з тогочасними зразками української графіки й живопису, показано вплив традиції старовірів, котрі якраз в цей час активно переселяються на територію монастирських володінь Чернігівщини. У другій половині ХVІІ – початку ХVІІІ ст. Чернігів став визначним центром вишивки та гаптування в тому числі і з використанням бісеру. Видатні витвори чернігівських майстринь – це вагомий внесок до скарбниці українського мистецтва. Про поширеність бісерного шитва в другій половині ХVІІ – на початку ХХ ст. свідчать заповіти, описи майна, ікони, елементи одягу, а також речі побутового призначення. В таких витворах гарно виглядали поєднання жовтого та чорного а також червоного та чорного кольорів. Про популярність і поширеність вишивки бісером та гаптування у другій половині ХVІІ – початку ХVІІІ ст. свідчать ікони, зображення представників козацько еліти, різні варіанти народної картини із зображенням козака Мамая та тогочасні літературні творі чернігівських авторів. Варто згадати і опис вбрання чернігівського полковника Мартина Небаби, а також зміст описів майна і духовних заповітів козацької старшини. Ми розглядаємо вишивку шовком на прикладі творів із зібрання Чернігівського історичного музею імені В. Тарновського, пов’язаних з Черніговом.

The article explores the concept of emotionality and compares it with the concept of “expressiveness”. It was found that emotionality is complex and it synthesizes qualitative psychological, literary and linguistic characteristics. It is concluded that it is expedient to use the concept of emotionally – expressive vocabulary (coloring) to express both the reason for the formation of emotion and the consequence that comes from it. Emphasis is placed on another important part of the emotional vocabulary – evaluative statements that have a certain illocutionary power, designed for a very specific perlocutionary effect, and evaluation is passed through the human emotional sphere of the psyche. Different ways of expressing emotional vocabulary are described, and the most emotional vocabulary is divided into five main groups: emotives – nominatives, emotives – associatives, emotives – expressives, occasional emotives, neutral emotives.In addition, the research focuses on exclamations and phraseology, as the most effective way to convey the full range of emotions (highlighted phrases that describe the state of despair, sadness, dissatisfaction, indignation; phraseological units that characterize joy). The role of different parts of speech is described and the cause-consequential connection with emotionality is indicated. The dominant role of synonyms and artistic paths in the transmission of a positive spectrum of emotions is reflected. The peculiarity of phraseological units, which are the semantic centers of macro- and microtext, is revealed and examples of their application for the translation of emotions and feelings from the English-language artistic discourse are given. Phonetic-orthographic features of emotional elements are processed and structured (repeated repetition of sounds in writing; distribution of sounds by hyphens, expression of phrasal stress by application of italics, replacement of font, underlining, use of a colon). The relationship between a part of the work and the author’s dominant ways of conveying emotions in the work of art is indicated.Key words: expression, phrasema, emotiologies, affectives, semantic basis, illocutionary force, perlocutionary effect, negative connotation, occasional. У статті досліджено концепт емоційності й зіставлено його з поняттям «експресивність». З’ясовано, що емотивність має комплексний характер і синтезує в собі якісні психологічні, літературні, лінгвістичні характеристики. Підсумовано, що доцільно застосовувати поняття емоційно-експресивна лексика (забарвлення) для вираження як причини формування емоції, так і наслідку, що виходить із неї. Наголошено на ще одній важливій частині в рамках емотивної лексики – оцінних висловлюваннях, які володіють певною іллокутивною силою, розраховані на досить конкретний перлокутивний ефект, а оцінка пропускається через людську емоційну сферу психіки. Схарактеризовано різні способи вираження емотивної лексики, а саму емотивну лексику поділено на п’ять основних груп: емотиви-номінативи, емотиви-соціативи, емотиви-експресиви, оказіональні емотиви, нейтральні емотиви.До того ж у науковому дослідженні акцентовано на вигуках і фразеологізмах як на найефектнішному спо-собі передачі всього спектру емоцій (виокремлено фраземи, які описують стан відчаю, смутку, незадоволення, обурення; фразеологічні одиниці, що характеризують радість). Описано роль різних частин мови й вказано на причино-наслідковий зв’язок з емотивністю. Зображено домінівну роль синонімів і художніх троп під час передачі позитивного спектру емоцій. Розкрито особливість фразеологізмів, котрі є семантичними основами, центральними елементами макро- й мікротексту, й наведено приклади їх застосування для трансляції емоцій і відчуття в англомовному художньому дискурсі. Опрацьовано й структуровано фонетико-орфографічні ознаки емоційних елементів (багаторазове повторення звуків на письмі; розподіл звуків дефісом, вираження фразового наголосу шляхом застосування курсиву, заміни шрифту, підкреслення, застосування трикрапки). Вказано на взаємозв’язок частини твору з домінівними способами передачі емоцій автором у художньому творі.Ключові слова: експресія, фразема, емотиологія, афективи, семантична основа, іллокутивна сила, перло-кутивний ефект, негативна конотація, оказіональний.

Аналіз різних варіантів організації навчання у ВНЗ дозволяє зробити висновки, що самостійна робота студентів (СРС) має велике значення у оволодінні знань та навичок для подальшого використання у професійній діяльності. Для досягнення мети якості навчання зможуть допомогти ІКТ у комплексі з традиційними засобами навчання.На наш погляд, можна виділити декілька напрямків самостійної роботи студентів:– організація самостійного вивчення учбового матеріалу та підготовка до здачі заліків із предметів, для яких не проводяться практичні заняття;– консультації викладачів у режимі on-line при виконанні студентами індивідуальних завдань, рефератів, доповідей на конференції, підготовки творчих робіт на конкурси, тощо;– виконання контрольних робіт студентами-заочниками між сесіями;– підготовка студентів-заочників до контролю знань в наступній сесії, що значно підвищує рівень підготовки та якості отриманих знань.Слід відмітити, що поширення засобів організації самостійної роботи для студентів-заочників потребує значної уваги внаслідок того, що така форма навчання передбачає отримання основної частини знань самостійно у відповідності з учбовими планами дисциплін в період між учбовими сесіями. А якщо студент навчиться оволодівати знаннями самостійно, то він зможе й у своїй подальшій діяльності приймати рішення самостійно.Режим on-line у такому випадку відіграє важливу роль в освоєнні навчальних дисциплін, тому що студент може завчасно, не чекаючи чергової сесії, отримати необхідну консультацію у викладача.Для вирішення проблем організації самостійної роботи студентів (СРС) в нашому університеті використовується система дистанційного навчання MOODLE – це середовище, яке дозволяє створити єдиний навчальний простір для студентів і викладачів електронних курсів. Система MOODLE є програмним комплексом для організації дистанційного навчання в мережі Internet. MOODLE розповсюджується безкоштовно як Open Source-проект за ліцензією GNU GPL.В цій системі використовуються наступні елементи курсу: Wiki; глосарій; завдання (відповідь у вигляді файлу); лекція; опитування; тест; форум; чат; анкета та інші.Розглянемо більш докладно елементи курсу.Інтерактивний елемент курсу – модуль «Wiki» – дозволяє будь-якому користувачеві внести на web-сторінку свої доповнення або зміни, додати коментарії, які будуть доступні всім, хто після нього відкриє цю ж сторінку. Студентам, наприклад, пропонується для вивчення і обговорення якийсь блок навчального матеріалу. Кожен студент може вносити зміни, додавати матеріал, коментувати запропоноване іншими студентами. Тобто Wiki – загальне окремо організоване середовище для обговорення якогось питанняГлосарій – форма подання визначень термінів, з якими доведеться працювати. Словник може оновлюватися в міру вивчення курсу і бути єдиним у курсі. А можна зробити окремий для кожної теми. Визначення у глосарії, залежно від його налаштувань, може вносити тільки викладач або можна дозволити студентам доповнювати і уточнювати терміни, додавати свої.Елемент курсу «Глосарій» функціонально пропонує для студентів і викладачів наступні можливості:– терміни в словнику групуються за категоріями;– студент може додавати коментар до запису словника;– коментарі можуть бути оцінені викладачем.Елемент курсу «Завдання» дозволяє організовувати відповідь у вигляді файлу, тексту, поза сайту. Способи подання завдань, їх форми і зміст визначаються тільки викладачем. Ніяких обмежень MOODLE в цьому питанні не визначає. Але їх застосування робить роботу з курсом більш особистою, розширює комунікативні можливості використання Курсу і індивідуалізує роботу студента.«Урок (Лекція)» – інтерактивний виклад навчального матеріалу. Тема розбивається на маленькі блоки і пропонується студентові в «покроковому режимі». В кінці кожного блоку – питання, відповідь на яке відкриває наступну сторінку. Цей модуль дає можливість викласти матеріал під постійним контролем засвоєння. Тому й називаємо цю форму проміжною між елементом і ресурсом – і з теорією познайомили, і отримані знання перевірили.«Опитування» – своєрідна форма для голосування. Питання з декількома варіантами відповідей. Студентові пропонується вибрати, який, на його погляд, правильний, або з яким він згоден. Опитування може бути індивідуальним або анонімним. Залежно від цілей опитування, відповіді студентів можуть показуватися відразу або після того, як на питання дадуть відповідь всі.Від створюваного інтерактивного електронного навчального курсу ми чекаємо можливості отримати зворотний зв’язок. Нам важливо не просто дати студенту певну інформацію, але і знать, як вона засвоєна. Одна з можливостей, що забезпечують зворотний зв’язок (тільки одна з багатьох), це тестування.Модуль «Тест» дозволяє викладачеві проектувати і складати тест із набору питань. Питання тесту і відповіді на них можуть бути перетасовані (розташованими випадковим чином), щоб знизити шахрайство. Питання можуть містити код HTML і зображення. Питання вибираються у випадковий спосіб з наборів (категорій) питань. Викладачі можуть встановити, які питання можуть бути використані в декількох тестах. Питання зберігаються в категоріях для легшого доступу, і категорії можуть бути доступні з будь-якого курсу сайту. Тести автоматично оцінюються і можуть бути переоцінені, якщо питання змінюються. Тести можуть мати термін здачі, після якого вони стають недоступними. Число спроб здачі тесту визначається інструктором. Кожна спроба може залежати від результатів попередньою.Метод виставляння відмітки може використати найвищий бал, останній результат, нижній бал або середній бал.Студенти можуть отримувати відгук на виконаний тест і/або правильні відповіді. Студентам може бути дозволено проглянути результати останньої спроби або не дозволено.Питання можуть вводитися вручну через інтерфейс в MOODLE або імпортуватися в різних форматах.Доступними є такі типи питань: питання з декількома відповідями може підтримувати одну правильну відповідь або декілька; коротка відповідь(слово або фраза); питання, що передбачають відповідь типу «Так/ні»; питання на зіставлення; довільні питання; питання з числовою відповіддю (вказується інтервал); питання із уписуваними відповідями в тексті на місці пропусків.«Форум» – організовано як і будь-який форум в Інтернет – спілкування з авторами. У курсі може бути необмежена кількість форумів. Доступ до них може бути відкритим, а може бути обмеженим. Можна, наприклад, створити окремо форум для викладачів курсу. В кожному форумі – окремі теми для відкритого обговорення різних питань. Теми у форумі створює викладач, якщо в налаштуваннях не обумовлена така можливість для студентів. Кожен запис у форумі – повідомлення із зазначенням автора і часу, коли воно написано. Кожен форум може існувати обмежений проміжок часу або протягом усього курсу. У форумі можуть бути теми для обговорення навчальних питань і просто для спілкування за інтересами.«Чат» схожий на форум, але для обміну повідомленнями користувачі повинні одночасно перебувати на сайті курсу в чаті – спеціально організованому просторі. Своєрідне спілкування в реальному часі багатьох користувачів одночасно. Якщо деяке питання потрібно обговорити всім разом, призначаємо дату і час, коли всі студенти одночасно будуть в курсі – тобто зустрічаємося в чаті.«Анкета» – аркуш із питаннями, що дозволяє отримати інформацію про всіх студентів одночасно. За допомогою цього модуля можна зібрати попередні відомості одразу про всіх студентів на початку навчання і на підставі отриманих даних розділити студентів на групи. У навчальних темах використовується рідко, хоча це хороший спосіб з’ясувати, наприклад, рівень засвоєння матеріалу всіма студентами одночасно, або отримати інформацію про ступінь задоволеності формою викладу матеріалу. Анкети можуть бути персональними і анонімними. Типово в системі тільки одна анкета, питання якої звичайним способом не редагуються. Тому і використовується дуже рідко.Курс «Комп’ютерний навчальний практикум», який у нас викладається на 2 курсі, має деякі особливості викладання – всього 20 аудиторних годин, а СРС – 50 годин, тому ми створили електронний курс в системі дистанційного навчання. Цей курс містить наступні елементи: опорні конспекти лекцій у вигляді навчальних презентацій, методичні вказівки для виконання індивідуальних робіт, самі завдання, тести і елемент курсу «Відповідь у вигляді файлу», за допомогою якого студенти можуть надіслати свої виконанні завдання. Елемент курсу «Форум» дозволяє студенту задати питання викладачу і отримати відповідь.В свою чергу, викладачу система надає наступні можливості:– основний викладач має повний контроль над налаштуваннями курсу, включаючи права доступу для інших учителів курсу;– вибір форматів проходження курсу, наприклад, за тижнями, за темами;– гнучкий комплект функцій – форуми, робочі зошити, тести, ресурси, опитування, анкети, завдання, чати і практикуми;– публікація на домашній сторінці курсу останніх змін;– усі оцінки для форумів, робочих зошитів, тестів і завдань можна проглянути на одній сторінці (і завантажити файл у форматі MS Excel);– повні відомості про входи користувача і відвідування елементів курсу – повний звіт по кожному студентові доступний з діаграмами відвідуваності і деталями по кожному модулю;– використання пошти – копії повідомлень на форумі, відгуки викладачів можуть бути відправлені електронною поштою у форматі HTML або текстовому;– шкала оцінок – учителі можуть самі визначати шкалу оцінок (систему оцінювання) для оцінювання повідомлень на форумах, завдань і робочих зошитів.При роботі з курсом студент має наступні можливості:– отримати звіт про діяльність;– доступ до лекційних матеріалів;– пройти тестування;– отримати результати тестів;– можливість відправити завдання у вигляді файлів;– участь у форумі по дисципліні і можливість поставити питання викладачеві у будь-який час;– можливість побачити оцінку за завданням і коментарі викладача.З досвіду проведення такого курсу можна зробити висновки:студент може вільно розпоряджатися своїм часом;має доступ до лекційних і інших навчально-методичних матеріалів;має можливість відправити «чернетку» завдання для перевірки і отримати попередню оцінку і коментар викладача;викладач має можливість перевірити витрачений час студента на вивчення матеріалів курсу;викладач має можливість попередньо перевірити роботи і не витрачати на це час при прийомі заліку;відгук викладача та отриману оцінку на завдання студент може знайти на своїй сторінці завданняотримана оцінка автоматично заноситься у відомість оцінок.Безумовно, дистанційний курс не в змозі замінити живе спілкування студента і викладача, але допомагає в процесі навчання.Якість дистанційного навчання безпосередньо залежить від компетенції викладача, а також ресурсного рівня (як матеріально-технічної і інформаційно-комунікативної бази, так і кадрового потенціалу – рівня підготовки викладачів для роботи в дистанційних формах навчання). Крім того, важливим показником якості дистанційного навчання є якість учбового матеріалу. Потрібна розробка нових програм курсу інформатики і перегляд концепцій вивчення цього предмета. Необхідно вирішувати проблему технічного оснащення, постачання програмним забезпеченням і підготовки кадрів на державному рівні. Потрібна розробка технологій використання комп’ютерів в учбовій діяльності і суворе дотримання технологічної дисципліни.

НЕІНВАЗИВНІ МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ МЕЛАНОМИ ШКІРИ - У статті описано методику неінвазивної діагностики з використанням спектрофотометричного аналізу (в програмі “Image- J”) цифрових зображень пігментних пухлин шкіри. Встановлено, що спектрофотометричні дані відображають характерні особливості спектральних графіків червоного, зеленого і синього кольорів для злоякісних і доброякісних пігментних пухлин шкіри. Проведено порівняльне зіставлення з іншими методами діагностики: дерматоскопією, SIA-скопією, дерма- тосонографією та ін. Ці неінвазивні, але контактні методи, не доцільно використовувати в скринінгових програмах. Запропонований спосіб спектрофотометричної діагностики цифрових зображень є неконтактним, неінвазивним і може бути реально використаний як скринінговий тест для пігментних пухлин шкіри в системі телемедичних консультацій.

В задачах комп'ютерного зору та обробки зображень часто виникає необхідність проведення процесу зіставлення точок двох зображень, наприклад, для пошуку об'єктів на зображеннях або для відновлення тривимірних геометричних моделей сцени. В той же час, не існує загального методу визначення чітких точкових відповідностей на зображеннях. В роботі запропоновано підхід до визначення пар ключових точок на зображеннях на основі розбиття простору параметрів на регулярну сітку і представлення такої сітки в вигляді просторової хеш-таблиці для прискорення пошуку. Підхід дозволяє визначати стійкі пари ключових точок на двох зображеннях, що дозволяє його використання в задачах стереозору для відновлення тривимірних моделей поверхонь і для пошуку об’єктів на зображеннях. Представлений підхід складається з наступних кроків: визначення ключових точок з використанням дескрипторів; зіставлення ключових точок на основі побудови двовимірного простору параметрів, який формується з розміру і кута орієнтації дескриптора; розбиття простору параметрів на регулярну сітку; побудова хеш-таблиці на основі сітки, в якості значень в комірках хеш-таблиці містяться кількість пар ключових точок з близькими значеннями розміру і орієнтації дескриптора, що відповідають даній комірці; пошук в хеш-таблиці комірки, що міститиме найбільшу кількість точок, така комірка відповідатиме найбільш стійким відповідностям ключових точок на зображеннях. Представлений алгоритм може бути розширений для роботи з довільною кількістю параметрів. Запропонований алгоритм дозволяє проводити зіставлення ключових точок на зображеннях за час O(n).
In tasks of computer vision and image processing, it is often necessary to carry out the process of comparing points of two images, for example, to search for objects in images or to restore three-dimensional geometric models of the scene. At the same time, there is no common method for determining stable point correspondences in images. An approach to determine of key point pairs in the images based on a subdivision of parameter space into regular grid and building a spatial hash table over the grid is proposed. Approach, that is developed, provides to determine strong key point pairs in two images, which makes possible to use it in the stereovision problems to surface reconstruction and for object search in the images. The presented approach consists of a sequence of steps: defining key points using descriptors; matching key points based on the construction of a two-dimensional parameter space, which is formed from the size and orientation angle of the descriptor; partitioning the parameter space into a regular grid; constructing a hash table based on the grid; the values in the cells of the hash table contain the number of pairs of key points with similar values of the size and orientation of the descriptors that correspond to this cell; searching in the hash table of the cell with the greatest number of points, such a cell will correspond to the most stable combinations of key points in the images. The presented algorithm can be extended to work with an arbitrary number of parameters and allows for the mapping of key points on images with a time complexitiy of O(n).

Магістерська робота на тему «Алгоритм кореляційно-екстремального стеження за безпілотним літальним апаратом за даними відеоспостереження» складається з 8 розділів, 83 сторінки, 1 додатку, 60 ілюстрацій по тексту роботи та 20 таблиць. Використано 11 посилань. На сьогоднішній день прогресивний розвиток пілотної та безпілотної авіації, систем управлінням повітряними та наземними об'єктами пересування, створює необхідність у розробці технологій, що виявляють та супроводжують об'єкти у просторі. Найбільш широке застосування вони віднайшли у задачах навігації, космічного моніторингу Землі, забезпечення безпеки, бортових систем, що встановлюються у літаках, гелікоптерах та автомобілях, та охоронних послуг. Необхідність у використання методів виявлення та супроводження зростає у зв’язку з розширенням області застосування БПЛА, що можуть бути об’єктами-правопорушниками. Підвищення ефективності оптико-електронних систем необхідно для задач охорони та захисту закритих територій від несакціонованого проникнення, забезпечення їх приватності від безпілотних літаючих апаратів. Сучасні БПЛА можуть мати не тільки маленькі розміри та високу автономність, але і надзвичайно високу маневреність. Як наслідок, постійно підвищується вимоги комплексів, що обробляють поставлені цілі, а тому це приводить до поліпшення вже існуючих технологій та розробки нових методів і алгоритмів для вирішення поставлених задач. В роботі розглянута розробка та аналіз алгоритм кореляційно-екстремального стеження за безпілотним літальним апаратом за даними відеоспостережень. Метою дослідження є покращення характеристик стеження за малорозмірними БПЛА системою відеоспостереження, шляхом розробки кореляційно-екстремального алгоритма стеження. Об’єкт дослідження – процес стеження за малорозмірними БПЛА системою відеоспостереження. Предмет дослідження – методи стеження за малорозмірними БПЛА за даними відеоспостережень. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання: - провести аналіз сучасних телевізійних систем відеоспостереження; - виконати аналіз кореляційно-екстремальних методів зіставлення зображень; - розглянути можливості застосування метода калманівської фільтрації для стеження за точковими цілями; - розробити алгоритм кореляційно-екстремального стеження за малорозмірним БПЛА на основі методу калманівської фільтрації; - оцінити ефективність розробленого алгоритму за допомогою статичного моделювання на ЕОМ;. - розглянути можливості практичної реалізації розробленого алгоритму.
The topic of master thesis is “Algorithms for correlation-extreme tracking of an unmanned aerial vehicle based on video data”. The research work consists of 8 paragraphs, 83 pages, 60 illustrations and 20 tables. In total, 11 references links were used. Nowadays, the progressive development of pilot and unmanned aerial vehicles, air and ground control systems, creates a need to develop technologies that detect and watch/tracks objects. They are most widely used in navigation, space monitoring, security, on-board systems installed in aircraft, helicopters and cars, and security services. The need for detection and tracking methods is growing due to the expansion of the scope of UAVs using and as a result the exceeding of the limits which are allowed. Improving the efficiency of optoelectronic systems is necessary for the tasks of protection and defense of closed areas from unauthorized intrusion, ensuring their privacy from unmanned aerial vehicles. Modern UAVs can have not only small size and high autonomy but also extremely high maneuverability. As a result, the requirements of systems that process the set goals are constantly increasing, and therefore it leads to the improvement of existing technologies and the development of new methods and algorithms for solving these aims. The research work considers the development and analysis of an algorithm for correlation-extreme tracking of an unmanned aerial vehicle based on video data. The aim of the work is to improve the characteristics of tracking UAVs by video system surveillance, by developing a correlation-extreme tracking algorithm. The research object is the process of monitoring UAVs by the video surveillance system. The research subject is the methods of tracking UAVs by the video surveillance system. To achieve these goals have been resolved following tasks: - to analyze modern television video surveillance systems; - to analyze correlation-extreme methods of image comparison; - to consider the possibility of applying the method of Kalman filtering for UAVs tracking; - to develop an algorithm for correlation-extreme tracking of an unmanned aerial vehicle based on video data; - to evaluate the effectiveness of the developed algorithm using static simulation on a computer; - to consider the possibilities of practical implementation of the developed algorithm.
Магистерская работа на тему «Алгоритм корреляционно-экстремального слежения за беспилотным летательным аппаратом по данным видеонаблюдения» состоит из 8 разделов, 83 страницы, 1 приложения, 60 иллюстраций по тексту работы и 20 таблиц. Использовано 11 ссылок. На сегодняшний день прогрессивное развитие пилотной и беспилотной авиации, систем управлением воздушными и наземными объектами передвижения, создает необходимость в разработке технологий, обнаружения и сопровождающие объектов в пространстве. Наиболее широкое применение они нашли в задачах навигации, космического мониторинга Земли, обеспечения безопасности, охранных услуг, бортовых систем, устанавливаемых в самолетах, вертолетах и автомобилях. Необходимость в использовании методов обнаружения и сопровождения растет в связи с расширением области применения БПЛА, которые могут быть объектами-правонарушителями. Повышение эффективности оптико-электронных систем необходимо для задач охраны и защиты закрытых территорий от несакционованого проникновения, обеспечение их конфиденциальности от беспилотных летательных аппаратов. Современные БПЛА могут иметь не только маленькие размеры и высокую автономность, но и чрезвычайно высокую маневренность. Как следствие, постоянно повышается требования к системам, обрабатывающих поставленные цели, а потому это приводит к улучшению уже существующих технологий и разработки новых методов и алгоритмов для решения поставленных задач. В работе рассмотрена разработка и анализ алгоритма корреляционно-экстремального слежения за беспилотным летательным аппаратом по данным видеонаблюдения. Целью исследования является улучшение характеристик слежения за малоразмерными БПЛА системой видеонаблюдения, путем разработки корреляционно-экстремального алгоритма слежения. Объект исследования - процесс слежения за малоразмерными БПЛА системой видеонаблюдения. Предмет исследования - методы слежения за малоразмерными БПЛА по данным видеонаблюдения. Для достижения поставленной цели необходимо решить следующие задачи: - провести анализ современных телевизионных систем видеонаблюдения; - выполнить анализ корреляционно-экстремальных методов сопоставления изображений; - рассмотреть возможности применения метода калмановской фильтрации для слежения за точечными целями; - разработать алгоритм корреляционно-экстремального слежения за малоразмерным БПЛА на основе метода калмановской фильтрации; - оценить эффективность разработанного алгоритма с помощью статического моделирования на ЭВМ ;. - рассмотреть возможности практической реализации разработанного алгоритма.