Готові списки джерел за темами / Знання професійні

Добірка наукової літератури з теми "Знання професійні"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Зміст

Статті в журналах
Дисертації
Книги
Частини книг
Тези доповідей конференцій
Звіти організацій

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Знання професійні".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Знання професійні"

Mudryk, Alla, та Oksana Kykhtuik. "ДО ПИТАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЮРИСТА". Psychological Prospects Journal, № 35 (3 серпня 2020): 83–100. http://dx.doi.org/10.29038/2227-1376-2020-35-83-100.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті здійснено аналіз основних підходів, у межах яких вивчається професійна компетентність юриста. Описано феномени «компетентність», «професійна компетентність». На основі теоретико-методологічного аналізу наукової літератури узагальнено основні характеристики юридичної діяльності. Розглянуто психологічні особливості діяльності юриста, визначено систему особистісних якостей юриста, що зумовлюють ефективність професійної діяльності. Окреслено особливості формування професійної компетентності фахівця. Розглянуто компоненти особистості юриста, сукупність яких спрямовано на вдосконалення професійної діяльності. Зазначено, що професійна компетентність юриста характеризується сформованістю цілісного комплексу знань, умінь та навиків, психологічних якостей, професійних можливостей. Зазначено, що професійно-компетентна особистість – це особлива конкретизація категорії «особистість». Особистість фахівця являє собою систему певних психологічних властивостей та рис, які є необхідними для ефективного виконання професійної діяльності; професійно-компетентна особистість характеризує людину як фахівця, котрий має достатні професійні знання, уміння, навички, професійну зацікавленість, професійний інтерес і здібності, професійний підхід та професійне ставлення до своєї праці й спроможний ефективно реалізовувати професійну діяльність та передбачати її наслідки; професійно-компетентна особистість володіє відповідними професійними знаннями та вміннями (які визначають результативність професійної діяльності), а також комплексом професійно важливих якостей (сукупність психологічних якостей особистості, що визначають успішність навчання та ефективне виконання професійної діяльності), що в сукупності дають змогу людині реалізувати себе як професіонал. Запропоновано власне визначення професійної компетентності фахівця юридичної сфери діяльності, розкрито її структуру, де основними складовими компонентами є загальнокультурна компетентність; особистісно-мотиваційна компетентність; практично-діяльнісна компетентність; спеціальна; професійно-правова компетентність; персональна (особистісна) компетентність; комунікативна компетентність; психологічна компетентність; соціально-психологічна компетентність; соціальна-перцептивна компетентність; аутокомпетентність.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

МАЗУРЕНКО, Юлія. "КРИТЕРІЇ, ПОКАЗНИКИ ТА РІВНІ СФОРМОВАНОСТІ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ АВІАЦІЙНИХ ІНЖЕНЕРІВ-МЕХАНІКІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ КОМУНІКАЦІЇ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 23, № 4 (26 березня 2021): 213–24. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v23i4.603.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті визначено критерії та показники готовності майбутніх авіаційних інженерів-механіків до професійної комунікації відповідно до компонентної структури. Аналіз теоретичних джерел дозволив виокремити мотиваційно-ціннісний, когнітивно-праксеологічний, рефлексивно-корегувальний компоненти. Для вимірювання мотиваційно-ціннісного компоненту обрано спонукальний критерій. Обґрунтовано, що до показників спонукального критерію відносяться розуміння цінності спілкування у процесі виконання професійної діяльності, пізнавальний інтерес до вивчення рідної та іноземної мови, умотивованість майбутніх авіаційних інженерів-механіків до оволодіння професійною комунікацією. Запропоновано змістово-діяльнісний критерій для вимірювання когнітивно-праксеологічного компоненту, що характеризується показниками: знання професійної комунікації та професійні комунікативні уміння. До знань професійної комунікації включено знання про авіаційний дискурс, знання фахової термінології та професійної мови, знання комунікативних стратегій для ефективної комунікації. Визначено наступні групи професійних комунікативних умінь авіаційних інженерів-механіків: інформаційно-комунікативні, інтерактивні, перцептивні. Для рефлексивно-корегувального компоненту запропоновано оцінний критерій з показниками: сформованість потреби у самоаналізі професійної комунікації, прагнення до подолання комунікативних бар’єрів, здатність до самоосвіти та самовдосконалення у оволодінні рідною та іноземними мовами. На основі визначеної компонентної структури, критеріїв та показників здійснено поділ на рівні сформованості готовності майбутніх авіаційних інженерів-механіків до професійної комунікації: низький, середній, високий.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Gomonyuk, Elena. "Формування професійних цінностей майбутніх педагогів у позааудиторній роботі закладів вищої освіти". Освітній простір України, № 13 (28 вересня 2018): 139–46. http://dx.doi.org/10.15330/esu.13.139-146.

Повний текст джерела

Анотація:

Однією з головних вимог сучасної вищої освіти є поєднання навчального процесу з позааудиторною роботою студентів. Адже позааудиторна робота як невід’ємна частина особистісного зростання майбутнього педагога сприяє удосконаленню його професійно-педагогічної культури, розвитку професійно важливих якостей цінностей, особистісному становленню та виробленню власної педагогічної позиції. Сама природа феноменів “професійні цінності”, “особистісний зміст” визначає неможливість прямого запозичення або приєднання до ціннісно-смислових установок інших суб’єктів або прийнятих у професійних колах, суспільстві. Специфіка процесу засвоєння ціннісного змісту, а саме те, що цінності й зміст не передаються тим самим шляхом, що й знання, уміння, навички, визначає необхідність пошуку нетрадиційних освітніх технологій, спрямованих на засвоєння специфічного ціннісного знання, що сприяє становленню особистісної “ціннісної картини світу” і педагогічної реальності, зокрема активної реконструкції, аналізу та поетапної корекції змісту цінностей професійної діяльності майбутнього педагога убік прийняття їхнього гуманістичного змісту. Тому професійні цінності педагога мають зливатися з загальнолюдськими і національними цінностями.У статті розглянуто особливості формування професійних цінностей майбутніх педагогів у позааудиторній роботі закладів вищої освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Tkachuk, Dmytro. "СТРУКТУРА ПРОФЕСІЙНОЇ ГОТОВНОСТІ ІНСПЕКТОРІВ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ ДО ІДЕНТИФІКАЦІЇ ОСІБ І ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ". Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, № 16 (14 листопада 2018): 87–94. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.16.87-94.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкрито суть, структуру й особливості змісту професійної готовності інспекторів прикордонної служби до ідентифікації осіб і транспортних засобів. З’ясовано, що це професійно важлива особистісна властивість, що охоплює ціннісне ставлення інспектора до ідентифікації у пунктах пропуску, а також знання технології, методів і засобів ідентифікації осіб і транспортних засобів, професійно-особистісні якості та уміння, необхідні для належного здійснення цього процесу в пунктах пропуску через державний кордон. У структурі професійної готовності інспекторів прикордонної служби до ідентифікації осіб і транспортних засобів виокремлено три компоненти. Ціннісно-особистісний компонент охоплює професійні ціннісні орієнтації військовослужбовця Державної прикордонної служби, професійно-важливі якості (професійна спостережливість, пам’ять, уважність, високу продуктивність і стійкість до надмірних навантажень), професійну спрямованість та мотиви професійної діяльності. Когнітивно-пізнавальний компонент охоплює предметні (габітоскопія, теорія ідентифікації) і спеціальні (організація та здійснення ідентифікації у пунктах пропуску) знання. Операційно-діяльнісний компонент охоплює комплекс умінь, необхідних для організації та здійснення ідентифікації осіб і транспортних засобів у пунктах пропуску. Узагальнено, що під час прикордонного контролю інспектор прикордонної служби повинен уміти досліджувати зовнішність (фотокартка в документі; опис зовнішності в паспорті, в орієнтировках), документи (закордонні паспорти чи документи, що їх замінюють, документи, що посвідчують особу, та документи, що підтверджують мету подорожі), почерк, звертаючи увагу на підпис власника в паспорті, в декларації та інших документах, на сліди руки (відбитки нігтьових фаланг). Зміст професійної готовності інспекторів прикордонної служби до ідентифікації осіб і транспортних засобів розкрито з урахуванням специфіки організації і здійснення ідентифікації, необхідних теоретичних знань, методів та засобів ідентифікації, що забезпечують високу ефективність паспортного контролю.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

O.M., Iyevlyev, and Chorna I.I. "CRITERIA FOR FORMATION OF PROFESSIONAL MOBILITY OF FUTURE TEACHERS STUDYING ECONOMIC SPECIALTIES." Collection of Research Papers Pedagogical sciences, no. 95 (August 2, 2021): 92–97. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2021-95-13.

Повний текст джерела

Анотація:

The article defines and characterizes the criteria (motivational-value, cognitive-activity, personal creative, communicative-foreign) indicators and levels of professional mobility of future teachers studying in economic specialties. It is determined that such criteria as motivational-value, cognitive-activity, personal-creative and communicative-foreign language play a significant role in the formation of professional mobility of the future teacher of higher education. An attempt is made to draw attention to the components of the structure of professional mobility of the future teacher of higher education. The following criteria are considered: motivational and value (awareness of the importance of mastering a large amount of knowledge for effective professional activity of the future teacher; the presence of values for constant updating of knowledge acquired in the learning process to achieve success in professional activities; skills in future professional activities for career growth); cognitive-activity (possession of professionally significant knowledge in the field of their specialty at the international level; possession of professional terminology; familiarity with the methods of performing professional tasks using professionally important knowledge and skills); personal and creative (focus on self-development and self-improvement through awareness of the need to solve professional problems of greater complexity; free mastery of the profession in the form of creative use of acquired general and professional; willingness to produce new ideas, ability to make quick creative decisions); communicative-foreign language (availability of priority ideas about communicative processes in teaching; possession of means of verbal and nonverbal communication in a foreign language within professional activities; the ability to find and process foreign authentic professional sources to obtain information at the international level). It is determined that the possession of professionally important knowledge and the acquisition of new knowledge in the professional field in accordance with these components will help future teachers of higher education to achieve a high level of professional mobility, which in turn will affect the outcome and quality of training. A professionally mobile future teacher must be ready for professional communication, speak a foreign language to advance in his career; able to adapt to the needs of society, solve problem situations; establish professional contacts with colleagues; take into account cooperation with research and teaching staff at the international level; have knowledge of information technology; navigate in computer technology, work on the Internet, use e-mail, Web platforms; to have knowledge of culture, to be able to behave correctly in the professional sphere.Key words: professional mobility, criteria, indicators, teacher, teaching (pedagogical) activity, profession-al-pedagogical mobility. У статті визначено та охарактеризовано критерії (мотиваційно-ціннісний, когнітивно-діяльнісний, особистісно-креативний, комунікативно-іншомовний), показники та рівні сформованості професійної мобільності майбутніх викладачів, що навчаються на економічних спеціальностях. Визначено, що такі критерії, як мотиваційно-ціннісний, когнітивно-діяльнісний, особистісно-креативний та комунікативно-іншомовний, відіграють значну роль у формуванні професійної мобільності майбутнього викла-дача закладу вищої освіти. Зроблено спробу привернути увагу до складових компонентів структури професійної мобільності майбутнього викладача закладу вищої освіти. Розглянуто критерії, до яких віднесено мотиваційно-ціннісний (усвідомлення важливості опанування великої кількості знань для ефективної професійної діяльності майбутнього викладача; наявність ціннісних орієнтирів на постійне оновлення набутих у процесі навчання знань для досягнення успіху у професійній діяльності; бажання ефективно використовувати професійно значущі знання, вміння та навички у майбутній професійній діяльності для кар’єрного росту); когнітивно-діяльнісний (володіння професійно-значущими знаннями у галузі своєї спеціальності на міжнародному рівні; володіння професійною термінологією; обізнаність із методами виконання професійних завдань із застосуванням професійно важливих знань та вмінь); особистісно-креативний (орієнтація на саморозвиток та самовдосконалення через усвідомлення необхідності вирішувати професійні завдання більшої складності; вільне оволодіння професією у формі творчого використання набутих загальних та професійних навичок; готовність до продукування нових ідей, здатність приймати блискавичні творчі рішення); комунікативно-іншомовний (наявність пріори-тетних уявлень про комунікативні процеси у викладацькій діяльності; володіння засобами вербальної та невербальної комунікації іноземною мовою у межах професійної діяльності; здатність знаходити та опрацьовувати іншомовні автентичні професійні джерела для отримання інформації міжнародного рівня). Визначено, що володіння професійно важливими знаннями та засвоєння нових знань у професійній галузі відповідно до цих компонентів допоможе майбутньому викладачу закладу вищої освіти досягти високого рівня професійної мобільності, що вплине на результат та якість підготовки майбут-ніх фахівців. Професійно мобільний майбутній викладач має бути готовим до професійного спілкування, володіти іноземною мовою для просування у своїй кар’єрі; спроможним пристосовуватись до потреб соціуму, вирішувати проблемні ситуації; встановлювати професійні контакти з колегами; вра-ховувати співпрацю з науково-педагогічними працівниками на міжнародному рівні; володіти знаннями з інформаційних технологій; орієнтуватись у комп’ютерних технологіях, працювати у мережі Інтернет, користуватись електронною поштою, вебплатформами; володіти знаннями культури, вміти правильно поводитись у професійній сфері.Ключові слова: професійна мобільність, критерії, показники, викладач, викладацька (педагогічна) діяльність, професійно-педагогічна мобільність.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

ЛАПІНА, Марина. "ФОРМУВАННЯ ОПЕРАЦІЙНИХ КОМПОНЕНТІВ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ФАХІВЦІВ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (квітень 2020): 341–48. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-1-341-348.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено актуальній проблемі формування професіоналізму фахівців соціономічних професій, зокрема особистісної компетентності, яка є найважливішою частиною фахової майстерності педагогів, психологів, соціальних працівників, фахівців системи МВС тощо. Метою статті є створення психолого-педагогічної програми формування операційних компонентів особистісно-професійної компетентності фахівців соціальної сфери за допомогою методів соціального проєктування. У статті зазначено, що операційний компонент професійної компетентності становлять професійно-важливі якості фахівців соціальної сфери, безпосередньо пов'язані з реалізацією фахової діяльності та належні до різних рівнів психологічної структури особистості, а саме: сталі професійні знання, комунікативні, конфліктологічні, інформаційні компетенції фахівців, якості самоорганізації та самоконтролю, стресостійкість та вміння керувати своїми емоціями. Зміст психолого-педагогічної програми формування операційного компонента особистісно-професійної компетентності складають методи активного практикоорієнтованого творчого опанування психолого-педагогічними та конфліктологічними знаннями, методи активного соціально-психологічного навчання, а саме групового психологічного тренінгу із використанням вправ з розвитку здібностей саморегуляції та аутотренінгу. Запропонований контроль ефективності програми через використання методів психодіагностики відповідних професійно-важливих якостей фахівців. Очікуваними результатами реалізації програми формування операційних складників компетентності є отримання сталих соціально-гуманітарних знань, психолого-педагогічного мислення, комунікативних та організаторських навичок фахівців соціальної сфери, здатність керувати своїми емоціями та розвиток індивідуальних якостей стресостійкості в допомагаючий діяльності для збереження психічного здоров’я фахівця. Викладена програма формування операційних компонентів особистісної компетентності є спробою технологізації процесу професійного навчання задля отримання високої якості освіти та стабільного спрямованого розвитку інструментальних компонентів професіоналізму фахівців соціальної сфери. Ключові слова: фахівці професій соціальної сфери, професійна компетентність, операційні компоненти особистісно-професійної компетентності, психолого-педагогічна програма, активне практикоорієнтоване навчання, психологічний тренінг.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тимченко, Руслана. "ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ДОКУМЕНТОЗНАВЦІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ФАХОВИХ ДИСЦИПЛІН". Society. Document. Communication, № 8 (10 лютого 2020): 284–97. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2019-8-284-297.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена дослідженню професійної підготовки майбутнього документознавця в процесі навчання. Професійна освіта розглядається як найважливіша передумова науково-технічного прогресу, що спрямована на досягнення загального рівня професіоналізму суспільства та служить засобом формування, розвитку та самоствердження особистості. Схарактеризовано основні невирішені проблеми, що стосуються професійної підготовки майбутніх фахівців та сучасний стан системи професійної підготовки фахівців з документознавства в закладах вищої освіти. Здійснено аналіз освітньої програми щодо підготовки документознавців та розглянуто детальний перелік компетентностей майбутнього фахівця в межах спеціальності «Професійна освіта (Документознавство)». З’ясовано, що відповідно до міжнародних підходів та вимог роботодавців, а також для полегшення мобільності студентів, відбулося укрупнення спеціальностей. Здійснений аналіз свідчить, що актуальним питанням сьогодення в Україні є рівень і якість підготовки майбутніх фахівців зі спеціальності «Професійна освіта (Документознавство)», які б мали не тільки професійні знання, уміння і навички, а й вирізнялися мобільністю та конкурентоспроможністю. Доведено, що професійна підготовка є сукупністю властивостей суб’єкта діяльності, яка визначає його професійний рівень властивостей як суб’єкта діяльності, професійний рівень компетентності і дозволяє йому демонструвати певну соціальну цінність та відповідати потребам і можливостям ринку праці. А також визначає готовність до діяльності, адекватної здібностям та кваліфікації в системі соціопрофесійних відношень, здатність нести особисту соціальну і професійну відповідальність за прийняття рішень..

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Колосова, С. В., та Ю. В. Сирова. "ЦІННІСНІ ОРІЄНТИРИ ФОРМУВАННЯ ДУХОВНОЇ КУЛЬТУРИ В МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ЯК СКЛАДОВА ПРОФЕСІЙНОГО ІМІДЖУ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 96, № 3 (29 червня 2020): 158–67. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-96-3-158-167.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті висвітлено окремі аспекти формування духовної культури майбутніх вихователів як складової частини іміджу педагога. Розкрито основні компоненти професійного іміджу педагога: природні якості (комунікабельність, емпатійність, рефлексійність, красномовність); якості, сформовані внаслідок виховання та навчання (морально-етичні уявлення, психологічне здоров’я, комунікаційні навички, духовна культура); життєвий і професійний досвід. Встановлено, що імідж вихователя в наукових дослідженнях розглядають у контексті проблем формування індивідуального стилю педагога і визначено як якісну характеристику особистості, яка сприяє прояву її внутрішніх установок, особистісних і професійних якостей, життєвих позицій, духовної культури. Здійснено аналіз різних поглядів на проблему формування духовності особистості. З’ясовано, що духовна культура залежить від психологічних особливостей особистості, її моральних цінностей, пов’язана з оціночними категоріями та з загальною культурою. Узагальнено основні ціннісні орієнтири формування духовної культури майбутніх фахівців дошкільного профілю: гуманістичні цінності (толерантність, емпатія, альтруїзм, перцепція); моральні цінності (совість, гідність, чесність, повага, правдивість, справедливість); професійні цінності (працелюбність, відповідальність, професійні знання та навички, педагогічний такт, професійна етика); самоосвітні цінності (рефлексія, прагнення до пізнання світу, себе, сенсу та призначення свого життя). Встановлено, що цілеспрямована робота по формуванню ціннісних орієнтирів в процесі фахової підготовки сприяє розвитку професійно-особистісної компетентності майбутніх педагогів дошкільного профілю.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Шпак, І. О. "ЗМІСТ ПІДГОТОВКИ ВИКЛАДАЧІВ ДИСЦИПЛІН ЕКОНОМІЧНОГО ПРОФІЛЮ ДО ВИКОРИСТАННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ". Теорія та методика навчання та виховання, № 50 (2021): 183–92. http://dx.doi.org/10.34142/23128046.2021.50.17.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано зміст підготовки викладачів дисциплін економічного спрямування до реалізації педагогічних технологій. З’ясовано, що для ефективного використання педагогічних технологій викладачі дисциплін економічного циклу повинні опанувати такими професійно значущими уміннями, як: інтелектуальні; організаторсько-конструктивні; інформаційно-гностичні; методичні; комунікативні. Доведено, що особистісно-професійні якості викладачів суттєво впливають на вибір напрямів здійснення ними професійної діяльності, сприяють забезпеченню творчого характеру вирішення професійних завдань. Найбільш значущими особистісно-професійними якостями щодо ефективного використання викладачами педагогічних технологій уважаються такі: цілепокладання, вміння відповідати за свої дії, активність й ініціативність, професійна креативність, уміння спілкуватися, емоційна стійкість, енергійність, здатність до ризику, до рефлексії. Взагалі, підготовка викладачів дисциплін економічного циклу до використання педагогічних технологій виступає обов’язковою складовою вдосконалення їхнього професіоналізму, котрий спрямовано на підвищення якості професійної діяльності, самореалізацію на особистісному та професійному рівні, поступовий розвиток професійних якостей. Готовність викладачів дисциплін економічного циклу до використання педагогічних технологій визначено в якості стійкого інтегративно особистісного утворення педагога, яке включає як професійні мотиви, цілі, цінності, знання та уміння, так і особистісні якості, котрі сприяють ефективному навчанню здобувачів вищої освіти в галузі економіки. Виходячи з цього, викладачеві дисциплін економічного циклу необхідно знати суть педагогічних технологій, їхні можливості та доцільність використання в освітньому процесі й специфіку їх реалізації у ході викладання економічних дисциплін. Отже, проведене дослідження підтверджує висновки науковців про те, що всі структурні складові готовності викладачів економічних дисциплін до успішного використання педагогічних технологій виступають взаємопов’язаними та взаємозумовленими між собою та однаково важливими для організації професійно-педагогічної діяльності у закладах вищої освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Yekhalov, V. V., та O. V. Kravets. "Принцип міждисциплінарної інтеграції та апріорної мотивації в медицині невідкладних станів". EMERGENCY MEDICINE, № 6.69 (21 жовтня 2015): 117–19. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.6.69.2015.78677.

Повний текст джерела

Анотація:

Професійна характеристика лікаря медицини невідкладних станів передбачає глибокий рівень інтегративних знань. Дидактичним способом їх формування є застосування в навчанні цілісної системи лекцій, семінарських та практичних знань, що інтегрують загальні професійні знання та навички. Це досягається ступінчастістю міжпредметних завдань та цільовою апріорною мотивацією. Такий підхід дає можливість використовувати знання та вміння в конкретних (здебільшого нестандартних) клінічних ситуаціях, формує відповідність фахівця соціальному замовленню.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Дисертації з теми "Знання професійні"

Бабенко, І. "Роль навчальної практики у формуванні професійної спрямованості майбутніх фахівців". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/21796.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Гриб, Олег Герасимович, Оксана Миколаївна Довгалюк та Т. В. Блощенко. "Особливості оцінки лабораторного практикуму студентів енергетичних спеціальностей". Thesis, Харківська національна академія міського господарства, 2010. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/32556.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Томілін, Олександр Михайлович. "Організація сучасного навчального дискурсу у процесі викладання англійської мови". Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/20156.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Болотова, Вікторія Олександрівна, та Тетяна Михайлівна Байдак. "Атестація науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/42571.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Марченко, Олександр Олександрович. "Критерії сформованості професійно-особистісного іміджу майбутніх інженерів-механіків". Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/15517.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Польшина, Ю. Ю. "ПРОФЕСІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА". Thesis, ХНПУ імені Г. С. Сковороди, Видавництво «Мітра», 2015. http://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/1002.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Медведєва, А. Ю. "Значення конкурсів у професійній майстерності стилістів". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2019. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/13706.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Хурса, Михайло Михайлович. "ОБ’ЄКТИВНЕ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ЯК ОСНОВА ЯКІСНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ". Thesis, Полтава : ПУЕТ, 2016. http://dspace.puet.edu.ua/handle/123456789/3565.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Шульга, А. В. "Формування психологічної готовності студентів-психологів до професійної діяльності". Thesis, НТУ "ХПІ", 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/6830.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ковальов, В. О. "Формування професійної діяльності майбутнього спеціаліста засобами спеціальної направленої фізичної підготовки". Thesis, КНТУ, 2014. http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/handle/123456789/6552.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Книги з теми "Знання професійні"

Пікельна, Валерія Семенівна. Педагогічна культура як важливий чинник професійної компетентності майбутнього вчителя технології. СПД Залозний В. В., 2012. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4750.

Повний текст джерела

Анотація:

Визначено три групи характеристик в понятті «педагогічна культура вчителя» : а) загальнолюдські якості, що включають в себе: належний рівень розвитку мовлення; добре здоров’я; достатньо високий рівень інтелектуального розвитку фахівця ; б) професійні якості - любов до своєї праці, повага до людей праці, професійна компетентність, методичні уміння (йдеться не тільки про необхідність доброго володіння професійними знаннями, але й про уміння передати ці знання своїм учням), прагнення до самоудосконалення та вміння організовувати власну самоосвіту; в) моральні якості особистості, до яких відносяться: моральна чистота, доброзичливість, духовність, людяність, чесність, організованість, відповідальність.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дороніна, Тетяна Олексіївна. Теорія і практика вищої професійної освіти в Україні. Криворізький державний педагогічний університет, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3001.

Повний текст джерела

Анотація:

Навчальний посібник із дисципліни «Теорія і практика вищої професійної освіти в Україні» укладений з огляду на освітньо-професійну програму підготовки магістрів зі спеціальності 011 «Освітні, педагогічні науки» галузі знань 01 «Освіта/Педагогіка». Посібник репрезентує один із варіантів теоретичного викладу матеріалу, що відображає сучасний стан вищої (професійної) освіти в Україні, визначає вектори її розвитку та окреслює найбільш проблемні аспекти функціонування вітчизняної системи вищої професійної (педагогічної) освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дороніна, Тетяна Олексіївна. Теорія і практика вищої професійної освіти в Україні. Методичні рекомендації до практичних занять магістрантів; спеціальність: 011 Освітні, педагогічні науки. Криворізький державний педагогічний університет, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3002.

Повний текст джерела

Анотація:

Методичні рекомендації до практичних занять магістрантів із дисципліни «Теорія і практика вищої професійної освіти в Україні» укладені з огляду на освітньо-професійну програму підготовки магістрів зі спеціальності 011 «Освітні, педагогічні науки» галузі знань 01 «Освіта/Педагогіка». Видання містить інструктивно-методичні матеріали до семінарських занять та самостійної роботи магістрантів, орієнтовний перелік екзаменаційних питань, варіанти тестових випробувань та список рекомендованих для вивчення джерел.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дороніна, Тетяна Олексіївна. Теорія і практика вищої професійної освіти в Україні. Навчально-методичний комплекс; спеціальність: 011 Освітні, педагогічні науки. Криворізький державний педагогічний університет, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3003.

Повний текст джерела

Анотація:

Навчально-методичний комплекс із дисципліни «Теорія і практика вищої професійної освіти в Україні» укладений з огляду на освітньо-професійну програму підготовки магістрів зі спеціальності 011 «Освітні, педагогічні науки» галузі знань 01 «Освіта/Педагогіка». Видання містить навчальну програму курсу, розширений план лекцій, інструктивно-методичні матеріали до семінарських занять та самостійної роботи магістрантів, орієнтовний перелік екзаменаційних питань, варіанти тестових випробувань та список рекомендованих для вивчення джерел.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Шарманова, Н. М. Мова професійного спілкування. КНУ, 2014. http://dx.doi.org/10.31812/0564/372.

Повний текст джерела

Анотація:

У навчальному посібнику представлено систему теоретичної і практичної підготовки майбутнього фахівця з курсу “Українська мова (за професійним спрямуванням)”. Задля поглиблення студентами знань з української мови з урахуванням профілю підготовки та специфіки використання у професійній діяльності основних засад культури фахової мови подано теоретичний і практичний блоки. Розроблений за кредитно-модульною системою посібник передбачає підвищення загального мовного рівня майбутнього спеціаліста, розширення й удосконалення знань з ділового усного й писемного мовлення, допомогу в оволодінні мовною культурою професійного спілкування як складовою загальнонаціональної культури. Навчальний посібник призначений для студентів, викладачів вищих навчальних закладів, усіх, хто цікавиться проблемами мови й фахової мовної комунікації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ткаченко, Олена Андріївна. Основи самостійного вивчення курсу «Психологія» : навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності «Хореографія». КПІ ДВНЗ «КНУ»; ТОВ ВНП «Інтерсервіс», 2015. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2041.

Повний текст джерела

Анотація:

Навчальний посібник призначений для ґрунтовного самостійного оволодіння навчальним курсом «Психологія» студентами вищих навчальних закладів, які навчаються за спеціальністю «Хореографія». У посібнику наведено питання для підготовки, рекомендована література, загальні дані про зміст базових тем, вправи та практичні задачі для самостійної роботи, завдання для підготовки до тестового контролю. Зміст переважної більшості представлених вправ і практичних задач мають пряме професійне спрямування, що дозволить студентам при їх виконанні не тільки систематизувати й поглибити теоретичні знання, сформувати практичні прийоми та навички, а й усвідомити важливість їх засвоєння для успішного виконання професійної діяльності. Запропоновані завдання відповідають різним рівням складності, що надає студентам можливість вибору, у відповідності до їхнього рівня інтелектуальної активності (репродуктивного, продуктивного, творчого), пізнавальних здібностей, інтересів та потреб. Навчальний посібник буде корисним для викладачів і студентів вищих навчальних закладів, хореографів різного професійного спрямування, практичних психологів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Курова, Анастасія Володимирівна. Загальна психологія. Одеса : Фенікс, 2019. http://dx.doi.org/10.32837/11300.14362.

Повний текст джерела

Анотація:

Навчально-методичний посібник з курсу «Загальна психологія» розроблений як вступ до спеціальності для студентів І курсу відповідно до навчального плану і складається з навчальної програми курсу, питань до практичних занять, питання для підготовки до заліку, завдань для самостійної роботи, списку рекомендованої літератури. Дисципліна «Загальна психологія» ознайомить студентів з основними термінами, підходами, теоретичними концепціями та поняттями стосовно сутності дисципліни загальної психології, допоможе отримати теоретичні знання та практичні уміння з метою ефективного їх застосування в практичній діяльності, на роботі, в тому числі в соціальних службах, у сфері освіти або у силових правоохоронних органах, що сприяє формуванню професійної самосвідомості щодо використання психологічних знань у майбутній професії. Матеріали призначені для студентів факультету психології, політології та соціології Національного університету «Одеська юридична академія», які навчаються за спеціальностями «соціологія», «психологія» та «політологія».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Шимко, Ія Миколаївна, Тамара Григорівна Василюк та Ілля Олександрович Лисоконь. Методичні рекомендації до написання, оформлення та захисту курсових і кваліфікаційних робіт здобувачів вищої освіти освітнього ступеня «бакалавр» і «магістр» кафедри соціальної педагогіки і соціальної роботи. Кривий Ріг : КДПУ, 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4306.

Повний текст джерела

Анотація:

У розроблених методичних рекомендаціях визначено загальні положення, вимоги до змісту, структури, обсягу, оформлення курсових і кваліфікаційних робіт, висвітлено порядок контролю за їх виконанням та підготовкою до захисту здобувачів вищої освіти освітнього ступеня «бакалавр» галузі знань 23 Соціальна робота, спеціальності 231 Соціальна робота, освітньо-професійної програми «Соціальна робота», спеціалізації «Соціальна педагогіка» та освітнього ступеня «магістр» галузі знань 01 Освіта/Педагогіка, спеціальності 011 Освітні, педагогічні науки, освітньо-професійної програми «Соціально-педагогічна робота з дітьми та молоддю»

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Лісовенко, Анна, та Вікторія Бедан. Психофізіологія: практикум (для самостійної підготовки здобувачів вищої освіти факультету психології, політології та соціології). Національний університет "Одеська юридична академія", 2021. http://dx.doi.org/10.32837/11300.14416.

Повний текст джерела

Анотація:

Практикум з курсу «Психофізіологія» розроблено в допомогу до самостійної роботи здобувачів вищої освіти та відповідно до навчального плану і складається з навчальної програми курсу, методичних матеріалів, практичних завдань, тестових завдань для підготовки і проведення практичних занять, підготовки до іспиту, завдань для самостійної роботи, списку рекомендованої літератури. Вивчення дисципліни «Психофізіологія» допоможе здобувачам вищої освіти у розв'язанні низки завдань фундаментальної професійної підготовки фахівців вищої кваліфікації, зокрема: опанування системою знань та практичних вмінь з предмету, формами, методами і засобами актуалізації отриманих знань, закономірностями їхнього професійного застосування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Лісовенко, Анна, та Вікторія Борисівна Бедан. Основи біології та генетики людини: практикум (для самостійної підготовки здобувачів вищої освіти факультету психології, політології та соціології). Національний університет "Одеська юридична академія", 2021. http://dx.doi.org/10.32837/11300.14415.

Повний текст джерела

Анотація:

Практикум з курсу «Основи біології та генетики людини» розроблено в допомогу до самостійної роботи здобувачів вищої освіти та відповідно до навчального плану і складається з навчальної програми курсу, методичних рекомендацій із проведення практичних занять, тестових завдань для підготовки і проведення практичних занять, підготовки до заліку, завдань для самостійної роботи, списку рекомендованої літератури. Вивчення дисципліни «Основи біології та генетики людини» допоможе здобувачам вищої освіти у розв'язанні низки завдань фундаментальної професійної підготовки фахівців вищої кваліфікації, зокрема: опанування системою знань та практичних вмінь з предмету, формами, методами і засобами актуалізації отриманих знань, закономірностями їхнього професійного застосування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Частини книг з теми "Знання професійні"

Комар, Володимир, та Євгеній Хоролець. "ПЕРСПЕКТИВИ УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ СПЕЦІАЛЬНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРАВООХОРОНЦІВ". У Імплементація нововведень до правових та воєнних наук та підвищення ролі спорту на державному рівні (1st ed.). European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/indpvnprsdr.ed-1.03.

Повний текст джерела

Анотація:

Головною метою цієї роботи є – визначення сутності та структури формування професійних компетентностей у майбутніх офіцерів-правоохоронців із використанням засобів нумерології в системі їх спеціальної фізичної підготовки. Використання новітніх нумерологічних технологій в системі професійної освіти майбутніх офіцерів-правоохоронців Національної поліції України (НПУ) – забезпечує формування необхідних професійних компетентностей та є актуальним напрямком наукових досліджень. Не дивлячись на значну кількість робіт зазначеного напряму наукових розвідок, питанням визначення сутнісних характеристик формування професійних компетентностей у майбутніх офіцерів-правоохоронців із використанням засобів нумерології в системі їх спеціальної фізичної підготовки нами не виявлено, що потребує подальших наукових розвідок та підкреслює актуальність і практичну складову обраного напряму дослідження. На підставі проведеного теоретико-методологічного аналізу з даної проблематики, визначені сутнісні характеристики формування професійних компетентностей у майбутніх офіцерів-правоохоронців НПУ із використанням засобів нумерології в системі їх спеціальної фізичної підготовки – особистісне утворення, яке формується шляхом акцентованого педагогічного впливу на формування у майбутніх офіцерів-правоохоронців ключових професійних компетентностей, готовності до захисту України, до виконання завдань за призначенням у різних умовах службово-бойової діяльності та забезпечує узгодження ними знань про зміст та структуру професійної діяльності із урахуванням нумерологічних особливостей індивіда та вимог цієї діяльності до рівня спеціальної фізичної підготовленості, а також психофізіологічного стану, сформованих компетентностей професійної діяльності зі сформованими та усвідомленими ними в процесі розвитку можливостями та потребами, а також структуру такої готовності за мотиваційним, функціональним, прикладним, та стресостійким компонентами.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Радченко, Марія. "САМОСВІДОМІСТЬ МАЙБУТНЬОГО ПЕДАГОГА: СТРУКТУРА ТА ЗНАЧЕННЯ У ФОРМУВАННІ ПОТРЕБИ У САМОВДОСКОНАЛЕННІ". У Репрезентація освітніх досягнень, мас-медіа та роль філології у сучасній системі наук (2nd ed), chair Валерій Радул. 2-ге вид. Європейська наукова платформа, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/rodmmrfssn.ed-2.07.

Повний текст джерела

Анотація:

Завдання викладача педагогічного університету полягає в тому, щоб формувати внутрішній світ студента, впливаючи, таким чином, на становлення особистості майбутнього педагога. Надзвичайно важливо, щоб виховання переростало в процес самопізнання, самовдосконалення, обумовлений чітким усвідомленням самого себе і своєї життєвої програми. Для цього потрібно знати структуру самосвідомості, її механізми і способи формування. В статті проаналізовано різні сторони проблеми особливостей самосвідомості. Показано особистості дослідження процесу формування професійної самосвідомості майбутніх педагогів. Описано основні поняття самосвідомості (професійної самосвідомості) майбутнього педагога. Представлено структуру самосвідомості майбутнього педагога.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Русин, Людмила. "ПРОГРАМА ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ ТРЕНЕРІВ З ОДНОБОРСТВ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ЗАСОБІВ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ В СИСТЕМІ САМООСВІТИ". У Імплементація нововведень до правових та воєнних наук та підвищення ролі спорту на державному рівні (1st ed.). Європейська наукова платформа, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/indpvnprsdr.ed-1.05.

Повний текст джерела

Анотація:

В результаті дослідно-аналітичної роботи розглянуто актуальну проблему формування готовності тренерів, які спеціалізуються в одноборствах до застосування засобів фізичної терапії в системі самоосвіти. Враховуючи результати моніторингу Інтернет-ресурсів, аналізу науково-методичної, спеціальної та довідкової літератури встановлено, що питанням розроблення та апробації прикладних програм (методик, педагогічних моделей, тощо) формування готовності тренерів, які спеціалізуються в одноборствах до застосування технік кінезіологічного тейпування у професійній діяльності (в системі багаторічної підготовки спортсменів) присвячено недостатню кількість науково-методичних праць, що потребує подальших наукових розвідок та підкреслює актуальність і практичну складову обраного напряму дослідження. Під час вирішення поставлених перед нами завдань були використані наступні методи дослідження (на емпіричному та теоретичному рівнях): абстрагування, аналіз і синтез, індукція і дедукція, моделювання, математично-статистичні (кореляційного аналізу, факторного аналізу, шкалювання) тощо. У динаміці другого етапу дослідження членами науково-дослідної групи визначено сутність та структуру готовності тренерів, які спеціалізуються в одноборствах до професійної діяльності – особистісне утворення, яке формується шляхом акцентованого педагогічного впливу на формування у тренерів готовності до підтримання престижу українського спорту на міжнародній арені завдяки всебічній та якісній підготовці висококваліфікованих атлетів, до виконання навчально-тренувальних планів на різних етапах багаторічної підготовки спортсменів-одноборців у тому числі й на етапах їхньої фізичної терапії і ерготерапії та забезпечує узгодження ним знань про зміст та структуру професійної діяльності, а також вимог цієї діяльності до рівня всебічної підготовленості, а також психофізіологічного стану одноборців, сформованих компетентностей необхідних для організації збалансованої та конкурентоспроможної системи багаторічної підготовки спортсменів, які спеціалізуються в одноборствах зі сформованими та усвідомленими ними в процесі розвитку можливостями та потребами. Враховуючи результати низки теоретичних та емпіричних досліджень вважаємо, що структура готовності тренерів, які спеціалізуються в одноборствах до професійної діяльності містить наступні компоненти: мотиваційний, функціональний, прикладний та стресостійкий. В процесі дослідно-аналітичної роботи упродовж третього етапу дослідження нами виділені рівнозначні для тренерів, які спеціалізуються в одноборствах «критерії оцінювання»: мотиваційний, змістовий та аналітико-оцінний. Крім цього, вважаємо, що для будь-якого «критерію» характерним є наявність певних «показників», які відображають найбільш важливі та інформативні властивості «об’єкту», що забезпечує його існування. Відповідно до аналізу спеціальної науково-методичної та довідкової літератури членами науково-дослідної групи встановлено, що найбільш ефективними підходами для досягнення мети обраного напряму дослідження (з метою розроблення майбутньої «Програми формування готовності тренерів, які спеціалізуються в боротьбі самбо до застосування засобів фізичної терапії із акцентованим використанням технік кінезіологічного тейпування в системі самоосвіти») є: діяльнісний, особистісно-зорієнтований, комплексний, системний, а також структурний «підходи». Крім цього, відповідно до результатів низки емпіричних досліджень, а також враховуючи власний досвід організації системи багаторічної підготовки одноборців, нами пропонується до використання в системі оцінювання готовності тренерів, які спеціалізуються в боротьбі самбо до застосування засобів фізичної терапії із акцентованим використанням технік кінезіологічного тейпування наступних «рівнів»: високого, достатнього та задовільного. Варто також підкреслити, що для досягнення головної мети дослідження членами науково-дослідної групи планувалося використання наступних коригуючих технік кінезіологічного тейпування: лімфатична корекція «тунелювання»; зв’язкова-сухожильна корекція «тиск»; фасціальна корекція «утримання»; механічна корекція; послаблююча корекція «ліфтинг»; функціональна корекція «пружинування». Підсумовуючи результати аналізу науково-методичної та спеціальної літератури (Інтернет-джерел), членами науково-дослідної групи розроблено та апробовано програму формування готовності тренерів, які спеціалізуються в боротьбі самбо до застосування засобів фізичної терапії (із акцентованим використанням технік кінезіологічного тейпування) в системі самоосвіти. Розроблена та апробована «Програма» є уніфікованою і може ефективно використовуватися в системі фізичної терапії представників інших повноконтактних одноборств (олімпійських та неолімпійських видів спорту). Результати дослідження впроваджені у систему самоосвіти (підвищення кваліфікації) тренерів, які спеціалізуються в одноборствах. Напрями подальших досліджень передбачають розроблення дихальних комплексів фізичних вправ, які забезпечують підвищення працездатності тренерів з одноборств (на прикладі тренерів, які спеціалізуються в боротьбі самбо та дзюдо) на етапі їхнього відновлення після лікування коронавірусної хвороби (COVID-19).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Приліпко, Т., та І. Кузьмінська. "Роль навчальної дисципліни «Товарознавство, стандартизація» у формуванні професійних знань майбутнього фахівця харчової галузі". У СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ТА ЄВРОЕКОНОМІЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ, 406–15. Заклад вищої освіти «Подільський державний університет», 2022. http://dx.doi.org/10.32782/978-966-289-635-0-47.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Знання професійні"

Орел, М. Г. "Професійна підготовка державних службовців в сучасних умовах: знання, уміння, практичні навички". У NEW IMPULSES FOR THE DEVELOPMENT OF PUBLIC ADMINISTRATION AND E-GOVERNMENT: RESEARCH ISSUES. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-147-3-12.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Козловський, Юрій, Ірина Козловська та Любов Дольнікова. "АНАЛІЗ ПРАКТИКИ ІНТЕГРАЦІЇ ЗНАНЬ УЧНІВ ЗАКЛАДІВ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ". У PUBLIC COMMUNICATION IN SCIENCE: PHILOSOPHICAL, CULTURAL, POLITICAL, ECONOMIC AND IT CONTEXT. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/15.05.2020.v4.09.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Драчук, Мар’яна, та Зоряна Федорович. "ЗНАЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПРИ ФОРМУВАННІ ПРОФЕСІЙНОЇ МОБІЛЬНОСТІ ПРОВІЗОРА". У LES TENDANCES ACTUELLES DE LA MONDIALISATION DE LA SCIENCE MONDIALE. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/03.04.2020.v2.31.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Житар, Ірина, та Тетяна Матвійчук. "ВИКОРИСТАННЯ ПЛАТФОРМИ CLASSTIMЕ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ (ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ)". У DÉBATS SCIENTIFIQUES ET ORIENTATIONS PROSPECTIVES DU DÉVELOPPEMENT SCIENTIFIQUE. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-05.02.2021.v4.05.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Звіти організацій з теми "Знання професійні"

Перерва, Вікторія Вікторівна. Структура навчально-польової практики підготовки майбутніх учителів біології. Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка Вектор, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4232.

Повний текст джерела

Анотація:

Професійна підготовка є основою для формування професійних умінь і навичок: формування психологічної готовності студентів до професійної діяльності; формування бази спеціальних професійних знань; розвитку практичних вмінь та навичок. Особливістю професії педагога є необхідність становлення системи професійного спілкування та взаємодії, становлення професійно-термінологічної системи. За своєю структурою фахова практика є складно організованою і передбачає різноманітні форми організації навчально-практичної діяльності: лабораторно-практичні заняття, екскурсії, самостійну та групову роботу, фенологічні спостереження, польові та демонстраційні досліди.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Сушенцева, Лілія Леонідівна, Любов Дольнікова та Ганна Шевчук. Професійна мобільність педагога як умова його конкурентоздатності на сучасному ринку освітніх послуг. КДПУ, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/534.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті обґрунтовано, що зміни в економічному і суспільно-політичному житті країни значно підвищили вимоги до професійно-особистісного розвитку викладача і актуалізували проблему професійної мобільності педагога. Визначено сутність професійної мобільності педагога. Доведено, що професійну мобільність варто розглядати з точки зору компетентнісного підходу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Перерва, Вікторія Вікторівна. Структура та рівні розвитку професійно-термінологічної компетентності майбутнього вчителя. ПУ «Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій», 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4209.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто визначальне значення формування професійно-термінологічної компетентності у професійному становленні педагога. Визначено, що професійно-термінологічна компетентність є здатністю та готовністю спеціаліста грамотно застосовувати термінологію у професійній діяльності під час вирішення професійних завдань. Розуміння сутності та специфіки професійно-термінологічної компетентності передбачає її структурування і виділення єдності компонентного складу. Термінологічна компетентність представлена єдністю предметно-пізнавального, інтелектуально-рефлексивного та комунікативномовленнєвого компонентів. Підкреслено визначальне значення предметно-пізнавального компонента, що проявляється у становленні та вдосконаленні активного словника термінів за фахом майбутнього спеціаліста і зумовлює безпосередньо теоретичну (когнітивну) діяльність і здійснення фахівцем рефлексивної та практичної діяльності. Саме об’єм активного словника є визначальним у практичній діяльності майбутнього педагога і впливає на якість процесів вирішення проблем, результатів самовдосконалення, самооцінки та комунікації з учасниками педагогічного процесу та колегами. Виділені показники визначення рівня сформованості окремого компонента та наведена характеристика рівня їхнього прояву. Для об’єктивної оцінки запропонований трирівневий аналіз із виокремленням низького, середнього та високого рівнів. Наведена характеристика фахівця з низьким, середнім і високим рівнем розвитку професійнотермінологічної компетентності на основі параметрів основних її компонентів. Низький рівень сформованості професійно-термінологічної компетентності визначається наявністю певного обсягу інформації, яка не набула структурування й осмислення і не використовується у професійному мовленні. Середній рівень сформованості професійно-термінологічної компетентності дозволяє виконувати типові професійні завдання педагогом і не є достатнім для виконання творчої діяльності. Фахівець із високим рівнем професійно-термінологічної компетентності орієнтований на творчість, рефлексію й узагальнення професійного досвіду, саморозвиток, прагнення до систематизації, оновлення та покращення терміносистеми за фахом.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Перерва, Вікторія Вікторівна. Навчально-польова практика як засіб формування професійної компетентності майбутнього вчителя біології. Public organization "The School of Adaptive Management of Social and Pedagogical Systems", 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4226.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто особливості навчально-польової практики як важливого етапу формування професійної компетентності майбутнього вчителя біології. Особлива увага приділяється навчально-польовій практиці як формі залучення студентів до вмотивованої пізнавальної діяльності, самостійного наукового пошуку, опрацювання методик біологічних досліджень у природі. Конкретизовано відмінності у призначенні виробничої, навчальної, польової, навчально-польової практик. Практика виступає як певний вид діяльності студента, під час якого відбувається практичне застосування набутих під частеоретичної підготовки знань, умінь, навичок, а також перевірка їх ефективності. Навчально-польову практику можна розуміти як керовану навчально-пізнавальну діяльність студентів, що спрямована на практичне застосування здобутих теоретичних знань в природних умовах, розвиток практичних умінь та навичок, засвоєння основ дослідницької роботи.Проведено аналіз змісту навчального плану та виявлення частки навчально-польових практик у підготовці майбутнього вчителя біології. Аналіз змісту та співвідношення практичної підготовки майбутнього вчителя біології виявив, що в її структурі на частку навчально-польових практик припадає 52,2% кількості годин. Польова практика є складовою частиною вивчення дисциплін природничого циклу нормативного блоку. Зазначені навчально-польові практики є логічним завершальним етапом вивчення відповідних навчальних дисциплін і призначені для закріплення набутих теоретичних знань, формування навичок ведення польових досліджень, опанування методики проведення екскурсій в природу та здійснення природоохоронної діяльності. Під час навчально-польової практики теоретичні знання використовуються в нових умовах, для вирішення конкретних завдань. З’ясовано, що польова практика належить до дослідницько-практичної діяльності, а тому має важливе значення в професійній підготовці студентів. Вона спрямована на стимулювання професійного самовиховання майбутнього вчителя біології, розвиток ініціативи, формування особистісного стилю пізнавальної діяльності з урахуванням особливостей особистості та рівня підготовки, що сприяє становленню професійної зрілості особистості студентів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Коновалова, Катерина Ігорівна. Культурологічний підхід до формування професійної культури педагогів. КДПУ, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/643.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена розгляду культурологічного підходу до формування професійної культури педагогів у сучасній вищій школі. Розглянуто сутність понять "культура", "підхід". Проаналізовано тлумачення культурологічного підходу у сучасній психолого-педагогічній літературі. З'ясовано місце культурологічного підходу в дослідженні проблем гуманітарного знання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Соколова, С. В. Розвиток професійної мобільності сучасного фахівця у навчанні іноземній мові. КДПУ, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1747.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена дослідженню підготовці сучасних фахівців з іноземної мови як засіб підвищення їх конкурентоспроможності і розвитку професійної мобільності. Визначено соціальне значення професіональної мобільності у формуванні професійно-мовленнєвої компетенції. Проведено аналіз освітніх технологій і підходів у навчанні іноземній мові.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Сулима, Тетяна Сергіївна. Елективні курси як засіб формування професійної мобільності майбутніх педагогів професійного навчання. ПП «Ощипок М. М.», 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1746.

Повний текст джерела

Анотація:

Визначено мету елективного курсу: формування умінь, навичок та здатностей у майбутніх педагогів професійного навчання аналізувати професійну діяльність кваліфікованого робітника з метою формування змісту його освіти; аналізувати та діагностувати стан навчального й виробничого процесу в професійно-технічних навчальних закладах; проектувати зміст навчання; розробляти методичні розробки планів-конспектів занять теоретичного та виробничого навчання; використовувати педагогічні технології; організовувати навчальну діяльність учнів професійно-технічних навчальних закладів із засвоєння теоретичних знань і практичних умінь.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Пономарева, Н. С. Складові інформатичної підготовки майбутніх учителів математики. НТУ «ХПІ», жовтень 2014. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3215.

Повний текст джерела

Анотація:

Сучасний кваліфікований фахівець має не тільки володіти ІКТ технологіями, але й уміти трансформувати одержані знання в інноваційні технології й набути навичок самостійного одержання знань та умінь, а також самонавчання та самоосвіти. Зазначимо, що на сьогодні опанування студентами певної системи знань і професійних умінь є недостатнім, тому є наявна потреба використовувати особистісно орієнтований підхід у навчання, який враховує індивідуальні можливості кожного студента та зорієнтований на застосуванням дослідницьких засобів та інноваційних технологій навчання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ракітянська, Людмила Миколаївна. Емоційний інтелект як показник конкурентоздатності майбутнього фахівця. Східноукраїнська організація «Центр педагогічних досліджень», 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3302.

Повний текст джерела

Анотація:

Визначено, що в професійній підготовці майбутніх фахівців пріоритетне значення набуває не стільки коефіцієнт їхніх інтелектуальних можливостей і здібностей, скільки коефіцієнт емоційності, який сприяє досягненню професійної успішності і кар’єрного зростання, а також забезпечує здатність бути конкурентоспроможним і відповідати своїми професійними якостям вимогам часу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Перерва, Вікторія Вікторівна. Формування термінологічної компетентності майбутніх учителів біології в системі самостійної роботи. Бердянський державний педагогічний університет, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4208.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті представлено специфіку складання та використання термінологічного словника як одного із засобів формування термінологічної компетентності майбутнього вчителя в системі самостійної роботи. З’ясовано, що засвоєння професійних термінів майбутнім учителем біології забезпечує йому належну культуру фахового спілкування та задоволення професійних потреб, а правильне оперування фаховою біологічною термінологією є показником ґрунтовності професійної підготовки. Термінологічну компетентність розглянуто як складник професійноїкомпетентності і визначено як здатність фахівця послуговуватися спеціальними термінами в процесі наукової та професійної діяльності. Це особистісне утворення визначено як функціональну систему фахових знань, когнітивних умінь і практичних навичок та спеціальних здібностей фахівця. Окреслено структуру термінологічного словника з дисципліни “Ботаніка з основами геоботаніки”, що має блокову структуру та побудований за тематичним принципом. Розкрито зміст роботи з формування в майбутніх учителів біології термінологічної компетентності під час складання термінологічного словника. Наведено систему завдань, а саме: опрацювання літератури за фахом, виділення основного і формулювання стислої змістовної характеристики певних понять (термінів), їх фіксація, розробка системи унаочнення термінології (ілюстрація, схема, діаграма, інтелект-картка, інфографіка тощо). Обґрунтовано, що формуванню термінологічної компетентності майбутніх учителів біології сприяє спеціальна словникова робота із засвоєння етимології ботанічних термінів, виявлення їх походження від латинських термінів, осмисленого співставлення й інтуїтивного передбачення змісту лексем. Зроблено висновок про те, що створення майбутнім учителем біології термінологічного словника сприяє підвищенню якості його фахової підготовки, формуванню стійкої осмисленої терміносистеми, забезпечує стійку професійну мотивацію.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!