Готові списки джерел за темами / Знакова інтерпретація

Добірка наукової літератури з теми "Знакова інтерпретація"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Зміст

Статті в журналах
Дисертації
Книги
Тези доповідей конференцій
Звіти організацій

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Знакова інтерпретація".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Знакова інтерпретація"

Корольський, Володимир Вікторович, та Світлана Сергіївна Габ. "Лінійна, квадратурна та кубатурна геометрична інтерпретація числових рядів засобами моделювання". New computer technology 16 (14 травня 2018): 67–73. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v16i0.818.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою дослідження є геометрична інтерпретація числових рядів, побудова моделі геометричної інтерпретації числових рядів в середовищі програмування, отримання розрахунків для лінійної, квадратурної та кубатурної геометричної інтерпретації числових рядів. Задачами дослідження є розгляд питання про необхідність геометричної інтерпретації об’єктів у навчанні природничо-математичних дисциплін, зокрема числових рядів у рамках дисципліни «Математичний аналіз»; розкриття змісту таких понять, як «модель», «моделювання», побудова моделі числових рядів у середовищі програмування; виконання обчислення для знайдених числових рядів за допомогою електронних таблиць. Об’єктом дослідження є геометрична інтерпретація числових рядів. Предметом дослідження є використання мови програмування та електронних таблиць для моделювання та аналізу отриманих результатів числових рядів з лінійною, квадратурною та кубатурною геометричною інтерпретацією. Методами дослідження є евристичний пошук знакових моделей числових рядів за допомогою моделей певних геометричних об’єктів. Результати дослідженнями планується узагальнити в методичній розробці з теми «Числові ряди».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

ГОЛУБЕНКО, Наталія. "ЧИННИКИ ВАРІАНТНОГО ВІДТВОРЕННЯ ЛІНГВОКУЛЬТУРНОГО КОДУ В АСПЕКТІ ІНТЕРСЕМІОТИЧНОГО ПЕРЕКЛАДУ". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 45 (23 вересня 2021): 105–13. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.45.10.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено дослідженню базових особливостей кодування/декодування лінгвокультурного коду крізь призму інтерсеміотич- ного прочитання першотвору. Розглянуто підходи до розуміння різних виявів інтерсеміотичного перекладу в зіставленні і порівнянні його з іншими видами перекладу, акцентовано увагу на процесах інтерпретації різних знакових сис- тем. Актуальність статті зумовлена недостатньо вивченими та обґрунто- ваними чинниками асиметрії сприйняття тексту в різних семіотичних площи- нах. Основоположником цієї наукової полеміки вважається Р. Якобсон і його стаття про лінгвістичні аспекти перекладу, у якій дослідник запропонував виділити три типи перекладу: інтралінгвістичний, інтерлінгвістичний та інтерсеміотичний. Інтерсеміотичний переклад – інтерпретація вербальних знаків за допомогою невербальних. Наголошено, що переклад не зводиться до простої передачі значень між мовами і культурами – йдеться про контекстуалізацію знаків. Окремі явища культури (особливість зовнішності, одяг, артефакт, пісня) мають статус лінгвокультурного коду; вони знаходять сенс лише у загальному контексті твору і відображають макросмисл твору. Особливість інтерсеміотичного перекладу полягає у тому, що він має справу з двома або більше знаковими системами, наприклад мовною, музичною, танцювальною або образотворчою тощо. У передачі цього макросмислу полягає основна мета інтерсеміотич- ного перекладу. Відповідно, культурні смисли осягаються не на рівні окремих значень і мікросмислів, а на рівні макросмислу, у формуванні якого вони беруть участь. Інтерсеміотичний переклад, що спричиняє зміни між знаками, роз- глянуто з позиції мультимодальності, яка незалежно від її виду встановлюється за допомогою використання різних типів знаків. Пошук правильного коду для процесу перекодування, передбачуваного мультимодальністю, призво- дить до нових варіантів інформації або набору знаків, які завжди спричиня- ють незначні зміни форми або значення. Доведено, що такі зміни залежать від подібності/відмінності мов узагалі або ж подібності/відмінності окремих слів/виразів кожної мови зокрема.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Levchenko, Viktor Leonidovych, та Nina Ivanivna Kovalova. "ТРАНСФОРМАЦІЯ ГЛЯДАЦЬКИХ РЕЦЕПЦІЙ КОМІЧНОГО В ЕПОХУ МОДЕРНУ:". Epistemological Studies in Philosophy Social and Political Sciences 3, № 1 (8 липня 2020): 62–67. http://dx.doi.org/10.15421/342007.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено трансформацію комічного в історії європейського театру. Музичне виконання розширює семіотичний простір оригінального жанру на поле смислів та знаків, які є текучими та відкритими, воно містить і пропонує багато інтерпретацій, у тому числі іронічних. У сучасній естетиці стверджується, з одного боку, що мистецтво не може існувати без дискурсу, що його інтерпретує. З іншого боку, існує вимога уникати інтерпретації, яка водночас легітимізує естетичний ефект і каструє предмет мистецтва. Дотепність, іронія, комічність трансформуються в історії європейського театру і деконструюють межу між смішним та серйозним. У статті розглянуто органічність різних елементів сміхової культури та розглядаються комічні засобі для музично-драматичного театру.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Шрамко, Тетяна Вікторівна. "ТРАНСФОРМАЦІЯ АНІМАЛІСТИЧНОГО ОБРАЗОТВОРЧОГО ТОВАРНОГО ЗНАКУ В КОНТЕКСТІ ЕВОЛЮЦІЇ ГРАФІЧНОГО ДИЗАЙНУ". Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», № 44 (25 червня 2021): 234–41. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1176.44.2021.235444.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета статті – виявити особливості технічних і стилістичних змін анімалістичного образотворчого товарного знаку в процесі розвитку графічного дизайну XX – початку XXI ст. Методологія дослідження. Застосовано аксіологічний метод (з метою визначення значущості об’єкта дослідження для носіїв культури); методи семантичного й структурно- семантичного аналізу (для виявлення культурних сенсів анімалістичних образів товарних знаків); структурно- функціональний метод і метод сучасної герменевтики (для інтерпретації сенсів); еволюційний метод (для виявлення технічних і стилістичних змін анімалістичного образотворчого товарного знаку в історичній ретроспективі) та ін. Наукова новизна. Досліджено особливості технічних і стилістичних змін анімалістичних образотворчих товарних знаків у процесі розвитку графічного дизайну XX – початку XXI ст. на прикладі провідних світових автомобільних компаній; уточнено поняття «товарний знак»; проаналізовано культурні сенси анімалістичних образів товарних знаків «Ferrari», «Peugeot», «Jaguar» та «Lamborghini». Висновки. Виявлено, що трансформація анімалістичних образотворчих товарних знаків провідних автомобільних фірм насамперед залежить від змін корпоративного стилю, вимог ринкової кон’юнктури та маркетингових цілей. Вектор пошуку новаторських форм візуальної виразності товарного знаку відповідає актуальному стану графічного дизайну – його активний розвиток впливає на образотворчі якості товарних знаків, ускладнення інформаційної насиченості. Особливості подавання знакової інформації, характерні для певних історико-культурних періодів, у контексті еволюції анімалістичних товарних знаків проявилися в змінах їхньої стилістичної змістовності, практично не торкаючись символічного навантаження. Сьогодні в графічному дизайні товарних знаків активно використовуються візуальні репрезентації тварин, проте анімалістичні образи переважно позбавлені семантичної глибинності – вони тлумачаться зазвичай як щось тривіальне, котре здатне привернути увагу споживача, а внаслідок втрати прихованого сенсу образ тварини перетворюється на симулякр, який трансформується засобами графічного дизайну відповідно до вподобань масового споживача.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Волинець, О. "Характеристика знаків часу та їх інтерпретація Католицькою церквою". Вісник Національного університету "Львівська політехніка", № 661 (2010): 96–102.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Кушнєрьова, Марина Олександрівна. "Гоголівські топоси у візіях українських письменників (на матеріалі творів Ю. Яновського, О. Звичайної, В. Минка, Ю. Щербака)". Літератури світу: поетика, ментальність і духовність 5 (25 червня 2015): 71–82. http://dx.doi.org/10.31812/world_lit.v5i0.1222.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті зроблено спробу з’ясувати своєрідність інтерпретації українськими письменниками другої половини ХX століття гоголівських топосів. Розкрито смислові домінанти наслідування і засвоєння Гоголівської картини світу. Проаналізовано художні версії «гоголівського тексту» з огляду на контекст, у якому вони були створені. Авторка резюмує, що гоголівські топоси мають для української літератури знаковий характер з огляду на їх потужну інформативність.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Lepetiukha, Anastasiia. "МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ ТА ЕКСТЕРІОРИЗАЦІЇ / ІНТЕРІОРИЗАЦІЇ МОВНО-МОВЛЕННЄВИХ ЗНАКІВ". Psycholinguistics in a Modern World 16 (15 грудня 2021): 179–83. http://dx.doi.org/10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-179-183.

Повний текст джерела

Анотація:

Ця стаття присвячена дослідженню процесів формування та екстеріоризації/інтеріоризації простих і складних лінгводискурсивних знаків у просторі внутрішнього та зовнішнього операційного часу, де психомеханізми (когнітивні поліоперації) забезпечують перехоплення думкою його власний кінетизм позначений відповідними мовними формами, актуалізованими як лудичні та нелудичні граматизовані та типові чи нетипові аграматалізовані структури. У процесі спостереження лінгводискурсивних знаків адресат ініціює зворотну реконструкцію віртуальних (лінгвістичних) трансформацій та/або первинної структури, використовуючи дешифруючу, ідентифікаційну та експериментальну моделі дослідження для правильної інтерпретації інформації та визначення ступінь ко(п)текстуальної відповідності екстеріорізованих конструкцій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Слащук, Алла. "ЗНАКОВІСТЬ ЯК НЕВІД’ЄМНИЙ ЕЛЕМЕНТ ЖАНРУ АНГЛІЙСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ КАЗКИ". Актуальні питання іноземної філології, № 13 (22 червня 2021): 142–46. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-13-23.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті описано результати дослідження стосовно знаковості як невід’ємного елементу жанру англійської літературної казки. Зокрема, висвітлено питання декодування мовного знаку, де знак, репрезентований певною дією чи ситуацією, представляє при цьому інше поняття або явище. Окрім того, проаналізовано семіотичний простір літературної англомовної казки. Установлено, що семіотична система дає змогу об’єднати вигадку, категоріальну ознаку казки, та її знакову природу. Схарактеризовано значення семіотики у вивченні казкового оповідання. Установлено перспективність дослідження літературної англомовної казки як такої, що стає ще більш художньою, і, як наслідок – більш образною й символічною, де побутові подробиці трапляються поряд із фантастичними явищами. Репрезентовано визначення літературної казки як такої, що має здатність поєднувати реальне та чудесне, зближуючи літературну казку із життям, тим самим створюючи основу для дослідження семантичної ускладненості казкового оповідання й розгляду авторської ідеї на різних рівнях інтерпретації. Проаналізовано важливість трилатеральності знаку, де, окрім єдності плану вираження та плану змісту, третім елементом представлено читача, котрий отримує інформацію шляхом декодування значення знаку, що трапляється в тексті казки. Розглянуто класифікацію знаків Ч. Пірса задля виділення саме тих, що наявні в літературній казці, і можливість їх взаємодії. Отже, виокремлено індексальні знаки, а саме знаки-симптоми та знаки-кінеми, а також подано їх дефініції. Так, симптоми представлено саме умовними знаками для читача, які наділені імпліцитним характером, певними характерними ознаками, що дають додаткову інформацію й наповнюють текст емоційним складником, тоді як знаки-кінеми є конвенційними, свідомими жестами чи мімікою, які несуть «парасемантичне значення». Проілюстровано й доведено індексальність літературної казки, де знаки є можливими засобами передачі не лише умовної поведінки та причинно-наслідкових зв’язків, а й прихованого змісту емоційного стану персонажів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Zhou, Du. "Авторська мова як жанрово-стильовий чинник камерно-вокальної поетики Ф. Шуберта." Музичне мистецтво і культура, № 24 (3 липня 2017): 87–100. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2017-24-87-100.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета статті полягає у розробці теоретично поглибленого та оновленого підходу до аналізу камерно-вокальних циклів Ф. Шуберта «Прекрасна мельничиха» та «Зимовий шлях». Методологія дослідження визначається авторологічним підходом, тобто націленістю на виявлення індивідуально особистісних засобів створення музичної мови та формування цілісного образу автора, передбачає розвиток музично-семіологічного методу. Наукова новизна роботи полягає у виявленні особливої «зустрічної драматургії», що виникає на основі виконавської інтерпретації та виражає взаємодію свідомості співака, як прямого «нарратора», та композитора як єдиної авторської. Висновки дозволяють визначати основні рівні та способи втілення образу автора в шубертівських циклах, зокрема як індиціального знаково-формалізованого (абстрактного), взірцевого художнього, ідеального або третього у діалозі – Над-адресата у смисловому вимірі художнього твору.Ключові слова: авторська мова, образ автора, індиціальний автор, взірцевий автор, ідеальний автор, камерно-вокальна поетика Шуберта, цикл.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Смольницька, О. "Філософська інтерпретація мовних знаків на матеріалі літературознавчих досліджень у Київському університеті кінця ХІХ - початку ХХ століття". Українознавство, № 4 (45) (2012): 95–100.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Дисертації з теми "Знакова інтерпретація"

Гулевський, С. В. "Трансформація соціокультурного дискурсу телевізійних серіалів у сучасному медіа-просторі". Thesis, 2021. http://dspace.univer.kharkov.ua/handle/123456789/16166.

Повний текст джерела

Анотація:

У дисертації досліджено телесеріал як культурний феномен, виявлено особливості його соціокультурного дискурсу як самобутнього і функціонально самодостатнього медіа. Продемонстровано, що соціокультурний дискурс телесеріалу, який значною мірою рефлексивно самомоделюється, створює для глядачів спільну емоційну атмосферу, через яку транслюються смисли і цінності. Запропоновано і апробовано пізнавальну модель дослідження телесеріалів, яка виокремлює іконічні, індексальні і символічні серіали. Телесеріал представлено «холодним» медіа.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Книги з теми "Знакова інтерпретація"

Гринишина, М. О. Містові й світові. Київ: Інтертехнологія, 2008.

Знайти повний текст джерела

Анотація:

Представлена праця доктора мистецтвознавства Марини Гринишиної є першим в українському театрознавстві підсумованим досвідом театру в Україні зі сценічних інтерпретацій драматургії А. Чехова. У книзі подано низку спектаклів, знакових для того чи іншого етапу світового процесу осягнення чеховської драматургії. Видання розраховане на театрознавців та культурологів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Знакова інтерпретація"

Ференс, Ольга. "ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ЗНАКІВ В АРХІТУКТУРНІЙ БУДІВЛІ МІСТА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО". У ADVANCED DISCOVERIES OF MODERN SCIENCE: EXPERIENCE, APPROACHES AND INNOVATIONS, chair Наталія Трегуб. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-09.04.2021.v2.43.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Звіти організацій з теми "Знакова інтерпретація"

Корольський, Володимир Вікторович, та Світлана Сергіївна Габ. Лінійна, квадратурна та кубатурна геометрична інтерпретація числових рядів засобами моделювання. Видавничий центр ДВНЗ «Криворізький національний університет», травень 2018. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2218.

Повний текст джерела

Анотація:

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Вавринюк, Т. І., ж. В. Колоїз, Н. М. Малюга та Н. М. Шарманова. Лінгвокультурологічна та етнолінгвістична інтерпретація слова й тексту : хрестоматія. Криворізький державний педагогічний університет, 2015. http://dx.doi.org/10.31812/0564/344.

Повний текст джерела

Анотація:

Хрестоматія містить наукові статті учасників фундаментального проекту «Лінгвальний простір духовного коду», які свого часу були опубліковані в різних виданнях, однак не завжди є доступними для наукової спільноти, зокрема й для студентства. Зібраний науковий доробок репрезентує мову (слово) як найважливіший чинник національної свідомості, що забезпечує комфортне існування людини в суспільстві, дає змогу виробити систему загальнонародних, національно зумовлених уявлень, пізнати національний характер. Запропоновані читачеві праці поглиблюють теоретичні відомості про семантичну структуру лінгвем у контексті національно-мовної картини світу. Дослідження лінгвального простору духовного коду ґрунтується передусім на осмисленні мовних знаків в системно-структурній та антропоцентричній (когнітивно-дискурсивній) парадигмах, що сприяє з’ясуванню когнітивних механізмів формування найважливіших соціокультурних стереотипів, виявленню культурно зумовлених компонентів мовних значень, інтерпретованих системою моральних норм, поведінки і принципами виховання і т. ін. Книжка стане в нагоді передусім студентам-словесникам під час вивчення навчальної дисципліни «Етнолінгвістика».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!