Добірка наукової літератури з теми "Зменшення податків"

Статтю присвячено дослі-дженню особливостей виконанняконституційного обов’язку спла-чувати податки і збори фізичнимиособами, що здійснюють незалежнупрофесійну діяльність.Чинне законодавство визна-чає перелік обов’язків платниківподатків, які мають бути виконаніособами, котрі провадять неза-лежну професійну діяльність. Змістподаткового обов’язку полягає внаявності у них правового обов’язкусплатити податок, законно вста-новлений, правильно обчислений, упевному розмірі, з дотриманнямвстановленого порядку і стро-ків сплати. Виникнення обов’язкусплачувати податки і збори восіб, що здійснюють незалежнупрофесійну діяльність, законода-вець пов’язує з юридичним фактомздійснення платником податківнезалежної професійної діяльності,дохід від якої є об’єктом оподат-кування. Останній розраховуєтьсяшляхом зменшення суми скориго-ваного валового доходу звітногоперіоду на суму документальнопідтверджених витрат, необхід-них для провадження їхньої неза-лежної професійної діяльності,відповідно до п. 178.3 ст. 178 ПКУкраїни. Предметом оподатку-вання в даному випадку виступаєефективна незалежна професійнадіяльність, результатом якої єформування активів.Особа, що здійснює незалежнупрофесійну діяльність, зобов’язанасплачувати податок на доходифізичних осіб, військовий збір таєдиний соціальний внесок. Платникподатків, який здійснює незалежнупрофесійну діяльність, самостійновизначає необхідну суму податкуі подає податкову декларацію доподаткового органу у визначенізаконодавством терміни.Обов’язок щодо сплати податкуприпиняється у випадку: належноговиконання податкового обов’язку,в т.ч. й взаємозаліку з бюджетом,смерті платника податків абовизнання його померлим у порядку,встановленому цивільним законо-давством; втрати ознак, що визна-чають особу як платника подат-ків, тобто припинення здійсненнянезалежної професійної діяльності.Наразі фіскальне навантаженнядоходів від незалежної професійноїдіяльності становить близько 42%,що не сприяє розвитку професійноїдіяльності. Також існує низка пра-вових колізій, яка ускладнює вико-нання конституційного обов’язкущодо сплати податків і зборів.

У статті досліджено правові та економічні підстави доцільності виділення судово-податкової експертизи в самостійний вид судової економічної експертизи. Визначено, що зміни податкового законодавства; зменшення кількості податкових перевірок; пандемія COVID-19 та карантинні обмеження зумовили латентність правопорушень, пов’язаних з ухиленням від сплати податків, а відновлення в повному обсязі повноважень контролюючих органів призведе до збільшення кількості виявлення фактів правопорушень у сфері оподаткування. Виявлено, що одним із основних дієвих засобів повного і всебічного з’ясування усіх обставин кримінальних правопорушень у податковій сфері є експертиза. За матеріалами кримінальних проваджень про ухилення від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів як правило, призначають судово-бухгалтерську експертизу, яка є видом судово-економічної. Проте складність та суперечливість податкового законодавства, наявність особливостей, які притаманні лише податковій сфері, дозволять привернути увагу на необхідність та доцільність виокремлення такого самостійного виду експертизи як судово-податкова. Обґрунтовано, що підстави виокремлення судової податкової експертизи в самостійний вид економічної судової експертизи, ґрунтуються на наступних базисах: податкове право як самостійна галузь в системі юридичних наук; економічна природа податкових правовідносин; складність у розслідуванні та доказуванні кримінальних правопорушень у податковій сфері; застосування спеціальних знань під час розслідування податкових правопорушень (поєднання спеціальних знань у сфері оподаткування та права); правова регламентація можливості проведення судово-податкових експертиз. Встановлено, що зазначені підстави є основним вагомим аргументом щодо виокремлення самостійного виду експертизи – судово-податкової. За результатами дослідження запропоновано підхід щодо структуризації судово-податкової експертизи в окремий вид судової економічної експертизи, що дозволить підвищити обґрунтованість та якість висновку експерта з питань оподаткування, який є процесуальним джерелом доказів. Ключові слова: судова експертиза, судово-податкова експертиза, спеціальні знання, податкове право, правовідносини у сфері оподаткування, податкові правопорушення, податкове законодавство.

Анотація. Розглянуто і досліджено сучасний стан й особливості сплати податків суб’єктами бізнес-підприємцями, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності в Україні як особливого податкового режиму, що впроваджений для зниження податкового тиску й стимулювання і мотивування розвитку вітчизняного бізнесу. Розглянуто два аспекти управління оподаткуванням в контексті регулювання розвитку малих і середніх підприємств та основну нормативно-правову і законодавчу базу з обраної тематики дослідження. Установлено, що в сучасному податковому світі існує чотири групи платників єдиного податку згідно із спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності в Україні. Окреслено основні економічні засади ведення обліку доходів підприємців, що застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, терміни сплати податків і порядок подання фінансової звітності 2021 року. Проаналізовано рентабельність операційної діяльності та діяльності підприємств за видами економічної діяльності 2020 року, що застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності й податкові надходження сум єдиного податку та податку на прибуток до державного бюджету протягом 2015—2020 років. Охарактеризовані головні переваги і недоліки в застосуванні спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності в Україні, які притаманні досліджуваній системі оподаткування в сучасному вітчизняному інтеграційному конкурентному економічному просторі. За результатами проведеного дослідження зроблено висновки про необхідність удосконалення спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності за рахунок усунення недоліків унаслідок внесення податкових змін у законодавство, що регулює сферу спрощеної системи оподаткування, наприклад через зменшення відсоткової ставки єдиного соціального внеску. Ключові слова: підприємство, оподаткування, облік, звітність, єдиний податок, фізична особа. Формул: 0; рис.: 0; табл.: 4; бібл.: 12.

Анотація. Незалежність України, що стала позитивним чинником розвитку демократичних тенденційнашої країни, суттєво змінила економічний сектор держави, який усе ще перебуває у стані пошуку тареформування. У цьому контексті особливо помітним є розв’язання проблеми вдосконалення подат-кової системи, оскільки стара модель планової економiки була неприйнятною, а економічний векторзмінився від командування до маркетизації, де активно впроваджуються міжнародні стандарти облікута оподаткування. Водночас сьогодні актуальним завданням еволюції податкової системи все ще зали-шається забезпечення її стабільності та легкої корекції, що, у свою чергу, має призвести до деяких по-зитивних факторів: збільшення надходжень до бюджету, удосконалення механізмів збору та управлінняподатком на додану вартість.Розглядається природа і сучасний стан податку на додану вартість в Україні та світі. Установлено,що податок на додану вартість є одним із найважливіших податків. Визначено основні положення за-конодавства, що стосуються функції податку на додану вартість, та основні питання, пов’язані зі збо-ром та адмініструванням податків. Зазначено, що різні ланки реформи податку на додану вартістьвзаємопов’язані, а наявні методи недостатньо ефективні. Як результат — основними проблемами су-часного управління податком на додану вартість є недооцінка економічних складових податкової систе-ми, складних механізмів і непрозорих платіжних систем, які створюють передумови для недостатньогофінансування країни та сприяють корупції.Чітко окреслено і запропоновано можливість і напрям реформування ПДВ в Україні. Серед основнихшляхів реформування ПДВ надано особливу увагу питанням щодо зменшення ставки податку на до-дану вартість, що має призвести до зниження внутрішніх цін на продукцію та зростання попиту; спро-щенню правил збору і сплати ПДВ, що, у свою чергу, допоможе розв’язати проблеми адмініструванняПДВ. У результаті — суб’єкти господарювання отримають додаткові кошти, які наразі вони змушенівикористовувати для залучення додаткових спеціалістів у юридичних і фінансових сферах, перевірок,судових зборів, зборів фіскальних органів тощо. Вивільнені ресурси (і відповідні кошти) підвищатьприбутковість компаній і можуть бути використані для подальшого розвитку конкретних організацій,що, у свою чергу, збільшить їхню прибутковість, а отже, і збільшення надходжень за рахунок податку надодану вартість.Ключові слова: податок на додану вартість, ПДВ, державний бюджет, адміністрування, непрямі подат-ки, реформування.Формул: 0; рис.: 2; табл.: 1; бібл.: 9.

У статті розглянута суть податкової оптимізації з точки зору господарюючого суб’єкту та державних органів. У ході дослідження проаналізовано законодавчу і нормативно-правову базу та визначені наявні інструменти зменшення податкового тиску на платників податків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, шляхом наданих законодавством пільг та інших можливостей оптимізації податкових платежів. Розглянуті наступні інструменти податкової оптимізації суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності: стратегічне планування діяльності, враховуючи міжнародні договори України стосовно уникнення подвійного оподаткування; врахування місця постачання товарів і послуг; окремі специфічні підходи до організації бізнесу; планування розрахунку з брокером для збереження права на податковий кредит та ін. Обґрунтовано, що превентивні методи направлені на уникнення надмірної сплати податків або отримання штрафів та пені.

У статті розглянуто особливості проведення судово-економічного дослідження операцій у справах, пов’язаних з ухилянням від сплати податків, встановлено пропорційний зв’язок між розміром штрафів і обсягом податкових ухилень, визначено мету дослідження, наведено завдання експертизи, вказані об’єкти, які надаються експерту для дослідження. Проведе- но аналіз досліджень і публікацій вітчизняних науковців, американських учених із питань податкових ухилень. Визначено предмет дослідження та питання, які ставляться експерто- ві для проведення дослідження операцій, пов’язаних із податковими ухиляннями, наданий перелік матеріалів, які даються експерту для дослідження, виокремлено обов’язкове надан- ня основного матеріалу, а також документів на підтвердження та додаткових документів. Також наведені варіанти, якими користуються платники податків для використання неза- конних прийомів зменшення розміру податкового зобов’язання. Розглянуто методи бороть- би з ухилянням від сплати податків, наведено протидію податковим ухиленням та способи запобігання податковим ухиленням, зазначено важливу передумову протидії ухилянням від сплати податків запровадженням обов’язкового декларування доходів усіх верст населен- ня та створення сприятливих умов для обов’язкового загального декларування доходів, запропоновано зняття обмежень щодо застосування податкової соціальної пільги громадян. Зазначено особливість щодо вимог певного періоду часу дослідження операцій з ухилянням від сплати податків. Наведені негативні наслідки ухиляння від сплати податків як для еконо- міки, так і для держави загалом, через недоотримання коштів, що призводить до скорочення витрат бюджету, негативно впливає на реалізацію та скорочення державних програм, неви- плат заробітних плат, порушення законів конкуренції, матиме серйозні економічні наслідки.

У цій статті зазначено, що формування державної стратегії запобігання податковим злочинам ґрунтується на тезисі, що ухилення від сплати податків, зборів, обов’язкових платежів є суспільно небезпечними діяннями, які порушують встановлений законодавством порядок оподаткування та призводять до зменшення дохідної частини державного бюджету. Зазначено, що вина є основною ознакою для кожного злочину. Вказується, що без всебічного вивчення та аналізу кримінологічної характеристики злочинів діяльність з їх запобігання не може бути комплексною, системною та науково обґрунтованою, а тому навряд чи стане ефективною та здатною забезпечити бажані результати. Податкова злочинність є одним з найбільш небезпечних видів економічної злочинності, що зазначається надзвичайно високим рівнем та латентністю, коефіцієнтами злочинної діяльності й активності, має міцну тенденцію до поширення у тяжких формах і значних сумах, становить основне джерело відтворення тіньової економіки України.

Стаття присвячена актуальним проблемам розвитку процесів фінансової децентралізації в Україні та оцінці автономії місцевих бюджетів. Перед органами місцевого самоврядування постає питання щодо формування стійкої фінансової бази для забезпечення покладених на них функцій із задоволення потреб суспільства. Вирішення зазначеного питання можливо лише за умов утворення ефективної системи управління фінансовими ресурсами, яка би враховувала успішний досвід фінансової децентралізації зарубіжних країн. Визначено, що місцеві бюджети відіграють ключову роль у забезпеченні сталого соціально-економічного розвитку.Метою статті є характеристика сутності та призначення фінансової децентралізації, оцінка ступеню її розвитку за допомогою кількісних індикаторів, аналіз джерел формування фінансових ресурсів місцевих бюджетів в умовах децентралізації та надання загальної оцінки місцевих бюджетів.Наукова новизна полягає у визначенні стану фінансової децентралізації та виявленні зростання фінансової автономії місцевих бюджетів в Україні за період 2017–2019 рр. Зростання показника трансфертів з місцевих бюджетів до Державного (реверсна дотація) свідчить про зростання дохідної спроможності місцевих бюджетів, а зменшення показника трансфертів з Державного бюджету до місцевих (базова дотація та субвенції) вказує на підвищення їх самостійності. Висновки. Децентралізація владних та фінансових повноважень держави на користь місцевого самоврядування є однією з найбільш визначальних реформ з часів української незалежності. Результатом реформи стало підвищення зацікавленості органів місцевого самоврядування у збільшенні надходжень до місцевих бюджетів, пошук резервів їх наповнення, покращення ефективності адміністрування податків і зборів.Держава визначає модель взаємодії центральних і місцевих органів влади. Оптимальною вважається модель міжбюджетних відносин, що передбачає рівень фіскальної незалежності органів місцевого самоврядування за умови збереження бюджетної класифікації та порядку виконання. В державі відбувається процес пошуку ефективних форм взаємодії державних та місцевих фінансів, при яких буде гарантовано фінансову незалежність місцевих рад та ефективність використання фінансів. Визначено моделі фінансового забезпечення місцевого самоврядування. З’ясовано, що за показником співвідношення місцевих податків до ВВП в Україні діє ганноверська модель, де місцеві податки складають 1–2 % ВВП і близько 4–5 % усіх податків.Проаналізовано фінансову децентралізацію (як процес) за допомогою показників та індикаторів, а саме: частку місцевих видатків у видатках зведеного бюджету; частку місцевих доходів у доходах зведеного бюджету; співвідношення видатків місцевого бюджету до ВВП; частку доходів місцевих бюджетів у загальному обсязі доходів зведеного бюджету; частку міжбюджетних трансфертів у доходах місцевих бюджетів; співвідношення місцевих податків до ВВП.Для успішного здійснення реформи міжбюджетних відносин у контексті децентралізації, насамперед, потрібно забезпечити внутрішню політичну стабільність, враховувати об’єктивні закони суспільного розвитку та глобальні тенденції у світі.

Проблема тіньової економіки є глобальною для всього світу, але серед європейський країн Україна є серед лідерів, тому детінізація економіки країни має стати головним пріоритетом державної політики. Визначено фактори, які впливають на тінізацію економіки. Встановлено, що тіньова економіка країни тісно пов’язана із рівнем розвитку її податкової системи, можливостями уникнення оподаткування і, як наслідок, недоотриманням надходжень фінансових ресурсів до державного бюджету країни. Здійснено оцінку втрати бюджету через ухилення від податків. Розраховано податковий коефіцієнт та його складники. Визначено, що високий рівень тіньової економіки та суттєві обсяги податкових втрат внаслідок її функціонування призводять до зменшення фінансових можливостей держави та провокують бюджетний дефіцит, що є характерним для України. Запропоновано низку практичних заходів, спрямованих на зниження тіньового сектору економіки країни.

Анотація. Метою дослідження є оцінка фінансових та інвестиційних детермінант розвитку українських регіонів в умовах економічної нестабільності, зумовленої пандемією COVID-19. Проаналізовано вплив рестриктивних і стимулювальних інструментів державної політики на національному і регіональному рівнях на сучасний стан регіональних економічних систем, зокрема в контексті таких складових, як стабільність цін, залучення інвестицій, поліпшення ділового клімату, кредитування, капіталовкладення, прозорість адміністрування бюджетоутворюючих податків і стабільність державних фінансів. Цісекторинайбільшчутливі до заходівдержавноїполітики, особливо в умовах суспільної турбулентності. Аналіз фінансових детермінант регіонального розвитку в умовах короновірусної кризи сприяв окресленню таких негативних тенденцій: значне падіння інвестицій в економіку регіонів і зниження частки нових інвестиційних проєктів є найбільш негативними наслідками, які суттєво вплинуть на темпи економічного зростання в наступні періоди; погіршення ділового клімату, падіння обсягів позик, що надаються суб’єктам господарювання, і зростання частки короткострокових позик вплинули на нові інвестиційні рішення; невиконання запланованих показників податкових доходів місцевих бюджетів (ПДФО, місцеві податки), вплинуло на обсяги доходів місцевих бюджетів, включаючи інвестиційні; зменшення трансфертів до місцевих бюджетів від державного вплинуло на фінансування програм регіонального розвитку; відплив іноземного капіталу, який відбувся не лише через погіршення ділового клімату в країні, а й унаслідок впливу психолого-емоційних факторів поведінки інвесторів в умовах невизначеності. Економічні, фіскальні та соціальні наслідки COVID-19 територіально диференційовані. Різніризики пандемії багато в чому зумовлені економічними та просторовими особливостями регіонального розвитку. Водночас паніка, спричинена поширенням COVID-19, що призвела до ухвалення низки нераціональних рішень фінансово-економічними суб’єктами на різних рівнях управління, є важливою причиною загострення визначених проблем. Значне зменшення інвестицій в економіку регіонів і падіння частки нових інвестиційних проєктів є найбільш негативними наслідками, які суттєво вплинуть на темпи економічного зростання в наступні періоди. Ключові слова: регіональний розвиток, економічна невизначеність, COVID-19, фінанси, інвестиції, детермінанти. Формул: 0; рис.: 2; табл.: 3; бібл.: 15.

У роботі розглядаються теоретичні аспекти сутності та особливості державного податкового регулювання, проаналізовано розвиток пільгового оподаткування в Україні, розглянуто теоретичні та законодавчі основи податкових пільг, визначено актуальні проблеми надання податкових пільг в Україні. Проаналізовано динаміку, склад та структуру наданих податкових пільг, у тому числі пільг, що є втратами доходів бюджету, в розрізі податків, територій та видів економічної діяльності, наведена оцінка ефективності податкових пільг через розрахунок коефіцієнтів фіскальної та економічної ефективності, виявлено вплив податкових пільг на доходи бюджету та інвестиційно-інноваційну діяльність підприємств, наведено прогнозний розрахунковий обсяг наданих податкових пільг на наступні два періоди. Розглянуто зарубіжний досвід надання податкових пільг та можливість його застосування в Україні. Запропоновано шляхи вирішення зазначених проблем податкових пільг.
Diploma thesis deals with theoretical aspects of the essence and features of state tax regulation, analyzes the development of preferential taxation in Ukraine, examines the theoretical and legislative foundations of tax benefits, identifies the actual problems of providing tax benefits in Ukraine. The dynamics, composition and structure of the tax benefits provided, including benefits that are loss of budget revenues, in terms of taxes, territories and types of economic activity are analyzed, аn estimation of efficiency of tax privileges is given through calculation of coefficients of fiscal and economic efficiency, the impact of tax benefits on budget revenues and investment and innovation activity of enterprises is estimated, the estimated estimated amount of tax benefits provided for the next two periods is given. The foreign experience of granting tax privileges and the possibility of its application in Ukraine is considered. The ways of solving mentioned problems of tax privileges are offered.