Добірка наукової літератури з теми "Зернобобові культури"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Зернобобові культури".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Зернобобові культури"
1
Тараненко, А. О., Ю. А. Цьова, М. С. Середа, Л. Ю. Кузенко та М. A. Солодовник. "ПОТЕНЦІАЛ БІОМАСИ ВІДХОДІВ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА БІОЕНЕРГЕТИКИ В ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (31 грудня 2021): 142–53. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.04.18.
Повний текст джерелаАнотація:
Сприятливі кліматичні умови, тип ґрунтів та водні ресурси мають позитивний вплив на розвиток і розміщення сільського господарства в Україні. Структура сектору сільського господарства в Україні складається із рослинницької та тваринницької галузей що є потужним джерелом різних видів відходів та представляють собою біомасу, придатну для виробництва енергії. Разом з тим актуальним залишається оцінка біоенергетичного потенціалу сільськогосподарської біомаси Полтавської області у контексті реформування адміністративно-територіального розподілу. Крім того, це є підґрунтям для розрахунку та аналізу видів, локалізації та необхідних потужностей переробки біомаси. Оцінка біоенергетичного потенціалу сільськогосподарської біомаси дає можливість економічної оцінки ніші, яку сільськогосподарські виробники області можуть потенційно зайняти на ринку енергоресурсів. Дослідження у галузі відновлюваних джерел енергії мають світовий рівень, особливо в умовах енергетичної кризи. Проведені дослідження біоенергетичного потенціалу біомаси виконані в масштабі області, детальна оцінка потенціалу Полтавського регіону може стати економічним підґрунтям для формування регіонального сектору біоенергетики на локальному рівні. Біоенергетичний потенціал Полтавської області оцінювався за трьома показниками: біоенергетичний потенціал (МВт/рік), вихід біогазу (млн.м3/рік), заміщення органічного палива (тис. т. ум. п./рік). Оцінку біоенергетичного потенціалу рослинництва проводили за наступними видами культур: зернобобові, соняшник, овочеві культури. Оцінку біоенергетичного потенціалу тваринництва проводили за наступними видами відходів: ВРХ, свиней та птиці. Отже, загальний показник енергетичного потенціалу в Полтавській області склав близько 8,28 тис. МВт/рік. Енергетичний потенціал відходів рослинництва був розрахований в межах 7,56 тис. МВт/рік. Енергетичний потенціал відходів тваринництва склав 0,72 тис. МВт/рік. Загальний показник заміщення органічного палива у Полтавській області становив 3,31 тис. тон. у.п./рік. Заміщення органічного палива відходами рослинництва було більше (3208 тон. у.п./рік), ніж заміщення органічного палива відходами тваринництва (89 тон. у.п./рік).
2
Оспанбаев, Ж., А. С. Досжанова, Е. Абдразаков* та Е. Қожагелді. "ОСОБЕННОСТИ ФОРМИРОВАНИЯ ПРОДУКТИВНОСТИ ПОЖНИВНЫХ КУЛЬТУР В УСЛОВИЯХ КАПЕЛЬНОГО ОРОШЕНИЯ". Izdenister natigeler, № 2 (90) (30 червня 2021): 181–91. http://dx.doi.org/10.37884/2-2021/18.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье рассматривается оценка эффективности посевов, сравнивая возможность роста и формирование урожайности с другими технологиями.Одним из резервов диверсификации растениеводства в южных и юго-восточных регионах является возможность возделывания зернобобовых, масличных и кормовых культур. Правильный выбор культур и сортов и равномерный посев этих культур в нужное время являются гарантией получения полного урожая для промежуточных и огневых культур. Производство дополнительной продукции зернобобовых, масличных и кормовых культур без увеличения посевных площадей за счет второго урожая может стать важным источником создания устойчивой кормовой базы, получения биотоплива-приоритетных направлений развития сельского хозяйства страны.В результате исследований доказано, что в качестве основной культуры наиболее подходящей является озимая пшеница, обеспечивающая получение урожая от 1 га до 100 и более центнеров. Оптимальной нормой посева семян в качестве первой основной культуры при возделывании озимой пшеницы и ячменя является 4 млн. всхожих семян на 1 га. для получения дружных и полных всходов рапса, горчицы, масличного льна и гречихи эффективно прямое посев семян на непереработанную солому. В предгорной зоне Заилийского Алатау наиболее пригодными для засева являются горчица и рапс, в предгорной зоне киргизского Алатау-горчица, горох и просо для получения дополнительного урожая зеленой массы. Наиболее подходящими культурами для получения товарного продукта генеративной части при посеве являются масличный лен, гречиха и горчица.
3
Васютин, Александр Сергеевич, Владимир Филиппович Кирдин, Геннадий Андреевич Дебелый та Александр Владимирович Меднов. "Горох в зарубежных странах и в России". Аграрная Россия, № 4 (10 березня 2016): 11–13. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2016-4-11-13.
Повний текст джерелаАнотація:
Гороховую муку и изоляты белка широко используют в хлебопекарной и кондитерской промышленности, а в результате глубокой переработки получают мясные продукты. Интенсивно ведется селекция овощных сортов гороха. В свежем, замороженном, сушеном или консервированном виде зеленый горошек является незаменимым продуктом питания. В России недостаточно внимание уделяется культуре гороха, хотя отечественные ученые внесли существенный вклад в генофонд гороха. В мировом сельскохозяйственном производстве и в отдельных регионах России из зернобобовых культур преобладает соя. В европейских странах после выведения и внедрения в производство устойчивых к полеганию технологичных высокоурожайных сортов гороха площади посева этой культуры возросли, а сои сократились. В странах с умеренным климатом — Великобритании, Германии, Франции и др., как и в центральных регионах России, горох в отличие от сои ежегодно вызревает и дает высокий урожай зерна. Чтобы уменьшить зависимость от импортируемой сои и продуктов ее переработки, необходимо расширить посевы гороха и других местных бобовых культур для питания населения и кормления животных. Опыты, проведенные в Московском НИИСХ, показали, что переход к органическим системам земледелия путем насыщения севооборотов горохом и другими бобовыми культурами до 50 % всего состава, применение органических, в том числе сидеральных и фосфорно-калийных, удобрений при комбинированной обработке почвы обеспечивает высокую продуктивность пашни по выходу растительного белка на уровне 4,7 ц/га и выше.
4
Вуйко, О. М. "Вплив мікродобрив та біопрепаратів на формування врожайності гороху посівного". Аграрні інновації, № 11 (3 травня 2022): 16–24. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2022.11.2.
Повний текст джерелаАнотація:
Горох в Україні є переважно експортно-орієнтованою культурою, оскільки левова частка врожаю постачається на зовнішні ринки, в той час як внутрішнє споживання, як і в інших сегментах, знаходиться в стагнації.Тривалий час ринок гороху в Україні лобіювався і стрімко набирав обертів, спонукаючи аграріїв робити ставки на нього, тим більше що культура є досить рентабельною і добре себе зарекомендувала в сівозміні. Однак в останні роки відмічаєтьсяпорівняно невисокі темпи росту урожайності і низький рівень стабільності продуктивності ценозів зернобобових культур. Якщо у 1992 році посівна площа гороху в Україні перевищувала мільйон гектарів, то в 2020 році не було засіяно навіть половини від цього показника. Проте для підвищення прибутковості необхідно впроваджувати технології вирощування гороху, які б забезпечували значно вищу врожайність, ніж та, яку аграрії отримують в останні роки. Цілком реально підвищити її до 50 ц/га і більше, про що свідчить досвід країн Європи. Обумовлено це насамперед тим, що горох в значній мірі знижує свою продуктивність за несприятливих погодних умов та не збалансованості елементів живлення. Оптимальні умови живлення у свою чергу забезпечують формування досить високої урожайності та якості зерна і при цьому,в значній мірі, знижують негативний вплив погодних умов. Вирощування продукції зернобобових культур є надзвичайно важливим чинником у створенні ефективного механізму підвищення родючості ґрунтів на основі акумуляції атмосферного азоту та накопичення органічної речовини з метою посилення процесів гуміфікації. В технології вирощування кожної культури важливе значення має кожен її елемент. В огляді наведено сучасний аналіз даних літературних джерел щодо особливостей гороху, його врожайності та структури посівних площ. Описано особливості формування та функціонування симбіотичного апарату гороху, наведено деякі сучасні біологічні препарати та мікродобрива. Розглянуто вплив біопрепаратів та мікродобрив на формування врожайності, їх значення у проходження фізіологічних процесів у рослинах гороху. Визначено ключові фази росту та розвитку рослин у яких вони найбільше потребують мікроелементів. Відмічається, перспективність підвищення продуктивних посівів гороху за створення оптимальних збалансованих за всіма елементами умов живлення та стимуляції азотфіксації.
5
Вуйко, О. М. "ВПЛИВ МІКРОДОБРИВ ТА БІОПРЕПАРАТІВ НА ФОРМУВАННЯ ВРОЖАЙНОСТІ ГОРОХУ ПОСІВНОГО". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (25 березня 2022): 45–54. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2022.01.05.
Повний текст джерелаАнотація:
Горох в Україні є переважно експортно-орієнтованою культурою, оскільки левова частка врожаю постачається на зовнішні ринки, в той час як внутрішнє споживання, як і в інших сегментах, знаходиться в стагнації.Тривалий час ринок гороху в Україні лобіювався і стрімко набирав обертів, спонукаючи аграріїв робити ставки на нього, тим більше що культура є досить рентабельною і добре себе зарекомендувала в сівозміні. Однак в останні роки відмічаєтьсяпорівняно невисокі темпи росту урожайності і низький рівень стабільності продуктивності ценозів зернобобових культур. Якщо у 1992 році посівна площа гороху в Україні перевищувала мільйон гектарів, то в 2020 році не було засіяно навіть половини від цього показника. Проте для підвищення прибутковості необхідно впроваджувати технології вирощування гороху, які б забезпечували значно вищу врожайність, ніж та, яку аграрії отримують в останні роки. Цілком реально підвищити її до 50 ц/га і більше, про що свідчить досвід країн Європи. Обумовлено це насамперед тим, що горох в значній мірі знижує свою продуктивність за несприятливих погодних умов та не збалансованості елементів живлення. Оптимальні умови живлення у свою чергу забезпечують формування досить високої урожайності та якості зерна і при цьому,в значній мірі, знижують негативний вплив погодних умов. Вирощування продукції зернобобових культур є надзвичайно важливим чинником у створенні ефективного механізму підвищення родючості ґрунтів на основі акумуляції атмосферного азоту та накопичення органічної речовини з метою посилення процесів гуміфікації. В технології вирощування кожної культури важливе значення має кожен її елемент. В огляді наведено сучасний аналіз даних літературних джерел щодо особливостей гороху, його врожайності та структури посівних площ. Описано особливості формування та функціонування симбіотичного апарату гороху, наведено деякі сучасні біологічні препарати та мікродобрива. Розглянуто вплив біопрепаратів та мікродобрив на формування врожайності, їх значення у проходження фізіологічних процесів у рослинах гороху. Визначено ключові фази росту та розвитку рослин у яких вони найбільше потребують мікроелементів. Відмічається, перспективність підвищення продуктивних посівів гороху за створення оптимальних збалансованих за всіма елементами умов живлення та стимуляції азотфіксації.
6
Колосовська, В. В. "ВПЛИВ ЗМІН КЛІМАТУ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ВИКИ НА ТЕРИТОРІЇ ПОЛІССЯ УКРАЇНИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (25 грудня 2020): 128–34. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.04.15.
Повний текст джерелаАнотація:
На сьогодні зміна клімату та сільське господарство є взаємопов’язаними процесами світового масштабу. Глобальне потепління впливає на низку показників у сільському господарстві, зміна сере-дніх температур, зміна кількості опадів, зміна концентрації діоксиду вуглецю в атмосфері та озону, поява нових шкідників та хвороб, зміна якості продуктів харчування. Також у сільському господарс-тві залишається проблема щодо збільшення виробництва рослинного білка. Найважливішим та най-більшим джерелом повноцінного білка є зернобобові культури, серед яких важливе значення має ви-ка. Потенціал продуктивності вики складає близько 4,0–5,0 т/га зерна, у якому міститься 26–35 % білка. Високі кормові якості забезпечуються не лише наявністю білків, а й вітамінами та мінераль-ними солями, на які яра вика також багата. Вика дає урожай зерна 25–35 ц/га і нагромаджує у ґру-нті до 50–80 кг/га азоту. Вику часто вирощують в усіх зонах України. Метою дослідження є прове-дення оцінки агрокліматичних умов вирощування культури вики, а також фотосинтетичної проду-ктивності і врожайності вики в умовах змін клімату. Для дослідження було використано сценарій можливих змін клімату RCP 4.5 на період до 2050 року. Вплив зміни клімату розглядався, зважаючи на умови сучасної агротехніки та сучасних сортів вики, припускаючи, що вони суттєво не зміняться. В результаті проведеного дослідження була виділена тенденція середньообласної врожайності вики і виявлені особливості в динаміці врожайності вики на території Полісся за період 1986–2015 рр. Проаналізовано особливості настання дат фаз розвитку вики за середніми багаторічними даними та сценарієм зміни клімату RCP 4.5. Проведено аналіз агрокліматичних умов вирощування вики: су-ма опадів за вегетаційний період вики за базовим варіантом становить 206 мм. За умов змін кліма-ту очікується збільшення суми опадів до 215 мм (на 4 % більше за базову). Умови вологозабезпечено-сті вегетаційного періоду у разі реалізації сценарію зміни клімату RCP 4.5 протягом 2015–2050 рр. порівняно з базовими значеннями будуть гіршими. За вегетаційний період вики у разі зміни клімату вологозабезпеченість знизиться на 3 %. Також проведено аналіз фотосинтетичної продуктивності вики та врожаю зерна за умов змін клімату. Спостерігається збільшення усіх показників фотосин-тетичної продуктивності. Це призведе до підвищення врожаїв вики. В базовий період врожай зерна вики становив 19,0 ц/га, за сценарієм RCP 4.5 в обох варіантах очікується підвищення врожаю 21,5–23,8 ц/га. Після проведених розрахунків можна сказати, що за сценарієм RCP 4.5 очікується значна зміна агрокліматичних умов росту, розвитку та формування продуктивності вики. Очіку-ються сприятливі умови вирощування вики (рівень врожаю зросте на 13 % –15 %.
7
Шаванов, Муса Вахаевич, Нина Юрьевна Сукманова та Асет Ганиевна Амаева. "Относительная важность злаковых и зернобобовых культур как для Великобритании, так и других стран мира". Аграрная Россия, № 10 (20 жовтня 2021): 36–41. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2021-10-36-41.
Повний текст джерелаАнотація:
На долю зерна и продуктов переработки зерновых культур приходится большая часть энергетической и белковой составляющей суточного рациона каждого человека в мире. В системе обеспечения продовольственной безопасности как в Великобритании, так и во всех остальных странах мира продовольственные культуры играют основополагающую роль. Распространению зерновых культур, в особенности хлебных злаков, способствовали, кроме высокой питательности и разносторонности использования, их разнообразие по биологическим свойствам, а также сравнительно простые технологии выращивания, хранения и переработки. Рассмотрены особенности выращивания злаковых и зернобобовых культур в Великобритании и других странах.
8
Пташник, О. П., та Елена Леонидовна Турина. "Особенности выращивания нута в условиях степного Крыма". Аграрная Россия, № 4 (10 березня 2016): 8–10. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2016-4-8-10.
Повний текст джерелаАнотація:
В Крыму зернобобовые высевают на площади более 30 тыс. га (3,5 % посевных площадей), из них под посевами нута — до 8,5 тыс. га. Создание новых высокопродуктивных и устойчивых к болезням сортов нута позволит расширить посевные площади под этой культурой. Одним из эффективных приемов повышения урожайности зернобобовых культур — инокуляция семян перед посевом селекционными штаммами клубеньковых бактерий и комплексное применение биопрепаратов на основе микроорганизмов. В Институте сельского хозяйства Крыма на протяжении 2012 – 2014 гг. изучали сорта нута разных селекционных центров: Селекционно-генетического института (Одесса), Луганского института агропромышленного производства и Красноградской опытной станции Института зернового хозяйства (Харьков), израильской селекции. Приведены результаты изучения адаптивных особенностей сортов нута в условиях степного Крыма на протяжении 2012 – 2014 гг. Перед посевом семена нута обрабатывали микробиологическими препаратами на основе высокоэффективных азотфиксирующих штаммов микроорганизмов Ризобофит, а также препаратами полифункционального действия Фосфоэнтерином и Биополицидом, арбускулярно-микоризными грибами, цианоризобиальным консорциумом. В результате исследований выделены сорта нута, наиболее адаптированные к условиям степного Крыма, которые могут быть рекомендованы для широкого внедрения в производство данной зоны. Сорта нута Александрит, Добробут, Буджак обеспечили среднюю урожайность за годы изучения — соответственно 1,35, 1,46 и 1,26 т/га. Предложены приемы агротехники, способствующие повышению продуктивности растений нута: инокуляция штаммами клубеньковых бактерий и комплексное применение препаратов полифункционального действия (фосфатмобилизирующие, ростостимулирующие, биопротекторное). Установлено, что применение бактеризации семян нута способствует повышению продуктивности растений на 2,8 – 15,2 %.
9
Холод, С. М., С. Г. Холод та Ю. Г. Іллічов. "Нут – перспективна зернобобова культура для Лісостепу України". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (28 червня 2013): 49–54. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2013.02.12.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено цінність культури нуту і результати вивчення 102-х зразків, отриманих із Сирії, за проявом основних господарсько цінних ознак. Проведено оцінку зразків нуту за технологічністю, продуктивністю та її складовими елементами. Виділено джерела господарсько цінних ознак: за насіннєвою продуктивністю, кількістю насіння в бобі, кількістю бобів на рослині, високій масі 1000 насінин та придатності до механізованого збирання врожаю. Враховуючи отримані результати, дані зразки можуть використовуватися в селекційній практиці для підвищення продуктивності й технологічності в умовах південного Лісостепу України.
Value of chickpea crop and the results of studies of 102 samples received from Syria based on the display of main economically valuable features are given in the article. Chickpea samples evaluation was done based on the processability and productivity and its components. Sources of economically valuable features were allocated according to following traits: seed productivity, number of seeds on a bean, number of beans on a plant, high weight of 1000 seeds and suitability for mechanical harvesting. Taking into consideration the results, these samples can be involved in breeding practice in order to increase productivity and processability under the conditions of southern Forest Steppe of Ukraine.
10
Vigna-Taglianti, Jacopo, та Nina Grigorevna Kazydub. "ТЕРМИНОЛОГИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ АНГЛИЙСКИХ НАРОДНЫХ НАЗВАНИЙ ЗЕРНОБОБОВЫХ КУЛЬТУР". Sovremennye issledovaniya sotsialnykh problem 11, № 5 (5 грудня 2019): 71. http://dx.doi.org/10.12731/2077-1770-2019-5-71-95.
Повний текст джерелаАнотація:
Статья посвящена анализу английских народных названий зернобобовых культур с целью улучшения качества переводов и формирования навыков владения специализированной лексикой на иностранном языке у будущих специалистов данного направления сельскохозяйственной деятельности. Методологическую основу исследования образуют сравнительный метод и принцип историко-этимологической реконструкции. Результаты работы заключаются в систематизации народных названий зернобобовых культур на английском языке по сравнению с их эквивалентами на русском языке. Также разработан глоссарий в облике легкочитаемой таблицы для терминологической проверки переводов. Результаты исследования могут быть применены в сфере подготовки переводчиков, а также при обучении профессиональной терминологии на английском языке студентов и специалистов, занимающихся выращиванием и селекционно-семеноводческой работой зернобобовых культур.
Дисертації з теми "Зернобобові культури"
1
Пилип’юк, А. О. "Вдосконалення технічного процесу збирання сої для умов ТОВ НВА «Перлина Поділля»". Бакалаврська робота, Хмельницький національний університет, 2021. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/11832.
Повний текст джерелаАнотація:
В дипломному проекті дана характеристика сільськогосподарського підприємства ТОВ НВА Перлина Поділля, Хмельницької області, вдосконалена технологія вирощування та збирання сої та розраховано комплекс сільськогосподарських машин для цього. Розроблений знімач для проведенні технічних обслуговувань і поточних ремонтів жниварок до зернозбиральних комбайнів та їх модифікацій, розраховано економічну ефективність технології вирощування та збирання гороху в господарстві. Розроблено заходи з охорони праці та навколишнього середовища при проведенні робіт по вирощуванню гороху в господарстві.
2
Плавинський, В. І., та О. В. Плавинська. "Раціональні рішення мікронізації насіння зернобобових культур". Thesis, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/47068.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасний стан виробництва в аграрному секторі нашої країни бажає бути значно кращим. Це відноситься не тільки до вирощування сільськогосподарських культур, а й до (може ще в більшій мірі) переробки сільськогосподарської продукції, так як тільки закінчений технологічний процес може претендувати на високу конкурентоздатність.
Книги з теми "Зернобобові культури"
1
Чекалин, Н. М. Генетические основы селекции зернобобовых культур на устойчивость к патогенам. Полтава: Інтерграфіка, 2003.
Знайти повний текст джерела
2
Повышение урожайности зерновых и зернобобовых культур. Ставрополь, 1985.
Знайти повний текст джерела
3
Пасечнюк, Л. Е. Агроклиматические ресурсы и условия произрастания зерновых и зернобобовых культур в США. Ленинград, 1989.
Знайти повний текст джерела
4
Пасечнюк, Л. Е. Агроклиматические ресурсы и условия произрастания зерновых и зернобобовых культур в США. Ленинград, 1989.
Знайти повний текст джерела
5
Шапиро, И. Д. Экологические основы защиты растений от вредителей при возделывании сельскохозяйственных культур по интенсивным технологиям на примере зерновых и зернобобовых культур. Л., 1988.
Знайти повний текст джерелаТези доповідей конференцій з теми "Зернобобові культури"
1
Хохоева, Н. Т., та А. А. Тедеева. "Применение минеральных удобрений в посевах зернобобовых культур". У ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ. НИЦ «Л-Журнал», 2018. http://dx.doi.org/10.18411/lj-28-02-2018-73.
Повний текст джерела