Добірка наукової літератури з теми "Земська школа"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Земська школа".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Земська школа"

1

Пересада, О. С. "ШКІЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЗЕМСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ НА ХАРКІВЩИНІ У 1865–1919 РОКАХ". Історія та географія, № 56 (2019): 73–84. http://dx.doi.org/10.34142/2313-2345.2019.56.11.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті досліджується процес становлення та розвитку земських шкіл на території Харківської губерніїу 1865–1919 роках. Аналізуються масштаби та динаміка розвитку народної освіти на Харківщині, досягнення та недоліки шкільної діяльності харківського земства, а також ефективність діяльності земства в справі забезпечення початкових народних шкіл вчительськими кадрами. В роботі проаналізовані основні фактори розвитку народної освіти, що виявилися в українському суспільстві; установлені соціальні механізми реалізації освітніх потреб, пов’язані з діяльністю земських органів самоврядування; вивчений характер, організаційні форми, методи й прийоми, якими керувалися земські органи самоврядування для досягнення цілі забезпечення народних шкіл вчительськими кадрами, поширення серед сільського населення книжкової культури й корисних знань. Автором роботи робиться спроба здійснити новий підхід до вивчення обраної проблеми, запропоновано власний варіант розуміння місця і ролі земства в розвитку народної освіти, виділені суттєві риси розвитку українських земськихшкіл, найбільш важливі з точки зору врахування можливостей їх використання на користь сучасних навчальних закладів. В статті доведено, що саме земська діяльність забезпечила кількісне і якісне зрушення української шкільної системи, суспільне розуміння освіти як фундаментального права людини й найважливішої умови поліпшення якості життя; установлено, що в розглянутих історичних умовах найбільш значні новації в українській системі освіти були ініційовані земськими органами в співробітництві з педагогічною громадськістю; зроблено внесок в справу відродження та популяризації забутих імен видатних земських вчителів, які працювали в школах Харківської губернії.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Берестень, Ю. В., та В. І. Мороз. "Павло Федорович Тушкан – фундатор початкової та середньої сільськогосподарської освіти Придніпров’я початку ХХ століття". Problems of Political History of Ukraine, № 13 (20 червня 2018): 106–30. http://dx.doi.org/10.15421/231810.

Повний текст джерела
Анотація:
Висвітлено біографічні віхи та обставини науково-дослідної, адміністративної та освітянської діяльності П. Ф. Тушкана – директора Верхньодніпровської нижчої (згодом середньої) сільськогосподарської школи Катеринославського губернського земства.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Moskalenko, O. A. "Штрихи до соціокультурного портрета педагогів київських гімназій: Микола Володимирович Стороженко". Grani 19, № 3 (19 лютого 2016): 119–24. http://dx.doi.org/10.15421/1716051.

Повний текст джерела
Анотація:
Досліджено життєвий шлях та педагогічну діяльність українського історика, громадського та освітнього діяча Миколи Володимировича Стороженка (1862-1942) в цілому, період його директорства у 1909-1919 рр. у Першій Київській гімназії. Відзначено, що як історик М. В. Стороженко сформувався в інтелектуально-культурному середовищі Київської документальної школи В. Б. Антоновича, під керівництвом якого успішно займався дослідженням історії України, був добре знайомий із багатьма представниками українських наукових та громадських кіл кінця ХІХ – початку ХХ ст., вів активне громадське життя як член Київської Археографічної Комісії, Історичного товариства Нестора-літописця, співробітник часописів «Киевская старина», «Исторический Вестник», «Русская Мысль», земський діяч на Пирятинщині, належав до діячів малоросійського дворянства консервативної орієнтації, які започаткували низку наукових, культурних, освітніх та громадських проектів, походив із старовинного старшинського роду, відомого із XVII ст. Обґрунтовано, що багатолітня педагогічно-адміністративна діяльність М. В. Стороженка сприяла тому, що він досконало із середини знав систему існування та фінансування середньої освіти, урядову політику Міністерства народної освіти як службовець і адміністратор, нагальні потреби гімназій і освітян. Доведено, що М. В. Стороженко займає достойне місце серед низки культурно-освітніх діячів Києва кінця XIX – початку ХХ ст., які своєю діяльністю впливали на процеси формування та виховання соціокультурного середовища Києва, генерували традиції освіти і культури міста, були причетні до витворення комплексного соціокультурного портрета педагогів київських гімназій на тлі своєї доби.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Кобченко, К. "Історія середньої медичної освіти в контексті суспільних процесів в Україні в середині XIX - на початку XX століття (на прикладі Київської земської фельдшерсько-акушерської школи при Кирилівській лікарні)". Українознавчий альманах, Вип. 3 (2011): 118–30.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Мельникова, Ольга Михайловна. "АРХЕОЛОГ КАК ИСТОРИК НАУКИ (ПО СТРАНИЦАМ ИСТОРИКО-НАУЧНЫХ ПУБЛИКАЦИЙ С. В. КУЗЬМИНЫХ)". Археология Евразийских степей, № 5 (29 жовтня 2021): 358–64. http://dx.doi.org/10.24852/2587-6112.2021.5.358.364.

Повний текст джерела
Анотація:
Исследуется историко-научная и историографическая составляющая творчества археолога С.В. Кузьминых, анализируется трансформация историко-научных интересов ученого от проблемной историографии к работам по истории археологии, рассматриваются ключевые проблемы истории российской археологии, постановка и решение которых во многом связаны с именем ученого. Библиографические ссылки Белозерова И.В., Гайдуков П.Г., Кузьминых С.В. К юбилею Института археологии РАН: Московская секция РАИМК–ГАИМК // Поволжская археология. 2019. № 2 (28). С. 172–188. Ванюшева К.В. Научные коммуникации в российской провинциальной археологии (конец XIX – 20-е гг. XX в.). Автореф. дисс. … канд. ист. наук. Ижевск: УдГУ, 2015. 29 с. Ванюшева К.В. Письма О.Е. Клера В.Г. Дружинину как источник по истории изучения финно-угорских народов // Ежегодник финно-угорских исследований. 2015а. №1. С. 99–111. Вдовин А.С., Кузьминых С.В. Сергеев Сергей Михайлович (1879–1947): начало научной деятельности // Археология Южной Сибири. Вып. 24. / Отв. ред. В.В. Бобров. Кемерово: Летопись, 2006. С. 168–174. Вдовин А.С., Тункина И.В. Основные работы С.В. Кузьминых по истории археологии // Евразийский археолого-историографический сборник / Отв. ред. А.С. Вдовин, И.В. Тункина. СПб.: СПбФ АРАН; Красноярск: КГПУ, 2012. С. 30–37. Городцов В.А. Дневники (1928–1944). В 2-х кн. Кн. 1: 1928–1935 / Отв. ред. П.Г.Гайдуков, А.Д.Яновский. М.: ИД Триумф принт, 2015. 687 с. Городцов В.А. Дневники (1928–1944). В 2-х кн. кн. 2. 1936–1944 / Отв. ред. П.Г.Гайдуков, А.Д.Яновский. М.: ИД Триумф принт, 2015. 694 с. Городцов Василий Алексеевич. Дневники ученого. 1914–1918: Из собрания Государственного исторического музея. В 2-х кн.: Кн. 1. 1914–1915. / Сост. И.В. Белозерова, С.В. Кузьминых, Г.С. Марштупа, Т.А. Цапина. Отв. ред. А.Д. Яновский. М.: ГИМ, 2019. 544 с. Городцов Василий Алексеевич. Дневники ученого. 1914–1918: Из собрания Государственного исторического музея. В 2-х кн.: кн. 2. 1916–1918. / Сост. И.В. Белозерова, С.В. Кузьминых, Г.С. Марштупа, Т.А. Цапина. Отв. ред. А.Д. Яновский. М.: ГИМ, 2019. 384 с. Канторович А.Р., Кузьминых С.В. Введение // Археология: Учебник / Под ред. акад. В.Л. Янина. М.: Моск. ун-т, 2006. С. 8–28. Китова Л.Ю., Кузьминых С.В. Штрихи к научной биографии С.А. Теплоухова: два письма А.М. Тальгрену // Археология Южной Сибири Вып. 24. / Отв. ред. В.В. Бобров. Кемерово: Летопись, 2006. С.152–159. Корзун В.П., Мамонтова М.А. Археолог В.И Матющенко: «вкус к историографии» // Вестник Омского университета. Серия «Исторические науки». 2018а. № 3 (19). С. 39–47. Корзун В.П., Мамонтова М.А. «Стихийные историографы» в региональном интеллектуальном ландшафте: В.И. Матющенко, Н.А. Томилов // Вестник Томского государственного университета. 2018б. № 436. С. 151–159. Кузьминых С.В. Изучение памятников эпохи бронзы и раннего железа в Волго-Камье в 1968–1981 гг. // Новое в археологии и этнографии Татарии / Отв. ред. А.Х. Халиков. Казань: ИЯЛИ КФАН, 1982. С. 13–23. Кузьминых С.В. Археологическое изучение ананьинского мира в XX веке: основные достижения и проблемы // Российская археология: достижения XX и перспективы XXI вв. Матер. науч. конф. к 75-летию В.А. Генинга / Отв. ред. Р.Д. Голдина. Ижевск: Удмуртский университет, 2000. С. 37–42. Кузьминых С.В. Письма В.Н. Чернецова А.М.Тальгрену: прерванный диалог // Миропонимание древних и традиционных обществ Евразии. Памяти Валерия Николаевича Чернецова / Отв. ред. М.Ф. Косарев. М.: ИА РАН, 2006. С. 17–34. Кузьминых Сергей Владимирович, https://www.archaeolog.ru/ru/staff/kuzminykh-sergey-vladimirovich (дата обращения 01.07.2021). Кузьминых С.В., Белозерова И.В. Институт археологии и искусствознания РАНИОН в судьбах отечественной археологии // Поволжская археология. 2018. № 1. С. 321–341. Кузьминых С.В., Сафонов И.Е. В.А. Городцов и А.М. Тальгрен: диалог в переписке // Чтения, посвященные 100-летию деятельности Василия Алексеевича Городцова в Государственном Историческом музее: Тезисы конференции, ч. 1 / Отв. ред. Н.И. Шишлина. М.: ГИМ, 2003. С. 6–8. Кузьминых С.В., Сафонов И.Е., Сташенков Д.А. Вера Владимировна Гольмстен: материалы к биографии. Самара: Офорт, 2007. 168 с. Кузьминых С.В., Серых Д.В. Всесоюзное археологическое совещание 1945 года как ключевой фактор развития советской археологии // Советская археология до и после Великой Отечественной войны (вторая половина 1930-х – конец 1940-х годов). Материалы Международной научной конференции / Отв. ред. И.А. Сорокина. М.: ИА РАН, 2021. С. 36–37. Кузьминых С.В., Смирнов А.С. Археология в Северо-Восточном археологическом и этнографическом институте // Поволжская археология. 2015. №1 (11). С. 214–239. Кузьминых С.В., Тишкина Т.В. «Вам надо повторить поездку на Алтай» (письмо Н.С. Гуляева А. М. Тальгрену) // Теория и практика археологических исследований. 2009. Вып. 5. С. 178–190. Кузьминых С.В., Усачук А.Н. Письма С.А. Локтюшева А.М. Тальгрену // Краеведческие записки / Ред. В.В. Рябых. Луганск: Виртуальная реальность, 2008. Вып. IV. С. 59–65. Кузьминых С.В., Яковлев Я.А. Письмо В.Н. Пигнатти к А.М. Тальгрену // Ханты-Мансийский автономный округ в зеркале прошлого. Вып. 4. / Отв. ред. Я.А. Яковлев. Екатеринбург; Ханты-Мансийск: Баско, 2007. С. 257–267. Мельникова О.М. Переписка А. М. Тальгрена с музеем Сарапульского земства: (к истории публикации статьи "Два железных меча в Сарапульском музее") // Ананьинский мир: истоки, развитие, связи, исторические судьбы / Археология Евразийских степей. Вып. 20 / Отв. ред. С.В. Кузьминых, А.А. Чижевский. Казань: Отечество, 2014. С. 53–56. Кузьминых С.В., Мельникова О.М., Ванюшева К.В. "Надо торопиться жить, торопиться работать": письма А.С. Лебедева А.М. Тальгрену // Вестник Удмуртского университета. Сер. История и филология. 2008. Вып. 2. С. 171–200. Попова Т.Н. Дисциплинарный образ науки: подходы и понятия. Одесса: Бондаренко М. А., 2019. 392 с. Руденко К.А. Казанские археологи в годы Великой Отечественной войны (1941–1945 гг.) (по материалам переписки А.П. Смирнова и А.М. Ефимовой). Казань: Школа, 2020. 92 с. Юревич А.В. Новые тенденции в развитии науковедения и истории науки // Вестник Российского гуманитарного научного фонда. 2009. № 3 (56). С. 8–15.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Нікітін, Юрій. "РОЛЬ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ У ПІДГОТОВЦІ МЕДИЧНИХ КАДРІВ В КІНЦІ ХІХ СТ. (НА ПРИКЛАДІ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ЗЕМСЬКОЇ ФЕЛЬДШЕРСЬКОЇ ШКОЛИ)". Уманська старовина, № 7 (31 грудня 2020). http://dx.doi.org/10.31499/2519-2035.7.2020.222583.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Latushka, Hanna. "Емоційно-стилістичні особливості українських нечленованих висловлень згоди та незгоди порівняно з іншими слов’янськими". Лінгвостилістичні студії, 20 грудня 2019, 77–87. http://dx.doi.org/10.29038/2413-0923-2019-10-77-87.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглянуті стилістичні та емоційно-експресивні особливості українських синтаксично нечленованих висловлень для вираження згоди та незгоди порівняно з білоруськими, чеськими та болгарськими. Зроблено висновки про те, що система таких висловлень має свої стилістичні та емоційно-експресивні особливості навіть у близьких мовах. Ключові слова: висловлення, комунікація, незгода, синтаксис, синтаксично нечленовані висловлення, слов’янські мови, згода. Покликання Список використаних джерел Васючэнка, Пятро. «Хведар Набілкін – беларускі касінер». Сучасная беларуская драматургія: традыцыі і наватарства. Мінск: ТАА «Сэр-Віт», 2003, с. 621–38. Уварова, Наталя. Шахрайки. URL: http://ukrdrama.at.ua/load/0-0-0-1-20. Фольварочний, Василь. «Дитячі забави: драма на дві дії». Фольварочний, Василь. Спокуса: драми. Чернівці: Зелена Буковина, 2000, с. 109–58. Щученко, Сергій. Help. URL: http://dramaturg.org.ua. Список використаної літератури Білодід, Іван. Сучасна українська літературна мова: Синтаксис. Київ: Наукова думка, 1972. Борисова, Инна. Русский разговорный диалог: структура и динамика. 3-е изд. Москва: Книжный дом «Либроком», 2009. Вихованець, І. Р. Граматика української мови. Синтаксис. Київ: Либідь, 1993. Вінтонів, Михайло. «Нечленовані речення в сучасній українській мові: статус, функції». Мовознавчий вісник, вип. 6, 2008, с. 44–8. Галактионова, Ирина. Средства выражения согласия / несогласия в русском языке. Дис. …канд. филол. наук: 10.02.01. Москва, 1995. Грайс, Герберт. «Логика и речевое общение». Новое в зарубежной лингвистике, вып. 16, 1985, с. 217–38. Гурко, Олена. «Нечленовані речення як засоби реалізації категорії ствердження в українській мові». Наукові записки. Серія : Філологічні науки (мовознавство), вип. 127, 2014, с. 396–400. Гурко, Олена. Функційно-семантична категорія ствердження в українській літературній мові. Дис. …докт. філол. наук: 10.02.01. Дніпро, 2018. Дудик, Петро. Із синтаксису простого речення. Вінниця: ВДПУ ім. М. Коцюбинського, 1999. Ермакова, О. П., и Земская, Е. А. «К построению типологии коммуникативных неудач (на материале естественного русского диалога)». Русский язык в его функционировании: Коммуникативно-прагматический аспект, отв. ред. Е. А. Земская, Д. Н. Шмелев. Москва, 1993, с. 30–64. Ермакова, Ольга. «Функции согласия и несогласия в дружеской беседе (психолого-лингвистические заметки)». Жанры речи, №1(17), 2018, с. 60–6. Загнітко, Анатолій. «Еквіваленти речення: статус, обсяг і функційна типологія». Лінгвістичні студії, вип. 19, 2009, с. 79–91. Иванова, К., и Ницолова, Р. Ние, говорещите хора. София: Университетско издателство «Св. Климент Охридски», 1995. Иссерс, О. С. Коммуникативные стратегии и тактики русской речи. 5-е изд. Москва: Издательство ЛКИ, 2008. Киселев, Игорь. Частицы в современных восточнославянских языках. Минск: БГУ, 1976. Костусяк, Наталія. «Функційно-комунікативні ознаки стверджувальної / заперечної модальності». Studia Ucrainica Varsoviensia 1. Warszawa, 2013, с. 133–141. Кучер, А. С. «Нечленимые предложения в современном украинском языке: статус, функции». Studia Philologica (Філологічні студії), №(9), 2018, с. 47–54. Озаровский, О. В. «Согласие-несогласие как категория коммуникативного синтаксиса». Проблемы учебника русского языка как иностранного. Синтаксис. Москва, 1980, с. 109–20. Речник на българския език, глав. ред. К. Чолакова. Т. 1 (А–Б). София: Издателство на БАН, 1977. Сирота, Е. В. «Специфика функционирования функционально-семантического поля „согласиеˮ в современном русском языке». Русистика: вчера, сегодня, завтра: сборник документов юбилейной международной научной конференции, 29 июня – 2 июля 2017 года, София. София, 2018, с. 261–73. Словник української мови, за ред. І. К. Білодіда. В 11 т. Київ: Наукова думка, 1970–1980. Сусов, Иван. Лингвистическая прагматика. Москва: Восток–Запад, 2006. Сучасна українська літературна мова, за ред. М. Я. Плющ. Київ: Вища школа, 2000. Шаронов, И. А. «Коммуникативы и методы их описания». Компьютерная лингвистика и интеллектуальные технологии, вып. 8 (15), 2009, с. 543–7. Шатілова, Олена. «Спонукальний потенціал еквівалентів речення». Лінгвістичні студії, вип. 25, 2012, с. 79–83. Широкова, А. Г., Адамец, П., Влчек, И., и Роговская, Е. Р. Чешский язык. 2-е изд. Москва: Высшая школа, 1988. Шиць, Андрій. «Висловлення нечленованого різновиду як засоби експлікації заперечної модальності». Науковий часопис Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова. Серія 10: Проблеми граматики і лексикології української мови, вип. 11, 2014, с. 163–7. Шиць, Андрій. «Нечленовані речення як специфічні засоби вираження позамовних ситуацій». Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія: Філологічна, вип. 49, 2014, с. 140–2. Karlík, P., Nekula, M., Pleskalová, J. Encyklopedický slovník češtiny. Praha: Lidové noviny, 2002. Leech, G. N. Principles of Pragmatics. London: Longman, 1983. Slovník spisovné češtiny pro školu a veřejnost, upr. V. Červená, J. Filipec. 2 vyd. Praha: Academia, 1998.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дисертації з теми "Земська школа"

1

Жуков, С. М. "Учні земських шкіл Харківської губернії: етносоціальний портрет (д. п. XIX – п. XX ст.)". Thesis, Национальный технический университет "Харьковский политехнический институт", 2012. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/955.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії