Добірка наукової літератури з теми "Здоров'я психічне"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Здоров'я психічне".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Здоров'я психічне"
1
Оксентюк, Н. В. "ПРОБЛЕМА ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД". Психологія: реальність і перспективи, № 10 (18 листопада 2019): 107–14. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi10.102.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена аналізу проблеми психічного здоров’я у Європі та заходів, запроваджених державними органами та організаціями різних рівнів у ЄС. Психічне здоров'я є станом добробуту з можливістю реалізації власного потенціалу, коли людина здатна впоратись із звичайними напруженнями життя, може працювати продуктивно та плідно, і може вносити свій внесок у свою спільноту. Статистичні дані свідчать, що стан психічного здоров’я населення у світі, зокрема, ЄС та Україні, є поганим і потребує об’єднаних зусиль і негайних обширних заходів. Тому ЄС були зроблені значні зусилля для поліпшення психічного здоров'я населення, які включають різноманітні програми з профілактики та запобігання психічних розладів.
2
Кічук, Антоніна. "До питання про структурно-феноменологічні характеристики психоемоційного здоров’я студентів". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 1(54) (2021): 5–14. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-54-1-5-14.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті обґрунтовано актуальність проблеми розробки основ психоемоційного здоров'я здобувачів вищої освіти. В умовах відсутності чітких наукових уявлень про компонентно-структурний склад поняття «психоемоційне здоров'я особливості» дотично вікового стану її раннього дорослішання, загострюється проблематика психологічно значущих зв'язків між показниками вияву певних особистісних характеристик і досліджуваною інтегративною особистісною властивістю. Найбільш тісний зв'язок параметрів психоемоційного здоров'я сучасного студентства прослідковується з показниками вияву стресостійкості, соціально-психологічної адаптованості, суб’єктивного благополуччя, емоційної зрілістю, емоційним інтелектом. Відповідно до набутих результатів емпіричного дослідження створюється можливість розширити наукові уявлення про феномен «психоемоційне здоров’я особливості студента» це дозволить спрямувати дослідницький пошук щодо створення навчально - розвивальної програми, яка має на меті визначити основи психоемоційного здоров’я здобувачів вищої освіти, забезпечити розвиток їх здатності до самопізнання, самовідновлення, самозбереження здоров’я у психоемоційній сфері життєдіяльності , також розробити і втілити в освітній процес закладу вищої освіти механізми психологічного супроводу процесу збагачення психоемоційного здоров’я студентів. Ключові слова: психічне здоров’я, психологічне здоров’я, емоційне здоров’я, психоемоційне здоров’я студентів.
3
Терлецька, Н. М. "ПСИХОЕМОЦІЙНІ УСТАНОВКИ ЯК ЗАСІБ ЗМІЦНЕННЯ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ'Я МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ". Educational Dimension 29 (19 травня 2022): 476–80. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.4993.
Повний текст джерелаАнотація:
Обґрунтовано, що у молодшого школяра завдяки пережитим невдачам і успіхам формуються відповідні різноманітні емоції, що набувають певної змістовності, глибини та стійкості. Запропоновано застосування в роботі з молодшими школярами спеціально підібраних віршів (ранкових привітань і настанов), які відіграють роль психоемоційних установок. Доведено, що психоемоційні установки підтримують душевний комфорт кожної дитини і, як результат, зміцнюють психічне здоров’я.
4
ФОМИЧ, Микола. "КРИТЕРІЇ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я ПРАЦІВНИКІВ РИЗИКОНЕБЕЗПЕЧНИХ ПРОФЕСІЙ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: психологічні науки, № 4 (15 липня 2020): 225–39. http://dx.doi.org/10.32453/5.vi4.388.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано проблему психічного здоров’я працівників ризиконебезпечних професій. Розглянуто історію питання та сучасний її стан. Вивчено критерії психічного здоров’я працівників ризиконебезпечних професій як основного в порушеній проблемі, уточнено їхній перелік. Встановлено, що основним науковим підходом до визначення критеріїв психічного здоров’я працівників ризиконебезпечних професій є їх поділ відповідно до прояву психічного: психічні процеси як здатність до динамічного відображення дійсності в різних формах психічних явищ (відповідність психічного відображення об’єктам дійсності й характеру реакцій на зовнішні подразники; критичність до себе і власної психічної діяльності та її результатів; здатність до логічної обробки інформації в умовах, що швидко змінюються); психічні стани як прояви відносно тимчасових статичних явищ психіки (самовладання, здатність до адаптації в різних умовах, здатність до тривалого збереження активності в екстремальних та кризових ситуаціях, усвідомлення і дотримання техніки безпеки та гігієни праці); психічні властивості як прояви стійких психічних явищ (впевненість у собі, зосередженість, відповідальність за своє життя та життя оточуючих, потреба в професійному саморозвитку, готовність до особистісного зростання, здатність адекватно планувати власну життєдіяльність відповідно до життєвих та кар’єрних цілей). Визначено критерії психічного нездоров’я зазначених фахівців, до яких віднесено: зниження когнітивної активності, неорганізованість мисленевих процесів, навіюваність, агресивність, підвищена ворожість, наявність шкідливих звичок, втрата віри в себе та колектив, знижений рівень відповідальності.
Перспектива подальших досліджень лежить у площині вивчення основних суб’єктів впливу на психічне здоров’я працівників ризиконебезпечних професій, зокрема фахівців ДСНС України.
5
Schierholz, R. S., I. Zavgorodniy, S. Darius, and I. Böckelmann. "ASSOCIATIONS OF GENERAL MENTAL HEALTH SYMPTOMS WITH SUBJECTIVE SLEEP QUALITY AND INDIVIDUAL DAYTIME SLEEPINESS." Inter Collegas 6, no. 4 (December 28, 2019): 192–99. http://dx.doi.org/10.35339/ic.6.4.192-199.
Повний текст джерелаАнотація:
ASSOCIATIONS OF GENERAL MENTAL HEALTH SYMPTOMS WITH SUBJECTIVE SLEEP QUALITY AND INDIVIDUAL DAYTIME SLEEPINESS
Schierholz RS, Zavgorodniy I., Darius S., Böckelmann I.
Purpose: Sufficient sleep quality plays a significant role for long-term physical and mental health. The aim of this study was to examine the associations of general mental health symptoms with sleep quality and daytime sleepiness. Materials and Methods: A cross-sectional survey with 84 included participants (female: n = 42, male: n = 42) was conducted. General mental health symptoms were assessed using the 12-item General Health Questionnaire (GHQ-12), sleep quality was measured with the Pittsburgh Sleep Quality Index (PSQI), and daytime sleepiness was evaluated with the Epworth Sleepiness Scale (ESS). Statistical differences were calculated using two-sample t-test and Mann-Whitney U test. For correlation analyses Spearman’s rank correlation was used. Results: Subjects with poor sleep quality reached higher scores in the GHQ-12 and in the ESS than subjects with good sleep quality, but the difference regarding the ESS was not significant. Higher GHQ-12 scores were associated with higher PSQI scores but not with higher ESS scores. Conclusions: Major findings show strong evidence of an association between general mental health symptoms and sleep quality with poor sleepers having a more disturbed mental health than good sleepers. Further evidence of the interrelationship between subjective sleep quality and general mental health symptoms was found.
Keywords: Mental health, Work ability, Stress, Sleep, Insomnia
Абстракт
ЗВ’ЯЗОК ЗАГАЛЬНИХ СИМПТОМІВ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ'Я З СУБ'ЄКТИВНОЮ ЯКІСТЮ СНУ ТАІНДИВІДУАЛЬНОЮ ДЕННОЮ СОНЛИВІСТЮ
Робін Себастьян Шірхольц*, Ігор Завгородній, Сабіна Даріус, Ірина Беккельман
Мета: Достатня якість сну відіграє важливу роль для тривалого фізичного та психічного здоров’я. Метою цьогодослідження було вивчення залежності загальних симптомів психічного здоров’я від якісті сну та денноїсонливості. Матеріали та методи: Було проведено перехресне опитування за участю 84 учасників (жінки: n = 42, чоловіки: n= 42). Загальні симптоми психічного здоров’я оцінювали за допомогою Анкети загального здоров’я (GHQ-12), яка містить 12 пунктів; якість сну оцінювали за допомогою Пітсбургського опитувальника якості сну (PSQI), а денну сонливість оцінювали за Шкалою сонливості Епворта (ESS). Статистичні відмінності розраховувались за допомогою двопробного t-тесту та U-тесту Манна-Вітні. Для кореляційного аналізу було використано рангову кореляцію Спірмена. Результати: Суб'єкти з низькою якістю сну показали більш високі показники у GHQ-12 та ESS, ніж суб'єкти із хорошою якістю сну, але різниця щодо ESS була несуттєвою. Більш високі показники GHQ-12 були пов'язані з більш високими показниками PSQI, але не з більш високими показниками ESS. Висновки: Основні результати виявляють вагомі докази зв'язку між загальними симптомами психічного здоров’я та якістю сну людей, які погано сплять, та людей з міцним сном. У людей з поганим сном більш виражені порушення психічного здоров’я. Були знайдені додаткові докази взаємозв'язку між суб'єктивною якістю сну та загальними симптомами психічного здоров'я.
Ключові слова: Психічне здоров'я, працездатність, стрес, сон, безсоння
Абстракт
СВЯЗЬ ОБЩИХ СИМПТОМОВ ПСИХИЧЕСКОГО ЗДОРОВЬЯ С СУБЪЕКТИВНЫМ КАЧЕСТВОМ СНА И ИНДИВИДУАЛЬНОЙ ДНЕВНОЙ СОНЛИВОСТЬЮ
Робин Себастьян Ширхольц, Игорь Завгородний, Сабина Дариус, Ирина Беккельманн
Цель: Достаточное качество сна играет важную роль для долгосрочного физического и психического здоровья. Целью данного исследования было изучение связи общих симптомов психического здоровья с качеством сна и дневной сонливостью. Материалы и методы. Было проведено перекрестное исследование с 84 участниками (женщины: n = 42, мужчины: n = 42). Общие симптомы психического здоровья оценивали с использованием Общего опросника здоровья (GHQ-12), содержащего 12 пунктов; качество сна оценивали с помощью Питтсбургского опросника качества сна (PSQI), а дневную сонливость оценивали по Шкале сонливости Эпворта (ESS). Статистические различия рассчитывали с использованием двухпробного t-теста и U-теста Манна-Уитни. Для корреляционного анализа была использована ранговая корреляция Спирмена. Результаты: Субъекты с плохим качеством сна показали более высокие баллы в GHQ-12 и в ESS, чем субъекты с хорошим качеством сна, но разница в отношении ESS не была значительной. Более высокие показатели GHQ-12 были связаны с более высокими показателями PSQI, но не с более высокими показателями ESS. Выводы: Основные результаты обнаруживают убедительные доказательства связи между общими симптомами психического здоровья и качеством сна людей, которые плохо спят, и людей с крепким сном. У людей с плохим сном более выражены нарушения психического здоровья. Были найдены дополнительные доказательства взаимосвязи между субъективным качеством сна и общими симптомами психического здоровья.
Ключевые слова: психическое здоровье, трудоспособность, стресс, сон, бессонница
6
Maruta, N. O., T. V. Panko, G. Yu Kalenska, S. P. Kolyadko, I. O. Yavdak та S. O. Volkova. "ФАКТОРИ ПСИХІЧНОЇ ТРАВМАТИЗАЦІЇ У ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ: ЇХ СТРУКТУРА ТА ДИНАМІКА У ЧАСІ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 1 (6 травня 2020): 120–27. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i1.11079.
Повний текст джерелаАнотація:
Сьогодні Україна займає дев’яте місце у світі за кількістю внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Масштабні вимушені внутрішні міграції останніх років не могли не відобразитися на стані здоров’я як певної соціальної групи, так і на стані здоров’я населення у цілому.
Мета – вивчення факторів психічної травматизації, їх динаміки у часі та впливу на стан психічного здоров’я, визначення стресостійкості та соціальної адаптації у ВПО.
Матеріал і методи. Методи обстеження включали клініко-психопатологічний з оцінкою факторів психічної травматизації, методику визначення стресостійкості та соціальної адаптації Т. Холмса і Р. Раге для оцінки актуального рівня стресу протягом останнього року, статистичні методи.
Дослідження проведено в ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України» у відділі пограничної психіатрії. Всього було обстежено 213 ВПО. Усі обстежені були поділені на 3 групи: до І групи увійшли 94 ВПО із загальної популяції, у яких не було виявлено психічних розладів (умовно здорові); 68 осіб, у яких були визначені окремі психічні симптоми, що не сягали клінічного рівня, склали ІІ групу (група ризику) та 51 особа, що звернулася за медичною допомогою та мала діагностовані психічні розлади, увійшли до ІІІ групи (обстежені з психічними розладами).
Результати. Всім обстеженим була проведена оцінка стресогенних факторів (СФ), що включали фізіологічні, психоемоційні, соціально-психологічні та інформаційні чинники та відображала їх динаміку в часі. Рівень опірності стресу відрізнявся у здорових, хворих та осіб з групи ризику.
Висновки. Загальна оцінка впливу стресогенних чинників на ВПО свідчить про їх поєднану дію, різний ступінь патогенності та динаміки у часі.
7
Момот, О. О. "ВПЛИВ СІМЕЙНОГО ВИХОВАННЯ НА ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ЗДОРОВ’Я ОСОБИСТОСТІ ДИТИНИ". Педагогіка та психологія, № 61 (квітень 2019): 132–37. http://dx.doi.org/10.34142/2312-2471.2019.61.15.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті визначено та теоретично обґрунтовано пріоритет сімейного виховання на формування культури здоров’я особистості дитини як сукупність знань, умінь і навичок ведення здорового способу життя, психологічне самовдосконалення, соціальний та фізичний розвиток, що залежить від традиційної складової цього впливу, способу організації життя, участі обох батьків у вихованні, правильної організації вільного часу сім’ї, ставлення батьків до здоров’я. Культура сімейного виховання головним чином визначає культуру особистості дитини. Успіх сімейного виховання багато в чому залежить від організації домашнього життя, традицій сімейного життя. Здоров’я – основна загальнолюдська цінність, тому одним із пріоритетних напрямів культури здоров’я є створення стимулюючої, позитивної, здоров’язберігаючої, духовної та морально-психологічної атмосфери в сім'ї, оволодіння необхідними знаннями, вміннями та навичками для збереження та зміцнення здоров'я, забезпечення відповідних умов для навчання та формування фізично та психічно здорової людини, покликаних формувати здоровий світогляд, культуру здоров'я. Основна вимога до сімейного виховання – це вимога любові. Харчування відіграє важливу роль у формуванні культури здоров’я дитини. Воно має бути раціональним, врівноваженим, помірним та різноманітним, це перший ключ до здоров'я та добробуту, гарантія ефективності навчально-виховного процесу. Роль сімейного виховання у сформованості культури здоров’я дитини визначається рівнем зміцнення здоров’я, вмінням уберегти й покращувати своє здоров’я та оточення і сприймати його як найвищу цінність. Культура здоров’я сприяє формуванню особистості дитини як повноцінного члена суспільства, пристосованого до життя в цьому середовищі та здатного пристосовуватися до змін соціуму.
8
Markova, M. V., та O. V. Piontkovska. "Функціональність сімейної системи як фактор предикції/превенції розвитку порушень психічного здоров’я в батьків дітей, хворих на онкологічну патологію". INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL, № 4.58 (1 лютого 2013): 49–53. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.4.58.2013.85493.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі вивчений та оцінений психічний стан батьків онкохворих дітей залежно від функціональності сімейної системи. Установлено, що в подружжів з онкохворою дитиною, відносини яких характеризувалися порушенням подружньої взаємодії, психічний дистрес був більш високим та мав тенденцію до трансформації у клінічно окреслені психічні розлади. Виявлені гендерні особливості прояву психопатологічної симптоматики та ризики розвитку психічних розладів. Поширеність психічних розладів серед батьків онкохворих дітей, особливо в сім’ях із порушеннями сімейного функціонування, свідчить про необхідність організації та проведення заходів, спрямованих на підтримання та збереження психічного здоров’я батьків дітей з онкопатологією та орієнтованих на підвищення внутрішньосімейного ресурсу та реабілітаційного потенціалу.
9
Trinka, I. S., V. V. Kalnysh, N. I. Mudryk та O. V. Chyslitska. "Ціннісні орієнтації слухачів, як необхідна передумова формування компетентного військово-медичного фахівця". Ukrainian Journal of Military Medicine 2, № 1 (19 квітня 2021): 75–86. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2021.1(2)-075.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Формування компетентного військово-медичного фахівця є процесом складним, який визначається не тільки сумою отриманих професійних знань, умінь та навичок, сформованих компетентностей, але й системою ціннісних орієнтацій, ціннісної самосвідомості молодого фахівця. Процес ціннісного виховання військового, військового медика зокрема, потрапляє до стратегічних інтересів нашої держави.
Метою дослідження було виявити ціннісні орієнтації і життєві пріоритети у слухачів першого курсу УВМА для подальшого стимулювання їх розвитку або проведення корекції впродовж навчання в УВМА.
Матеріали і методи. У дослідженні був використаний опитувальник з 18-ти тверджень щодо особистих ціннісних орієнтацій. Опитано 119 слухачів першого курсу УВМА.
Статистичний аналіз даних проведено з використанням методів варіаційної статистики, кореляційного (коефіцієнт кореляції Спірмена), кластерного та покрокового дискримінантного аналізу з допомогою пакету програм STATISTICA 13.3. Ліцензія AXA905I924220FAACD-N.
Результати. Аналіз виявлених ціннісних орієнтацій слухачів показує, що їм притаманні цілком природні особистісні цінності пересічної молодої людини (найважливішими цінностями у житті слухачів є фізичне і психічне здоров'я, щасливе сімейне життя, любов). Але вони не виявляють зацікавленості в розвагах, творчості, красі природи та мистецтва. Результати дослідження дають підстави зробити висновок, що молоді люди, які тільки починають навчатися в УВМА, почувають себе не надто впевненими в новому для них військовому середовищі. Експериментально отримані результати рейтингу ціннісних орієнтацій з допомогою кластерного аналізу методом k-середніх дали змогу виділити дві підгрупи з різним профілем пріоритетів з наближеним співвідношенням кількості осіб у першій та другій підгрупах як 1:2. За своїми ціннісними орієнтирами представників першої підгрупи можна охарактеризувати як активних, самостійних, незалежних у діях і судженнях, орієнтованих на особисте удосконалення, професійне зростання, розширення власного світогляду з дещо егоїстичним проявом своїх пріоритетів. Для підгрупи 1 пріоритетними цінностями на сучасному етапі життя є здоров'я (фізичне і психічне), продуктивне життя (максимально повне використання своїх можливостей, сил, здібностей), розвиток (робота над собою, постійне фізичне і духовне удосконалення, свобода (самостійність, незалежність в судженнях і вчинках), впевненість у собі (внутрішня гармонія, свобода від внутрішніх протиріч і сумнівів). Навчання в академії вони розглядають як майданчик для реалізації своїх життєвих планів. Вибрані представниками 2-ї підгрупи твердження дозволяють зробити висновки, що їх життєві цінності орієнтовані на здорове, сімейне, матеріально забезпечене, урівноважене життя. Військова служба може розглядатися як основа і необхідне джерело для забезпечення такого життя. Враховуючи, що активна життєва позиція, можливість творчої діяльності для них є неважливими, а цікава робота, можливість особистого розвитку, продуктивне життя з використанням свої здібностей і можливостей займають проміжне значення, можна припустити, що вони готові виконувати шаблонну роботу, підпорядковуватися наказам. Це люди «команди», для яких значимими є колектив, його принципи, громадська думка. Система ціннісних орієнтацій в цій підгрупі є стабільнішою, ніж в підгрупі 1, свідчить про потенційно кращу спроможність адаптації до змін зовнішнього середовища.
Висновки. Система ціннісних орієнтацій слухачів перебуває на стадії її завершення. Особливу увагу при організації освітнього процесу слід приділяти формуванню у слухачів активної життєвої позиції, орієнтованої на відповідальне ставлення до власного професійного зростання та суспільного життя, формуванню національно-патріотичних почуттів.
10
Іванишин, Ірина, Сергій Курилюк, Василь Хлопецький та Олег Вінтоняк. "Корекція негативних психічних станів студентів засобами оздоровчого фітнесу". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 1 (3 липня 2021): 30–36. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.1.30-36.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. У статті розглянуто проблему корекції негативних психічних станів студенток засобами оздоровчого фітнесу. Мета. Науково обґрунтувати та розробити технологію корекції негативних психічних станів студенток засобами оздоровчого фітнесу. Методи. Теоретичний аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури, методика експрес-оцінки соматичного здоров’я за Г. Л. Апанасенком; педагогічне тестування з використанням батареї тестів К. Зухори; психодіагностичні методики. Результати. На основі кластерного та факторного аналізів виділено систему найбільш типових для студенток негативних психічних станів та встановлено взаємозв’язки між їхнім психічним і фізичним компонентами. Науково обґрунтувано та розроблено технологію корекції негативних психічних станів студенток засобами оздоровчого фітнесу та експериментально перевірено ефективність цієї технології. Впровадження технології корекції негативних психічних станів сприяло суттєвому покращенню параметрів психічного стану студенток, а також показників соматичного здоров’я та фізичної підготовленості. Доведено вищу ефективність занять оздоровчим фітнесом порівняно з традиційною системою фізичного виховання з профілактики негативних психічних станів студенток.
Ключові слова: заклади вищої освіти, негативні психічні стани, оздоровчий фітнес, факультативні заняття, самостійна робота.
Дисертації з теми "Здоров'я психічне"
1
Іванова, В. Ю. "Чинники психічного здороов'я особистості". Thesis, Видавництво СумДУ, 2009. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/16452.
Повний текст джерела
2
Хомяк, Е. В., та В. И. Мамчур. "Сравнительные особенности влияния антидепрессантов разных групп на поведенческие реакции крыс". Thesis, Издательство СумГУ, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/14334.
Повний текст джерелаАнотація:
Целью нашей работы было оценить влияние нескольких представителей различных групп антидепрессантов на поведенческую и двигательную активность животных.
При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/14334
3
Лопатченко, І. М. "Сімейне насильство як фактор провокації соціального сирітства". Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/15912.
Повний текст джерела
4
Касян, С. М. "Стан нервово-психічного здоров'я дітей першого року життя із перинатальними гіпоксичними ураженнями центральної нервової системи". Thesis, Сумський державний університет, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/35944.
Повний текст джерелаАнотація:
Проблема перинатального гіпоксичного ураження (ПГУ) центральної нервової системи (ЦНС) залишається актуальною, оскільки займає одне з провідних місць серед причин інвалідизації. Останнім часом особлива увага дослідників приділяється вивченню наслідків ПГУ ЦНС та порушеннями нервово-психічного розвитку (НПР) цих дітей.
При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/35944
5
Білик, Олена Володимирівна. "Психіка людини та соматичні захворювання". Thesis, Національний авіаційний університет, 2019. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/38908.
Повний текст джерелаАнотація:
Вивчення психологічних особливостей людей з соматичними захворюваннями є актуальним у нашому сьогоденні. Адже погіршення соціально-побутових, екологічних, гігієнічних, психологічних та інших умов життя в нашій країні особливо сильно позначається на стані здоров'я: зменшується чисельність I групи здоров'я, зростає кількість вроджених і набутих захворювань, зростає число учнів з відхиленнями в психосоматичному здоров'ї до моменту закінчення школи (перше місце займають психосоматичні розлади)
6
Куліш, В. І. "Вплив стресу на психічне здоров’я студентської молоді". Thesis, КНТУ, 2014. http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/handle/123456789/6560.
Повний текст джерела
7
Ібрагимова, А. С. "Особливості соціальної роботи з психічно хворими, зарубіжний та вітчизняний досвід (на прикладі Орлівського психоневрологічного інтернату)". Thesis, Чернігів, 2020. http://ir.stu.cn.ua/123456789/20970.
Повний текст джерелаАнотація:
Ібрагимова, А. С. Особливості соціальної роботи з психічно хворими, зарубіжний та
вітчизняний досвід (на прикладі Орлівського психоневрологічного інтернату): магістерська робота: 231 Соціальна робота / А. С. Ібрагимова ; керівник роботи Максьом К. В. ; Національний університет «Чернігівська політехніка», кафедра соціальної роботи. – Чернігів, 2020. – 88 с.Магістерська робота присвячена аналізу вітчизняного та зарубіжного досвіду соціальної роботи із психічно хворими. Охорона психічного здоров’я є одним з пріоритетних напрямків соціальної політики держави. Психічне функціонування різних груп населення розглядають як індикатор соціально-економічного стану в суспільстві. Саме тому важливим є соціальна допомога хворим із психічними розладами та захворюваннями. У першому розділі магістерської роботи визначені теоретико-методологічні засади соціальної роботи із особами, що страждають на психічні розлади, проаналізовано зарубіжний та вітчизняний досвід. У другому розділі представлене емпіричне дослідження впливу занять з арт-терапії на психічний, емоційний стан вихованців психоневрологічного інтернату. У третьому розділі на основі виявлених чинників розроблені практичні рекомендації щодо поліпшення надання соціальної допомоги особам, що страждають на психічні розлади, розроблена програма для психосоціальної реабілітації психічно хворих на базі Орлівського психоневрологічного інтернату.
The master's work is assigned to the analysis of the vital and foreign information of social work and of the mentally ill. The protection of mental health is one of the priority areas of the social policy of the state. Psychic functions of small groups of the population are viewed as an indicator of the socially-economical camp in the suspension. Very important for this for this people is social help because of mental problems and sickness. At the first branch of the master's work, the theoretical and methodological ambush of the social work from the individuals who are on the mental side, analyzed the foreign and lasting news. At the other section, it is presented empirically until afterwards to take art therapy for the psychic, emotional camp of the psychoneurological boarding school. In the third section, on the basis of evolving officials in the development of practical recommendations for providing social assistance to persons who are guarded by mental problems, a program for psychosocial rehabilitation has been broken up.
8
Штефан, М. В., А. В. Нежута, M. Shtefan та A. Neguta. "ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО ЯК ВИД ХУДОЖНЬО-ПРОДУКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ". Thesis, Асоціація сприяння глобалізації освіти та науки SPACETIME, 2019. http://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/3209.
Повний текст джерела
9
Карпук, Ю. Я., Людмила Іванівна Магдисюк, Yu Ya Karpuk та Liudmyla I. Mahdysiuk. "Теоретичний аспект вивчення якості життя медичних працівників". Thesis, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, 2018. http://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/14619.
Повний текст джерела
10
Богомазова, Оксана Олександрівна. "Вплив інформаційного стресу на психічне здоров’я підлітків". Магістерська робота, 2021. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/6374.
Повний текст джерелаАнотація:
Богомазова О. О. Вплив інформаційного стресу на психічне здоров’я підлітків : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 053 «Психологія» / наук. керівник Г. О. Горбань. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 85 с.UA : Робота викладена на 85 сторінок, 4 таблиць, 10 рисунків, 1 додатка. Перелік посилань включає , 67 джерел. Об'єктом дослідження – психічне здоров’я особистості. Реклама – динамічна сфера людської діяльності, що швидко трансформується. Вже багато років, будучи супутницею людини, вона змінюється разом з нами. Будучи важливою сполучною ланкою між виробником та споживачем, реклама сприяла розвитку суспільства. Вона завжди була одним з важливих важелів, що стимулюють процес виробництва, удосконалення товарів, що випускаються, і в цій якості виступає не тільки як двигун торгівлі, але і як своєрідний двигун прогресу. Наукова новизна дослідження полягає у розкритті психологічних механізмів впливу соціальної реклами, як чинника інформаційного стресу на психічне здоров'я підлітків, сформулювати рекомендації щодо розміщення позитивної соціальної реклами.
EN : The work is set out on 85 pages, 4 tables, 10 figures, 1 appendix. The list of references includes, 67 sources. The object of research is the mental health of the individual. Advertising is a dynamic sphere of human activity that is rapidly transforming. For many years, as a human companion, it has changed with us. As an important link between producer and consumer, advertising has contributed to the development of society. It has always been one of the important levers that stimulate the process of production, improvement of goods, and in this capacity acts not only as an "engine of trade", but also as a kind of "engine of progress". The scientific novelty of the study is to reveal the psychological mechanisms of influence of social advertising as a factor of information stress on the mental health of adolescents, to formulate recommendations for the placement of positive social advertising.
Книги з теми "Здоров'я психічне"
1
Козін, О. П. Психічна культура і здоров"я. К., 1990.
Знайти повний текст джерелаТези доповідей конференцій з теми "Здоров'я психічне"
1
Гречишникова, Антоніна, та Вікторія Старусева. "ВПЛИВ ПАНДЕМІЇ НА ПСИХІЧНИЙ СТАН ЗДОРОВ’Я ЛЮДЕЙ". У MODALITĂȚI CONCEPTUALE DE DEZVOLTARE A ȘTIINȚEI MODERNE. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/20.11.2020.v2.27.
Повний текст джерела
2
Горшкальова, Тетяна. "ВПЛИВ І ЗНАЧЕННЯ МУЗИКИ, ЯК ВИД МИСТЕЦТВА, НА ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ". У GRUNDLAGEN DER MODERNEN WISSENSCHAFTLICHEN FORSCHUNG. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-10.09.2021.52.
Повний текст джерелаЗвіти організацій з теми "Здоров'я психічне"
1
Марчик, В. І., Т. В. Андріанов та В. Є. Андріанов. Холістична модель здоров’я в основі формування здорового способу життя. Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова, 2013. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1888.
Повний текст джерелаАнотація:
Респондентам (40 осіб жіночої статті) було запропоновано анонімно висловити своє відношення до стверджень, що наведені в анкеті та зазначити одну відповідь із трьох варіантів (часто, іноді, рідко). Для характеристики окремих рівнів індивідуального здоров'я використали запропоновані узагальненні критерії. Фізичне здоров’я оцінювали за результатами вибору «Відчуваю, що я можу зробити». Психічне здоров’я оцінювали за результатами вибору «Відчуваю, що я хочу зробити». Моральне здоров’я оцінювали за результатами вибору «Відчуваю, що я повинна собі зробити». Дослідження кількісних показників компонентів здоров’я студентів І-ІІ курсів з використанням суб’єктивного методу показало, що фізичне здоров’я складає 36%, психічне здоров’я – 34%, а моральне здоров’я – 30% в цілісній моделі. Комплекс заходів спрямований на підвищення рівня морального (соціального) здоров’я, передбачається, буде сприяти підвищенню ефективності процесу формування навичок здорового способу життя студентської молоді.
2
Марчик, В. І. Рівні індивідуального здоров’я студентів 1 і 2 курсів в триєдиній холістичній моделі. Криворізький педагогічний інститут ДВНЗ "Криворізький національний університет", 2012. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1885.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі визначали за триєдиною моделлю індивідуальні рівні здоров’я студентів 1 і 2 курсів і виявляли відмінності у їх порівнянні. Вивчення співвідношення рівнів індивідуального здоров’я у студентів 1 курсу виявило, що фізичне здоров’я складає 38% , психічне здоров’я - 35% , моральне здоров’я - 28% в триєдиній моделі здоров’я. Аналіз співвідношення рівнів індивідуального здоров’я у студентів 2 курсу показав, що фізичне здоров’я складає 34% , психічне здоров’я - 34% , моральне здоров’я - 32% в триєдиній моделі здоров’я. Порівняння співвідношення рівнів індивідуального здоров’я у студентів різних курсів дає можливість стверджувати, що студенти 2 курсу, на відмінну від студентів 1 курсу, більше наближаються до ідеальної моделі здоров’я, в якій всі її складові частини рівні. Різні за значенням показники рівнів індивідуального здоров’я першокурсників вказують на період адаптації до нових умов навчання і пристосування до студентського середовища. В цьому аспекті можна констатувати, що слабкіший рівень їхнього морального і психічного здоров’я може через психо-вегетативні функції спричинити загрозу фізичному здоров’ю, тому студенти 1 курсу потребують додаткової уваги не тільки викладачів фізичного виховання, а й усього викладацького складу навчального закладу.
3
Марчик, Валентина Іванівна. Компоненти здоров’я першокурсників ЗВО в цілісній моделі. Криворізький державний педагогічний університет, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/2849.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження компонентів здоров’я студентів І курсу ЗВО показало, що фізичне здоров’я в цілісній моделі складає 36%, психічне здоров’я – 34%, а моральне здоров’я – 30%. Комплекс заходів спрямований на підвищення рівня морального (соціального) здоров’я буде сприяти підвищенню ефективності процесу укріплення здоров’я.
4
Волощук, І. А., П. В. Загородько та В. Р. Рубан. Дослідження впливу комп’ютерних ігор на дітей. ВЦ КДПУ; Айс Принт, березень 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3111.
Повний текст джерела
5
Марчик, Валентина Іванівна, та Вадим Євстафійович Андріанов. Ранжування мотивацій спортивної діяльності майбутніх вчителів фізичної культури. Вінницький державний педагогічний університет ім. Михайла Коцюбинського, 2014. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1675.
Повний текст джерелаАнотація:
При вивченні мотивацій спортивної діяльності в групі студентів І курсу майбутніх вчителів фізичної культури (зі спортивною майстерністю на рівні масових розрядів та без них) встановлено таке ранжування в порядку значимості: фізичне вдосконалення, формування характеру і розвиток психічних якостей, колективістська спрямованість, отримання корисних для життя умінь і знань, підвищення престижу, бажання слави, потреба у спілкуванні, естетичне задоволення і гострі відчуття, покращення самопочуття і укріплення здоров’я, отримання матеріальних благ, пізнання, потреба у схваленні.
6
Марчик, Валентина Іванівна, Ірина Леонідівна Мінжоріна та Вадим Євстафійович Андріанов. Приоритетные мотивации спортивной деятельности студентов-спортсменов. Донбаський державний педагогічний університет, 2015. http://dx.doi.org/10.31812/0564/273.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження мотивацій спортивної діяльності майбутніх фахівців з фізичного виховання і спорту встановило пріоритетність таких мотивацій як «прагнення до фізичної досконалості», «формування характеру і розвиток психічних якостей», «колективістська спрямованість», «поліпшення самопочуття і здоров’я». В роботі використана методика "Вивчення мотивів занять спортом" розроблена В. І. Тропніковим. Респонденти склали три групи: І курс "Технологічна освіта" з додатковою спеціалізацією "Фізична культура", V курс "Початкова освіта" з додатковою спеціалізацією "Фізична культура" та студенти з різних факультетів та курсів, які відвідують секцію баскетболу.
7
Великодна, Мар’яна Сергіївна, та Ірина Олександрівна Франкова. Психологічна та психотерапевтична допомога під час пандемії COVID-19: сучасні виклики. Психосоматична медицина та загальна практика, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3872.
Повний текст джерелаАнотація:
Спалах і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) у світі значно впливає на психологічний стан та порушує психічну рівновагу різних груп населення, що підтверджено низкою емпіричних досліджень. Своєчасна та ефективна психологічна й психотерапевтична допомога в цей особливий період є нагально необхідною, задля забезпечення чого дослідження реального досвіду практиків, їх потреб та складнощів, що виникають в цей період, є вкрай актуальним. Мета. Проаналізувати потреби та складнощі, з якими стикаються фахівці з надання психологічної та психотерапевтичної допомоги на перших етапах поширення пандемії COVID-19, а також запропонувати стратегії їх подолання з урахуванням світового досвіду. Методи. Відповідно до мети, було розроблено та проведено аналіз даних анонімного онлайн-опитування фахівців сфери психічного здоров’я з країн Східної Європи; на основі отриманих результатів проведено літературний огляд і систематизація практичних рекомендацій щодо надання психологічної і психотерапевтичної допомоги в умовах пандемії COVID-19. Результати. Респонденти (n=145), переважно жінки (90,3%), з досвідом роботи психолога/психотерапевта від 1 до 27 років (M=8.1, SD=6.02), що працюють як в приватній практиці (77,9%), так і у фахових організаціях, в переважній більшості (75.2%) повідомили, що осмислюють те, які зміни в організації своєї роботи у разі погіршення становища з коронавірусною хворобою їм слід запровадити, а 35.9% вже відстежили або імплементували певні зміни. Це готовність до змін у сеттингу, перегляду фінансових домовленостей та потреби у додаткових знаннях чи супервізії. Висновки. Неминучі зміни через пандемічну ситуацію викликають відповідні модифікації в організації психологічної та психотерапевтичної підтримки, основне завдання яких – максимально зберегти стабільність терапевтичного сеттингу та продовжити надання необхідної допомоги пацієнтам у таких складних умовах як карантин, фінансові втрати, неможливість зустрічей віч-на-віч і дотримання графіку тощо. Практики, більшою мірою покладаються на власний досвід впровадження необхідних змін, однак відзначають нагальну потребу в додатковому навчанні та підтримці з боку професійної спільноти, в тому числі у форматі супервізій та інтервізій.