Добірка наукової літератури з теми "Звукорежисер"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Звукорежисер".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Звукорежисер"

1

Корякін, Олексій Олексійович. "ПРИЙОМИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОЇ РЕВЕРБЕРАЦІЇ У СУЧАСНІЙ ЗВУКОРЕЖИСУРІ". Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», № 45 (17 грудня 2021): 93–99. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1176.45.2021.247373.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета статті полягає в систематизації основних сучасних прийомів використання реверберації у звукорежисурі. Для реалізації мети використано методи: системно-аналітичний, мистецтвознавчий та порівняльно-історичний. Наукова новизна полягає в уточненні класифікації та систематизації основних сучасних прийомів використання штучної реверберації, а також опануванні методичних засад штучної реверберації в процесі професійної підготовки. Основні результати і висновки дослідження. Еволюція цифрових технологій у галузі звукорежисури, запровадження ревербераційних алгоритмів сприяли активному використанню штучної реверберації, зокрема «згорткової» реверберації із найсучаснішим ревербераційним алгоритмом. У статті розглянуто прийоми штучної реверберації для створення звукової перспективи; для оброблення back-вокалу та дилею; для «пом’якшення» звучання певних партій музичних інструментів; для опрацювання різних однотипних сигналів; для оброблення партії соло з двома ефектами реверберації. Певні різновиди штучної реверберації використовувалися на різних етапах розвитку музичної індустрії. Сучасний стан розвитку програмного забезпечення дає змогу використовувати відразу декілька алгоритмів реверберації і створювати оригінальне звучання. Засвоєння здобувачами вищої освіти прийомів штучної реверберації доцільно розпочати з найпростіших ефектів із незначним варіюванням лише певних параметрів. Подальше опанування штучної реверберації варто здійснювати засобами програмного забезпечення (зокрема, з допомогою безплатних VST-плагінів) для цифрових звукових робочих станцій.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Чайковська, В. Б. "Методичні особливості читання лекційного курсу загальної дисципліни "Основи звукорежисури"". Культура України. Серія: Мистецтвознавство, вип. 63 (2019): 159–68.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Khrenov, Denys. "РОЛЬ ЗВУКОРЕЖИСУРИ В СТАНОВЛЕННІ ТА РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОГО КІНО ТА ТЕЛЕМИСТЕЦТВА". Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», № 39 (10 грудня 2018): 85–93. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1176.39.2018.153664.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Бут, Оксана Василівна. "Діалог класичного і модерного напрямів у звукорежисурі (До питання визначення професії)". Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К.Карпенка-Карого, № 22 (29 травня 2018): 112–19. http://dx.doi.org/10.34026/1997-4264.22.2018.217063.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Лішафай, Олександр Олексійович. "ЗВУКОЗОРОВИЙ СИНТЕЗ У КІНО І НА ТЕЛЕБАЧЕННІ ТА МИСТЕЦТВО ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЗВУКОРЕЖИСУРИ". Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», № 33 (1 листопада 2015): 66–74. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1176.33.2015.158290.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Войтович, Олександр. "ЕСТЕТИЧНА ОЦІНКА АКУСТИЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ КОНЦЕРТНИХ ЗАЛ (НА ПРИКЛАДІ ПОРІВНЯННЯ ЗВУЧАННЯ МУЗИЧНИХ ТВОРІВ)". УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ) 34, № 34 (21 грудня 2020): 88–93. http://dx.doi.org/10.35619/ucpmk.v34i34.322.

Повний текст джерела
Анотація:
Виявляється естетична оцінка акустичних властивостей концертних зал на основі специфіки сприйняття музичного матеріалу людиною. Естетична оцінка здійснюється за допомогою набору вагомих критеріїв встановленого зразка, таких, як просторовість, ширина, тембр, розбірливість, гучність та ін. Суб’єктивні критерії корелюються з об’єктивними акустичними параметрами концертних зал та перебувають у тісному взаємозв’язку між собою. Для виконання досліджень здійснено вибір концертних зал і подано відомості про них. Для естетичної оцінки підібрано музичний твір у виконанні симфонічного оркестру. Опитування проводилось серед звукорежисерів, композиторів, диригентів, музикантів, музичних критиків та регулярних відвідувачів концертів і вистав. Проведено систематизацію результатів опитування та дана порівняльна характеристика звучанню обраного твору у трьох обраних концертних залах.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

СМОКОВИЧ, Т. В., О. А. КОБУК та Т. С. МАРХАЛЕВИЧ. "КOМУНIКАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ У СУЧАСНОМУ АКAДЕМІЧНОМУ ТА МАСОВОМУ МУЗИЧНOМУ МИCТЕЦТВІ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 2, № 4 (19 квітня 2022): 43–46. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.2.6.

Повний текст джерела
Анотація:
У cтатті обґрунтовано виявлення ключових принципів взаємозв’язків окремих ланок музичної комунікації, oб’єднання фізичних та віртуальних cкладових частин цьoго процесу в загальну структуру комунікаційних контактів у сучасному академічному і масовому музичному мистецтві. Мeтодологія дослідження ґрунтується на системно-аналітичному метoді (феномен музичної комунікації розглядається як система кoмунікативних ланок, елементи якoї перебувають у єдності і формують своєю взаємодією цілісність); пoрівняльно-історичному (зіставлення особливостей музично-комунікативних процесів у ХVII – XIX, ХХ та ХХІ стoліттях); методах аналізу даних та інтерпретації показників. Наукoва новизна роботи полягає у доповненні загальноприйнятої схеми взаємозв’язків cуб’єктів музичної комунікації новими ланками, що відповідають найновішим диcкурсам комунікативних контактів у cучасному академічному мистецтві та масовій культурі. Фенoмен музичної комунікації є складною системою комунікативних ланок, елементи якої перебувають у структурній єдності і свoєю взаємодією формують загальну цілісність. Нами запропоновано таку базову структуру комунікації у cучасному академічному та масовому музичному миcтецтві: «композитор – твір – виконавець – медіаформа твору – комунікативний простір – cлухач». Додатковими комунікаційними ланками цієї cтруктури вважаємо видавця, редактора, музикознавця, критика (блогера), педагога-консультанта, автора обробки, диригента (керівника виконавського колективу), звукорежисера аудіозапису, відеорежисера, прoдюсера, саунд-продюсера, саунд-дизайнера, арт-директора, звукoрежисера концерту та режисeра трансляції. Швидкий рoзвиток інформаційних технологій упродовж останніх десятиліть дає нові імпульси змінам в усіх галузях суспільного і культурного життя, зокрема в музичному мистецтві. Ми cтали свідками появи в Україні абсoлютно нових музичних професій, таких як саунд-продюсер, саунд-дизайнер, діджей, віджей тощо.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Бєлявін, Володимир. "МАТЕМАТИЗАЦІЯ ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ БАЗОВИХ ЗНАНЬ ТА КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ СУЧАСНОГО ЗВУКОРЕЖИСЕРА". National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts Herald, № 3 (28 серпня 2018). http://dx.doi.org/10.32461/2226-3209.3.2019.191750.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Uzhynskyi, Mykhailo. "ART TEHNOLOGY AND SOUND ENGINEERING IN THE THEATRE." Young Scientist 3, no. 67 (March 2019). http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2019-3-67-16.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Quirk, Sean P. "Тувинская музыка в школах США". New Research of Tuva, № 2 (18 червня 2017). http://dx.doi.org/10.25178/nit.2017.2.10.

Повний текст джерела
Анотація:
Статья представляет собой наблюдения автора в области музыкальной антропологии; поднимается тема восприятия этнической музыки слушателями из другой культурной среды.Автор родился и вырос в США. Закончил колледж «Макалестер» в г. Сэйнт-Пол (Миннесота) со степенью бакалавр по музыке и древним языкам. Получив грант «Фулбрайт», в 2003 г. впервые приехал в Туву с целью изучения тувинского горлового пения, культуры и языка. Был учеником многих известных хоомейжи Тувы. Впоследствии вернулся в Туву, продолжил совершенствовать свое исполнение хоомея. Работал музыкантом Тувинского Национального оркестра. В совершенстве освоил тувинский язык. В 2008 г. ему присвоено звание «Заслуженный артист Республики Тыва». С 2015 г. работает специалистом-артистом в Центре развития тувинской традиционной культуры и ремесел, выступает в составе Национального оркестра Тувы.С 2006 г. стал менеджером тувинской фольклорной группы «Алаш». Успешно организует гастроли группы по всему миру, одновременно работая в ансамбле в качестве продюсера, менеджера, переводчика и звукорежиссера. Побывал с группой во многих странах. Был продюсером трех студийных альбомов ансамбля.Много концертных выступлений было организовано в учреждениях образования (в школах и колледжах) Америки. В своей статье автор описывает реакцию людей, которые впервые в своей жизни сталкиваются с тувинской музыкой и какой ошеломляющий эффект производит на них тувинская музыка. Его антропологические наблюдения представляют чрезвычайный интерес для таких наук, как музыковедение, культурная антропология, психология, культурология и т. д.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дисертації з теми "Звукорежисер"

1

Дюткіна, В. "Дизайнер звуку через призму дизайнера графіки". Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/15455.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії