Добірка наукової літератури з теми "Збитки підприємства"

У статті розглянуто динаміку кількості підприємств за їх розмірами та наведено чистий прибуток (збиток) від їхньої діяльності. Установлено, що значна кількість різних за розмірами підприємств щорічно зазнає збитків. Для уникнення даної тенденції підприємствам доцільно вчасно використовувати санаційні заходи, які здатні вивести підприємство з незадовільного фінансового стану, поліпшити його платоспроможність та прибутковість. Розглянуто трактування поняття «санація» вітчизняними та зарубіжними науковцями. Установлено, що залежно від характеру антикризових заходів підприємство може застосовувати у своїй діяльності захисну та наступальну тактики. Наведено характеристики зовнішньої та внутрішньої санації. Розглянуто основні види зовнішньої санації, джерела отримання грошових надходжень під час відновлення боргової платоспроможності підприємства та форми санації з урахуванням чинника фінансового забезпечення.

Використання кадрового потенціалу та його оцінка є дієвим методом управління персоналом, що дає змогу дослідити потенційні можливості працівників та доцільність інвестицій у персонал. Залежно від стратегії та форми підприємства кожний від оцінювання вимагає певних показників та методик. У статті розглянуто найбільш поширені та ефективні з них. Оцінка ефективності кадрового потенціалу служить для координації та поліпшення управління кадрами підприємства та формування системи розвитку персоналу. У сучасному економічному середовищі не існує єдиного підходу до оцінки кадрового потенціалу. Але це можна розглянути з позитивного боку, адже кожне підприємство може вибрати або розробити саме ту методику, яка є найбільш привабливою та дієвою в конкретних умовах певної організації. Сучасні методи оцінки кадрового потенціалу та його використання визнані ефективними, але не універсальними, тобто кожне підприємство повинне засновуватися на своїх індивідуальних факторах роботи, особливостях господарювання у галузі та економічних умовах країни у цілому. Управління кадровим потенціалом підприємства незалежно від його розмірів та кількості персоналу є одним із найважливіших чинників функціонування та розвитку економіки на рівні організації, країни та світу в цілому, адже жоден суб’єкт господарювання не зможе існувати без робочої сили. Саме кваліфікація кадрів підприємства, їх рівень освіти та професійні навички мають прямий вплив на розвиток та просування бізнесу, а їхні потенційні можливості є базою для подальшого зростання економіки регіону та країни. Головним чинником, що має сильний негативний вплив на ефективність кадрового потенціалу, є втрата працівників унаслідок плинності кадрів. Саме заради результативності інвестицій у персонал та успішності управління кадровим потенціалом підприємство має забезпечити низький рівень плинності своїх кадрів та високий рівень стабільності трудових ресурсів, адже через звільнення кадрів організація несе збитки та втрачає час на пошук, підготовку та впровадження нових працівників, які потребують особливої уваги керівництва на початку своєї трудової діяльності.

У статті розглянуто місце розрахунків із постачальниками й підрядниками у діяльності підприємств, у т. ч. аграрних, зокрема у наявності кредиторської заборгованості та управління нею. Виявлено чинники, які спричиняють її мимовільне приховування через недосконалість в обліку та аналізі, порушення платіжної дисципліни, погіршення ділової репутації та збитки. Установлено, що одним із найбільш поширених видів поточних зобов’язань є саме розрахунки з постачальниками та підрядниками підприємства або кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги. Наведено найбільш типові приклади таких ситуацій та їхні наслідки. Виявлено, що в умовах прискорення всіх процесів господарської діяльності, з одного боку, і наявності інфляції – з іншого, ліберальної валютної політики значення та роль своєчасних розрахунків із постачальниками і підрядниками по кредиторській заборгованості зростають, як і їх правильний та своєчасний облік для потреб управління. Обґрунтовано пропозиції щодо обліку розрахунків та кредиторської заборгованості, спрямовані на вдосконалення управління ними.

Актуальність теми дослідження. Одним з альтернативних рішень питання другого незалежного джерела живлення електроспоживачів можуть бути використані джерела розосередженої генерації, розташованої на території підприємства, з метою електропостачання відповідальних електроприймачів у аварійних ситуаціях та в інших псевдоаварійних режимах роботи, з метою зменшення витрат за спожиту електроенергію та підвищення рівня надійності електропостачання. Водночас аналіз розподілу потоків споживання електроенергії свідчить, що велика частка електричної енергії припадає саме на локальні енергетичні об’єкти. Це обумовлює загалом актуальність ви-вчення питання особливостей прогнозування електроспоживання з мережі в умовах підприємств та актуальності застосування при цьому комбінованого підходу, особливо при впровадженні в структуру електропостачання цих підприємств розосередженої генерації. Постановка проблеми. Проблемою цієї роботи є питання підвищення енергоефективності гірничорудних підприємств. До того ж досвід показує, що попри недовантаження електричних потужностей, збитки від аварійних перерв енергозабезпечення з кожним роком зростають.Аналіз останніх досліджень і публікацій. У попередніх авторських дослідженнях було обґрунтовано необхідність оптимізації режимів роботи електричного обладнання гірничорудних підприємств у разі застосування розосередженої генерації. За критеріями економічності та ефективності передбачається формування ефективних режимів в умовах постійного зростання навантаження електроспоживачів та збільшення реальної складової спожитої електричної енергії (ЕЕ), згенерованої при використанні розосередженої генерації. Для досягнення максимального економічного ефекту при застосуванні розосередженої генерації в умовах гірничорудних підприємств, систем керування навантаженням та акумулюючого обладнання, особливо важливим є організація планування електроспоживання, оперативного й оптимального вибору режимів генерації електричної енергії, розосередженої генерації та оперативного керування режимами роботи енергетичного обладнання, яке використовується для забезпечення ефективного й безперебійного функціонування обладнання електроспоживачів гірничорудних підприємств, з метою здешевлення видобування залізорудної сировини, в умовах узгодження режимів роботи джерел генерації гірничорудних підприємств і зовнішньої електромережі.Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Враховуючи складність технологічного процесу та специфіку функціонування гірничих підприємств, актуальним науково-практичним завданням є розробка методу оптимізації режимів роботи енергетичного обладнання залізорудних підприємств при впровадженні в структуру електропостачання цих підприємств розосередженої генерації. Постановка завдання. Таким чином, актуальним науково-практичним завданням є синтез методу оптимізації режимів роботи енергетичного обладнання залізорудних підприємств при впровадженні в структуру їх електропостачання розосередженої генерації. Це дозволить ефективно впроваджувати джерела розосередженої генерації в структури електропостачання гірничорудних підприємств.Виклад основного матеріалу. Враховуючи те, що на підприємствах актуальним є впровадження в загальну структуру систем електроживлення розосередженої генерації, запропоновано впровадження відновлюваних джерел енергії. Між тим, що не менш важливо, досвід показує, що незважаючи на недовантаження електричних потужностей, збитки від аварійних перерв енергозабезпечення з кожним роком зростають. Кожний параметр загальної оптимізації вибору режимів роботи енергетичного обладнання гірничорудних підприємств має різний ступінь впливу. Тому для вироблення оптимальних режимів роботи джерел розосередженої генерації в умовах гірничорудних підприємств за критеріями економічності та ефективності, пропонуємо використати запропоновану цільову функцію. Висновки відповідно до статті. На гірничорудних підприємствах актуальним та можливим є впровадження в загальну структуру систем електроживлення розосередженої генерації на базі відновлюваних джерел енергії. Водночас з метою достатньо енергоефективного використання таких мініелектростанцій у структурах систем електроживлення необхідно ґрунтовно аналізувати питання, пов’язані з режимами роботи енергетичного обладнання цих підприємств. Запропонований метод дозволяє оптимізувати роботу енергетичного обладнання гірничорудних підприємств при впровадженні до структури їх електропостачання розосередженої генерації.

У статті розглянуто сутність фінансового ризику, виокремлено джерела невизначеності та установлено походження фінансового ризику. Проаналізовано чистий прибуток (збиток) підприємств України та підприємств Житомирської області за основними видами економічної діяльності 2014-2018 років. Встановлено, що частка прибуткових підприємств збільшилась, але кількість збиткових підприємств є досить великою. Визначено основні етапи управління ризиками, за допомогою яких підприємство стає більш резистентним до непередбачуваних обставин, особливо до різних видів ризиків. Побудовано блок-схему моніторингу фінансових ризиків підприємства, за допомогою якої суб'єкти господарської діяльності зможуть швидко реагувати на непередбачувані події. Врахування основних етапів управління ризиками та застосування блок-схеми моніторингу фінансового ризику підприємств допоможе суб'єктам господарювання попереджати, ідентифікувати та уникнути досліджуваного ризику.

У статті досліджено кризові умови, у яких опинились вітчизняні промислові підприємства. Аргументовано необхідність здійснення ефективного управління фінансовими ризиками в умовах нестаціонарної економіки України. Сформульовано сутність процесу управління та його складових. Наголошено на тому, що спектр необхідних управлінських рішень у сфері ризик-менеджменту значним чином визначається циклічністю розвитку промислових підприємств, тривалістю життєвого циклу галузі / підприємства / технологій та обладнання / продукції, що виготовляється, а також стадіями циклів, на яких перебуває досліджуване підприємство. Доведено доцільність побудови моделі управління фінансовими ризиками, яка може базуватись на одній із трьох форм ризик-менеджменту, що можуть бути представлені зовнішнім, внутрішнім або комбінованим управлінням. Розроблено та представлено узагальнену схему моделі управління фінансовими ризиками промислового підприємства, яка враховує ризикоформуючі фактори зовнішнього і внутрішнього середовища, включає суб’єкт і об’єкт управління, ґрунтується на цілях і задачах управління. Обґрунтовано необхідність врахування наявних нормативно-правових, кадрових, фінансових та інших обмежень, які знатні посилити негативний вплив фінансових ризиків на процеси функціонування і розвитку підприємств та підвищити ймовірність отримання додаткових збитків.

У статті розглянуто економічний зміст та нормативне регулювання обліку результатів діяльності підприємства, а також теоретичні та методологічні засади формування, оцінювання і визнання у бухгалтерському обліку інформації про доходи та фінансові результати діяльності. Зазначено проблеми теорії та практики обліку фінансових результатів підприємства. Окреслено основні напрямки вдосконалення обліку фінансових результатів підприємства. Фінансовими результатами діяльності суб’єктів підприємництва є прибуток або збиток. Діяльність підприємств у сфері фінансових результатів спрямована на забезпечення отримання прибутку та його оптимальний розподіл і використання, а за наявності збитків – на встановлення їх причин та джерел покриття. Досягнення позитивного, збалансованого з потребами фінансового результату забезпечується цілеспрямованим управлінням процесом формування прибутку на основі комплексного урахування всіх зовнішніх та внутрішніх чинників, що впливають на виробництво та реалізацію товарів, робіт, послуг.

У статті визначено рівень ефективності діяльності підприємств транспортної галузі регіону за допомогою аналізу показників приведеної собівартості перевезення, рентабельності діяльності, чистого прибутку (збитку) від діяльності підприємств. Запропоновано заходи щодо забезпечення подальшого розвитку підприємств транспортної галузі на регіональному рівні. Визначено, що сучасний стан трансформаційних перетворень у регіональному середовищі характеризується зростаючим інтересом до питань підвищення ефективності діяльності підприємств транспортної галузі. Об’єктивна оцінка ефективності діяльності підприємств транспортної галузі має велике значення, оскільки характеризує успішність менеджменту підприємства, формує його імідж, обґрунтовує доцільність інвестицій.

Метою статті є вдосконалення тактики ліквідації наслідків вибухів газопилових сумішей, ускладнених екзогенними пожежами, в гірничих виробках вугільних шахт, що дозволить своєчасно і в повній мірі забезпечити порятунок застряглих людей, підвищити безпеку роботи гірничих рятувальників при ліквідації наслідків цих аварій, зменшити економічні збитки підприємств. Наукова новизна роботи полягає у розв’язанні науково-прикладної задачі вдосконалення тактики (технології) ліквідації наслідків вибухів газопилових сумішей, ускладнених екзогенними пожежами, в гірничих виробках вугільних шахт, що дозволить своєчасно і в повній мірі забезпечити порятунок застряглих людей, підвищити безпеку роботи гірничих рятувальників при ліквідації наслідків цих аварій, зменшити економічні збитки підприємств, які пов’язані із втратою техніки, гірничих виробок і запасів вугілля, що підготовлені до виїмки, в виїмкових полях, що інтенсивно відпрацьовуються, великих аварійних збитків, які пов’язані із простоями лав або несвоєчасною підготовкою фронту очисних робіт.

В статті досліджено науково-теоретичну базу ефективності діяльності підприємств. На основі опрацьованих джерел розширено термін еколого-економічна ефективність діяльності суб’єктів господарювання, яка є результатом ефективних управлінських рішень спрямованих на утримання балансу між економічними та екологічними показниками виробничої діяльності, врахуванням впливу на довкілля в майбутніх періодах виробничих циклів та витратами на природоохоронні заходи згідно стратегії розвитку підприємства. Розглянуто питання економічної та екологічної ефективності природоохоронних заходів лісової галузі спрямованих на утримання балансу між економічною віддачею виробничих процесів та екологічним збитком. Досліджено природохоронні витрати лісової галузі та визначено їх еколого-економічну ефективність в майбутніх періодах. Доведено, що для забезпечення ефективного управління лісовою галуззю є важливим дослідження методів оцінки ефективності природоохоронних заходів лісогосподарських підприємств, розробка нормативно методичних розрахунків екологічних збитків та антропогенного впливу на довкілля. Досліджено принципи екологічної ефективності, що полягають у прагненні отримувати прибуток, але разом з цим знижувати вплив на довкілля і зменшувати використання природних ресурсів, цим самим підвищувати рентабельність лісової галузі.

Для забезпечення економічної безпеки промислових підприємств головним завданням є передбачення і випередження можливих загроз, що призводять до кризового стану, а також проведення антикризового управління, яке спрямоване на виведення підприємства з кризового стану. Слід мати на увазі, що найбільше значення у справі забезпечення економічної безпеки підприємництва мають первинні економіко-правові та організаційні заходи, що забезпечують фундамент, основу системи безпеки, на відміну від вторинних – технічних, фізичних тощо.

Управління логістичними витратами, які, за різними оцінками, становлять 5-30% собівартості продукції, є значним резервом мінімізації загальних витрат підприємства та підвищення ефективності господарської діяльності. Метою управління логістичними витратами є досягнення їх оптимальної (мінімальної) загальної величини, за якої, водночас, забезпечується необхідний рівень обслуговування споживачів. Останнє вимагає оцінки та врахування у процесі прийняття рішень неявних витрат підприємства, які виявляються у формі збитку, спричиненого недостатнім рівнем якості логістичного менеджменту та сервісу.