Добірка наукової літератури з теми "Засоби корпусної лінгвістики"

У статті висвітлено особливості впровадження здобутків досліджень у галузі корпусної лінгвістики в процес навчання іноземних мов у закладах вищої освіти. Зібрано ґрунтовний матеріал щодо наукових досліджень в цій галузі. Автори розглядають теоретичні засади корпусного підходу, наводить визначення дидактичних термінів «корпусна лінгвістика», «корпус текстів», «конкорданс». У роботі представлено характеристики основних типів корпусів, наведено приклади корпусів, які можна використовувати у практиці викладання іноземних мов. Окреслено дидактичні аспекти застосування корпусних технологій у навчанні студентів. У статті запропоновано способи застосування корпусного підходу в лінгводидактичних цілях. Зокрема, розглядаються можливості використання корпусних технологій як інструменту формування лексичних, граматичних, фонетичних навичок студентів та засобу підвищення ефективності роботи як викладача, так і студента. А також узагальнюються пріоритети застосування корпусного підходу у навчанні іноземних мов. Представлене дослідження обґрунтовує методичну доцільність впровадження корпусного підходу як інноваційного та ефективного методу для вдосконалення навчання іноземних мов у закладах вищої освіти.

The article considers the potential of corpus linguistics as an empirical method of modern linguistic research, highlights its advantages for phraseological studies and outlines the possibilities of using the Internet as a linguistic corpus Computer-mediated communication demonstrates a peculiar combination of features of oral and written speech, which is explained by specific parameters of the channel and means of communication (electronic text, hypertext, multimedia, interactivity, simultaneousness, variability in the number and explicitness of communicators). The functioning of communicative and expressive phraseology in asynchronous Internet communication is defined as one of the constituents of this mediolect. Phraseological units of this type are considered as a functional field of phraseological expressives and communicatives.The rich illustrative material revealed the wide and often linguistically creative use of the studied phraseological units, including units with pronounced national and cultural specifics, in the modern German-language media space. These units not only embody the background knowledge common to this linguistic community, but also, given the specifics of their meaning and emotional and expressive color, convey a common “background” humor, express the commonality of emotional and evaluative worldview.The phraseological unit Jetzt schlägt’s dreizehn! was chosen for the empirical corpus check. In lexicographic sources, semantic and translational equivalents are based on associations with both “extremity” and danger (symbolic component) with an obvious negative emotional and evaluative semantic component (indignation).The study analyzed 40 contexts of using this unit in online media articles. The lexicographically codified meaning of something transcends all boundaries, causing outrage was found only in 13 cases, in 10 of which there is a double actualization of the idiom meaning (explication of the number thirteen). The number thirteen was associated with a “superstitious” interpretation of it as dangerous in 5 other contexts, but in spite of this, good news was announced. In most of the analyzed case examples (22) the use of Jetzt schlägt’s dreizehn! turned out to be unexpected: the number thirteen is combined with the announcement of a positive event without explication of its symbolic interpretation. The phraseological unit acquires the meaning something incredible becomes possible; the decisive moment has come.Analysis of 40 usage contexts of Jetzt schlägt’s dreizehn! in the messages on the forums confirmed the uncharacteristic creative language use of phraseological expressives and communicatives in asynchronous communication in comparison with the texts of professional journalists. In 35 messages, this unit is used in its lexicographically codified meaning. In 5 cases Jetzt schlägt’s dreizehn! conveys joy, a pleasant surprise and acquires the meaning something incredible becomes possible; the decisive moment has come.The possibility of applying this method in phraseographic projects is argued.Key words: corpus linguistics, Internet-communication, forum, online media, communicative and expressive formulas, ambiguity of idioms. У статті розглядається потенціал корпусної лінгвістики як емпіричного методу сучасних лінгвістичних досліджень, викладаються його переваги для фразеологічних студій і окреслюються можливості використання Інтернету як лінгвістичного корпусу.У комп’ютерно опосередкованій комунікації спостерігається своєрідне поєднання ознак усного й писем-ного мовлення, яке пояснюється специфічними параметрами каналу й засобу комунікації (електронна форма існування тексту, гіпертекст, мультимедійність, інтерактивність, синхронність, варіативність кількості й експліцитності комунікантів). Функціонування в асинхронній Інтернет-комунікації комунікативно-експресивної фразеології визначається як один із конституентів цього медіолекту. Фразеологічні одиниці такого типу розглядаються як функціональне поле фразеологічних експресивів і комунікативів.Багатий ілюстративний матеріал дозволив виявити широке й часто мовнокреативне вживання досліджуваних фразеологічних одиниць, у тому числі одиниць із вираженою національно-культурною специфікою, в сучасному німецькомовному медіапросторі. Ці одиниці не лише втілюють спільні для такої лінгвоспільноти фонові знання, але й з огляду на специфіку їхнього значення та емоційно-експресивне забарвлення передають спільний «фоновий» гумор, виражають спільність емоційно-оцінного світосприйняття.Для емпіричної корпусної перевірки було обрано фразеологічну одиницю Jetzt schlägt’s dreizehn! У лексикографічних джерелах в основі семантичних і перекладних еквівалентів лежать асоціації як із «надмірністю», так і з небезпекою (символьна складова частина) з очевидним негативним емоційно-оцінним семантичним компонентом (обурення).У ході дослідження проаналізовано 40 контекстів вживання одиниці в статтях онлайн-засобів масової інформації. Лексикографічно кодифіковане значення «щось переходить усі межі, викликає обурення» було виявлено лише в 13 випадках, у 10 з яких прослідковується подвійна актуалізація значення фразеологізму (експлікація числа тринадцять). Число тринадцять асоціювалося із «забобонним» тлумаченням його як небезпечного ще в 5 інших контекстах, проте всупереч цьому анонсувалась приємна новина. У більшості проаналізованих корпусних прикладів (22) вживання Jetzt schlägt’s dreizehn! виявилось неочікуваним: число тринадцять поєднується з розповіддю чи анонсуванням позитивної події без експлікації його символьного тлумачення, фразеологічна одиниця набуває значення «неймовірне стає можливим; настав вирішальний момент».Аналіз 40 контекстів вживання Jetzt schlägt’s dreizehn! у повідомленнях на форумах підтвердили нехарактерність мовнокреативного вжитку фразеологічних експресивів і комунікативів в асинхронній комунікації в порів-нянні з текстами професійних журналістів. У 35 повідомленнях ця одиниця вжита у своєму лексикографічно кодифікованому значенні. У 5 випадках Jetzt schlägt’s dreizehn! передає радість, приємну несподіванку й набуває значення «неймовірне стає можливим; настав вирішальний момент».Аргументується можливість застосування такого методу у фразеографічних проєктах.Ключові слова: корпусна лінгвістика, Інтернет-комунікація, форум, онлайн-ЗМІ, фразеологічні експресиви й комунікативи, подвійна актуалізація значення.

Метою запропонованої статті є опис та теоретичне осмислення тезаурусу говірки як лінгвографічного продукту, що маючи свою специфіку, становить емпіричне підґрунтя доказової лінгвістики на сучасному її рівні розвитку. Об’єктом є тезаурус говірки, який представляє її лінгварій як мовно-мовленнєву систему. Предмет дослідження – теоретичні та функційні засади і параметризація тезауруса говірки як лінгвографічний об’єкт її опису як мовної системи. Результатом дослідження є обґрунтування тезауруса говірки як цілісного інтегрованого продукту у всьому обсязі його лінгвістичного інформаційного наповнення та дотримання вказаних теоретичних настанов; як лексико- та граматикографічного комплексу, що має спеціально-наукове лінгвістичне призначення; проміжною ланкою між традиційною картотекою і комп’ютерним корпусом; визначення тезауруса з усіма його перевагами щодо традиційного лексикографічного представлення в діалектологіїтощо. Тезаурус – лінгвографічне видання або електронний ресурс, що містить слова (словосполучення, фразеологізми, паремії тощо), розташовані в алфавітному порядку (з відображенням лексикографічних, граматико-графічних, фразеографічних та інших одиниць), що пояснює значення описуваних мовно-мовленнєвих одиниць та надає іншу лінгвістичну інформацію або повідомляє відомості про істот і предмети, які позначаються ними (онімографічні одиниці), а також наводить контексти їх вживання в мовленні певної мовної системи. Висновки. Тезаурус говірки має величезний потенціал як нова технологічна можливість опису лінгварію говіркияк мовної системи. Як лінгвографічний об’єкт, він спроможний вирішити широкий спектр лінгвістичних завдань в удосконаленні й оптимізації науково-інформаційного забезпечення лінгвістичних досліджень.

Магістерську дисертацію присвячено розгляду можливостей корпусної лінгвістики, аналізу основних проблем, з якими стикаються перекладачі технічної літератури під час перекладу спеціалізованих текстів, а також пропозиції щодо уникнення перекладацьких помилок, покращення якості та оптимізації процесу перекладу за допомогою альтернативного підходу – застосування засобів корпусної лінгвістики. Дана робота визначає специфіку якісного перекладу та відповідних вимог. Крім того, надано та класифіковано шляхи подолання різних труднощів перекладу на синтаксичному, семантичному та структурному рівнях у формі перекладацьких прийомів. Представлена дослідницька робота містить практичний аналіз перекладу текстів технічного спрямування, результати якого надали широкі можливості для вивчення корпусу як альтернативного рішення для покращення якості перекладу. Дисертація розглядає типи та критерії для створення належного корпусу. Пропонується практичне застосування корпусу на прикладах для окреслення основних його функцій та можливостей, що сприяють досягненню найповнішого рівня еквівалентності та адекватного перекладу. Дана наукова робота містить досвід розробки корпусу the Nuclear Corpus та його вдалої реалізації з використанням найзручніших корпусних менеджерів. Приділено увагу перевагам застосування корпусу під час перекладу, таким як конкорданс, відносна та абсолютна частотність слів, ключові слова, сполучуваність слів, багатокомпонентні групи, контекстуальне вживання слів. Дана робота спонукає до подальшого вдосконалення корпусу відповідно до певних перекладацьких потреб з метою досягнення найвищого рівня еквівалентності тексту перекладу та тексту оригіналу, задоволення очікувань адресатів перекладу. Робота відкриває перспективи для подальшого вивчення корпусу з метою виявлення нових корисних можливостей для полегшення роботи перекладача.
This Master’s Thesis is devoted to the consideration of corpus linguistics capabilities, investigation of the main problems encountered by technical translators while translating engineering texts and provision of an alternative solution for them to eliminate translation weaknesses, improve quality, and optimize translation itself. The paper defines features of a good quality translation and its requirements. In addition, the ways to overcome various translation difficulties at syntactic, semantic and structural levels are given in the form of recommended translation techniques which are classified according to specified criteria. The given research paper also provides a practical example of technical translation, the analysis of which gives wide opportunities for studying a corpus as an alternative solution for improving the quality of the translation. The thesis presents types and criteria for a good corpus compilation. Practical usage of a corpus with examples is suggested to outline its main functions and opportunities which can assist any translator in achieving the closest equivalency and adequate translation. The following paper shares experience of developing the Nuclear Corpus and its successful implementation while using the most user-friendly corpus managers. The paper also demonstrates the advantages of corpus application during translation compared to other modern technologies used in the process of translation. This research encourages the idea of further corpus development for the specific translation needs in order to make target texts equivalent at the highest level and meet expectations of the addressees. At the same time, the Master’s Thesis makes it possible to study the issue of a corpus further with the purpose to identify new useful opportunities it can provide to facilitate the work of a translator.