Добірка наукової літератури з теми "Заростання"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Заростання".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Заростання"
1
Korotkova, T. M., та N. G. Solomakha. "Особливості природного заростання техногенних екотопів на відвалах розкривних порід Новотроїцького родовища флюсової сировини". Forestry and Forest Melioration, № 137 (28 квітня 2021): 41–50. http://dx.doi.org/10.33220/1026-3365.137.2020.41.
Повний текст джерелаАнотація:
На прикладі техногенних екотопів приватного акціонерного товариства «Новотроїцьке рудоуправління» (ПАТ «Новотроїцьке РУ») Донецької області досліджено особливості процесу природного заростання відвалів розкривних порід деревно-чагарниковою рослинністю. Виявлено закономірності процесів сильватизації (природного заростання), охарактеризовано їхній перебіг і перелік видів, які здатні до саморозселення в умовах територій, порушених гірничовидобувною промисловістю. Таксономічний список нараховує понад 40 видів аборигенної й інтродукованої флори, серед яких найпоширенішими є робінія звичайна (Robinia pseudoacacia L.), маслинка вузьколиста (Elaeagnus angustifolia L.), абрикос звичайний (Armeniaca vulgaris Lam.), клен ясенелистий (Acer negundo L.), вишня магалебська (Cerasus mahaleb (L.) Mill.), терен (Prunus spinosa L)., оцтове дерево (Rhus typhina L.), свидина кров’яна (Swida sangunea (L.) Opiz), скумпія звичайна (Соtinus coggygria Scop.), шипшина собача (Rosa canina L.), дереза звичайна (Lycium barbarum L.), жимолость татарська (Lonicera tatarica L.).
Ключові слова: рекультивація, природне заростання, деревна рослинність, чагарникова рослинність.
2
Saphonova, A. S., та S. V. Reva. "Заселення вищими рослинами залізорудних відвалів Кривбасу". Biosystems Diversity 17, № 2 (4 вересня 2009): 87–94. http://dx.doi.org/10.15421/010952.
Повний текст джерелаАнотація:
Описано природне заростання вищими рослинами відвалів гірничозбагачувальних комбінатів Кривбасу залежно від їх віку, екологічних умов і субстрату. Краще заростають відвали, складені лесовидними суглинками, потім – кварцитами, сумішшю цих субстратів, вапняками. Характер сукцесій, на думку авторів, залежить також від впливу алелопатичних чинників.
3
Василенко, Є. В. "Проблема заростання і зменшення пропускної здатності русел річок правобережжя Прип"яті". Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія 14 (2008): 74–79.
Знайти повний текст джерела
4
Strymets, H. V., L. I. Gorban, I. G. Khomyn та N. M. Ferents. "Моніторинг стану трансформації та збереження біорізноманіття екосистем в умовах природного заповідника "Розточчя"". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 10 (29 листопада 2018): 57–61. http://dx.doi.org/10.15421/40281012.
Повний текст джерелаАнотація:
Оцінено вплив заповідного режиму на стан збереження та трансформації біорізноманіття екосистем природного заповідника "Розточчя" в часовому зрізі 33 років. Встановлено, що видовий склад лісових фітоценозів залишається стабільним, відбулося заростання зрубів, де проводили суцільні рубки до утворення заповідника. З огляду на те, зникли ягідники, які приваблювали певні види птахів та інших тварин, процеси сильватизації поширилися на лучні ділянки в околицях с. Лелехівка, ур. Заливки. Відзначено, що у заповіднику близько 33 % займають ліси віком старше 100 років, тому помітне поступове відмирання старих дерев, з'явилися прогалини у старовікових лісах та багато мертвої деревини, яка є обов'язковим елементом заповідних екосистем. В утворених "вікнах" відбувається інтенсивне природне відновлення клена гостролистого, явора, граба звичайного, бука лісового, дуба звичайного, залежно від типу умов місцезростань. Тривалі моніторингові дослідження показали, що в умовах заповідника найстабільнішими екосистемами є букові ліси, які здатні до самовідтворення, найпродуктивнішими та з більшим видовим різноманіттям – сосново-дубово-букові ліси. Найбільшої трансформації за останні десятиріччя зазнало урочище "Заливки" – лучно-болотний масив, у заплаві річки Верещиці та її лівої притоки Ставчанки. Відзначено позитивний вплив заповідання на видовий склад фауни та населення тварин.
5
Tychyna, L. K., та V. A. Mostepanyuk. "ФОРМУВАННЯ ҐРУНТОВИХ ПРОЦЕСІВ НА РЕКУЛЬТИВОВАНИХ ЗЕМЛЯХ ЯК ФАКТОР ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ НАСАДЖЕНЬ". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 2 (29 березня 2018): 95–98. http://dx.doi.org/10.15421/40280218.
Повний текст джерелаАнотація:
З'ясовано, що серед порушених земель, які підлягають біологічній рекультивації, найпоширенішими є відвали розкривних порід, які як ґрунтово-природний субстрат після завершення експлуатації починають заростати природною рослинністю. Виявлено, що на відміну від староорних земель, формування рослинного покриву на відпрацьованих відвалах проходить сповільненими темпами. Здебільшого це зумовлено бідністю розкривних порід на поживні речовини, несприятливими водно-фізичними та фізико-хімічними властивостями. Особливе зацікавлення як у теоретичному, так і в практичному аспектах, має формування на відвалах природних рослинних угруповань із вищих рослин. Встановлено, що початковий етап заселення відвалів насінням і діаспорами вищих рослин починається зазвичай одночасно з поселенням мікроорганізмів, проте життєвість проростків є дуже низькою, і роль їх на початкових етапах сингенезу, очевидно, пов'язана переважно з нагромадженням органічної речовини у ґрунтах (субстратах) сформованих відвалів. Загалом для відвалів, складених нетоксичними розкривними породами, розташованими в зоні достатнього зволоження (Полісся, Прикарпаття, Закарпаття), протягом перших десяти років після закінчення експлуатації відвалів формуються прості незімкнуті рослинні угруповання, до складу яких входить незначна кількість видів місцевої флори. Встановлено, що природне заростання відвалів, екологічний режим яких менш напружений, здебільшого відбувається інтенсивніше. Виявлено динаміку ґрунтового процесу рекультивованих земель під впливом фітомеліорації. Охарактеризовано закономірності росту соснових насаджень.
6
Danylyk, Ruslana, та Victor Skrobala. "Типологія водної рослинності Українського Розточчя: клас Potametea Klika in Klika et Novak 1941". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 3 (20 серпня 2019): 26–31. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2019-387-26-31.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено типізацію місцезростань водної рослинності класу Potametea Українського Розточчя. Угруповання цього класу відіграють важливу роль у процесах евтрофізації та заростання прісних водойм, слугують проміжною ланкою в ряді сукцесійного переходу водної рослинності в прибережно-водну. Типізація місцезростань водної рослинності класу Potametea дає змогу прогнозувати напрям проходження сукцесій, зумовлених природними й антропогенними чинниками. Типізацію місцезростань виконували методами добування даних на основі фітоіндикаційної оцінки екологічних режимів біотопів за сімома параметрами: L – освітленість, T – термічний режим, K – континентальність,F – режим зволоженості, R – кислотність, N – уміст азоту, S – уміст солей, балів. Дослідження охоплювали три основні етапи: вивчення структури взаємного розміщення фітоценозів у багатовимірному просторі екологічних параметрів, математичне моделювання структури та перевіркаматематичної моделі. Для екотопів рослинності класу Potametea Українського Розточчя характерний порівняно вузький діапазон варіювання значень екологічних параметрів. Найбільшу значущість для диференціації місцезростань мають параметри водного режиму (глибина водойм) і вміст азоту. У спрощеному вигляді типологічну схему водної рослинності класу Potametea можна представити у вигляді трикутника, у центрі якого розміщена асоціація Hydrocharitetum morsus-ranae, а на вершинах – Ceratophylletum demersi, Potametum natantis і Hottonietum palustris. У тривимірному просторі типологічна схема має вигляд трикутної піраміди, вершиною якої є асоціація Ranunculo-Sietum erecto-submersi.Малопоширені фітоценози Ranunculetum circinati та Nupharo-Nymphaeetum albae займають периферію екологічного простору водної рослинності.
7
Danylyk, Ruslana, та Victor Skrobala. "Типологія водної рослинності Українського Розточчя: клас Potametea Klika in Klika et Novak 1941". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 3 (20 серпня 2019): 26–31. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2019-387-3-26-31.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено типізацію місцезростань водної рослинності класу Potametea Українського Розточчя. Угруповання цього класу відіграють важливу роль у процесах евтрофізації та заростання прісних водойм, слугують проміжною ланкою в ряді сукцесійного переходу водної рослинності в прибережно-водну. Типізація місцезростань водної рослинності класу Potametea дає змогу прогнозувати напрям проходження сукцесій, зумовлених природними й антропогенними чинниками. Типізацію місцезростань виконували методами добування даних на основі фітоіндикаційної оцінки екологічних режимів біотопів за сімома параметрами: L – освітленість, T – термічний режим, K – континентальність,F – режим зволоженості, R – кислотність, N – уміст азоту, S – уміст солей, балів. Дослідження охоплювали три основні етапи: вивчення структури взаємного розміщення фітоценозів у багатовимірному просторі екологічних параметрів, математичне моделювання структури та перевіркаматематичної моделі. Для екотопів рослинності класу Potametea Українського Розточчя характерний порівняно вузький діапазон варіювання значень екологічних параметрів. Найбільшу значущість для диференціації місцезростань мають параметри водного режиму (глибина водойм) і вміст азоту. У спрощеному вигляді типологічну схему водної рослинності класу Potametea можна представити у вигляді трикутника, у центрі якого розміщена асоціація Hydrocharitetum morsus-ranae, а на вершинах – Ceratophylletum demersi, Potametum natantis і Hottonietum palustris. У тривимірному просторі типологічна схема має вигляд трикутної піраміди, вершиною якої є асоціація Ranunculo-Sietum erecto-submersi.Малопоширені фітоценози Ranunculetum circinati та Nupharo-Nymphaeetum albae займають периферію екологічного простору водної рослинності.
8
Кузьмич, А. А., М. М. Волошин та Л. В. Кузьмич. "АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ ВОДНИХ ТА ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ БАСЕЙНУ РІЧКИ ЦИР". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 3 (2 листопада 2021): 98–105. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.3.12.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведено аналіз сучасного стану водних та земельних ресурсів басейну річки Цир (зона Полісся, Волинська область, Камінь-Каширський район) з метою виявлення основних проблем їх раціонального використання та охорони в умовах зміни клімату. На основі проведеного гідрологічного, геологічного та гідрогеологічного аналізу сфор- мовано сучасні гідрографічні характеристики річки Цир. Аналіз даних показує, що на території басейну річки Цир розвинені процеси заболочення та підтоплення заплави річки, а також карстоутворення і розвіювання пісків еолових гряд і дюн. Майже всюди схили долини є слабо розчленованими, здебільшого відкритими, розораними, місцями залісненими. Переважають піщані або суглинисті ґрунти, рідше – супіщані або глинисто-піщані. Встановлено, що в межах басейну річки Цир розвинені процеси заболочення та підто- плення заплави річки. Деградація ґрунтів проявляється у вигляді вітрової ерозії та кар- стоутворення. Аналіз технічного стану Цирської осушувальної системи, магістральним каналом якої є річка Цир, вказує на те, що через незадовільний стан русла (заростання та замулення) річки Цир система не спроможна належним чином виконувати своє функціональне при- значення – відведення дренажного стоку та сезонне водорегулювання. Крім того, відсут- ність експлуатаційних заходів на внутрішньогосподарській мережі Цирської осушуваль- ної системи призвела до неможливості ефективного використання сільськогосподарських угідь через затоплення понижених ділянок рельєфу. Як заходи щодо раціонального використання та охорони водних і земельних ресур- сів басейну річки Цир пропонуються організація і проведення експлуатаційних заходів, зокрема на внутрігосподарській мережі, а також відновлення водорегулюючої функції дренажної системи шляхом реконструкції та будівництва нової інженерної інфраструк- тури меліоративної системи, що забезпечить двостороннє регулювання дренажного стоку в умовах зміни клімату.
9
Halevych, O. Ye, та M. I. Soroka. "Аналіз спонтанної флори плоских зелених дахів екстенсивного типу у місті Львові". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 5 (3 листопада 2020): 20–24. http://dx.doi.org/10.36930/40300503.
Повний текст джерелаАнотація:
У Львові досліджено 18 об'єктів з озелененими плоскими дахами екстенсивного типу, влаштованими на різних висотах та різних типах будівель. Проаналізовано сучасні методи та технології створення озеленених дахів та висвітлено основні напрями досліджень у цій галузі. Розглянуто основні принципи класифікації і типіфікації зелених дахів. Здійснено інвентаризацію видового складу культивованих і спонтанних видів рослин. Виокремлено групи зелених дахів за домінуючою біоморфою використаних видів: з перевагою сукулентів; газонні дахи; з участю ефіроносних рослин середземноморської флори; з використанням деревних рослин. Вперше у працях такого типу досліджено спонтанну ценофлору, яка супроводжує культурфітоценози зелених дахів. Встановлено, що вид озеленення істотно впливає на формування фітоценозу та визначає основні напрями агротехніки утримання насаджень екстенсивного даху. Виявлено тісну залежність між типом озеленення даху та видовим різноманіттям спонтанних рослин. Встановлено шляхи поширення діаспор занесених видів. Флористичний аналіз спонтанної ценофлори плоских зелених дахів показав, що вона сформована 59 видами, більшість з яких є рудеральними бур'янами із синтаксономічного класу Molinio-Arrhenatheretea. Другу за чисельністю групу складають сегетальні бур'яни із класу Stellarietea Mediae, що свідчить про високу агротехніку утримання рослинних композицій на дахах, де переважають спонтанні види першого етапу заростання оброблених земель. Серед виявлених видів бур'янів переважають стрижнекореневі полікарпічні анемохоричні гемікриптофіти, що характеризує спосіб їх занесення у рослинні композиції. Більшість із досліджених видів не були занесені із субстратом, а поселилися пізніше за допомогою поширення діаспор вітром. Чисельні групи складають види-барохори та антропохори, які заносяться у процесі виконання агротехнічних робіт. Оскільки занесені види рослин здійснюють негативний вплив на художньо-естетичну, декоративну та екологічну функції озеленених дахів, вперше доведено ефективність та доцільність запропонованих досліджень у цьому напрямі. Запропоновано скоригувати агротехнічні прийоми з метою утримання видового складу рослинних композицій, та впровадити ефективні екологічно безпечні заходи для запобігання забур'яненню рослинних композицій зелених дахів.
10
Ковалевський, С. Б., Ю. М. Марчук, К. В. Маєвський, С. С. Ковалевський та А. М. Чурілов. "Комплексний підхід до реабілітації лісових земель Житомирського Полісся, пошкоджених непромисловим видобутком бурштину". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 4 (9 вересня 2021): 43–47. http://dx.doi.org/10.36930/40310406.
Повний текст джерелаАнотація:
З'ясовано, що питання комплексного підходу до відновлення лісових земель, порушених внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину непромисловими методами на території Житомирського Полісся, є відносно новим і потребує подальшого вивчення. Відсутність аналогів у світовій практиці рекультивації пов'язана, передусім, із специфічним характером ушкоджень лісових земель під час видобутку непромисловими методами. У контексті роботи вивчено та класифіковано основні типи пошкоджень вкритих лісовою рослинністю територій, що утворилися внаслідок видобутку бурштину. Встановлено, що одним з негативних наслідків, який істотно ускладнює відновлення пошкоджених ділянок, є значне підвищення кислотності субстратів. Розроблено комплексний спосіб відновлення порушених лісових ділянок з урахуванням їх кислотності, який охоплює стимулювання процесів природного заростання, видалення сухостійних дерев, ліквідацію захаращеності, часткове зняття попередньо нанесеного на ґрунти шару розкривних порід та засипання ям, планування поверхні ґрунту та низку агротехнічних заходів. Так, зокрема, в разі виявлення середнього значення рН верхнього шару субстрату ділянки в межах 5,5-7,0 – залишають її під природне поновлення, проводячи догляд за лісовими насадженнями, що існували на ній до пошкодження з урахуванням сучасного стану ґрунту. Якщо рН становить 3,5-5,5, додатково вносять мінеральні добрива, готують ґрунт під посадку ацидофільних культур, створюють лісові культури за прийнятими в лісовому господарстві технологіями та схемами змішування відповідно до типів лісорослинних умов та типів лісу. Якщо показник рН < 3,5, додатково проводять вапнування закислених ґрунтів, вносять доломітовий вапняк, проводять оранку та висівають навесні однорічні сидеральні культури трав'яних рослин, виконують повторну оранку наступної весни, вносять мінеральні добрива, створюють лісові культури з переважанням швидкорослих деревних видів, здатних ефективно депонувати вуглець. Окрім цього, за важкого ступеня ушкодження ділянок у контексті реабілітації територій, запропоновано облаштування пожежних водойм відповідних параметрів, використовуючи при цьому вийнятий, під час створення чаші ґрунт для відсипання під'їзних шляхів та ремонту ґрунтових лісових доріг.
Дисертації з теми "Заростання"
1
Зіневич, Віра Сергіївна. "Застосування методів механічного та біологічного очищення водоймищ від заростання для покращення стійкості екосистем". Master's thesis, КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019. https://ela.kpi.ua/handle/123456789/41649.
Повний текст джерелаАнотація:
Дисертацію присвячено впровадженню комплексного методу механічного та біологічного очищення водоймищ від заростання із попереднім очищенням стічних вод біопрепаратом.
У дисертації визначено, що до процесу заростання та евтрофікації водоймищ призводить високий вміст у воді іонів-фосфатів, азоту амонійного, азоту нітритного. Проаналізовано сучасні засоби очищення водоймищ від водоростей та вищих водних рослин.
Запропоновано використання комплексного методу механічного та біологічного очищення водоймищ від заростання із попереднім очищенням стічних вод біопрепаратом. Встановлено, що витрата біопрепарату для очищення стічних вод на місяць при витраті 200 л/год становить 1,56 кг.
Встановлено, що при застосуванні комплексного методу можливе очищення водоймища з ефективністю до 85 % та покращити стан водойми.
За допомогою SWOT – аналізу визначено основні сильні та слабкі сторони запропонованого методу та для його виконання необхідні витрати становлять 64990, 52 грн.The dissertation is devoted to introduction of complex method of mechanical and biological purification of reservoirs from overgrown with preliminary sewage treatment by biological product. In the dissertation it is determined that the process of overgrowth and eutrophication of reservoirs results in high content of water of phosphate ions, ammonium nitrogen, nitrite nitrogen. Modern means of water purification from algae and higher aquatic plants have been analyzed. It is proposed to use a complex method of mechanical and biological purification of reservoirs from overgrowth with preliminary sewage treatment by biological product. It is established that the consumption of biological product for wastewater treatment per month at a flow rate of 200 l / h is 1.56 kg. It is established that when applying the complex method it is possible to clean the reservoir with efficiency up to 85% and to improve the status of the reservoir. The main strengths and weaknesses of the proposed method are identified by SWOT analysis and the necessary costs are 64990, 52 UAH for its implementation.
Звіти організацій з теми "Заростання"
1
Марченко, Світлана Олександрівна. Біоекологічна структура рослинних угруповань селітебних зон центральної частини міста Кривого Рогу. Запорізький національний університет, 2007. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1618.
Повний текст джерелаАнотація:
Було вивченно біоморфічну, еколого-ценотичну, та географічну структури рослинних угруповань селітебних зон міста Кривого Рогу. Встановлено, що на всіх ділянках співвідношення таксонів вид, рід, родина майже однакове. Структурна організація рослинних угруповань селітебних зон міста залежить від геоморфологічного знаходження ділянки, віку заростання, умов зростання.