Добірка наукової літератури з теми "Заощадження ресурсів"

У статті вдосконалено методологічні засади та методичні підходи до визначення джерел економічного зростання країн світу в концепціях техногенного розвитку, сталого розвитку. Розглянуто механізм управління споживанням і заощадженням в сучасних економіках. На основі трактування людини як системоутворюючого ядра сучасного економічного простору в концепції людського розвитку доведено, що важливими об’єктами державного управління розвитком у країнах світу є споживання і заощадження. Єдиним джерелом збереження і примноження основних складових національного багатств, яке є узагальненим показником стратегічного розвитку країн світу, є внутрішні заощадження, доповнені потоком зовнішніх заощаджень. Водночас в сучасних економіках світу, з огляду на гуманістичну спрямованість їх розвитку, особливого значення набуває споживання як мета і джерело розвитку. Встановлено, що головним суб’єктом управління стратегічним розвитком національних економік, відповідальним за забезпечення прогресу і людського розвитку, є уряди країн: саме їх діями визначаються стратегічні і поточні завдання економічного прогресу, вибір макроекономічної і мікроекономічної політики, управління джерелами економічного розвитку і іншу визначальні елементи економічних умов. Обгрунтовано основні за-вдання стратегічного управління споживанням і заощадженнями: управління заощаджувально-інвестиційним потенціалом країни; сприяння ефективному використанню мобілізованих заощаджувально-інвестиційних ресурсів; створення передумов для масового залучення широких верств населення із низькими та середніми доходами до заощаджувально-інвестиційних процесів; забезпечення обсягів і структури кінцевого споживання, сприятливих для економічного зростання; скорочення неофіційного сектору економіки, у якому зосереджені великі потенційні фінансові ресурси розвитку. Таке макроекономічне регулювання має забезпечити оптимальне співвідношення між приватними заощадженнями, котрі складають основу по-повнення інвестиційних ресурсів, і споживчими витратами, що складають основу сукупного попиту і людського розвитку в країнах світової економіки.Ключові слова: споживання, заощадження, управління, глобальний розвиток, національні економіки. The article examines the evolution of approaches to understanding the sources of economic development of countries of the world economy in the concepts of man-made development, sustainable development, and human development. Based on the interpretation of man as the systemic core of the world economic space, the concept of human development has proved that consumption and savings are important objects of development management in the countries of the world. The main objectives of the strategic management of consumption and savings are identified, the implementation of which will ensure the optimal balance between private savings, which form the basis of replenishment of investment resources, and consumer expenditures, which form the basis of aggregate demand and human development in countries integrated into the world economic system. The realization of these objectives forms the basis for so-cio-economic progress at the global level.Key words: сonsumption, savings, managenent, global development, national economies.

Анотація. Заощадження населення є вагомим внутрішнім джерелом інвестиційного потенціалу держави, завдяки якому формується національний добробут розвинутих країн. Інвестиційний потенціал домогосподарства запропоновано розглядати з позицій їхніх можливостей здійснювати заощадження, схильності до ощадливості та намірів трансформувати неспоживчі ресурси в інвестиційні. Проведений аналіз динаміки доходів і витрат, депозитів і внесків до недержавних пенсійних фондів населення України у 2010—2020 рр. дав змогу виявити обмеження у формуванні та ефективному використанні інвестиційного потенціалу домогосподарств: низький рівень оплати найманої праці та брак фінансових ресурсів у домогосподарств для формування їхнього інвестиційного потенціалу; збереження значних заощаджень домогосподарств поза межами фінансової системи; слабкий розвиток ринків цінних паперів і небанківських фінансових послуг, недостатній рівень охоплення ними населення; низький рівень довіри до фінансових інститутів; несформованість у населення ментальності інвестора вітчизняної економіки. Розроблено підхід до стимулювання участі населення в інвестиційному процесі, який передбачає акумулювання домогосподарствами власних заощаджень на спеціальних рахунках, відкритих у банках із подальшим спрямуванням цих коштів в інвестиційні та інноваційні проєкти, які реалізуються в тих галузях економіки, що мають стратегічне і пріоритетне значення для соціально-економічного розвитку національної економіки. Обґрунтовано механізм створення та функціонування Фонду компенсування інвестицій фізичних осіб, призначеного для відшкодування збитків, заподіяних професійними інвесторами. Для підвищення активності домогосподарств підтримувати соціальні проєкти запропоновано заходи з популяризації ідеї створення ендавмент-фондів серед вітчизняних некомерційних організації та підвищення їхньої привабливості перед потенційними інвесторами і партнерами. Сформульовано пріоритети державної політики активізації інвестиційного потенціалу домогосподарств в Україні: забезпечення умов для розширення інвестиційного потенціалу домогосподарств за рахунок зростання реальних доходів населення; розроблення комплексу заходів для забезпечення гарантій для участі домогосподарств в інвестиційних процесах; створення ефективної системи залучення заощаджень домогосподарств в інвестиційну діяльність за допомогою широкого спектра надійних і зрозумілих для пересічного громадянина фінансових механізмів; підвищення рівня фінансової грамотності українців у контексті активного їх залучення до інвестиційних процесів на фінансовому ринку; відновлення довіри населення до національної валюти і діяльності фінансових посередників. Ключові слова: домогосподарства, інвестиції, інвестиційний потенціал, заощадження, механізм трансформації заощаджень. Формул: 0; рис.: 1; табл.: 3; бібл.: 12.

Фінанси домогосподарств є значним джерелом фінансових ресурсів з огляду на можливість їх залучення до інвестування реального сектору економіки, зокрема промислового виробництва. Структура економіки країни свідчить про переважну роль промисловості у створенні внутрішнього валового продукту, водночас промислові підприємства відчувають суттєвий брак фінансових ресурсів для забезпечення стабільного та стійкого розвитку своєї господарської діяльності, безпеки фінансового стану. Це спонукає промислові підприємства до пошуку альтернативних джерел фінансування. Заощадження, які є частиною фінансів домогосподарств і не знаходять застосування на фінансовому ринку як кредитний капітал, цілком можна використовувати як інвестиційні ресурси промислових підприємств. У статті проведено дослідження структури та джерел формування доходів домогосподарств, а також основних напрямів витрачання коштів домогосподарствами України.

В статті наведено переваги та недоліки використання криптовалют умовах невизначеності перспектив їх застосування, коли домогосподарства та суб’єкти господарювання, як правило, уникають заощадження грошових ресурсів у національній валюті, віддаючи перевагу іншим, менш ліквідним активам. Актуальність теми обумовлюється широким застосуванням криптовалют як в якості засобу накопичення та заощадження, так і в якості засобу платежу великою частиною населення та бізнесу. Розглянуто історичні передумови розвитку платіжних систем, що стало поштовхом до появи криптовалюти. Проаналізовані дослідження зарубіжних та вітчизняних вчених щодо розвитку платіжних систем і використання криптовалют. Розглянуто світовий досвід правового та ринкового регулювання процесу обігу криптовалют. Зазначені основні переваги криптовалют: конфіденційність, а отже, безпека даних власників; незалежність від держави; відсутність територіальних і часових обмежень у трансакціях; низька вартість обслуговування тощо. Як результат, криптовалюти набирають все більшої популярності серед населення, формується інфраструктура їх продажу через термінали та електронні майданчики, криптовалюти широко представлені на фондовому ринку, розширюється мережа комерційних та виробничих структур, які надають можливість розрахунку криптовалютами. Зазначено перспективи подальшого функціонування криптовалют у сучасних економічних системах. Зазначені недоліки функціонування криптовалют, такі як відсутність їх інституалізації: по-перше, це правової – обіг криптовалют не регулюється жодними законами в багатьох країнах, а по-друге – ринкової – відсутні правила функціонування криптовалюти. Крім цього суттєвим недоліком криптовалюти є ризиковість її накопичення з огляду на мінливість її ліквідності. Обґрунтовані положення щодо раціональності визнання криптовалюти фінансовим активом.

The article is aimed at theoretical deepening the understanding of the essence of savings of the population and their role in the formation of the resource base of banks, as well as analyzing the domestic banking practices on the use of this source in the formation of the banks’ resources. The article explores the essence of savings of the population and defines their role in the formation of the banks’ resources. Based on the consideration of the approaches to understanding the concept of «savings of the population», it is stated that their essence is manifested in four aspects: firstly, the savings of the population are a deferred part of their income; secondly, savings are part of the money supply; thirdly, savings can be conceived as the process of making decisions on asset accumulation; fourthly, savings are embodied in the accumulated assets of different nature. The authors’ own understanding of the concept of «savings of the population» is proposed. The main forms of savings of the population, which are represented by both the financial and the non-financial instruments, are generalized. Considerable attention is paid to the analysis of analytical indicators of savings of the population and their role in the formation of the banks’ resources. It is determined that the savings of the population play an exceptionally important role in the formation of the resource base of banks. This is justified by the share of deposits of individuals in the resources of banks, which since 2015 has been steadily growing and at the end of 2019 amounted to 37%. The problematic aspect in the analysis of public savings is the lack of data on their size accumulated by the total. The assessment of the State-based programs of Ukraine showed that they do not focus on the importance and role of savings of the population as a source of investment resources for the development of the economy. The main tendencies and problems that prevent the maximum efficient use of savings of the population for the formation of banks’ resources are allocated.

Одним із завдань сталого розвитку суспільства є децентралізація управління в державному секторі, тобто делегування повноважень щодо прийняття управлінських рішень центральними органами виконавчої влади на місця. Реалізація децентралізованого управління можлива завдяки належним чином організованому внутрішньому контролі. Адже, зазначений контроль надає впевненість головним розпорядникам бюджетних коштів, що всі прийняті управлінські рішення на місцях є обґрунтованими та виваженими. Крім того, в сучасних умовах функціонування бюджетних установ з обмеженими ресурсами постає важливе завдання з пошуку можливих шляхів заощадження таких ресурсів та ефективного їх використання. У статті відзначено, що організація системи внутрішнього контролю в бюджетній установі сприятиме прийняттю економічно обґрунтованих, результативних, ефективних управлінських рішень з дотриманням вимог чинного законодавства щодо використання матеріальних, фінансових чи інших ресурсів бюджетної установи, які є обмеженими. Автором досліджено походження терміну «внутрішній контроль» та наявні у міжнародній практиці моделі внутрішнього контролю. Порівняння моделей COSO та COSO ERМ зображено графічно. Стаття відображає коротку історію запровадження системи внутрішнього контролю у нормативно-правових актах України. Також даний науковий доробок містить розкриті питання організації внутрішнього контрою безпосередньо в бюджетній установі з особливим місцем ідентифікації та оцінки ризиків в даному процесі. Зазначено важливість організації та забезпечення належного рівня функціонування внутрішнього контролю бюджетними установами системи Державної служби України з надзвичайних ситуацій, адже на них покладено функції з питань цивільного захисту. Вплив внутрішнього контролю на ефективність управління бюджетною установою проілюстровано в статті графічно.

У статті виділяються аспекти і положення підготовки і реалізації планів і програм розвитку складних систем військового призначення. Значна увага приділена напрямку визначення шляхів заощадження ресурсів для створення нових систем багатовартісних зразків озброєння і військової техніки. У статті виділяються деякі положення з позитивного досвіду, які б могли бути результативно застосованими у практиці підготовки і реалізації планів і програм розвитку системи озброєння протиповітряної оборони держави з урахуванням специфічних особливостей існуючих обмежень різного характеру, у тому числі організаційних і фінансових. Перспективна багатопозиційна система протиповітряної оборони має включати до себе новітні вогневі засоби, засоби розвідки, управління і забезпечення з бережливими їх життєвими циклами, а система озброєнь протиповітряної оборони у цілому має мати свій бережливий керований життєвий цикл. Реалізація планів і програм розвитку має бути зорієнтована на виконання цих вимог. Концепція розвитку системи озброєння протиповітряної оборони має у системній єдності відображувати оперативно-стратегічні й оперативно-тактичні потреби, науково-технічні можливості і воєнно-економічну доцільність реалізації запланованих напрямків вдосконалення і розвитку системи озброєння у програмному періоді часу. Розробка і виробництво нових і вдосконалення існуючих зразків ОВТ має декілька їх варіантів реалізації, а саме – це революційний і еволюційний варіанти і глибокої, середньої і незначної модернізації.

Стратегічним завданням Уряду нашої держави є стабілізація економіки, підвищення конкурентоспроможності вітчизняного виробництва на основі його глибокої модернізації. Однак заплановане створення в різних регіонах України нових технологічних укладів, модернових виробництв, перспективних секторів економіки неможливе без наявності компетентних кваліфікованих робітників, яких покликана готувати система професійно-технічної освіти. Саме тому ця система потребує державної підтримки й інвестицій в напрямі модернізації усіх її підсистем, приведення у відповідність до вимог сучасного енергоефективного виробництва.У зв’язку з цим, актуальним є оновлення змісту і засобів професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників, спрямованих на оволодіння сучасними виробничими технологіями, що уможливлять їх здатність працювати на високотехнологічному обладнанні, використовувати в професійній діяльності енергоефективні матеріали.Зазначимо, що проблема заощадження енергетичних ресурсів України обговорюється політиками, науковцями, роботодавцями протягом 16 років. Однак у професійно-технічній освіті і до сих пір відсутні навчальні дисципліни, які б забезпечували формування у молодих робітників культури енергоефективної діяльності.З огляду на це в Інституті професійно-технічної освіти НАПН України було започатковано новий напрям досліджень, що стосується впровадження питань енергоефективності у первинну професійну освіту і професійне навчання кваліфікованих робітників на виробництві. Створений з цією метою Центр енергоефективності спрямовував свої зусилля на розробку інноваційного навчального курсу «Основи енергоефективності».Підґрунтям створення цього навчального курсу стали результати аналізу практики діяльності підприємств галузей народного господарства, в тому числі й будівельної, а також змісту навчальних планів і програм за якими здійснюється підготовка кваліфікованих робітників.Виявилося, що на підприємствах гальмується забезпечення заходів щодо: впровадження енергозберігаючих технологій, енергоефективного обладнання; зменшення енергоємності продукції; скорочення витрат ресурсів; контролю й управління витратами паливно-енергетичних ресурсів; участі робітничих кадрів у планових заходах підприємств з енергозбереження.Аналіз змісту професійно-технічної освіти показав, що недостатньою є популяризація і пропагування економічних, екологічних і соціальних переваг енергозбереження серед учнівської молоді ПТНЗ і виробничого персоналу підприємств. Було запропоновано до змісту професійного навчання кваліфікованих робітників вводити навчальний матеріал з енергоефективних технологій. Наприклад, для фахівців будівельного профілю доцільно вводити навчальний матеріал, що стосується комплексних енергосистем, вітроенергетики, сонячної енергетики, гідроенергетики, біоенергетики, геотермальної енергетики тощо. Цінною навчальною інформацією для учнів ПТНЗ є сучасні технології будівництва будинків із низькою енергетичною потребою, будинків типу «нуль енергії», будинків «плюс», пасивних будинків тощо.Енергозберігаюче будівництво потребує від кваліфікованих робітників широких компетенцій і знань інтегрованого характеру стосовно: будівельної фізики, систем опалення, вентиляції та акліматизації, технологій сонячної енергії, енергозберігаючої техніки тощо.Розуміючи, що енергозбереження є важливою народногосподарською проблемою, а отже має ґрунтуватися на науковій основі з використанням системного підходу, методів моделювання економічної доцільності використання енергоефективних технологій, матеріалів і обладнання у виробництві, а також альтернативних джерел енергії відбір змісту навчального курсу «Основи енергоефективності» здійснювався з урахуванням досягнень фундаментальної та галузевих наук. У даному випадку підґрунтям відбору змісту навчального матеріалу, що розкриває потенціал енергоефективності й енергозбереження слугували об’єкти, поля й види професійної діяльності кваліфікованого робітника будівельного профілю.У структуруванні навчального матеріалу використовувався модульний підхід, що дозволило утворити п’ять модулів:Загальний, у якому розглядаються питання щодо необхідності енергоресурсів для забезпечення якісного життя як окремої людини, так і суспільства в цілому; обґрунтовується актуальність розв’язання проблеми підвищення енергоефективності на основі економного використання енергоресурсів.Галузевий, у якому розглядаються характерні особливості енергоспоживання в галузі й, відповідно, розв’язання проблем заощадження енергоресурсів.Виробничий, у якому питання підвищення енергоефективності вирішується на рівні підприємства.Професійний, у якому питання підвищення енергоефективності вирішуються в межах професійного поля діяльності, на робочому місці.Побутовий, у якому розглядаються питання енергозбереження в побуті (в умовах ПТНЗ, дома).На вивчення цього курсу розробники відвели 20 годин, з них 6 годин на лабораторно-практичні роботи.Вивчення кваліфікованими робітниками будівельного профілю навчального курсу «Основи енергоефективності» сприятиме формуванню у них енергозберігаючої свідомості, активної громадянської позиції щодо прийняття екологічно й енергетично грамотних рішень у професійній діяльності.

У статті вивчено позитивні ефекти, отриманню яких сприяє співробітництво територіальних громад у сфері адміністративних послуг, визначити пріоритетні форми співробітництва та особливості відповідних документованих процедур. Надано загальний опис сучасного стану співробітництва територіальних громад в Україні. Акцентовано на тому, що за допомогою інструментів міжмуніципального співробітництва територіальні громади можуть зміцнити свою спроможність у забезпеченні надання адміністративних послуг, зокрема отримати додаткові ефекти. Визначено, що до основних ефектів співробітництва територіальних громад у сфері адміністративних послуг, які отримають ключові стейкхолдери, належать: забезпечення безперервності надання послуг на власній території; розширення реєстру послуг; досягнення більш амбітних цілей; заощадження ресурсів. Наведено співставлення форматів співробітництва територіальних громад у сфері адміністративних послуг, відповідних прикладів і можливих результатів / ефектів для ключових стейкхолдерів. За результатами аналізування норм чинного законодавства у сфері адміністративних послуг та з урахуванням матеріалів щодо кращих вітчизняних практик і рекомендацій Програми ЄС «U-LEAD з Європою» здійснено обґрунтування можливості застосування наявних форми співробітництва територіальних громад у сфері надання адміністративних послуг в Україні. Зроблено висновок, що саме другу форма співробітництва територіальних громад – Реалізацію спільних проектів – може бути застосовано, і вона є найбільш прийнятною та надає можливість громадам-партнерам реалізувати значну чисельність конфігурацій спільної діяльності у сфері адміністративних послуг. Визначено, що налагодження процесів міжмуніципального співробітництва у сфері адміністративних послуг також має супроводжуватися упровадженням сучасних моделей управління на основі якості.

У роботі розглядаються теоретичні аспекти визначення сутності поняття «заощадження населення» та їх місце у формуванні банківських ресурсів. Проаналізовано сучасні тенденції формування банківських ресурсів вітчизняних банків; проведено аналіз чинників залучення заощаджень населення банками України; оцінено макроекономічні чинники мотивації домашніх домогосподарств до заощаджень. Запропоновано науково-методичний підхід до прогнозування обсягу заощаджень домогосподарств; обґрунтувань систему індикаторів для визначення рівня довіри домогосподарств до банків; поглиблено підходи до визначення напрямів удосконалення депозитної політики банків для трансформації заощаджень населення у банківські ресурси.
The paper considers the theoretical aspects of defining the essence of the concept of "savings" and their place in the formation of banking resources. The modern tendencies of formation of banking resources of domestic banks are analyzed; the analysis of factors of attraction of savings of the population by banks of Ukraine is carried out; macroeconomic factors motivating households to save were assessed. The scientific and methodical approach to forecasting the amount of household savings is proposed; substantiation of the system of indicators for determining the level of household confidence in banks; in-depth approaches to determining areas for improving the deposit policy of banks to transform household savings into banking resources.

У зв’язку з модернізацією економіки та інноваційним розвитком набуває вагомості питання пошуку ресурсів фінансування інвестицій, шляхів їх мобілізації та збільшення ефективності їх використання. Джерела формування інвестиційних ресурсів у ринковій економіці є різнобічними. Оскільки можливості використання іноземного капіталу обмежені, доцільною є орієнтація на власні ресурси – фонди нагромадження та заощадження.

Доступ до роботи тільки на території бібліотеки ОНЕУ, для переходу натисніть на посилання нижче
Кваліфікаційна робота магістра складається з трьох розділів. Об’єктом дослідження є процеси формування ресурсного потенціалу банків за рахунок заощаджень домогосподарств. Предметом дослідження є теоретичні та практичні засади перетворення заощаджень домогосподарств в основне джерело формування ресурсного потенціалу банків. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні теоретичних підходів та розробленні практичних рекомендацій щодо формування ресурсного потенціалу банків на основі заощаджень домогосподарств. У роботі досліджено економічну сутність поняття «заощадження домогосподарств»; виявлено фактори формування ощадної поведінки домогосподарств; визначено місце і роль заощаджень домогосподарств у формуванні ресурсної бази банків. Проаналізовано структуру та динаміку доходів домогосподарств України; досліджено вплив депозитних вкладів домогосподарств у формуванні ресурсної бази банків України; здійснено оцінку рівня концентрації депозитів домогосподарств на ринку банківських депозитних послуг на прикладі банків Одеського регіону. Обґрунтовано науково-методичний підхід до визначення впливу макроекономічних факторів на формування банківських депозитів домогосподарств; запропоновано комплексний підхід до підвищення рівня фінансової грамотності у контексті реалізації ощадної поведінки домогосподарств; виділено основні рекомендації щодо активізації ощадної поведінки домогосподарств у сучасних умовах.
The object of research is the processes of forming the resource potential of banks at the expense of household savings. The subject of research is the theoretical and practical foundations of converting household savings into the main source of forming the resource potential of banks. The purpose of the study is to substantiate theoretical approaches and develop practical recommendations for the formation of the resource potential of banks based on household savings. The paper examines the economic essence of the concept of "household savings"; identifies factors in the formation of household savings behavior; determines the place and role of household savings in the formation of the resource base of banks. The structure and dynamics of household incomes in Ukraine are analyzed; the influence of household deposits in the formation of the resource base of Ukrainian banks is studied; the level of concentration of household deposits in the market of bank deposit services is estimated on the example of banks in the Odessa region. A scientific and methodological approach to determining the influence of macroeconomic factors on the formation of bank deposits of household savings is substantiated; a comprehensive approach to improving the level of financial literacy in the context of implementing household savings behavior is proposed; the main recommendations for activating household savings behavior in modern conditions are highlighted.

Пасажко, Т. С. Фінансовий механізм трансформації заощаджень населення в інвестиції України : дис. ... канд. екон. наук : 08.00.08 / Т. С. Пасажко. - Чернігів, 2019. - 235 с.
У дисертації узагальнено теоретичні підходи до визначення сутності, мотивів та механізму формування заощаджень населення. Досліджено об’єктивну необхідність та економічне призначення заощаджень населення у розширеному відтворенні економіки країни. У роботі розглянуто структуру та основні складові фінансового механізму трансформації заощаджень населення в інвестиційні ресурси в Україні. Доповнено класифікацію заощаджень населення за формою їх участі в економічних та інвестиційних процесах: пасивні, умовно-активні та активні заощадження. Ідентифіковано фактори впливу на ощадну та інвестиційну поведінку населення в Україні, виявлено основні тенденції трансформації заощаджень населення в інвестиції та узагальнено міжнародний досвід залучення таких заощаджень у фінансування розвитку економіки країни. Сформульовано рекомендації щодо вдосконалення теоретичної конструкції фінансового механізму трансформації заощаджень населення з урахуванням світового досвіду. Обґрунтовано пріоритетні напрями залучення заощаджень населення до розбудови національного господарства та розроблено практичні рекомендації щодо інвестиційного використання заощаджень населення України. Запропоновано пропозиції підвищення економічної ефективності інвестиційного використання заощаджень.
В диссертации изучено эволюцию теоретических подходов к определению сущности, мотивов и механизма формирования сбережений населения. Исследована объективная необходимость и экономическое назначение сбережений населения в расширенном воспроизводстве экономики страны. В работе рассмотрена структура и основные элементы финансового механизма трансформации сбережений населения в инвестиционные ресурсы в Украине. Дополнена классификация сбережений населения по форме их участия в экономических и инвестиционных процессах: пассивные, условно-активные и активные сбережения. Идентифицировано факторы влияния на сберегательную и инвестиционную поведение населения в Украине, выявлены основные тенденции трансформации сбережений населения в инвестиции и обобщен международный опыт привлечения таких сбережений для финансирования развития экономики страны. Сформулированы рекомендации по совершенствованию теоретической конструкции финансового механизма трансформации сбережений населения с учетом мирового опыта. Обоснованы приоритетные направления использования сбережений населения для обеспечения развития национального хозяйства и разработаны практические рекомендации инвестиционного использования сбережений населения Украины. Разработаны предложения по повышению экономической эффективности инвестиционного использования сбережений.
The thesis is devoted to the study of the households’ savings, saving behavior of the population and major forms in which households accumulate savings. The key elements of the financial mechanism of households’ savings transformation into investment resources are analyzed. The respective recommendations for the mobilization and investment use of public savings are developed. The author focuses the research on the issue on the concept of household saving investment potential as one of the key sources of internal financial resources of the economy. The author defines the household savings as a system of relations arising with respect to the income of the households and accumulation of a certain part of it in order to save it in various forms of accumulation of funds, property and wealth. The objective necessity and economic purpose of the households savings and its transformation into investment resources of the economy were investigated. The classification of the savings types according to their penetration into economic system and investment processes is defined, distinguishing passive savings, i.e. those that virtually do not take part in economic processes and are stored in cash or in the form of precious metals and other assets; semi-active ones, which mainly include deposit and savings deposits, etc., i.e. they are essentially involved in economic processes, but can only be converted into investments through a network of financial intermediaries; and active savings, which are investments in capital (housing) construction, share capital of enterprises and organizations, and essentially are investments. Long-term term trends of the international experience of the investment use of savings of the households are studied. It was concluded that savings to income ratio in Ukraine corresponds to the level of developed countries, which have a high level of incomes, while the Ukrainian households’ incomes are much lower and are not sufficient for the national economy to be the source to adequate level of financial resources for investments. The core elements of the financial mechanism of the transformation of the households savings into investments are determined. Methodological approaches to assessing the state of the functioning of the financial mechanism of transformation of public savings into investment resources of the economy and their investment and resource potential, which is reflected by the propensity to accumulation of passive and semi-active savings, are proposed within the thesis. Given the high share of passive savings held by households of Ukraine, it was concluded that the most important task of the government, the NBU, the Ministry of finance and other state institutions would be adjusting functioning of the financial mechanism and develop financial instruments and tools to convert such passive savings into active investments. That would allow mobilization of massive financial resources essential for sustainable long-term economic growth of Ukraine. It was determined that bank deposits are the prevailing form of public savings in Ukraine, accounting for UAH 530 billion, or about 56% of the total value of accumulated households savings in Ukraine. An analysis of the dynamics of household investment in alternative financial instruments showed that their volumes are relatively insignificant, so that deposits dominate the household savings in Ukraine. As a result, it was concluded that passive savings prevail in the national economy, indicates the dominance of the insurance motive to savings as compared to the investment motive. The author substantiates the priority measures to intensify accumulation of public savings and their use for development of the national economy, as well as develops practical recommendations on improvement of the financial mechanism of transformation of the savings of the population into the investments of Ukraine. Proposals are developed to increase the economic efficiency of investment use of public savings and increase the propensity of the population to save. Implementation of the offered proposals will increase the efficiency of interactions of the population with the financial intermediaries and will ensure the necessary prerequisites for the increase of the share of semi-active and active savings in the economy, as well as growth of investments of Ukraine. The proposals to increase the economic efficiency of investment use of household savings in Ukraine were developed, including: development of financial intermediation institutions and instruments of stock market infrastructure aimed to effectively consolidate household savings and transform by maturity and currencies for the purpose of effective investments into national economy; completing the reform of Ukrainian financial market regulation in order to ensure effective supervision of the activities of financial market entities and ensure the rights of citizens (lenders) and their full protection in the formation and use of savings.

Дисертація присвячена дослідженню науково-методичних основ обґрунтування регіональних стратегій еколого-економічного розвитку. Розроблено критерії щодо вибору оптимальних стратегій для регіонів, які базуються на сформованій системі якісних показників еколого-економічного стану регіону. Набув подальшого розвитку показник істинних заощаджень регіону для оцінювання результативності відповідних стратегій. Подано систему обґрунтування стратегії еколого-економічного розвитку регіону, що доповнена блоком «оптимізації і корекції», основними функціями якого є забезпечення оціночної версії стратегії оптимальними показниками еколого-економічного розвитку регіону, та корекція стратегії за необхідності. Для одержання оптимальних показників еколого-економічного розвитку регіону розроблено оптимізаційну економіко-математичну модель динаміки зміни чистих внутрішніх заощаджень регіону, скоригованих з урахуванням еколого-економічних втрат від порушення довкілля. Практична значущість дисертації визначається тим, що одержані авторські положення і пропозиції можуть бути використані під час формування та реалізації стратегій забезпечення еколого-економічного розвитку регіонів.
Диссертация посвящена исследованию научно-методических основ обоснования региональных стратегий эколого-экономического развития. В работе сформирована детализированная структура процесса формирования стратегии эколого-экономического развития региона. Разработаны критерии выбора оптимальной стратегии эколого-экономического развития региона, основанные на определении эколого-экономической эффективности развития региона путем агрегирования сведённых по блокам динамических показателей экологического и экономического состояния региона. С целью усовершенствования инструментов анализа и оценки эколого-экономического развития региона существующие показатели дополнены сформированной системой качественных показателей эколого-экономического состояния региона, которая включает экономический результат на единицу использования природных ресурсов за вычетом стоимостной оценки их истощения, экономический результат на единицу ущерба от экодеструктивного влияния за вычетом эколого-экономических затрат, соотношение стоимостной оценки восстановленных природных ресурсов и затрат на их восстановление, соотношение стоимостной оценки предотвращенного ущерба и затрат на предотвращение загрязнения окружающей среды. В диссертационной работе проведен анализ современных подходов к оценке результативности стратегий регионального эколого-экономического развития, что показало необходимость оценки таких стратегий, как фактор устойчивого развития региона, поэтому в качестве индикатора оценки результативности стратегий был предложен показатель истинных сбережений региона, получивший дальнейшее развитие включением в его расчет стоимостной оценки истощения земельных и пресных водных ресурсов. На основе обобщения существующих научно-методических подходов к разработке стратегий эколого-экономического развития региона сформирована система обоснования таких стратегий. Структурно система представляет собой сочетание логически взаимообусловленных блоков, обеспечивающих генерацию и целевую композицию стратегии, ее формирование. Предложенная система обоснования стратегий включает блок «объектов и субъектов», блок «целеполагания», блок «анализа и выбора», блок «принципов», блок «методов и средств», блок «мониторинга». Система также дополнена блоком «оптимизации и коррекции», являющимся инструментом обеспечения оценочной версии стратегии оптимальными показателями эколого-экономического развития региона. Это станет способствовать достижению запланированного эколого-экономического состояния региона, если прогнозные значения соответствующих показателей либо будут соответствовать плановым, либо будут лучше. В противном случае нужна корректировка стратегии для достижения необходимого соответствия. Для оптимизации показателей разработана авторская экономико-математическая модель, основанная на определении динамики изменений чистых внутренних сбережений региона, скорректированных с учетом экономического ущерба от загрязнения окружающей среды и стоимостной оценки истощения природных ресурсов. Результаты диссертационного исследования указывают на важность выбора и реализации стратегий эколого-экономического развития регионов, что позволит получить значительные эколого-экономические эффекты, ощутимо уменьшить эколого-экономические ущербы при существенном снижении природоёмкости и экологоёмкости создания продукции и услуг внутри региона. Практическое значение полученных результатов диссертационной работы определяется тем, что сформулированные и содержательно обоснованные авторские положения и предложения, включающие полученные оценки эколого-экономического состояния регионов, могут использоваться при решении ряда важных прикладных задач формирования и непосредственной реализации стратегий эколого-экономического развития регионов.
The thesis focuses on scientific and methodological justification foundations of the regional strategies of ecological and economic development. In the framework of the research, the criteria for choosing the optimal strategies for the regions, based on the existing system of ratios of ecological and economic state of the region, were suggested. The indicator of region’s genuine savings to assess the impact of the relevant strategies was further developed. The system of reasoning the ecological and economic strategy for the region is presented, complemented by “optimization and correction” block. The main functions of the block are provisioning the assessment version of strategy by optimized indicators of ecological and economic development of the region, or correcting the strategies if necessary. To optimize the indicators of ecological and economic development of the region developed economic and mathematical model of the dynamics of change net domestic savings in the region, adjusting for economic losses from environmental abuse. The practical contribution of the research is based on the author’s recommendations that can be used in formulating and implementing the regional strategies to ensure ecological and economic development.

У першому розділі роботи досліджено теоретичні основи фінансових ресурсів, розкрити джерела доходів та напрями витрат домогосподарств. У другому розділі проведено аналіз стану та структури доходів домогосподарств, розкрито особливості напрямів інвестування домогосподарств, визначено існуючі напрями інвестування заощаджень. У третьому розділі роботи окреслено напрями підвищення ефективності формування та використання фінансових ресурсів домогосподарств та стратегічні орієнтири залучення фінансових ресурсів домогосподарств до фінансового ринку України.
The first section explores the theoretical foundations of financial resources, reveals sources of income, and directions for household spending. The second section analyzes the status and structure of household incomes, reveals the features of household investment trends, identifies existing areas for saving savings. The third section of the paper outlines directions for increasing the efficiency of formation and use of financial resources of households and strategic orientations for attracting financial resources of households to the financial market of Ukraine.