Готові списки джерел за темами / Загальновживані лексеми

Зміст

  1. Статті в журналах
  2. Дисертації
  3. Звіти організацій

Добірка наукової літератури з теми "Загальновживані лексеми"

Автор: Grafiati
Опубліковано: 30 травня 2022
Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Загальновживані лексеми".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Загальновживані лексеми"

1

Вербич, Святослав O. "СЛОВ’ЯНСЬКО-СХІДНОРОМАНСЬКА ВЗАЄМОДІЯ В ГІДРОНІМІЇ БАСЕЙНУ ДНІСТРА: ОРИГІНАЛЬНІ НАЗВИ ТА СТРУКТУРНО АДАПТОВАНІ УТВОРЕННЯ". Linguistica 55, № 1 (31 грудня 2015): 115–29. http://dx.doi.org/10.4312/linguistica.55.1.115-129.

Повний текст джерела
Анотація:
У пропонованій статті досліджено гідроніми басейну Дністра, у структурі яких відбиті східнороманські мовні елементи – цілісні лексеми, основи, афікси, а також назви гідрооб’єктів (генетично слов’янські, тюркські), адаптовані до східнороманської мовної системи. Особливу увагу акцентовано на кількісно найбільшій групі назв із східнороманськими формальними ознаками, що постали способом онімізації відповідних географічних апелятивів (а також загальновживаних лексем на позначення розміру, форми чи інших якісних ознак гідрооб’єкта) або трансонімізації суміжних топонімів (мікротопонімів, оронімів), похідних від лексем із переважно географічною семантикою. На підставі етимологічного аналізу східнороманського фрагмента дністерського гідронімікону зроблено висновок, що тривалі українсько-молдавські й українсько-румунські взаємини позначилися не лише на східнороманських запозиченнях в апелятивний словник української мови, але й на становленні топонімікону в ареалі басейну Дністра, найбільшою мірою в його нижній частині. Щоправда, відсоток східнороманських і адаптованих на східнороманському ґрунті гідронімів незначний (близько 150), хронологічні межі становлення яких можна окреслити в прикарпатській частині Дністра періодом ХІІІ–XVIII ст., у межиріччі Пруту й Нижнього Дністра – кін. XIV – XVIII ст.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Телеки, М. М. "НОМЕНКЛАТУРНІ НАЙМЕНУВАННЯ МІКРООРГАНІЗМІВ ЯК РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ". Nova fìlologìâ, № 82 (11 серпня 2021): 286–91. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-46.

Повний текст джерела
Анотація:
Публікація актуалізує питання відображення термінологічної інформації у номенклатурних найменуваннях мікроорганізмів, обробки даних для їх використання у професійно-науковій комунікації. Поглиблено відомі підходи щодо розуміння термінологічної інформації як понятійної (семантичної), що має мовну природу. Номінативні одиниці розглянуто як засіб відображення термінологічної інформації у двох рівнях: шляхом передання інформації через систему мовних знаків загальновживаної лексики і від номінативної одиниці до відображення позамовної дійсності (накопичення, збереження і передання знань та відомостей про реальний об’єкт). Засвідчено, що загальновживане слово (унаслідок перенесення основного значення) передає інформацію двічі: перший раз – загальномовну, другий – у процесі термінологізації фокусує у терміні відомості про позначений предмет через декодування дефініції. Так, термінологічна інформація стає засобом зберігання знань і репрезентації накопичених даних, отриманих у процесі науково-дослідної практики з проблем лікування інфекційних захворювань, відображає еволюцію процесу пізнання закономірностей реальної дійсності. У латинських номенклатурних найменуваннях мікроорганізмів вербальна кодифікація інформації базується на використанні загальномовної лексики, запозиченої з давньогрецької та латинської мов. Охарактеризовано поняттєві значення «інформація», «репрезентація інформації», «мікроорганізм», «інфекція», «збудник інфекції»; «інфекційна хвороба». Збагачено науковий обіг новим ілюстративним матеріалом. Висвітлено призначення номенклатурних найменувань мікроорганізмів. Констатовано, що термінологічна інформація репрезентує у стислій формі конденсовані відомості про мікроорганізми, є термінологічною «продукцією», ефективним ресурсом інформаційного забезпечення системи наукової і практичної діяльності. Обробка даних, сконцентрованих у номенклатурних найменуваннях мікроорганізмів, широко використовується у сфері лікувального мистецтва.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Костюк, Наталія Григорівна. "Епістолярій Д. І. Яворницького як відображення розвитку української мови на Катеринославщині". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 9, № 2 (3 грудня 2013): 289–97. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v9i2.483.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті на матеріалі епістолярної спадщини Д. І. Яворницького та його кореспондентів проаналізовано лексичний склад епістолярних текстів кінця ХІХ – початку ХХ ст., а саме загальновживану лексику, лексико-семантичні характеристики діалектної лексики, вульгаризмів, вживання іншомовної лексики та використання книжної лексики, зокрема церковнословʼянізмів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Майборода, Наталія Григорівна. "Лексика художніх творів Д. Яворницького: семантична структура та стилістичні функції". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 6, № 1 (16 жовтня 2011): 634–40. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v6i1.858.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проаналізована лексика художніх творів Д. Яворницького з погляду особливостей використання як загальновживаних лексичних номінацій, так і лексики вузького стилістичного призначення; описані тематичні групи, які автор використовує для змалювання життя і побуту українського селянства.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Остроушко, Оксана Андріївна. "Метафора в українській астрономічній термінології". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 13 (15 вересня 2015): 155–63. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v13i0.262.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті описано семантичні групи астрономічних метафоричних термінологічних найменувань явищ, процесів, теорій, небесних тіл, часових проміжків. Охарактеризовано семантичну структуру метафор, за допомогою компонентного аналізу простежено зміни в семантичній структурі найменувань. Описано групи загальновживаної лексики, що функціонує як метафоричні найменування в астрономії. Визначено основні функції астрономічних термінів-метафор.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Плавуцька, Ольга, та Наталія Пасічник. "ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ДИДАКТИЧНОЇ ЛЕКСИКИ В СПЕЦІАЛЬНИХ ТЕКСТАХ". Studia Methodologica 51 (25 грудня 2020): 70–78. http://dx.doi.org/10.25128/2304-1222.20.51.08.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проаналізовано поєднання як спосіб функціонування дидактичної лексики у спеціальних текстах. аналізуються погляди провідних лінгвістів, проводяться паралелі між сумісністю та валентністю як маркерами функціонування професійної лексики в освітній галузі. Відзначено, що в навчальному процесі текст функціонує як основна одиниця спілкування і, обслуговуючи сферу організованого навчання, виконує властиві лише йому функції, а саме інформаційну, розвивально-виховну, трансформаційну дидактичну. Вказано, що лексичний склад наукового тексту, до якого належать окремі види дидактичних текстів, містить загальновживані слова, терміни та слова загальнонаукової комунікації. Особливістю лексичного складу дидактичного тексту є те, що дидактичні терміни мають властивість переходити до групи слів загальної мови і навпаки, що свідчить про незавершеність формування дидактичної терміносистеми, її відкритість до залучення нових терміноодиниць. Підтверджено, що двобічність функціонування дидактичного тексту (як джерело і засіб педагогічного спілкування) свідчить про його універсальність, а відтак створює умови для аналізу особливостей лексичних одиниць у дидактичних текстах під різним кутом зору. Зроблено висновок, що сполучуваність як маркер функціонування спеціальних текстів потребує подальшого дослідження
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Теглівець, Ю. В., та О. В. Теглівець. "ОСОБЛИВОСТІ ОНОМАСІОЛОГІЧНОЇ БАЗИ ДВОКОМПОНЕНТНИХ СКЛАДЕНИХ НАЗВ ІЗ СЕМОЮ «ВОДА»". Nova fìlologìâ 2, № 81 (23 червня 2021): 143–47. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-21.

Повний текст джерела
Анотація:
У будь-якій мові виникнення нових назв відбувається здебільшого за певними моделями. З погляду ономасіології всі семантичні деривати є наслідком вторинної номінації, оскільки до зовнішньої оболонки лексеми додається новий об’єкт номінації. Процес номінації показує, як у свідомості людини сформувався певний досвід щодо фрагментів картини світу. Ономасіологічні дослідження спрямовані від поняття до слова, коли одне поняття пов’язане з кількома словами. Дослідження мови в ономасіологічному аспекті допоможе з’ясувати специфіку мовної картини світу, нові етнолінгвальні питання. Для ономасіологічного підходу характерно те, яким чином слово закріплюється за певною сутністю. Поняттєвий клас входить в ономасіологічну структуру як означене (ономасіологічна база), а ознака – як означуване (ономасіологічна ознака). Актуальність дослідження полягає в тому, що ономасіологічний аналіз тісно пов’язаний зі словотвірним, а творення складених назв тісно пов’язане з їхньою структурою. Ономасіологічна база фіксує належність терміна до класу предметів, ознак, дій, а ономасіологічна ознака уточнює, конкретизує ономасіологічну базу. Мета статті – виявити особливості ономасіологічної бази у двокомпонентних складених назвах із семою «вода» на основі аналізу найбільш продуктивних моделей. Серед аналізованих термінів виявлено такі моделі: 1. Іменник + прикметник. У цій моделі ономасіологічна ознака представлена: а) загальнонауковим терміном (водна гігієна, басейн річковий); б) загальнотехнічним терміном (фаза парова, радіатор водяний) в) загальновживаною лексемою (візерунок річковий, сорочка водяна). 2. Модель іменник + іменник може мати: а) безприйменникову конструкцію: рух рідини, проба води, витрати води, б) прийменникову конструкцію: міграція з водою, гартування у воді, відбиття від дощу. Ономасіологічне вивчення мовного матеріалу дозволяє встановити причини найменування спеціальних понять загальновживаними знаками. Упорядкування екстралінгвального змісту відповідно до способів називання відбувається за допомогою так званих ономасіологічних категорій, які утворюють основу назви.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Kovkina, E. V. "Term creation from the common vocabulary as a method of modern Ukrainian terminology formation (on the material of forensic expertise vocabulary)." Science and Education a New Dimension VIII(217), no. 65 (February 22, 2020): 37–40. http://dx.doi.org/10.31174/send-ph2020-217viii65-08.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Марченко, Валентина, та Роксолана Лоп’янецька. "МОВНІ ОСОБЛИВОСТІ TED-ЛЕКЦІЙ НА ЕКОЛОГІЧНУ ТЕМАТИКУ ЯК ПУБЛІЧНОГО ВИСТУПУ ТА СПЕЦИФІКА ЇХНЬОГО ВПЛИВУ НА СЛУХАЧА". Молодий вчений, № 10 (98) (31 жовтня 2021): 338–42. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-10-98-71.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена опису мовних особливостей TED-лекцій на екологічну тематику та аналізу специфіки впливу мовних аспектів таких виступів на слухача. У статті наведено визначення терміну «інтонація», зазначено компоненти ритмомелодійного ладу мовлення, розглянуто інтонаційні моделі спікерів та визначено основні фонетичні інструменти впливу на аудиторію. Описано важливість збереження загальновживаної лексики під час виступу та класифіковано екологічні терміни, що вживались в аналізованих TED-лекціях, за структурно-семантичними ознаками. Наведено приклади граматичних особливостей впливу на аудиторію, що використовуються для підсилення емоційного забарвлення виступу та підкреслення важливості висловлювання. Розглянуто найчастотніші синтаксичні конструкції, що використовуються спікерами під час їхніх промов.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Дудок, Христина. "ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНИЙ АНАЛІЗ АНГЛІЙСЬКОГО ТЕРМІНА МОБІЛЬНОГО ЗВ’ЯЗКУ". Inozenma Philologia, № 133 (1 грудня 2020): 97–104. http://dx.doi.org/10.30970/fpl.2020.133.3174.

Повний текст джерела
Анотація:
Статтю присвячено лексико-семантичному аналізу англомовного терміна мобільного зв’язку, який характеризується тенденцією до розвитку нових значень і перебуває в тісному зв’язку зі сло- вами загальновживаної лексики. Для творення термінів мобільного зв’язку характерні усі основні способи словотвору, за допомогою яких відбувається поповнення лексичного запасу літературної мови. Терміни – невід’ємні елементи певної системи, у нашому випадку, терміносистеми мобільного зв’язку, які посідають у ній ключове місце. Терміни на позначення мобільного зв’язку відрізняються від слів загальномовної лексики чіткою семантичною окресленістю меж і специфічним відтворенням спеціальних понять та їхнього словотвірного потенціалу. Основою для називання понять у спеціальній сфері є інваріантне значення, яке залишається незмінним у всіх випадках вживання слова-терміна. Як висновок, зазначено, що термін мобільного зв’язку – стійка одиниця синтетичної або аналітичної номінації, що закріплена за відповідним поняттям у сфері мобільних технологій і обмежена спеціальною галуззю використання. Ключові словa: термін мобільного зв’язку, терміносистема, вмотивованість терміна, загальнов- живана лексика, значення, смисл, функція терміна.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Більше джерел

Дисертації з теми "Загальновживані лексеми"

1

Лизак, М. Р. "Військовий сленг". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/22317.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Звіти організацій з теми "Загальновживані лексеми"

1

Колоїз, Ж. В. Концепти «небо» і «земля» в конфесійному і художньому дискурсі. Рівненський державний гуманітарний університет, 2012. http://dx.doi.org/10.31812/0564/540.

Повний текст джерела
Анотація:
Виявлено лексичні взаємозв’язки із художнім стилем, матеріал якого засвідчує, що релігійна культура мала вагомий вплив на формування культури українського народу загалом і художнього бачення зокрема. Проаналізовано концепти «небо» і «земля», які з позицій сучасної української літературної мови зараховуються до складу загальновживаної лексики, у конфесійному та художньому дискурсі, сформулювано ті модифікації у семантичній та конототивній сфері цих одиниць, які реалізуються в художньому мовленні.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Також вас можуть зацікавити розширені добірки на тему "Загальновживані лексеми" для конкретних типів джерел:
Статті в журналах
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії