Добірка наукової літератури з теми "Завдання педагогіки"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Завдання педагогіки".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Завдання педагогіки"
1
Вільхова, Оксана, Світлана Бурсова та Ірина Карапузова. "ОСОБЛИВОСТІ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗАСОБАМИ МУЗЕЙНОЇ ПЕДАГОГІКИ". Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, № 8(102) (27 жовтня 2020): 352–62. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2020.08/352-362.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті описано досвід українських педагогів щодо організації роботи з дітьми дошкільного віку засобами музейної педагогіки. У статті розкрито роль музейної педагогіки в освітньому процесі закладу дошкільної освіти. Автори акцентують увагу на тому, що сьогодні в Україні значна роль відводиться створенню відповідного розвивального середовища, пошуку нових форм і методів роботи з вихованцями. У статті визначено основні принципи й завдання музейної педагогіки як інноваційної технології, схарактеризовано особливості роботи музейних працівників і критерії їх педагогічної майстерності.
2
Потапчук, Тетяна, та Марія Клепар. "ТОЛЕРАНТНІСТЬ ТА ПЕДАГОГІКА ТОЛЕРАНТНОСТІ: ПРОБЛЕМИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ". Mountain School of Ukrainian Carpaty, № 22 (26 червня 2020): 26–30. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2020.22.26-30.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена вивченню проблеми толерантності та педагогіки толерантності у наукових дослідженнях. Поняття «толерантність» визначається як принцип правового, соціально-політичного аспекту. Феномен «толерантність» з огляду на його інтегративний характер є предметом вивчення різних наук: філософії, етики, політології, соціології, психології, культурології, педагогіки та ін. Насамперед відзначимо, що слово «толерантність» походить від латинського «tоlегаnсіа», що має три значення: стійкість, витривалість; терпимість; допустиме відхилення. Ключовим змістом усіх цих слів є відсутність небажаної реакції індивіда в ситуації, коли вона можлива або практично вимушена. Толерантність зароджує довіру, готовність до компромісу та співпраці, а також радість, доброзичливість, комунікабельність. У загальному розумінні толерантність – це відсутність негативної реакції індивіда у всіх тих випадках, коли вона можлива та очікувана зовнішнім спостерігачем. Педагогіка толерантності розглядає свободу як діяльність, що тісно пов’язана з поняттям «дисциплінованість». На думку вчених, мета виховання полягає в тому, щоб не втручатися в природній хід дозрівання дитини, а спостерігати за нею, допомагати її нормальному розвитку. Дослідники закликають орієнтуватися на самостійність і самодіяльність, шанобливо ставитися до дитини.Мета статті – теоретично обґрунтувати поняття толерантності у наукових дослідженнях і дати визначення поняттю «педагогіка толерантності». Відповідно до мети дослідження було визначено такі завдання: проаналізувати теоретичні основи понять «толерантність» та «педагогіка толерантності»; розкрити сутність та особливості педагогіки толерантності.Для розв’язання поставлених завдань використано теоретичні методи аналізу й узагальнення наукової та методичної літератури з досліджуваної проблеми.
3
Петренко, Оксана, Людмила Баліка та Світлана Бричок. "ПРОСВІТНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ІНСТИТУТУ ДИТЯЧОГО ЧИТАННЯ ЩОДО РОЗВИТКУ ПЕДАГОГІЧНИХ ІДЕЙ ПРО ДИТЯЧУ ЛІТЕРАТУРУ Й ДИТЯЧИХ ПИСЬМЕННИКІВ (1920–1933 рр.)". Mountain School of Ukrainian Carpaty, № 22 (26 червня 2020): 67–72. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2020.22.67-72.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена вивченню проблеми толерантності та педагогіки толерантності у наукових дослідженнях. Поняття «толерантність» визначається як принцип правового, соціально-політичного аспекту. Феномен «толерантність» з огляду на його інтегративний характер є предметом вивчення різних наук: філософії, етики, політології, соціології, психології, культурології, педагогіки та ін. Насамперед відзначимо, що слово «толерантність» походить від латинського «tоlегаnсіа», що має три значення: стійкість, витривалість; терпимість; допустиме відхилення. Ключовим змістом усіх цих слів є відсутність небажаної реакції індивіда в ситуації, коли вона можлива або практично вимушена. Толерантність зароджує довіру, готовність до компромісу та співпраці, а також радість, доброзичливість, комунікабельність. У загальному розумінні толерантність – це відсутність негативної реакції індивіда у всіх тих випадках, коли вона можлива та очікувана зовнішнім спостерігачем.
Педагогіка толерантності розглядає свободу як діяльність, що тісно пов’язана з поняттям «дисциплінованість». На думку вчених, мета виховання полягає в тому, щоб не втручатися в природній хід дозрівання дитини, а спостерігати за нею, допомагати її нормальному розвитку. Дослідники закликають орієнтуватися на самостійність і самодіяльність, шанобливо ставитися до дитини.
Мета статті – теоретично обґрунтувати поняття толерантності у наукових дослідженнях і дати визначення поняттю «педагогіка толерантності». Відповідно до мети дослідження було визначено такі завдання: проаналізувати теоретичні основи понять «толерантність» та «педагогіка толерантності»; розкрити сутність та особливості педагогіки толерантності.
Для розв’язання поставлених завдань використано теоретичні методи аналізу й узагальнення наукової та методичної літератури з досліджуваної проблеми.
4
Lysenko, Nellі. "Підготовка магістрів – майбутніх педагогів закладів дошкільної освіти: шляхи удосконалення". Освітній простір України 17 (15 листопада 2019): 244–52. http://dx.doi.org/10.15330/esu.17.244-252.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються сучасні підходи до організації процесу підготовки майбутніх педагогів для закладів дошкільної освіти (ЗДО) під час вивчення навчальних фахових дисциплін. У числі обов’язкових фахових дисциплін “Педагогіка дошкільна”, яку пролонговано вивчають від І-го (ІІ семестр) – до ІІІ (VІ семестр) курсів на денній та дистанційній формах навчання. Її викладання спирається на низку теоретико-методоло-гічних підходів (аксіологічний, системний, діяльнісний, компетентнісний, міждисциплінар-ний та ін.), що неподільно функціонують в освітньому процесі (ЗВО) закладів вищої освіти. Фахова дисципліна покликана підготувати студентів до практичної діяльності з дітьми в руслі аксіо-гуманістичної педагогіки. У статті розлого розглянуто концепцію фахової підготовки “навчання через завдання” і охарактеризовано її три важливі орієнтації: гума¬ністичну (збагачення індивідуального та особистісного потенціалу; оволодіння способами творчого самовираження і самореалізації), функціональну, технологічну.
5
Бартків, О. С., та Є. А. Дурманенко. "ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ НА ЗАНЯТТЯХ ІЗ ПЕДАГОГІКИ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, № 1 (7 вересня 2021): 40–45. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-1-06.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкривається особливості використання методу тестового контр- олю на заняттях з педагогіки з метою виявлення навчальних досягнень студентів. Актуальність проблеми зумовлена необхідністю отримання викладачем надійного зворотного зв’язку від студентів, який уможливить визначення рівнів їх навчальних досягнень з педагогіки. Одним із методів виявлення рівня професійних компетенцій з педагогіки у здобувачів вищої освіти є тестовий контроль. Мета статті полягає в обґрунтуванні сутнісних характеристик тестового контролю та його ефективного використання на заняттях з педагогіки в закладах вищої освіти. Задля реалізації мети важливим є вирішення таких завдань: 1. Визначити сутність та особливості тестового контролю як методу перевірки успішності здобувачів вищої освіти. 2. Проаналізувати специфіку використання тестів на заняттях з педагогіки з метою виявлення рівнів сформованості педагогічних компетенцій. 3. Визначити умови ефективного використання тестового контролю на заняттях з педагогіки. Тест потрактовано як фіксоване в часі випробування з виявлення та вимі- рювання навчальних досягнень студентів чи вихованості в них певних рис і якостей. Установлено, що тест складається з тестових завдань, а процедура розв’язування тестових завдань – це тестування. Відзначено, що тест з педагогіки – це система тестових завдань педагогічного змісту, упорядкована за логікою їх подання, яка забезпечує інформативність оці- нювання рівня і якості освітніх результатів, здобутих студентами в ході вивчення навчального предмету; інструмент контрольно-оцінювальної діяльності викладача, який сприяє об’єктивному вимірюванню й бальній оцінці сформованості в здобувачів вищої освіти педагогічних компетенцій. Тестові завдання з педагогіки можуть використовуватися в процесі різ- них видів контролю. Ефективному проведенню тестування сприяє дотри- мання принципів індивідуального характеру перевірки й оцінки знань, систематичності та системності, тематичності, всебічності контролю, об’єктивності, гласності та диференційності оцінки успішності студентів.
6
Алфімов, В. М. "ПІДТРИМКА ОБДАРОВАНИХ ШКОЛЯРІВ В УКРАЇНІ ТА ЗАКОРДОНОМ: ПРОБЛЕМИ ПОРІВНЯЛЬНОГО АНАЛІЗУ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 100, № 1 (28 квітня 2021): 6–13. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-100-1-6-13.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню проблем компаративістики у галузі педагогічної підтримки обдарованих школярів. Розкриті завдання, функції та фактори педагогічної підтримки обдарованих школярів в Україні та закордоном в контексті компаративістики. Підкреслено, що порівняльна педагогіка покликана об’єктивно вивчати міжнародний досвід становлення теорії і практики освіти. Це стосується й педагогіки обдарованості, основними завданнями якої є пояснення, передбачення і перевірка. Із цих завдань випливають такі її функції як пояснювальна, прогностична, критична та функція перенесення. Відмічається, що рекомендації компаративіста можуть впливати на політику в галузі досліджень і практики шкільної обдарованості у вітчизняній педагогіці, що не можна допускати неточностей у цих порадах. Рекомендації мають бути чіткими, зрозумілими виконавцям і адресовані керівникам освіти, шкільним управлінцям, педагогам, батькам та самим учням. Втім, розробляючи рекомендації, слід пам’ятати, що традиції, які склалися у тій чи іншій країні, не завжди можна переносити на національну систему освіти через рівень економічного розвитку країн, цінності народу тощо. Таксономія результатів, які мають бути враховані при аналізі педагогічної підтримки обдарованих учнів, має бути такою: освітня політика; організація підтримки (національний, регіональний, муніципальний, шкільний рівні); фінансування заходів; навчальні плани й навчальні програми, посібники (слід пам’ятати, що їх зміст в різних країнах орієнтується на різні філософські системи – прагматизм, раціоналізм, гуманізм тощо, різні педагогічні концепції); орієнтація змісту освіти. Також слід врахувати досвід підготовки педагогічних кадрів до роботи із обдарованими школярами, сімейне виховання, допомогу різноманітних благодійних фондів, позакласну роботу.
7
Федяєва, Валентина. "НАУКОВА СПАДЩИНА ФРІДРІХА ФРЕБЕЛЯ (1782 – 1852) У СУЧАСНОМУ ПРОЧИТАННІ СІМЕЙНОЇ ПЕДАГОГІКИ". Інноватика у вихованні, № 9 (10 червня 2019): 51–57. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v0i9.146.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті обґрунтовано актуальність теоретичних ідей німецького вченого Ф. Фребеля в умовах сьогодення української системи дошкільної освіти та підготовки фахівців для цієї ланки освіти. Акцентовано увагу на необхідності та важливості використання його спадщини в сімейній педагогіці. Увага зосереджена на концептуальних засадах спадщини Ф. Фребеля щодо ролі батьків у формуванні особистості в родинному середовищі. Доведено, що вчений надавав питанням формування і розвитку дитини в сім’ї виключне значення. У пропонованій статті увага акцентується на положенні, що історично і в умовах сьогодення сім’я, сімейне виховання, педагогічна просвіта батьків об’єднували і об’єднують вчених різних країн та періодів розвитку дошкільної освіти. Основний меседж публікації – сучасні освітні завдання виконати неможливо без переосмислення педагогічного досвіду минулого, який збагачує сучасну педагогіку новими фактами, технологіями, концепціями і що на особливу увагу в цьому контексті заслуговує Концепція дошкільної освіти Ф. Фребеля яка включала: мету і завдання функціонування дитячого садка – на основі ігрової діяльності через навчальні ігри і використання дидактичного матеріалу («природніх дарів») наповнити освітній процес корисними пізнавальними вправами, формами роботи задля повноцінного розвитку дитини, становленню її як особистості.
У статті обґрунтовано шляхи втілення педагогічних ідей, положень, концепцію дошкільної освіти Ф. Фребеля у сучасну практику. Розкрито важливість розуміння його вчення і використання крізь призму історичної ретроспективи.
Науковий пошук дав можливість виокремити провідні напрями роботи в різних типах освітніх закладів: дошкільних, початковій школі, системі підготовки та перепідготовки педагогічних кадрів для дошкільної ланки освіти. При цьому ми наголошуємо, що в цій системі провідне місце посідає сімейна педагогіка.
8
Філіпчук, Наталія. "ПРОБЛЕМА МУЗЕЙНОЇ ПЕДАГОГІКИ У НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОМУ ДИСКУРСІ". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 17, № 1 (31 грудня 2020): 152–60. http://dx.doi.org/10.35387/od.1(17).2020.152-160.
Повний текст джерелаАнотація:
В оглядовій статті актуалізовано проблему впровадження музейної культури в зміст сучасної освіти, адже музей розглядається як важливий соціальний інститут, носій духовних цінностей та ідей, необхідних для виховання людини. Зазначено, що музейна педагогіка стає суспільно важливою дисципліною як інтегрований, міждисциплінарний дискурс у багатофункціональній системі націєдержавотворчого процесу, зокрема національно-патріотичного виховання молоді. Громадянськість, патріотизм, національна ідентичність, українськість, європейськість – якісні характеристики, цінності, які слід виховувати й утверджувати в свідомості, переконаннях, поведінкових нормах суспільства. Проаналізовано європейську і вітчизняну практики педагогічно-просвітницької діяльності музейних інституцій на засадах культуроцентризму, діалогічної стратегії функціонування, якісної трансформації музейної політики, методології, комунікативної функції музейної педагогіки тощо. Наголошено, що у сучасній Україні музеї є значним, креативним і творчим доповненням до навчально-виховного і дослідницького потенціалу освіти. Важливим є використання педагогічною практикою виховного (державотворчого, націєтворчого, професійного, громадянського, естетичного, морального) потенціалу більшості музеїв. Автор доводить, що музейні матеріали відтворюють історичні події, життя і творчість видатних українців, представлених багатьма генераціями національних діячів у сферах науки, мистецтва, політики і державного будівництва, літератури, що дозволяє пізнати не лише своєрідність конкретної суспільної доби, але й формується відповідне емоційно-ціннісне ставлення до людини, народу, країни, культури, духовних сенсів. Окреслено завдання, які потребують негайного вирішення в контексті реформування освіти, зокрема у розбудові нової української школи (створити політико-правові, організаційно-педагогічні умови для доступу до культури).
Ключові слова: музейна педагогіка; музейна культура; духовні цінності; культуровідповідність; освіта; виховання; національна ідентичність.
9
ЧЕРВІНСЬКА, Інна, та Андрій ЧЕРВІНСЬКИЙ. "МУЗЕЙ ЯК СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ІНСТИТУТ ТА ОСВІТНІЙ ЦЕНТР ДУХОВНОГО РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА". Acta Paedagogica Volynienses, № 5 (30 грудня 2021): 131–36. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.5.20.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкривається специфіка організації соціокультурного простору сучасних закладів загальної середньої освіти засобами музейної педагогіки, що здійснюється шляхом увиразнення провідної мети, місії та завдань діяльності музейних установ. Наголошується на тому, що перед бібліотеками, музеями та іншими закладами культури й дозвілля суспільство поставило завдання з утвердження надбань культури як моральних засад полі- тики, економіки, соціальних інститутів суспільства. Головною метою дослідження є процес узагальнення практичного освітньо-виховного досвіду діяльності музеїв та репрезентація провідних механізмів організації соціокультурного простору сучасних закладів освіти засобами музейної педагогіки. Для розв’язання завдань, що визначені у статті, використано такі методи наукових досліджень, як історико-педагогічний аналіз, узагальнення, порівняння наукових джерел, системний і проблемно-цільовий аналіз філософської, науково-педагогічної літератури та ресурсів мережі Інтернет. Вказано на важливість якісної діяльності музейних закладів, освітні середовища яких сприяють формуванню в молодої людини почуття причетності та поваги до минулого, викликають емоційно-оцінні судження й ціннісні ставлення. Акцентується на важливості музейної педагогіки, яка розглядається як міждисциплінарна наукова дисципліна та практична галузь освітньої діяльності, що реалізує передання культурного досвіду через педагогічний процес, в умовах соціокультурного простору регіону Українських Карпат, до якого належать також заклади освіти Прикарпаття, Буковини, Закарпаття та Львівщини. Припускається, що дослідження окресленої проблеми дасть змогу зрозуміти, що саме втрачають підростаючі покоління, а також те, які національні, етнічні й життєві цінності губляться у процесі переходу до масової культури та не завжди виправданого, нерозумно організованого прагнення до високих стандартів споживання культурних надбань і цінностей окремих регіонів. Зазначається, що творче застосування музейної спадщини сприятиме більш ефективному усвідомленню історичної та культурної спадщини українського народу.
10
Філіпчук, Наталія. "ПРІОРИТЕТИ РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ МУЗЕЙНОЇ ПЕДАГОГІКИ В УКРАЇНІ У КОНТЕКСТІ ОСВІТИ ВПРОДОВЖ ЖИТТЯ". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 2, № 16 (28 листопада 2019): 49–56. http://dx.doi.org/10.35387/od.2(16).2019.49-56.
Повний текст джерелаАнотація:
Зазначено, що сучасний музейний простір, що вибудований на основі принципів науковості, історизму, культуровідповідності, значно розширює пізнавальні можливості навчальних освітніх програм різного рівня, спрямованих на отримання нових знань, на формування особистості, здатної до критичного мислення, з активною громадянською позицією. Наголошено на важливості ролі музейних закладів, покликаних сприяти розв’язанню стратегічного завдання – творення української національної ідентичності. Наголошено, що музейні матеріали для педагога, учня, студента містять широку палітру культурно-історичних, морально-етичних, духовних, соціально-політичних, естетичних цінностей, ідей, поглядів, що акумулюються в життєтворчості видатних українців, представлених багатьма генераціями національних діячів у сферах науки, мистецтва, політики і державного будівництва, літератури. З’ясовано, що сучасна політична, соціальна, духовна, безпекова ситуація актуалізує впровадження цінностей української ідентичності, єдиної ідеологічної концепції утвердження національної ідеї. До таких дій спонукає необхідність реалізації положень багатьох нормативних, законодавчих документів. Сучасні музеї повинні мати спільну філософію діяльності – виховання громадянськості й патріотизму, формування національної свідомості, державної і особистої гідності, пізнання культурної спадщини, надбань науки, розвиток критичного мислення, творчих здібностей, громадянської активної позиції. Обгрунтовано, що узейна педагогіка має оптимальні можливості для формування у молоді таких необхідних якостей, як критичність, активність, креативність.
Ключові слова: музейна педагогіка, музей, національна ідея, національна ідентичність, громадянськість, сучасний музейний простір, пріоритети музейної педагогіки.
Дисертації з теми "Завдання педагогіки"
1
Чеботарьов, Микола Корнійович. "Відповідальність в системі соціальної компетентності". Thesis, Харківський національний університет міського господарства ім. О. М. Бекетова, 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/37990.
Повний текст джерелаКниги з теми "Завдання педагогіки"
1
Сітарська, Б. Теоретичні і методологічні засади дидактичних завдань з педагогіки у процесі підготовки та вдосконалення вчителів. Київ: Основа, 2005.
Знайти повний текст джерела
2
Шимко, Ія Миколаївна, Інна Олександрівна Талаш, Іванна Вікторівна Размолодчикова, Ілля Олександрович Лисоконь та Анатолій Костянтинович Зичков. Збірник тестових завдань з педагогічних фахових дисциплін для самостійної роботи здобувачів вищої освіти. КДПУ, 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4308.
Повний текст джерелаАнотація:
У посібнику зібрано та логічно структуровано тестові завдання для самостійного виконання та самоперевірки знань з педагогічних дисциплін, а саме: педагогіка, історія педагогіки, теорія і методика виховання, школознавство, соціалізація особистості, соціальна педагогіка. Навчальний матеріал орієнтований на самостійну підготовку здобувачів вищої освіти освітнього ступеня «бакалавр», «магістр».
3
Мельник, Ю. Б. Педагогіка вищої школи: силабус. KRPOCH, 2018. http://dx.doi.org/10.26697/sri.krpoch/melnyk.yu.2.2018.
Повний текст джерелаАнотація:
Навчально-методичний посібник “Педагогіка вищої школи: силабус” розкриває основні положення вивчення навчальної дисципліни “Педагогіка вищої школи”. Посібник містить інформацію, яка дозволяє здобувачам ознайомитися з вимогами до вивчення цього курсу, метою та завданнями навчальної дисципліни, змістом і календарно-тематичним планом вивчення, переліком тем для самостійної роботи, політикою та критеріями оцінювання, літературними посиланнями. Посібник може використовуватись для підготовки магістрів, студентів первинної спеціалізації, слухачів післядипломної освіти, перепідготовки та підвищення кваліфікації в системі педагогічної освіти.
4
Класична педагогіка і філологія в світі сучасних завдань шкільної і вузовської словесності. Одеса, 1993.
Знайти повний текст джерела
5
Мельник, Ю. Б. Педагогічна практика в ЗНЗ. KRPOCH, 2014. http://dx.doi.org/10.26697/sri.krpoch/melnyk.yu.1.2014.
Повний текст джерелаАнотація:
Навчально-методичні матеріали „Педагогічна практика в ЗНЗ” призначено для визначення завдань на практику, проведення поточних записів набутих вмінь при виконанні роботи, оцінки результатів практики. Складено для студентів первинної спеціалізації, слухачів післядипломної освіти, перепідготовки та підвищення кваліфікації в системі освіти за фахом „Соціальна робота”, „Соціальна педагогіка”, „Психологія” та інших суміжних спеціальностей, які проходять практику в ЗНЗ.
6
Крамаренко, Тетяна Григорівна. Уроки математики з комп'ютером. Видавничий дім, 2008. http://dx.doi.org/10.31812/0564/570.
Повний текст джерелаАнотація:
У посібнику подаються методичні рекомендації щодо формування особистісних якостей учнів у процесі комп’ютерно-орієнтованого навчання математики. Дібрано зміст навчального матеріалу, комп’ютерно-орієнтовані методи і форми навчання, пропонуються добірки завдань, для розв’язування яких застосовують педагогічні програмні засоби GRAN1, GRAN-2D, GRAN-3D, DG та інші. Додається компакт-диск з бібліотекою наочностей у вигляді файлів з введеними функціями, динамічними кресленнями, про які йде мова на сторінках посібника. Для вчителів математики загальноосвітніх шкіл, викладачів професійних навчально-виховних закладів, студентів навчальних закладів спеціальності „Педагогіка і методика середньої освіти. Математика”. Може бути корисним старшокласникам, які самостійно опановують педагогічні програмні засоби навчання математики.
Частини книг з теми "Завдання педагогіки"
1
Кіпенський, А. В., та О. С. Пономарьов. "Розвиток інтелігентності майбутніх фахівців як завдання педагогіки ХХІ століття". У ПЕДАГОГІКА XXI СТОЛІТТЯ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ, 195–224. Liha-Pres, 2021. http://dx.doi.org/10.36059/978-966-397-241-1-8.
Повний текст джерела
2
Радченко, Марія. "САМОСВІДОМІСТЬ МАЙБУТНЬОГО ПЕДАГОГА: СТРУКТУРА ТА ЗНАЧЕННЯ У ФОРМУВАННІ ПОТРЕБИ У САМОВДОСКОНАЛЕННІ". У Репрезентація освітніх досягнень, мас-медіа та роль філології у сучасній системі наук (2nd ed), chair Валерій Радул. 2-ге вид. Європейська наукова платформа, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/rodmmrfssn.ed-2.07.
Повний текст джерелаАнотація:
Завдання викладача педагогічного університету полягає в тому, щоб формувати внутрішній світ студента, впливаючи, таким чином, на становлення особистості майбутнього педагога. Надзвичайно важливо, щоб виховання переростало в процес самопізнання, самовдосконалення, обумовлений чітким усвідомленням самого себе і своєї життєвої програми. Для цього потрібно знати структуру самосвідомості, її механізми і способи формування. В статті проаналізовано різні сторони проблеми особливостей самосвідомості. Показано особистості дослідження процесу формування професійної самосвідомості майбутніх педагогів. Описано основні поняття самосвідомості (професійної самосвідомості) майбутнього педагога. Представлено структуру самосвідомості майбутнього педагога.
Звіти організацій з теми "Завдання педагогіки"
1
Крамаренко, Т. Г. Методи математичної статистики у науково-дослідній роботі педагогів. БДПУ, вересень 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1505.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою дослідження є добір змісту навчального матеріалу для навчальної дисципліни «Методи математичної статистики у наукових дослідженнях», розподіл його за змістовими модулями, складання різнорівневих добірок завдань (рівень відтворення, рівень встановлення зв’язків та рівень міркувань), розробка відповідного електронного навчального курсу на платформі Moodle, застосування програмних засобів, співставлення матеріалів про методи опрацювання даних у вітчизняних та зарубіжних виданнях.
2
Крамаренко, Т. Г. Методи математичної статистики у науково-дослідній роботі педагогів. БДПУ, вересень 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1505.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою дослідження є добір змісту навчального матеріалу для навчальної дисципліни «Методи математичної статистики у наукових дослідженнях», розподіл його за змістовими модулями, складання різнорівневих добірок завдань (рівень відтворення, рівень встановлення зв’язків та рівень міркувань), розробка відповідного електронного навчального курсу на платформі Moodle, застосування програмних засобів, співставлення матеріалів про методи опрацювання даних у вітчизняних та зарубіжних виданнях.
3
Білоус, О. С. Формування творчої активності майбутніх педагогів як показника їх професіоналізму. РВВ КГУ, 2007. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3337.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається проблема формування творчої активності майбутніх вчителів як показника їх професіоналізму у процесі вивчення предметів музичного циклу. Розкривається зміст творчих завдань, які сприятимуть позитивній динаміці росту рівня творчої активності, яка сполучена з виявленням потреби студентів в особистісно-професійному зростанні.
4
Білоус, О. С. Історичний аспект реалізації гендерного підходу в фаховій підготовці студентів вищої школи. ВЦ КДПУ, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3370.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається історичний аспект реалізації професійної підготовки студентів вищої школи. Викладений детальний аналіз історичної ретроспективи відношення педагогіки як науки й практики до питань статеворолевої соціалізації особистості та просування на сучасному етапі гендерних досліджень у професійну підготовку студентів вищої школи. Розкриваються можливості використання гендерного підходу в організації навчального процесу та під час викладання окремих навчальних педагогічних дисциплін у вищому навчальному закладі. Оскільки однієї з важливих завдань вишу є формування у студентів ціннісного відношення й здібностей до інноваційної педагогічної діяльності та до саморозвитку.
5
Кремень, Василь Григорович, Володимир Іларіонович Луговий, Олег Михайлович Топузов, Світлана Олександрівна Сисоєва, Інна Олегівна Титаренко, Сергій Дмитрович Максименко, Тетяна Іванівна Куліш та ін. Звіт про діяльність Національної академії педагогічних наук України у 2020 р. Національна академія педагогічних наук України, квітень 2021. http://dx.doi.org/10.37472/zvit2020.
Повний текст джерелаАнотація:
Діяльність Національної академії педагогічних наук України у 2020 р. спрямовувалася на теоретико-методологічне й науково-методичне забезпечення функціонування та розвитку національної системи освіти відповідно до пріоритетів державної освітньо-наукової політики, визначених стратегічними і програмними документами. У виданні представлено результати роботи академії, її підвідомчих установ, колективів вчених, дійсних членів і членів-кореспондентів. Охарактеризовано виконання статутних завдань НАПН України та розкрито кадровий потенціал установ. Наведено найвагоміші наукові здобутки вчених академії за результатами виконання фундаментальних і прикладних досліджень із зазначенням соціального ефекту впровадження. Представлено роботу загальних зборів і методологічних семінарів, а також Президії НАПН України. Всебічно висвітлено експериментальну, видавничу, науково-організаційну, науково-експертну, освітню, міжнародну, науково-інформаційну діяльність, співпрацю з органами державної влади і науковими організаціями, представлення наукових періодичних видань та публікацій вчених у світовій системі наукових комунікацій, проведення науково-практичних масових заходів, а також фінансове забезпечення. Для освітян, науковців, управлінців, усіх, хто забезпечує функціонування і розвиток освіти, її науковий, методичний, експертний і консультативний супровід, здійснює наукові дослідження та експериментальні розробки і галузі освіти, педагогіки і психології.
6
Кремень, Василь Григорович, Володимир Іларіонович Луговий, Олег Михайлович Топузов, Світлана Олександрівна Сисоєва, Інна Олегівна Титаренко, Сергій Дмитрович Максименко, Тетяна Іванівна Куліш та ін. Звіт про діяльність Національної академії педагогічних наук України у 2021 р. Національна академія педагогічних наук України, 2022. http://dx.doi.org/10.37472/zvit2021.
Повний текст джерелаАнотація:
Діяльність Національної академії педагогічних наук України у 2021 р. спрямовувалася на теоретико-методологічне й науково-методичне забезпечення функціонування та розвитку національної системи освіти відповідно до пріоритетів державної освітньо-наукової політики, визначених стратегічними і програмними документами. У виданні представлено результати роботи академії, її наукових установ, колективів вчених, дійсних членів і членів-кореспондентів. Охарактеризовано виконання статутних завдань НАПН України та розкрито кадровий потенціал установ. Наведено найвагоміші наукові здобутки вчених академії за результатами виконання фундаментальних і прикладних досліджень із зазначенням соціального ефекту впровадження. Представлено роботу загальних зборів і методологічних семінарів, а також Президії НАПН України. Всебічно висвітлено експериментальну, видавничу, науково-організаційну, науково-експертну, освітню, міжнародну, науково-інформаційну діяльність, співпрацю з органами державної влади і науковими організаціями, представлення наукових періодичних видань та публікацій вчених у світовій системі наукових комунікацій, проведення науково-практичних масових заходів, а також фінансове забезпечення. Для освітян, науковців, управлінців, усіх, хто забезпечує функціонування і розвиток освіти, її науковий, методичний, експертний і консультативний супровід, здійснює наукові дослідження та експериментальні розробки у галузі освіти, педагогіки і психології.