Готові списки джерел за темами / Забруднення стічних вод

Зміст

  1. Статті в журналах
  2. Дисертації

Добірка наукової літератури з теми "Забруднення стічних вод"

Автор: Grafiati
Опубліковано: 30 травня 2022
Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Забруднення стічних вод".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Забруднення стічних вод"

1

Odnorih, Z. S., O. R. Vasyliuk, O. I. Rubai та D. O. Beresiuk. "Модернізація технологічної лінії очищення стічних вод птахофабрики". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 3 (25 квітня 2019): 95–98. http://dx.doi.org/10.15421/40290320.

Повний текст джерела
Анотація:
Стан поверхневих водойм залежить від кількісного та якісного складу стічних вод підприємств, поверхневих стоків з урбанізованих та сільськогосподарських територій. Розглянуто екологічні проблеми, які виникають внаслідок потрапляння у природні водойми недоочищених стічних вод птахівничих господарств, зокрема погіршуються органолептичні показники, відбувається механічне, хімічне та бактеріологічне забруднення водойми, порушуються процеси самоочищення та погіршення гідрохімічного режиму. Доведено необхідність модернізації застарілої технологічної лінії очищення стічних вод птахофабрики, оскільки скиди в річку Недра, як водойми рибогосподарського призначення, є об'єктом державного нагляду (контролю) щоквартально. Визначено основні джерела утворення стічних вод на птахівничому господарстві. Представлено середні значення концентрацій таких забруднювальних речовин: завислі речовини, біологічне споживання кисню, хімічне споживання кисню, загальний фосфор та амонійний азот. Зазначено недоліки в роботі існуючої технологічної лінії та обґрунтовано підбір обладнання для ефективного очищення стоків. Процес очищення відбуватиметься в кілька етапів: механічне очищення, усереднення, фізико-хімічне очищення (флотація), біологічне очищення та озонування. Доцільність застосування таких методів обґрунтовано концентраціями забруднювальних речовин у стічній воді птахофабрики, відібраними щомісяця протягом 2017 р. Якість очищеної стічної води відповідатиме розрахованим показникам гранично допустимих скидів за зазначеними вище забруднювальними речовинами.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Kychko, Iryna, та Alla Kholodnytska. "РАЦІОНАЛЬНЕ ВОДОКОРИСТУВАННЯ В КОНТЕКСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСЕЛЕННЯ ЯКІСНОЮ ПИТНОЮ ВОДОЮ, ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗДОРОВ’Я ТА ТРИВАЛОСТІ ЖИТТЯ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 2(26) (2021): 7–17. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2021-2(26)-7-17.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті обґрунтовано, що якість водних ресурсів є одним із вагомих чинників тривалості життя. Систематизовано джерела забруднення водних ресурсів України, розглянуто категорії стічних вод у розрізі ступеня їх очищення. Обґрунтовано за допомогою емпіричних, статистичних методів, а також порівняння, систематизації та узагальнення вплив рівня забруднення водних ресурсів на демографічні процеси та розроблено коригуючі заходи водокористування щодо запобігання погіршення якості води, негативних наслідків споживання населенням водних ресурсів. Визначено, що для покращення екологічних показників водних ресурсів України необхідно вирішити такі завдання, як зменшити рівень забруднення стічних вод шляхом реконструкції і ремонту каналізаційних мереж і споруд та використання сучасних технологій очистки води; сприяти на державному рівні формуванню екологічних потреб, що може суттєво зменшити рівень забруднення; створювати програми стимулювання соціальної відповідальності бізнесу за допомогою фінансових, адміністративних важелів
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Hryniuk, V. I. "ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСІВ САМООЧИЩЕННЯ ПРАВИХ ПРИТОК РІЧКИ СВІЧІ БАСЕЙНУ ДНІСТРА". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 3 (26 квітня 2018): 77–82. http://dx.doi.org/10.15421/40280316.

Повний текст джерела
Анотація:
Представлено результати досліджень процесу розбавлення стічних вод, які надходять до правих приток річки Свічі басейну Дністра. Описано проблеми забруднення малих річок у межах впливу нафтогазової промисловості. Визначено чинники впливу на природний процес самоочищення річок. Обґрунтовано методику визначення кратності та інтенсивності процесу розбавлення стічних вод у річках Тур'янка, Саджава та Лущава. Проаналізовано статистичні дані екологічного моніторингу Долинського підприємства нафтогазової промисловості за період 2007–2016 рр. На основі щоквартальних даних відбору проб води обчислено середнє значення концентрацій хімічних елементів за рік у місці скиду стічних вод, 500 м вище та 500 м нижче випусків № 1, 2, 3, 4 Долинського підприємства нафтогазового комплексу. Внаслідок виявлено перевищення гранично допустимої концентрації за такими забруднювальними речовинами: хлориди, амоній сольовий, нітрити, азот амонійний та біохімічне споживання кисню (БСК5), за якими здійснено подальший розрахунок показника інтенсивності розбавлення стічних вод у річках Тур'янка, Саджава та Лущава. Зображено та проаналізовано динаміку зміни біохімічного споживання кисню на ділянці 500 м вище та 500 м нижче від місця чотирьох випусків стічних вод. Проведені розрахунки підтверджують закономірність: із збільшенням швидкості течії річки підвищується кратність розбавлення, а також свідчать про забруднення правих приток річки Свічі, природний процес самоочищення яких відбувається дуже повільно.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Писаренко, П. В., М. С. Самойлік, О. Ю. Диченко, О. П. Корчагін та А. В. Молчанова. "ОЦІНКА ФІТОТОКСИЧНОЇ ДІЇ СТІЧНИХ ВОД МІСЦЬ ЗАХОРОНЕННЯ ВІДХОДІВ НА СТІЙКІСТЬ TRITICUM AESTIVUM". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (27 червня 2019): 77–84. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.02.09.

Повний текст джерела
Анотація:
Техногенне забруднення навколишнього природного середовища призводить до деградації екологі-чних систем, глобальних кліматичних і геохімічних змін, до регіональних і локальних екологічних кризта катастроф, що потребує подальшого дослідження. Тому мета цієї розвідки – вивчення особливо-стей токсичного впливу стічних вод місць захоронення відходів на стійкість Triticum aestivum тарозроблення методів відновлення забруднених земель у районі розташування звалищ відходів з метоюповернення їх у господарський обіг. У результаті досліджень проведена оцінка впливу місць захоро-нення відходів на біоту через визначення фітотоксичного впливу забрудненого ґрунту та стічних водзвалища на сходи, зростання і кореневу систему рослин Triticum aestivum. Встановлено, що в ґрунті,який набрали в районі звалища твердих побутових відходів, сходи пророслих рослин на 16 % меншіпорівняно з еталоном (чистим ґрунтом), довжина наземної частини менша на 22 %, середня довжи-на коренів менша на 44 %. Маса надземної частини і маса кореневої системи рослин у ґрунті зі зва-лища менша на 52 % і 43 % відповідно. Визначено, що при додаванні пробіотика «Sviteco-PBG» (10%розведення) в забруднений ґрунт, сходи пророслих рослин на 5,2 % кращі порівняно з забрудненимґрунтом без додавання пробіотика, довжина наземної частини – на 11,6 %, середня довжина коренів– на 40,2 % відповідно; маса наземної частини і маса кореневої системи рослин більша на 14 % і16,5 % порівняно з забрудненим ґрунтом без додавання пробіотика. Отже, використання пробіоти-ків дає змогу значно покращити якість ґрунту й знизити його фітотоксичність, зокрема якщо впливна кореневу систему забрудненого ґрунту характеризувався як вище за середнє значення токсичний,то після використання пробіотиків – як відсутня (слабка) токсичність по довжині коренів та сере-дня токсичність – по масі коренів. Встановлено, що при додаванні пробіотика «Sviteco-PBG» (10%розведення) і Са (ОН)2 у стічні води звалища ТПВ при рН 10 досягається їх максимальне очищеннявід важких металів. Фітотоксичний ефект при цьому забрудненого фільтрату без очищення вищесередньої токсичності. Отже, використання пробіотиків дозволяє значно підвищити ефективністьочищення ґрунту від важких металів, що в перспективі дає можливість повернути забруднені землів господарський обіг. Використання Ca (OH)2 і пробіотіка «Sviteco-PBG» (10 % розведення) прирН 10 дозволяє значно поліпшити якість техногенно забрудненого ґрунту, знизити токсичний впливна біоту і підвищити ефективність очищення стічних вод місць захоронення відходів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

ЦЬОСЬ, Оксана, Оксана МУЗИЧЕНКО, Марія БОЯРИН та Ольга БЄДУНКОВА. "ВПЛИВ УРБОСИСТЕМИ МІСТА КОВЕЛЬ НА ЯКІСТЬ ВОДИ РІЧКИ ТУРІЯ". Проблеми хімії та сталого розвитку, № 4 (19 січня 2022): 62–67. http://dx.doi.org/10.32782/pcsd-2021-4-9.

Повний текст джерела
Анотація:
Інтенсивний розвиток урбанізаційних процесів призвів до забруднення поверхневих вод річок біогенними речовинами, сполуками важких металів, нафтопродуктами, фенолом. Погіршення якості води спостерігається в р. Турія в межах м. Ковель. Основними джерелами забруднення р. Турія в межах міста є стічні води ВАТ «Ковельмолоко», УВКГ «Ковельводоканал», стихійні сміттєзвалища в межах водоохоронних вод. Нами досліджено, що на формування якості води р. Турія суттєво впливають речовини сольового та трофо-сапробіологічного блоку. У створі № 2 спостережено незначне зростання показників сольового блоку. Серед показників трофо-сапробіологічного блоку найгірші значення у створі № 2 зафіксовані для кисню (5,1 мгО2/дм3) та фосфатів (0,26 мгР/дм3). Перевищення у створі № 2 показників розчиненого кисню, фосфатів пов’язане з надходженням стічних вод з очисних систем. Серед показників трофо-сапробіологічного блоку найвищі значення у створі № 1 мали азот нітратний – 7,0, біхроматна окиснюваність – 5,1 та БСК5 – 4,7. У створі № 2 серед речовин трофо-сапробіологічного блоку найвищої категорії сягали азот нітратний – 7,0 та азот нітритний – 6,2. Інтегральний екологічний індекс якості води р. Турія перебував в інтервалі від категорії 3,7 у м. Ковель, 500 м вище очисних систем – стан «добрий», ступінь чистоти – «досить чисті», що відповідає ІІ класу якості води – стан «добрий», ступінь чистоти – «чиста», до 4,2 категорії у с. Бахів, 500 м нижче випуску очисних систем – стан «задовільний», ступінь чистоти «слабкозабруднена», що відповідає ІІІ класу якості води – стан «задовільний», ступінь чистоти «забруднена».
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Meparishvili, Kh N. "Особливості держаного управління водними ресурсами України на принципах Спільної політики з ЄС". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 5 (30 жовтня 2018): 126–32. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2018.05.15.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проаналізовано сучасний стан державного управління водними ресурсами України та важливі аспекти інтегрованої політики співробітництва України щодо охорони та раціонального використання вод, впровадження інтегрованого управління водними ресурсами за басейновим принципом, реконструкції існуючих та будівництва нових міських очисних споруд, зменшення скиду недостатньо очищених стічних вод, зменшення рівня забруднення внутрішніх морських вод і територіального моря.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

ПИЛИП’ЮК, Віктор, та Алла КОЛІСНИК. "ОЦІНКА ГІДРОХІМІЧНОГО СТАНУ ВОД РІЧКИ ПСЕЛ". Проблеми хімії та сталого розвитку, № 4 (19 січня 2022): 46–51. http://dx.doi.org/10.32782/pcsd-2021-4-7.

Повний текст джерела
Анотація:
Проблема оцінки якості поверхневих вод в Україні є особливо гострою через нестачу якісних питних вод у регіонах. Річка Псел є транскордонною, площа її водозбору в межах України становить 72% від загального обсягу. У роботі оцінено гідрохімічний стан вод р. Псел. Установлено, що води річки використовуються для різних потреб, зокрема для господарсько-питного водопостачання. Основним антропогенним джерелом забруднення вод р. Псел є промислове об’єднання «Хімпром», розташоване у м. Суми. Загалом, питання екологічної оцінки якості вод р. Псел є предметом дослідження багатьох авторів. Як вихідні використано дані спостережень на стаціонарних постах підрозділів Гідрометеорологічної служби і Державного агентства водних ресурсів України за 1990–2018 рр. Для оцінки гідрохімічного режиму р. Псел застосована методика екологічної оцінки якості поверхневих вод суші й естуаріїв України з урахуванням трьох груп показників: за критеріями сольового складу; за трофосапробіологічними (еколого-санітарними) критеріями; за критеріями вмісту специфічних речовин токсичної та радіаційної дії. Основним показником оцінки є екологічний індекс. Виявлено, що якість вод р. Псел за середніми значеннями екологічного індексу характеризується класом III, категорією 4. Клас якості вод за їх станом характеризується як «задовільні», категорія якості вод – «задовільні». За ступенем чистоти клас якості вод характеризується як «забруднені», категорія якості – «слабкозабруднені». Такий стан досліджуваного водного об’єкта зумовлений значним антропогенним навантаженням – видобутком залізної руди в межах басейну річки. Для використання вод у питних і рибогосподарських цілях необхідні попередні заходи з очищення стічних вод.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

КОРОЛЬ, Ярослав, Юрій ЛІСНІЧЕНКО та Геннадій БОЙКО. "ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ВОДОПОСТАЧАННЯ ПІДРОЗДІЛІВ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК ЗС УКРАЇНИ В ПОЛЬОВИХ УМОВАХ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 81, № 3 (17 вересня 2020): 376–90. http://dx.doi.org/10.32453/3.v81i3.482.

Повний текст джерела
Анотація:
Обладнання пунктів водопостачання, добування, очищення та контроль якості води є одним із важливих та складних комплексних завдань забезпечення бою. За поглядами військових фахівців армій країн НАТО вода - один з найважливіших продуктів логістики, необхідний для підтримки військових операцій. Вода необхідна для гідратації, приготування їжі, медикаментозного лікування, гігієни, будівництва, проведення спеціальної обробки, обслуговування та багатьох додаткових завдань. Але у зв’язку з розвитком світової промисловості, урбанізації територій та в наслідок збройних конфліктів спостерігається все більш інтенсивне забруднення поверхневих та ґрунтових вод. Особливо небезпечна наявність у джерелах води побутових і промислових стічних вод, в наслідок чого вода набуває ознак епідемічної небезпеки. При обмеженому доступі до води завжди існує небезпека для здоров’я людини в наслідок її вживання з неперевірених джерел. В бойових умовах не може бути впевненості у тому, що вода придатна до вживання. Особливо це важливо в разі застосування противником зброї масового ураження. Тому вода повинна бути завжди очищена. Її очищення проводиться на пунктах водопостачання. Пункти водопостачання обладнуються підрозділами інженерних військ за участю представників служби РХБ захисту і медичної служби. Системи очищення видаляють із сирої води зважені тверді речовини, мікробіологічні забруднення та небажані хімічні речовини. Обробка води передбачає очищення води з сировинного джерела, дегазацію та дезінфекцію (знезараження) очищеної води для досягнення встановлених норм. Тобто це дуже важливе комплексне завдання від виконання якого залежить здоров’я військовослужбовця та боєздатність підрозділу в цілому. У статті розглядаються питання водопостачання військових підрозділів в польових умовах. За матеріалами відкритих вітчизняних та закордонних джерел оцінено сучасний стан та тенденції розвитку засобів польового водопостачання. Визначено основні проблемні питання водопостачання військових підрозділів ЗС України в польових умовах та напрями їх розв’язання.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Подрезенко, І. М., Н. С. Остапенко, С. В. Крючкова, В. А. Кириченко та Л. В. Бондаренко. "ОСОБЛИВОСТІ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОЦІНКИ ПРИРОДНО-ТЕХНОГЕННОГО ВПЛИВУ НА ГІДРОСФЕРУ В МЕЖАХ МІСЬКИХ ТЕХНОЕКОСИСТЕМ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (27 червня 2019): 70–76. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.02.08.

Повний текст джерела
Анотація:
Екосистеми гідросфери мають визначальне значення для функціонування міських техноекосис-тем. На їх екологічний стан найбільший вплив чинять виробничі процеси підприємств, особливо гір-ничодобувних, які використовують величезні обсяги ресурсів (енергії, матеріалів і води), а поверта-ють до навколишнього середовища масу відходів і забруднених стічних вод. Аналіз багаторічних спо-стережень показує, що найбільш поширеними забруднювачами річок басейну Дніпра є нітрити, азотамонійний, біогенні та органічні речовини, важкі метали, нафтопродукти і феноли. Концентрація їхсвідчить про порушення якісних нормативів води, які затверджені для промислово-господарськихкомплексів, водойм для розведення риб, а також культурно-побутового призначення в межах місь-ких техноекосистем. З метою не тільки подолання негативних наслідків, а й запобігання техноген-ного впливу, одним з головних завдань екологічно збалансованого природокористування повинно бутивизначення полікомпонентного впливу токсичних викидів і відходів на навколишнє середовище, особ-ливо на гідросферу. Представлено методологічні підходи до оцінки природно-техногенного впливу нагідросферу в межах міських техноекосистем. У цьому дослідженні пропонується оцінювати приро-дно-техногенний вплив на гідросферу шляхом визначення на мікроелементному рівні парного корелю-вання. Актуальність цієї проблеми обумовлена ще й тим, що в останні роки простежується тенде-нція вторинного забруднення природних вод унаслідок десорбції забруднювачів різної природи та хі-мічної структури у відповідних донних відкладеннях. Уперше були досліджені кореляційні взаємозв'я-зки між техногенними, біогенними та гідрологічними характеристиками водойм у межах міськихтехноекосистем; визначені коефіцієнти парної кореляції; виконана систематизація та визначеноосновні закономірності, які стосуються розподілу мікроелементів у семи групах, з урахуванням їхкількісного вмісту в планктоні. В результаті аналізу коефіцієнтів парної кореляції між мікроелеме-нтами, що містяться у планктоні, була складена класифікація небезпеки цих мікроелементів щодоперенесення їх в харчовому ланцюзі «Планктон/Риба/Людина».
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Khomko, N. Yu, та M. V. Ruda. "Оцінювання впливу "Львівводоканалу" на довкілля". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 5 (31 травня 2018): 83–87. http://dx.doi.org/10.15421/40280518.

Повний текст джерела
Анотація:
Проаналізовано екологічні проблеми функціонування очисних споруд "Львівводоканалу". Досліджено каналізаційні споруди міста Львова, що складаються з двох технологічних ліній, які розташовані на правому і лівому берегах річки Полтва. Встановлено, що незадовільний стан систем водовідведення і пов'язане з цим забруднення водойм є однією з головних проблем навколишнього природного середовища України, що становить значний ризик для здоров'я населення. Наявні технічні споруди для відведення та оброблення стічних вод знаходяться на прогресуючій стадії фізичного розпаду. Оскільки провести значну заміну установок найближчим часом є нереалістично, терміново потрібно розробляти концепції і заходи з ремонту наявних установок, які покращують очистку стічних вод і можна їх використати в наступні роки. Проведено дослідження стосовно впливу очисних споруд на територію підприємства, визначено вміст важких металів у осаді первинних відстійників та у ґрунті, що знаходиться у межі зони впливу цього техногенного об'єкта. Підтверджено, що значні концентрації фенолу, формальдегіду та інших антисептиків спричиняють денатурацію білків протоплазми, а ефір і ацетон руйнують оболонку живих клітин. Встановлено, що на територіях (на захід та на північ від мулових майданчиків) є перевищено норми вмісту важких металів: кадмію, міді, нікелю, свинцю, хрому, цинку. Ці важкі метали належать до І та ІІ класів небезпеки. Не виявлено перевищень ГДК та фонових концентрацій з амонію обмінного, фосфору (рухомі форми), нітратів, сульфатів, хлоридів в об'єднаній пробі ґрунту на північ від мулових майданчиків.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Більше джерел

Дисертації з теми "Забруднення стічних вод"

1

Бурла, Оксана Анатоліївна, Оксана Анатольевна Бурла, Oksana Anatoliivna Burla та О. Ігнатьева. "Забруднення важкими металами стічних вод". Thesis, Видавництво СумДУ, 2009. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/20723.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Матяш, Я. О. "Очищення стічних вод від біогенних елементів". Master's thesis, Сумський державний університет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/70969.

Повний текст джерела
Анотація:
Погіршення якості води в поверхневих джерелах відбувається, головним чином, через постійне забруднення речовинами антропогенного походження, в тому числі біогенними елементами, що пов’язано з недостатньою глибиною очищення стічних вод та необхідністю модернізації існуючих технологічних процесів та очисних споруд в Україні. Видалення біогенних елементів із стічних вод є нагальним завданням у зв’язку з тим, що сполуки азоту і фосфору викликають процес евтрофікації водойм, що супроводжується надмірним розвитком водоростей, особливо зелених, синьо-зелених та діатомових, переважанням небажаних видів планктону, порушення життєдіяльності риб та в цілому сприяє деградації водної екосистеми. Метою роботи є підвищення рівня екологічної безпеки водних екосистем за рахунок покращення якості очищення стічних вод від біогенних елементів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Лактіонова, О. В., та Олексій Григорович Шутинський. "Розробка математичної моделі системи очищення стічних вод від нафтопродуктів". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/48232.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Чорна, Ю. В. "Підвищення ефективності технологій очищення побутових стічних вод". Master's thesis, Сумський державний університет, 2020. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/81472.

Повний текст джерела
Анотація:
У кваліфікаційній роботі проведено аналіз технологій та методів очищення стічних вод на очисних спорудах м. Суми, їх вплив на навколишнє середовище. Розглянуто шляхи інтенсифікації процесу очищення стічних вод.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Примаченко, Сергій Володимирович, та Тетяна Іванівна Кирик. "ОЧИЩЕННЯ ХРОМВМІСНИХ СТІЧНИХ ВОД РІЗНОЇ КОНЦЕНТРАЦІЇ ЦЕЛЮЛОЗОЮ". Thesis, Шіснадцята Всеукраїнська науково-практична конференція «Інноваційний потенціал Української науки – XXI сторіччя» – Запоріжжя, 2012, 2012. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/24625.

Повний текст джерела
Анотація:
The process of purification of chromium containing waste waters was studied. The results of research allow to define the required amount of reagents, remaining concentration of chromium as a function of the initial concentration of chromium, to foresee the character of chemical reactions.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Томашевський, Д. І. "Дослідження системи автоматизованого керування процесом очищення стічних вод". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2017. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/8341.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Вашкурак, Уляна Юріївна. "Вдосконалення кавітаційних технологій очищення промислових стічних вод". Diss., Національний університет «Львівська політехніка», 2021. https://ena.lpnu.ua/handle/ntb/56790.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Каракай, Оксана. "Підвищення рівня екологічної безпеки стічних вод ВАТ «Інтерпайп НТЗ»". Thesis, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», 2020. http://ir.nmu.org.ua/handle/123456789/157164.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Царенко, М. А., Інна Олександрівна Трунова, Инна Александровна Трунова та Inna Oleksandrivna Trunova. "Очищення виробничих та побутових стічних вод на прикладі м. Суми". Thesis, Сумський державний університет, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/40224.

Повний текст джерела
Анотація:
Огляд наукової літератури підтвердив думку про актуальність проблеми забруднення водойм. Основною причиною є стічні води, які за останні роки за умови розширення міст і розвитку побутово-хімічної промисловості стали основною проблемою.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Лісовець, С. М., та Д. І. Томашевський. "Застосування електролізної установки для очищення стічних вод текстильного виробництва". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2017. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/6709.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Більше джерел
Також вас можуть зацікавити розширені добірки на тему "Забруднення стічних вод" для конкретних типів джерел:
Статті в журналах Дисертації
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії