Добірка наукової літератури з теми "Заборгованість зовнішня"

В результаті ділових відносин, у які вступають суб’єкти господарювання у процесі своєї діяль-ності, можуть виникати взаємні грошові та матеріальні зобов’язання, що поділяються на дебіторську і кре-диторську заборгованості. Одним із важливих завдань в умовах виникнення неплатежів є систематичне про-ведення аналізу та управління дебіторською і кредиторською заборгованістю. Метою статті є розкриття економічної сутності дебіторської та кредиторської заборгованості підприємства, розгляд сучасних методів їх аналізу, визначення основних недоліків і проблем в управлінні цими заборгованостями й пошук шляхів їх вирі-шення. У статті розглянуто змістовні характеристики дебіторської та кредиторської заборгованості. В умовах інфляції дебіторську заборгованість визначено як джерело кредитування діяльності покупців на дуже вигідній основі (безвідсотковий кредит) і акцентовано на потребі застосування ефективних управлінських дій, спрямованих на регулювання її величини. Досліджено основні елементи методики аналізу дебіторської і креди-торської заборгованості підприємства. Розглянуто фактори, які впливають на величину дебіторської і кре-диторської заборгованості. Визначено заходи, що сприяють прискоренню погашення дебіторської заборгова-ності (попереднє вивчення фінансового стану дебітора, своєчасне і правильне документальне оформлення, використання сучасних і ефективних форм розрахунків). Методи управління дебіторською заборгованістю запропоновано класифікувати за певними групами: юридичні, економічні, психологічні, фізичні. Узагальнено систему показників, з допомогою яких можна оцінити стан дебіторської і кредиторської заборгованості під-приємства. Обґрунтовано шляхи вирішення проблем щодо повернення боргів підприємству. Доведено, що аналіз стану дебіторської і кредиторської заборгованості в системі управління підприємством передбачає врахуван-ня зовнішніх і внутрішніх факторів, кількісних і якісних показників, визначення середньої величини заборговано-сті, її частки у загальній сумі активів і пасивів підприємства, оцінювання заборгованості за строками пога-шення, виявлення ризиків і загроз щодо неповернення. Перспективним напрямком досліджень є вивчення і викори-стання передового світового досвіду щодо методики аналізу та управління дебіторською і кредиторською заборго-ваністю суб’єктів господарювання.

У статті розглянуто проблеми забезпечення погашення зовнішніх зобов’язань державного сектору. Визначено основні чинники впливу на зовнішній державний борг та боргу на економіку країни. Проаналізовано динаміку та структуру державного боргу України. Досліджено взаємовплив і взаємозв’язок динаміки зовнішнього державного боргу та ВВП. Визначено ризики зростання рівня зовнішнього державного боргу. Метою статті є розгляд тенденцій формування зовнішніх боргових накопичень державного сектору економіки України та вивчення взаємозв’язку впливу величини зовнішнього державного боргу та ВВП. Наукова новизна. Обґрунтовано взаємовплив і залежність динаміки зовнішнього державного боргу та ВВП, що дало змогу виявити силу впливу та спрямованість взаємозв’язку між аналізованими показниками, а також тенденції їхньої динаміки, які дозволять розробляти вектори зовнішньої боргової політики з урахуванням економічного розвитку держави. Висновки. Для моніторингу, аналізу і контролю стану зовнішнього боргу, мінімізації пов’язаних із ним ризиків доцільно розробити відповідну систему показників і їх граничних значень, яка могла би своєчасно сигналізувати про наростання кризових явищ у вказаній сфері і необхідність прийняття відповідних заходів, спрямованих на усунення негативних тенденцій. Незважаючи на зазначені негативи, державний борг є основним джерелом покриття бюджетного дефіциту практично всіх країн. Єдине застереження в даному випадку – це розумні межі як дефіциту бюджету, так і запозичень, оскільки надмірна заборгованість означає, що борг країни перевищує очікувані можливості його погашення, а очікувані платежі з обслуговування боргу можуть все більшою мірою залежати від обсягу виробництва.

У статі розкрито сутність та економічний зміст категорії зовнішнього державного боргу. Зокрема, представлені різні підходи сучасних науковців-економістів стосовно дефініції зовнішній державний борг. Виявлено, що серед дослідників зовнішньої заборгованості немає єдиного підходу до трактування терміну «зовнішній державний борг». Це пояснюється тим, що державний борг характеризують з різних позицій. Проаналізовано сучасний стан та проведено ретроспективний аналіз формування боргових відносин в Україні. За результатами дослідження виявлено 8 етапів формування зовнішнього боргу України та представлено їх коротку характеристику. Наведено основні причини нарощення зовнішнього державного боргу серед яких наявність дефіциту бюджету протягом останнього десятиріччя, наявність боргових зобов’язань у значних для нашої держави розмірах перед країнами-кредиторами, зниження боргової безпеки у контексті невирішеного до сих пір військового конфлікту на сході держави. На сучасному етапі існує необхідність покриття дефіциту бюджету, рефінансування раніше здійснених державних запозичень тощо. Досліджено структуру зовнішньої заборгованості з різних позицій, а саме: у розрізі валют погашення та за типом кредитора. Аналіз структури зовнішнього боргу за типом кредитора дав змогу виявити основних кредиторів, якими являються міжнародні фінансові організації. Щодо валютної структури українських запозичень, то вона є деформованою, оскільки значну частку станолять позики, здійсненні у доларах США. Враховуючи вищесказане, система управління боргом знаходиться у прямій залежності від валютної політики держави та умов, які визначають кредитори, піклуючись про повернення позичених коштів. На основі аналізу поточної ситуації з заборгованістю в Україні, запропоновано практичні рекомендації щодо досягнення прийнятного рівня боргового навантаження в рамках оптимізації існуючої системи управління зовнішніми запозиченнями.

У статті інвестиції розглянуто як фактор економічного зростання. Подано аналіз переваг залучення інвестицій в економку України та проблеми, які виникають в ході тих чи інших дій інвесторів. Розглянуто прямі іноземні інвестиції, які є важливим джерелом приватного зовнішнього фінансування для країн, що розвиваються. Прямі іноземні інвестиції не тільки можуть сприяти дослідженню ресурсів та формуванню капіталу, але й, що ще важливіше, є засобом передачі виробничих технологій, навичок, інноваційного потенціалу та організаційних і управлінських практик між місцезнаходженнями, а також доступу до міжнародного маркетингу мережі. Розглянуто стимулювання інвестицій, заохочення інвестицій, послуги після інвестування, покращення зручностей та заходи, що зменшують витрати на ведення бізнесу. Проаналізовано інвестиційні процеси, на які впливають такі зовнішні та внутрішні фактори, як значні розміри державного боргу, підвищена обережність банків у кредитуванні реальних секторів економіки, низький рівень реальних наявних доходів більшості груп населення та значна заборгованість підприємств.

Розглянуто вплив стану розвитку сфери водопостачання на рівень економічної безпеки України. Окреслено ряд проблем, які носять системний характер для сфери водопостачання та водовідведення, серед яких: високий рівень зносу комунальної інфраструктури, об’єктів водопо- стачання та водовідведення від 50 до 90 %; соціальна значущість сфери, об- меження зростання розміру тарифів; значні витрати на модернізацію, низька очікувана прибутковість проектів, низька інвестиційна привабливість для бізнесу; збільшення тарифу на електроенергію; тарифи, які затверджуються для підприємства, “упираються” в граничний індекс, що спричинює плано- во-збиткову діяльність на майбутній період; підвищена потужність вико- ристовуваного обладнання; значне зношення споруд та трубопровідної сис- теми; на розвиток галузі значно впливає заборгованість населення та бізнесу за житлово-комунальні послуги. Схарактеризовано внутрішні та зовнішні чинники, що впливають безпосередньо на економічну безпеку України з по- зицій стану розвитку сфери водопостачання. Спираючись на власні ресурси та сили, на ефект об’єднаної праці народу, Україна має реалізувати свій шанс стати великою конкурентоспроможною політичною нацією з європейським рівнем економіки і безпеки загалом. Згруповано найважливіші національні економічні інтереси (які виокрем- люють дослідники сьогодення), від реалізації яких залежить майбутнє України, добробут і процвітання нації, зокрема: створення самодостатньої, конкурентоспроможної, соціально спрямованої, потужної національної економіки; створення надійної системи економічної безпеки України, за- безпечення можливості самостійного, прогресивного національно-еконо- мічного розвитку; здійснення структурної перебудови економіки; забез- печення ефективного розвитку національної промисловості; здійснення державою протекціоністських заходів, спрямованих на підтримку національного товаровиробника; істотне зменшення енергомісткості і матері- аломісткості ВВП; здійснення кардинальної модернізації виробництва та розвиток його наукомістких галузей; створення замкнутих циклів ви- робництва стратегічно важливої продукції, зокрема військової техніки та озброєння; створення рівних соціальних та економічних можливостей для всіх громадян України; здобуття Україною належного місця у світовому поділі праці та міжнародній торгівлі, інтеграція у світове господарство; побудова економічних відносин з іншими країнами на засадах рівноправ- ності та взаємовигідності; забезпечення конкурентоспроможності вітчиз- няної продукції; удосконалення товарної структури експорту й імпорту; забезпечення географічної збалансованості експорту й імпорту; нарощу- вання експортного потенціалу, забезпечення позитивного сальдо зовніш- ньо торговельної діяльності; підтримка вітчизняних експортерів, сприяння виробникам імпорто-замінної продукції, особливо критичного імпорту; захист національного ринку від несприятливої дії світової кон’юнктури та іноземної конкуренції; ефективне використання Україною свого вигідного географічного положення для здійснення міжнародного транзиту. Визначено, що державні структури в Україні не досягли економічної рівноваги. Так, зокрема, постійно підтримуються на державному рівні по- ставки газу, замість того, щоб замінити його використанням електроенергії та іншими видами енергоносіїв. Це — принциповий структурний момент рівноваги, яку Україна прагне досягти.

В статті наведено економічну сутність терміну «активи», виділено основну класифікацію активів, що дає можливість оцінити характер участі усіх засобів у господарському обороті. Визначено особливості управління оборотними та необоротними активами підприємств України в умовах зовнішніх загроз, таких як спад виробництва, посилення фінансової нестабільності, пандемії коронавірусу, військових дій на сході країни тощо. Визначено основні завдання аналізу активів підприємства. Здійснено структурно-динамічний аналіз активів підприємств України за 2015-2019 роки. Доведено, що розмір, склад та структура активів підприємства зумовлює обсяг його виробництва та рівень ефективності цього виробництва. Проаналізовано динаміку темпу зростання оборотних та необоротних активів підприємств України за 2015-2019 роки. У дослідженні розглянуто показники обсягу оборотних та необоротних активів з розподілом на великі, середні, малі та мікропідприємства за 2019 рік. Оцінено галузеву структуру активів підприємств України. Встановлено тенденції зміни обсягів оборотних та необоротних активів усіх галузей економіки України у 2018-2019 роках. Проаналізовано ефективність використання оборотних та необоротних активів за коефіцієнтами постійності та мобільності, а також визначено тенденції зміни співвідношення оборотних і необоротних активів підприємств України. Відзначено, що в сучасних умовах коефіцієнт співвідношення оборотних та необоротних активів зростає і це є позитивним явищем, оскільки підприємства України можуть швидко погашати свою заборгованість. Отримані результати дослідження можуть знайти впровадження у діяльність підприємств різних форм власності в частині здійснення заходів формування, розпорядження та управління активами.

Проаналізовано сучасні тенденції кредитної діяльності транснаціональних банків в Україні. Встановлено, що транснаціональні банки спершу надавали Україні виключно прямі кредити в іноземній валюті, які й досі залишаються домінуючою формою кредитування транснаціональними банками української економіки. Підтверджено домінування у структурі прямих кредитів короткострокових кредитів строком до 1 року; переважання у структурі прямих кредитів за типом позичальника небанківських приватних установ; високу волатильність структури прямих кредитів за регіональною приналежністю позичальника за роками. Визначено особливості впливу кредитної діяльності транснаціональних банків на зовнішню заборгованість України. На основі аналізу розрахованих відносних показників зовнішнього боргу та отриманих від транснаціональних банків кредитів встановлено, що економіка України має борговий характер. При цьому до глобальної фінансової кризи за рівнем боргового навантаження Україна характеризувалася як боргова економіка з помірним зовнішнім боргом. З розвитком глобальної фінансової кризи зовнішньоборгове навантаження на національну економіку суттєво зросло, і українську економіку впродовж кризового та посткризового періодів класифіковано як боргову економіку з критичним зовнішнім боргом. У докризовий період пряме кредитування справляло більш помітний вплив на нагромадження зовнішньої заборгованості і формування боргової економіки в Україні. За сучасних умов транснаціональні банки значно скоротили свою присутність в Україні у якості донорів прямих кредитів, що позначилося на зменшенні тісноти зв’язку між прямими кредитами та зовнішньою заборгованістю. Кореляційний аналіз тісноти зв’язку між розміром зовнішньої заборгованості України та обсягами отриманих від транснаціональних банків прямих кредитів показує, що цей зв'язок є досі помітним. Водночас, в Україні зв'язок між зовнішнім боргом та прямими кредитами є значно слабшим, ніж у провідних розвинутих країнах і країнах, що розвиваються. Більше того, порівняння коефіцієнтів кореляції, розрахованих за період 1992-2008 рр. і за період 2009-2018 рр., дає підстави стверджувати, що вплив прямого кредитування транснаціональних банків на формування зовнішньої заборгованості України у посткризовому періоді значно послабшав.

Робота присвячена розгляду проблеми зовнішньої заборгованості країн у глобальній фінансовій системі. В роботі досліджується еволюція поглядів на державні зовнішні запозичення, аналізуються стандартні показники визначення державного боргу, а також відношення державного боргу до експорту країни, що рідко враховується при визначенні можливостей обслуговування країною зовнішнього державного боргу.

Інтерес з боку науковців до тем міждержавних боргових відносин, значення боргу в розвитку економіки, кредитних відносин, стабільності банківського сектора виник досить давно.
Interest on the part of scientists in the topics of intergovernmental debt relations, the importance of debt in the development of the economy, credit relations, stability of the banking sector arose a long time ago.

Проаналізувавши дану проблему, можемо зробити висновок, що кошти, що надходять від державних запозичень, повинні спрямовуватися на розвиток економіки, а не на поточне споживання й погашення раніше отриманих кредитів. Саме через неправильне розподілення коштів у бюджеті, через корумпованість чиновників, зовнішній борг України стрімко зростає. Тож подолавши корумпованість, налагодивши внутрішнє виробництво у країні, відновивши роботу заводів і фабрик або ж націоналізувавши промисловість, можна подолати цю проблему.

У роботі розглядаються теоретичні аспекти: сутність зовнішньої заборгованості та її класифікація, управління зовнішнім боргом України,. Проаналізовано: сутність терміну «зовнішня заборгованість» та її класифікація; роль боргової політики в укріпленні фінансової безпеки держави; поняття «боргова безпека» та фактори, які на неї впливають; етапи становлення та розвитку боргової політики в Україні; моніторинг динаміки державних зовнішніх запозичень; вплив боргової політики на фінансову безпеку держави; зарубіжний досвід управління державним зовнішнім боргом; методичні рекомендації щодо оцінювання боргової безпеки держави; основні напрями підвищення ефективності управління державним зовнішнім боргом. Запропоновано: прийняти низку нормативно-правових актів; розробити та впровадити середньострокову програму управління державним боргом; розробити стратегію переорієнтації на внутрішні джерела запозичень на період нестабільності національної валюти; підвищити контроль за цільовим використанням державних зовнішніх запозичень; покращити структуру зовнішньої заборгованості шляхом переведення її на більш довгострокове обслуговування; оптимізувати платежі за зовнішніми запозиченнями таким чином, щоб зменшити навантаження на бюджет у «пікові» періоди сплати.
Diploma thesis deals with theoretical aspects of: the nature of external debt and its classification, the management of external debt of Ukraine, financial security of the state. Analyzed: the essence of the term "External debt" and its classification; the role of debt policy in strengthening the financial security of the state; the concept of "debt security" and the factors that affect it, the stages of formation and development of debt policy in Ukraine; monitoring the dynamics of government loans, the impact of debt policy on the financial security of the state; foreign experience in public external debt management; methodical recommendations for assessing the debt security of the state, the main directions of improving the efficiency of public external debt management. Proposed: to adopt a number of regulations; develop and implement a medium-term public debt management program; develop a strategy for reorientation to domestic sources of borrowing for the period of instability of the national currency; increase control over the targeted use of government external borrowing; improve the structure of external debt by transferring it to longer-term servicing; optimize payments on external borrowings in such a way as to reduce the burden on the budget during "peak" payment periods.

У сучасних умовах глобалізації державам доводиться звертатись до зовнішніх запозичень для подолання наслідків циклічного розвитку економіки. Рівень зовнішньої державної заборгованості суттєво впливає на макроекономічну стабільність країни. В умовах від’ємного сальдо платіжного балансу це особливо актуально, оскільки підвищується вірогідність виникнення ризику валютної ліквідності. Управління державним боргом включає в себе не лише заходи кількісного характеру, насамперед – це комплекс взаємопов’язаних важелів впливу на сам процес залучення заборгованості, його обслуговування та прогнозування

Метою роботи є аналіз зовнішньої заборгованості, її вплив на фінансову безпеку країни та визначення основних напрямків удосконалення державного управління зовнішнім боргом України.
The purpose of the work is to analyze external debt, its impact on financial security of the country and to determine the main directions of improvement of public debt management in Ukraine.

У роботі розглядаються теоретичні аспекти: сутність зовнішньої заборгованості та її класифікація, управління зовнішнім боргом України, фінансова безпека держави. Проаналізовано: сутність терміну «зовнішня заборгованість» та її класифікація; роль боргової політики в укріпленні фінансової безпеки держави; поняття «боргова безпека» та фактори, які на неї впливають; етапи становлення та розвитку боргової політики в Україні; моніторинг державних зовнішніх запозичень; вплив боргової політики на фінансову безпеку держави; зарубіжний досвід управління державним зовнішнім боргом; методичні рекомендації щодо оцінювання фінансової безпеки держави; основні напрями підвищення ефективності управління державним зовнішнім боргом. Запропоновано: прийняти низку нормативно-правових актів; розробити та впровадити середньострокову програму управління державним боргом; зменшити обсяг позик гарантованих урядом; розробити стратегію переорієнтації на внутрішні джерела запозичень на період нестабільності національної валюти; переглянути граничний рівень відношення державного боргу до ВВП; підвищити контроль за цільовим використанням державних зовнішніх запозичень; покращити структуру зовнішньої заборгованості шляхом переведення її на більш довгострокове обслуговування; оптимізувати платежі за зовнішніми запозиченнями таким чином, щоб зменшити навантаження на бюджет у «пікові» періоди сплати.
У роботі розглядаються теоретичні аспекти: сутність зовнішньої заборгованості та її класифікація, управління зовнішнім боргом України, фінансова безпека держави. Проаналізовано: сутність терміну «зовнішня заборгованість» та її класифікація; роль боргової політики в укріпленні фінансової безпеки держави; поняття «боргова безпека» та фактори, які на неї впливають; етапи становлення та розвитку боргової політики в Україні; моніторинг державних зовнішніх запозичень; вплив боргової політики на фінансову безпеку держави; зарубіжний досвід управління державним зовнішнім боргом; методичні рекомендації щодо оцінювання фінансової безпеки держави; основні напрями підвищення ефективності управління державним зовнішнім боргом. Запропоновано: прийняти низку нормативно-правових актів; розробити та впровадити середньострокову програму управління державним боргом; зменшити обсяг позик гарантованих урядом; розробити стратегію переорієнтації на внутрішні джерела запозичень на період нестабільності національної валюти; переглянути граничний рівень відношення державного боргу до ВВП; підвищити контроль за цільовим використанням державних зовнішніх запозичень; покращити структуру зовнішньої заборгованості шляхом переведення її на більш довгострокове обслуговування; оптимізувати платежі за зовнішніми запозиченнями таким чином, щоб зменшити навантаження на бюджет у «пікові» періоди сплати.
В работе рассматриваются теоретические аспекты: сущность внешней задолженности и ее классификация, управление внешним долгом Украины, финансовая безопасность государства. Проанализированы: сущность термина «внешняя задолженность» и ее классификация; роль долговой политики в укреплении финансовой безопасности государства; понятие «долговая безопасность» и факторы, которые на нее влияют; этапы становления и развития долговой политики в Украине; мониторинг государственных внешних заимствований; влияние долговой политики на финансовую безопасность государства; зарубежный опыт управления государственным внешним долгом; методические рекомендации по оценке финансовой безопасности государства; основные направления повышения эффективности управления государственным внешним долгом. Предложено: принять ряд нормативно-правовых актов; разработать и внедрить среднесрочную программу управления государственным долгом; уменьшить объем займов гарантированных правительством; разработать стратегию переориентации на внутренние источники заимствований на период нестабильности национальной валюты; пересмотреть предельный уровень соотношения государственного долга к ВВП; повысить контроль за целевым использованием государственных внешних заимствований; улучшить структуру внешней задолженности путем перевода ее на более долгосрочное обслуживание; оптимизировать платежи по внешним заимствованиям таким образом, чтобы уменьшить нагрузку на бюджет в «пиковые» периоды уплаты.
Diploma thesis deals with theoretical aspects of: the nature of external debt and its classification, the management of external debt of Ukraine, financial security of the state. Analyzed: essence of the term "external debt" and its classification; the role of debt policy in strengthening the financial security of the state; the notion of "debt security" and the factors affecting it; stages of formation and development of debt policy in Ukraine; monitoring of state external borrowings; influence of debt policy on financial security of the state; Foreign experience in the management of public external debt; methodical recommendations for assessing financial security of the state; the main directions of improving the efficiency of public external debt management. Proposed: adopt a number of legal acts; to develop and implement a medium-term public debt management program; reduce the amount of loans guaranteed by the government; to develop a strategy of reorientation to domestic sources of borrowing for the period of instability of the national currency; to review the limit of the ratio of public debt to GDP; to increase control over the purposeful use of state external borrowings; improve the structure of external debt by transferring it to longer-term care; optimize payments for external borrowings in such a way as to reduce the burden on the budget in the "peak" periods of payment.

У роботі розглядаються теоретичні аспекти: сутність та загальна характеристика державного боргу, інформаційно-аналітичне та нормативно-правове поняття державного боргу, наукове обґрунтування проблем управління державним боргом у науковій літературі.
Diploma thesis deals with theoretical aspects of: the essence and general characteristic of the national debt, information-analytical and normative-legal concept of the national debt, scientific substantiation of problems the management to the national debt in the scientific literature.