Добірка наукової літератури з теми "Ефект негативний"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Ефект негативний".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Ефект негативний"
1
Piskova, О. М., O. M. Vinnychenko та V. М. Grishko. "Інгібування росту проростків кукурудзи за спільної дії хрому та нікелю". Biosystems Diversity 16, № 1 (3 квітня 2007): 174–78. http://dx.doi.org/10.15421/010829.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено токсичність впливу спільної дії хрому сірчанокислого та нікелю сірчанокислого на ріст і розвиток проростків кукурудзи. Доведено, що їх спільна дія за низької концентрацій (10–5 М) призводить до суттєвого пригнічення росту як надземної, так і кореневої системи кукурудзи. На початку росту кукурудзи більший негативний ефект за дії суміші солей у високій концентрації (10–4 М) проявлявся для кореневої системи проростків, а на шосту добу ріст кореневої системи та надземної частини пригнічувався майже в однаковій мірі. Внесення нікелю у високій концентрації на тлі низької концентрації хрому більшою мірою, ніж хрому за високої концентрації на тлі низького вмісту нікелю, пригнічує накопичення маси сирої речовини проростків, тоді як на довжину коренів та лист ків вони здійснювали однаковий ефект.
2
Уханова, Анастасія. "Відчуженість підлітків як модератор взаємовідношень між стресом та ризиковою поведінкою". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 1(51) (2020): 238–52. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-51-1-238-252.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено результати дослідження українських підлітків. Загальна вибірка дослідження становила 615 осіб. Остаточний обсяг вибірки склав 589 чоловік. Дослідження проводилося в середніх навчальних закладах міста Одеси (всього 10 середніх навчальних закладів). Середній вік респондентів склав 14,866 років (SD = 1,107 років). Були охоплені навчальні заклади різних типів: загальноосвітні школи (ЗОШ), гімназія, ліцей, коледж і школа-інтернат. В нашому дослідженні було проаналізовано питання стосовно об’єктивного та суб’єктивного відчуття стресу, об'єктивного і суб'єктивного відчуття самотності та ризикової поведінки підлітків. Ми припустили, що об’єктивний та суб’єктивний стрес може впливати на ризикову поведінку підлітків. В свою чергу відчуженість підлітків здатна змінювати цей вплив, роблячи його сильнішим чи слабшим. Таким чином, метою дослідження було вивчення модеруючого ефекту відчуженості підлітків на вплив об’єктивного та суб’єктивного стресу на ризикову поведінку підлітків. Виявлено, що старші школярі з високим рівнем об’єктивного відчуття стресу (β = 0,255; p < 0,001) та суб’єктивного відчуття стресу (β = 0,089; p < 0,05) частіше, в якості копінгової стратегії звертались до ризикової поведінки. Встановлено, що підлітки з низьким рівнем суб’єктивного відчуття самотності при відчутті суб’єктивного стресу рідше демонстрували ризикову поведінку. Якщо підлітки відчували суб’єктивну самотність та виявляли у себе суб’єктивний стрес, вираженість ризикової поведінки збільшувалася. Отже, використання моделей модерації дозволило встановити, що відчуженість підлітків може мати негативний ефект на вплив суб’єктивного стресу на ризикову поведінку підлітків. Результати даного дослідження можуть бути використані в педагогічній і психологічній практиці для формування здорової поведінки у підлітків. Перспективами подальшого розвитку в цьому напрямі є вивчення інших чинників, які можуть мати модераційний ефект на вплив стресу на ризикову поведінку підлітків.
3
Мокляк, О. І. "КОМУНІКАТИВНО-СИТУАТИВНІ ПАРАМЕТРИ ВЖИВАННЯ АФЕКТОНІМІВ". Nova fìlologìâ, № 82 (10 серпня 2021): 172–79. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-28.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено аналіз особливостей уживання афектонімів – звертань з іманентним позитивно-оцінним емоційним забарвленням на зразок квіточко, зіронько, коханий, такі номінації наділені певним магнетизмом, вони ніколи не залишаються поза увагою адресата. З-поміж усіх можливих звертань досліджувані одиниці вирізняються чи не найбільшим регулятивним потенціалом, їм притаманна яскраво виражена спрямованість на співрозмовника. Афектоніми впливають насамперед на чуттєву сферу адресата, яку за допомогою таких номінацій схиляють зазвичай у бік позитиву та вдоволення. У дослідженні представлено ядерні й периферійні ознаки функціювання ласкавих звертань у контексті аналізу основних компонентів комунікативного процесу, виокремлених свого часу Г. Лассвеллом та Р. Бреддоком. Афектоніми – це одиниці з виразним прагматичним зарядом, тож їх опис передбачає обов’язкове залучення таких комунікативно-ситуативних чинників уживання: хто говорить, кому, з якою метою, як саме, за яких умов і з яким ефектом? У цьому плані релевантною постає характеристика соціальних рис комунікантів, котрі послуговуються зазначеними номінаціями, їхніх інтенцій, способу, сфери використання ласкавих звертань і перлокутивного ефекту, який стимулюють досліджувані апелятиви. Відповідно до вказаних параметрів, особливості функціювання таких одиниць репрезентовано у вигляді опозицій, перша з яких розкриває ядерні ознаки, друга – периферійні: а) за кількістю комунікантів: характерні для міжособистісного спілкування – для групової, масової комунікації; б) за інтерперсональними стосунками співрозмовників: уживаються між близькими людьми (закоханими, подружніми парами, батьками й дітьми, родичами, друзями) – використовуються між знайомими, незнайомими; в) за стратегіями: реалізують кооперативну стратегію – кооперативно- конфронтативну, конфронтативну стратегії; г) за способом уживання: застосовуються безпосередньо – опосередковано; звертання до адресата постійно змінюються – за адресатом закріплюється певний афектонім з можливим варіюванням; д) за сферою спілкування: притаманні приватній комунікації – публічній; е) за ефектом: зумовлюють позитивний перлокутивний ефект – провокують негативний перлокутивний ефект.
4
Свидрук, І. І. "ДЕТЕРМІНАНТИ РАДИКАЛЬНИХ ІННОВАЦІЙ У КЛАСТЕРНИХ УТВОРЕННЯХ КУЛЬТУРНОГО ТУРИЗМУ". Індустрія туризму і гостинності в Центральній та Східній Європі, № 2 (19 квітня 2021): 54–63. http://dx.doi.org/10.36477/tourismhospcee-2-7.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено виокремленню детермінант радикальних інновацій підприємств в межах туристичних кластерів. Досліджено особливості географічної концентрації як чинника конкурентоспроможності та кластеризації – як ефективної моделі розвитку туристичних підприємств. Виявлено синергетичний ефект об’єднання зусиль окремих суб’єктів для зростання інноваційної активності туристичного кластеру. Проаналізовано географічну концентрацію суб’єктів та потенціал розвитку культурного туризму в Україні. Описано чинники широкого впровадження радикальних інновацій з метою підвищення глобальної конкурентоспроможності. Виявлено значний негативний вплив структурного, незначний позитивний – реляційного та суттєвий позитивний – когнітивного соціального капіталу на зростання інновацій, а також прямий незначний вплив сприйняття ринкової динамічності. Менеджерам підприємств рекомендовано включати в стратегічні плани прогнозні дослідження ринкового середовища. Подальші дослідження запропоновано зосередити на питаннях аналізу впливу розвитку людського капіталу та інституційного регулювання на технологічний прорив та поступові інновації в галузі.
5
Чумаченко, С., В. Дубницький, І. Черепньов, Д. Коломієць та М. Карпенко. "Аналіз і групування дії адаптогенів рослинного походження для сприяння трудової діяльності операторів складних технічних систем". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 4(18) (11 лютого 2021): 78–94. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.4(18).78-94.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянута тенденція щодо інтелектуалізації виробництва і збільшення чисельності працівників, які зайняті переважно розумовою працею, що склалася в світі протягом останнього часу. На підставі проведеного аналізу даних літературних джерел наведено класифікацію різних видів розумової праці. Показана різниця між поняттями «оператор», як професійна назва роботи, і «роботи, яка має характер операторської».На прикладі авіації проілюстрована тенденція відставання можливостей оператора від прискореного розвитку сучасної техніки. Розглянуто еволюцію понять «надійність людини» і «людський фактор», а також наведені різні варіанти класифікації помилок людини-оператора складних технічних систем.Для докладного розгляду обрана група помилок, що здійснюються оператором ненавмисно.У статті наголошено на особливій загрозі від виникнення помилок в умовах змінної праці, особливо в нічний час. На підставі аналізу наукових публікацій, рознесених за часом більш ніж на 70 років, отримані розподіли кількості нещасних випадків і помилок оператора протягом робочого дня. Показано вплив досвіду роботи (як позитивний, так і негативний) на якість виконання службових обов'язків операторами різного профілю.Проведений аналіз наукових джерел дозволив виділити зі списку факторів, які провокують операторів на вчинення помилкових дій з урахуванням широти поширення, такі як хронічний вплив електромагнітних випромінювань і ефект професійного психоемоційного вигорання. Для парирування цих факторів запропонований метод протидії вищевказаному негативному впливу. З урахуванням оптимального поєднання ефективності і мінімізації негативних побічних наслідків запропоновано використовувати адаптогени рослинного походження.Використовуючи результати досліджень, отриманих в результаті аналізу наукових публікацій, побудовано регресійні моделі, що дозволяють прогнозувати витривалість оператора в екстремальних умовах. У статті виконано кластерний аналіз, який дозволив провести групування адаптогенів за ознакою спільності змін в організмах лабораторних тварин, що відбуваються під впливом зовнішніх впливів. Згідно з отриманими результатами групування адаптогени, які потрапили в один кластер, мають еквівалентну дію на організм піддослідних тварин. Результати цього групування, спільно з отриманими регресійними моделями, можна використовувати для вибору рослинних адаптогенів, які найбільш сприяють підвищенню ефективності роботи операторів і мають найменші негативні наслідки для стану їх здоров'я.
6
ПРОГНІЙ, Павло, Данило ПОПОВИЧ, Олена ЗАХАРЧУК, Оксана ШЕВЧУК, Павло ПОПОВИЧ, Ірина МАТВЄЄВА, Віктор ОСТРОВЕРХОВ та Андрій КОЦУР. "БЕЗПЕКА ПЕРЕВЕЗЕНЬ ПАСАЖИРІВ У ГРОМАДСЬКОМУ ТРАНСПОРТІ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 1, № 16 (20 травня 2021): 117–30. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v1i16.514.
Повний текст джерелаАнотація:
В умовах пандемії COVID-19 виникають значні об’єктивні проблеми з точки зору безпечного перевезення населення громадським транспортом. Динамічна політика швидкого реагування при транспортуванні людей для зменшення ризиків зараження пасажирів і водіїв забезпечується тим, що при перевезеннях необхідним є надання дозволу муніципальними органами влади на перевезення людей без обтяжуючих зайвих обмежень щодо числа пасажирів у салоні, дотримуватись рівня заповнення салону автобуса винятково відповідно до передбачених конструкцію транспортного засобу числа сидячих місць максимальної кількості пасажирів. Як доведено дослідженнями, штучне недовантаження транспортного засобу для уникнення щільного контакту пасажирів не впливає рівень зараження COVID-19, тому дане обмеження не є раціональним, спричиняючи недовантаження і нераціональні суттєві фінансові втрати перевізника, як наслідок, ймовірне звільнення найманих працівників, відповідно негативний соціальний ефект. Сформовано рекомендації, такі як, обов’язкове використання масок у комплекті з рукавичками, посилена вентиляція салону, а також організація посадки – висадки пасажирів тільки на задні двері та 100% безконтактна оплата проїзду для максимального захисту водія. Дане дослідження є основою формування політики перевезень пасажирів громадським транспортом з позиції визначення рівня безпеки в умовах COVID-19 та комфорту пасажирів з розробкою основ вимірювання сприйняття найважливіших факторів зручності громадського транспорту, мінімального дискомфорту і максимальної безпеки.
Ключові слова: організація перевезень, безпека пасажирів, громадський транспорт, пасажиропотік, маршрут
7
Ohloblia, Viktoriia, Mykola Povod та Svitlana Tsap. "ПРОЯВ КОМБІНАЦІЙНОЇ ЗДАТНОСТІ СВИНЕЙ ІРЛАНДСЬКОЇ СЕЛЕКЦІЇ ЗА ПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА СВИНИНИ В УМОВАХ СТЕПУ УКРАЇНИ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 4(43) (25 грудня 2020): 58–64. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2020.4.9.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведена оцінка ефекту гетерозису за прямого та реципрокного схрещування основних материнських порід великої білої та ландрас ірландського походження в умовах промислової технології виробництва свинини в степу України. Встановлено прояв ефекту гетерозису за більшістю материнських ознак як за прямого так і зворотного схрещування основних материнських порід. Але за різними ознаками його ефект був неоднаковим. За багатоплідністю встановлено ефект гетерозису як при прямому так і зворотному схрещуванні. Найвищим при прямому схрещуванні виявився показник специфічного гетерозису – 8,97%, тоді як справжній та загальний гетерозис проявились на рівні 7,48%. За зворотного варіанту поєднання свиней цих порід загальний гетерозис за показником багатоплідності склав 3,45%, справжній та специфічний гетерозис становили 2,04%,тоді як гіпотетичний склав 2,74%. У свиноматок великої білої породи при поєднання їх з кнурами породи ландрас спостерігалися негативні значення всіх видів гетерозису на рівні 5,24 -5,47%. За зворотного поєднання свиней цих порід встановлено позитивний загальний гетерозис – 3,90%, справжній та специфічний становили 3,65%, а гіпотетичний – 3,77%. За кількістю поросят при відлученні ефект гетерозису виявився нижчим за прямого схрещування (♀ВБ × ♂Л) в порівнянні зі зворотнім (♀Л ×♂ВБ). Так за прямого схрещування специфічний гетерозис склав 3,36%, тоді як гіпотетичний 2,50%. За зворотного схрещування тварин цих порід ефект загального гетерозису склав 7,56%, справжнього та специфічного гетерозису 5,79% а гіпотетичного – 6,67%. Ефект гетерозису за масою гнізда поросят при відлучені у свиноматок породи ландрас осімененних спермою кнурів великої білої породи був наступним – загальний – 6,60%, гіпотетичний – 6,40%, справжній та специфічний – 6,20%. Ефект гібридної сили за комплексом ознак відтворювальних якостей свиноматок за показником СІВЯС найвищим був ефект специфічного гетерозису за поєднання порід ♀ВБ × ♂Л – 8,88%, тоді як гіпотетичний гетерозис за СІВЯС склав 8,26%, а загальна та справжня його форми знаходились на рівні 7,65%. За поєднання свиноматок породи ландрас з кнурами великої білої породи ефекти гетерозису за СІВЯС загальний гетерозис за комплексом цих ознак склав для даного поєднання 2,64%, гіпотетичний – 2,05%, а специфічний та справжній по 1,48%. За більшістю відтворювальних якостей свиноматок материнських генотипів великої білої та ландрас порід виявлено ефект гетерозису як при прямому так і зворотному їх схрещуванні. При схрещуванні свиноматок великої білої породи з кнурам породи ландрас найвищим прояв ефекту гетерозису був за загальною кількістю поросят при народжені – 1,18 … 8,86%, багатоплідності – 7,48 … 8,97% та селекційним індексом відтворювальних якостей (СІВЯС) – 7,85 – 8,88%. За реципрокного варіанту схрещування тварин цих порід найвищим показник гетерозису виявився за кількістю поросят при відлучені – 5,79 … 7,56%, масою поросят при відлучені 6,20 … 6,60% та оціночним індексом з обмеженою кількістю ознак (ІВЯ) – 3,93 … 5,08%.
8
Крутас, К., та Р. Антощенков. "Аналіз протекторів колісних систем сільськогосподарського призначення". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 4(14) (24 лютого 2020): 18–24. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2019.4(14).18-24.
Повний текст джерелаАнотація:
Пошук чинних напрямів дослідження для підвищення ефективності сільськогосподарських агрегатів, за допомогою оптимізації колісних пар, малюнка протектора та певного рівня тиску у шинах транспортних агрегатів. Попередній досвід свідчить про те, що при використанні важких сільськогосподарських машин та тракторів на полях нерідко дає негативний ефект і приводить до пагубної дії на ґрунт. В сільськогосподарський техніці використовується багато різних колісних систем. Для кожного окремого випадку наприклад для різних ґрунтів, доріг, різних погодних умов, різних агрегатів потрібно використовувати різні параметри для колісних систем. Такі параметри як: різний рівень тиску в повітряних камерах коліс, різні малюнки на протекторі колеса, змінювати висоту малюнка протектора колеса для покращення рівню прохідності. Малюнок протектора відіграє одну з найголовніших ролей в процесі щоденної експлуатації сільськогосподарської техніки. Він впливає на прохідність по ґрунту після атмосферних опадів, самоочищення та бокову стійкість. Для важкої сільськогосподарський техніці бажано використовувати такі малюнки протектора, як: «ялинка», «ключка» та багато-блоковий протектор. Встановлено, що протидіяти ущільненню ґрунту, а також там де вкрай небажано його пошкоджувати, і потрібна рівна поверхня та недопустимість дефектів використовується шини з низьким тиском. Встановлено, що залишається недостатньо досліджено вплив геометричних параметрів колісних систем та їх ефективності. У зв'язку чим необхідно розробити комплекс заходів, що спрямовані на збереження родючості ґрунтів. Таким чином треба ще звертати увагу на економічні показники використовування колісних пар. Дана проблема є досі актуальною для сільського господарства України
9
Павлова, І. В. "ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРООКСИДАНТНО-АНТИОКСИДАНТНОГО ГОМЕОСТАЗУ У СПЕРМІ КНУРІВ-ПЛІДНИКІВ ЗА ДІЇ ТЕПЛОВОГО СТРЕСУ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (25 березня 2022): 126–33. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2022.01.16.
Повний текст джерелаАнотація:
Теплові навантаження на тварин в літній період представляють суттєву загрозу для отримання не тільки якісної спермопродукції, але й загалом спричиняє падіння продуктивних властивостей. Метою дослідження було визначити дію теплового стресу на прооксидантно-антиоксидантний гомеостаз в спермі кнурів-плідників різних порід. У досліді використовували кнурів-плідників двох порід полтавської м’ясної (ПМ) та червоно-білої м’ясної (ЧБП), аналогів за віком, живою масою та якістю спермопродукції. Встановлено, що в період теплового стресу в спермі кнурів-плідників прооксидантно-антиоксидантний гомеостаз зміщується в бік прискорення процесів пероксидного окислення: стабільне зростання в спермі ПМ породи кількості дієнівих кон’югатів і ТБК-активних сполук; ЧБП породи мав негативний ефект до 40 днів експерименту з подальшим розвитком адаптаційної реакції. Такі зміни супроводжувалися зниженням активності супероксиддисмутази в ПМ (p<0,01) і вмісту відновленого глутатіону та аскорбінової кислоти з одночасним підвищенням рівня каталази. Виявлений неоднаковий вплив теплового стресу на формування прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу у спермі тварин різних порід. Встановлено, що інактивація (активність СОД) активних форм Оксигену має вірогідно вищу функціональну активність спермотозоїдів (р<0,01) у представників ЧБП порівняно із ПМ породами. При цьому рівень насиченості відновленим глутатіоном і дегідроаскорбіновою кислотою у спермі був вищим у тварин ПМ породи. Встановлено, що у представників породи ЧБП в період досліду із збільшенням інтенсивності перебігу окисних процесів, спостерігався прояв адаптації до несприятливого впливу надвисоких температур на 70-ту добу.
10
Гаргула, Т. І., та М. С. Гнатюк. "ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ У МЕДИЧНИХ ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 1 (29 квітня 2021): 143–46. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i1.12005.
Повний текст джерелаАнотація:
Пандемія COVID-19 призвела до перебудови освітнього процесу і переходу вищих медичних навчальних закладів із традиційної на дистанційну форму навчання. Використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій сприяє ефективному впровадженню дистанційного навчання не лише завдяки стрімкому технологічному прогресу, покращенню якості і доступності Інтернет-мережі, а й формуванню професійно орієнтованих знань, умінь і навичок; створенню умов для самооцінки, покращення якості підготовки студента.
Мета – висвітлення використання інформаційно-комунікаційних технологій та інтерактивних методів навчання у вищих медичних навчальних закладах в умовах дистанційної форми навчання.
Матеріал і методи. У роботі використано емпіричні методи дослідження: спостереження, аналіз і узагальнення. Матеріалом дослідження був навчальний процес у Тернопільському національному медичному університеті імені І. Я. Горбачевского МОЗ України в умовах дистанційної форми навчання.
Результати. Для проведення дистанційного навчання використовують навчальну онлайн-платформу Moodle. Вона дозволяє студентам отримувати доступ до лекцій, навчальних матеріалів, проходити тестовий контроль та підготовку до складання іспиту Крок-1, Крок-2. Використання онлайн сервісу Microsoft Teams дає можливість проводити відеолекції, заняття в режимі реального часу, забезпечує комунікацію між викладачем і студентами, проведення опитувань, диспутів, контроль самопідготовки, підвищує мотивацію підготовки до заняття, сприяє командній роботі студентів. Завдяки застосуванню інтерактивних методів навчання («мозковий штурм», дискусія, кейс-метод) у студентів розвиваються клінічне мислення, комунікативність, уміння працювати в команді, самостійність, підвищуються інтенсивність засвоєння навчального матеріалу та здатність до його аналізу. Використання сучасних інтерактивних методів навчання у вищих медичних навчальних закладах підвищує мотивацію та самостійність студентів, допомагає нівелювати негативний ефект відсутності клінічної практики студентів-медиків (спілкування із пацієнтами, розбір історії хвороби, участь у оперативних втручаннях тощо) в умовах карантинних обмежень.
Дисертації з теми "Ефект негативний"
1
Косенко, Андрій Васильович. "Ефекти інтелектуальної власності". Thesis, Київський національний університет культури і мистецтв, 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35474.
Повний текст джерелаАнотація:
Суспільна корисність об'єктів інтелектуальної власності визначається насамперед в позитивному ефекті від їх використання в різних сферах життя суспільства. Стосовно до предмету розгляду в доповіді виділено низку найбільш значущих для промислових підприємств ефектів.
2
Косенко, Андрій Васильович, та Петро Григорович Перерва. "Ефективність використання інтелектуальної власності". Thesis, Національний авіаційний університет, 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/36509.
Повний текст джерела
3
Василевская, А. С., Ігор Олександрович Князь, Игорь Александрович Князь та Ihor Oleksandrovych Kniaz. "Моделирование нестационарного эффекта Джозефсона в рамках резистивной модели". Thesis, Сумский государственный университет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/65381.
Повний текст джерелаАнотація:
В представленной работе в рамках аналитических вычислений и
компьютерного эксперимента был исследован эффект отрицательной
проводимости, которая возникает в системе резистивно и емкостношунтированного джозефсоновского перехода.
4
Дегтярьова, Ірина Борисівна, Ирина Борисовна Дегтярева, Iryna Borysivna Dehtyarova, Леонід Григорович Мельник, Леонид Григорьевич Мельник, Leonid Hryhorovych Melnyk, Олександр Васильович Кубатко, Александр Васильевич Кубатко, and Oleksandr Vasylovych Kubatko. "Socio-Economic Effects of Disruptive Technologies." Thesis, Sumy State University, 2020. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/80921.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті характеризуються позитивні та негативні ефекти проривних технологій. Як сучасні проривні технології виступають: адитивні методи, альтернативна енергетика, нанотехнології, електрифікація транспорту, мережевізація економіки, Інтернет речей, штучний інтелект, хмарні технології, віртуальна та доповнена реальності. Позитивні ефекти включають: зменшення екологічного впливу, дематеріалізація, формування циркулярної економіки, соціологізація розвитку та ін. Негативні ефекти включають: збільшення інформаційної залежності, інформаційна вразливість, втрата робочих місць, ризик втрати людиною контроля за кіберсистемами, ризик хакерських порушень, ін.The paper demonstrated the positive and negative effects of current disruptive technologies. As the current disruptive technologies can be called: additive methods, alternative energy, nanotechnologies, electrification of transport, network development, Internet of Things, artificial intelligence, cloud computing, virtual and augmented reality and other. Positive effects include: decrease of environmental impact, dematerialization, formation of circular economy, sociologization of development and other. Negative effects include: increasing information dependence, information vulnerability, loss of jobs, hacking risks, the risk of loss of human control over cybersystems.
5
Фелс, Д. В. "Державне регулювання економічної діяльності зі зовнішніми ефектами: теорія та практика". Thesis, Одеський національний економічний університет, 2020. http://dspace.oneu.edu.ua/jspui/handle/123456789/12499.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі розглядається еволюція теорії зовнішніх ефектів економічної
діяльності у різних напрямах економічної теорії. Визначаються особливості
державного регулювання зовнішніх ефектів економічної діяльності з різними
масштабами впливу й особливості та перспективи застосування методів
державного стимулювання економічної діяльності з позитивними зовнішніми
ефектами в європейських країнах. Визначено напрями підвищення
ефективності державного впливу на економічну діяльність з негативними
зовнішніми ефектами в умовах України та напрямки формування системи
державного стимулювання економічної діяльності з позитивними зовнішніми
ефектами в умовах вітчизняної економіки.The evolution of the theory of external effects of economic activity in different directions of economic theory is considered in the work. Peculiarities of state regulation of external effects of economic activity with different scales of influence and features and prospects of application of methods of state stimulation of economic activity with positive external effects in European countries are determined. The directions of increase of efficiency of the state influence on economic activity with negative external effects in the conditions of Ukraine and directions of formation of system of the state stimulation of economic activity with positive external effects in the conditions of domestic economy are defined.
Книги з теми "Ефект негативний"
1
Жаліло, Я. А., Я. Б. Базилюк та О. В. Собкевич. Стратегічна ціна російської агресії для економіки України. Національний інститут стратегічних досліджень, 2022. http://dx.doi.org/10.53679/niss-analytrep.2022.05.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено системний економічний та соціальний ефект гібридної агресії, яку Російська Федерація здійснює проти України з 2014 року. Доведено поєднання прямих втрат природних, матеріальних та людських ресурсів внаслідок окупації частини території України із створенням суттєвих перешкод для економічного та соціального розвитку країни, звуженням можливостей вибору шляхів розвитку. Оцінено адаптивність економіки України до цих негативних наслідків та здійснені кроки щодо їх подолання. Запропоновано бачення засад стратегії послаблення ціни російської агресії для України та зниження чутливості національної економіки до подальших гібридних впливів.
Частини книг з теми "Ефект негативний"
1
Ромашко, Ольга, та Алла Шаповалова. "ПОДАТКОВА ЗВІТНІСТЬ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ: НОВАЦІЇ ТА ПРОБЛЕМИ". У Державне управління та адміністрування, сфера обслуговування, економіка та міжнародні відносини як рушійні сили економічного зростання держав XXI століття (2nd ed.). 2-ге вид. Європейська наукова платформа, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/paaaseeirdfegcc.ed-2.08.
Повний текст джерелаАнотація:
З кожним роком цифрові технології все глибше та глибше проникають у життя кожного члена суспільства. Позитивний ефект від їх застосування спричинює безперервне зростання рівня їх використання. Сфера оподаткування не є виключенням, адже вона виступає однією із найскладніших напрямків економічної діяльності держави. Особливо це актуально для платників податків, які систематично стикаються із вимогою подання звітів до контролюючих органів. Відтак, у межах наукової роботи, ми дослідили сутність податкової звітності, визначили елементи, які до неї входять. Проаналізували напрямки використання цифрових технологій під час підготовки та подання податкової звітності шляхом аналізу програм для автоматизації обліку та програмного забезпечення для подання звітів до податкової служби. Визначили позитивні та негативні сторони наявних на вітчизняному ринку продуктів цифровізації. Розглянули особливості та переваги використання Електронного кабінету платника податків. Встановили, які новації очікуються у сфері електронної подачі податкової звітності та окреслили подальші перспективи їх впровадження.
Звіти організацій з теми "Ефект негативний"
1
Савосько, Василь Миколайович, Катерина Михайлівна Домшина та Віра Василівна Савосько. Морфологічні особливості листків берези повислої культурдендроценозів степу в умовах промислового міста. Запорізький національний університет, 2013. http://dx.doi.org/10.31812/0564/564.
Повний текст джерелаАнотація:
Встановлено, що листки берези повислої культурдендроценозів Криворіжжя, у порівнянні з природними популяціями, характеризуються: збільшенням довжини черешка (на 10-25 %) та зменшенням довжини та ширини листової пластинки (на 15-30 %) і на 20-45 % її площі. Режими догляду за культурдендроценозами не компенсують негативний вплив екологічних факторів. Посушливість окремих сезонів збільшує в 1,3-1,6 разів негативний ефект. За показниками флуктуючої асиметрії листкової пластинки культурдендроценози берези повислої в умовах Криворіжжя знаходяться в дуже пригніченому та критичному станах.
2
Савосько, Василь Миколайович, та Максим Олександрович Квітко. Сучасний життєвий стан лісових культурфітоценозів Криворіжжя. Львівський Університет, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2042.
Повний текст джерелаАнотація:
За методикою В. А. Алексєєва встановлено сучасний життєвий стан лісових культурфітоценозів Криворіжжя, котрі репрезентують основні різновиди штучних деревно-чагарникових насаджень регіону та розташовані у контрастних екологічних умовах. Прогнозуючи сукупний ефект дії природних і антропогенних факторів, виділили зони екологічних умов територій розміщення лісових культурфітоценозів: 1) сприятливих; 2) відносно сприятливих; 3) відносно несприятливих; 4) несприятливих. У більшості випадків лісові культурфітоценози регіону були створені у 30–60-х роках минулого століття з використанням дуба звичайного (Quercus robur L.) та ясеня звичайного (Fraxinus excelsior L.). У зонах сприятливих і відносно сприятливих екологічних умов сучасний життєвий стан лісових культурфітоценозів регіону оцінений як «Здоровий» (83–86 балів за шкалою В. А. Алексєєва), у зонах відносно несприятливих і несприятливих – як «Ослаблений» (64–68 балів за шкалою В. А. Алексєєва). У природних лісових фітоценозах (зона сприятливих екологічних умов) дерева першого і третього ярусів мають максимальні числові значення життєвого стану. Крім того, стан листків рослин цих фітоценозів виявився найменш вразливим до дії природних факторів. У культурних лісових фітоценозах регіону найвищі показники життєвого стану також виявлені для дерев першого ярусу. Проте для дерев третього ярусу характерні мінімальні значення цього показника, що, ймовірно, негативним чином вплине на подальший розвиток лісових культурфітоценозів. Крім того, стан крони лісових культурфітоценозів Криворіжжя виявився найменш вразливим до негативної дії антропогенних і природних факторів.
3
Колоїз, Ж. В. Стилістичні ресурси власне пареміологічних одиниць. Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, 2014. http://dx.doi.org/10.31812/0564/548.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті йдеться про паремії як одиниці, що виступають не лише репрезентантами типових ситуацій, але й сигналізують про експресивну атмосферу представленого художнього простору, максималізують його стилістичний ефект, сприяють реалізації тих чи тих авторських інтенцій, гармонізують прозовий текст, роблять його ритмічним, мелодійним. Власне паремії розглядаються як одиниці з запрограмованим прагматичним ефектом, які формують прагматичний центр висловлювань, найбільш повно й абсолютно недвозначно віддзеркалюють суть ситуацій, становлять одне з невичерпних джерел посилення експресивності, поглиблення логізації оповіді, відповідно, набувають особливої естетичної значущості, увиразнюють позитивну чи негативну оцінку створюваних автором ситуацій. Досліджуються стилістичні ресурси, на яких ґрунтується художність, поетичність власне паремій, передусім акцентується на метафорі, антитезі, гіперболі. Наголошується й на тому, що задля посилення художньої виразності письменник вдається до трансформації форми відповідних одиниць, яка зазвичай спричиняє й ті чи ті семантичні модифікації, що загалом актуалізує значення усталеного виразу, оновлює експресивність, осучаснює образність.