Зміст
Добірка наукової літератури з теми "Енергія сонячна"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Енергія сонячна".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Енергія сонячна"
1
Струнин, И. "Доцільність використання АДЕ та розробка системи автоматизованого управління енергоресурсами підприємств". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 3(17) (24 грудня 2020): 9–14. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.3(17).9-14.
Повний текст джерелаАнотація:
Для України найактуальнішою проблемою є необхідність зменшити енерговитрати паливноенергетичних ресурсів. Саме тому необхідно задуматися про пошук альтернативного отримання якісних та нескінченних ресурсів енергії.З можливих альтернатив, які могли доповнити або навіть замінити традиційну енергетику є сонячне випромінювання, як природне невичерпне джерело енергії, адже на Землю припадає 1020 Вт сонячної енергії на один квадратний метр, тільки 2% якої еквівалентні енергії, отриманої шляхом згоряння умовного палива. Тому, цілком можливо, що в майбутньому сонячна енергія може стати основним джерелом світла і тепла на Землі. Перспективи розвитку даного виду енергії не знають меж.Головна перешкода на шляху до широкого поширення сонячної енергетики - залежність від добового ритму, сезонної мінливості і погоди. Щоб підсилити потік сонячної енергії, потрібно збирати її з великих площ і запасати на майбутнє в акумуляторах.Через технічні проблеми, сонячна електростанція не працює вночі і недостатньо ефективно працює в ранкових і вечірніх сутінках. При цьому пік електроспоживання припадає саме на вечірні години. Для подолання цих недоліків потрібно або використовувати ефективні електричні акумулятори або створити систему яка дозволить об’єднувати надходження енергії від декілької джерел енергії в єдину мережу за рахунок прогресивного автоматизованого управління процесами контролю та використання енергоресурсів. Саме структура такої системи автоматизованого управління запропонована в даній статті, яка дає можливість об’єднати надходження енергоресурсів від сонячних батарей, вітрогенератора та інших установок АДЕ.
2
Струнин, И. "Доцільність використання АДЕ та розробка системи автоматизованого управління енергоресурсами підприємств". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 3(17) (24 грудня 2020): 9–14. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.3(17).9-14.
Повний текст джерелаАнотація:
Для України найактуальнішою проблемою є необхідність зменшити енерговитрати паливноенергетичних ресурсів. Саме тому необхідно задуматися про пошук альтернативного отримання якісних та нескінченних ресурсів енергії.З можливих альтернатив, які могли доповнити або навіть замінити традиційну енергетику є сонячне випромінювання, як природне невичерпне джерело енергії, адже на Землю припадає 1020 Вт сонячної енергії на один квадратний метр, тільки 2% якої еквівалентні енергії, отриманої шляхом згоряння умовного палива. Тому, цілком можливо, що в майбутньому сонячна енергія може стати основним джерелом світла і тепла на Землі. Перспективи розвитку даного виду енергії не знають меж.Головна перешкода на шляху до широкого поширення сонячної енергетики - залежність від добового ритму, сезонної мінливості і погоди. Щоб підсилити потік сонячної енергії, потрібно збирати її з великих площ і запасати на майбутнє в акумуляторах.Через технічні проблеми, сонячна електростанція не працює вночі і недостатньо ефективно працює в ранкових і вечірніх сутінках. При цьому пік електроспоживання припадає саме на вечірні години. Для подолання цих недоліків потрібно або використовувати ефективні електричні акумулятори або створити систему яка дозволить об’єднувати надходження енергії від декілької джерел енергії в єдину мережу за рахунок прогресивного автоматизованого управління процесами контролю та використання енергоресурсів. Саме структура такої системи автоматизованого управління запропонована в даній статті, яка дає можливість об’єднати надходження енергоресурсів від сонячних батарей, вітрогенератора та інших установок АДЕ.
3
Вязовик, Віталій Миколайович, Володимир Вікторович Починок та Дмитро Юрійович Шинкаренко. "КЛАСИФІКАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЙ УТИЛІЗАЦІЇ ДІОКСИДУ ВУГЛЕЦЮ В УМОВАХ ЕКОНОМІКИ ЗАМКНУТОГО ЦИКЛУ". Вісник Черкаського державного технологічного університету, № 2 (22 червня 2021): 82–107. http://dx.doi.org/10.24025/2306-4412.2.2021.227052.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено основні методи переробки вуглекислого газу в різні сполуки, окреслено їх переваги й недоліки з погляду можливості їх використання для циркуляційної економіки. Це:- звичайне термічне перетворення вуглекислого газу. У свою чергу, поділяється на розщеп-лення вуглекислого газу та перетворення СО2 у поєднанні з кореактивом, метаном, Н2 або Н2О. Перший спосіб не дуже ефективний і використовується мало. Другий дає змогу отримувати різноманітні органічні сполуки;- сонячна термохімічна конверсія – використання сонячної енергії для термохімічного перетворення. Цей метод не потребує додаткових джерел енергії і не справляє негативного впливу на навколишнє середовище;- фотохімічне перетворення. Цей метод відрізняється від сонячного перетворення тим, що він використовує енергію фотонів для здійснення реакції;- безхімічна конверсія. Таке перетворення сонячної енергії в хімічну є «природним» фотосинтезом для виробництва біопалива;- електрохімічне перетворення. Це метод, при якому електрична енергія подається для створення потенціалу між двома електродами осередку, що дає можливість перетворювати вуглекислий газ на хімічні сполуки;- плазмова технологія перетворення вуглекислого газу. Це метод, який використовує різні типи плазми. Серед розрядів як найбільших джерел плазми, що використовуються для перетворення вуглекислого газу, є діелектричний бар’єрний розряд (також званий «тихим» через «повільні» електрони), мікрохвильова піч, ковзна дуга, тління, корона, іскра та імпульс. Зазначені технології і методи утилізації СО2 можуть використовуватися залежно від по-ставленої задачі, специфіки і можливостей регіону, де планується їх використання.
4
ПОЗІГУН, Сергій, Сергій ГОЛУШКО, Олександр ВАХНІН, Іван ПАВЛЕНКО та В’ячеслав ІВАНОВ. "ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СОНЯЧНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ В СВІТІ ТА В УКРАЇНІ: ВИКОРИСТАННЯ ПРИСТРОЇВ СОНЯЧНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ ДЛЯ АВТОНОМНОГО ЖИВЛЕННЯ ЕНЕРГІЄЮ СИСТЕМ РОЗВІДКИ ТА ЗВ’ЯЗКУ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 82, № 1 (2 лютого 2021): 270–85. http://dx.doi.org/10.32453/3.v82i1.544.
Повний текст джерелаАнотація:
На прикладі сонячної енергетики розглянуто розвиток альтернативних джерел живлення, що є надзвичайно важливими для автономних військових систем розвідки та зв’язку. Сонячні панелі забезпечують компактні та безшумні джерела живлення зі значним віковим ресурсом, що вигідно відрізняє їх як від традиційних генераторів (які завжди шумлять), так і вітрових генераторів (які легко побачити).
Показана висока позитивна динаміка розвитку сонячної енергетики та оцінені її перспективи. У теперішній час щорічний обсяг встановлених сонячних потужностей є найбільшим серед усіх інших технологій (такими як викопне паливо, ядерна енергетика, гідроелектростанції). До кінця 2020 р. загальна світова потужність сонячних електростанцій сягне 740 ГВт. У країнах Євросоюзу сонячні потужності вже забезпечують до 8% загальної генерації електрики. Висока адаптивність сонячної енергетики щодо розмірів відповідних електростанцій обумовлює привабливість сонячних технологій. Є можливість користуватися лише однією сонячною панеллю або ж забезпечити інсталяцію промислових потужностей у десятки й сотні МВт.
Проведено порівняльну характеристику сонячних елементів, створених на основі різних матеріалів. Велика різноманітність похідних матеріалів для сонячної енергетики дозволяє вибрати оптимальний варіант, що адаптує сонячну електростанцію як для індивідуальних споживачів, так і для промислової генерації. Є можливість вибирати сонячні панелі кристалічні або плівкові, із системою орієнтації на сонце або без неї, із концентрацією світла або без неї.
Окрім того, сучасний ринок пропонує плівкові технології, які можна монтувати безпосередньо на вікна приміщень (напівпрозорі сонячні панелі); сонячні батареї у вигляді черепиці для дахів та інші привабливі вироби.
Подальший розвиток сонячної енергетики буде включати в себе підвищення ефективності та терміну експлуатації панелей, спрощенням процедури їх монтажу й адаптації до силової електромережі та подальшим зниженням собівартості сонячних потужностей. Все це робить сонячну енергетику дуже привабливою для військових автономних систем малої та середньої потужності.
5
Дем"янчук, В. В. "Сонячна енергія як альтернатива електроенергії в сільському господарстві". Студентський вісник Національного університету водного господарства та природокористування, Вип. 2 (10) (2018): 14–16.
Знайти повний текст джерела
6
Хохлов, Артем. "ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНЕ НАВЧАННЯ – ДЖЕРЕЛО ЕНЕРГІЇ МОРАЛЬНОГО ХАРАКТЕРУ". Молодий вчений, № 11 (99) (30 листопада 2021): 193–96. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-11-99-43.
Повний текст джерелаАнотація:
Як сонячна енергія забезпечує життя на планеті, так художньо-естетичне навчання є джерелом духовного й морального на Землі. Стаття присвячена дослідженню сутності та значимості художньо-естетичного навчання в контексті формування та розвитку особистості учня, його морального характеру, емоційно-ціннісної системи. Наведено приклади й докази переваги високоморального й суспільно орієнтованого навчання перед навчанням як системи знань, умінь і навичок. У статті наголошується, що постійно зростаючий рівень глобалізаційних процесів та їхній вплив на пріоритети кожної людини, суспільства та світу призводить до занепаду стійких культурних, громадянських, духовних, моральних проявів й орієнтирів особистості. Розглянуто й аналізовано поняття «ентелехія» як першомотиву і внутрішньої стимулюючої енергії давньогрецького науковця Арістотеля; «енергії морального характеру» Гербарта, яке німецький педагог, психолог і філософ визначає ціллю морального навчання й виховання. Ентелехія і енергія можуть бути розглянуті єдино як вмотивована рушійна сила внутрішньої моралі. Продемонстровано зв’язок цієї енергії із навчанням засобами мистецтва, її значення у всебічному, творчому та моральному розвитку особистості учня, яка має розглядатися як фундаментальна складова суспільства. Визначено, що художньо-естетична освіта у сучасному світі з урахуванням світових вимог і тенденцій несе і має нести ключове значення у формуванні морального характеру учня.
7
Sinchuk, Oleg, Serhii Boiko, Oleksiy Gorodny, Andrey Nekrasov, Andrey Onishchenko та Maryna Nozhnova. "АСПЕКТИ ВПРОВАДЖЕННЯ СОНЯЧНИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ В УМОВАХ ГІРНИЧОРУДНИХ ПІДПРИЄМСТВ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 1(19) (2020): 168–76. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-1(19)-168-176.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Перспектива розвитку залізорудної галузі зумовлюється перспективою розвитку металургійного виробництва й експорту сировини. Нині проведено реформування гірничо-металургійного комплексу. У зв’язку із загостренням енергетичних проблем та необхідністю енергозбереження, останніми роками дедалі більше уваги у світі приділяється використанню відновлюваної енергії. Серед лідерів є використання сонячної енергії. Сонячну енергію використовують для отримання гарячої води, тепла та електроенергії. Завдяки впровадженню сонячних колекторів з’явились значні можливості енергозабезпечення будівель для систем гарячого водопостачання та опалення. Сонячні установки екологічно чисті, за їх допомогою можна отримувати енергію, що не шкодить навколишньому середовищу. Постановка проблеми. Проблемою цієї роботи є визначення основних аспектів впровадження сонячних електростанцій в умовах гірничорудних підприємств. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Багато авторів досліджували питання експлуатації та проєктування сонячних електростанцій. Обґрунтовано позитивний ефект від впровадження системи очищення сонячних панелей від пилу та від впровадження системи нахилу сонячної панелі. Дослідження, які були проведені раніше, вказують на те, що енергетичні характеристики сонячних панелей при роботі в умовах гірничих підприємств будуть на достатньо ефективному рівні, враховуючи природні вентиляційні потоки, що будуть їх охолоджувати. Між тим, залишаються недослідженими питання впровадження сонячних електростанцій в умовах гірничорудних підприємств. У попередніх дослідженнях нами обґрунтовано позитивний ефект від впровадження сонячних електростанцій в умовах гірничорудних підприємств, а саме модульність, надійність, зменшення негативного впливу на екологію. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Враховуючи нові, раніше не досліджені фактори, що у мовах гірничорудних підприємств впливають на енергетичні характеристики сонячних електростанцій, актуальним науково-практичним завданням є дослідження потенціалу сонячної енергії в умовах цих підприємств, та особливості експлуатації сонячних електростанцій. Постановка завдання. Отже, актуальним науково-практичним завданням є дослідження потенціалу сонячної енергії в умовах цих підприємств та особливості експлуатації сонячних електростанцій, враховуючи фактори, що впливають на їхні енергетичні показники. Виклад основного матеріалу. Гірничорудні підприємства України розташовані на території, що сприятлива для впровадження сонячної енергетики. Використання системи очистки та системи нахилу панелі генерована потужність становила 2000 кВт, при використанні системи очистки генерована потужність зросла на 300 кВт. Тобто можна зробити висновок і зазначити що застосування системи очистки та нахилу сонячних панелей має кращий ефект на роботу сонячної електростанції. Висновки відповідно до статті. На гірничорудних підприємствах актуальним та можливим є впровадження в загальну структуру систем електроживлення сонячних електростанцій, враховуючи специфіку їх експлуатації. Сонячні панелі при експлуатації в умовах гірничорудних підприємств, повинні мати систему очищення та орієнтації з метою підвищення ефективності їх функціонування в розподільчих мережах цих підприємств.
8
Чорна, Н. А. "ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ ВОДНЕВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ АВТОНОМНИХ ЕНЕРГЕТИЧНИХ КОМПЛЕКСІВ НА ОСНОВІ ВІДНОВЛЮВАНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ". Vidnovluvana energetika, № 3(66) (30 вересня 2021): 18–32. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2021.3(66).18-32.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано публікації з використання водневих технологій, спрямованих на залучення відновлюваних джерел енергії в інфраструктуру енерготехнологічних комплексів, а саме для автономного енергозабезпечення невеликих споживачів на віддалених територіях. Потенціал використання сонячної та вітрової енергії в Україні є достатньо високим для широкого впровадження в енергетичні системи. При експлуатації автономних енергетичних комплексів на основі відновлюваних джерел енергії, таких як сонячна та вітрова енергія, можливе виникнення позаштатних ситуацій, обумовлених припиненням енергопостачання внаслідок мінливості енергонадходження або аварійним виходом з ладу окремих елементів енергокомплексу. Тому для забезпечення безперебійним електропостачанням автономного приватного споживача необхідно передбачати додаткові системи вирівнювання енергонадходження. Використання технології перетворення енергії від первинних джерел із застосуванням електролізної установки, металогідридної системи акумулювання водню та паливної комірки дасть змогу вирішити не тільки проблему згладжування нерівномірності надходження енергії від відновлюваних джерел енергії, а ще й зменшити екологічне навантаження на навколишнє середовище України. Проведений аналіз існуючих типів електролізерів показав, що водневі технології, які реалізуються в електролізних установках, розроблених в Інституті проблем машинобудування ім. А.М. Підгорного Національної академії наук України дозволяють виробляти і накопичувати водень під високим тиском (до 20 МПа), що виключає використання компресорної техніки. Застосування водню в паливних комірках дозволяє створювати ефективні системи автономного енергозабезпечення приватних споживачів. Найперспективнішими для автономних споживачів є енергоустановки потужністю від 1 до 20 кВт на основі низькотемпературних лужних паливних комірок, які характеризуються високим ККД, екологічною чистотою та безшумністю в роботі. Аналіз публікацій показав, що для забезпечення живленням паливних комірок найбільш компактним, безпечним та екологічним способом є використання металогідридних акумуляторів високочистого водню багаторазової дії в складі енергетичного комплексу, що відповідає вимогам розміщення автономних систем енергозабезпечення. Бібл. 31, табл. 3, рис. 5.
9
Voitko, S. V., та O. O. Trofymenko. "РЕГУЛЮВАННЯ ВІДНОВЛЮВАНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ НА ЗАСАДАХ ФУНКЦІОНУВАННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 1, № 93 (26 березня 2021): 16. http://dx.doi.org/10.31713/ve120212.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена визначенню впливу факторів державної політики на розвиток відновлюваної енергетики в Україні. Проаналізовано передумови розвитку відновлюваної енергетики в Україні. Визначено основні елементи структури використання первинної енергії з основних джерел і зміни у споживанні у міжкризовий період у світовій економіці. Встановлено явище скорочення обсягів споживання з одночасним зростанням обсягів споживання альтернативних енергоресурсів, що пов’язано з надзвичайним станом в енергетиці у зв’язку з початком військових дій на Донбасі. Визначено основні заходи державного регулювання, що впливали на зміни функціонування сфери відновлюваної енергетики в досліджуваному часовому проміжку.Проаналізували динаміку обсягів споживання енергії з відновлюваних джерел в Україні з 2011 по 2018 роки. Визначено, що за досліджуваний період використання таких альтернативних джерел як біомаса, сонячна та вітрова енергія зросло з 2,9% у 2011 році до 22,8% у 2018 році по загального обсягу споживання енергії з відновлюваних джерел. Візуалізували фазову діаграму співвідношення у виробництві ядерної енергії та відновлюваних джерел енергії за період 2011–2018 рр. в Україні. Наукова новизна дослідження полягає у розробці методичного підходу до визначення співвідношення у виробництві енергії з різних джерел на основі використання фазової діаграми як інструментарію візуалізації динаміки обсягів виробництва за роками, що, на відміну від існуючих підходів, надає змогу виявити закономірності у розвитку декількох технологій вироблення енергії та оцінювання факторів впливу на зміну тенденцій у розвитку. Серед основних факторів визначили такі як орієнтація України на розвитку відновлюваної енергетики, активні дії у російсько-українській війні, законодавча зміна надбавки до «зеленого» тарифу, введення в експлуатацію нових потужностей відновлюваної енергетики.
10
Matyakh, S., T. Surzhyk та V. Rieztsov. "ВИЗНАЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМ СОНЯЧНОГО ГАРЯЧОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ". Vidnovluvana energetika, № 1(60) (30 березня 2020): 17–22. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2020.1(60).17-22.
Повний текст джерелаАнотація:
Використання сучасних сонячних колекторів забезпечує високий рівень освоєння енергії сонячного випромінювання та стабільність гарячого водопостачання на протязі всього року на всій території України. На сучасному етапі розвитку сонячної теплоенергетики на перше місце виходять проблеми ефективного використання енергії сонячної радіації за рахунок застосування передових технологій та встановлення оптимальних параметрів енергетичного обладнання.
Представлений в роботі порядок визначення ефективності використання систем сонячного гарячого водопостачання забезпечує отримання енергетичних та економічних параметрів сонячного теплоенергетичного обладнання у конкретній місцевості, визначення типу і параметрів геліоустановок для їх максимально ефективного застосування.
Вибір типу та продуктивності сонячних колекторів для певної місцевості в першу чергу орієнтовано на потреби конкретного споживача та питомі показники з надходження сонячної радіації в даній місцевості (середньомісячна і середньорічна кількість прямої, розсіяної та сумарної сонячної радіації). На основі представлених даних визначається приведена добова інтенсивність поглинання сонячним колектором сонячної радіації із врахуванням робочих параметрів геліотехнічної установки та оптимального кута нахилу до горизонту. Розрахункові енергетичні параметри надалі використовуються для встановлення економічної ефективності, строку окупності геліоустановки та екологічної ефективності за рахунок зменшення викидів вуглекислого газу. Сонячне теплопостачання в Україні має достатнiй досвiд викоpистання i розвинену ноpмативну базу для пpоектування, а технологiчний потенцiал пpомисловостi дозволяє виpiшити завдання масового виpобництва гелiотехнiчного обладнання. Запропонований порядок оперативного встановлення ефективності впровадження систем сонячного гарячого водопостачання для потенційних споживачів сприятиме широкому освоєнню сонячної теплової енергії на всій території України і, відповідно, зменшенню обсягів використання органічного палива та поліпшенню стану оточуючого середовища. Бібл. 7, табл. 2.
Дисертації з теми "Енергія сонячна"
1
Джулай, М. В. "Оцінка еколого-економічної ефективності сонячних електростанцій". Master's thesis, Сумський державний університет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/72272.
Повний текст джерелаАнотація:
Тенденція зменшення запасів вичерпних джерел енергії, таких як газ та вугілля, а також негативний вплив сучасних ТЕС та АЕС дедалі більше змушують замислитись над змінами вектору розвитку енергетичного комплексу. Заміною традиційних джерел енергії може стати сонячна енергія. Загальна кількість отримуваної на даний момент сонячної енергії у світі становить більше 177 тис. мВт – цієї енергії достатньо для того, щоб забезпечити 29 мільйонів будинків електро- та теплоенергією на протязі року. Сонячною енергією користуються різноманітні країни – від Південної Кореї (2398 мВт), і до Німеччини (38250 мВт). Як ми можемо побачити, проблем використання сонячної енергії на території будь-якої країни майже немає, оскільки коефіцієнт її отримання досить великий на територіях з різноманітним кліматом. Основними критеріями за якими країна може почати використання сонячної енергії є достатня освідомленість населення про необхідність використання чистої енергії, а також досить великі капіталовкладення у необхідні матеріали. Мета роботи – провести аналіз стану енергетичного комплексу та його впливу на території України, та перспектив розвитку використання сонячної енергії як повної заміни традиційних джерел. Розглянути закордонні програми та їх вплив на можливий розвиток сонячної енергетики на території України.
2
Нишпоренко, Р. В. "Оцінка ефективності використання геліосистем для підвищення рівня екологічної безпеки під час отримання теплової енергії". Master's thesis, Сумський державний університет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/70971.
Повний текст джерелаАнотація:
Передумовами стабільного розвитку як держави в цілому, так і благополуччя окремих її громадян є широке використання відновлювальних джерел енергії та застосування безпечних для довкілля енергетичних технологій. В умовах сучасного розвитку країни актуальним є завдання зростання частки використання відновлюваних джерел енергії по відношенню до інших енергоносіїв. Інтерес до геліосистем викликаний в першу чергу негативною тенденцією розвитку традиційної енергетики зумовленою двома чинниками – швидким виснаженням природних ресурсів та забрудненням навколишнього середовища. Відомо, що Україна лише на половину може забезпечити потреби в паливі за рахунок своїх національних ресурсів. Одним із альтернативних способів зменшення витрат енергоресурсів є використання геліосистем в комунально – побутовому секторі, підприємствах та в приватних оселях. На сьогоднішній день в Україні активно досліджується питання щодо отримання теплової енергії для обігріву будівель та гарячого водопостачання, особливо в приватних оселях та багатоквартирних будинках. На сьогодні рівень розвитку технології гарячого водопостачання із використанням геліосистем дозволяє забезпечити потребу в гарячій воді до 80%, що в перспективі може створити передумови підвищення енергетичної незалежності від різних енергоресурсів та зменшитити рівень техногенного навантаження на навколишнє середовищ. Метою роботи є пошук шляхів зниження техногенного навантаження на навколишнє середовище за рахунок підвищення ефективності роботи геліосистем в системах гарячого водопостачання та опалення.
3
Богомолова, К. В. "Сонячна енергетика: детермінанти та тенденції розвитку". Thesis, Сумський державний університет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/66960.
Повний текст джерелаАнотація:
Світові тенденції щодо збільшення споживання викопних паливно-
енергетичних ресурсів та глобальні екологічні проблеми сучасності,
обумовлені їх використанням, ставлять перед світовою спільнотою
завдання освоєння потенціалу альтернативних джерел енергії.
4
Меламед, І. О., та Ю. М. Пилипенко. "Дослідження роботи полімерних сонячних батарей в натурних умовах". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2018. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/9738.
Повний текст джерела
5
Меламед, І. О. "Дослідження роботи полімерних сонячних батарей в натурних умовах". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2018. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/11402.
Повний текст джерела
6
Тарасенко, Олександр Миколайович, Сергій Вікторович Угольніков та Н. В. Шумяка. "Вплив розрахункових параметрів плоского геліоколектора на його ефективність". Thesis, НТУ "ХПІ", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/38297.
Повний текст джерела
7
Назаренко, М. В. "Використання сонячної енергії для забезпечення сприятливих мікрокліматичних умов у приміщеннях". Thesis, ВНТУ, 2018. http://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/20976.
Повний текст джерелаАнотація:
Науковий керівник: кандидат техн. наук, професор Коц І. В.Розглянуто можливості і ефективність використання сонячної енергії для створення сприятливих умов у приміщеннях. Показано застосування сонячної енергії для систем постачання теплоъ води.
Possibilities and efficiency of using solar energy for creation of favorable conditions in premises are considered. The application of solar energy for systems of supply of warm water is shown.
8
Хвалько, Алла Василівна. "Еколого-економічні аспекти використання сонячних систем в авіаційній та космічній галузі України". Thesis, Національний авіаційний університет, 2020. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/45206.
Повний текст джерелаАнотація:
Робота публікується згідно наказу ректора від 29.12.2020 р. №580/од "Про розміщення кваліфікаційних робіт вищої освіти в репозиторії НАУ". Керівник проекту: професор, д. т. н. Фролов Валерій Федорович.Об’єкт дослідження: отримання екологічно безпечної та економічної енергії для використання в авіаційній та космічній галузі. Мета роботи: дослідження екологічних та економічних аспектів отримання електричної енергії фотоелектричними сонячними системами для використання в авіаційній та космічній галузях. Методи дослідження: Оброблення, компонування даних та аналіз інформації показаної в додатках.
9
Хвалько, Алла Василівна. "Еколого-економічні аспекти використання сонячних систем в авіаційній та космічній галузі України". Thesis, Національний авіаційний університет, 2020. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/49691.
Повний текст джерелаАнотація:
Робота публікується згідно наказу ректора від 29.12.2020 р. №580/од "Про розміщення кваліфікаційних робіт вищої освіти в репозиторії НАУ". Керівник проекту: професор, д. т. н. Фролов Валерій Федорович.Об’єкт дослідження: отримання екологічно безпечної та економічної енергії для використання в авіаційній та космічній галузі. Мета роботи: дослідження екологічних та економічних аспектів отримання електричної енергії фотоелектричними сонячними системами для використання в авіаційній та космічній галузях. Методи дослідження: Оброблення, компонування даних та аналіз інформації показаної в додатках.
10
Чирва, О. О. "Система електропостачання спортивного комплексу «Лазурний» із використанням фотоелектричної електростанції". Thesis, Чернігів, 2021. http://ir.stu.cn.ua/123456789/25269.
Повний текст джерелаАнотація:
Чирва, О. О. Система електропостачання спортивного комплексу «Лазурний» із використанням фотоелектричної електростанції : випускна кваліфікаційна робота : 141 "Електроенеретика, електротехніка та електромеханіка" / О. О. Чирва ; керівник роботи В. М. Бодунов ; НУ "Чернігівська політехніка", кафедра електричної інженерії та інформаційно-вимірювальних технологій. – Чернігів, 2021. – 61 с.Об’єкт проектування – система електропостачання спортивного комплексу з використанням використання енергії сонця використовуючи сонячні колектори та сонячні панелі. Мета роботи – зменшити використання електричної енергії від мережі та побудова власних потужностей виробнийтва електричної та теплової потужності. Для досягнення поставленої мети були вирішені наступні задачі: аналіз пристроїв перетворення сонячної енергії в теплову та електричну; дослідження рівня сонячної інсоляції на широті обє’кту дослідження; розрахунок необхідних потужностей для забезпечення поставлених задач; економічний розрахунок. В ході виконання кваліфікаційної роботи було розглянуто типи пристроїв перетворювачів сонячної потужності в електричну та теплову енергії. Було проаналізовано рівень сонячної інсоляції в місті розташування об’єкту дослідження. Для визначення потужностей сонячної електростанції та сумарної потужності сонячних колекторів було обрано їх типи та потужності.
The object of research is to reduce the cost of electricity through the use of solar energy using solar panels and solar panels. The subject of the research is the level of solar insolation and the amount of thermal and electric energy obtained by installed solar collectors and panels. The purpose of the work is to reduce the use of electricity from the grid and to build its own electricity and heat production facilities. To achieve this goal the following tasks were solved: analysis of devices for converting solar energy into heat and electricity; study of the level of solar insolation at the latitude of the object of study; calculation of the necessary capacity to ensure the tasks; economic calculation. In the course of the thesis the types of devices of converters of solar power into electric and thermal energy were considered. The level of solar insolation in the location of the study object was analyzed. To determine the capacity of the solar power plant and the total capacity of solar collectors, their types and capacities were selected.