Добірка наукової літератури з теми "Емоційна привабливість"

У статті обґрунтовано значення інформаційно-комунікаційних технологій в забез-печенні якості професійної підготовки майбутніх учителів-логопедів. Розглядаючи ІКТ в якості важливого чинника оптимізації професійної підготовки майбутніх логопедів у сучасних закладах вищої освіти, акцентується, що їх застосування в освітньому процесі закладів вищої освіти мають поліфунціональне призначення й використовуються як засіб навчання і моделювання різних явищ, процесів, дослідження їхніх характеристик; інстру-мент пізнання навколишньої дійсності та самопізнання; інформаційно-методичного забезпечення й управління навчально-виховним процесом і навчальними закладами; автоматизації процесів контролю, корекції результатів навчальної діяльності, комп’ютерного педагогічного тестування і психодіагностики.Автором аргументовано, що професійна діяльність у галузі освіти вимагає від учителів-логопедів здатності активно мислити, моделювати освітній процес, продукувати і втілювати нові ідеї та освітні технології, творчо безперервно розвиватися з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, формування теоретико-методичних основ якісної підготовки майбутніх фахівців, здатних працювати на засадах компетентнісного та інноваційного підходів з використанням інформаційно-комуніка¬ційних технологій, а таким чином стати конкуренто спроможними на сучасному ринку освітніх послуг є одним із ключових напрямів державної політики.Акцентується, що під час професійної підготовки майбутніх учителів-логопедів засобами ІКТ важливо формувати готовність майбутніх фахівців до використання на різних етапах корекційно-освітньої роботи спеціальних комп’ютерних програм. Також важливими напрямком фахової підготовки є ознайомлення студентів із правилами використання комп’ютера під час корекційних занять, а також необхідності їх застосування в гармонійному поєднанні з традиційними технологіями логопедичної допомоги дітям, які зазнають труднощі в оволодінні усним мовленням. Важливим завданням використання ІКТ у навчальній діяльності студентів-майбут-ніх логопедів розглядається необхідність усвідомлення переваг їх застосування в своїй майбутній професійно-педагогічній діяльності, оскільки вагомими перевагами застосу¬вання ІКТ у роботі з дошкільниками із загальним недорозвиненням мовлення є інформаційна ємкість, компактність, доступність, наочність, емоційна привабливість, мобільність.

Стаття присвячена теоретичному обґрунтуванню та емпіричному розгляду особливостей психосексуальної привабливості партнерів, її впливу на задоволеність подружніми взаєминами на різних стадіях подружнього життя. Проаналізовано зміст проблеми в науковій літературі, визначено основні компоненти сексуальної привабливості партнерів; досліджено психосексуальну привабливість подружніх пар з різним стажем шлюбу тощо. Виявлено, що задоволеність шлюбом залежить від низки факторів психосексуальної привабливості, а саме: емоційності взаємин партнерів, наявності взаєморозуміння; спільності поглядів й інтересів партнерів; емоційно-візуальної привабливості; сексуальної привабливості; інтенсивності і змісту спілкування; функціонально-рольової узгодженості. Досліджено, що чим більший подружній стаж, тим вищими є показники окремих компонентів психосексуальної привабливості, а саме: товариськість, впевненість у собі, візуальна привабливість, спільність поглядів. При цьому знижуються сексуальний потяг, психологічне благополуччя, сексуальна задоволеність. Доведено, що психосексуальна привабливість впливає на задоволеність шлюбом та його стабільність. Разом з тим, із збільшенням подружнього стажу виявлено зниження показників задоволеності шлюбом та психосексуальної привабливості. Отримані результати мають важливе практичне значення і можуть використовуватись сімейними психологами у роботі з подружніми парами з метою надання психологічної допомоги щодо гармонізації подружніх взаємин.

У статті представлено розгляд актуальної для сімейної психології проблеми – рольові уявлення у сучасному подружжі. Метою статті є висвітлення результатів дослідження впливу типу світогляду на рольові уявлення, сімейні цінності, рольові очікування та домагання, що характерні для подружжя з релігійним та матеріалістичним типами світогляду. Стаття присвячена аналізу психологічних чинників, що визначають задоволеність подружжя шлюбними стосунками. Розкрито сучасні підходи до понять «сім’я» та «шлюб» у вітчизняній та зарубіжній літературі. Представлено аналіз сучасних наукових уявлень про рольові очікування та домагання подружжя, обґрунтування особистісних чинників, що пов’язані із певним типом світогляду. Висвітлено результати вивчення взаємозв’язку рольових очікувань і домагань подружжя залежно від типу світогляду. Обгрунтовано психодіагностичний інструментарій, що дав змогу вивчити рольові очікування і домагання, задоволеність шлюбом партнерів. Виявлено, що для сімей з матеріалістичном світоглядом найбільш важливі сімейні цінності: «Здоров’я» і «Цікава робота», «Саморозвиток», «Матеріально забезпечене життя». Для релігійного подружжя – «Здоров’я», «Любов», «Щасливе сімейне життя», ІІ місце – цінності «Розвиток», «Цікава робота». Виявлено, що для чоловіків найбільш важливі сімейні цінності: батьківсько-виховна, соціальна активність, зовнішня привабливість; для жінок найбільш значущі такі цінності: зовнішня привабливість, емоційно-психотерапевтична, соціальна активність. Виявлено взаємозв’язки між типом свіотгляду і узгодженістю сімейних цінностей, рольовою адекватністю, рольовими очікуваннями і домаганнями подружжя, сімейними ролями. У контексті представлених матеріалів авторами викладено емпіричне узагальнення результатів дослідження психологічних предиктів характеру сімейних стосунків, притаманих сучасним Українським подружнім парам. Відзначається успадкування уявлень про сім’ю та сімейні стосунки, що змушують дотримуватися стереотипів у створенні «традиційної» сім’ї. Наголошується, що сучасна сім’я прагне до варіативності різних способів побудови рольової структури сім’ї. Дослідження відкриває перспективи вивчення проблем, пов’язаних із задоволенням різних факторів, що впливають на взаємини між подружжям та іншими членами сім’ї, а також систематизовано практичні рекомендації психологам щодо ефективності роботи із рольовими уявленнями у подружній парі.

У статті представлено теоретичний огляд наукових підходів до вивчення психологічних факторів міжособистісної атракції. Міжособистісну атракцію означено як структурну складову соціальної перцепції, що характеризує односторонню чи взаємну привабливість учасників комунікативного процесу, яка зумовлена системою внутрішніх і зовнішніх факторів та базується на механізмах психологічного впливу. Розкрито дефініцію атракції у контексті зарубіжних та вітчизняних концепцій соціальної психології, де досліджуване поняття презентовано як гаму почуттів у діапазоні від неусвідомленого потягу до симпатії, любові, що проявляється у вигляді особливої соціальної настанови щодо суб’єкта взаємодії. З’ясовано, що актуальними аспектами міжособистісної атракції психолога та клієнта є позитивне емоційне ставлення, схожість поглядів на сучасне суспільство, пізнавальні інтереси, а також готовність до особистісних змін, індивідуально-типологічні характеристики учасників комунікації. Емпірично виокремлено основні риси, якими має володіти сучасний атрактивний психолог з позицій студентів: чуйність, емпатійність, тактовність, стриманість, врівноваженість, порядність, чесність, етичність, уважність і спостережливість; з позиції дипломованих фахівців: освіченість, ерудиція, привітність, доброзичливість, компетентність, комунікабельність, асертивність, толерантність. Зроблено висновки, що носіями певної інформації можуть виступати зовнішній вигляд і поведінка людини, які формують перше враження та можуть відштовхнути або привабити співрозмовника; однак тривалі стосунки формуються на базі певних рис особистостей, їхніх смислових стратегій та емоційного ставлення, цінностей та психологічних настанов.

Мета. У статті представлені результати дослідження, метою якого було визначити семантичний простір до поняття «їжа» серед людей з нервовою орторексією. Термін «орторексія» розглядається як нав'язливе прагнення до «здорового й правильного харчування», яке призводить до значних обмежень у виборі їжі, впливає на різні сфери життя, може призвести до соціальної ізоляції. Методи. У дослідженні використовувались методи вербального семантичного диференціалу та шкали інтуїтивного харчування-2 (Intuitive eating scale-2 в українській адаптації). Основними координатами семантичного простору були статистичні ряди вимірюваних величин, що характеризують взаємодію респондентів з їжею: тактильна привабливість, впорядкованість харчування, оцінка корисності та емоційного змісту їжі. Вибірка охопила 326 випробовуваних у віці від 18 до 68 років (77 чоловіків та 249 жінок). Середній вік становив 30;64 року, стандартне відхилення 11;61. Результати. Семантичний простір сприйняття їжі респондентами з орторексією охарактеризовано переважанням таких критеріїв: перцептивної привабливості, порядку, корисності, емоційної атрибуції). Найменш важливим для осіб з орторексією виявився критерій перцептивної привабливості. Семантика таких властивостей їжі, як «смачність», «якість», «корисність», «краса», «натуральність» і «жирність» прямо корелює з субшкалами «інтуїтивність харчування», «безумовний дозвіл на приймання їжі», «їжа з огляду на фізичний голод, неемоційний», «покладаюся на сигнали голоду та ситості», «гармонія їжі й тіла». Висновки. В результаті аналізу окреслено семантичний простір сприйняття їжі респондентами з орторексією. Гіпотезу про зв’язок між семантикою властивостей їжі та рівнями харчової інтуїції суб’єкта верифіковано повністю.

У статті здійснено аналіз стану проблеми формування професійного іміджу вчителів іноземних мов в освітній практиці. Підкреслено, що наразі триває робота над розробленням стандартів вищої освіти з галузі знань 01 Освіта/Педагогіка, тому перелік компетентностей, якими має характеризуватися випускник ОП за предметною спеціальністю 014.02 Середня освіта (Мова і література (з вказанням мови)) досі відсутній. Кваліфікація випускника цієї предметної спеціальності відповідає шостому рівню Національної рамки кваліфікацій. За результатами вивчення освітньопрофесійних програм підготовки фахівців за спеціальністю 14.02 Середня освіта. Мова та література (із зазначенням мови) окреслено виявлені загальні тенденції. Серед них: відсутність чіткого завдання формування професійного іміджу майбутніх учителів іноземних мов у процесі їх підготовки у ЗВО; зорієнтованість ОПП на розвиток фахових компетентностей майбутніх фахівців та відсутність належної уваги розвитку особистості майбутнього педагога, у якого професійні знання та вміння поєднувалися б із затребуваними в професії особистісними характеристиками, розвиненим емоційним інтелектом і стресостійкістю, спрямованістю на ділову самопрезентацію, зовнішню привабливість і хороші манери; наявність компетентностей, що хоч і віддалено, але орієнтують підготовку майбутніх учителів іноземних мов на створення професійного іміджу. Репрезентовано результати самооцінювання науково-педагогічних працівників, які забезпечують освітній процес у ЗВО, щодо їхньої готовності до реалізації ідей іміджелогії у професійній діяльності та сформованості їх власного професійного іміджу. Отримані дані засвідчили фрагментарність знань респондентів про імідж як феномен, недостатнє володіння механізмами іміджетворення, наявність утруднень у формуванні власного професійного іміджу, що свідчить про недостатню готовність більшості науково-педагогічних працівників до іміджетворення.