Добірка наукової літератури з теми "Елемент живлення"

Наведено результати досліджень із вивчення впливу вмісту елементів живлення в ґрунті на формування врожайності пшениці озимої. Зроблені карти за елементами живлення, на яких чітко зображено як даний елемент розповсюджений на полі і в якій кількості дає можливість зробити заплановане внесення добрив по даних координатах, а саме керувати внесенням добрив в тому місці, де потребує даний участок на полі, тобто норма постійно буде змінюватися так, як ми її заплануємо. The results of researches on the study of influencing of maintenance of elements of feed in soil on forming of the productivity of winter wheat are presented. It is set that the promoted maintenance of alkaline-hydrolysed nitrogen and exchange potassium in soil was instrumental in forming of the greater productivity of grain of crop of winter wheat. We did cards of feeds’ elements on which it is represented how this element is widespread on the field and in what amount. It enables to do the planned bringing of fertilizers on these coordinates. A norm will constantly change as well as we will plan it.

Горох в Україні є переважно експортно-орієнтованою культурою, оскільки левова частка врожаю постачається на зовнішні ринки, в той час як внутрішнє споживання, як і в інших сегментах, знаходиться в стагнації.Тривалий час ринок гороху в Україні лобіювався і стрімко набирав обертів, спонукаючи аграріїв робити ставки на нього, тим більше що культура є досить рентабельною і добре себе зарекомендувала в сівозміні. Однак в останні роки відмічаєтьсяпорівняно невисокі темпи росту урожайності і низький рівень стабільності продуктивності ценозів зернобобових культур. Якщо у 1992 році посівна площа гороху в Україні перевищувала мільйон гектарів, то в 2020 році не було засіяно навіть половини від цього показника. Проте для підвищення прибутковості необхідно впроваджувати технології вирощування гороху, які б забезпечували значно вищу врожайність, ніж та, яку аграрії отримують в останні роки. Цілком реально підвищити її до 50 ц/га і більше, про що свідчить досвід країн Європи. Обумовлено це насамперед тим, що горох в значній мірі знижує свою продуктивність за несприятливих погодних умов та не збалансованості елементів живлення. Оптимальні умови живлення у свою чергу забезпечують формування досить високої урожайності та якості зерна і при цьому,в значній мірі, знижують негативний вплив погодних умов. Вирощування продукції зернобобових культур є надзвичайно важливим чинником у створенні ефективного механізму підвищення родючості ґрунтів на основі акумуляції атмосферного азоту та накопичення органічної речовини з метою посилення процесів гуміфікації. В технології вирощування кожної культури важливе значення має кожен її елемент. В огляді наведено сучасний аналіз даних літературних джерел щодо особливостей гороху, його врожайності та структури посівних площ. Описано особливості формування та функціонування симбіотичного апарату гороху, наведено деякі сучасні біологічні препарати та мікродобрива. Розглянуто вплив біопрепаратів та мікродобрив на формування врожайності, їх значення у проходження фізіологічних процесів у рослинах гороху. Визначено ключові фази росту та розвитку рослин у яких вони найбільше потребують мікроелементів. Відмічається, перспективність підвищення продуктивних посівів гороху за створення оптимальних збалансованих за всіма елементами умов живлення та стимуляції азотфіксації.

Горох в Україні є переважно експортно-орієнтованою культурою, оскільки левова частка врожаю постачається на зовнішні ринки, в той час як внутрішнє споживання, як і в інших сегментах, знаходиться в стагнації.Тривалий час ринок гороху в Україні лобіювався і стрімко набирав обертів, спонукаючи аграріїв робити ставки на нього, тим більше що культура є досить рентабельною і добре себе зарекомендувала в сівозміні. Однак в останні роки відмічаєтьсяпорівняно невисокі темпи росту урожайності і низький рівень стабільності продуктивності ценозів зернобобових культур. Якщо у 1992 році посівна площа гороху в Україні перевищувала мільйон гектарів, то в 2020 році не було засіяно навіть половини від цього показника. Проте для підвищення прибутковості необхідно впроваджувати технології вирощування гороху, які б забезпечували значно вищу врожайність, ніж та, яку аграрії отримують в останні роки. Цілком реально підвищити її до 50 ц/га і більше, про що свідчить досвід країн Європи. Обумовлено це насамперед тим, що горох в значній мірі знижує свою продуктивність за несприятливих погодних умов та не збалансованості елементів живлення. Оптимальні умови живлення у свою чергу забезпечують формування досить високої урожайності та якості зерна і при цьому,в значній мірі, знижують негативний вплив погодних умов. Вирощування продукції зернобобових культур є надзвичайно важливим чинником у створенні ефективного механізму підвищення родючості ґрунтів на основі акумуляції атмосферного азоту та накопичення органічної речовини з метою посилення процесів гуміфікації. В технології вирощування кожної культури важливе значення має кожен її елемент. В огляді наведено сучасний аналіз даних літературних джерел щодо особливостей гороху, його врожайності та структури посівних площ. Описано особливості формування та функціонування симбіотичного апарату гороху, наведено деякі сучасні біологічні препарати та мікродобрива. Розглянуто вплив біопрепаратів та мікродобрив на формування врожайності, їх значення у проходження фізіологічних процесів у рослинах гороху. Визначено ключові фази росту та розвитку рослин у яких вони найбільше потребують мікроелементів. Відмічається, перспективність підвищення продуктивних посівів гороху за створення оптимальних збалансованих за всіма елементами умов живлення та стимуляції азотфіксації.

Вступ. Безперечно, безумовно, літій-іонний елемент живлення (ЛІЕЖ) є основною складовою транспортних засобів на альтернативних джерелах живлення. Але неодноразові дослідження ЛІЕЖ показали їхню надзвичайну пожежну небезпеку. Наступні дослідження показали, що для того, щоб уникнути використання неякісних ЛІЕЖ, необхідно впроваджувати нормативно-правову базу яка б обумовлювала порядок та методику їх тестування на предмет пожежної небезпеки. На жаль в Україні відсутні подібні стандарти та загалом є прогалина в напрямку досліджень пожежної небезпеки ЛІЕЖМета та задачі дослідження. Зважаючи на передовий досвід та актуальність питання проведення експери-ментальних та теоретичних досліджень з визначення пожежної небезпеки ЛІЕЖ, запропоновано провести низку експериментальних досліджень на ЛІЕЖ Panasonic NCR18650B, які широко застосовуються в автомобілях Tesla. Зокрема метою дослідження є провести низку експериментів, щоб визначити температурні показники, характер та тривалість горіння ЛІЕЖ внаслідок їх механічного пошкодження (стискання корпусу, пробиття гострим пред-метом) та дією надлишкових струмів (перезаряджання). В роботі запропоновано та описано порядок проведення випробування, необхідне обладнання для проведення експериментів та схеми його розміщення.Висновки. Представлення подібної методики випробування та результати проведених експериментів мо-жуть стати базою для створення та впровадження на теренах України власної методики випробування та тесту-вання ЛІЕЖ на предмет пожежної небезпеки. Проведення експериментальних досліджень на одиничних ЛІЕЖ дасть можливість здійснити планування та експериментальні дослідження подібного характеру на повноцінних акумуляторних батареях на основі ЛІЕЖ. Отримані числові дані та характеристики дадуть змогу зробити мате-матичний опис процесу охолодження ЛІЕЖ, що може стати науковим підґрунтям для розробки та впровадження актуальних методів та засобів гасіння акумуляторних батарей на основі ЛІЕЖ.

Обґрунтована необхідність очистки дизельного пального в системах живлення дизельних двигунів від механічних забруднень і води. Видалення забруднень з пального може здійснюватися з використанням різних методів, в основі яких лежать хімічні, фізико-хімічні і фізичні процеси. Найпоширенішими є фізичні методи очистки та зневоднення пального з використанням фільтрувальних пористих перегородок. З’ясовано переваги та недоліки гідрофобних і гідрофільних фільтрувальних матеріалів. Перспективним є забезпечення безперервної регенерації гідрофобної фільтрувальної поверхні з використанням гідродинамічного ефекту без використання додаткових пристосувань. Матеріалом для гідрофобної перегородки слугувала металева сітка з фторопластовим покриттям. Проведено дослідження з визначення ефективності зневоднення пального, водопроникності та гідравлічного опору гідрофобних перегородок із різним прохідним перерізом комірок пор фільтрувального матеріалу. Кращими фільтрувальними властивостями володіє сітка № 004, яка прийнята матеріалом для фільтрувального елементу фільтра тонкої очистки пального. Запропонований фільтр виконаний двоступінчатим. У першому ступені відбувається основна очистка палива від забруднень і води, у другому – додаткова очистка та повернення забруднень назад у бак. В обох ступенях використовується фільтрувальний елемент, пориста перегородка якого виконана у вигляді зрізаного конуса з гідрофобного матеріалу. Проведено розрахунок габаритних розмірів гідродинамічного фільтра з умови рівності потоку пального у всіх його прохідних перерізах. Проведені випробування довели ефективність запропонованого фільтра з водовідокремлення та збільшення його ресурсу роботи порівняно зі серійними фільтрами тонкої очистки дизельного пального.

Актуальність теми дослідження. Мінімізація енергоспоживання електроприводами безпілотного літального апарату (БПЛА) або робота дозволяє підвищити ступінь автономності (дальність, швидкість, або час дії). Постановка проблеми. У середовищі для багатодоменного моделювання на рівні структурних схем Simulink®, яке інтегроване з MATLAB®, представлено декілька моделей електричних двигунів, автономних джерел живлення, а також елементів систем керування. Адекватний підбір блоків, які б дозволили успішно відтворити прототип реальної фізичної системи керування, потребує окремого вирішення. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Більшість публікацій із моделювання в цій предметній галузі сфокусовано або на докладному описі роботи з MATLAB® та Simulink®, або на моделюванні динаміки автономних апаратів та керуванні ними для забезпечення позиціонування у просторі. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Питання оптимізації енергоспоживання автономного об’єкта з кількома електроприводами залишається поза увагою. Постановка завдання. Дослідження зосереджено на аналізі наявних Simulink-моделей електродвигунів, елементів живлення та керування, які можна було б використати для подальшої розробки системи керування БПЛА або робота з автономним живленням. Виклад основного матеріалу. Розглянуті особливості моделювання автономних апаратів, визначена динаміка окремого двигуна, сформульовано вимоги щодо точності стабілізації швидкості обертання ротора, проаналізовані блоки Simulink для автономних апаратів, на основі яких запропонована комплексна модель електропривода для автономного апарата. Висновки відповідно до статті. Моделювання систем електроприводів автономних апаратів корисно як на початковій стадії проектування, так і за наявності фізичного макета, оскільки суттєво скорочує час та матеріальні ресурси, потрібні для розробки енергозаощадливої системи керування.

The article examines the species composition of macrophytes (higher aquatic plants) and ichthyofauna of Lake Martyshiv (waterbody of the Osokorky floodplain, eco-corridor of Kyiv). The features of the ecological distribution of higher aquatic plants within the lake Martyshiv are analyzed. The macrophytes are represented by typical limnophilous(lacustrine) complexes. The presence of various groups of macrophytes in the lake indicates a low level of anthropogenic load and is not so differentfrom the values characteristic of a surface water filesunder standard conditions. 22 species of higher aquatic plants have been registered. Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steud., Typha angustifolia L. and Typha latifolia Lare the most common swamping indicator species. Among the studied plants, it should be noted Nuphar lutea (L.) Smith which is protected on the territory of Kyiv in accordance with the decision of the Kyiv Council of December 23, 2004 No. 880/2290. In the ichthyofauna of Lake Martyshiv, 30 species of fish that belong to 9 familieswere identified. In the structure of ichthyocenosis, phytophils (50%) and zoobenthophages (50%) were the dominant ecological groups in terms ofthe method of oviposition and the type of nutrition, respectively. According to the habitat in the reservoir, bottomfishand thicket-livingcategories prevailed (43.3 and 33.3%, respectively). Four species were found in the ichthyofauna of the lake (Rhodeus amarus (Bloch, 1782), Cobitis taenia (sl) Linnaeus, 1758, Misgurnus fossilis (Linnaeus, 1758), Aspius aspius Linnaeus, 1758), which are included to the listof Resolution of the 6thBerne Conventionthat wasadopted to create the Emerald Network. In addition, Carassius carassius Linnaeus, 1758, listed in the Red Book of Ukraine, as well as the elmLeuciscus idus Linnaeus, 1758, which was included in the new edition of the Red Book of Ukraine, were discovered.The research results illustrate preliminary data on the current distribution of species and biological diversity of aquatic ecosystems of the Osokorkyfloodplain. The presence of a number of ecological groups of macrophytes creates a number of biotopes that are important for the existence and reproduction of fish. Thepreservation of LakeMartyshiv in a lesstransformed state providesgroundsforthe creation of a landscape reserve of local importance.Key words:Lake Martyshiv, macrophytes, ichthyofauna, biodiversity, environmental transformation, habitat. У статті розглянуто видовий склад макрофітів (вищі водяні рослини) та іхтіофауни оз. Мартишів (водойма Осокорківської заплави, екокоридору м. Києва). Проаналізовано особливості екологічного розподілу вищих водяних рослин у межах оз. Мартишів. Макрофіти представлені типовими лімнофільними (озерними) комплексами. Наявність різних груп макрофітів у межах озера вказує на низький рівень антропогенного навантаження та мало відрізняється від значень, характерних для масиву поверхневих вод у референційних умовах.Відзначено 22 види вищих водяних рослин. Найпоширеніші види-індикатори процесів заболочення: Phragmitesaustralis(Cav.)Trin. exSteud., Typha angustifolia L. та Typha latifolia L. Серед досліджуваних рослин варто виокремити глечики жовті Nuphar lutea(L.) Smith,які натериторії Києва охороняються на підставі рішенняКиївської міської ради від 23.12.2004 року No880/2290.У складі іхтіофауни оз. Мартишів виявлено 30 видів риб, які належали до 9 родин. У структурі іхтіоценозу за домінуючими екологічними групами за способомвідкладання ікри та типом живлення були фітофіли (50%) та зообентофаги (50%) відповідно. За середовищем існування у водоймі домінували риби придонних та заростевих груп (43,3 та 33,3% відповідно). В іхтіофауні озера було виявлено 4 види (Rhodeus amarus (Bloch, 1782), Cobitis taenia (s.l.) Linnaeus, 1758, Misgurnus fossilis (Linnaeus, 1758), AspiusaspiusLinnaeus, 1758.), які включені до списку Резолюції 6 Бернської конвенції, прийнятої для створення Смарагдової мережі. Крім того, був виявлений CarassiuscarassiusLinnaeus, 1758., що включений до Червоної книги України, а також в’язь Leuciscus idus Linnaeus, 1758, якого буде внесено до нового видання Червоної книги України.Результати досліджень ілюструють попередні дані щодо сучасного розподілу видів та біологічного різноманіття водних екосистем Осокорківської заплави. Наявність низки екологічних груп макрофітів створює низку оселищ, важливих для існування та розмноження риб. Збереження оз. Мартишів у мало трансформованому стані дає підстави для створення ландшафтного заказника.Ключові слова:озеро Мартишів, макрофіти, іхтіофауна, біорізноманіття, трансформація середовища, середовище існування.

Сучасна модель охорони державного кордону України спрямована на приведення прикордонної інфраструктури до європейських вимог і передбачає розвиток системи інженерно-технічного контролю. У цьому контексті розробка пристроїв безпеки і різних сигналізаційних систем залишається актуальним завданням. У сигналізаційних системах використовуються різноманітні датчики: радіолокаційні, цифрові відеокамери, інфрачервоні, лазерні. Одним із завдань, що доводиться вирішувати із застосуванням сигналізаційних систем, є контроль за локальними ділянками кордону. При цьому доцільна побудова таких систем на основі лазерних датчиків. Незначна розбіжність лазерного променя обумовлює можливість застосування таких датчиків для виявлення ознак порушення державного кордону на значних за протяжністю і площею ділянках кордону. Проте при функціонуванні сигналізаційних систем з використанням лазерних датчиків незначні вібрації природного чи техногенного характеру можуть призводити до відхилень лазерного променя і як наслідок до появи хибних спрацювань. Це, зокрема, обумовлене використанням для детектування лазерного випромінювання традиційних фотосенсорів, які, звичайно, характеризуються незначною ефективною площею чутливого елемента. Застосування при цьому додаткових оптичних компонент обумовлює потребу точного юстування датчиків і передавачів лазерного випромінювання. При цьому невеликі кутові відхилення променя призводять до виходу фокусу за межі чутливої області датчика. Одним з шляхів вирішення цієї проблеми може стати збільшення фоточутливої площі датчика. Для реалізації таких датчиків можна використати фрагменти сонячних елементів живлення. Однак при цьому необхідно врахувати особливості елементів, які негативно впливають на прийом оптичних сигналів. Зазвичай оптичні сигнали використовують у високошвидкісних системах зв’язку, що обумовлює широке поширення малоінерційних детекторів з невеликою світлочутливою площею. Однак у сигналізаційних системах можуть застосовуватись низькочастотні сигнали, що дозволяє використовувати фотоелементи з набагато більшою площею. У зв’язку з цим у статті проведений аналіз прийому оптичних сигналів такими елементами з використанням модуляції на різних частотах. У результаті досліджень установлено можливість прийому оптичних сигналів з частотами модуляції до декількох кілогерц із застосуванням фрагментів сонячних елементів живлення. У роботі також проаналізовано негативний вплив зовнішнього освітлення, яке може суттєво знизити чутливість фотодетектора і визначено можливий спосіб усунення цього недоліку. З цією метою запропоновано застосувати вузькосмуговий інтерференційний оптичний фільтр, смуга пропускання якого відповідає довжині хвилі лазерного випромінювання.

Мета. З’ясування впливу різних систем удобренняза тривалого їх застосування на винос азоту, фосфору і калію культурою хмелю та формування балансупоживних речовин у дерново-підзолистому супіщаномуґрунті Полісся. Методи: польовий, лабораторний, статистичний, аналітичний, розрахунково-порівняльний.Результати. Установлено, що за систематичного застосування мінеральних добрив (N180P60K200) відбуваєтьсяпідвищення урожайності шишок на 0,75 та 1,1 т/гаі формується співвідношення основної та побічної продукції на рівні 1,15 і 0,97 залежно від сорту. Додатковевнесення гною покращує показники продуктивностіна 15,2 та 23,9 %, але погіршує співвідношення(1,22 і 1,08 відповідно). Найвищими показникамивмісту NPK як у шишках, так і у стеблах із листям вирізнявся варіант спільного застосування гною і N180P60K200.Відповідно до систем удобрення величина господарського виносу варіювала: для азоту у межах 323-486 кг/га,для фосфору – 138–205 кг/га, калію – 238-399 кг/гапротягом чотирирічного періоду. За цей період буловнесено значно більше азоту – 720–1520 кг/га, фосфору – 240–640 кг/га, калію – 800–1760 кг/га. Під часвирощування хмелю слід відмітити особливу рольорганічних добрив у вигляді гною як джерела поживних елементів. Їхнє щорічне внесення суттєво впливає на формування балансу. Висновки. Загальнийрівень інтенсивності балансу щодо азоту, фосфоруі калію за всіма удобреними варіантами незалежновід сорту швидко зростає: N 199–373 %, P 161–342 %,K 277–562 %. Це свідчить про надлишкове, практичнонераціональне внесення добрив, норми яких встановлені за чинними нормативами, та про необхідність їхкорегування. Отримані експериментальні результатидозволили також уточнити показники виносу поживнихречовин урожаєм сортів хмелю.

Розглядається схема електроживлення електроприводу водяного насоса підвищувача тиску води системи внутрішнього протипожежного водопроводу від резервного джерела з акумуляторними батареями і автономними інверторами напруги, її математична модель та результати моделювання електромагнітних і електромеханічних процесів в двигуні під час пуску і роботи насоса у випадку відсутності основного електроживлення від мережі, що забезпечує використання внутрішнього протипожежного водопроводу при надзвичайних ситуаціях протягом розрахункового часу. Така резервна система може використовуватись також для підтримки неперервності технологічних процесів. Загальна математична модель електроприводу формувалась з математичних моделей окремих елементів схеми, які представлені багатополюсниками, а процеси в них описуються замкненою системою рівнянь, – диференційних, алгебраїчних та логічних. Розрахункову схему моделі електроприводу сформовано шляхом з’єднання між собою зовнішніх віток окремих елементів-багатополюсників, а саме: джерела живлення з акумуляторною батареєю, інверторів напруги(катодні та анодні вентильні групи), трансформаторів та асинхронного двигуна. Спосіб з’єднання між собою зовнішніх віток багатополюсників математично описується матрицями з’єднань, які складаються для кожного елемента за принципом: кількість рядків матриці рівна кількості незалежних вузлів схеми, а кількість стовпців рівна кількості зовнішніх віток елемента. Обчислення реалізовано мовою FORTRAN. Загальні підпрограми призначені для виконання математичних операцій над матрицями; чисельного інтегрування систем диференційних рівнянь методом Рунге-Кутта 2-го порядку; розв’язування систем алгебраїчних рівнянь методом Гауса; визначення моментів природного закривання вентилів. Отримано результати моделювання при прямому пуску асинхронного двигуна від мережі, встановлено струм статора; кутову швидкість обертання ротора та електромагнітний момент і момент навантаження. Результати обчислень підтверджені даними експериментальних досліджень, практично співпадають криві струму і напруги живлення асинхронного двигуна від мережі і автономного джерела з акумуляторною батареєю при пуску і роботі насоса, форма вихідної напруги джерела і тиску насоса, впродовж тривалої роботи електроприводу насоса.

Актуальність теми. Розробка нової ідеї застосування акумулятора в сфері електромобілів. Мета дослідження. Метою МД є дослідження процесу балансування напруги на комірках акумулятора при використанні різних за точністю модулів захисту комірок від перезаряду. Для досягнення поставленої мети необхідно виконати такі задачі: – Експериментальна модель комірки батареї; – Розробка алгоритму балансування комірок; – Розробка методики дослідження; Об’єкт дослідження – модуль для балансування комірок акумулятора. Предмет дослідження - дослідження затраченого часу на повну зарядку акумулятора від заданої точності модуля захисту комірки. Методи дослідження: для вирішення завдань роботи були застосовані наступні методи: експериментальне моделювання зарядної характеристики та моделювання алгоритму балансування комірок за допомогою Excel. Наукова новизна одержаних результатів. Отриманні результати демонструють характеристику заряду акумулятора за розробленим алгоритмом балансування, за рахунок якого можливо створити акумулятор з великою кількістю комірок, які будуть рівномірно збалансовані після заряду, при цьому кожна комірка матиме просту схему контролю. Практичне значення одержаних результатів роботи полягає у можливості порівняти затрачений час зарядки для акумулятора з різними по точності схемами контролю перезарядки. Та оцінити доцільність використання більш точніших схем контролю перезарядки.
Relevance of the topic. Developing a new service of using the battery for electric vehicles. The aim of the study is study the process of balancing voltage on battery cells when using different precisely modules for protecting cells To achieve this goal, you must accomplish the following tasks: - Experimental model of battery cell; - Development of algorithm of balancing of cells; - Development of research methodology; Object of research: is a module for balancing battery cells. Subject of research: is the study of the time taken to fully charge the battery from the given accuracy of the recharge circuit protection circuit. Research methods: the following methods were used to solve the tasks: experimental simulation of charge characteristics and simulation of the algorithm of balancing cells using Excel. Scientific novelty of the obtained results. The results show the characteristics of the battery charge based on the developed algorithm of balancing, due to which it is possible to create a battery with a large number of cells, which will be evenly balanced after the charge, with each cell will have a simple control circuit. The practical value of the results obtained is the ability to compare the charging time spent on the battery with different precision circuitry for recharging. But assess the feasibility of using more accurate recharge control schemes.