Добірка наукової літератури з теми "Електроміограма"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Зміст
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Електроміограма".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Електроміограма"
1
Козяр, Василь, та Олександра Феч. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ЕЛЕКТРОМІОСТИМУЛЯЦІЇ КЕРОВАНОЇ ЕЛЕКТРОМІОГРАМОЮ". Біомедична інженерія і технологія, № 3 (17 лютого 2020): 42–47. http://dx.doi.org/10.20535/2617-8974.2020.3.195626.
Повний текст джерела
2
Біда, О. В. "ЕЛЕКТРОМІОГРАФІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЖУВАЛЬНИХ М’ЯЗІВ ОСІБ ІЗ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ТКАНИН ПАРОДОНТА, УСКЛАДНЕНИМИ ЧАСТКОВОЮ ВТРАТОЮ ЗУБІВ". Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 114, № 1 (6 жовтня 2021): 10–14. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2021-39-1-10-14.
Повний текст джерелаАнотація:
Захворювання тканин пародонта, ускладнені дефек-тами зубних рядів супроводжуються функціональни-ми змінами зубощелепної системи, які супроводжу-ються порушеннями біоелектричної активності жу-вальних мязів.Ступінь функціональних змін жувальних м’язів знахо-дяться у прямій залежності від клінічної форми па-родонтиту та величини й топографії дефектів зуб-них рядівМетою нашого дослідження було вивчення електро-міографічних характеристик жувальних м’язів у осіб із захворюваннями тканин пародонта, ускладненими частковою втратою зубів різної величини та локалі-зації.Матеріал і методи. Для досягнення мети нами було клінічно обстежено та проведено електроміографіч-ні дослідження жувальних м’язів (m. masseter) у 82 осіб віком від 30 до 69 років із захворюваннями тка-нин пародонта, ускладненими частковою втратою зубів різної величини та локалізації, у тому числі і ко-нтрольну групу цього ж вікового періоду у кількості 10 пацієнтів з інтактними зубними рядами та фізіо-логічними формами прикусу без клінічно діагностова-них захворювань тканин пародонта. Електроміогра-фічні дослідження проводили за допомогою комп'ю-терного нейроелектроміографа M-Test, виробницт-ва об'єднання «ДХ-системи» (Україна) та комп’ютерної системи для аналізу електроміографі-чних записів.Результати та їх обговорення. Результати елект-роміографічних досліджень засвідчили подовження терміну жування, зниження ритму жування, погір-шення жувальної ефективності при генералізованому пародонтиті, порівняно з нормою, які наростали в динаміці. Співвідношення між збуджувальними та гальмівними процесами при цьому різко погіршувалася зі збільшенням терміну активності за рахунок скоро-чення терміну відносного біоелектричного спокою. Величина амплітуди біопотенціалів також знижува-лася відносно норми із серйозним порушенням коор-динації жувальних м’язів в цілому.Висновки. Результати електроміографічних дослі-джень жувальних м’язів дозволяють визначити сту-пінь функціональних зміни нервово-м’язового апарату зубощелепної системи пацієнтів з генералізованим пародонтитом різного ступеня тяжкості, порівняно з нормою, які вказують на зниження жувальної ефе-ктивності та прогресування функціональних пору-шень, які зростають в динаміці.
3
Korzhyk, Olga, Olga Pavlovych, Sergiy Braniuk та Alevtyna Morenko. "Особливості електроміографічної активності дистальних мʼязів кисті в жінок із різною модальною α-частотою". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 4(377) (6 жовтня 2018): 115–21. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2018-377-115-121.
Повний текст джерелаАнотація:
Важливим компонентом узгодженої активності моторних систем головного мозку й діяльності виконавчого апарату є питання взаємозв’язку характеристик певних ритмів електроенцефалограми з особливостями керування дистальними м’язами. Уважається, що характер спонтанної ЕЕГ визначається генетично детермінованими особливостями структурно-функціональної організації мозку й може бути пов’язаний із рівнем психомоторних і когнітивних здібностей. Мета дослідження полягає у виявленні особливостей електричної активності поверхневих м’язів пальців кисті як показників їхнього функціонального стану в спокої та під час виконання мануальних рухів у відповідь на дію сенсорних сигналів у жінок із різними характеристиками α-ритму ЕЕГ. Обстежено 136 респонденток віком 19−21 рік, яких розділено на дві групи – із високими та низькими значеннями індивідуальної модальної альфа-частоти (ІαЧ) ЕЕГ, визначеної індивідуально в стані спокою. Електроміограми (ЕМГ) м’яза- згинача (m. flexor digitorum superficialis) і розгинача (m. extensor digitorum) пальців кисті жінок реєстрували в стані спокою та під час стискання і розтискання пальців кисті правої і лівої рук у відповідь на ритмічні слухові сигнали. Функціональний стан мʼязів в спокої оцінювали за середніми амплітудою і частотою фонових осциляцій ЕМГ, стан цих м’язів під час мануальних рухів – за логарифмічними коефіцієнтами змін середніх амплітуди та частоти ЕМГ. У жінок із високою ІαЧ у стані спокою встановлено більш значущі латеральні й реципрокні відмінності параметрів електроміограми флексорів та екстензорів пальців кисті руки, порівняно з обстежуваними з низькою індивідуальною α-частотою. Жінок із високою α-частотою під час мануальних рухів відзначала менша скорочувальна активність поверхневих м’язів пальців кисті, особливо згиначів правої руки. Для жінок із низькою α-частотою притаманні менш специфічні й диференційовані процеси активації поверхневих м’язів пальців. Перспективою подальших досліджень може бути встановлення особливостей електроміографічної активності дистальних мʼязів рук за умови ускладнення мануальної моторики.
4
Korzik, Olha, Olena Kurichyk та Alevtuna Morenko. "Електроміографічна активність поверхневих м’язів пальців кисті під час мануальної моторики в чоловіків із різними характеристиками α-частоти". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 7(356) (3 липня 2018): 182–88. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2017-356-7-182-188.
Повний текст джерелаАнотація:
Обстежено 124 чоловіки віком 19−21 рік, яких розділено на дві групи – із високими та низькими значеннями індивідуальної модальної альфа-частоти (ІαЧ) ЕЕГ, визначеної індивідуально в стані спокою. Електроміограми м’яза-згинача (m. flexor digitorum superficialis) та розгинача (m. extensor digitorum) пальців кисті чоловіків реєстрували в стані спокою й під час стискання та розтискання пальців кисті правої й лівої рук у відповідь на ритмічні слухові сигнали. Функціональний стан м’язів у спокої оцінювали за середніми амплітудою та частотою фонових осциляцій ЕМГ, стан цих м’язів під час мануальних рухів – за логарифмічними коефіцієнтами змін середніх амплітуди й частоти ЕМГ. У чоловіків із високою ІαЧ у стані спокою встановлено більш значущі латеральні та реципрокні відмінності параметрів електроміограми флексорів й екстензорів пальців кисті руки, порівняно з обстежуваними з низькою індивідуальною α-частотою. У чоловіків із високою α-частотою під час мануальних рухів відзначено меншу скорочувальну активність поверхневих м’язів пальців кисті, особливо згиначів. Для чоловіків із низькою α-частотою притаманні менш специфічні й диференційовані процеси активації поверхневих м’язів пальців.
5
Grubnik, V. V., N. D. Parfentyeva, R. S. Parfentyev, І. А. Коlker, Yu О. Solodovnikova, І. G. Chemeresyuk та V. B. Yablonska. "Функціональний стан м`язів черевної стінки при післяопераційних вентральних грижах: сучасні клінічні інструменти діагностики та прогнозу". Klinicheskaia khirurgiia, № 1 (28 січня 2018): 59–62. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2018.01.59.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Комплексне оцінювання функціонального стану м’язів черевної стінки при післяопераційних вентральних грижах з використанням функціональних тестів та інтерференційної електроміографії.
Матеріал і методи. Робота виконана на базі клініки кафедри хірургії № 1 з післядипломною підготовкою Одеського національного медичного університету. За період з 2003 по 2016 рр. було обстежено і прооперовано 280 хворих з післяопераційними вентральними грижами (ПОВГ) віком від 30 до 75 років. До першої групи (порівняння) увійшли 140 пацієнтів, яким виконували алопластику за методикою «onlay». До другої (основної) групи увійшли 140 пацієнтів, прооперованих за оригінальною методикою алопластики з переміщенням прямих м’язів живота. На віддаленому етапі після проведеного оперативного втручання оцінювали частоту рецидивів, наявність синдрому хронічного абдомінального болю, функцію черевного преса. Усі пацієнти були обстежені неврологом та терапевтом. Отримані в результаті дослідження дані обробляли за методами дисперсійного аналізу за допомогою пакету прикладних програм Statistica 10.0 (StatSoft Inc., США).
Результати. У пацієнтів основної групи наприкінці 1-го року спостереження вдалося значно покращити результати виконання функціональних тестів: сила черевного пресу (СЧП) 7,3 ± 0,2 балів, тоді як в контрольній групі цей показник становив 4,0 ± 0,2 балів. Аналіз амплітудно-частотних характеристик електроміограми (ЕМГ) показав, що через 6 міс. після оперативного втручання в основній групі значення максимальної амплітуди турнів становило 1195,5 ± 55,1 мкВ, а частота турнів – 121,2 ± 6,7 Гц, тоді як в контрольній групі максимальна амплітуда турнів була 788,8 ± 89,2 мкВ, а частота турнів – 111,5 ± 9,9 Гц.
Висновки. Використання функціональних тестів разом з проведенням інтерференційної електроміографії дозволяє оцінити функціональний стан прямих м’язів живота та клінічний ефект проведення оперативних втручань у хворих з ПОВГ.
6
Vozianov, S. O., M. P. Zakharash, Yu M. Zakharash, N. A. Sevastyanova, P. V. Chabanov, V. Yu Ugarov та A. S. Reprintseva. "РОЛЬ ТЕСТУВАННЯ ФУНКЦІЙ СПІНАЛЬНИХ ЦЕНТРІВ СЕЧОВИПУСКАННЯ ТА ДЕФЕКАЦІЇ В ВИБОРІ МЕТОДІВ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ З ПОЄДНАНОЮ НЕЙРОГЕННОЮ ПАТОЛОГІЄЮ НИЖНІХ СЕЧОВИХ ШЛЯХІВ ТА ДИСТАЛЬНИХ ВІДДІЛІВ ТОВСТОЇ КИШКИ ЗАЛЕЖНО ВІД ТОНУСУ НЕРВОВО-М’ЯЗОВИХ СТРУКТУР". Вісник наукових досліджень, № 4 (13 січня 2018). http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2017.4.8210.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено роль тестування функцій спінальних центрів сечовипускання та дефекації у виборі методів лікування хворих із поєднаною нейрогенною патологією нижніх сечових шляхів та дистальних відділів товстої кишки залежно від тонусу нервово-м’язових структур.Мета дослідження – підвищити ефективність лікування хворих із поєднаною нейрогенною патологією нижніх сечовивідних шляхів і дистальних відділів товстої кишки.Матеріали і методи. Для досягнення мети було обстежено 127 хворих із поєднаною нейрогенною патологією нижніх сечовивідних шляхів і дистальних відділів товстої кишки. Чоловіків та жінок поділили на дві основні групи залежно від стану тонусу детрузора та дистального відділу товстої кишки. Для запису електроміографії (ЕМГ) при вивченні бульбокавернозного рефлексу (БКР) було використано електроміограф “Медікор M-440”. За допомогою цього апарату попередньо було проведено обстеження 19 здорових чоловіків та 18 жінок, які склали контрольну групу. Створення цієї групи випливало з необхідності вивчення нормальних функціональних показників бульбокавернозного м’яза (БКМ). За допомогою електроміографа “Медікор M-440” проведено такі методи досліджень: визначення потенціалу дії БКР у спокої з метою виключення змін у досліджуваному м’язі, далі визначали безпосередньо БКР, а потім вимірювали латентний період (ЛП) БКР.Результати досліджень та їх обговорення. При обстеженні чоловіків першої групи середній показник полакіурії до лікування склав (5,2±1,1) раза, ніктурії – (4,1±0,9) раза на добу, імперативні позиви – (2,1±0,4) раза на добу, а імперативне нетримання сечі відмічали (1,9±0,3) раза на добу. Показник оцінки опитувальника PPB C склав (4,4±0,5) бала. При оцінці симптомів клінічних проявів патології дистальних відділів товстої кишки у чоловіків ми спостерігали наступне, а саме, запор був у хворих (4,5±0,2) раза, нетримання газів – (4,6±0,2) раза, нетримання рідкого калу в пацієнтів – (2,7±0,1) раза, нетримання твердого калу в чоловіків – (1,6±0,1) раза. При оцінці опитувальника CRAD I-8 ми отримали у цієї групи хворих до лікування (18,8±0,2) бала. При проведенні оцінки бульбокавернозного рефлексу, його латентний період у хворих цієї групи склав (41,8±1,7) м/с. Отримані дані дозволили розробити та оптимізувати методи лікування залежно від стану тонусу нервово-м’язових структур нижніх сечових шляхів та дистальних відділів товстої кишки.Висновки. У пацієнтів другої групи підвищення тонусу нервово-м’язових структур за гіперрефлекторним типом при невеликих об’ємах сечі та калових мас може бути патогенетичним механізмом нейрогенних розладів нижніх сечовидільних шляхів і дистальних відділів товстої кишки. Одержані результати були основою для обґрунтування принципів диференційного лікування хворих із поєднаною нейрогенною патологією нижніх сечовивідних шляхів і дистальних відділів товстої кишки.
7
Vozianov, S. O., M. P. Zakharash, Yu M. Zakharash, N. A. Sevastyanova, P. V. Chabanov, V. Yu Ugarov та A. S. Reprintseva. "Електростимуляція в лікуванні хворих з поєднаною нейрогенною патологією нижніх сечових шляхів та дистального відділу товстої кишки". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 4 (15 січня 2018). http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2017.4.8211.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи: підвищення ефективності лікування хворих із поєднаною нейрогенною патологією нижніх сечових шляхів та дистального відділу товстої кишки.Матеріали і методи. Всі хворі на поєднану нейрогенну патологію нижніх відділів сечовивідної системи і нижніх відділів товстої кишки проходили комплексне обстеження з використанням як загальноприйнятих, так і спеціальних методів діагностики.Для якісної і кількісної оцінки функції м’язів, які забезпечують динамічну активність нижніх сечових шляхів та дистальних відділів товстої кишки, ми використовували електроміографію (ЕМГ) сечового міхура і сфінктерного апарату, анального сфінктера, м’язів тазового дна. Для підсилення біоелектричної активності м’язів нижніх відділів сечової системи та дистальних відділів товстої кишки використовували електроміограф 4-канальний фірми “Медікор” (Угорщина).Кількісну оцінку функції м’язів, за даними ЕМГ, здійснювали за показниками середнього значення сумарної біоелектричної активності і частотою проходження імпульсів.Результати досліджень та їх обговорення. В групу дослідження увійшло 30 жінок, середній вік яких склав (41,8±2,1) року, серед яких тривалість захворювання становила (18,4±1,6) місяця.Середній показник полакіурії у цієї групи пацієнток до лікування складав (3,4±1,2) раза, ніктурії (2,8±0,6) раза на добу, імперативні позиви склали (2,4±0,5) раза на добу, а імперативне нетримання сечі спостерігали (3,1±0,67) раза на добу. Показник оцінки опитувальника PPBC склав (4,5±1,0) бала.Оцінка симптомів клінічних проявів патології дистальних відділів товстої кишки у жінок до лікування показала, що запор у хворих спостерігали (5,1±0,9) раза, нетримання газів – (4,8±0,7) раза, нетримання рідкого калу в пацієнтів – (2,7±0,5) раза, нетримання твердого калу – (1,2±0,2) раза. Для оцінки опитувальника CRADI-8 ми отримали в даній групі хворих до лікування (19,8±1,2) бала.
8
Vozianov, P. O., M. P. Zakharash, P. V. Chabanov, Yu M. Zakharash, N. A. Sevastyanova, V. Yu Ugarov та A. S. Reprintseva. "ТАКТИКА В ДІАГНОСТИЦІ ТА ЛІКУВАННІ ХВОРИХ З ПОЄДНАНОЮ НЕЙРОГЕННОЮ ПАТОЛОГІЄЮ НИЖНІХ СЕЧОВИХ ШЛЯХІВ ТА ДИСТАЛЬНОГО ВІДДІЛУ ТОВСТОЇ КИШКИ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 4 (26 січня 2018). http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2017.v0.i4.8348.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Нейрогенні розлади сечовипускання об’єднують велику групу порушень сечовипускання, що виникають при ураженні головного і спиного мозку, провідних шляхів і центрів сечового міхура. Це вказує на актуальність проблеми та необхідність розробки методів діагностики і одночасного їх лікуванняМета дослідження – Підвищення ефективності лікування жінок з поєднаною нейрогенною патологією нижніх сечових шляхів та дистального відділу товстої кишки.Матеріали та методи. Всі хворі на поєднану нейрогенну патологію нижніх відділів сечовивідної системи і нижніх відділів товстої кишки проходили комплексне обстеження з використанням як загальноприйнятих, так і спеціальних методів діагностики.Для дослідження функціонального стану м’язів які забезпечують динамічну активність нижніх сечових шляхів та дистальних відділів товстої кишки ми використовували електроміографію (ЕМГ) сечового міхура і сфінктерного апарата, анального сфінктера, м’язів тазового дна. Для підсилення біоелектричної активності м’язів нижніх відділів сечової системи та дистальних відділів товстої кишки використовувся електроміограф 4-х канальний фірми «Медікор» (Угорщина). Дані ЕМГ оцінювали за показниками середнього значення сумарної біоелектричної активності.Результати й обговорення. У статті представлені результати лікування хворих з поєднаною нейрогенною патологією нижніх сечових шляхів і дистального відділу товстої кишки. Оцінка ефективності проводилася за допомогою клінічних та уродинамических обстежень. Встановлено, що електроміографія урофлоуметрия відображають функціональний стан сечовивідних шляхів і дистальних відділів товстої кишки при їх поєднаної патології. Отримані результати були основою для обґрунтування принципів диференційованого лікування хворих з поєднаною нейрогенною патологією нижніх сечовивідних шляхів і дистальних відділів товстої кишки, що дозволило підвищити ефективність лікування. Консервативне лікування пацієнтів даної категорії за допомогою електростимуляції є ефективним.Висновки. 1. Дані електроміографічних та уродинамічних досліджень дозволили розробити та оптимізувати методи лікування в залежності від стану тонусу нервово-м’язових структур нижніх сечових шляхів та дистальних відділів товстої кишки. 2. Комплексний диференційний підхід до консервативного лікування спрямован на корекцію виявлених при електрофізіологічному та уродинамічному обстеженні порушень функціонального стану нижніх сечовивідних шляхів і дистальних відділів товстої кишки.
Дисертації з теми "Електроміограма"
1
Єрошенко, О. А., та І. В. Прасол. "Метод обробки електроміографічних сигналів для побудови системи електростимуляції". Thesis, Харків: Нац. аерокосм. ун-т ім. М. Є. Жуковського «Харків. авіац. ін-т», 2019. http://openarchive.nure.ua/handle/document/10392.
Повний текст джерелаАнотація:
The paper considers the possibility of changing the parameters of the stimulating effect based on the analysis of the electromyogram signal, that allows you to take into account the individual characteristics of the patient with an eye to achieving the maximum positive therapeutic and training effect.
2
Малахова, О. Ю., І. О. Шевцов та В. С. Чумак. "Електроміограф на FPGA". Thesis, ХНУВС, 2022. https://openarchive.nure.ua/handle/document/20336.
Повний текст джерелаАнотація:
Електроміографія є методом дослідження біопотенціалів, що утворюються в скелетних м’язах людини і тварин під час збудження м’язових волокон. Електроміографічні дослідження широко використовуються в дослідженнях рухових розладів в ортопедії та протезуванні, фізіології роботи та руху, аналізу втоми і рухових навичок, що також носить загальну назву інженерної психології, а також у передових дослідження нервової активності, психофізіологічних
дослідженнях вікових особливостей, тому, грамотне призначення ЕМГобстеження дозволяє отримати максимум інформації за мінімальних витрат часу,
що сприяє великому різноманіттю приладів ЕМГ – електроміографів, які
відрізняються функціями, розмірами і технічними характеристиками
3
Ізюмкин, Петро Ілліч. "Автономний канал електроміографа з WI-FI модулем для робототехнічних систем". Bachelor's thesis, КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020. https://ela.kpi.ua/handle/123456789/35930.
Повний текст джерелаАнотація:
Обсяг звіту становить 68 сторінок, міститься 42 ілюстрації, 6таблиць, 0 додатків. Загалом опрацьовано 34 джерела.
Впровадження роботехнічних комплексів в медичну практику і стимуляційних пристроїв визиває необхідність розробки пристроїв отримання керуючих сигналів.
Один з таких пристроїв є електроміограф, якій дозволяє ефективно оцінювати та аналізувати рухи кінцівок.
Для використання сигналу в якості керування, електроміограф повинен достатньо точно визначити зусилля м’яза і передати його у інформативному вигляді.
Дана розробка призначена отримання пристрою здібного зареєструвати, перетворити у більш інформативну форму і передати сигнал іншому приладу.
Мета ДР: Розробити і виготовити канал електроміографа з WI-FI модулем.
Задачі ДП:
– Розробити МТВ згідно чинних стандартів;
– Розробити принципові схеми елементів каналу;
– Спроектувати, виготовити та випробувати прототипThe volume of the report is 68 pages, contains 42 illustrations, 6 tables, 0 annexes. 34 references were used. The introduction of robotic systems in medical practice and stimulating devices necessitates the development of devices for receiving control signals. One such device is an electromyograph, which allows you to effectively assess and analyze the movements of the limbs. To use the signal as a control, the electromyograph must accurately determine the force of the muscle and transmit it in an informative way. This work is designed to solve this problem. Purpose: Develop and manufacture an electromyograph channel with a WI-FI module. Tasks: – Develop medical and technical requirements according to current standards; – Develop schematic diagrams of channel elements; – Design, fabricate and test a prototype