Добірка наукової літератури з теми "Економічні зв’язки"

У статті досліджено економічну сутність міжрегіональних економічних зв’язків. Проведено гносеологію понять «міжрегіональні економічні зв’язки», «міжрегіональне економічне співробітництво», «міжрегіональна економічна інтеграція». Наведено та розкрито взаємозв’язок міжрегіональних зв’язків, міжрегіонального співробітництва та міжрегіональної інтеграції. Виділено визначальні характеристики міжрегіональних економічних зв’язків. Подано авторське бачення поняття «міжрегіональні економічні зв’язки».

У статті проаналізовано поняття економічної культури як вектора розвитку загальної національної культури й показника соціальних замовлень сучасної освіти. Досліджено економічну культуру особистості як невід’ємний компонент її загальної культури та каталізатора економічних процесів. З’ясовано, що економічна культура виражає уявлення й мотиви суб’єктів соціально-економічних відносин через консолідацію соціальних груп до спільної діяльності. Визначено, що взаємовідносини між учасниками соціальних груп зміцнюють організаційні та інституційні економічні зв’язки, надають їм особистісний сенс і творчу продуктивність, актуалізуючи все внутрішнє життя людей.

Стаття присвячена визначенню місця та ролі соціального капіталу у мережевих структурах в умовах цифровізації. Проаналізовано визначення мереж та мережевих структур. Визначено соціальний капітал як спільну основу для всіх рівнів мережевих структур. Визначено рівні мережевих структур та соціального капіталу. Зазначено, що саме соціальний капітал забезпечує високу економічну ефективність мережевих структур через досягнення ними синергетичного ефекту від взаємодії окремих їх учасників. Встановлено, що ефективність інноваційного розвитку підприємства значною мірою залежить від мережі соціально-економічних відносин підприємства, що спрямована на нагромадження його соціального капіталу. Представлено схему соціально-економічних зв’язків підприємства в їх тісній взаємодії та взаємозалежності із зовнішнім середовищем. Виділено три групи зв'язків в мережі соціально-економічних зв'язків: соціальні зовнішні зв’язки, соціальні внутрішні зв’язки та економічні зв’язки. Встановлено, що внутрішні взаємозв’язки підприємства мають відображення у його зовнішньо-економічних зв’язках, і навпаки. Показано вплив цифровізації на формування споживчого попиту, задоволення якого потребує нових соціальних зв’язків та відповідного соціального капіталу. Наукова новизна дослідження полягає у розгляді мережевих структур через призму соціального капіталу та розробці схеми підприємства як мережі соціально-економічних зв’язків, які є основою для формуваннясоціального капіталу.

У статті встановлено функціональні виробничо-економічні та загальноекономічні зв’язки в межах квазіінтеграційних структур на основі машинобудівних підприємств. Зазначено важливість розвитку вітчизняного машинобудування. Запропоновано розвиток машинобудівних підприємств на основі створення квазіінтеграційних структур взаємодіючих підприємств. Визнано основні передумови розвитку квазіінтеграційних структур на основі машинобудівних підприємств за стратегічним, соціальним, організаційно-економічним і техніко-економічним напрямами. В межах квазіінтеграційних структур на основі машинобудівних підприємств виділено базову, допоміжну, суміжну та обслуговуючу підкомпоненти. Встановлено роль зв’язків між взаємодіючими підприємствами в межах квазіінтеграційних структур. Виявлено вісімнадцять функціональних виробничо-економічних та загальноекономічних зв’язків у межах квазіінтеграційних структур на основі машинобудівних підприємств.

Розглянуто економічну злочинність як загрозу державній безпеці, що охоплює сукупність різних видів навмисних посягань на економічні відносини, що охороняються державою незалежно від форми власності і видів діяльності суб’єктів, які виконують певні функції у сфері виробництва, обміну, обслуговування, а також осіб, пов’язаних з регулюванням цієї діяльності. Поширення кризових явищ в економіці багатьох країн світу у зв’язку з поширенням пандемії Covid-19, загострення політико-економічних відносин із Росією, анексія АР Крим, самопроголошення нових утворень на території Донецької та Луганської областей спричинили підвищення рівня економічної злочинності та тіньової економіки в Україні. Наслідки економічної злочинності для державної безпеки є настільки вагомими, що їх можна визначати як детермінанти дієвості економічної системи держави та можливості її існування в майбутньому. Економічна злочинність є своєрідним каталізатором формування держави та інститутів державного управління. Відповідно до цього мають трансформуватися методи боротьби з економічною злочинністю, розвиватися правові механізми державного управління, видозмінюватися діяльність державних інституцій, на які покладені функції виявлення економічних злочинів та притягнення до відповідальності винних осіб. У сучасному глобалізованому світі одним з дієвих засобів боротьби з економічною злочинністю є фінансові розслідування, які охоплюють комплекси заходів протидії розкраданням державних фінансів, кіберзлочинності, виявам корупції, ухиленню від сплати податків, легалізації злочинних доходів, фінансуванню тероризму тощо. Окреслено найбільш поширені в Україні та світі економічні злочини, що становлять найбільшу загрозу державній безпеці. Розроблено модель державно-управлінських аспектів запобіганню та протидії економічній злочинності як загрозі державній безпеці.

У перехідних конституційних демократіях проблема ефективності правового регулювання економічних інститутів зумовлена трансформаційними процесами в політичній, економічній, соціальній та культурній сферах. Особливо гострою є взаємодія політичних та економічних факторів у функціонуванні економічних інститутів, оскільки це методологічна проблема реалізації реформ. У статті розглядається це питання крізь призму верховенства права, належного урядування та принципів пропорційності втручання в економічні свободи з метою забезпечення економічного добробуту. Це досить абстрактне формулювання питання потребує його аналізу через призму трансформації сучасної економічної системи та переосмислення функцій держави. Метою статті є визначення основних параметрів ефективності правового регулювання економічних інститутів. Доведено, що система гарантій економічних свобод базується на конституційних цінностях, які виражають консенсус щодо цільових установок учасників економічних відносин, їх цілепокладання. Ключовими факторами цього процесу є трансформація глобалізації та регіональне економічне співробітництво між державами, що змінює їхні функції. Зближення держави та приватного сектору виражається у диджиталізації економіки та зростанні ролі штучного інтелекту в економічних процесах, що дедалі більше впливає на зміст правил і процедур на ринку. Оскільки за таких умов змінюється структура професій та зайнятості, це призводить до розширення сфери інтелектуальної діяльності людства. Ключовим фактором трансформації українського конституціоналізму є відмова від постколоніальних практик управління через відносини ієрархії. Їх змінюють відносини гетерархії, які поєднують субординацію та горизонтальні зв’язки в економічній системі. Порядок визнання норм за допомогою поєднання приватного права та публічного механізму правотворення є на порядку денному. Аналогічним чином успіх економічних реформ обумовлений існуванням незалежних інституцій, що важко уявити без політико-правової складової. До таких інструментів належать судовий контроль за конституцією, неупереджене та незалежне публічне урядування, зокрема у діяльності незалежних державних установ, які рівновіддалені від політичних інститутів і ділових кіл. Економічні структури повинні брати участь у збереженні довкілля, впровадженні новітньої структури охорони здоров’я та наданні доступних і якісних адміністративних послуг населенню. Тому цінності та настанови щодо конкурентоспроможності, належної ділової практики на ринку забезпечуються інструментами економічного конституціоналізму, регуляторної держави та демократичної підзвітності. Засобами забезпечення цього є верховенство права, незалежні державні регулятори й вимоги щодо прозорості та належної процедури при ухваленні владних рішень.

Анотація. Запропоновано погляд на проблеми забезпечення економічної стійкості в Україні в умовах пандемії COVID-19. Здійснено ґрунтовний аналіз досліджень з розвинених країн і країн, що розвиваються, в розрізі соціо-економічних наслідків коронокризи і шляхів підвищення економічної стійкості в умовах пандемії COVID-19. Виділено ключові драйвери коронокризи та її вплив на економіку в світі загалом і Україні зокрема. Розглянуто основні соціально-економічні наслідки пандемії COVID-19. Наведено приклади заходів, які запроваджуються урядами різних країн світу, що спрямовані на відновлення економічної стійкості в умовах пандемії COVID-19. Окремий фокус спрямовано на причинно-наслідкові зв’язки в розвитку коронокризи щодо економічної стійкості. Наголошено на нетиповому перебігу коронокризи в порівнянні з «традиційними» фінансовими і соціально-економічними кризами. Подано особливості заходів урядів країн світу в умовах коронокризи, що сфокусовані на важелях соціальної підтримки та діджиталізації. Узагальнено кращі практики з подолання негативних соціально-економічних наслідків пандемії COVID-19, що спрямовані на укріплення економічної стійкості. Наведено приклади заходів соціальної підтримки та діджиталізації в контексті мінімізації негативних наслідків коронокризи. Здійснено огляд комплексу заходів Уряду України на тлі пандемії COVID-19, що покликані зміцнити економічну стійкість України. Виділено релевантні рішення щодо боротьби з негативними соціально-економічними наслідками коронокризи, спираючись на українську проблематику. Виділено потенційні зони ризику фінансової та соціально-економічної природи в контексті коронокризи, базуючись на особливостях національної економіки України. Визначено пріоритетні напрями для формування комплексу заходів Уряду України в контексті боротьби з негативними соціально-економічними наслідками пандемії COVID-19. Подано авторське бачення щодо заходів соціальної підтримки та діджиталізації, що були би дієвими в укріпленні економічної стійкості на тлі коронокризи в Україні. Наголошується на тому, що з метою досягнення економічної стійкості важливо підтримувати баланс у заходах між запобіганням новим випадкам інфікування COVID-19 і відновленням росту економічної активності. Ключові слова: економічна стійкість, COVID-19, коронокриза, програма соціальної підтримки, програма підтримки бізнесу, діджиталізація. Формул: 0; рис.: 0; табл.: 0; бібл.: 18.

Проблема економічної злочинності є транснаціональною, з якою ведуть боротьбу практично всі держави світу. У зв’язку з цим пошук нових шляхів подолання економічної злочинності в Україні можна здійснювати не лише опираючись на національний досвід, а й запозичуючи найкращі практики наших найближ чих сусідів. Польща є однією з держав, де проблеми економічної злочинності також стоять напрочуд гостро. Водночас польські наукові школи мають значні напрацювання у галузі кримінології, тому актуальним видається дослідження економічної злочинності у Республіці Польща та досвіду польських колег у боротьбі з цим явищем, і вироблення на цій основі пропозицій щодо перспектив боротьби з економічною злочинністю в Україні. Метою статті є комплексне осмислення генезису розвитку економічної злочинності у Республіці Польща, виявлення позитивного досвіду польських кримінологів у боротьбі з економічною злочинністю та вироблення на цій основі рекомендацій для їх впровадження в Україні. Наголошено, що економічна злочинність у Польщі в умовах ринкової економіки зазнала суттєвої трансформації, і сьогодні характерною є велика кількість нових форм злочинності, а самі механізми незаконної діяльності постійно трансформуються. Політичні, економічні та соціальні наслідки злочинів значно перевищують ті, які ми могли спостерігати в умовах централізованої планової економіки. Зміни рівня злочинності відбуваються не лише внаслідок зміни реального масштабу злочинності, а й як результат нового кримінального законодавства, готовності людей повідомляти про злочини до поліції, готовності поліції реєструвати повідомлення про правопорушення тощо. Автори доходять висновку, що по суті в Україні та Польщі схожі проблеми у сфері боротьби з економічною злочинністю. Особливу небезпеку становить транснаціональна економічна злочинність, оскільки існуючі кордони мало стримують розширення сучасної злочинності, і це робить злочинність однією з головних загроз соціальній та економічній стабільності континенту. У зв’язку з цим Україні важливо не тільки в теорії запозичувати досвід Республіки Польща у боротьбі з економічною злочинністю, а й активно співпрацювати як державам-сусідам. Напрямами такої співпраці у сфері боротьби з економічною злочинністю можуть бути: підвищення ефективності роботи прикордонних і митних органів, оперативна взаємна правнича допомога у кримінальних справах, гармонізація українського та польського законодавства у сфері розслідування економічних злочинів і відповідальності за їх вчинення.

Вивчені та описані відносини між двома державами, Україноюта Республікою Білорусь. У ході дослідження встановлено, що між цимикраїнами тісні політичні, економічні і соціальні зв’язки. Україна та РеспублікаБілорусь мають різноманітні форми та напрямки в

У роботі досліджено загальний стан економіки Венесуели, її зовнішньоекономічні зв’язки та особливості розвитку зовнішньоекономічної діяльності. Проведений аналіз стану зовнішньоекономічної політики Венесуели, а також – аналіз участі країни в процесах економічної інтеграції. Основною метою цього дослідження є розробка рекомендації щодо диверсифікації економіки Венесуели.
The master’s thesis focuses on the essence the general state of Venezuela's economy, its foreign economic relations and peculiarities of the development of foreign economic activity are investigated. The analysis was performed of the state of foreign economic policy of Venezuela and also the analysis of the country's participation in the processes of economic integration. The main purpose of this study is to develop a recommendation for the diversification of Venezuela's economy.

Мeта роботи – економічний аналіз виробничо-торгової діяльності компанії, що працює на імпортованій сировині, та оцінка eфeктивноcті її лoгicтичних звязків. Oб’єкт аналізу у роботі: процеси забезпечення виробничо-збутової діяльності фірми. Предмет аналізу у роботі: виробничо-збутові віднсини, які розвиває фірма, бізнеслві процеси якої базуються на використанні імпортованої сировини/напівфабрикатів. У 1-му poздiлi poбoти «Економіко-пpaвoві аспекти логістики для компанії» poзглядaютьcя методичні аспекти логістики з точки зору її економіки і права. У 2-му poздiлi роботи «Фopми виробничо-лoгicтичних звязків у бiзнecовому cepeдoвищi» досоіджено основні організаційно-економічні форми транспортних звязків і виробничих відносин; наведено характеристику умов INCOTERMS – 2010 й ocoбливocтi їх застосування компаніями у комерційних контрактах. У 3-му poздiлi рoботи «Економічна політика підприємства: виробниче планування та логістичні звязки» проведено оцінювання економічної й організаційної eфeктивнicть лoгicтичних звязків досліджуваної компанії.

Ознайомитись з повним текстом можна в електронній читальній залі бібліотеки ОНЕУ
Дисертація присвячена дослідженню проблем оновлення промислового капіталу у процесі індустріалізації. Визначено вагоме значення інновацій для становлення високопродуктивної технологічної бази. Виявлено, що індустріалізація є оновленням всього промислового капіталу, яке пояснюється розповсюдженням прогресивних змін за рахунок міжгалузевих зв’язків. Звідси встановлено, що індустріалізація супроводжується структурними змінами. При цьому у якості пріоритетних галузей визначено обробні галузі з ключовою роллю машинобудівної. У ході дослідження сформовано теоретико-методологічні аспекти аналізу індустріалізації. Показано, що для пояснення індустріалізації у країнах із розвиненим ринковим механізмом можуть бути застосовані доробки кейнсіанської теорії, тоді як в умовах його слабкого розвитку корисними постають структуралістська теорія та теорії залежного розвитку. Також визначено, що слабкість ринкового механізму зумовлює потребу у координації ресурсів за допомогою держави, що виступає у якості політики індустріалізації. На основі обстеження поточного розвитку промислового капіталу, на який значний вплив здійснює глобалізація та науково-технічна революція, виявлено особливості сучасної індустріалізації. Встановлено, що наявні тренди загострюють проблему оновлення промислового капіталу в Україні. Аналіз промислового капіталу у посттрансформаційній економіці України показав, що наразі не спостерігається прогресивних зрушень, необхідних для його оновлення. На основі отриманих результатів стану та специфіки вітчизняного промислового капіталу запропоновано стратегію індустріалізації, результатом якої має стати становлення такого промислового капіталу, який має внутрішні рушійні сили для інноваційного розвитку.
В работе показано, что развитие промышленного капитала характеризуется периодической сменой принципа производства, в результате которого происходит увеличение общественной производительности труда. Это связано с возникновением радикальных инноваций. Процесс становления новой материально-технической базы промышленного капитала выступает в форме индустриализации. В диссертации обозначены ключевые условия, благодаря которым разворачивается индустриализация. Прежде всего, указано, что внутриотраслевая конкуренция порождает стимулы к внедрению инноваций, а межотраслевая конкуренция способствует структурным изменениям. При этом прогрессивные изменения затрагивают промышленный капитал в целом благодаря межотраслевым связям. В странах с развитым рыночным механизмом существуют необходимые условия для обновления промышленного капитала. Теоретической базой для исследования индустриализации в этих странах может служить кейнсианское направление экономической теории. Например, формирование ресурсов для обновления можно объяснить с помощью механизма трансформации сбережений в инвестиции, а значение межотраслевых связей показать с помощью концепции мультипликатора. В странах со слабым развитием рыночного механизма индустриализация требует участия государства. Это доказано на основе исследования советской модели индустриализации, а также латиноамериканского и южно-азиатского опыта индустриализации. Разница между этими моделями заключается в степени участия государства в данном процессе. Анализ дискуссии советской индустриализации позволил увидеть ключевые проблемы, которые стоят перед страной со слабым развитием рыночного механизма. Прежде всего, это вопросы ресурсного обеспечения и приоритетности изменений в отраслевой структуре. В советской индустриализации были выбраны инструменты политики, которые соответствовали поставленной государством задаче: проведение форсированной индустриализации с координацией этого процесса из центра. Теоретической базой, в которой отражены проблемы индустриализации в странах со слабым развитием рыночного механизма в условиях капиталистической системы, могут служить теории догоняющего развития: теория «большого толчка» П. Розенштейн-Родана, теория сбалансированного развития Р. Нурксе и теория несбалансированного развития А. Хиршмана. Обнаружены некоторые недостатки этих теорий, которые касаются слабости развития межотраслевых связей и рыночного механизма в указанных странах. Также преграды для прогрессивных изменений в данных условиях отражены в структуралистской теории и теориях зависимого развития. Показана важность институциональной среды, которая формирует возможности государства проводить действенную политику индустриализации. Современные условия развития промышленного капитала определяются в значительной мере НТР и глобализацией. Следовательно, разработка стратегии индустриализации должна учитывать существующие тренды. Сделан вывод о том, что эти тренды обостряют проблему обновления промышленного капитала в Украине. Исследование состояния украинского промышленного капитала показало, что его воспроизводство в существующих условиях закрепляет экономическую отсталость страны. Это обусловлено аграрно-сырьевой специализацией экономики, для которой нехарактерен инновационный тип развития. Предложена стратегия индустриализации, которая включает следующие рекомендации: формирование системы институционального развития промышленного капитала, обеспечение действия рыночного механизма, развитие национальной инновационной системы, поддержка развития машиностроительной отрасли.
The thesis is devoted to the study of renovation of industrial capital. It has been shown that the main features of this process are the renovation of technological base of production and the development of the labour power. The result of renovation of industrial capital is the labour productivity growth. It is an outcome of innovations. The mechanism which reflects the process of industrialization has been presented in the following way: the innovation gives an impulse to the transformation of industrial capital, while the intersectoral linkages provide the diffusion of changes through all sectors of industrial capital; the capital flow itself is induced by competition: intrasectoral competition has a stimulating effect on innovations, while intersectoral competition provides some necessary structural changes. There have been analyzed some theories which reflect industrialization in developed and developing countries. Keynesian theories prove to be quite sufficient in explaining the peculiarities of industrialization in developed countries. It was noted that the development theories which are based on Keynesian theories can be relevant only when there is availability of innovations, strong intersectoral linkages and competitive conditions in developing countries. The analysis of industrial capital in post-transition economy of Ukraine has shown that it lacks the development on a basis of innovations. Meanwhile, this kind of development is vital for sustainable economic growth. Regarding the state, specifics and development tendencies of domestic industrial capital, it has been proposed the industrialization strategy for Ukraine which is aimed at setting the ability of industrial capital to progressive development.

У роботі досліджено існування причинно-наслідкових зв’язків між тіньовою економікою та соціально-економічними процесами. Основною метою роботи є побудова економіко-математичних моделей впливу економічних показників та впливу соціальних показників на рівень тіньової економіки. Ключовими методами дослідження є метод головних компонент та багатофакторний кореляційно-регресійний аналіз, які були реалізовані за допомогою програмного забезпечення Statistica.
The paper examines the existence of causal relationships between shadow economy and socio-economic processes. The main purpose of this work is to build economic and mathematical models of the impact of economic indicators and the impact of social indicators on the level of the shadow economy. The key research methods are principal component analysis and multiple correlation and regression analysis, which were implemented using Statistica software.

Швець М. О. Торговельно-економічні зв’язки Болгарії з країнами Європейського Союзу (1989 – 2021 рр.) : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 291 "Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії" / наук. керівник М. В. Єльников. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 120 с.
UA : Об’єкт дослідження – аналіз соціально-економічного і політичного реформування в Болгарії після краху соціалістичної системи з метою подальшого вступу в Євросоюз. Предмет дослідження – торговельно–економічне співробітництво Болгарії з країнами Європейського Союзу. Мета роботи – метою роботи є дослідження впливу інтеграційних процесів до ЄС на економіний та соціальний розвиток Болгарії в контексті порівняльного аналізу стратегічних програм в умовах глобалізації. Поставлена мета передбачає такі науково-дослідницькі завдання: 1. виконати історіографічний та джерелознавчій аналіз наукової розробки даної теми; 2. проаналізувати загальну картину зовнішньої політики Болгарії на сучасному етапі та взаємовідносини з провідними країнами світу. 3. розглянути основні положення та засади співробітництва Болгарії та ЄС, проаналізувати усі ризики та переваги. 4. дослідити загальний економічний стан Болгарії на сучасному етапі, та вплив ЄС на його формування. Новизна роботи полягає у ретельному перегляді та дослідженні досвіду Болгарії у питаннях трансформації своєї політики та економіки на європейський лад. Було узагальнено основні дії політикуму країни у представленому напрямку і основні тенденції розвитку європейської економічної діяльності. Важливим, також, було вивчення впливу політичного аспекту на поведінку держави в тих чи інших гострих питаннях безпеки в економічній сфері, яке не завжди співпадало з матеріальним аспектом питання. Теоретичне та практичне значення дипломної роботи в тому, що вміщені в дослідженні підходи і отримані результати можуть знайти застосування в навчальному процесі – при розробці лекцій, спеціальних курсів, методичних рекомендацій на допомогу викладачам і студентам навчальних закладів, у тому числі магістерських програм. Положення і висновки дипломного проекту можуть бути використані органами державного управління при підготовці проектів подальшого розвитку співробітництва та партнерства в області міждержавних відносин, зовнішньополітичного і зовнішньоекономічного співробітництва. Висновки. Країна загалом має достатній вплив у регіоні, однак залишаються відкритими питання вирішення низки питань реструктуризації політики, економічної сфери та інтеграції у регіональні структури. З цього питання у країні проводиться інтенсивна політика пошуку нових альтернатив, що виражається у створенні нових економічних проектів та приєднання до європейських проектів у цій сфері. У зовнішній політиці явно видно європейський вектор співпраці, але в економічній сфері простежується загравання з іншими неєвропейськими державами, що інколи стає в розріз з загальноєвропейським баченням та переконаннями.
EN : A small state with a favorable geographical location on the dividing line between large countries and their blocs, with a transitional structure and economy, can act as an intermediary for rapprochement of its much more powerful partners. Bulgaria plays a role of a gateway state for the European Union. The Republic of Bulgaria and the Balkan Peninsula as a whole have historically played a very important role in the geopolitical dimension located almost at the junction of civilizations. In modern times, the Balkan territories continued their difficult journey, struggling to cope with the influence of the socialist camp and a desire to be in the European dimension. Finally, in the early 1990s, these countries were able to self-determine and further develop under the European vector, together joining the great cause of the European Union. The governments of the former socialist countries faced the most difficult tasks of stabilization, liberalization and institutional transformation. One of the most important issues was also the regulation of economic relations. With the adoption of many reforms to integrate the national economy into the world economy, some positive progress was made on this issue, which later resulted in its accession to the European Union. Relevance of the research topic. Globalization is an objective and natural process, one of the main factors of socio-economic progress, a system-forming element of world politics, involving all countries, including Bulgaria. The increase in the commonality of the world economy, complexity and intertwining of economic processes forces the search for new ways of defending national interests in the world market, which led to Bulgaria’s making an important solution of accession to the European Union (EU). The adaptation of the world economy to modern geopolitical realities poses new global threats and challenges. In this regard, the sphere of international relations is undergoing radical changes through transformation processes that have a direct impact on the development of countries. Thus, today’s realities include, above all, the growing role of globalization. Globalization is an objective process. In addition to globalization, another major process in the development of the modern world is regionalization, which significantly affects economic life as well as the political, social, cultural and civilizational consequences in the countries, especially those that are members of certain integration associations. These consequences are increasingly being felt by almost all countries of the world. Among them, in particular, is Bulgaria, which is fully consciously, actively and purposefully advancing on the path of integration into the world community and into the European space. Thus, the strategic development of the world as well as that of Bulgaria are influenced by globalization processes, which act as major processes in determining state strategy vectors. This is the only way, in which, under modern conditions, Bulgaria hopes to get the necessary support and defend its interests on the international arena. The conditions of cooperation involve the unity of national interests, similarity of socio-political systems, complementarity of economies, kinship of cultures, languages, historical traditions and religion. Therefore, the object of this study is the analysis of socio-economic and political reforms in Bulgaria after the collapse of the socialist system and transformation of the country with a view to further accession to the European Union. The research subject is the trade and economic cooperation of Bulgaria with European countries and further integration into the European Union. The purpose of the research is to study the impact of EU integration processes on the economic and social development of Bulgaria in the context of comparative analysis of the strategic programs under globalization. This purpose involves the following research tasks: 1. To perform the historiographical and source analysis of the scientific development of this topic. 2. To analyze the general picture of Bulgaria’s foreign policy at the present stage and its relations with the leading countries of the world. 3. To consider the main provisions and principles of cooperation between Bulgaria and the EU, analyze all risks and benefits. 4. To study the general economic situation in Bulgaria at the present stage, and the influence of the EU on its formation. The geographical framework of the research includes the territory of Bulgaria and the EU. The chronological framework. The lower chronological boundary set is 1989 due to the beginning of the Velvet Revolutions and reorientation of the Bulgarian political course towards the EU and NATO, which led to the transformation of the economy and rethinking of the relations with neighboring countries. The upper limit is set as the present time, i.e. 2021, when we can talk about the significant changes in the economy, namely in the fuel and energy sector of the country, and foreign policy guidelines. This period may have been fundamental for the Bulgarian national economy and for the country as a whole. It is planned to go beyond the chronological limits due to the need to solve certain problems. The research methods. The methodological basis of this work involves the methods of theoretical generalization (to study the processes of modern development of the world economy), comparison (in the analysis of the customs regulation systems in Bulgaria and the EU), systematization (to bring information material into a single system), statistical analysis methods (to study the development of foreign economic activities of Bulgaria with the EU). The novelty of the research paper lies in a careful review and study of Bulgaria’s experience in transforming its politics and economy into a European one. The main actions of the country’s political elites in the given area and the main trends in the development of European economic activities were summarized. It was also important to study the influence of the political aspect on the behavior of the state in certain acute issues of security in the economic field, which did not always coincide with the material aspect of the issue. The given topic is insufficiently studied in the historical literature. Most surveys on the problems of the EU enlargement to the East do not specifically address the problems of Bulgaria’s integration into the EU, limiting themselves to the theory of integration, legal aspects of the EU, problems of economic cooperation between EU member states, prospects for integration after the enlargement. Researchers only pay attention to the problems of Bulgaria’s integration in the framework of EU enlargement to the East and do not delve into the analysis of Bulgaria’s situation both before and after accession to the European Union. Conclusions. After conducting an in-depth analysis in the field of trade and economic relations between Bulgaria and the EU in recent years, in general, the period from the late 1990s to the present, the tasks set for our paper were fulfilled. Generally, the issues of global trade and economic cooperation are sharp and relevant. The period of time under study was marked by some profound economic and political changes for the Republic. Despite all the difficulties of economic development after the collapse of the world socialist system, Bulgaria has been able to develop more or less successfully due to the reforms in foreign and domestic policy. As a result of the political transformation in Bulgaria, the monopoly of the Communist Party was abolished, a multiparty system was formed, the Constitution was adopted, and a number of legislative reforms were carried out in order to achieve European standards. Bulgaria’s state apparatus has agreed to cease its monopoly regulation of the entire economic life, becoming only part of civil society, leaving most sectors of the economy, but retaining its regulatory role in it, focusing on creating a new legal framework, tax and social policy, supporting systemic transformation and the process of establishing a modern competitive market system similar to that which has long existed in the developed capitalist countries. The difficult period of Bulgaria’s transformation has radically changed the attitude of people and society, rebuilt the economic and political potential of the state. The source and historiographical basis for the implementation of this work included the Constitution of the Republic of Bulgaria, laws and regulations, state programs and national strategies, international treaties. A large number of articles, conference proceedings, and analytic materials of domestic and foreign researchers have been studied and analyzed. Domestic historiography is quite scarce in this regard, but we can still identify the main areas of economic cooperation within Ukraine – Bulgaria – EU, where the Republic is a kind of leader and mentor of Ukraine for European integration. Another important area of domestic research is the study of large-scale regional economic cooperation, based on the basic principles of economic development established within the Organization of the Black Sea Economic Cooperation in the region. Membership in the EU, NATO, WTO and other international organizations has a positive impact on the political and economic integration of the country into the international community and the common trade and economic area of South-Eastern Europe. After the sixth enlargement, the disparity within the EU increased, as Bulgaria is the poorest member of the European Union. The gap in the level of socio-economic development between the old and newly recruited EU members is unprecedented. This explains a rather wide promotion of the socio-economic and political transformations. Owing to the support of the European Union, which encouraged Bulgaria to accelerate and optimize transformation, the Bulgarian government has begun to carry out the necessary reforms to meet the EU criteria. Today, Bulgaria is actively developing its foreign economic relations, focusing on the openness of its economy and making significant efforts to integrate the country into European and world structures. One of the main external areas of cooperation is the country’s active participation in regional economic projects. Based on the rhetoric of the political elite of modern Bulgaria, the European direction of economic and political development, and further accession to European structures, remains fundamental for the state. At the same time, it is emphasized that every political decision will be consistent with the interests of the citizens, although in practice, as we could see in the course of our study, this principle is not always followed. In the context of this research topic, it was important to study the current challenges and threats that have arisen at the present stage, or have become traditional. This is especially interesting for the Balkan region, which has historically become one of the centers of conflict between East and West interests, a corridor between Europe and Asia. This advantageous geopolitical position, at the same time, becomes the epicenter of challenges to European security, which, of course, is reflected in Bulgaria’s security policy that also takes into account the interests and problems of the region. The analysis shows that Europe has enough leverage and resources, as well as a wide range of policy instruments to implement measures to counter many threats. But, Bulgaria, as a very poor and corrupt country, finds it very difficult to resolve all pressing issues on its own, so it constantly considers the standpoints of relevant international structures and cooperates with them, which inevitably leaves its mark on its foreign policy behavior on the world stage. By cooperating with the EU and NATO, Bulgaria has so far managed to meet the challenges that arise. Bulgaria is a significant South-Eastern stronghold here, and it is taking significant steps to implement the presented initiatives for the regional development of trade programs. The influence of other international organizations is also felt, which is also reflected in the economic environment. To summarize all the stated above, if we look at Bulgaria’s position on the geopolitical map of Europe in terms of economic influence in general, we can say that the country has enough leverage and influential patrons to promote it in the region. However, a number of fundamentally important issues of restructuring domestic policy and eliminating corruption in the government, integrating into some regional structures and stabilizing the situation in Europe in general, related to the epidemiological situation in the country and all the ensuing consequences, remain unresolved.

Просвіркіна А. О Перспективи диверсифікації економічного співробітництва України з країнами африканського континенту : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 051 "Економіка" / наук. керівник Н. С. Венгерська. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 120 с.
UA : Кваліфікаційна робота: 120 с., 12 рис., 4 табл., 74 джерела. Об’єкт дослідження є процеси диверсифікації міжнародного співробітництва України. Предмет дослідження – теоретичні та практичні проблеми економічного співробітництва України з країнами африканського континенту. Мета роботи – дослідження перспектив диверсифікації економічного співробітництва України з країнами африканського континенту та розробка заходів удосконалення зовнішньоекономічної політики. Метод дослідження – наукової абстракції; статистично-економічний; аналізу та синтезу; дедукції; узагальнення. У роботі висвітлено сутність, форми та особливості міжнародного економічного співробітництва. Розкрито причини диверсифікації зовнішньоекономічних зв’язків країн. Виявлено особливості розвитку зовнішньоекономічних зв’язків України з країнами африканського континенту. Обґрунтовано стратегічні напрями розвитку зовнішньоекономічної політики України. Визначено перспективні галузеві напрями міжнародного співробітництва. Розроблено заходи щодо удосконалення інституційного забезпечення налагодження зовнішньоекономічних зв’язків.
EN : The object of the study is the processes of diversification of Ukraine's international cooperation. The subject of the study is theoretical and practical problems of economic cooperation of Ukraine with countries of the African continent. The purpose of the work is to study the prospects of diversification of economic cooperation between Ukraine and the countries of the African continent and to develop measures for improving the foreign economic policy. Research method - scientific abstraction; statistical and economic; analysis and synthesis; deductions; generalization. The essence, forms and features of international economic cooperation are covered in the paper. The reasons for diversification of the foreign economic relations of the countries are revealed. The peculiarities of the development of foreign economic relations of Ukraine with the countries of the African continent are revealed. The strategic directions of development of the foreign economic policy of Ukraine are substantiated. The perspective areas of international cooperation have been identified. Measures have been developed to improve the institutional support for establishing foreign economic relations.

Відносини між Російською Федерацією (РФ) та Україною визначаються насамперед міждержавним конфліктом із збройною складовою в Донецькій та Луганській областях. Спроба незаконної анексії Росією території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя в 2014 р. та їх окупації, збройне протистояння на Донбасі зумовлюють довгостроковий характер міждержавної конфронтації. Цей конфлікт є асиметричним. Для України наслідки протистояння з РФ – життєво важливі, а перебіг конфлікту впливає майже на всі значущі соціальні процеси. Натомість керівництво Росії розглядає Україну переважно одним з полів конкуренції із Заходом задля «утвердження позицій Російської Федерації як одного з впливових центрів сучасного світу». Пострадянський простір визначений пріоритетом зовнішньої політики Росії, водночас більше значення надається співробітництву з державами, які беруть участь у російських інтеграційних проєктах. Стратегією економічної безпеки РФ на період до 2030 року, ухваленою в 2017 р., пріоритетом розвитку російської економіки визначено створення умов для реалізації стратегічних національних пріоритетів РФ. Так констатується підпорядкування економіки реалізації насамперед стратегічних цілей, визначених політичним керівництвом. Економічний тиск Росії, який був важливим інструментом її політики щодо України й до 2014 р., після початку агресії набув якісно нового рівня. Так само як і застосування воєнних інструментів, обмеження українського експорту, припинення транзиту українських товарів російською територією, спрямоване, зокрема, на виснаження економічних ресурсів України та обмеження її розвитку, а також примушення політичних лідерів нашої держави до прийняття вимог Кремля. Російська Федерація продовжує докладати зусиль для максимального послаблення залежності від економічної співпраці з Україною. Йдеться про зменшення ролі України як транзитної держави для експорту російських енергоносіїв, розірвання усталених коопераційних зв’язків, насамперед у сфері військово-промислового комплексу. Російська політика практично не зважає на інтереси російського бізнесу, які зберігаються на території України, попри суттєве зменшення відповідної активності порівняно з максимальними рівнями, досягнутими на початку 2010-х років. Головним пріоритетом є прагнення утримати Україну в орбіті свого впливу, що в майбутньому має забезпечити компенсацію нинішніх втрат, зокрема й економічних.

Вислів «ХХІ століття буде століттям Азії» став одним з найуживаніших серед експертів-міжнародників. Пропонований читачеві огляд «Україна і країни Східної, Південно-Східної та Південної Азії: підсумки 2020 року та перспективи розвитку» яскраво ілюструє його справедливість. Автори спромоглися у загалом невеликому за обсягом тексті дати не лише глибокий аналіз політичних, економічних, торговельних, інвестиційних зв’язків України з величезним регіоном земної кулі, а й окреслити головні напрями розвитку цього динамічного обширу. В огляді цілком очікувано значну увагу надано відносинам України з Китайською Народною Республікою. КНР стала у 2020 р. головним торговельним партнером України, є одним з найбільших інвесторів, а у перспективі може посісти у цій сфері перше місце. Справедливо відзначається справжній прорив, який здійснив на китайський ринок український аграрний комплекс. Є й інші сфери, в яких вітчизняні експортери очікують на успіх. Зазначено й проблеми. Йдеться про неякісний вітчизняний інвестиційний клімат, часті зміни у законодавстві, відсутність верховенства права, а в ряді випадків – бюрократичну тяганину у розгляді й реалізації спільних проєктів. Українській стороні варто зважити на те, як будують свої торговельно-економічні відносини з КНР наші сусіди, країни Європейського Союзу.

Децентралізація та субсидіарність як засадничі принципи реформи місцевого самоврядування й територіальної організації влади створюють на локальному рівні, зокрема, умови для активізації транскордонного співробітництва (далі – ТКС) як одного з інструментів розвитку громад і регіонів України. В останнє десятиліття активно формується мережа горизонтальних економічних, культурних, освітніх та наукових взаємозв’язків між прикордонними регіонами України та країнами ЄС, яка забезпечує взаємодію органів влади та місцевого самоврядування, бізнесу, університетів, наукових установ, організацій громадянського суспільства. Серед сприятливих чинників розвитку такої взаємодії варто виділити географічну близькість (близькість до кордонів країн ЄС – Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії), цільову довгострокову політику ЄС щодо макрорегіонів (макрорегіональна стратегія ЄС для Дунайського регіону, та перспективи створення Карпатського макрорегіону); організаційні можливості (досвід проєктного менеджменту та реалізації ініціатив у сфері ТКС, потенціал агенцій регіонального розвитку; історичні та соціокультурні зв’язки, передусім західноукраїнських територій із європейськими країнами; науково експертний потенціал; зовнішньополітичний вектор України (прагнення до інтеграції в євроатлантичний цивілізаційний простір).

Стратегічне управління розглянуто крізь призму умов ефективного функціонування підприємств за ринкових умов та кола визначених імперативів, для чого проаналізовано трактування цього терміна в науковій літературі та зауважено на основних проблемах сьогодення щодо даної теорії. Зауважено на важливість одного з інструментів зв’язку між урядом і установою, яка реалізує права власника, – стратегічного плану. У розвиток даного тезису акцентовано на необхідності розроблення корпоративної стратегії, яка визначає загальний напрям розвитку підприємства та бізнес-стратегії. Оскільки формування стратегії державного підприємства базується на стратегії власності держави, із метою підвищення дієвості та співвідношення процесу стратегічного управління економічним розвитком державних підприємств за умов кризових явищ запропоновано складати Карту програми стратегії управління, яка дає змогу враховувати ключові складники стратегії, що визначають результативність стратегічного плану. Рекомендовано акцентувати увагу на концептуальному складнику підходу до стратегічного управління, який передбачає, зокрема, побудову функціональних стратегій залежно від виду державних підприємств. Стратегічне управління посилює встановлення балансу між централізованою та децентралізованою системами управління державним підприємством за умов розроблення комунікаційної інфраструктури для їх ефективної взаємодії по вертикалі й горизонталі управління.

Проведено методологічний і філософський аналіз фундаментальних фізичних понять та їх формальних і неформальних зв’язків з реальними економічними вимірюваннями. Запропоновано процедури визначення неоднорідного економічного часу, нормалізованих економічних координат та економічної маси, засновані на аналізі часових рядів, введено поняття економічної сталої Планка. Теорія апробована на реальних рядах економічної' динаміки, включаючи фондові індекси, курси валют і спотові ціни.

Метою статті є дослідження впливу знання як соціально-економічного чинника розвитку інформаційного суспільства в різних його проявах на такі складові елементи виробництва як засоби праці, продукт праці та предмет праці. Фіксується тенденція поглиблення зв’язку знання із вказаними елементами виробництва на стадії інформаційного суспільства, порівняно з попередніми епохами розвитку суспільства. Здійснюється спроба через зростаючу роль знання в предметі праці обґрунтувати еволюцію праці з фізичної в бік інтелектуальної та стрімке розповсюдження останньої в інформаційному суспільстві. Робиться висновок, що зростаючий зв'язок знання з елементами виробництва та поширення інтелектуальної праці призводять до ряду соціальних наслідків, серед яких майже повна неможливість експлуатації в умовах домінування інтелектуальної праці, переосмислення традиційного соціального і правового поняття власності при відході від виключно матеріального розуміння засобів, продукту і предмету праці, а також переосмислення функції капіталіста, як власника засобів і продуктів праці, постачальника предмета праці у виробництво, а отже і організатора виробництва взагалі.

Економіко-математичне моделювання є важливим інструментом для вивчення і прогнозування економічних систем, процесів і явищ. У макроекономічному моделюванні найбільш відомим і розповсюдженим є підхід, пов’язаний з динамічними стохастичними моделями загальної рівноваги (DSGE). В останнє десятиріччя досягнутий значний прогрес, як в специфікації, так і в оцінці DSGE, зокрема, при дослідженні економічних циклів. На відміну від векторних авторегресій, DSGE моделі є теоретично обґрунтованими, пропонують використання конкретних економіко-математичних моделей. При цьому їхнім недоліком можна вважати сильну залежність від теоретичних передумов та слабкий зв’язок з реальними даними. DSGE моделі можуть бути представлені в двух формах. Аналітична форма містить опис моделей поведінки економічних агентів у вигляді рішення оптимі- заційних задач, а також аналіз рівноважного напрямку розвитку економіки. Наведений варіант містить в собі тільки лінійні рівняння динаміки ключових макроекономічних змінних.

Однією з головних проблем, з якою стикаються викладачі інформатики, є необхідність швидкого реагування на зміни у цій галузі з подальшою адаптацією програмно-методичного забезпечення відповідних курсів. При цьому практично не розрізняються суттєві зміни, що вимагають модифікації окремих теоретичних положень, та несуттєві, пов’язані переважно з випуском чергової версії одного із застосовуваних для підтримки курсу інформатики програмних продуктів. На нашу думку, “мода” на постійне оновлення апаратного та програмного забезпечення є штучно сформованою рекламними засобами для забезпечення комерційних потреб фірм-виробників і, в силу свого походження, не повинна впливати на зміст курсу інформатики (так само, як покупка нової моделі телефону з найновішою прошивкою не впливає на якість власне зв’язку). Слідування їй в процесі навчання інформатики здатне сформувати скоріше майбутнього гарного покупця, ніж спеціаліста. З метою подолання негативної тенденції штучного прив’язування змісту курсу інформатики до використовуваного програмного забезпечення нами розробляється методична система, окремі компоненти якої останні п’ять років впроваджується в практику підготовки вчителів інформатики та інженерів-програмістів у педагогічних, технічних та економічних ВНЗ м. Кривого Рога та Дніпропетровської області.