Добірка наукової літератури з теми "Економічний порядок"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Економічний порядок".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Економічний порядок"
1
Маслій, І. В. "ДО ПИТАННЯ ПРО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ ТА СТРУКТУРИ ЗЛОЧИННОСТІ У ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНІЙ СФЕРІ ЯК ЕЛЕМЕНТ її КРИМІНОЛОГІЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ". Наукові праці Національного університету “Одеська юридична академія” 13 (14 травня 2019): 553–61. http://dx.doi.org/10.32837/npnuola.v13i0.303.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті обґрунтовано поняття злочинності у фінансово-економічній сфері та запропоновано структуру системи злочинів, які доцільно віднести до злочинів у фінансово-економічній сфері. Доведено, що злочинність у фінансово-економічній сфері являє собою сукупність однорідних протиправних, суспільно небезпечних, корисливих, таких, що спричиняють істотну матеріальну шкоду внаслідок посягань на встановлений порядок управління економічними процесами, економічний розвиток держави, стан фінансової безпеки діянь, за які передбачено кримінальну відповідальність. Запропоновано віднести до таких злочинів: злочини проти власності; злочини у сфері господарської діяльності; інші злочини економічного характеру.
The concept of crime in financial and economic sphere is grounded and the structure of system of crimes, which should be attributed to the crimes in financial and economic sphere is proposed in the article. There proved that the crime in financial and economic sphere represents a set of acts which are: homogeneous illegal, socially dangerous, selfish, such that cause substantial material damage as a result of infringements of the established order of management of economic processes, economic development of the state, the financial security, for which criminal responsibility is contemplated. There proposed to attribute to such crimes: crimes against property, crimes in sphere of economic activity; other crimes of an economic nature.
2
САВЧИН, МИХАЙЛО. "Чотири вершники трансформацій: ефективність правового регулювання економічних інституцій". Право України, № 2021/04 (2021): 89. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2021-04-089.
Повний текст джерелаАнотація:
У перехідних конституційних демократіях проблема ефективності правового регулювання економічних інститутів зумовлена трансформаційними процесами в політичній, економічній, соціальній та культурній сферах. Особливо гострою є взаємодія політичних та економічних факторів у функціонуванні економічних інститутів, оскільки це методологічна проблема реалізації реформ. У статті розглядається це питання крізь призму верховенства права, належного урядування та принципів пропорційності втручання в економічні свободи з метою забезпечення економічного добробуту. Це досить абстрактне формулювання питання потребує його аналізу через призму трансформації сучасної економічної системи та переосмислення функцій держави. Метою статті є визначення основних параметрів ефективності правового регулювання економічних інститутів. Доведено, що система гарантій економічних свобод базується на конституційних цінностях, які виражають консенсус щодо цільових установок учасників економічних відносин, їх цілепокладання. Ключовими факторами цього процесу є трансформація глобалізації та регіональне економічне співробітництво між державами, що змінює їхні функції. Зближення держави та приватного сектору виражається у диджиталізації економіки та зростанні ролі штучного інтелекту в економічних процесах, що дедалі більше впливає на зміст правил і процедур на ринку. Оскільки за таких умов змінюється структура професій та зайнятості, це призводить до розширення сфери інтелектуальної діяльності людства. Ключовим фактором трансформації українського конституціоналізму є відмова від постколоніальних практик управління через відносини ієрархії. Їх змінюють відносини гетерархії, які поєднують субординацію та горизонтальні зв’язки в економічній системі. Порядок визнання норм за допомогою поєднання приватного права та публічного механізму правотворення є на порядку денному. Аналогічним чином успіх економічних реформ обумовлений існуванням незалежних інституцій, що важко уявити без політико-правової складової. До таких інструментів належать судовий контроль за конституцією, неупереджене та незалежне публічне урядування, зокрема у діяльності незалежних державних установ, які рівновіддалені від політичних інститутів і ділових кіл. Економічні структури повинні брати участь у збереженні довкілля, впровадженні новітньої структури охорони здоров’я та наданні доступних і якісних адміністративних послуг населенню. Тому цінності та настанови щодо конкурентоспроможності, належної ділової практики на ринку забезпечуються інструментами економічного конституціоналізму, регуляторної держави та демократичної підзвітності. Засобами забезпечення цього є верховенство права, незалежні державні регулятори й вимоги щодо прозорості та належної процедури при ухваленні владних рішень.
3
НАГОРНЯК, Г. С. "ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ НА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ВІТЧИЗНЯНИХ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ У КОНТЕКСТІ ЙОГО СТВОРЕННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ". REVIEW OF TRANSPORT ECONOMICS AND MANAGEMENT, № 5 (21) (17 червня 2021): 45–58. http://dx.doi.org/10.15802/rtem2021/242087.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто можливості впливу інтелектуального капіталу на соціально-економічний розвиток вітчизняних машинобудівних підприємств у контексті його створення та використання. Виявлено важливість впливу нематеріальних складових на діяльність підприємства, а також розглянуто становлення та розвиток поняття “інтелектуальний капітал”. Проаналізовано зв’язок поняття “інтелектуальний капітал” з традиційними категоріями, які використовуються для визначення нематеріальних чинників: нематеріальні активи, нематеріальні ресурси, інтелектуальна власність та показано їх спільні та відмінні риси. Визначення інтелектуального капіталу підприємства повинно надавити можливість його розгляду у динаміці через зміну його форм у процесі створення та використання, а також розкриватись не лише через сукупність складових, ресурсів і не через порядок його розрахунку, а через сукупність соціально-економічних відносин.З урахуванням проведеного дослідження вітчизняних і закордонних наукових джерел, запропоновано власне, уточнене визначення поняття “інтелектуальний капітал”, під яким слід розуміти сукупність знань, інформаційних ресурсів, інтелектуальних активів, інформаційно-комунікаційних технологій, професійних й універсальних компетенцій, організаційної культури та мотивації персоналу, застосовуваних у процесі комплексного управління для генерації доданої вартості та забезпечення конкурентних переваг підприємства в умовах інноваційного розвитку соціально-економічної системи й ефективної адаптації до вимог цифрової економіки на основі принципів системного підходу.Поділ інтелектуального капіталу на структурні компоненти, що містять усю сукупність елементів даної категорії, має принципове значення з погляду пошуку джерел його збільшення й оцінювання ефективності його використання. Виділення структурних елементів інтелектуального капіталу має вагоме значення не лише з теоретико-аналітичної, але й з практичної точок зору, дозволяючи вірогідно виявити об'єкт і суб'єкт управління, побудувати оптимальні організаційно-управлінські зв'язки між ними. У цілому можна стверджувати про те, що комплексна структура інтелектуального капіталу поєднує у своєму складі наступні основні елементи: людський, структурний (організаційний), соціальний, споживчий (клієнтський), управлінський та інноваційний капітал.
4
Mykhailiv, H. V., та L. V. Hryniv. "ІННОВАЦІЙНА ПОЛІТИКА В КОНТЕКСТІ СТРАТЕГІІ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА". Actual problems of regional economy development 2, № 14 (27 липня 2018): 58–64. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.14.58-64.
Повний текст джерелаАнотація:
У даній статті розглянуто загальний порядок формування інноваційної політики на підприємстві. Було установлено, що для здійснення ефективної інноваційної діяльності, необхідною є розробка інноваційної політики з дотриманням порядку її формування в контексті стратегії фінансово-економічної безпеки. Авторами було запропоновано наступні етапи формування інноваційної політики: встановлення актуальності формування інноваційної політики для підприємства; оцінка інноваційного потенціалу; формування стратегії інноваційного розвитку підприємства в орієнтирі фінансово-економічної безпеки; розроблення програми інноваційної діяльності; створення системи оцінки інноваційної програми.Досліджено та узагальнено теоретичні підходи щодо трактування змісту поняття «фінансово-економічна безпека». Проведено аналіз існуючих точок зору щодо підходів формування стратегії фінансово-економічної безпеки підприємства в умовах невизначеності та обґрунтовано необхідність системного підходу до формування системи стратегічного управління фінансово-економічною безпекою підприємства.
5
Barna, B. Y. "Європейський економічний простір у системі зовнішньої політики ЄС: норвезька перспектива". Grani 19, № 3 (19 лютого 2016): 73–77. http://dx.doi.org/10.15421/1716063.
Повний текст джерелаАнотація:
Європейський економічний простір став одним з перших прикладів розбудови відносин ЄС з країнами-партнерами європейського континенту, що відмовляються від повноправного членства у цьому інтеграційному об’єднанні. Цей формат співпраці вже понад двадцять років забезпечує стабільність, передбачуваність та конструктивну розбудову відносин із трьома європейськими партнерами, зокрема Норвегією. Нині ЄЕП розглядається як модель найглибшої інтеграції без формального набуття членства в ЄС. Варто також зазначити, що цей формат довів свою стійкість щодо зовнішніх потрясінь, як скорочення кількості членів ЄАВТ, розширення ЄС та ухвалення нових угод. Тому в Брюсселі схвально ставляться до функціонування ЄЕП та ніколи офіційно не ставили на порядок денний питання про припинення цієї угоди чи перегляду її положень. Зі свого боку, переважна більшість норвезьких політичних сил теж обстоює статус-кво. Водночас все частіше лунають голоси про необхідність оновлення ЄЕП, особливо після ухвалення Лісабонського договору. Також необхідно ствердити, що норвезька модель взаємодії з ЄС втратила свою первинну винятковість, зокрема також і після набуття чинності угоди про Асоціацію з Україною. Осло доводиться все частіше конкурувати з цілою низкою інших країн, неурядових організацій та інших лобістських груп за увагу з боку ЄС. Ускладнює відносини Норвегії з ЄС асиметричність зобов’язань у межах ЄЕП, адже вона зобов’язана в односторонньому порядку імплементувати комунітарний доробок, при цьому не маючи дієвих важелів впливу на процес ухвалення рішень у ЄС. Іншим викликом є слабкість опори ЄАВТ у ЄЕП, адже доводиться взаємодіяти з інтеграційним об’єднанням, членами якого є 28 європейських країн. Існують також інші негативні аспекти, що поступово зменшують роль Норвегії у відносинах з ЄС. З огляду на наявні виклики, опрацьовуються різні сценарії щодо подальшої розбудови відносин Норвегії з Євросоюзом. У відповідності до одного з них в Осло є три основні опції: збереження статус-кво у межах ЄЕП; пошук іншого формату відносин з ЄС поза межами ЄЕП; набуття повноцінного членства у ЄС. Однак найбільш продуктивним підходом стало б оновлення ЄЕП, яке б належним чином врахувало виклики сьогодення.
6
Sinenok, Igor. "ОРГАНІЗАЦІЙНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ МЕХАНІЗМИ РЕГУЛЮВАННЯ РИБАЛЬСТВА ТА АКВАКУЛЬТУРИ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 4(16) (2018): 122–30. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2018-4(16)-122-130.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито власне бачення проблеми посилення дієвості сучасних інструментів та механізмів, що застосовуються саме в питаннях регулювання вітчизняного рибальства та аквакультури. Запропоновано організаційний механізм регулювання підтвердження законності походження риби та інших живих водних ресурсів, що надходять до рибопереробних підприємств або потрапляють до торгівельної мережі для реалізації. Удосконалено організаційно-економічний механізм регулювання вітчизняного рибальства та аквакультури з урахуванням досвіду провідних країн-виробників риби в Європейському Союзі. Запропоновано ввести зміни до Правил любительського і спортивного рибальства та Інструкції про порядок обчислення та внесення платежів за спеціальне використання водних живих ресурсів при здійсненні любительського і спортивного рибальства в сучасних умовах діяльності.
7
Semenenkо, Oleh, Ihor Voronchenko, Ihor Moskalenko, Serhii Ponomarenko, Serhii Saienko та Iryna Borysenko. "Аналіз та оцінка впливу воєнно-економічних факторів на стан розвитку Збройних сил України та рівень її воєнно-економічної безпеки". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, № 3 (30 червня 2021): 242–56. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.3.23.
Повний текст джерелаАнотація:
Отримати найбільш достовірний кінцевий результат щодо майбутнього обрису Збройних Сил України під час оборонного планування можливо тільки за умов повного врахування впливу різноманітних факторів на самі Збройні Сили, як на окрему систему державного рівня, так і на процес їх будівництва та розвитку за визначений планований період. У статті авторами розкрито сутність зовнішніх та внутрішніх економічних факторів, які безпосередньо впливають на стан будівництва та розвитку Збройних Сил України та рівень її воєнно-економічної безпеки. У статті методом експертного опитування за наявною статистичною інформацією проведено оцінювання рівня впливу основних воєнно-економічних факторів на розвиток Збройних Сил України. Авторами також визначено порядок взаємозв’язку між економічними факторами та їх можливим впливом на шляхи і напрями розвитку Збройних Сил України за різними рівнями ієрархії процесу оборонного планування. У статті запропоновано для забезпечення гнучкості процесу оборонного планування розглядати впливи економічних факторів з урахуванням їх можливих змін і невизначеностей та відповідно до них формувати гнучкі вимоги до можливого кінцевого очікуваного результату особливо під час середньострокового та довгострокового оборонного планування. Основним напрямом подальших досліджень за визначеною у статті тематикою може бути формування системи показників, які характеризують економічні фактори та розкривають сутність їх впливу, з подальшим обґрунтуванням їх взаємозв’язку, практичної взаємозалежності з цільовими показниками програм розвитку Збройних Сил України та показниками рівня воєнно-економічної безпеки держави.
8
Yemelyanov, Volodymyr, та Mikhail Sokirko. "РИЗИКИ РЕФОРМИ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ ТА СПОСОБИ ЇХ ВИРІШЕННЯ". Public Administration and Regional Development, № 10 (28 грудня 2020): 1106–39. http://dx.doi.org/10.34132/pard2020.10.07.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено, аналізу можливих ризиків реформи децентралізації та пошуку шляхів їх вирішення і зменшення. Перебуваючи в незавершеній стадії, децентралізація є важливою системною перебудовою, від наслідків якої, залежать безпека, розвиток та економічний підйом на місцевому, а також загальнодержавному рівні. Системні зміни на місцевому рівні в умовах економічної та політичної нестабільності, потребують обережної та виваженої державної політики. Виявлено основні ризики, які загрожують проведенню реформи та становлять небезпеку суверенітету України, сепаратизму, відцентрових тенденцій, анклавізації, криміналізації. Особливим ризиком є можливий сепаратизм в окремих регіонах держави. Нестабільна політична ситуація, як на загальнодержавному, та особливо на місцевому рівні, загрожує реформі децентралізації та ефективності роботи місцевої влади. Досліджено питання мовного та етнонаціонального чинників та їх роль у процесі формування об’єднаних громад. Методологічний та нормативний порядок організації децентралізації, має важливе значення та зв’язок з реальним станом об’єднання громад. Проаналізовано запропоновані внесення змін до Конституції України стосовно децентралізації та їхні ризики. Законність та верховенство права є необхідною умовою для попередження ризиків децентралізації, а також забезпечення розвитку об’єднаних громад. Розглянуто роль префектів у нагляді за законністю рішень органів місцевого самоврядування з можливістю не порушення функціонального балансу судової гілки влади. Запропоновано, можливі попереджувальні шляхи зменшення ризиків та викликів реформи, вирішення актуальних питань реформи, а також сприяння державотворенню. У роботі досліджено мовне питання національних меншин, а також висловлено думку про важливість державної мови як об’єднуючого та державотворчого чинника.
9
Кащена, Н. Б. "ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ СТРАТЕГІЇ УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНОЮ АКТИВНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА ТОРГІВЛІ". Підприємництво та інновації, № 11-2 (29 травня 2020): 37–43. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/11.24.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто теоретико-методичні засади формування інноваційних стратегій управління економічною активністю підприємств торгівлі. Доведено, що інноваційна стратегія економічної активності торговельних підприємств є стратегією розвитку, орієнтованою на використання інновацій для формування конкурентних переваг високого порядку, підвищення ринкової активності та вартості підприємства в умовах швидкоплинних змін бізнес-середовища та потреб стейкхолдерів. Визначено принципи та розроблено алгоритмічну модель формування й реалізації інноваційної стратегії розвитку економічної активності підприємств торгівлі, яка втілює ключові процеси стратегування (мислення, планування, управління, реалізація, аналіз ситуації та наслідків дій) і дає змогу структурувати порядок дій із розроблення, втілення, контролю виконання та корегування стратегії.
10
Шемчук, В. В. "Економічна та інформаційна безпека держави: правові аспекти співвідношення". Актуальні проблеми держави і права, № 83 (6 лютого 2020): 253–59. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i83.140.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню економічної та інформаційної безпеки держави, їх теорети-ко-правовим, конституційно-правовим та іншим галузевим і прикладним аспектам. Проаналізовані нормативні визначення категорії «економічна безпека держави», висвітлена історія виникнення і роз-витку цього терміну у міжнародно-правовій практиці. Так само як і інформаційна безпека, економічна безпека є конституційною категорією, хоча зміст їх в Основному законі не розкривається. Аналіз наукових досліджень свідчить про використання різ-них підходів до з’ясування сутності економічної безпеки держави. (найбільш поширеними є статич-ний, динамічний, системно-структурний та комплексний підходи). Єдине її нормативне визначення регламентовано у наказі Міністерства економічного розвитку та торгівлі 2013 р., засноване саме на статичному підході. В юридичній площині економічну безпеку держави можна розглядати як право-відносини, що виникають при забезпеченні органами публічної влади стану захищеності національної економічної системи. Суміжним поняттям поряд з економічною безпекою держави є інформаційна безпека країни. Останню доцільно розглядати крізь призму правовідносин, що виникають при забезпеченні стану за-хищеності інформаційного простору.Економічна та інформаційна безпеки різняться за об’єктом (економічна система, інформаційний простір) та засобами забезпечення. Проте, вони мають і спільні риси: йдеться про одночасне визначен-ня складниками національної безпеки; їх забезпечення є найважливішою функцією держави; однако-ві рівні забезпечення (міжнародний, національний та локальний); схожі суб’єкти тощо.Економічна безпека держави, як і інформаційна безпека стали предметом вивчення різних галу-зей вітчизняної науки, включаючи насамперед юридичну науку. Отже, на сьогодні сформувалась їх належна доктринальна основа, проте беззаперечною є потреба вдосконалення нормативно-правової бази у сфері економічної та інформаційної безпек як складників національної безпеки України, забез-печення термінологічної визначеності, механізмів реалізації, гарантій захисту як у мирний час, так і в умовах конфліктів, гібридних воєн тощо.
Дисертації з теми "Економічний порядок"
1
Ларка, Людмила Сергіївна. "Економічний порядок підприємства та інструменти його підтримування". Thesis, НТУ "ХПІ", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/36279.
Повний текст джерела
2
Радзівілл, Олександр Анатолійович, та Тетяна Сергіївна Джугля. "Взаємодія ліберальних і солідариських ідей в суспільній свідомості нового часу". Thesis, Вектор, 2020. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/43984.
Повний текст джерелаАнотація:
тези доповіді на міжнародній конференціїПісля другої світової війни формування міжнародного правопорядку відбувалося, по-перше, у протистоянні капіталістичної й соціалістичної геополітичних систем, по-друге, під суперечливим впливом ліберальних і солідариських ідей, витоки яких простежуються від перших століть нового часу. Англійський практичний лібералізм, через діяльність англійських суддів вперше в історії зв’язав захист інтересів приватної особи з правом, автономним від держави й релігії. З часом, однак, ідея вільної конкуренції діалектично обернулась концентрацією капіталів, а визначальна мотивація пуританської етики в бізнесі – законна максимізація прибутку, деформувала ліберальну ідеологію, до відвертого ігнорування верхівкою суспільств інтересів пересічних громадян. Солідаризм, фактично панівний всю історію людства, і лише в новий час частково обмежений лібералізмом, відновився, як концепція, у першій половині ХІХ століття,ставши «антитезою» індивідуалістичним ліберальним цінностям. Будучи багаторівневим в ХІХ столітті, на межі ХІХ-ХХ століть солідаризм пережив «біфуркацію» на націонал- та інтернаціонал-соціалізм». Останній став ідеологічною основою "світовій системи соціалізму", утворюючи, спільно зі своїми ситуативними союзниками, опозицію розвиненим країнам з неоліберальними орієнтирами. Після розпаду біполярної системи і ускладнень на межі ХХ-ХХі століть, має формуватися мультикультурне міжнародне співтовариство держав і націй, солідаризоване перспективою розбудови глобального інформаційного громадянського суспільства.
3
Гончарова, Аліна В`ячеславівна, Алина Вячеславовна Гончарова та Alina Viacheslavivna Honcharova. "Економічна безпека підприємства в умовах переходу прав власності у порядку спадкування". Thesis, Видавництво СумДУ, 2009. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/8575.
Повний текст джерела
4
Дубецький, Андрій Станіславович. "Задача порядку розроблення техніко-економічного обґрунтування систем освітлення для промислових споживачів". Bachelor's thesis, КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019. https://ela.kpi.ua/handle/123456789/29149.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою даної дипломної роботи є розроблення техніко-економічного обґрунтування систем освітлення для промислових споживачів. Створений програмний продукт повинен бути реалізований веб-технологіями для легкого доступу та крос-браузерності. Крім того, він повинен мати зручний та інтерактивний інтерфейс користувача.The purpose of this thesis is to develop a feasibility study for lighting systems for industrial consumers. The software product you create should be implemented with web technologies for easy access and cross-browser. In addition, it must have a user-friendly and interface.
Книги з теми "Економічний порядок"
1
Чубарєв, В. Л. Міжнародне економічне право. Київ: Юрінком Інтер, 2009.
Знайти повний текст джерелаАнотація:
Розглядаються питання, пов"язані з поняттям міжнародного економічного порядку, міжнародного економічного права, зокрема його джерелами, суб"єктами та іншими учасниками міжнародних економічних відносин
2
Aleksieiev, Y. History of Ukraine. Kyiv: Caravela, 2007.
Знайти повний текст джерела
3
Бобровицький, А. В., В. П. Колосова, І. В. Ус, І. Г. Веремій та Р. Е. Юлдашев. Забезпечення економічних інтересів України у відносинах з країнами Субсахарської Африки. Національний інститут стратегічних досліджень, 2021. http://dx.doi.org/10.53679/niss-analytrep.2021.16.
Повний текст джерелаАнотація:
Субсахарська Африка є велетенським субконтинентом на території Африки південніше від Сахари. У сучасних визначеннях існує певна розбіжність щодо точної кількості країн, які входять до цього регіону. За методологією, яку використовує Світовий банк, до складу субконтиненту входять 48 країн, що різняться рівнем розвитку, самоорганізації, історичними особливостями колоніального минулого, географічним положенням, запасами природних ресурсів, поширенням світових релігій і місцем у світовому економічному порядку. Субконтинент має спільні риси: склад населення, географічне положення та схожу історію розвитку. Метою цієї аналітичної доповіді є більш глибоке визначення економічних інтересів України та формування політичного впливу у спосіб розвитку економічної співпраці й формування постійної взаємодії з країнами субконтиненту. До українських інтересів у Субсахарській Африці варто віднести: ринки аграрної продукції та продовольства (прямі поставки, участь у закупівлях ООН та інших міжнародних організацій); ринки продукції машинобудування та сфери послуг; зацікавленість України в постачанні корисних копалин із країн Субсахарської Африки; гуманітарної співпраці та надання освітніх і медичних послуг; формування сприятливого міжнародного та двостороннього клімату; формування групи «друзів України» поміж країн Субсахарської Африки; підготовку моделі забезпечення геоекономічних інтересів України у Субсахарській Африці та довгострокової стратегії просування українських інтересів на субконтиненті.
Тези доповідей конференцій з теми "Економічний порядок"
1
Дяченко, Данило. "РЕЦИПРОКАЛЬНІСТЬ СОЦІАЛЬНОГО ПОРЯДКУ ТА ПОЛІТИЧНОГО ПРОСТОРУ: АНАЛІЗ ПРИКЛАДУ ЕВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ". У ТРАНСФОРМАЦІЯ СУСПІЛЬНИХ НАУК: СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ, ЛІНГВІСТИЧНИЙ, ПОЛІТИЧНИЙ ТА IT-ВИМІРИ. Міжнародний центр наукових досліджень, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/11.09.2020.07.
Повний текст джерелаЗвіти організацій з теми "Економічний порядок"
1
Соловйов, Володимир Миколайович. Економічна кібернетика: з досвіду моделювання складних фінансово-економічних систем. КЕІ КНЕУ, 2005. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1052.
Повний текст джерелаАнотація:
Складні системи різної природи – фізичні, біологічні, соціальні, економічні - проявляють універсальні властивості, дослідження яких вимагає розробки принципово нових моделей і методів досліджень. Поряд з класичними економетричними підходами все ширше використовуються моделі і методи теорії складних систем, яка, являючись по суті міждисциплінарною наукою, використовує як відомі моделі, так і принципово нові. У даній оглядовій статті ми демонструємо деякі можливості такого підходу.