Добірка наукової літератури з теми "Економічна поведінка домогосподарств"

The goal of article is to identify the characteristics of economic behavior of households based on the study of inequality and statistical analysis of their income and expenditure for the period of 2014–2019. The population differentiation according to the level of per capita equivalent income for 2019 was analyzed and Gini coefficient was calculated based on the methods of economic and mathematical statistics. The Lorentz concentration curve was constructed using the graphical-variational method. Based on the method of analysis and synthesis, the resources and expenditures of households in 2014–2019 were studied and conclusions were made about their economic behavior. The calculated Gini coefficient for Ukraine's economy in 2019 is 23.50% which means that there is a moderate level of inequality in the country. The analysis of household income and expenditure statis-tics provides information on low standards of living, as the main sources of household income are wages, pensions, scholarships, and social benefits; the most important item of expenditure is food expenditures. Economic behavior of households, resulting from the current standard of living, the structure of its resources and expenditures, is defined as passive and is characterized by adaptation, conformism and patience of the population to their living conditions, which hinders the active development of so-cio-economic system and the change of economic thinking. The Lorentz curve proves the low level of population differentiation in Ukraine, however, given the high proportion of the poor in the country, there is a need to improve the methodology for collecting and compiling statistical information. The scientific novelty is in the practical application of the method of calculating the Gini coef-ficient and construction of the Lorentz concentration curve on the basis of data from the State Statistics Service was developed. Based on the analysis of household income and expenditure, the type of their economic behavior was defined as passive. The practical significance is in the basis for the study of different types of economic human behavior in the system of social relations based on the analysis of socio-economic inequality was developed. Keywords: income inequality, economic behavior, welfare level, Gini coefficient, Lorentz curve. У статті виявлено особливості економічної поведінки домогосподарств на основі дослідження нерівності та статистич-ного аналізування їх доходів і витрат за період 2014–2019 років. На основі методів економіко-математичної статистики проаналізовано диференціацію населення за рівнем середньодушових еквівалентних доходів за 2019 рік, розраховано коефіцієнт Джині. За допомогою графічно-варіаційного методу побудована крива концентрації Лоренца. Розрахований коефіцієнт Джині для економіки України у 2019 році складає 23,50% та означає, що наявний помірний рівень нерівності в країні. Аналізування статистики доходів та витрат домогосподарств надає інформацію про низький рівень життя насе-лення, оскільки основними джерелами формування грошових доходів домогосподарств є оплата праці, пенсії, стипендії, соціальні допомоги, а найбільш вагомою статтею витрат залишаються витрати на продукти харчування. Економічна по-ведінка домогосподарств, що випливає з поточного рівня життя населення, структури його ресурсів і витрат, визначається як пасивна та характеризується пристосуванством, конформізмом та терплячістю населення до умов їх існування, що заважає активному розвитку соціально-економічної системи та зміни економічного мислення населення. Крива Лоренца підтверджує низький рівень диференціації населення в Україні, але зважаючи на високу долю бідного населення в країні є потреба удосконалення методики збору та формування статистичної інформації. Ключові слова: нерівність доходів, економічна поведінка, рівень добробуту, коефіцієнт Джині, крива Лоренца.

Мета роботи: Розробити модель формування економічної поведінки домогосподарств в умовах балансу доходів і витрат, яка дозволяє провести якісну оцінку впливу інноваційної діяльності домогосподарства на процеси сталого розвитку. Результати дослідження: У статті розвинено концепцію сталого розвитку та на основі моделі, побудованої у просторі станів, уперше запропоновано конструкт, який отримав назву «активний економічний диполь». За його допомогою аналітично доведено, що інноваційна діяльність домогосподарств позитивно впливає як на їх сталий розвиток, так і на сталий розвиток економічної системи в цілому Практичне значення дослідження: Запропонований підхід може бути використаний для якісної оцінки ефективності діяльності економічних суб’єктів в умовах збалансованої циркуляції ресурсів в контексті стійкого розвитку. Оригінальність / Цінність дослідження: Авторська модель оцінки інноваційної діяльності домогосподарств оригінальна. Модель не має аналогів у науковій літературі досліджуваної предметної області. Обмеження досліджень / Перспективи подальших досліджень: Дослідження пропонує узагальнену модель без повного опису розмірності її складових та процедури визначення вхідних параметрів. Такий опис та його застосування визначають потенційні напрямки подальших досліджень. Тип статті: Теоретичний.

У середовищі соціальної та майнової нерівності характер споживацької поведінки індивіда дає йому можливість показати свою приналежність до певної соціальної системи. Споживання є не лише критерієм соціального статусу. Поведінка споживача є демонструванням приналежності до певної соціальної групи та ідентифікує його з певною системою культурних цінностей. В статті здійснена спроба дослідження логіки становлення споживацької поведінки індивіда як прояву його індивідуальності та індикатора індивідуальних смаків. Даний аналіз уможливлює пояснення латентних тенденцій розвитку ринку, виявлення специфіки внутрішньогрупової соціальної диференціації. Так як споживчі практики, марочні вироби чи брендові уподобання не тільки відображають сформовані культурні стилі, а й активно беруть участь у їх конструюванні. Споживацька поведінка значною мірою орієнтована на одержання задоволення та демонструванням свого соціального статусу. Споживацька поведінка є характерною на всіх етапах розвитку суспільства. В радянський період, до прикладу, споживацька поведінка мала певні якісні і кількісні характеристики, що відрізняють її від споживання в сучасному суспільстві. В сучасному «споживацькому суспільстві» люди намагаються задовольняти свої створені у мріях та підігріті рекламою бажаннях. В сучасному світі через стрімкий розвиток рекламного ринку, планка споживання досить висока. Однак, що стосується переважної більшості українців, у зв’язку з нинішньою економічною ситуацією матеріальний рівень домогосподарств значно погіршився, що безпосередньо відображається на споживацьких практиках українців.

At macro and microeconomic levels, household behavior is usually analyzed within the framework of such basic concepts: neoclassicism, institutionalism, and behaviorism.It is noted that a household is a socio-economic object, which has such properties as integrity, hierarchy, integrability, openness, heterogeneity.The research analyzes the peculiarities of the economic behavior of a household as an open socio-economic system, which is formed on the macro level on the principles of organization and self-organization, and at the macro level, quasi-organization, self-organization and self- reflection.In this case, there are natural manifestations of a reflexive approach in cases where relations between elements of the socio-economic system are not relations of direct subordination. The indirect impact on the household's economic behavior on the part of the state is to translate the motives for decision-making. After all, reflexive management in contrast to the organization does not involve the presence of direct commands, instructions, demonstration of the pattern of behavior, but consists in the transfer of incentives for the desired solutions.At the same time, households can not only perceive differently the controlling influence, but also generate solutions that are not desirable from the standpoint of the state economy, which is multiplied in the conditions of the socio-economic crisis.

The study considers some aspects of the formation and regulation of household economic behavior. It is shown that innovation-intellectual behavior is the main factor of self-organization of a household's activity. The conceptual approach to the definition of the structure of the logistic behavior of the household and the modeling of their self-organization is proposed.The theoretical basis of the proposed concept of modeling the economic behavior of households on the basis of the self-organization of their logistic structures should be a synergistic approach to the management and construction of mechanisms that can provide efficient functioning, sustainable development and economic security. A formal model can be represented as a system of divertial equations. The detailed structure of management of economic behavior of a household can be described by the tuple of parameters describing the set of elements of the system, the set of vectors of properties of elements of the system, the set of links between elements, the purpose and structure of the goals, the external environment.

Стаття присвячена питанням каузальності економічної поведінки домогосподарств і розвитку територій, причинно-наслідковий зв’язок який визначається потребами, інтересами, мотивами, стимулами та формами прийняття економічних рішень домогосподарствами. Виявлено, що ефективна фінансова система країни позитивно впливає на економічний розвиток та зростання національного добробуту, а стан і перспективи розвитку фінансових джерел домогосподарств мають пріоритетне значення для функціонування економічної системи регіону або країни загалом. Доведено, що фінанси домогосподарств займають особливе місце серед ресурсів національного фінансового ринку, що характеризує не тільки рівень життя, пов’язаний зі споживанням, доходами та витратами домогосподарств, але також представляє важливий інвестиційний ресурс в економічному розвитку.