Добірка наукової літератури з теми "Діяльність ігрова"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Діяльність ігрова".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Діяльність ігрова"
1
КРУТІЙ, К. Л., І. С. ДЕСНОВА та М. І. ЗАМЕЛЮК. "ДЕФІНІЦІЯ «ГРА ЯК ПРОВІДНИЙ ТИП ДІЯЛЬНОСТІ ДОШКІЛЬНИКА»: АНАЛІЗ ПІДХОДІВ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 2, № 4 (19 квітня 2022): 84–91. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.2.13.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано дефініцію «гра як провідний тип діяльності дошкільника». Гра визначається як провідна діяльність у дошкільному віці. Окреслено особливості гри в різних періодах, а також розвиток особистості в грі. Звертається увага на те, що за організацією збагачення ігрового середовища стоїть ініціатива й активність дорослого. Дитинство втрачає сенс унікального вікового періоду, де переважає справжнє джерело розвитку: живе спілкування, гра. Сучасна дитина включається у відносини співпраці, взаємодопомоги, партнерства. Проаналізовано значення ігрової діяльності для розвитку мотиваційної сфери дитини, її самосвідомості, розвитку уяви, спілкування, мислення та іншого. Серед переваг – класифікація ігор наочно показує ступінь активності й свободи дитини, коли вона виступає учасником ігрової діяльності. Кожна гра ‒ це спілкування дитини з дорослими, з іншими дітьми; це школа співпраці, в якій вона вчиться та радіє успіхам однолітків і стійко переносить свої невдачі. Доброзичливість, підтримка, радісна обстановка, вигадки й фантазії ‒ тільки в такому випадку ігри будуть корисні для розвитку дитини. Уточнено, що серед особистісного розвитку дитини велику роль відіграє ігрова компетентність. Окреслено проблему редукції гри дітей. Обґрунтовуються значення понять «ігрова компетентність», «ігрове середовище», «ігрова діяльність». Окреслюється послідовність зміни провідних типів діяльності. Розглядаються основи для організації життя та розвитку особистості: ігровий процес та ігрове середовище. Зокрема, ігрове середовище впливає на дитину, змінює її та спонукає до ігрової діяльності. Дослідження показує, що гра як вид діяльності є значущою для певного розвитку дитини. Це єдиний та унікальний вид діяльності, що дозволяє реалізувати свої ресурси, самовиразитися, «прожити» й переробити особистий та особистісний життєвий досвід. Засвоюючи в спілкуванні з дорослими техніку різних ігор, дитина потім узагальнює ігрові способи й переносить їх на інші ситуації. У дослідженні узагальнено наукові погляди й викладено своє тлумачення термінології щодо гри.
2
Смик, Олена. "Формування здорового способу життя молодших школярів засобами ігрової діяльності". Освітній вимір 42 (13 листопада 2014): 122–26. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v42i0.2810.
Повний текст джерелаАнотація:
Смик О. К. Формування здорового способу життя молодших школярів засобами ігрової діяльності.
У статті розкрито сутність понять «здоровий спосіб життя», «ігрова діяльність»; представлено результати дослідження впливу ігрових технологій на формування здорового способу життя учнів молодших класів.
3
Симоненко, О. В. "Використання ігрових педагогічних технологій у педагогічній теорії та практиці". Educational Dimension 32 (20 жовтня 2021): 94–100. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.4484.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто поняття "ігрова педагогічна діяльність", "дидактична гра", "ігрова педагогічна психологія", структуру та мету дидактичної гри; проаналізовано функції ігрової діяльності: соціалізації, міжнаціональної комунікації, самореалізації, комунікативну, діагностичну, ігротерапевтичну, коректуючу, розважальну, гуманістичну; розкрито цілі дидактичних ігор: навчальні, виховні, розвивальні, соціальні.
4
ЗАМЕЛЮК, М. І. "ВІД ГРИ ДО ТВОРЧОГО РОЗВИТКУ ДИТИНИ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 2, № 3 (17 листопада 2021): 31–38. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.3.2.5.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано творчий розвиток дитини дошкільного віку у процесі ігрової діяльності. Визначе- ний багатовекторний характер впливу гри на дитину дошкільного віку. Визначено роль дорослого у творчій грі (у абезпеченні потрібного оточення дитини необхідними реквізитами; спостереженні за прогресивними змінами та приєднанні до веселощів за дозволом дитини). З використанням методів аналізу, узагальнення та систематиза- ції наукових досліджень аналізовано складову частину розвитку власного «Я» дитина у процесі ігрової діяльності. Окреслено переваги ігрової діяльності дітей. Уточнено, що пізнавальна діяльність (поєднання елементів гри з без- посередньою освітньою діяльністю) підвищує розумову активність дитини та формує вербальне та невербальне спілкування. Стаття обґрунтовує важливість гри для соціального розвитку дитини, оскільки така діяльність розви- ває розуміння соціальних очікувань і правил. Розглядається значення гри для розвитку особистості через іграшки, спілкування, самовідкриття. Серед переваг творчого розвитку дитини у грі виділяються самостійність, емоційна залученість і спонтанність дій. Дослідження показує, що участь у творчій грі може розвивати у дитини особисті риси, творче поводження, творчу продуктивність. Особлива увага приділяється дорослому, який у процесі такої діяльності може визначити належність дитини до співпраці. Обґрунтовані аспекти ігрової терапії дітей з різними проблемами. Ними можуть виступати набори іграшок, різне моделювання життєвих ситуацій, які вказують на безпеку. Наголошено, що ігрова діяльність має базуватися на свободі вибору дитини, на тих сприятливих чин- никах, які допомагають дитині пізнати навколишню дійсність та участь себе як особистості в ній. Творча ігрова діяльність дозволяє брати участь у кооперативному та спільному процесі, де взаємодія можливого мислення, імпровізації та прийняття ризику призводить до появи нових можливостей і шляхів.
5
ЄЛДІНОВА, Світлана. "ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ МОВЛЕННЄВИХ НАВИЧОК СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ В ІГРОВІЙ ФОРМІ". Acta Paedagogica Volynienses 1, № 1 (13 квітня 2022): 44–49. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2022.1.1.7.
Повний текст джерелаАнотація:
Проблема розвитку мовленнєвих навичок старших дошкільників є однією з найважливіших у системі дошкільного виховання. Ступінь розвитку мовлення є характеристикою освіченості людини й народу загалом. За допомогою мовних засобів людина виражає себе, свій внутрішній світ, світобачення, свій естетичний, етичний, світоглядний та інтелектуальний розвиток. Вироблення в дошкільників навичок практичного володіння рідною мовою, вміння правильно будувати висловлення в усній формі – основне завдання, яке постає перед закладом дошкільної освіти. У дитини старшого дошкільного віку вдосконалюється граматична правильність мовлення, продовжується засвоєння суфіксів, спостерігається прагнення до точного вживання граматичних форм, що виявляється в критичному ставленні до власного мовлення і мовлення інших людей. У дошкільному віці мовлення дитини виконує функцію спілкування, пізнання світу, планування власних дій та спільної діяльності. Дитина володіє здебільшого розмовним стилем усної української мови. Мовлення є головним фактором соціалізації дітей не лише в дошкільному закладі, а й за його межами. Оскільки дошкільний вік характеризується тим, що провідною діяльністю дитини є ігрова, то саме гра стимулює мовлення дошкільників. Використання різноманітних ігор під час навчання та вільного часу дітей сприяє своєчасному розвитку, зокрема, мовлення. Мовленнєво-ігровою є діяльність, яка потребує застосування набутих раніше знань, мовленнєвих навичок та вмінь. Характерною ознакою цієї діяльності є усвідомлення дітьми побудови ігрового сюжету. Для дітей гра зі словом є не лише цікавим, а й корисним для її розвитку процесом. Мовленнєві ігри спрямовані на правильну вимову, уточнення та закріплення словника, на загальний розвиток мовлення. Дошкільнята вчаться висловлювати власну думку, знаходити компроміс з однолітками, робити висновки. Разом із розвитком мовлення діти стають упевненішими, зникає сором’язливість, напруженість, скутість. Гру слід використовувати під час мовленнєвого розвитку, що виявляється в дитячій діяльності й яка пов’язана зі спілкуванням. Використання дидактичних ігор у дошкільних закладах досить розповсюджене. Їх використовують не лише на заняттях, а й під час прогулянок та у вільний для дітей час. Орієнтація на ігрову діяльність, прийоми та ігрові форми важливо включати в навчальну роботу. Особливого значення набуває поєднання гри з навчальною діяльністю в старшій групі дошкільного закладу, оскільки відбувається перехід від ігрової діяльності до навчальної.
6
Мариньчак, С. Ю. "Ігрова діяльність в процесі розвитку структури особистості". Актуальні проблеми міжнародних відносин, Вип. 75, ч. 1 (2008): 72–79.
Знайти повний текст джерела
7
Заячківська, Надія, та Наталія Кашуба. "ІГРОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК НЕВІД’ЄМНИЙ КОМПОНЕНТ НАВЧАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ". Молодий вчений, № 9 (97) (30 вересня 2021): 16–19. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-9-97-4.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті описана проблема важливості ігрової діяльності як компонента навчання молодших школярів. Розкрито значення використання ігор на уроках у початковій школі, структуру гри як діяльності та як процесу; особливості застосування дидактичних ігор і підготовку до їх реалізації. Описано також роль ігрових технологій у процесі розвитку толерантності в учнів початкової школи. Нами було опрацьовано науково-методичну базу і виокремлено особливості, які відрізняють гру від інших видів діяльності. Порушено доволі актуальне на сьогодні питання застосування комп'ютерних ігор як засобу навчання і виховання. Зважаючи на стрімкий розвиток сучасних технологій та інформатизацію суспільства, використання такого виду ігор є актуальним і затребуваним. Окрім цього, у статті розкрито, яким чином вчитель може створити комп’ютерну гру самостійно за допомогою спеціальних сервісів. Скориставшись ними, педагог матиме змогу розробити гру конкретно під тему уроку.
8
Naumchuk, Volodymyr. "Гра як міждисциплінарний феномен науки (філософський аспект)". Physical education, sport and health culture in modern society, № 1 (49) (31 березня 2020): 36–43. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2020-01-36-43.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. Філософське осмислення гри є важливим аспектом її міждисциплінарних досліджень, який сприяє всебічному й ґрунтовному вивченню цього наукового феномену, уможливлює ефективне використання його потенцій у різних сферах життєдіяльності людини. Визнання гри глобальним й універсальним явищем, невід’ємною складовою частиною життя означає, що будь-які перетворення та зміни в життєдіяльності кожної людини прямо чи опосередковано співвідносяться з ігровим чинником. Мета роботи – розкрити основні положення філософського напряму міждисциплінарних досліджень гри. Методи дослідження – аналіз, синтез та узагальнення наукової інформації з проблеми дослідження, навчально-методичної літератури й Інтернет-джерел. Результати роботи. Логіка пізнання ігрового феномену веде до синтезу наук, котрі його вивчають, формуючи таким чином взаємозв’язаний комплекс наукових уявлень щодо гри як цілісної різноманітної системи. Гра розкриває єдність динамічного зв’язку людини й світу. Вона уможливлює зустріч та осягнення іншого співбуття, через яке відбувається пізнання себе. Унікальність ігрового буття зумовлена здатністю людини осмислювати світ, можливістю надавати певний сенс речам, подіям, явищам. Сутність гри становлять правила й порядок, які утворюють ігровий простір. Головним у грі є не сама ігрова ціль чи завдання, а динамічність цього процесу, що визначає шляхи й способи її реалізації. Висновки. Гра як міждисциплінарний феномен науки є всеосяжним інтегративним чинником існування людини та пізнання нею навколишнього світу й самої себе. Філософія розглядає гру світоглядною категорією, за допомогою якої формується розуміння природи світу та людської сутності, здійснюється пошук сенсу життя. Гра виступає фундаментальною характеристикою буття, універсальним механізмом реалізації всього сущого, а ігрова діяльність є дієвим способом поєднання свободи та необхідності, безперервного й дискретного, сталого та перемінного. Синтезуючи минуле й майбутнє, відоме з незнайомим, ігровий феномен дає змогу можливе перетворити в реальне.
9
Дорожко, І. І., О. Є. Малихіна та Л. В. Туріщева. "РОЗВИТОК КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ ДІТЕЙ З ООП В УМОВАХ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ". Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, № 4 (7 квітня 2022): 134–38. http://dx.doi.org/10.32782/psy-visnyk/2021.4.26.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено теоретичний аналіз досліджень з проблеми організації освітнього процесу в умовах інклюзивного навчання. Проаналізовано психолого-педагогічні дослідження з питання розвитку комунікативних умінь школярів. Відмічено, що проблему розвитку комунікативних умінь у молодших школярів в умовах інклюзивної освіти вивчено недостатньо. Саме формування комунікативних умінь у майбутньому забезпечує соціалізацію дитини з ООП. У констатувальному експерименті за допомогою «Картки спостереження за комунікативними уміннями учнів» установлено рівень розвитку комунікативних здібностей, комунікативних дій і мовленнєвих навичок молодших школярів двох інклюзивних класів. Отримані результати свідчать про недостатній рівень формування комунікативних умінь в учнів інклюзивних класів. У формувальному експерименті проведено вісім корекційних занять з учнями експериментальної групи. Усі заняття побудовані за певною структурою й містили ігрову діяльність учнів: створення сюжетно-рольових ситуацій; театралізовані ігри та завдання, настільні ігри, конструювання, вербальні й невербальні ігри та завдання. Робота на заняттях одночасно проходила за трьома напрямами: розвиток комунікативних якостей дитини; розвиток комунікативних умінь; розвиток мовленнєвих навичок. Результати контрольного експерименту свідчать про те, що учні експериментального класу в процесі ігрової діяльності більше спілкувалися з дитиною з ООП. Учень з ООП з експериментальної групи став упевненіше звертатися до однокласників, перестав відчувати страх, що однокласники його не зрозуміють. В учня з ООП з контрольної групи спостерігалася висока конфліктність та агресія. Отримані результати дали змогу зробити висновок, що ігрова діяльність сприяє розвитку комунікативних якостей, комунікативних дій і мовленнєвих навичок, із яких складаються комунікативні уміння, як у звичайних учнів, так і в учнів з ООП.
10
Сажко, Л. А. "ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ РОЗВИТОК УЧНІВ НА УРОЦІ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ЗА ДОПОМОГОЮ СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ". Educational Dimension 31 (19 травня 2022): 332–38. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.4699.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається проблема інтелектуального розвитку учнів на у році іноземної мови за допомогою сучасних технологій навчання. Акцентується увага на таких технологіях як «навчання у співробітництві», «метод проектів», «ігрова діяльність» та «портфоліо учня». Дається коротка характеристика вказаних технологій навчання.
Дисертації з теми "Діяльність ігрова"
1
Басов, Віктор Васильович, та Світлана Володимирівна Сергіна. "Комп'ютерні ігри у навчальному процесі". Thesis, Національний фармацевтичний університет, 2008. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/39679.
Повний текст джерела
2
Осадчук, С. Ю. "Стан готовності школи до впровадження курсу «Сходинки до інформатики»". Thesis, НТУ "ХПІ", 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/6760.
Повний текст джерела
3
Басов, Віктор Васильович, та Світлана Володимирівна Сергіна. "Комп'ютерні ігри як складова частина навчального процесу у вищiй школі". Thesis, Кроссроуд, 2008. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/39684.
Повний текст джерела
4
Чернікова, О. О. "ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПЕДАГОГІВ ДО СОЦІАЛІЗАЦІЇ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ ІГРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Thesis, ХНПУ імені Г. С. Сковороди, Видавництво «Мітра», 2015. http://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/1220.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджуються особливості підготовки майбутніх соціальних педагогів до соціалізації молодших школярів засобами ігрової діяльності. Исследуются особенности подготовки будущих социальных педагогов к социализации младших школьников средствами игровой деятельности.
5
Куватова, Яна Сергіївна. "Організація ігрової діяльності дітей дошкільного віку". Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/4312.
Повний текст джерелаАнотація:
Куватова Я. С. Організація ігрової діяльності дітей дошкільного віку : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 012 «Дошкільна освіта» / наук. керівник О. О. Самсонова. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 95 с.UA : Робота викладена на 95 сторінках друкованого тексту. Перелік посилань включає 92 джерела. Об’єкт дослідження: освітньо-виховний процес у закладі дошкільної освіти. Предмет: ігрова діяльність дітей дошкільного віку. Мета дослідження: вивчити зміст та особливості розвитку ігрової діяльності дітей дошкільного віку; теоретично обґрунтувати науково-методичні засади організації ігрової діяльності дітей дошкільного віку; дослідити виховні можливості ігрової діяльності та експериментально перевірити науково-методичні засади організації ігрової діяльності дітей дошкільного віку. В роботі науково обґрунтувано комплекс науково-методичних засад організації ігрової діяльності дітей дошкільного віку; розроблено, апробовано та впроваджено в освітній процес початкової школи методики підвищення рівня організації ігрової діяльності дітей дошкільного віку.
EN : The work is presented on 95 pages of printed text. The list of references includes 92 sources. Object of research: educational process in a preschool institution. Subject: play activities of preschool children. The purpose of the study: to study the content and features of the development of play activities of preschool children; theoretically substantiate the scientific and methodological principles of organizing play activities of preschool children; to explore the educational possibilities of play activities and experimentally test the scientific and methodological principles of organizing play activities for preschool children. The work scientifically substantiates a set of scientific and methodological principles of organization of play activities of preschool children; developed, tested and implemented in the educational process of primary school methods to increase the level of organization of play activities of preschool children.
6
Кубіцька, Оксана Юріївна. "Активізація пізнавальних здібностей учнів початкової школи засобами ігрової діяльності". Магістерська робота, 2021. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/5724.
Повний текст джерелаАнотація:
Кубіцька О. Ю. Активізація пізнавальних здібностей учнів початкової школи засобами ігрової діяльності : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 013 «Початкова освіта» / наук. керівник М. Д. Дяченко. Запоріжжя : ЗНУ, 2021, 88 с.UA : Робота викладена на 88 сторінках друкованого тексту. Перелік посилань включає 99 джерел. Об’єкт дослідження: процес активізації пізнавальних здібностей учнів початкової школи. Предмет дослідження: педагогічні умови, що забезпечують ефективність активізації пізнавальних здібностей учнів початкової школи. Мета дослідження: теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка ефективності педагогічних умов активізації пізнавальних здібностей учнів початкової школи. У кваліфікаційній роботі висвітлено теоретичні засади активізації пізнавальних здібностей учнів початкової школи; розкрито педагогічні та психологічні особливості пізнавальних здібностей дітей молодшого шкільного віку; експериментально перевірено ефективність педагогічних умов активізації пізнавальних здібностей учнів початкової школи засобами ігрової діяльності.
EN : The work is presented on 88 pages of printed text. The list of links includes 99 sources. Object of research: the process of activating the cognitive abilities of primary school students. Subject of research: pedagogical conditions that ensure the effectiveness of activating the cognitive abilities of primary school students. The purpose of the study: theoretical justification and experimental verification of the effectiveness of pedagogical conditions for activating the cognitive abilities of primary school students. The qualification work highlights the theoretical principles of activating the cognitive abilities of primary school students; pedagogical and psychological features of cognitive abilities of children of primary school age are revealed; the effectiveness of pedagogical conditions for activating the cognitive abilities of primary school students by means of play activities was experimentally tested.
7
Шевченко, Ірина Володимирівна. "Формування комунікативної культури молодших школярів засобами інтерактивних технологій". Магістерська робота, 2021. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/6043.
Повний текст джерелаАнотація:
Шевченко І. В. Формування комунікативної культури молодших школярів засобами інтерактивних технологій : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 013 «Початкова освіта» / наук. керівник М. Д. Дяченко. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 91 с.UA : Робота викладена на 91 сторінках друкованого тексту. Перелік посилань включає 93 джерела. Об’єкт дослідження: процес формування комунікативної культури молодших школярів. Предмет дослідження: організаційно-педагогічні умови, що забезпечують ефективність формування комунікативної культури молодших школярів засобами інтерактивних технологій. Мета дослідження: теоретичне обґрунтування й експериментальна перевірка ефективності організаційно-педагогічних умов формування комунікативної культури молодших школярів. У кваліфікаційній роботі розкрито сутність інтерактивних освітніх технологій у контексті формування комунікативної культури молодших школярів; охарактеризовано вікові особливості молодших школярів у процесі комунікативної діяльності; окреслено принципи інтерактивного навчання в освітньому процесі початкової школи; визначено й обґрунтувано організаційно-педагогічні умови формування комунікативної культури молодших школярів та експериментально перевірити їхню ефективність.
EN : The work is presented on 91 pages of printed text. The list of links includes 93 sources. Object of research: the process of forming the communicative culture of primary school students. Subject of research: organizational and pedagogical conditions that ensure the effectiveness of the formation of communicative culture of primary school students by means of interactive technologies. The purpose of the study: theoretical justification and experimental verification of the effectiveness of organizational and pedagogical conditions for the formation of communicative culture of junior high school students. The essence of interactive educational technologies in the context of formation of communicative culture of junior schoolchildren is revealed in the qualification work; the age peculiarities of junior schoolchildren in the process of communicative activity are characterized; the principles of interactive learning in the educational process of primary school are outlined; determined and substantiated the organizational and pedagogical conditions for the formation of communicative culture of primary school students and experimentally test their effectiveness.
8
Кондратюк, Світлана Миколаївна, та Svitlana Мykolaivna Kondratiuk. "Формування полікультурної компетентності дітей старшого дошкільного віку засобами ігрової діяльності". Master's thesis, 2021. http://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/11896.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження присвячене теоретичному узагальненню та практичному вирішенню проблеми формування полікультурної компетентності дітей старшого дошкільного віку засобами ігрової діяльності. Здійснено дефінітивну характеристику поняттєвого апарату дослідження. Проаналізовано сутність понять «полікультурність», «полікультура», «полікультуралізм», «мультикультуралізм» «компетентнісний підхід», «компетенція», «компетентність», «полікультурна компетентність», «ігрова діяльність», «формування», «засіб». Виявлено сучасний стан проблеми формування полікультурної компетентності дітей старшого дошкільного віку засобами ігрової діяльності. Здійснено аналіз нормативно-програмової бази дошкільної освіти, дотичної до предмету дослідження. Визначено класифікації дитячих ігор науковцями; з’ясовано педагогічний потенціал різних видів ігор у формуванні означеного процесу; здійснено характеристику функцій ігрової діяльності при формуванні полікультурної компетентності дітей старшого дошкільного віку. Визначено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність педагогічних умов формування полікультурної компетентності дітей старшого дошкільного віку засобами ігрової діяльності.The research is devoted to the theoretical generalization and practical solution of the problem of formation multicultural competence of senior preschool age children by means of game activity. The definitive characteristic of the conceptual apparatus of research is carried out. The essence of the concepts «multiculturalism» in all its scientific meanings, «competence approach», «competence», «competence», «multicultural competence», «gaming activity», «formation», «means» are analyzed. The current state of the problem of formation of multicultural competence of senior preschool age children by means of game activities is revealed. The analysis of the normative-program base of preschool education related to the subject of research is carried out. Classifications of children's games by scientists are determined; the pedagogical potential of different types of games in the formation of this process is clarified; the characteristic of functions of game activity at formation of multicultural competence of senior preschool age children is carried out. The effectiveness of pedagogical conditions for the formation of multicultural competence of senior preschool age children by means of game activities has been determined, theoretically substantiated and experimentally tested.
9
Карабець, Юлія Олександрівна, та Yuliia Oleksandrivna Karabets. "Виховання самостійності дітей старшого дошкільного віку в ігровій діяльності". Master's thesis, 2021. http://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/11894.
Повний текст джерелаАнотація:
У кваліфікаційній магістерській роботі теоретично обґрунтовано сутнісну характеристику виховання самостійності в науково-педагогічній літературі, що є актуальною на всіх етапах розвитку педагогічної і психологічної науки, знаходить відбиття в дослідженнях класиків педагогіки і психології, філософів і сучасних науковців. Визначено, що самостійність розглядається як складова процесу навчання і виховання, що являє собою «діяльність», спрямовану на задоволення потреб і інтересів особистості; як вольова якість особистості, що формує розвиток інтелекту і характеру; як передумова оволодіння сукупністю знань, умінь і навичок, необхідних для пізнання навколишньої дійсності. Обґрунтовано педагогічні умови виховання самостійності. Розкрито критеріально-рівневе оцінювання виховання самостійності дітей старшого дошкільного віку в ігровій діяльності. Проведена експериментальна робота засвідчує ефективність розробленого комплексу педагогічних умов, що підтверджують отримані результати контрольного зрізу.The qualifying master’s thesis theoretically substantiates the essential characteristics of upbringing of independence in the scientific and pedagogical literature, which is relevant at all stages of pedagogical-psychological science development, is reflected in the studies of classics of pedagogy and psychology, philosophers and modern scientists. It is determined that independence is considered as a component of the process of learning and education, which is an “activity” aimed at meeting the needs and interests of the individual; as a volitional quality of a personality that shapes development of intellect and character; as a prerequisite for mastering the set of knowledge, skills and abilities necessary to learn about the surrounding reality. The pedagogical conditions of independence upbringing are substantiated. The criterion-level assessment of independence upbringing in children of senior preschool age in game activity is revealed. The conducted experimental work testifies to the effectiveness of the developed set of pedagogical conditions, which confirms the obtained results of the control section.
10
Сенько, Ірина Вікторівна, та Iryna Viktorivna Senko. "Формування комунікативної компетентності дітей старшого дошкільного віку засобами ігрової діяльності". Master's thesis, 2020. http://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/10105.
Повний текст джерелаАнотація:
У кваліфікаційній магістерській роботі з’ясовано теоретичні основи формування комунікативної компетентності дітей старшого дошкільного віку засобами ігрової діяльності. Обґрунтовано характеристику комунікативної компетенції як педагогічної категорії в сучасній науковій парадигмі. Виявлено та теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування комунікативної компетентності дітей старшого дошкільного віку засобами ігрової діяльності. Здійснено критеріально-рівневе оцінювання сформованості комунікативної компетентності дітей старшого дошкільного віку засобами ігрової діяльності з відповідними показниками. Експериментально перевірено ефективність впровадження педагогічних умов формування комунікативної компетентності дітей старшого дошкільного віку засобами ігрової діяльності. Встановлено, що ефективне формування комунікативної компетенції дітей старшого дошкільного віку в процесі ігрової діяльності можливе при врахуванні низки педагогічних умов.The qualifying master’s degree thesis clarifies the theoretical foundations of communicative competence formation in senior preschoolers by means of game activities. The characteristic of communicative competence as a pedagogical category in the modern scientific paradigm is substantiated. The pedagogical conditions of forming communicative competence in senior preschoolers by means of game activities are revealed and theoretically substantiated. A criterion-level assessment of forming senior preschoolers’ communicative competence by means of game activities with appropriate indicators was carried out. The effectiveness of introducing pedagogical conditions for the formation of senior preschoolers’ communicative competence by means of game activities has been experimentally tested. It is established that effective formation of communicative competence in senior preschoolers in the process of game activities is possible taking into account a number of pedagogical conditions.
Тези доповідей конференцій з теми "Діяльність ігрова"
1
Кузнецова, Лариса, та Людмила Долженко. "ІГРОВА ДІЯЛЬНІСТЬ УЧНІВ МОЛОДШИХ КЛАСІВ ІЗ РОЗЛАДАМИ АУТИСТИЧНОГО СПЕКТРУ". У Modern Scientific Research: Achievements, Innovations and Development Prospects. Publishing House “Baltija Publishing”, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-126-8-14.
Повний текст джерелаЗвіти організацій з теми "Діяльність ігрова"
1
Рейзенкінд, Тетяна Йосипівна. Ігрова діяльність як фактор професійної підготовки вчителя музики. КДПУ, 2001. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5273.
Повний текст джерела
2
Шутько, Віктор Васильович, Віктор Іванович Карпов та Л. М. Світка. Застосування ігрового та змагального методу на уроках фізичної культури з волейболу. КПІ ДВНЗ «КНУ», 2015. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1971.
Повний текст джерелаАнотація:
У зв’язку з різким погіршенням стану здоров’я і малорухливим способом життя школярів потрібно шукати нові методи заохочення до занять фізичної культури. Використання цих методів на уроках з волейболу не є випадковим, так як волейбол – це один з найпопулярніших видів спорту, який отримав всесвітнє визнання. Багаточисленний інтерес до цього виду спорту пояснюється його доступністю, великим спектром емоцій, отриманих під час гри, і можливістю використовувати його для різних вікових груп. Дослідження ефективності застосування ігрового і змагального методів сприятиме підвищенню мотивації і інтересу до занять фізичними вправами. 1. Ігрова та змагальна діяльність, як форма і метод навчання школярів, є найбільш продуктивним напрямком у навчально-виховному процесі в сучасній методиці фізичного виховання. Ігровий і змагальний метод завжди приваблює і радує дитину. 2. Ігровий і змагальний методи використовуються в процесі фізичного виховання для комплексного вдосконалення фізичних якостей, тому що в ігровому і змагальному методі присутні сприятливі передумови для розвитку спритності, сили, швидкості, витривалості. 3. Ігровий і змагальний метод необов'язково повинні бути пов'язані з загальноприйнятими спортивними іграми, наприклад футболом, волейболом або рухливими іграми. Вони можуть бути застосовані на базі будь-яких фізичних вправ. 4. Ігровий і змагальний методи в силу всіх притаманних їм особливостей використовуються в процесі фізичного виховання не стільки для початкового навчання рухам або виборчого впливу на окремі фізичні здібності, скільки для комплексного вдосконалення рухової діяльності в ускладнених умовах.
3
Савченко, Карина Юріївна. Надання освітнього простору вільного вибору форм і методів моделювання педагогічних ситуацій на заняттях з педагогічних дисциплін. КДПУ, 2014. http://dx.doi.org/10.31812/0564/366.
Повний текст джерелаАнотація:
Освітній простір – це педагогічний феномен взаємодії людини з оточуючим її освітнім середовищем, у результаті чого відбувається його осмислення та пізнання. Представлені в нашому досліджені форми та методи можуть обиратися за основу залежно від того, наскільки вони зможуть дати чітке, ґрунтовне бачення моделюванню педагогічних ситуацій у навчальному процесі вищої школи. Виходячи зі сказаного, можна стверджувати, що групова форма навчальної діяльності студентів, індивідуальна проектна діяльність, ігрові методи сприяють формуванню професійної компетентності майбутніх учителів.