Добірка наукової літератури з теми "Діяльність банку на ринку цінних паперів"

Важливість державного регулювання ринку небанківських фінансових послуг пов'язана насамперед із необхідністю забезпечення єдності ринку, відкритості такого ринку, нагляду за функціонуванням небанківських фінансових установ і захисту прав споживачів небанківських послуг. У зв'язку з цим було здійснено реформування системи органів державного регулювання на ринку фінансових послуг. Повноваження щодо здійснення контролю на рику будуть розподілені між двома органами - Національним банком України та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку України, а такий орган, як Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг України, буде ліквідовано. Національний банк України буде регулювати та контролювати діяльність банків, страхових компаній, лізингових компаній і суб'єктів господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але мають право надавати послуги фінансового лізингу, факторингових компаній, кредитних спілок, бюро кредитних історій, ломбардів, інших фінансових установ. У сферу відповідальності Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку входитиме регулювання недержавних пенсійних фондів і фондів фінансування будівництва, фондів операцій із нерухомістю. Проблема створення принципово нової моделі нагляду та контролю за діяльністю фінансових установ на ринках фінансових послуг в Україні обговорюється протягом тривалого часу. І та модель, яка є зараз потребує певних коректувань. Але жодна модель не буде ефективною, якщо її не адаптувати до реалій країни. Тому постає питання про потрібність нової моделі регулювання, яка поєднує всі контролюючі функції в єдиному наглядовому органі - Національному банку України з частковим застосуванням поділу повноважень із новоствореним органом щодо пруденційного нагляду.

Здійснено аналіз змісту положення – новації, закріпленої у ч. 2 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), відповідно до якої особливості визначення шкоди, завданої в результаті виведення банку з ринку або ліквідації банку на підставі протиправних (незаконних) індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України особам, які на дату прийняття таких індивідуальних актів або рішень, відповідно, мали статус учасників такого банку, встановлюються Законом України «Про банки і банківську діяльність» та Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». З огляду на усталені традиції формування та розташування положень в національному ЦПК України висловлено сумнів щодо закріплення зазначеного положення в ЦПК України загалом та у ч. 2 ст. 76 зокрема. Стверджується, що справи даної категорії – різновид справ про відшкодування шкоди, які розглядаються та вирішуються судами в порядку цивільного судочинства. Традиційно цивільний процесуальний закон не містить жодного положення, яке б урегульовувало специфіку визначення шкоди, завданої особі чи державі в різні способи. Таким чином, видається логічним виникнення критичних міркувань про необхідність виділення саме цієї категорії справ з посиланням на законодавчі акти, які містять специфічні положення щодо регулювання даної сфери суспільних відносин. Розкрито невідповідність зазначеної новації загальній ідеології ст. 76 ЦПК України «Докази», частина перша якої містить дефініцію «докази», а частина 2 – перелік засобів доказування, які можуть використовуватися заінтересованими особами для підтвердження чи спростування обставин (фактів). У новації ж, яка аналізується, головним є акцентування уваги на законах, які містять положення, що виражають специфіку визначення шкоди у справах зазначеної категорії. Окрім того, як свідчить аналіз Законів України «Про банки і банківську діяльність» та «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», специфіка відшкодування такого роду шкоди складається не лише з конструктивних елементів механізму доказування.

Анотація. Досліджено роль ринку цінних паперів у забезпеченні фінансової безпеки держави, її ін-теграції у світовий економічний простір. Основну увагу приділено саме ринку облігацій внутрішньоїдержавної позики, оскільки саме цей ринок цінних паперів становить 95 % обсягу від усього ринкуцінних паперів в Україні. Доведено необхідність дослідження фінансової безпеки саме ринку облігаційвнутрішньої державної позики. Зроблено наголос на зв’язку фінансової безпеки ринку цінних паперів зінвестиційною, борговою безпекою держави і фінансовою безпекою юридичних та фізичних осіб. Роз-глянуто підходи, які запропоновані до визначення питання фінансової безпеки ринку цінних паперів, таїї зовнішню і внутрішню складові. Також проаналізовано зовнішні і внутрішні загрози, які можуть мативплив на ринок цінних паперів в Україні. Досліджено дані первинного і вторинного ринків облігаційвнутрішньої державної позики та коливань курсу гривні відносно іноземних валют. Проведено аналізвзаємозв’язку отриманих даних ринків первинного розміщення облігацій внутрішньої державної по-зики, вторинного їхнього продажу і курсових коливань гривні щодо долара США за період двох місяціві негативних зовнішніх чинників на фінансову безпеку ринку цінних паперів, які мали місце в цьомудіапазоні. Здійснено оцінку забезпечення фінансової безпеки ринку облігацій внутрішньої державноїпозики від зовнішніх чинників в Україні. Досліджено ймовірні наслідки негативного сценарію, які ма-тимуть вплив на національну економіку за повторної чи триваючої дії названих негативних зовнішніхчинників на ринок облігацій внутрішньої державної позики. З’ясовано, яким суб’єктам варто приділитибільшу увагу до піднятого питання, і запропоновано, у якому напрямі потрібно проводити співпрацюМіністерству фінансів України, Національному банку України і науковцям.Ключові слова: фінансові ринки, ринок цінних паперів, фінансова безпека ринку цінних паперів, еко-номічна безпека ринку цінних паперів, негативні чинники на ринок цінних паперів.Формул: 0; рис.: 2; табл.: 1; бібл.: 14.

Актуальність дослідження зумовлена надто низьким рівнем розвитку ринку цінних паперів в Україні, яка проходить початкову стадію формування інституцій і механізмів ринкової економіки. Діюча в Україні децентралізована система депозитарного обслуговування стримує розвиток фондового ринку, адже децентралізована система обліку прав на цінні папери ускладнює процедуру здійснення угод та збільшує ризики. Метою дослідження є вивчення міжнародного досвіду депозитарної діяльності щодо цінних паперів в умовах стрімкого розширення ринків цінних паперів, особливо в країнах Східної Європи і Азії, їх технологізації, виявлення нових функціональних можливостей та домінуючих моделей їхньої архітектури в контексті регулювання, взаємодії суб'єктів ринку та захисту їхніх прав власності. Основними методами дослідження міжнародного досвіду діяльності з надання послуг щодо зберігання цінних паперів є емпіричний, аналітичний та індуктивний методи, що в комплексі дали змогу описати системи обігу цінних паперів у різних країнах світу, проаналізувати їх із метою з’ясування спільних характеристик, що важливо для впровадження їх в Україні з метою інтеграції в світову систему перерозподілу фінансових ресурсів. Усебічно розглянуто системи зберігання цінних паперів, національні депозитарні системи, розкрито особливості національних механізмів взаємозв'язку всіх учасників ринку цінних паперів, виявлено концептуальні проблеми організації ринку цінних паперів в Україні, обґрунтовано необхідність адаптації міжнародного досвіду для інституційного розвитку національної депозитарної системи України. Матеріали статті мають практичну цінність для розвитку депозитарної системи в Україні як основи функціонування ринку цінних паперів, сумісної з технологізованими міжнародними депозитарними системами у всій повноті функціональних можливостей, що забезпечує гарантії прав власності інвесторів і дає нагоду Україні стати повноцінним суб'єктом перерозподілу світових фінансових ресурсів і, відповідно до цього, залучати інвестиції для розвитку економіки за міжнародними правилами і стандартами «прозорого» функціонування ринків цінних паперів, цим самим формуючи інституційні бар'єри корупційним впливам. Зроблений порівняльний аналіз депозитарних систем різних країн дає змогу виявити слабкі місця у наявній депозитарній системі України, намітити концептуальні підходи до законодавчих та організаційних дій з її розвитку.

Метою дослідження є вивчення вітчизняного досвіду здійснення банками операцій на ринку цінних паперів та встановлення ролі банківської системи у функціонуванні цього ринку з урахуванням сучасних умов в Україні. Використаний для дослідження метод порівнянь допоміг зіставити кількісні показники за різні періоди часу. Економічний аналіз використано для системного і комплексного вимірювання впливу чинників на діяльність банків на ринку цінних паперів. В процесі використання дедукції сформували знання про процеси та явища в ході переходу від загального до окремих суджень. Метод класифікації застосовоно для виділення вкладень банків у цінні папери за різними ознаками. Математична статистика використана для кількісного вираження явищ і процесів. У статті проведено аналіз емісійних операцій банків. Досліджено особливості випуску банками акцій. Проаналізована динаміка та структура цінних паперів, крім акцій, випущених банками. Проведена порівняльна характеристика випуску ощадних та депозитних сертифікатів банків. Визначені резерви та передумови зростання емісійних операцій банків. Визначено роль інвестиційних операцій банків. Проаналізовано структуру вкладень у цінні папери в загальних активах банків. Досліджено динаміку цінних паперів, крім акцій, у портфелях банків, структуру вкладень банків у пайові інструменти. Характеризуються особливості інвестиційної стратегії у умовах економічної та політичної нестабільності в державі. Визначено особливості професійної діяльності банків на ринку цінних паперів. Охарактеризовано нововведення законодавства у цьому напрямку та можливості для банків. Проаналізовано роль банків як торговців із цінними паперами щодо укладених та виконаних угод із різноманітними цінними паперами на біржовому та позабіржовому ринку. Встановлено роль банків на ринку депозитарних послуг, управління активами недержавних пенсійних фондів та клірингу. Запропоновано проведення банками операцій з деривативними цінними паперами. Визначено шляхи активізації інвестиційної та професійної діяльності банків на ринку цінних паперів.

Перебудова економіки України супроводжується процесами реформування відносин власності, формування та розвитку повноцінного, ефективного РЦП, який є багатоаспектною соціально-економічною системою, тісно пов’язаною з іншими сферами суспільного життя. Одним із основних інститутів такої системи є професійні учасники РЦП, які мають особливий статус, що пояснюється специфікою виконуваних ними функцій. Професійні учасники є фінансовими посередниками, які за відповідну винагороду перерозподіляють ризики між різними типами інвесторів, а також підвищують ліквідність ринку. Стосовно правового статусу професійних учасників слід підтримати обґрунтовану в юридичній науці позицію, що такі учасники ринку цінних паперів є суб’єктами господарювання. Це стосується всіх категорій професійних учасників вказаного ринку. Діяльність, яку вони провадять на цьому ринку, виступає як діяльність господарська, оскільки вона у повному обсязі охоплюється ознаками цієї діяльності, визначеними у ст. 3 ГК України. Проблема оцінки фінансово-правового регулювання діяльності професійних учасників РЦП є новою у вітчизняній літературі, оскільки дослідники, зокрема В.В. Колесник, В.С. Торкановський, Ю.М. Лисєнков, Н.В. Фетюхіна, О.Г. Мендул, І.А. Шевчук, Ю.Є. Петруня, у своїх роботах торкаються лише загальної характеристики правового статусу учасників РЦП. У статті здійснюється аналіз поняття та ознак професійних учасників ринку цінних паперів. Проаналізовано чинне законодавство та погляди науковців щодо тлумачення сутності професійних учасників ринку цінних паперів та внесено власну пропозицію щодо закріплення нового визначення на рівні закону.

Статтю присвячено дослідженню окремих аспектів фінансової безпеки держави, а також питань, пов'язаних із удосконаленням механізму відновлення функціонування банків. Наголошено на тому, що здійсненню сталої грошово-кредитної політики має сприяти злагоджена робота органів державної влади, перш за все Парламенту України, шляхом прийняття відповідних законодавчих актів. Аргументовано, що окремі правові норми сучасного банківського законодавства здатні завдати негативного впливу на фінансову безпеку країни через наявність в їхньому тексті окремих норм, що: 1) ігнорують охоронну функцію права, спрямовану на недопущення порушення законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, підриваючи, відповідно ідеологію правової держави, якою Україна визнана в тексті Основного Закону; 2) нівелюють систему правосуддя; 3) легалізують можливість поширення в Україні практики прийняття незаконних актів/рішень, зокрема, з боку НБУ; 4) обмежують коло осіб, права яких порушено внаслідок виведення банку з ринку на підставі протиправного (незаконного) індивідуального акта Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішення Кабінету Міністрів України, учасниками банку; а також способи захисту прав таких осіб - відшкодуванням завданої шкоди у грошовій формі за кошти Державного бюджету України, зокрема сформованого за кошти платників податків, зокрема клієнтів банку; тощо. Зазначено, що вольову частину дій чи бездіяльності органу влади реалізують відповідні посадові або службові особи, які мали б ужити всіх заходів із метою запобігання порушенню актів законодавства України та недопущення завдання шкоди правам і законним інтересам третіх осіб. З метою запобігання перекладенню тягаря відшкодування завданої учасникам банку шкоди у грошовій формі виключно на громадян України, які шляхом сплати податків і зборів беруть участь у формуванні Державного бюджету України, вбачається внесення змін до кодифікованого нормативно-правового акта.

У статті на основі офіційних даних НБУ та висновків експертів банківського ринку досліджено напрямки та стратегічні цілі розвитку банківського сектору країни у період економічної нестабільності. З’ясовано, що поширення епідемії COVID-19 спричинило економічну нестабільність. На основі закордонного досвіду діяльності центробанків в умовах кризи виокремлено три напрямки антикризових заходів: монетарна політика; інструменти підтримки ліквідності; пруденційний нагляд. Здійснено характеристику умов та ризиків банківського сектору України в умовах кризи. Визначено стратегічні напрямки розвитку банківського сектору, зокрема: фінансова стабільність, макроекономічний розвиток, фінансова інклюзія, розвиток фінансових ринків, інноваційний розвиток. Встановлено, що кожен стратегічний напрям має свої стратегічні цілі. Визначено, що головним завданням Національного банку під час кризи є розробка рекомендацій та оприлюднення планів і намірів для учасників банківської системи на найближчий час. На основі проведених досліджень доведено, що на стабільність і розвиток банківського сектору України має вплив не тільки НБУ, а й інші учасники: Міністерство фінансів України; Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку; Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг; Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Ці учасники забезпечують головну місію – сприяють підвищенню добробуту громадян через забезпечення ефективного акумулювання, розподілу та обігу фінансових ресурсів в національній економіці. Приведено перелік міжнародних організацій, які надають інформаційну підтримку щодо сприяння фінансової стабільності НБУ: BCBS – Базельський Комітет з питань банківського нагляду при Банку міжнародних розрахунків, ESRB – недержавна саморегульована організація, яка займається оцінкою і наступним присвоєнням рейтингу програмному забезпеченню (Entertainment Software Rating Board), норми CRR/CRD IV – закон ЄС, який регламентує зменшення ймовірності банкрутства банків. Виокремлено макроекономічні фактори, що в майбутньому визначатимуть розвиток банківського сектору: клієнтоорієнтованість, перегляд нормативної бази, управління технологіями, зниження рівня кіберризиків, фінтех-проєкти та великі ІТ-компанії, переосмислення трудових ресурсів.

У дисертаційній роботі обґрунтовані теоретичні основи, розроблені науково-методичні підходи та надані практичні рекомендацій щодо здійснення інвестиційно-орієнтованої діяльності банків на ринку цінних паперів. У роботі сформульовано авторське визначення поняття «інвестиційно-орієнтована діяльність банків на ринку цінних паперів»; визначено особливості структури віт-чизняного ринку цінних паперів, виокремлено видовий склад операцій банків на ринку цінних паперів; визначено основні та додаткові етапи управління портфелем цінних паперів банку, розроблено процедуру формування стратегії хеджування фінансових ризиків при реалізації інвестиційно-орієнтованої діяльності банку на ринку цінних паперів. Результати дисертаційного дослідження дозволили визначити основні тенденції зміни узагальнюючих показників діяльності банків на ринку цінних паперів; провести аналіз впливу факторів на процес інвестиційно-орієнтованої діяльності банківського сектора; здійснити оцінку ре-зультативності реалізації інвестиційно-орієнтованої діяльності вітчизняних банків. У дисертації визначено методичні основи впровадження оптимізаційного мене-джменту при формуванні портфеля цінних паперів банку; визначено доцільність реалізації інвестиційно-орієнтованої діяльності на ринку цінних паперів; розроблено процедуру визначення доцільності здійснення інвестиційно-орієнтованої діяльності банків з урахуванням фінансових аспектів її проведення.
The theory of investment-oriented activity of banks on the stock market was proved in the thesis. The methodological approaches and practical guidelines of this activity were also described. The definition of author’s notion «investment -oriented activity of banks on the stock market» was stated; the features of the stock market structure were defined; the classificatory structure of bank operations on the stock market was singled out; the main and supplementary stages of securities portfolio management were described; the procedure of financial risks hedging strategy when implementing the investment-oriented bank activity on the stock market was developed. The results of the research make it possible to define the basic tendency of overall indices of banks’ activity on the stock market; to analyze the influence of fa ctors on the process of investment -oriented activity of banking sector; to estimate the effectiveness of implementation of investment-oriented activity of domestic banks. The methodological theory of optimization management implementation when forming bank securities portfolio was defined; the practicability of investment -oriented activity implementation on the stock market was described; the procedure of defining the practicability of investment-oriented activity of banks and the financial aspects of its implementation was worked out

За сучасних умов посилення кризових явищ у вітчизняній економіці, спаду виробництва, зростання інфляції, традиційна кредитна діяльність банків не спроможна забезпечити їм відповідний рівень прибутковості, внаслідок чого виникають тенденції до універсалізації банківської справи. Крім того, потреба у розширенні спектра банківської діяльності виявляється під впливом посилення міжбанківської конкуренції на вітчизняному банківському ринку. Тому, відзначається активна участь у функціонуванні, а власне і у становленні ринку цінних паперів України комерційних банків. Сьогодні, банки, як учасники ринку цінних паперів здійснюють різну за статусом діяльність: як емітенти, як інвестори та, як професійні учасники. За таких умов головне завдання менеджменту банків щодо діяльності банків на ринку цінних паперів полягає у виявленні найбільш перспективних вкладень банку в цінні папери, поліпшенні якості портфеля фінансових інвестицій, що актуалізує дослідження, пов'язані з розробленням підходів до як до управління банківською діяльністю на ринку цінних паперів, так і з оцінкою доцільності виходу банку на цей ринок взагалі.

Біловус, Т. В. Інвестиційні процеси на ринку цінних паперів України : дис. ... канд. екон. наук : 08.00.08 / Т. В. Біловус. - Київ, 2021. - 296 с.
Дисертаційне дослідження присвячене вирішенню важливих завдань щодо обґрунтування теоретико-методичних засад інвестиційних процесів на ринку цінних паперів та розроблення практичних рекомендацій щодо їх активізації в Україні. Розкрито сутність і специфіку реалізації інвестиційних процесів на ринку цінних паперів, запропоновано новий теоретико-методичний підхід до їх визначення і специфіки з урахуванням різних груп учасників. Визначено інвестиційний інструментарій ринку цінних паперів. Аналіз сучасного стану та тенденцій розвитку інвестиційних процесів дав змогу визначити ризики та загрози щодо їх активізації. У роботі запропоновано перспективні напрями розвитку ринку цінних паперів України у контексті активізації інвестиційних процесів, зокрема у частині індикаторів їх оцінювання, розвитку інвестиційного інструментарію та інституційного забезпечення.
Диссертационное исследование посвящено решению важных задач по обоснованию теоретико-методических основ инвестиционных процессов на рынке ценных бумаг и разработке практических рекомендаций по их активизации в Украине. Раскрыта сущность и специфика реализации инвестиционных процессов на рынке ценных бумаг, предложен новый теоретико-методический подход к их определению и специфики с учетом различных групп участников. Определен инвестиционный инструментарий рынка ценных бумаг. Анализ современного состояния и тенденций развития инвестиционных процессов позволил определить риски и угрозы по их активизации. В работе предложены перспективные направления развития рынка ценных бумаг Украины в контексте активизации инвестиционных процессов, в частности в части индикаторов их оценки, развития инвестиционного инструментария и институционального обеспечения.
The dissertation research is devoted to the solution of important tasks concerning the substantiation of theoretical and methodical bases of investment processes in the securities market and development of practical recommendations concerning their activization in Ukraine. The essence and specifics of investment processes in the securities market are revealed, a new theoretical and methodological approach to their definition and specificity is proposed, taking into consideration different groups of participants. The investment tools of the securities market are determined. The analysis of the current state and trends in investment processes made it possible to identify risks and threats to their activation. Within the paper, promising areas of the securities market development in Ukraine in the context of intensification of investment processes, in particular in terms of the indicators of their evaluation, development of investment tools and institutional support are proposed. Based on foreign approaches to public management of investment processes in the securities market and the analysis of state regulation of the securities market in Ukraine, it is necessary to combine different regulatory methods of government and non-government regulation, to borrow the best practices in this aspect, and to develop their own individual mechanism of state regulation of the securities market in Ukraine, public-private partnership in the securities market is proposed. A structural model of the state regulation mechanism of investment processes in the securities market of Ukraine has been developed. The stages of evolution of the securities market development in Ukraine are analyzed. The analysis of the current state of the Ukrainian securities market is carried out. The structural dynamics of securities issue, the dynamics of securities trading volumes are reflected. There is a close relationship between trading volumes in the stock market and GDP. The analysis of the current state and indicators of the subjects’ development of the securities market in Ukraine is carried out, and, in addition, the reasons interfering with their activity are revealed, and the directions concerning liquidation of the given reasons are offered. The dissertation research includes general calculations of the key indicators of the securities market efficiency in Ukraine, in particular, such general indicators as capitalization (depth), liquidity (stability), productivity (efficiency) are used. The dynamics of performance indicators of the securities market in foreign countries and in Ukraine is reflected. Based on methodological approaches, the efficiency and development of the Ukrainian securities market using international and national stock indices are analyzed. It is established that the securities market in Ukraine lags far behind the indicators of foreign securities markets in all development indicators, is characterized by low infrastructure development, limited quality investment instruments, lack of an effective investment mechanism, imperfect legislation. Problems of the development of investment instruments in the securities market of Ukraine are clarified and directions for the investment processes intensification in instruments of the securities market of Ukraine in the context of each segment of the domestic securities market are proposed. It is proposed to introduce new types of investment instruments and to developed a Concept for the development of investment processes in the securities market. Within the paper, directions for general development of investment processes in the securities market, which will expand the opportunities for attracting investment resources for the development of the economy as a whole and for its actors in particular, are proposed.

Досліджено теоретико-методологічні засади діяльності банків на ринку цінних паперів, з’ясовано сутність і необхідність такої діяльності на ринку цінних паперів, виокремлено форми участі та види діяльності банків на ринку цінних паперів, а також періодизацію розвитку ринку цінних паперів та банків як суб’єктів та професійних учасників цього ринку, уточнено дефініцію поняття «діяльність банків на ринку цінних паперів», поняття самого ринку цінних паперів та його інструментів – цінних паперів. Проаналізовано сучасний стан та особливості діяльності банків як професійних учасників ринку цінних паперів в розрізі їх інвестиційної, емісійної та посередницької діяльності, що дало можливість виявити проблеми й розробити низку рекомендацій щодо активізації та підвищення результативності їх професійної діяльності на ринку цінних паперів. Визначені підходи до формування системи управління діяльністю банків на ринку цінних паперів на основі управління банківськими ризиками та сучасні підходи до формування оптимального портфеля цінних паперів та управління ним.
Исследованы теоретико-методологические принципы деятельности банков на рынке ценных бумаг, обоснованы сущность и необходимость такой деятельности на рынке ценных бумаг, выделены формы участия и виды деятельности банков на рынке ценных бумаг, а также периодизация развития рынка ценных бумаг и банков как субъектов и профессиональных участников этого рынка, уточнена дефинициия понятия «деятельность банков на рынке ценных бумаг», понятие самого рынка ценных бумаг и его инструментов - ценных бумаг. Рассмотрены подходы к определению категорий субъектов и объектов рынка ценных бумаг, которые являются определяющими в понимании сущности деятельности банков на рынке ценных бумаг. Учитывая это, систематизированы разные взгляды авторов на характеристику ценных бумаг как объекта рынка ценных бумаг, обобщена и уточнена их классификация с учетом появления новых финансовых инструментов. В работе определен состав участников рынка ценных бумаг и выделены такие их уровни: основной (эмитенты, инвесторы, финансовые посредники); инфраструктурный (депозитарные учреждения, организаторы торговли); регуляторный (органы государственной власти, саморегулирующиеся организации) и подсистемы как составляющие единой системы, которой является структура рынка ценных бумаг. Проанализированы современное состояние и особенности деятельности банков как профессиональных участников рынка ценных бумаг в разрезе их инвестиционной, эмиссионной и посреднической деятельности, что дало возможность выявить проблемы и разработать ряд рекомендаций относительно активизации и повышения результативности их профессиональной деятельности на рынке ценных бумаг. Разработаны концептуальные подходы к формированию системы управления деятельностью банков на рынке ценных бумаг, предусматривающие такие составные системы управления: функции, принципы, задания, методы, субъекты и объекты управления, схему их иерархической взаимозависимости и взаимосвязи, что позволяет оценить целесообразность и обоснованность избранной стратегии банка как профессионального участника рынка ценных бумаг в условиях финансовой глобализации. Определены подходы к формированию системы управления деятельностью банков на рынке ценных бумаг на основе управления банковскими рисками и современных подходов к формированию оптимального портфеля ценных бумаг и управления им. Систематизированы методы управления банковскими рисками при осуществлении активных операций в четыре группы, а в пределах каждой из групп выделены инструменты риск - менеджмента.
Theoretical and methodological foundations of the banks in the securities market, essence and necessity of such activities on the securities market, determines the forms of participation and activities of banks in the securities market, as well as periods of stock market and banks as entities and professional participants of the market, specified components definition "activities of banks in the securities market", which is the concept of the securities market and its instruments - securities. The current state and characteristics of the banks as a professional securities market participants in terms of their investment, emission and mediation, which made it possible to identify problems and develop a series of recommendations to strengthen and enhance the performance of their professional activity on securities market. The approaches to the formation of management of banks in the securities market on the basis of banking risks and modern approaches to the optimal portfolio and management.

Підручник є одним з перших видань, що підготовлено для вітчизняного читача і прис- вячено розгляду та аналізу інвестиційної діяльності. Книга містить відповіді на багато запитань, що можуть виникнути у спеціалістів, які планують розширити діяльність фірм, корпорацій, банків на міжнародні фондові, фінансові та товарні ринки. У роботі розглянуто засади інвестиційної діяльності, міжнародна діяльність на ринку фінансових інвестицій, інструментарій аналізу інвестиційного ринку, інвестори які діють на інвестиційному ринку, регулювання інвестиційної діяльності підприємств, установ та банків на інвестиційному ринку. Логіка побудови матеріалу відповідає стандартам, прийнятим у ряді університетів країн Західної Європи. Підручник може бути корисним для всіх, хтоцікавиться або займається питаннями інвестування, інвестиційного менеджменту, ринку цінних паперів. Для студентів та аспірантів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів