Зміст
Добірка наукової літератури з теми "Діапазон температур"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Діапазон температур".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Діапазон температур"
1
Patiukov, Serhii, Hanna Fuhol, Anna Palamarchuk, and Nadiia Kushnirenko. "Use of natural biopolymers as protective coatings during cold treatment and storage of inland water fish." Scientific Works 84, no. 2 (December 31, 2020): 57–66. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v2i84.1890.
Повний текст джерелаАнотація:
Традиційно для запобігання просаливания риби при розсільна заморожуванні застосовується пакування в полімерні плівки. Продукт загортають в непроникну плівку і потім витримують в сольовому розчині при температурі мінус 35 ° С, що дозволяє протягом 30 хвилин і менше довести температуру в центрі продукту до мінус 18 ° С [78]. У ряді робіт показана економічна і енергетична ефективність способу заморожування в розчині хлориду кальцію птиці, упакованої в плівку [79-82]. Автори розробили бесконтейнерний апарат для охолодження і заморожування птиці і риби в розчині хлориду кальцію [79].
У рибної промисловості, полімерні пакувальні набули широкого поширення. В даний час поряд з глазуруванням найбільш ефективним засобом захисту мороженої риби від окислювального псування, забруднення, усушки є упаковка в полімерні плівки [83]. Поліетиленові плівки досить прозорі, що не адсорбують вологу, паронепроникні, але порівняно добре пропускають повітря, а також жири і масла. Діапазон робочих температур, при яких властивості плівки не змінюються, для поліетилену низької щільності від мінус 50 до плюс 50 ° С, для поліетилену середньої щільності від мінус 50 до плюс 60 ° С, для поліетилену високої щільності від мінус 60 до плюс 70 ° С. Поліпропіленові плівки випускають двох видів: формовані й орієнтовані. Для упаковки мороженої риби частіше використовують більш міцні і менш паропроникні орієнтовані плівки. На відміну від поліетилену поліпропілен характеризується більшою міцністю, паро- та газонепроницаемостью. Діапазон робочих температур орієнтованого поліпропілену складає від мінус 10 до плюс 60 ° С, формованого від мінус 10 до плюс 70 ° С. Як видно з цих даних, поліпропілен малопридатний для зберігання мороженої риби, але з успіхом може бути застосований для зберігання і упаковки охолодженої рибопродукції. Полівініпіденхлорід (сарай) має низьку паро- і газопроникність, стійкий до жирів, масел і органічних розчинників. Для упаковки мороженої риби можна застосовувати формованні і орієнтовану плівку. Діапазон робочих температур формованої плівки від мінус 20 до плюс 60 ° С, орієнтованої від мінус 30 до плюс 45 ° С. Полівінілхлорид відрізняється тим, що багато плівки, приготовані з нього, містять токсичні пластифікатори і тому непридатні для упаковки рибних продуктів.
2
Адамбаєв, Д. Х., та О. С. Тітлов. "Вдосконалення енергетичних характеристик генераторів абсорбційних холодильних агрегатів". Refrigeration Engineering and Technology 57, № 2 (30 червня 2021): 74–80. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v57i2.2021.
Повний текст джерелаАнотація:
На основі оригінальної методики розрахунку термодинамічних параметрів генератора абсорбційного холодильного агрегату (АХА) виконаний аналіз його робочих параметрів з урахуванням результатів експериментальних досліджень типових виробничих аналогів. Отримані результати теоретичного дослідження дозволили зробити наступні висновки. По-перше, на відміну від чистих речовин, при роботі генератора на бінарних сумішах, зокрема, на водоаміачному розчині (ВАР), коефіцієнти подавання генератора залежать від величини підведеного теплового навантаження. Так, при збільшенні теплового навантаження від 40 до 80 Вт чисельні значення коефіцієнтів подавання знижуються приблизно в 3 рази. По-друге, залежність питомої кількості підведеного тепла має оптимум (мінімум) в діапазоні величин теплового навантаження від 40 до 80 Вт і температур кінця кипіння від 145 до 170 °С. Основним значимим результатом розрахункових досліджень можна вважати знайдену критичність енергетичної ефективності і температури кінця пароутворення (кипіння) ВАР в генераторі. Показано, що робота типового АХА з повітряним охолодженням теплорозсіювальних елементів при температурі навколишнього середовища 25 °С найбільш ефективна в діапазоні температур кінця кипіння від 147 до 155 °С. Зниження і зростання цієї температури за межами оптимального діапазону призводить до збільшення питомих енерговитрат при роботі АХА, відповідно до 9%, причому в першому випадку це пов'язано з невиправдано високим підігрівом рідкої фази, а в другому – зі збільшенням частки абсорбенту (води) в паровій суміші. Показано також, що наявність мінімуму енерговитрат при роботі генератора АХА пояснюється тим, що в досліджуваному діапазоні режимних параметрів термосифона (температура на вході в генератор від 87 до 112 °С, на виході – від 145 до 170 °С, тиск в системі 9 бар, масова частка аміаку в ВАР 0,34) досягається оптимальне співвідношення складу рідкої і парової фази на виході генератора. Детальне вивчення фізичної природи даного ефекту повинно проводитися на основі спільного моделювання теплових і гідравлічних характеристик генераторів
3
Боледзюк, В. Б., А. В. Заслонкін, З. Д. Ковалюк та М. М. Пирля. "Електричні властивості інтеркальованих шаруватих кристалів In2Se3". Ukrainian Journal of Physics 56, № 4 (14 лютого 2022): 376. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe56.4.376.
Повний текст джерелаАнотація:
У діапазоні 80–400 К досліджено електричні властивості, анізотропію шаруватих кристалів In2Se3, їх літієвих та водневих інтеркалятів. Встановлено, що зі зростанням температури електропровідність та рухливість вздовж шарів зменшуються, а концентрація вільних електронів практично не змінюється. Отримана температурна залежність рухливості електронів пояснена їх взаємодією з гомополярними оптичними фононами. Зміна електропровідностігідрованих кристалів In2Se3 залежно від часу відпалу пояснюється утворенням нових рівнів у забороненій зоні та впливом впровадженого водню на величину деформаційного потенціалу кристала. Встановлене зменшення анізотропії для інтеркаляту Li1,5In2Se3 порівняно із In2Se3 в діапазоні температур 250–400 К пояснюється переважаючим зменшенням електропровідності перпендикулярно шарам над незначним зменшенням електропровідності вздовж шарів.
4
Булавін, Л. А., Д. В. Соловйов, Ю. Є. Горшкова, О. М. Жигунов, О. І. Іваньков, В. І. Горделій та О. І. Куклін. "Структурний перехід у рідинній системі вода−ліпіди". Ukrainian Journal of Physics 57, № 6 (30 червня 2012): 623. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe57.6.623.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі методом малокутового розсіяння рентгенівських променів досліджено мультишарові ліпідні мембрани ДПФХ (1,2-дипальмітоіл-sn-гліцеро-3-фосфатидилхолін) та суміші ДПФХ/ПОФХ (1-пальмітоіл-2-олеіл-sn-гліцеро-3-фосфатидилхолін) у співвідношенні 3:1 у надлишку води. Отримано температурні залежності періодів повторювання ліпідних бішарів у діапазоні температур 20–55 ºС. Порівняльний аналіз кривих розсіяння відмультишарових мембран показав, що нижче температури 40 ºС в суміші ліпідів існує додаткове впорядкування з періодом повторювання 66 Å, яке пов'язано, на нашу думку, з поділом фаз ліпідів. Також у суміші спостерігається зникнення так званої ріпл-фази (хвилеподібної фази) ліпіду ДПФХ.
5
Біленко, Н. О., та О. С. Тітлов. "Розробка абсорбційних холодильних агрегатів на низькопотенційних джерелах теплової енергії". Refrigeration Engineering and Technology 57, № 1 (11 лютого 2021): 13–25. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v57i1.1976.
Повний текст джерелаАнотація:
Показано, що одним з відомих напрямків часткової компенсації дефіциту води можуть бути системи отримання води з атмосферного повітря, в яких холодильні машини або агрегати забезпечують температуру нижче температури точки роси. При виборі типів холодильних машин або агрегатів для цих систем перспективним може бути використання сонячної енергії, зокрема, сонячних колекторів, широко використовуваних в світі для опалення в холодний і перехідний період року, а також для господарських і санітарно-гігієнічних потреб. Тут великі перспективи мають абсорбційні водоаміачні системи, які на відміну від бромістолітієвих аналогів мають можливість працювати з повітряним охолодженням теплорозсіювальних елементів. У той же час використання абсорбційних водоаміачних холодильних систем в системах отримання води з атмосферного повітря утруднено через недостатній рівень температур джерела сонячної енергії. Об'єктом досліджень є модернізований абсорбційний холодильний агрегат (АХА), в якому проводиться додаткове очищення слабкого водоаміачного розчину (ВАР) шляхом випаровування частини аміаку в парогазову суміш. Розроблено методику розрахунку для визначення питомих теплових навантажень на елементи конструкції при заданих параметрах робочого тіла в характерних точках (вхід-вихід елементів) з подальшим визначенням енергетичної ефективності холодильного циклу АХА. Було показано, що склад інертного газу не впливає на ефективність циклу. Заміна водню гелієм призводить лише до зростання кількості циркулюючого газу в 2 рази, що ускладнює роботу контуру природної циркуляції між абсорбером і випарниками аміаку і розчину. Максимальну ефективність має АХА, що працює в діапазоні температур охолодження – від -18 до +12 °С. При цьому визначальний вплив на енергетичну ефективність надає температура кінця випаровування. Результати енергетичного аналізу АХА дозволили сформулювати ряд рекомендацій для розробників. Відзначено, що необхідні для розрахунку випарника розчину вихідні дані можна отримати в результаті моделювання процесів тепломасообміну в наближенні адіабатності процесів
6
Konovodov, D. V., та V. I. Syvash. "Моделювання процесу гарячої прокатки тришарових штаб зі сплавів алюмінію та магнію". Обробка матеріалів тиском, № 1(50) (31 березня 2020): 259–65. http://dx.doi.org/10.37142/2076-2151/2020-1(50)259.
Повний текст джерелаАнотація:
Коноводов Д. В., Сиваш В. І. Моделювання процесу гарячої прокатки тришарових штаб зі сплавів алюмінію та магнію. Oбробка матеріалів тиском. 2020. № 1 (50). С. 259-265.
З метою отримання тришарових штаб зі сплавів алюмінію та магнію, які поєднують високу стійкість до корозії та високі демпфуючі властивості, в роботі розглянуто модель процесу гарячої прокатки таких штаб. Модель процесу гарячої прокатки тришарових штаб створено з використанням програмного продукту QForm VX. При побудові моделі використані експериментально визначені криві деформаційного зміцнення алюмінієвого сплаву AW-2017A та магнієвого сплаву AZ31.
Обґрунтовано діапазони варіювання вихідних параметрів моделювання, таких як ступінь та температура деформації. З використанням розробленої математичної моделі проведено теоретичне дослідження процесу гарячої прокатки тришарових штаб Al-Mg-Al в діапазоні температур 360 – 410 °С та ступенів деформації 30–50 %. За результатами моделювання визначено комплексний вплив вказаних технологічних параметрів на силу прокатки та формозміну металу в процесі деформації.
Виконано експериментальне дослідження процесу прокатки тришарових штаб зі сплаву алюмінію AW-2017A та сплаву магнію AZ31 на лабораторному стані дуо 180. З використанням месдоз отримані значення сили прокатки для ступенів деформації 30 та 50 %. Встановлено, що значення сили прокатки для температури початку деформації 360 °С та 410 °С, відрізняються не суттєво та досягають 72 кН при ступені деформації 50 %. Проведена візуальна оцінка міцності з’єднання шарів металів після деформації.
Виконано порівняння результатів моделювання, які отримані з використанням запропонованої моделі процесу прокатки тришарових штаб, з експериментальними даними. Максимальні відхилення розрахункових даних сили прокатки від експериментальних, для всіх значень ступенів деформації, не перевищує 10 %.
7
Matsiakh, I. P., та V. O. Kramarets. "ВПЛИВ ТЕМПЕРАТУРИ НА РІСТ МІЦЕЛІЮ ЗБУДНИКІВ ХВОРОБ СІЯНЦІВ". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 10 (29 грудня 2015): 113–19. http://dx.doi.org/10.15421/40251017.
Повний текст джерелаАнотація:
В умовах лабораторного експерименту досліджено вплив температури на ріст чистих культур Alternaria alternata, Ilyonectria radicicola, Fusarium oxysporum, Thanatephorus cucumeris, Pythium acanthicum, Phytophthora cactorum, Ph. plurivora, Ph. lacustris, Ph. gonapodyides, які є збудниками хвороб сіянців у лісових розсадниках на території Бескид. Для цих патогенів встановлено діапазони температур, за яких розвивався їх міцелій, зазначено оптимальні температури, за яких розвиток відбувався найшвидше.
8
Журавльов, Ю. І. "Модель взаємозв'язку геометрії гілок термоелементів і показників надійності при проектуванні двокаскадних охолоджувачів в режимі мінімуму інтенсивності відмов". Automation of technological and business processes 12, № 3 (5 листопада 2020): 34–40. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v12i3.1924.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто конструктивний метод підвищення показників надійності (інтенсивності відмов і ймовірності безвідмовної роботи) двокаскадних термоелектричних охолоджуючих пристроїв в режимі мінімуму інтенсивності відмов. У двокаскадних охолоджуючих пристроях є істотними взаємний вплив каскадів, підвищення перепаду температур, що вимагає аналізу зв'язку показників надійності з енергетичними показниками і конструктивними параметрами охолоджувача. Метою досліджень було підвищення показників надійності двокаскадного термоелектричного охолоджувального пристрою за рахунок варіації геометрії термоелементів і їх розподілів в каскадах в робочому діапазоні перепадів температур функціонування охолоджувача в режимі мінімуму інтенсивності відмов. Для досягнення цієї мети розв'язано завдання: створення моделі зв'язку показників надійності з конструктивними параметрами і енергетичними показниками охолоджувача; визначення значень показників надійності термоелектричного охолоджувача при різних значеннях геометрії термоелементів, перепадів температур і теплового навантаження. Розроблено математичну модель двокаскадного термоелектричного охолоджувача, що зв'язує показники надійності з енергетичними показниками і конструктивними параметрами термоелементів в робочому діапазоні температур функціонування виробу, що забезпечує можливість проектування термоелектричних охолоджувачів підвищеної надійності. Аналіз результатів моделювання показав, що при заданому перепаді температур і теплового навантаження, зменшення відношення висоти термоелемента до його поперечного перерізу: збільшується величина максимального робочого струму в каскадах; зменшується сумарна кількість термоелементів; зменшується загальне падіння напруги; зменшується інтенсивність відмов і збільшується ймовірність безвідмовної роботи термоелектричного охолоджувача. З ростом температури для різних значень геометрії термоелементів і заданого теплового навантаження: зменшується холодильний коефіцієнт; збільшується відношення кількості термоелементів в каскадах; збільшується відносний перепад температури в каскадах і робочий струм; збільшується інтенсивність відмов. Залежність відносної інтенсивності відмов від перепаду температур має явно виражений нелінійний характер і зростає в діапазоні високих температурних перепадів. Практичним результатом досліджень стало те, що для двокаскадних охолоджувачів з однаковою геометрією гілок термоелементів в каскадах за рахунок зменшення відношення висоти термоелемента до площі поперечного перерізу можна в 2-10 разів зменшити інтенсивність відмов і підвищити ймовірність безвідмовної роботи.
9
Popovych, Vasyl, та Andriy Hapalo. "ТЕМПЕРАТУРНИЙ ВПЛИВ ЛАНДШАФТНИХ ПОЖЕЖ НА ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН ЕДАФОТОПУ". Zeszyty Naukowe SGSP 76 (21 грудня 2020): 29–45. http://dx.doi.org/10.5604/01.3001.0014.5977.
Повний текст джерелаАнотація:
В Україні лісові пожежі набувають значних обсягів та перетворюються на надзвичай- ні ситуації загальнодержавного значення. Внаслідок локалізації та ліквідації великих і особливо великих лісових пожеж, пожеж у природних екосистемах, залучається значна кількість особового складу та техніки. Знищуються практично усі компоненти довкілля – флора, фауна, ґрунти, забруднюються річки, водойми, повітря. Пожежі у природних екосистемах спричиняють потрапляння в атмосферу значної кількості летких продуктів горіння та небезпечних речовин і сполук. Метою роботи є висвітлення результатів досліджень моніторингу довготривалого впливу лісових пожеж на один із найважливіших компонентів екосистеми – едафотоп. Для досягнення поставленої мети були сформовані такі основні завдання: провести аналіз наукових та літературних джерел щодо проблематики впливу лісових пожеж на едафотоп у вітчизняному та зарубіжному контекстах; дослідити модельне вогнище стосовно температурного та вологісного режимів; встановити температуру полум’я на різних ділянках модельного вогнища; встановити потужність еквівалентної дози фотонного іонізуючого випромінювання на місці проведення експерименту. Теплові режими Малого Полісся є достатніми для розвитку багатьох рослин. Веге- таційний період триває понад 200 днів, а період з активними температурами (понад + 10°С) – 150–160 днів. Більше 100 днів у році мають середньодобову температуру понад + 15°С (період інтенсивної вегетації). Відлиги, які понижують морозостійкість лісових та сільськогосподарських культур, затяжні весни у зв’язку з повільним таненням снігу гальмують швидкий прихід тепла. Експериментальні дослідження з вивчення впливу ландшафтних пожеж на екологіч- ний стан едафотопу здійснювалися на території Малого Полісся поблизу Рава-Руського лісництва в селі Лавриків Жовківського району Львівської області. Відбір проб ґрунтів для досліджень їхнього екологічного стану здійснювався із врахуванням давності (за роками) горіння рослинності та лісової підстилки. Також було створено штучне модельне вогнище ландшафтної пожежі (низової, лісової) на відкритому просторі з дотриманням усіх вимог Правил пожежної безпеки в лісах України з метою фіксування температури та вологості ґрунту в зоні горіння, а також аналізу відібраних ґрунтових проб із ділянок горіння. Встановлено, що температура полум’я під час горіння лучної рослинності в початковий момент часу становила +66,7°С. У процесі горіння, через 20 секунд, температура полум’я сягнула +352,5°С, максимальною температура полум’я була +715,7°С після вигорання всього горючого матеріалу (через 2,5 хв після початку досліду). Водночас, на глибині 5 см у початкових точках горіння температура едафотопу підвищується із +7°С до +20 ± 24°С. Яскраво вираженого діапазону зміни вологості на глибині 5 см не спостерігалося. Отримані результати є важливими з точки зору вивчення впливу підвищених температур на компоненти біосфери, а також відновлення девастованих територій.
10
Лю, Ян, Сергій В. Сабадаш та Женхуа Дуан. "ВПЛИВ ТЕМПЕРАТУРИ ТЕПЛОВОГО НАСОСУ НА ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ, БІОАКТИВНІ СПОЛУКИ І АНТИОКСИДАНТНУ ЗДАТНІСТЬ БУРЯКІВ". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 4 (21 січня 2022): 589–98. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i4.240470.
Повний текст джерелаАнотація:
Буряк – широко споживаний овоч у світі. Однак він легко зневоднюється і швидко псується, що призводить до великих втрат та фінансових витрат. Сушіння тепловим насосом є ефективним і недорогим методом, що широко використовується при переробці чутливих до температури овочів та фруктів для виробництва нових продуктів та продовження терміну придатності продуктів харчування. Метою даного дослідження було вивчення впливу температури сушіння тепловим насосом у діапазоні від 45 до 65°C на фізичні властивості, біологічно активні сполуки та антиоксидантну здатність сушених буряків. Результати показали, що підвищення температури сушіння тепловим насосом з 45 до 65°C може значно скоротити час сушіння та коефіцієнт регідратації висушеного буряка (p < 0,05). Буряк, висушений при 50°C, показав найменшу загальну різницю в кольорі (∆E) порівняно з ліофілізованим буряком, і не було значного впливу на ∆E буряків, висушених при різних температурах сушіння (p > 0,05). Вміст біоактивних сполук у висушеному буряку, у тому числі бетаціаніну, бетаксантину, аскорбінової кислоти, суми фенолів та суми флавоноїдів, збільшувалося з підвищенням температури сушіння від 45 до 65°С і досягало найбільших значень при 65°С. Крім того, здатність висушеного буряка поглинати радикали 2,2'-азино-біс-(3-етилбензтіазолін-6-сульфонової кислоти) (ABTS) та антиоксидантна здатність відновлення заліза (FRAP) мали ті ж тенденції залежно від температури сушіння, що значно збільшується з температурою сушіння і обидва досягають максимальних значень при 65°С. Однак здатність 2,2-дифеніл-1-пікрилгідразил (DPPH) поглинати радикали значно знижувалася з підвищенням температури сушіння (p < 0,05). Що стосується біологічно активних сполук та антиоксидантної здатності сушених буряків, то вважається, що 65°С є оптимальною температурою для сушіння буряків тепловим насосом.
Дисертації з теми "Діапазон температур"
1
Павлюк, Ю. М., Ігор Володимирович Григоренко та Світлана Миколаївна Григоренко. "Розробка електричної принципової схеми системи контролю технологічного процесу виготовлення харчової пластмаси". Thesis, НТУ "ХПІ", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/38778.
Повний текст джерела
2
Носова, І. В., та Ігор Володимирович Григоренко. "Мікроконтролерний вимірювач параметрів технологічного процесу виготовлення халви". Thesis, НТУ "ХПІ", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/38776.
Повний текст джерела
3
Зубрецька, І. С. "Аналіз методів апроксимації експериментальних даних при побудові градуювальних характеристик ЗВТ". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2017. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/8416.
Повний текст джерела
4
Григоров, Андрій Борисович. "Вибір концентрації загущувача при виробництві рециклінгових пластичних мастил". Thesis, Харківський національний університет міського господарства ім. О. М. Бекетова, 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/48890.
Повний текст джерела