Добірка наукової літератури з теми "Діапазон параметрів"

Для контролю всієї сукупності параметрів зубчастих коліс потрібне використання відразу цілої гами засобів вимірювальної техніки та комплексів. Багато з них морально застаріли, не автоматизовані, не мають виходу на комп'ютерні засоби і не забезпечують сучасного рівня точності, інформативності та швидкодії. На сьогоднішній день метрологічний контроль параметрів зубчастих коліс базується на великій кількості вимірювального обладнання. Всі вони мають обмежений діапазон вимірювальних параметрів, різну точність і діапазон виміряних значень. Розглянуто комплекс робіт по створенню системи забезпечення єдності геометричних параметрів зубчастих передач. Це вимагає перегляду, систематизації та розробки методів та засобів метрологічного забезпечення. Розглянуто еталонну базу в області контролю евольвенти зубчастого колеса, яка вимагає її створення на основі детального аналізу нових принципів вимірювання, необхідності обґрунтування їх точності, розширення діапазону та діапазону вимірюваних параметрів. Тому в статті запропонована оцінка систематичної та випадкової складових похибки вимірювання циліндричних зубчастих коліс. Проведений аналіз похибок для реальних умов експлуатації на етапі попередніх досліджень, коли не відомий перелік складових основної похибки і не проведена їх кількісна оцінка.

В статті розглянуті існуючі методи вимірювання радіоелектронних вимірювачів (вимірювальних і інформаційного каналів радіотехнічних систем (РТС)): дискримінаторні (функціональні), панорамні (пошукові), багатоканальні, багатошкальні, багатоетапні та комбіновані. Дискримінаторний (функціональний) метод вимірювання найпростіший в реалізації, але, згідно кривої обміну, його точність суперечить великому діапазону вимірювань. Тому, з'являються інші ефективніші методи. З аналізу отриманих кривих обміну дискримінаторних вимірювачів можна стверджувати, що найменша дисперсія погрішності може бути при малому апріорному діапазоні вимірювань і при малій смузі пропускання. Тобто, при фазових методах вимірювань, при гармонійних сигналах шкали, які перекривають увесь діапазон. А найбільша точність вимірювань – досягається на найбільшій частоті за рахунок крутизни сигналу фазових детекторів. Отже, фазові багатошкальні вимірювачі мають істотну перевагу в економії енергії сигналу. Відмічено, що кожний вимірювач (канал системи) реалізує свій метод вимірювання, відповідає своєму принципу дії та будується на множинах параметрів, сигналів і структур. Показана можливість постановки і рішення задач оптимізації багатошкальних радіотехнічних інформаційно-вимірювальних систем (РТІВС) за критерієм максимуму точності вимірювань різних типів систем (каналів) при обмеженнях на параметри і вартість, а також синтез їх вимірювальної структури і сигналів на трьох множинах (параметрів, сигналів і структур). Акцентовано увагу на те, що введення показника вартості дозволяє, передусім, класифікувати, згідно з кривими обміну, усі багатошкальні РТІВС на допустимі, раціональні і оптимальні, що спрощує їх проектування та вперше є основою для оцінки їх реалізації. Представлені методи щодо отримання кривих обміну якостей радіоелектронних вимірювачів. Отримані аналітичні вирази для вибору методу вимірювання, структури і параметрів радіоелектронних вимірювачів (каналів) для РТІВС з панорамним, багатоканальним, багатоетапним і багатошкальним методами вимірювання з одночасними шкалами, або з послідовними в часі шкалами.

У статті акцентовано увагу на існуючу проблему оптимального синтезу (побудови) інформаційно-вимірювальних систем (ІВС). Показано шляхи вирішення цієї проблеми за рахунок використання кривих обміну за Гуткіним Л.С. За допомогою яких можливо пояснити, які ІВС оптимальніші за своїми параметрами, як погоджувати показники якості вимірювань параметрів, як здолати потребу у великій апріорній невизначеності, не зменшуючи точності вимірювань, як пояснити суперечність деяких відомих теорій, як погоджувати апріорний діапазон з фізичним діапазоном, як використати отримані апріорні дані, як впливає на точність вимірювань змінний рівень сигналу, як впливає точність налаштування на точність вимірювань, як можна скоротити час пошуку сигналу, як впливає на автоматичне супроводження характер процесу, що стежить, тощо. Запропонований метод оптимального синтезу ІВС справедливий для ІВС будь-якого типу за сигналами, що використовуються, та різних параметрів, що вимірюються.

Запропоновано фільтраційний метод дегідратації Ферум(ІІ) сульфат гептагідрату з отриманням Ферум(ІІ) сульфат тетрагідрату для його подальшої утилізації як вторинної сировини у промисловості, зокрема у виробництві пігментів. Обґрунтовано вибір способу дегідратації та, відповідно до технологічних вимог та властивостей матеріалу, встановлено діапазон зміни параметрів процесу сушіння й описано методики проведення експериментів. На базі даних, отриманих під час експериментальних досліджень, побудовано графічні залежності, які демонструють залежність зміни залишкової маси вологи в шарі матеріалу залежно від часу за різних швидкостей руху теплового агенту та за різних висот шару. Також подано залежності зміни температури теплового агенту на виході зі стаціонарного шару Ферум(ІІ) сульфат гептагідрату, через який профільтровується тепловий агент. Аналіз цих результатів дав змогу переконатися в існуванні періодів часткового та повного насичення вологою теплового агенту. Внаслідок узагальнення отриманих даних запропоновано кінетичні рівняння для розрахунку зміни вологовмісту Ферум(ІІ) сульфат гептагідрату в періоди повного та часткового насичення теплового агенту. Розраховано значення коефіцієнта сушіння, відносного коефіцієнта сушіння та швидкості сушіння за змінних параметрів теплоносія та різних висот шару матеріалу. Ці величини дали змогу розрахувати тривалість процесу дегідратації до моменту досягнення критичної вологості та загальну тривалість сушіння, а також запропонувати розрахункову залежність для визначення зміни вологовмісту Феруму(II) сульфат гептагідрату в часі в широкому діапазоні зміни параметрів процесу фільтраційного сушіння для періоду часткового насичення теплового агенту вологою. Ці результати використовують для розрахунку технологічних параметрів процесу дегідратації Ферум(ІІ) сульфат гептагідрату та в процесі проєктування відповідної сушильної установки.

У статті розкрито результативно-змістовні параметри особистісно-професійної адаптації фахівців соціономічної галузі. Визначено діагностичні маркери мотиваційно-ціннісної (мотиваційні диспозиції особистості (потреби, мотиви, установки, ціннісні переживання), генеративність, просоціальна мотивація (орієнтація на альтруїзм), як основа професійної спрямованості особистості фахівця, та її взаємозвʼязок з ціннісними орієнтаціями і рівнем емоційного інтелекту); компетентнісно-функціональної (професійна компетентність (соціально-перцептивна, соціально-психологічна, аутопсихологічна, комунікативна складові); специфіка особистісно-професійного саморозвитку та його звʼязок з самоефективністю, психологічною і комунікативною компетентністю, а також з рефлексією, саморегуляцією і самоставленням; параметри самоактуалізації; рефлексивні і регулятивні особливості фахівця; рівень і структура професійного вигорання (емоційне виснаження, напруженість у роботі, професійний перфекціонізм, професійний розвиток та самовдосконалення, інтегративний індекс вигорання тощо));конативно-стильової (специфіка індивідуального стилю професійної діяльності за стильовими (відмінності складу компонентів, умов і параметрів діяльності, ієрархія механізмів адаптації) і рівневими (діапазон параметрів, кількісний склад компонентів і характер їх взаємозвʼязків) характеристиками; процесуальні показники діяльності за блоками професійної діяльності, професійного спілкування, особистості фахівця;рівні професійної культури; самооцінка індивідуального стилю діяльності за параметрами оригінальності і надситуативності, взаєморозуміння та можливостей корекції стилю діяльності) складових особистісно-професійної адаптації фахівців соціономічного профілю. Проведено аналіз результативно-змістовних параметрів особистісно-професійної адаптації та виокремлено стадії (емпірично-репродуктивну, адаптивно-евристичну, результативно-продуктивну) цього процесу на різних етапах професіоналізації фахівців соціономічного профілю. Ключові слова: фахівці соціономічного профілю, особистісно-професійна адаптація, результативно-змістовні параметри особистісно-професійної адаптації, соціально-психологічні ресурси особистісно-професійної адаптації.

Наведено результати досліджень сили тертя, інтенсивності зношування та сили різання сталі Р6М5 з йонно-плазмовими покриттями. Показано, що їх нанесення на інструмент, що працює в контакті з деревиною, істотно зменшує ці показники. Виявлено, що діапазон зміни сили тертя вздовж волокон залежно від розташування зразка за висотою стовбура корелює з діапазоном зміни торцевої твердості, а зменшення сили тертя інденторів з йонно-плазмовими покриттями порівняно з іншими методами зміцнення, не залежить від того, з якої висоти стовбура взято зразок і становить 1,5…2,9 раза для дуба; 1,5…3,1 – для бука; 1,3…3,1 – для сосни; 1,4…3,5 – для ялиці. Встановлено, що під час тертя поперек волокон діапазон зміни сили тертя залежно від розташування зразка за висотою стовбура не корелює з діапазоном зміни твердості, тобто в листяних порід сила тертя є меншою від того значення, яке можна було б спрогнозувати, ґрунтуючись на співвідношенні твердості зразків у різних частинах стовбура. Для визначення відхилення від очікуваного значення сили тертя введено коефіцієнт відповідності. Наведено причини відносного зменшення опору тертю. З'ясовано, що під час тертя індентора з покриттям по вологій деревині сила тертя зменшується для всіх досліджуваних порід на будь-якій висоті стовбура в 1,7…2,3 раза. Найменше значення сили тертя 0,1 Н×10-2 зафіксовано в парі тертя "покриття Ті-Ni-N + ТіN – зразок із верхньої частини стовбура ялиці" після шести проходів індентора вздовж волокон. Результати досліджень з визначення інтенсивності зношування та сили тертя показали, що значення цих величин зменшуються в послідовності (Ті-Ni-N) – (ТіN) – (Ті+ТіN) – (Ті-Ni-N + ТіN) за всіх варіантів співвідношення режимних параметрів різання.

У статті наведено типізацію місцезростань водної рослинності класу Potametea Українського Розточчя. Угруповання цього класу відіграють важливу роль у процесах евтрофізації та заростання прісних водойм, слугують проміжною ланкою в ряді сукцесійного переходу водної рослинності в прибережно-водну. Типізація місцезростань водної рослинності класу Potametea дає змогу прогнозувати напрям проходження сукцесій, зумовлених природними й антропогенними чинниками. Типізацію місцезростань виконували методами добування даних на основі фітоіндикаційної оцінки екологічних режимів біотопів за сімома параметрами: L – освітленість, T – термічний режим, K – континентальність,F – режим зволоженості, R – кислотність, N – уміст азоту, S – уміст солей, балів. Дослідження охоплювали три основні етапи: вивчення структури взаємного розміщення фітоценозів у багатовимірному просторі екологічних параметрів, математичне моделювання структури та перевіркаматематичної моделі. Для екотопів рослинності класу Potametea Українського Розточчя характерний порівняно вузький діапазон варіювання значень екологічних параметрів. Найбільшу значущість для диференціації місцезростань мають параметри водного режиму (глибина водойм) і вміст азоту. У спрощеному вигляді типологічну схему водної рослинності класу Potametea можна представити у вигляді трикутника, у центрі якого розміщена асоціація Hydrocharitetum morsus-ranae, а на вершинах – Ceratophylletum demersi, Potametum natantis і Hottonietum palustris. У тривимірному просторі типологічна схема має вигляд трикутної піраміди, вершиною якої є асоціація Ranunculo-Sietum erecto-submersi.Малопоширені фітоценози Ranunculetum circinati та Nupharo-Nymphaeetum albae займають периферію екологічного простору водної рослинності.

У статті наведено типізацію місцезростань водної рослинності класу Potametea Українського Розточчя. Угруповання цього класу відіграють важливу роль у процесах евтрофізації та заростання прісних водойм, слугують проміжною ланкою в ряді сукцесійного переходу водної рослинності в прибережно-водну. Типізація місцезростань водної рослинності класу Potametea дає змогу прогнозувати напрям проходження сукцесій, зумовлених природними й антропогенними чинниками. Типізацію місцезростань виконували методами добування даних на основі фітоіндикаційної оцінки екологічних режимів біотопів за сімома параметрами: L – освітленість, T – термічний режим, K – континентальність,F – режим зволоженості, R – кислотність, N – уміст азоту, S – уміст солей, балів. Дослідження охоплювали три основні етапи: вивчення структури взаємного розміщення фітоценозів у багатовимірному просторі екологічних параметрів, математичне моделювання структури та перевіркаматематичної моделі. Для екотопів рослинності класу Potametea Українського Розточчя характерний порівняно вузький діапазон варіювання значень екологічних параметрів. Найбільшу значущість для диференціації місцезростань мають параметри водного режиму (глибина водойм) і вміст азоту. У спрощеному вигляді типологічну схему водної рослинності класу Potametea можна представити у вигляді трикутника, у центрі якого розміщена асоціація Hydrocharitetum morsus-ranae, а на вершинах – Ceratophylletum demersi, Potametum natantis і Hottonietum palustris. У тривимірному просторі типологічна схема має вигляд трикутної піраміди, вершиною якої є асоціація Ranunculo-Sietum erecto-submersi.Малопоширені фітоценози Ranunculetum circinati та Nupharo-Nymphaeetum albae займають периферію екологічного простору водної рослинності.

Розглянуто штучні нейроні мережі в системі управління силовою установкою транспортного засобу з метою зменшення витрати енергії та діагностики off-line технічного стану тягової акумуляторної батареї. Отримано метод діагностики технічного стану силової установки, який використовує штучні нейронні мережі та системи нечіткого висновку для визначення технічного стану ДВЗ та тягової акумуляторної батареї.Метою роботи є підвищення ефективності діагностики функціональних систем гібридного та електромобіля шляхом оперативного синтезу управляючих впливів за енергетичними і якісними критеріями з урахуванням зовнішніх умов експлуатації. Обґрунтування методу діагностики технічного стану силової установки гібридного та електромобіля з використанням штучної нейронної мережі та системи нечіткого висновку. Дати наукове обґрунтування діагностичних параметрів силової установки гібридного автомобіля. В роботі використано штучні нейронні мережі в системі управління силовою установкою транспортного засобу з метою зменшення витрати енергії та діагностики off-line технічного стану тягової акумуляторної батареї. За допомогою симулятора навчається нейромережева модель автомобіля, яка використовує off-line навчання нейроконтролера. Якість навчання нейроконтролера визначається симулятором. При подальшому функціонуванні системи управління параметри нейронних мереж не змінюються. Відсутність адаптації вагових коефіцієнтів при функціюванні системи управління обґрунтовано тим, що це веде до втрати довго часовоїпам’яті системи управління при виникненні кратко часової несправності, а також можливості виникнення біфуркації при адаптації в нелінійних системах наведено на рисунку 1.Цільова функція оптимізації управління має на увазі мінімізацію витрати енергії при збереженні ступеню заряду тягової акумуляторної батареї при обмеженому діапазоні руху транспортного засобу в заданих умовах експлуатації.За результатами випробувань метода нейроуправління отримано, що нейроконтролер забезпечує зменшення витрати палива на 17 % і скорочує діапазон зміни ступеня зарядженості тягової акумуляторної батареї на 35 %, а також забезпечує мінімізацію викидів токсичних речовин.

Зважаючи на значимість достовірності даних щодо вогнезахисної здатності вогнезахисних матеріалів при визначенні проєктних параметрів об’єктів вогнезахисту, актуальними є дослідження, спрямовані на подальше удосконалення і розвиток методів оцінювання показників якості цих матеріалів, в тому числі в частині показників точності отримуваних результатів. В статті наведено результати дослідження збіжності показників точності європейських і національних методів розрахунку мінімальної товщини вогнезахисних матеріалів, призначених для захисту сталевих конструкцій, які ґрунтуються на розв’язанні рівняння теплопровідності (зі змінним і сталим коефіцієнтом теплопровідності вогнезахисного матеріалу). Під час цього дослідження для визначення показників точності європейських розрахункових методів використовували процедуру валідації, яка ґрунтується на застосуванні методу обчислювального експерименту. За цією процедурою визначено показники точності європейських розрахункових методів, які ґрунтуються на розв’язанні рівняння теплопровідності і наведено в EN 13381-4:2013 і EN 13381-8:2013. Для програмної реалізації процедури валідація було розроблено блок-схеми і програмне забезпечення з використанням мови програмування Python 3.7 з інтегрованим середовищем розробки JetBrains PyCharm. За результатами проведеної валідації встановлено, що діапазони відхилення між розрахунковими і дійсними величинами мінімальної товщини вогнезахисного матеріалу для європейських методів зі змінним і сталим коефіцієнтом теплопровідності відповідно становлять від –2,6 % до 2,4 % і від –0,3 % до 3,5 %, що є прийнятним для практичного застосування цих методів. Встановлено, що має місце значна відмінність між значеннями показників точності європейських і національних розрахункових методів, які наведено в ДСТУ Б В.1.1-17:2007. Діапазон відхилення між розрахунковими і дійсними величинами мінімальної товщини вогнезахисного матеріалу для європейських розрахункових методів значно (у 22,8 рази) менший ніж для національних методів.

Робота містить 103 сторінки, 73 рисунки, 10 таблиць. Було використано 18 джерел. Актуальність теми Використання терагерцового діапазону в телекомунікаціях перспективно в силу перевантаженості діапазонів більш низьких частот, зростання інформаційного трафіку, який вимагає передачі гігабітних цифрових потоків по лініях зв'язку є актуальним. Тому передбачається створення принципово нових за габаритами, завадозахищеності та енергоефективності пристроїв суб- та терагерцового діапазону для високошвидкісного передавання відеосигналів, для радіорелейних систем прямої видимості, для транспортних мереж мобільного зв'язку п'ятого покоління (5G) та радарів для високоточного виявлення і розпізнавання малорозмірних швидкісних цілей. І хоча дальність зв'язку в терагерцевому діапазоні оцінюється декількома кілометрами через обмеження у вихідної потужності передавача і чутливістю приймача, є ряд перспективних застосувань каналів передачі, що базуються на цьому частотному діапазоні. Розвиток елементної бази радіоелектронних пристроїв, широке впровадження цифрової техніки формування та оброблення сигналів, дозволяє по-новому підійти до розв’язування багатьох задач, які раніше стримували втілення розробок телекомунікаційних системсуб- та терагерцового діапазонів. Освоєння суб- та терагерцового діапазонів саме по собі викликає значний інтерес у зв’язку з їх унікальними властивостями ,зокрема щодо реалізації завадозахищених ,екологічно безпечних каналів з гігабітною пропускною здатністю. Зазначені обставини роблять цей діапазон унікальним для побудови телекомунікаційних систем та мереж, зокрема персональних, локальних і міських транспортних безпроводових мереж, а також радіоканалів “точка-точка” (радіорелейних ліній). Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами Магістерська дисертація виконувалась згідно з планом наукових досліджень кафедри телекомунікацій Інституту телекомунікаційних систем в рамках держбюджетної науково-дослідної роботи (тема №2035-П) «Розробка імпульсної над широкосмугової системи радіозв`язку терагерцового діапазону частот». Мета й завдання дослідження Метою даної магістерської дисертації переконатися в можливості застосування безпроводових телекомунікаційних систем терагерцового діапазону для високоякісного передавання сигналів цифрового телебачення.. Для досягнення мети дослідження було поставлено та вирішено такі основні задачі: 1. Аналіз сучасного стану розвитку технологій для створення бездротових телекомунікаційних систем терагерцового діапазону. 2. Розробка структурної схеми бездротової телекомунікаційної системи терагерцового діапазону. 3. Розрахунок енергетичного бюджету радіолінії терагерцового діапазону. 4. Створення експериментального зразка радіолінії терагерцового діапазону частот та проведення за допомогою його експериментальних досліджень параметрів цифрового телебачення. Об’єкт дослідження Технології терагерцового діапазону частот. Предмет дослідження Параметри сигналів цифрового телебачення та їх зміна при передачі цих сигналів по радіолінії терацерцового діапазону. Методи дослідження Методи теорії поширення радіохвиль, принципи побудови приймальних та передавальних пристроїв. Методи формування сигналів аналогового та цифрового телебачення. Методи вимірювання сигналів аналогового телебачення, імітаційне моделювання, аналітичні розрахунки. Практичне значення одержаних результатів Передача сигнала в ТГц діапазону з використанням модуляції з високою позиційністю модуляції не вище чим QAM-64 являється надійною. З використанням модуляції вище чим QAM-64 (наприклад QAM-256), необхідно вжити необхідних заходів, для зменшення рівня шумів в передавальному та приймальному трактах, а також збільшення частоти гетеродина. Розробки магістерської дисертації були доведені до конкретної реалізації у вигляді моделі прийомопередавального тракту системи, що працює в діапазоні частот 130,4 ГГц. Впровадження роботи Результати магістерської роботи впроваджено в навчальний процесс Інституту телекомунікаційних систем, а саме в якості лабораторної роботи з дисципліни «Телекомунікаційні безпроводові системи – 1». Ключові слова. Радіолінія терагерцового діапазону, цифрове телебачення, безпроводові телекомунікаційні, прийомопередавальний тракт, модуляція.
This work contains 103 pages, 73 figures, and 10 tables and 18 sources have been used. Actuality of theme The use of the terahertz range in telecommunications is promising due to the overloading of lower frequency ranges, the growth of information traffic, which requires the transmission of gigabit digital streams along the communication lines, is relevant. Therefore, it is envisaged to create fundamentally new dimensions, impedance and energy efficiency of sub-and terahertz range devices for high-speed video transmission, for radio-relay systems of direct visibility, for fifth-generation mobile communication networks (5G) and radars for high-precision detection and detection of small-scale speed goals. Despite the fact that the range in the terahertz range is estimated at several kilometers due to limitations in the transmitter output power and receiver sensitivity, there are a number of promising applications of transmission channels based on this frequency range. The development of the elemental base of radio electronic devices, the widespread introduction of digital technology for the formation and processing of signals, allow the use of new approaches to the solution of many problems that previously held back the implementation of the development of telecommunication systems of sub- and terahertz ranges. The development of sub-and terahertz ranges is of considerable interest due to unique properties, in particular, regarding the implementation of malicious, environmentally safe channels with gigabit throughput. These circumstances make this range unique for the construction of telecommunication systems and networks, including personal, local and urban transport wireless networks, as well as point-to-point radio (radio relay lines). Relation with scientific programs, plans, themes The Master's dissertation was carried out in accordance with the research plan of the Telecommunication Department of the Institute of Telecommunication Systems within the framework of state budget research work (theme №2035-П) "Development of pulsed over the broadband radio-telegraph system of the terahertz frequency range". The purpose and tasks of the research The purpose of this master's thesis is to make sure that wireless telecommunication systems can use the terahertz range for high-quality digital TV signals. To achieve the research goal, the following main tasks were set and solved: 1. Analysis of the current state of technology development for the creation of wireless telecommunication systems terahertz range. 2. Development of the structural scheme of the wireless telecommunication system of the terahertz range. 3. Calculation of the energy budget of the radiolino terahertz range. 4. Creation of a pilot sample of the radio frequency range of the terahertz frequency range and conducting with its experimental research the parameters of digital television.. Object of research Technologies terahertz frequency range. Subject of research Parameters of digital television signals and their change when transmitting these signals over the tertiary ring radio line. Research methods Methods of the theory of radio waves propagation, principles of construction of receiving and transmitting devices. Methods of forming signals of analogue and digital television. Methods of measurement of analogue television signals, simulation, analytical calculations. The practical value of the results obtained The transmission of a signal in the THZ range using modulation with high modulation position is not higher than the QAM-64 is reliable. Using modulation higher than QAM-64 (eg QAM-256), it is necessary to take the necessary measures to reduce the noise in the transmission and receiving paths, as well as to increase the frequency of the heterodyne. The development of the master's thesis was brought to a concrete implementation in the form of a model transceiver system of the system operating in the frequency range 130.4 GHz. Implementation The results of the Master's dissertation are introduced into the educational process of the Institute of Telecommunication Systems, namely as a laboratory work on the discipline "Telecommunication Wireless Systems - 1". Keywords Terrahertz radiation range, digital television, wireless telecommunication, transceiver, modulation.

Вирішена актуальна науково-технічна задача, що полягає у підвищенні енергетичної ефективності та розширенні діапазону подач ерліфтної установки в умовах змінних припливів рідини (гідросуміші) обґрунтуванням раціональних параметрів робочого процесу підйомника при підведенні додаткового припливу в проміжний перетин підйомної труби, що дозволяє підвищити подачу, при інших рівних умовах, до двох разів в порівнянні з ерліфтом традиційної конструкції при збільшенні ККД робочого процесу на 8÷10%. Встановлені діапазони зміни подачі ерліфта при блочному повітропостачанні радіальними нагнітачами, джерелами пневмоенергіі незмінної продуктивності та при роботі підйомника в оптимальних енергетичних режимах. Розроблені фізична та математична моделі робочого процесу ерліфта із підведенням додаткового припливу рідини (гідросуміші) у проміжний перетин підйомної труби. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30552
Решена актуальная научно-техническая задача, состоящей в повышении энергетической эффективности работы и расширении диапазона подач эрлифтной установки в условиях переменных притоков жидкости (гидросмеси) обоснованием рациональных параметров рабочего процесса подъемника при подводе дополни- тельного притока в промежуточное сечение подъемной трубы, что позволяет повысить максимальную подачу до двух раз в сравнении с эрлифтом традиционной конструкции при увеличении КПД рабочего процесса на 8÷10%. Определены энергетически целесообразные и технически допустимые области эксплуатации [высоты подъема и диапазоны подач жидкости (гидросмеси)] эрлифтных установок традиционной конструкции при блочном воздухоснабжении серийно производимыми центробежными (радиальными) нагнетателями [в частности, нагнетателями ЦНВ 60/1,6; 360-22-1; ЦНВ 100/3,2; ЦНВ 160/3,2; ЦНВ 200/3, как представляющими группы наиболее целесообразных в составе эрлифтных установок], при пневмоснабжении источниками неизменной производительности. При этом обеспечение постоянства давления в смесителе в процессе работы эрлифтной установки с блочным воздухоснабжением радиальными нагнетателями, при прочих равных условиях, позволяет повысить максимальную подачу до 1,53 раз, в эрлифтных установках с источниками пневмоэнергии неизменной производительности - до 2,22 раз, при работе газожидкостного подъемника в оптимальных энергетических режимах – до 1,19 раз. Разработана эрлифтная установка с подводом дополнительного притока жидкости (гидросмеси) в промежуточное сечение подъемной трубы, которая позволяет поддерживать близкое к постоянному давление в смесителе при увеличении подачи газожидкостного подъемника до двукратного значения. Разработана математическая модель рабочего процесса эрлифта с подводом дополнительного притока жидкости (гидросмеси) в промежуточное сечение подъемной трубы. Численный анализ математической модели позволил обосновать зоны энергетически целесообразного использования эрлифта с подводом дополнительного притока жидкости (гидросмеси) в промежуточное сечение подъемной трубы из условия превышения подачи предлагаемого эрлифта над подачей традиционного при прочих равных условиях. Обоснован наиболее энергоэффективный способ работы предлагаемого эрлифта в условиях переменных притоков жидкости (гидросмеси) путем последовательного, по мере увеличения дополнительного притока, его подвода в минимум два сечения подъемной трубы - от наивысшей целесообразной координаты подвода до нулевой. Данный способ обеспечивает увеличение КПД на 8÷10%, в сравнении с эрлифтом традиционной конструкции. Приведены рекомендации по разработке эрлифтов с подводом дополнительного притока жидкости (гидросмеси) в промежуточное сечение подъемной трубы, представлена методика инженерного расчета таких газожидкостных подъемников. Разработана и передана рабочая документация, изготовлены основные узлы и элементы эрлифтной установки для удаления дренажных стоков котлотурбинного цеха-2 Старобешевской ТЭС ПАО «Донбассэнерго». Ожидаемый годовой экономи- ческий эффект 67,168 тыс. грн. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30552
The topical scientific and technical task to raise the energy efficiency of the operation and widen the range of the airlift feed under the conditions of the variable fluid influxes (hydro-mixture); to ground the rational parameters of the lift working process under the feeding of the additional influx into the maximum feed twice as much compared to the traditional airlift, and 8 ÷ 10% percept increasing of the working process efficiency factor. The ranges of the airlift feed change under the block air supply made by the radial air-blowers and continuous productivity fluid power sources and under the lift operation in the optimal power modes were determined. Developed physical and mathematical model of workflow airlift supply additional flow in the intermediate section of the lift tube. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30552