Зміст
Добірка наукової літератури з теми "Діагностичні алгоритми"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Діагностичні алгоритми".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Діагностичні алгоритми"
1
Bobryk, M., та V. Reznichenko. "Актуальні діагностичні рішення клінічного завдання «Оцінка рівня йодного насичення організму»". Endokrynologia 24, № 3 (20 вересня 2019): 259–63. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2019.24-3.259.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено актуальні алгоритми ведення пацієнтів із йододефіцитом, у тому числі оптимальний комплекс лабораторної оцінки тиреоїдного статусу перед призначенням терапії — визначення рівнів ТТГ, вільн. Т4 (та вільн. Т3), АТПО (та АТТГ), при підозрі на гіпертиреоз — визначення антитіл до рецептора ТТГ стимулюючих, за наявності додаткового утворення в ділянці щитоподібної залози — визначення рівнів паратгормону, кальцію іонізованого, 25-гідроксивітаміну D, кальцитоніну. Обґрунтовано необхідність ураховування інтерферуючих факторів, які впливають на результати досліджень (супутні стани у пацієнта, приймання препаратів, дотримання пацієнтом умов преаналітичного етапу), у тому числі можливість отримання хибних результатів, якщо пацієнт приймає препарати біотину та лабораторне до- слідження проводилося за біотин-залежною методикою імуноаналізу.
2
Shved, M. I., N. M. Kovbasa, N. I. Yarema, T. O. Dobrianskyi, I. M. Herasymets та O. A. Prokopovych. "РОЗВИТОК ОБШИРНОГО ІНФАРКТУ МІОКАРДА ВНАСЛІДОК МНОЖИННИХ АНЕВРИЗМ КОРОНАРНИХ АРТЕРІЙ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 1 (6 травня 2020): 188–94. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i1.11086.
Повний текст джерелаАнотація:
Широкий діапазон коливань поширеності аневризматичної хвороби коронарних судин (від 0,02 до 1,4 %) пов’язують не лише з рідкісністю патології, а й з неспецифічністю клінічних проявів та труднощами візуалізаційної діагностики.
Мета – аналіз сучасних підходів до діагностики та лікування пацієнтів із множинними аневризмами коронарних судин, ускладнених гострим інфарктом міокарда, та розбір власного клінічного випадку для оцінки клінічної адекватності запропонованого діагностично-лікувального алгоритму.
Матеріал і методи. Використали системний аналіз, бібліосемантику та аналіз випадку захворювання на множинні аневризмами коронарних судин.
Результати. Наведений клінічний випадок характеризується типовою клінічною симптоматикою гострого коронарного синдрому (ГКС), причиною якого стали множинні аневризми коронарних артерій. Ідентифікували етіологію ГКС шляхом проведення контрастної коронароангіографії. Згідно із запропонованим діагностично-лікувальним алгоритмом ведення таких хворих пацієнту проведено аортокоронарне шунтування і призначено подвійну антиагрегантну та статинотерапію, що дало стабільний клінічний ефект.
Висновки. Різноманітність клінічних проявів аневризматичної хвороби серця зумовлює суттєві діагностичні труднощі даної хвороби і обґрунтовує необхідність використання різноманітних діагностичних візуалізаційних підходів (коронаровентрикулографія, комп’ютерна томографія, аортографія), а безпосередня тактика лікування хворих на аневризми/ектазії коронарних артерій повинна бути індивідуалізована на основі запропонованого діагностично-лікувального алгоритму.
3
Khimich, S. D., та О. М. Chemerys. "АЛГОРИТМ ДІАГНОСТИЧНОГО ОБСТЕЖЕННЯ ПОТЕРПІЛИХ З ПРИВОДУ ПОЛІТРАВМИ НА ТЛІ ОЖИРІННЯ". Klinicheskaia khirurgiia, № 9 (29 липня 2017): 61. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2017.09.61.
Повний текст джерелаАнотація:
Питання політравми є одним з найактуальніших в хірургії. В літературі є поодинокі публікації про особливості діагностики й хірургічного лікування потерпілих з приводу політравми на тлі ожиріння, чітких алгоритмів діагностичного обстеження таких постраждалих практично немає.
Мета роботи. Розробити діагностичний алгоритм обстеження потерпілих з політравмою на тлі ожиріння з огляду на особливості перебігу травматичної хвороби та ступеня ожиріння.
Матеріали і методи. Проаналізовані результати спостереження 54 потерпілих з політравмою, яких лікували в хірургічному відділенні Комунальної 8–ї міської клінічної лікарні Львова у 2013 – 2016 рр.
Результати. Тривалість виконання діагностичних маніпуляцій у пацієнтів при ожирінні ІІ – ІІІ ступеня збільшувалась у середньому на (28 ± 1,4) хв, що пов’язане з технічними труднощами відбору біологічного матеріалу, необхідністю частого повторення обстеження з метою уточнення діагнозу чи проведення додаткових інвазивних маніпуляцій. Пошкодження у потерпілих при політравмі на тлі ожиріння значно тяжчі, ніж за нормальної маси тіла, що зумовлене порушенням системи метаболізму, морфологічними проявами дезорганізації, розростанням сполучної тканини з подальшою стромально–судинною дистрофією.
Висновки. Клінічна апробація запропонованого алгоритму свідчила, що ця тактика дозволяла прецизійно оцінити тяжкість травми у потерпілих на тлі ожиріння, обґрунтувати своєчасність обрання адекватних діагностично–тактичних рішень, зокрема, застосування інвазивних методик.
4
Naumchik, O. M., Iu V. Davydova, and A. Yu Limanska. "Differential diagnosis of thrombocytopenia during pregnancy: clinical and diagnostic algorithms." Ukrainian journal of Perinatology and Pediatrics, no. 2(86) (June 25, 2021): 28–40. http://dx.doi.org/10.15574/pp.2021.86.28.
Повний текст джерелаАнотація:
Purpose — to create an algorithm for early diagnosis and differential diagnosis of conditions accompanied by thrombocytopenia (TP) during pregnancy, as well as an algorithm for the treatment of immune thrombocytopenia during pregnancy based on analysis of clinical, laboratory data and obstetric and perinatal results of such pregnant women. Materials and methods. We analyzed 155 histories of pregnancy and childbirth of women with TP, who underwent inpatient treatment and/or gave childbirth in the obstetric clinic of the State Institution «Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology named after Academician O.M. Lukyanova NAMS of Ukraine» from January 2008 to August 2018. According to the inclusion criteria, 111 histories were selected for further analysis. Pregnant women are divided according to the etiological principle of TP into three groups: with gestational thrombocytopenia, immune thrombocytopenia, secondary thrombocytopenia. The first group included 32 women (28.8%), the second — 65 (55.6%), the third — 14 (12.6%). During the selected period of time there were 99 births, 100 babies were born, 1 twin birth. Results and conclusions. The number of platelets progressively decreases during pregnancy with a minimum in childbirth. The algorithm of examination, the decision on the initiation or intensification of treatment, the choice of monitoring tactics for TP during pregnancy, the calculation of obstetric and perinatal risks, preparation for childbirth and the choice of method depend on the cause of TP and differ significantly. Developed «Algorithm for diagnosis and differential diagnosis in the detection of thrombocytopenia during pregnancy» and «Algorithm for the treatment of immune thrombocytopenia during pregnancy» are aimed at the prevention of obstetric and perinatal complications in pregnant women with thrombocytopenia. The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki declaration. The study protocol was approved by the Local Ethics Committee of an participating institution. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies. No conflict of interest was declared by the authors. Key words: thrombocytopenia, pregnancy, diagnostic algorithm, treatment algorithm.
5
Сердюк, Ольга Юріївна, та Іван Анатолійович Маринич. "Система контролю технічного стану обладнання конвеєра з візуалізацією основних параметрів". Технічна інженерія, № 2(88) (30 листопада 2021): 42–49. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2021-2(88)-42-49.
Повний текст джерелаАнотація:
Стрічкові конвеєри є найбільш поширеним типом транспортуючих машин безперервної дії в усіх галузях промисловості. Вони, як правило, є не тільки невід’ємною частиною технологічного процесу, а й визначають його темп, ритмічність, істотно впливають на організацію всього виробництва. На підприємствах гірничо-металургійного комплексу стрічкові конвеєри становлять близько 90 % від загальної кількості, тому питання контролю та діагностики стану обладнання конвеєра у режимі реального часу є досить актуальним завданням. Найбільш перспективним у цьому плані є створення системи контролю технічного стану обладнання конвеєра з візуалізацією основних параметрів на базі сучасних рішень таких компаній, як Schneider Electric або Siemens, що забезпечують контроль і моніторинг усіх параметрів та дають змогу операторові відстежувати всі зміни в стані обладнання конвеєра. В статті запропоновано один із варіантів створення такої системи. Оскільки основними складовими конвеєрного обладнання є асинхронний двигун та ролики, саме контроль їх технічного стану стає на перший план. З цією метою використовують методи вібродіагностики, виміру шуму та тепловізорні, а SCADA-система дозволить їх об’єднувати та візуально відтворювати. Основою роботи такої системи є діагностичні моделі основних механізмів, які у загальному варіанті складені з п’яти рівнів: основні вузли і деталі, які найбільш уразливі і піддалися діагностиці; основні структурні параметри, що визначають надійність; характерні поламки і дефекти вузлів; характерні зміни діагностичних сигналів та діагностичні ознаки і методи діагностування. Зазначено алгоритм діагностування стану конвеєра, який відображає всі основні етапи діагностики: введення технічних умов обладнання та поступове опитування датчиків для виявлення відхилень від заданих параметрів дозволяє реалізувати систему візуалізації у режимі реального часу для контролю і моніторингу основних параметрів технічного стану конвеєра.
6
Vyshnevskyi, V. V., та T. M. Romanenko. "ЗАСТОСУВАННЯ МЕТРИКИ ХАУСДОРФА ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ НЕТИПОВИХ КАРДІОЦИКЛІВ У ТРИВИМІРНОМУ ФАЗОВОМУ ПРОСТОРІ КООРДИНАТ ВЕКТОРКАРДІОГРАМИ". Medical Informatics and Engineering, № 3 (30 вересня 2019): 31–36. http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2019.3.10430.
Повний текст джерелаАнотація:
Сигнал електрокардіограми відноситься до циклічних сигналів, у яких, на відміну від періодичних сигналів, можна виділити подібні, але не тотожні цикли. Тому при розробленні діагностичних алгоритмів застосовують процедури усереднення. Реальні електрокардіограми можуть мати значні спотворення окремих кардіоциклів, тому виникає потреба у визначенні нетипових циклів. У статті запропоновано алгоритм застосування метрики Хаусдорфа для визначення нетипових кардіоциклів електрокардіограми, поданої у тривимірному фазовому просторі координат.
7
Ioffe, O. Yu, M. M. Stets, V. M. Perepadja, V. R. Antoniv та Y. P. Tsiura. "Етапний підхід у хірургічному лікуванні хворих з обтураційною непрохідністю товстої кишки бластоматозного генезу". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 2 (10 вересня 2019): 11–14. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2019.2.10412.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи: поліпшити результати хірургічного лікування хворих з обтураційною непрохідністю товстої кишки бластоматозного генезу шляхом удосконалення алгоритму лікувально-діагностичної тактики.
Матеріали і методи. За період 2009–2018 рр. у хірургічній клініці КМКЛ № 3 проліковано 127 хворих з обтураційною непрохідністю товстої кишки пухлинного генезу, що складає 5,1 % (2485 пацієнтів) від загальної кількості хворих із невідкладною хірургічною допомогою. Жінки становили 66,2 % (84 хворі), чоловіки склали 33,8 % (43 пацієнти). Середній вік хворих становив (68,2±15,4) року. Етіологічно причинами обтурації просвіту кишечника в 10 (7,9 %) хворих була пухлина сліпої кишки, у 11 (8,7 %) – висхідної ободової кишки, у 5 (3,9 %) – печінкового згину ободової кишки, у 6 (4,7 %) – поперечноободової кишки, у 5 (3,9 %) – селезінкового згину ободової кишки, у 18 (14,2 %) – низхідної ободової кишки, у 32 пацієнтів (25,2 %) рівень перешкоди локалізувався у сигмоподібній кишці та у 30 (23,6 %) – на рівні прямої кишки. Крім цього, у 10 (7,9 %) пацієнтів непрохідність зумовили проростання пухлин матки, яєчників або сечового міхура в дистальні відділи товстої кишки.
Результати досліджень та їх обговорення. Представлено результати лікування 127 хворих з обтураційною непрохідністю товстої кишки пухлинного генезу, що проходили лікування в хірургічній клініці КМКЛ № 3 за період 2009 – 2018 рр. Розроблено лікувально-діагностичний алгоритм етапності надання хірургічної допомоги пацієнтам із даною патологією. Етапний підхід та використання малоінвазивних методик декомпресії кишечника у вигляді стентування, реканалізації та заведення зонда проксимальніше стенозу збільшило відсоток відтермінованих оперативних втручань (до 37,8 %) та зменшило летальність на 14 %.
8
Карпенко, К. К. "Діагностичні можливості у виборі хірургічної тактики лікування посттромботичної хвороби". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Медицина 61, № 1 (30 червня 2020): 56–61. http://dx.doi.org/10.24144/2415-8127.2020.61.56-61.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються пробеми у діагностиці стенотично-оклюзивних уражень глибоких вен тазу та нижньої порожнистої вени при посттромботичній хворобі. На даний момент діагостика даної патології має різноплановий характер, хоча стратегія хірургічного лікування та вибір тактики у багатьох випадках залежить також від повноти і специфічності отриманої діагностичної інформації. Різноманітні інструментальні методики мають неоднакові рівні точності та повноти отримуваної інформації. Для визначення оптимальної схеми діагностики на практичному досвіді були застосовані та порівняні між собою найбільш доступні та вживані методи інструментальної діагностики у відповідності з Рекомендаціями американського коледжу радіології, а також оцінено їх значимість у плануванні майбутніх хірургічних чи ендоваскулярних втручань, розглянуті переваги та недоліки кожного з методів.
Ключові слова: посттромботична хвороба, флебографія, цифрова субтракційна флебографія, мультиспіральна комп'ютерна флебографія, УЗДГ вен, алгоритм діагностики, венозна реконструкція.
9
Shved, M. I., O. A. Prokopovych, V. T. Gurskyi, B. Ya Masliy та V. P. Vivchar. "ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ГОСТРОГО КОРОНАРНОГО СИНДРОМУ, ЗУМОВЛЕНОГО ФЕНОМЕНОМ “SLOW-FLOW” (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ТА ОПИС КЛІНІЧНОГО ВИПАДКУ)". Вісник наукових досліджень, № 2 (16 квітня 2019): 24–29. http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2019.2.10024.
Повний текст джерелаАнотація:
Феномен сповільненого коронарного кровотоку (CSFP) – це мікросудинне ураження, що полягає в сповільненні кровотоку (руху контрастних речовин) у коронарних артеріях без значного їх стенозування. Основними причинами CSFP вважають структурні й функціональні порушення в системі коронарної мікроциркуляції за рахунок ендотеліальної дисфункції, дифузної кальцифікації чи необструктивного атеросклерозу, оглушення гіпоксичної ділянки міокарда тощо. Відсутність чітких критеріїв у діагностиці та адекватних програм його лікування обґрунтовують доцільність збільшення клінічного матеріалу та дослідження механізмів його розвитку.
Мета дослідження – проаналізувати клінічний випадок розвитку гострого коронарного синдрому в пацієнтки з ангіографічно діагностованим феноменом “slow-flow”, дослідити особливості клінічного перебігу коронарного синдрому Y та оптимізувати його лікування і профілактику розвитку ускладнень.
Матеріали і методи. Застосовували методи системного аналізу, бібліосемантичного та описового моделювання на прикладі рідкісного випадку розвитку гострого коронарного синдрому в пацієнтки з ангіографічно дігностованим CSFP. Проведено огляд літератури в доступних науково-статистичних базах даних медичної інформації.
Результати досліджень та їх обговорення. Упровадження діагностичної коронарної ангіографії дає змогу провести диференційну діагностику мікроциркуляторних порушень коронарного кровотоку, а також дозволяє оцінити адекватність запропонованого лікування. Наведений клінічний випадок характеризується типовою клінічною симптоматикою гострого коронарного синдрому (ГКС) за відсутності ангіографічних атеросклеротичних змін вінцевих судин у жінки 66 років. Запропоноване лікування засобами “Небіволол”, “Розувастатин” і комбінованими метаболічними препаратами “Левокарнітин” та “Аргінін” дало швидкий клінічний ефект, який проявився зникненням ознак ішемії та відсутністю ангінозного болю за грудниною.
Висновки. У патогенезі розвитку ГКС вагому роль відіграють мікроциркуляторні порушення, зокрема феномен сповільненого коронарного кровотоку, що необхідно враховувати в діагностичному алгоритмі ведення таких пацієнтів. Основним диференційно-діагностичним критерієм у таких випадках є коронароангіографія, а в комплексне лікування доцільно включати бета-2-адреноблокатори, статин та метаболічно активні засоби – “Левокарнітин” і “Аргінін”, які мають ендотелійнормалізуючі, енерго- і кардіоцитопротекторні властивості.
10
Огір, О. О. "ПРИНЦИПИ ДІАГНОСТИЧНОЇ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ ОБ’ЄКТА АБО СЕРЕДОВИЩА". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 1 (8 квітня 2022): 54–62. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2022.1.6.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведений аналіз дав змогу виявити відсутність чітких формулювань сутності понять «діагностична візуалізація» і «діагностичне зображення». Тож пропонується визначити, що діагностичне зображення – це графічна (двомірна або тримірна) модель аномалій досліджуваного об’єкта чи середовища, для якої може бути здійснена постановка і розв’язання задачі ідентифікації. Відповідно, діагностична візуалізація – це процес побудови такої моделі, і сам цей процес має вже усталену назву «реконструкція діагностичного зображення». Цей процес розглядається в контексті дослідження об’єктів та середовищ випромінюванням ультразвукових хвиль в досліджуваний об’єкт (або в середовище) з подальшим прийняттям і обробкою відбитих коливань з метою визначення наявності аномалій, що підпадає під визначення ідентифікацію в широкому розумінні (структурна ідентифікації), або їх форми, розміру, положення, глибини залягання тощо, що підпадає під визначення ідентифікації у вузькому розумінні (параметрична ідентифікація). В роботі увага сконцентрована на певному сегменті ідентифікації у вузькому розумінні – підвищенні якості моделі, де показником якості буде визначено розрізнювальну здатність діагностичного зображення. При цьому в контексті теорії ідентифікації відомими будуть вважатися вхідні і вихідні сигнали ультразвукового дослідження, а також загальний вид моделі аномалії, а невідомим залишається алгоритм ідентифікації. Вирішення завдання в УЗ візуалізації передбачається на основі аналізу фазових співвідношень, що відповідають побудованим за певними елементарними одновимірними голограмами. Мова йде про реконструкцію зображень на основі безлічі одновимірних елементарних голограм на площину, перпендикулярну площині запису елементарної голограми та визначається сукупністю акустичних осей зондуючого простору при русі суміщеного випромінювача – приймача уздовж лінії синтезованої апертури. Такий підхід повинен дати можливість розв’язувати сумарний по амплітуді ехосигнал, що отримується в точці зондування з різних точок глибини за рахунок різниці початкових фаз комплексних амплітуд окремих гідробіонтів, які мають свої координати в площині зондування і свої значення інтенсивності з урахуванням місця розташування. Щільність скупчення, що відображає інтенсивність окремих гідробіонтів на кольоровому моніторі може бути представлена відносними колірними моделями або іншим способом досить ефективної візуальної відмінності кожного гідробіонта окремо з властивим йому розміром і сукупність всіх гідробіонтів, які визначають щільність їх у зондуючих об’ємах. Слід зазначити, що розглянуті методи отримання зображень за сукупністю одновимірних елементарних голограм можуть бути використані і в інших положеннях по розробці техніки діагностування в медицині, будівництві і т. п.
Дисертації з теми "Діагностичні алгоритми"
1
Бірюков, А. А., та Юрій Олександрович Ковтунов. "Діагностика несправностей бойових рухомих об'єктів". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/44994.
Повний текст джерела
2
Коваленко, А. С. "Основні складові та функції системи технічної діагностики інтегрованих інформаційних систем". Thesis, КНТУ, 2014. http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/handle/123456789/2993.
Повний текст джерела
3
Безрук, В. В. "Маркери алгоритму діагностично-лікувальних заходів у наданні допомоги дітям із інфекціями сечовидільної системи на етапі надання первинної медичної допомоги". Thesis, БДМУ, 2022. http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/19812.
Повний текст джерела
4
Кровіцький, Тарас Ігорович. "Проект дільниці по діагностиці, технічному обслуговуванню та ремонту автомобілів Сhevrolet Aveo з дослідженням зносостійкості деталей рульового керування зміцнених легованими покриттями". Master's thesis, 2018. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/26388.
Повний текст джерелаАнотація:
Кровіцький Т.І. Проект дільниці по діагностиці, технічному обслуговуванню та ремонту автомобілів Сhevrolet Aveo з дослідженням зносостійкості деталей рульового керування зміцнених легованими покриттями. 274 «Автомобільний транспорт». – Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя. – Тернопіль, 2018.
В дипломній роботі виконано розроблення проекту дільниці по діагностиці, технічному обслуговуванню та ремонту автомобілів Сhevrolet Aveo і досліджено зносостійкість деталей рульового керування зміцнених легованими покриттями.У вступі проведено огляд експлуатації автомобіля. В загально-технічній частині приведено технічні характеристики Chevrolet Aveo, вихідні дані для проектування рульового керування, призначення рульового керування, аналіз відомих конструкцій рульового керування, висновки та постановка задачі на дипломну роботу. В технологічній частині проведено вибір і коректування вихідних нормативів технічного обслуговування і ремонту, приведено план обслуговування і виробничу програму з технічного обслуговування і ремонту рухомого складу, річний об’єм виробництва і штати автотранспортного підприємства, проведено розрахунок кількості виробничих постів, вибір і обґрунтування методів організації виробництва на постах, основного технологічного обладнання, розглянуто технологічний процес технічного обслуговування і ремонту та підбір технологічного обладнання слюсарно-механічного відділенні, приведено технологічний процес ремонту і реставрації рейки рульового механізму. В конструкторській частині наведено стенд для розбирання рульового механізму, знімач кульових шарнірів, індикатор вимірювання кульових шарнірів, індикатор герметичності пилозахисних чохлів, знімач пальців рульової тяги, установку для напилення поверхонь деталей. В спеціальній частині розглянуті компоненти САПРу, CALS технології, сучасні програмні продукти. В науково-дослідній частині проведено аналіз сучасних способів підвищення зносостійкості деталей автомобілів, приведено фізичну характеристику борування і її застосування, порівняльну оцінку основних способів борування, обґрунтування відновлення кулачків розподільних валів і зміцнення робочих поверхонь боруванням та устаткування для відновлення кулачків розподільних валів і їх борування. В проектній частині наведено план обслуговування та виробничу програму, проведено розрахунок штатних працівників, кількості робочих постів та проектування виробничого та технологічного процесів. В частині «Обґрунтування економічної ефективності» проведено розрахунки техніко-економічної ефективності проектних рішень. В частині «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» розглянуто питання техніки безпеки при експлуатації автомобіля з газобалонним обладнанням, підвищення стійкості роботи підприємств машинобудівного профілю у воєнний час, проведено розрахунок аварійного освітлення. В частині «Екологія» розглянуті екологічні проблеми автомобільного транспорту та шляхи їх вирішення, а також енергозбереження та його роль у вирішенні екологічних проблем. У загальних висновках щодо дипломної роботи описано прийняті в проекті технічні рішення і організаційно-технічні заходи, які забезпечують виконання завдання на проектування; оригінальні технічні рішення, прийняті автором в процесі роботи; технічні рішення роботи, які можуть бути впроваджені у виробництво; техніко-економічні показники та їх порівняння з базовими.
5
Ковальчук, Юрій Петрович. "Проект дільниці по діагностиці, технічному обслуговуванню та ремонту автобусів Богдан з дослідженням впливу показників організаційно-функціональної структури АТП на якість перевезення пасажирів". Master's thesis, 2018. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/26385.
Повний текст джерелаАнотація:
Ковальчук Ю.П. Проект дільниці по діагностиці, технічному обслуговуванню та ремонту автобусів Богдан з дослідженням впливу показників організаційно-функціональної структури АТП на якість перевезення пасажирів. 274 «Автомобільний транспорт». – Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя. – Тернопіль, 2018.
В дипломній роботі виконано розроблення проекту дільниці по діагностиці, технічному обслуговуванню та ремонту автобусів і досліджено вплив показників організаційно-функціональної структури АТП на якість перевезення пасажирів.У вступі проведено огляд попиту на пасажирські перевезення в ринкових умовах функціонування міської пасажирської транспортної системи. В загально-технічній частині приведено історію виникнення і розвитку ПП "Олікс", його структуру та характеристику, висновки та постановка задачі на дипломну роботу. В технологічній частині приведено електронну систему керування двигуном, технологічні карти на перевірку технічного стану електронної системи керування двигуном, проведено розрахунок виробничої програми автомобільного парку, встановлено нормативи всіх видів ТО і ремонту автомобілів, розраховано виробничі програми, приведено режими роботи підприємства та розрахунок річних фондів часу робітника, робочого поста та обладнання. В конструкторській частині наведено загальну характеристику об’єкту дослідження, призначення, конструкцію та принцип роботи, конструкторські та перевірочні розрахунки за елементами, вимоги безпеки під час обслуговування та ремонту електрообладнання автобусів. В спеціальній частині розглянуто призначення САПРу, термінології та тенденції розвитку комп’ютерних систем. В науково-дослідній частині розглянуто питання міських пасажирських перевезень із застосуванням інформаційних технологій на транспорті, приведено використання інформаційних технологій при управлінні інтервалом руху транспортних засобів на маршруті, наведена оптимізація кількості транспортних засобів на маршруті з використанням інформаційних технологій та розглянуто питання впливу показників організаційно-функціональної структури АТП на якість перевезення пасажирів. В проектній частині наведено характеристику виробничої зони, проведено розрахунок необхідної кількості робітників для виконання робіт на дільниці, технологічного обладнання, площ виробничих приміщень, силової електроенергії, вентиляції, потреби дільниці в воді та освітлення. В частині «Обґрунтування економічної ефективності» проведено розрахунки техніко-економічної ефективності проектних рішень. В частині «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» розглянуто питання аналізу конструкції пристосувань за безпекою експлуатації, проведено розрахунок місцевого відсмоктувача та запобіжного клапана, приведені заходи по забезпеченню безпеки функціонування технологічного процесу. В частині «Екологія» розглянуто питання актуальності охорони навколишнього середовища, забруднення довкілля, що виникають в результаті технічного обслуговування та ремонту автобусів, заходи по зменшенню забруднення довкілля. У загальних висновках щодо дипломної роботи описано прийняті в проекті технічні рішення і організаційно-технічні заходи, які забезпечують виконання завдання на проектування; оригінальні технічні рішення, прийняті автором в процесі роботи; технічні рішення роботи, які можуть бути впроваджені у виробництво; техніко-економічні показники та їх порівняння з базовими.
6
Бегур, Петро Васильович, та Petro Vasylovych Behur. "Проект дільниці по діагностиці паливної системи автомобілів КамАЗ-65115 з дослідженням впливу фізико-хімічних показників палива на характеристики паливного насоса". Master's thesis, 2019. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/30163.
Повний текст джерелаАнотація:
В дипломній роботі виконано проект дільниці по діагностиці паливної
системи автомобілів КамАЗ-65115 та досліджено впливу фізико-хімічних
показників палива на характеристики паливного насоса.In the thesis plans and specifications of repair shop area for the motor КамАЗ- 65115 fuel system diagnostics have been developed and the investigation of fuel physicalchemical indices impact on the fuel pump characteristics has been provided.
Вступ 1 Загально-технічний розділ 2 Технологічний розділ 3. Конструкторський розділ 4 Спеціальний розділ 5 Науково-дослідний розділ 6 Проектний розділ 7 Обгрунтування економічної ефективності 8 Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях 9 Екологія Загальні висновки щодо магістерської роботи Бібліографія Додатки