Добірка наукової літератури з теми "Дискомфорт"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Дискомфорт".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Дискомфорт"
1
Papazova, Eva, та Anna Alexandrova-Karamanova. "Дименсии на възникващата зрелост и дистрес на идентичността". Psychological Thought 11, № 2 (31 жовтня 2018): 122–37. http://dx.doi.org/10.5964/psyct.v11i2.280.
Повний текст джерелаАнотація:
Възникващата зрелост се характеризира с психосоциален мораториум до 30 годишна възраст, а психосоциалният мораториум предполага криза или дистрес на идентичността. Интерес за нас представляват възможните взаимовръзки между характеристиките на развитието и дистреса на идентичността и тяхното опосредстване от процеси на себерефлексия. В изследването участват 202 изследвани лица на възраст 17-30 години. Използвани са Въпросник за измерване на дименсиите на възникващата зрелост (IDEA), Скала за измерване на дистреса, свързан с идентичността (IDM) и Въпросник за проактивно-ригидно осмисляне (RRQ). Резултатите разкриват, че съществува права корелация между общото ниво на дискомфорт и негативността/ нестабилността и обратна корелация при кариерния избор и чувството за „помежду“ от друга страна. Негативността/ нестабилността е предиктор както за по-силно преживяване на общ дискомфорт, така и за по-продължително преживяване на дистрес на идентичността. Отделянето от родителите е също предиктор за преживяване на по-високо общо ниво на дискомфорт, а работата (паралелно с образованието) – предиктор за по-продължителен преживяван дистрес. Ригидното осмисляне е медиатор във връзката между дименсията негативност/ нестабилност и продължителността на преживяван дистрес.
2
Naydonova, Liubov, Nataliia Umerenkova та Nadiia Diatel. "Екранний час і здоров'я підлітків: Як віднайти баланс у часи пандемії". Scientific Studios on Social and Political Psychology, № 48(51) (30 грудня 2021): 169–87. http://dx.doi.org/10.33120/sssppj.vi48(51).247.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлено результати всеукраїнського масового опитування «Медіакультура в умовах пандемії», зокрема емпіричного дослідження екранних практик та показників здоров’я підлітків в умовах пандемії (вибірка: учні 7-10 класів з усіх макрорегіонів, усього 1732 особи). Висвітлено аналіз тривалості екранних практик підлітків та їхній зміст; представлено показники здоров’я підлітків та зв’язок цих показників з медіапрактиками; розглянуто можливі компенсатори медіаопосередкованого навчання під час пандемії. За параметрами тривалості та змісту екранних практик виявлено, що порівняно з 2018 р. 47,6% підлітків почали більше користуватися різними ґаджетами, а кількість дітей, які користуються інтернетом 7 годин і більше в будній день, зросла вдвічі. Також виявлено, що понад 60% підлітків використовують інтернет для навчання, понад половину – переглядають фільми та слухають музику, понад третину – грають в онлайн-ігри та публікують свою творчість. В умовах дистанційного навчання 69% дітей почали частіше шукати інформацію для навчання, 43% стали рідше грати в онлайн-ігри, 34,4% – рідше шукати нові знайомства в інтернеті. З огляду на показники здоров’я (соматичний дискомфорт і сон) кожен третій підліток постійно відчуває дискомфорт у спині, кожен четвертий – постійний головний біль і кожен четвертий часто не лягає спати всю ніч. Під час дистанційного навчання третина підлітків стала спати менше, а третина – більше. За допомогою коефіцієнта рангової кореляції Спірмена виявлено прямі зв’язки між тривалістю сну і тривалістю користування ґаджетами (с=0,56, р≤0,01), а також між частотою розладів сну і дискомфортом у спині (с=0,30; р≤0,01) та головним болем (с=0,24; р≤0,01). Окреслено можливі компенсатори медіаопосередкованого навчання: збільшення рухової активності, регулювання сну, практикування самомоніторингу часу онлайн, розподіл екранного часу між навчанням і рекреаційними практиками. Запропоновано, – як батькам, так і педагогам, – звернути увагу на необхідність пошуку додаткових форм роз’яснення причинно-наслідкових зв’язків між особливостями екранних практик і зазначеними компенсаторами, що сприятиме розвитку культури цифрового здоров’я.
3
Крютченко, В. Е., та V. E. Kryutchenko. "СОЦИОЛОГИЧЕСКАЯ ЭКОЛОГИЯ ЭКСПРЕССОВ: ВОЗДЕЙСТВИЕ КОЛЕБАНИЙ НА ПАССАЖИРА". Транспорт: наука, техника, управление, № 1 (2020): 41–53. http://dx.doi.org/10.36535/0236-1914-2020-01-6.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье изложены экологические проблемы, связанные с воздействием на пассажиров инфразвуковых колебаний и шумового фона рельсовых и левитирующих экспрессов; анализируется дискомфорт, вызываемый этими воздействиями, указан критерий комфорта скоростного транспорта.
4
Рудоманенко, Ю. В. "СТРУКТУРА ПРОКРАСТИНАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ". Problems of Modern Psychology, № 3 (27 квітня 2021): 28–38. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2020-3-3.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто основні наукові підходи до вивчення видів, типів, складників, детермінант, контексту, наслідків, класифікацій феномену «прокрастинація» задля створення загального уявлення та окреслення багатогранності феномену, що може суттєво впливати на побудову цілісної картини його структури. Узагальнюючи погляди на природу прокрастинації в різних дослідницьких підходах, виявлено: компоненти прокрастинації – поведінковий, емоційний, когнітивний, несвідомий, мотиваційний; детермінанти прокрастинації – перманентні й ситуативні; види прокрастинації – прокрастинація у виконанні завдань і прокрастинація в прийнятті рішень. Фундаментальні типи прокрастинації – розслаблена (пасивна) й напружена (активна). Прокрастинацію розглядають у конструктивному й у деструктивному контексті. Напрями вивчення феномену: дослідження ситуативних причин прокрастинації; виявлення індивідуально- особистісних особливостей самих прокрастинаторів; наслідки відкладання справ; соціально-культурні й демографічні відмінності прокрастинації. Встановлено що «прокрастинація» є комплексним, неоднорідним у психологічному плані феноменом, який поширюється на багато сфер людської діяльності (навчальну, трудову, соціальну, побутову); в психологічній науці немає загальновизнаного трактування терміну та єдиного погляду на його структуру. Запропоновано власне бачення структури й визначення феномену: «прокрастинація – це завжди ірраціональне відтермінування важливих рішень із супутнім відчуттям емоційного дискомфорту»; якісні характеристики: «ірраціональне»; «відтермінування»; «важливих»; «рішень»; «емоційний дискомфорт»; компоненти: когнітивний; часовий; ціннісний; поведінковий; емоційний. У структурі прокрастинації ми розглядаємо ціннісний, а не мотиваційний компонент, тому що феномен «прокрастинація» припускає взагалі невиконання дії, тобто відсутність мотивації. Цінності й динамічні смислові системи особистості, вважаємо, значною мірою визначають спрямованість особистості на реалізацію, відстрочення чи взагалі припинення певної діяльності.
5
Biloshizkiy, V. V., та V. A. Vasyuta. "АТИПИЧНОЕ ТЕЧЕНИЕ АККОМОДАЦИОННОЙ АСТЕНОПИИ. СЛУЧАЙ ИЗ ПРАКТИКИ". Archive of Ukrainian Ophthalmology 5, № 3 (1 листопада 2017): 85–87. http://dx.doi.org/10.22141/2309-8147.5.3.2017.172342.
Повний текст джерелаАнотація:
Астенопия – зрительный дискомфорт, который развивается во время зрительного напряжения. Часто жалобы выходят за границы традиционной офтальмологии и требуют квалифицированного осмотра врачей смежных специальностей. Среди симптомов астенопии часто встречается головная боль. Это требует тщательной дифференцированной диагностики, так как может быть проявлением не только офтальмологических заболеваний, но и неврологических расстройств. Представлен клинический случай аккомодационной астенопии с головной болью.
6
Tatarnikova, E. B., and O. I. Krivosheina. "Manifestations of dry eye syndrome in patients with chronic peripheral uveitis." Modern technologies in ophtalmology, no. 3 (December 1, 2020): 41–42. http://dx.doi.org/10.25276/2312-4911-2020-3-41-42.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальность. Несмотря на многочисленные исследования этиопатогенеза синдрома «сухого глаза» (ССГ) и разработку новых методов его диагностики и лечения, проблема недостаточной эффективности терапии ССГ остается актуальной и в некоторых случаях связана с наличием сопутствующей глазной патологией. В частности, к заболеваниям, сопровождающимся симптомами, характерными для ССГ, относится хронический периферический увеит (ХПУ). Цель. Изучить особенности течения ССГ на фоне хронического периферического увеита. Материал и методы. Клиническое исследование проведено среди 78 пациентов (156 глаз) в возрасте от 18 до 60 лет, страдающих ХПУ. В зависимости от клинической формы основного заболевания больные были разделены на 3 группы: 1-я группа – ползучая периферическая дистрофия (19 пациентов, 38 глаз), 2-я группа – белая сетчатка с/или без давления (42 пациента, 84 глаза), 3-я группа – пристеночные экссудаты (17 пациентов, 34 глаза). В ходе осмотра проводили сбор жалоб и анамнеза, визометрию, бесконтактную тонометрию, биомикроскопию переднего отрезка обоих глаз, тест Ширмера I, пробу Норна, бинокулярную офтальмоскопию со склерокомпрессией. Результаты. У пациентов 1-й группы ССГ легкой степени наблюдался в 89,4% случаях, в структуре жалоб преобладали зрительный дискомфорт – 34,2%, ощущение «сухости» – 26,3%. У пациентов 2-й группы в 83,3% выявлялось легкое течение ССГ с преобладанием чувства зрительного дискомфорта и «сухости» – 29,7% и 23,8% соответственно. У пациентов 3-й группы ССГ легкой степени отмечался в 64,7% с преобладанием жалоб на зрительный дискомфорт – 41,2%. При этом у пациентов 3-й группы чаще по сравнению с пациентами 1-й и 2-й групп, выявлялись жалобы на слезотечение – 17,2%, покраснение глаз – 32,3%, «затуманивание зрения» – 20,6%. При биомикроскопии переднего отрезка во всех 3 группах обнаруживались тусклость конъюнктивы век и переходных складок – 67,8%, нависание конъюнктивы складками над задним ребром нижнего века – 83,3%. У пациентов 3-й группы наиболее часто по сравнению с 1-й и 2-й группами выявлялись симптомы ССГ в виде наличия скудного вязкого отделяемого в конъюнктивальной полости – 14,7%, «вялая» гиперемия конъюнктивы глазного яблока – 41,7%. Снижение суммарной слезопродукции наблюдалось у всех пациентов с ХПУ, при этом в 3-й группе данный показатель был ниже в 1,6 раза, чем во 1-й и 2-й группах. Нестабильность прекорнеальной слезной пленки, полученной в результате пробы Норна, определялась до 8 сек в 1-й и 2-й группе и до 6 сек в 3-й группе пациентов. Выводы. Тяжесть течения ССГ на фоне ХПУ в значительной степени зависит от активности воспаления хориоретинальных структур вблизи зубчатой линии. Наиболее выраженные клинические проявления ССГ наблюдаются при ХПУ в виде «пристеночных экссудатов». Результаты исследования могут служить основой для изучения особенностей течения ССГ на фоне хронического интраокулярного воспаления и разработки дифференцированных методов лечения.
7
Петров, Л. М., І. В. Кішянус, Н. Я. Масліч та О. І. Скориченко. "ЕЛЕМЕНТИ ТЕОРІЇ ГНУЧКОЇ ТРАНСМІСІЇ ВАНТАЖНОГО АВТОМОБІЛЯ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Mechanization and Automation of Production Processes, № 4 (46) (7 квітня 2022): 25–34. http://dx.doi.org/10.32845/msnau.2021.4.4.
Повний текст джерелаАнотація:
Робочий процес кочення колісного рушія супроводжується навантаженням колісного рушія гравітаційною силою, що приводить до стискання та розтягування шини при її деформації. У статті розглянуті питання дослідження механічної системи «автомобільне колесо-пружинний реактивний поштовх» із застосуванням теореми про зміну кінетичної енергії цієї системи, загального рівняння динаміки, а також рівняння Лагранжа другого роду. Метою дослідження є удосконалення технологічної схеми навантаження колісного рушія, перетворення енергії підведеної до колісного рушія в обертальний рух пружинного реактивного поштовху з підвищенням тягового зусилля автомобіля, який є допоміжним фактором до інноваційної технології його переміщення. Науковий та практичний напрям роботи полягає в тому, що вперше запропонована технологія, у якій при обертанні колісного рушія застосовано енергію обертального руху механічної системи «автомобільне колесо-пружинний реактивний поштовх», яка дозволяє підвищити реалізацію крутного моменту на колісному рушії. Методологією дослідження являлося встановити математичний зв’язок між силою, яку створює «автомобільний колісно-пружинний реактивний поштовх», з динамічною рухливістю безпосередньо автомобіля. Результатом дослідження є розроблена конструкція автомобіля з динамічно-рухливою платформою у циклі демпфування «автомобільним колісно-пружинним реактивним поштовхом» яка працює при «фізичному дискомфорті опорної поверхні». При розкритті поняття «фізичний дискомфорт опорної поверхні» були використані диференційні рівняння, які математично підтверджують виникнення такої поверхні в певних умовах експлуатації автомобіля. Розрахунки проводились в середовищі EXEL з дотриманням зв’язку між вхідними та вихідними параметрами. Результати досліджень були впроваджені в графічних залежностях ƞ = ʄ(Ft), dm = ʄ(i), Pt = ʄ(i), Fa = ʄ(Ft), i = ʄ(Ft). Цінність проведеного дослідження, результати проведеної роботи дозволять зробити внесок в галузь автомобільного виробництва. Запропоновано модель автомобіля придатна для використання з метою підвищення тягових можливостей транспортного засобу.
8
Кучменко, Ірина, Ганна Варич та Маріам Авагян. "НОРМАТИВНА БАЗА УКРАЇНИ В ОБЛАСТІ СОНЦЕЗАХИСТУ БУДІВЕЛЬ". Молодий вчений, № 3 (91) (31 березня 2021): 126–29. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-3-91-28.
Повний текст джерелаАнотація:
При проектуванні будинків в південних регіонах України виникає проблема захисту приміщень від прямої сонячної радіації, що викликає тепловий і світловий дискомфорт. Практика будівництва будівель в південних районах показує, що багато будинків проектуються без обліку надлишку теплової дії інсоляції в літній період. У будівлях зі значним доступом інсоляції в приміщення використовуються технічні засоби сонцезахисту (кондиціонування, внутрішні системи охолодження), що призводить до значних енерговитрат. Жорсткість вимог щодо економії енергії призводить до необхідності розробки нових норм з проектування і застосування сонцезахисних пристроїв. Вони здатні істотно зменшити навантаження на системи охолодження будівель в період перегріву влітку та зберегти або незначно зменшити пасивне сонячне опалення взимку.
9
Симаченко, Наталья Олеговна. "Роль современной гимназии в актуализации толерантных стратегий у чащихся в поликультурном пространстве". Российский психологический журнал 5, № 3 (30 вересня 2008): 72–74. http://dx.doi.org/10.21702/rpj.2008.3.8.
Повний текст джерелаАнотація:
Идея развития толерантного сознания у чащихся была и остается одной из самых актуальных проблем современности. Разработка и реализация системы государственных мер по формированию толерантности и профилактике экс- тремизма в российском обществе являются комплексной задачей, требующей скоординированного взаимодействия органов государственной власти, опоры на общественные объединения. Наряду с семьей, учреждения среднего образования являются тем институтом, в котором возможно и необходимо формирование толерантного сознания подрастающего поколения. В связи с диверсификацией образовательной системы России появилось множество вариантов получения среднего образования. Интеллектуальное расслоение детей на элитные классы, школы, классы компенсирующего обучения, порождает дискомфорт отдельных у чеников и необходимость формировать для всех детей условия самоутверждения, самовыражения, саморазвития и овладения опытом толерантности.
10
Хованская, Мария Александровна, Ирина Ивановна Косинова та Мария Геннадьевна Воробьёва. "Результаты апробирования методики оценки комфортности жизнедеятельности на примере Айхальского горнодобывающего комплекса района Криозоны (Якутия)". Вестник ВГУ. Серия: Геология, № 1 (26 лютого 2018): 132–38. http://dx.doi.org/10.17308/geology.2018.1/1456.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлены результаты апробирования авторской методики оценки комфортности жизнедеятельности горнодобывающих районов, расположенных в зоне распространения вечномёрзлых пород, на примере территории Айхальского горно-промышленного комплекса (ГПК), как типового объекта геолого-разведочной и горной деятельности криозоны. Выявлено, что максимальный дискомфорт создают добычные, перерабатывающие и разведочные работы. Зона с весьма некомфортными условиями жизнедеятельности приурочена к местоположению алмазосодержащих трубок Айхал, Сытыкан и Юбилейная. В районе проведения разведочных работ формируются зоны весьма некомфортных и некомфортных условий жизнедеятельности. Минимальное воздействие на все компоненты природной среды оказывают поисковые работы, в районе проведения которых фиксируются условно комфортные условия жизнедеятельности. Территории, на которых отсутствуют какие-либо виды техногенного воздействия на природную геоэкологическую среду (ГЭС), были оценены как комфортные.
Дисертації з теми "Дискомфорт"
1
Даюб, Тони. "Социально-культурная адаптация студентов-иностранцев в Украине (преодоление трудностей)". Thesis, НТУ "ХПИ", 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/8517.
Повний текст джерелаТези доповідей конференцій з теми "Дискомфорт"
1
Гоголевич, Т. Е. "THERAPY BY MEANS OF CREATIVE SELF-EXPRESSION M. BURNO WORKS WITH RED ZONE DOCTORS WHO HAVE HAD COVID-19." In Антология российской психотерапии и психологии. Crossref, 2021. http://dx.doi.org/10.54775/ppl.2021.49.94.029.
Повний текст джерелаАнотація:
В обе группы вошли люди разных характеров: синтонного, тревожно-сомневающегося, педантичного, замкнуто-углубленного, мягко-полифонического с дефензивностью; возраст 1-й гр. 34-48 л., 2-й – 32-57 л. Жалобы при обращении: усталость, подавленность, потеря собственного «я», соматический дискомфорт. Наблюдалось снижение чувства опасности. Очевиден ведущий деперсонализационный защитный механизм. Предложена сокращенная схема занятий ТТСБ (Т. Гоголевич, Психотерапия психопатий, 2015). Групповые встречи сопровождались индивидуальными; в 1-й группе сочетались занятия очные и онлайн, 2-я группа велась в онлайн-формате.
2
Лисенко, Анастасія, та Григорій Сороченко. "ВИЯВЛЕННЯ ОСНОВНИХ ЧИННИКІВ СТРАХУ ТА ДИСКОМФОРТУ ДІТЕЙ НА СТОМАТОЛОГІЧНОМУ ПРИЙОМІ". У Perspectives et mise en oeuvre de l'innovation dans le domaine scientifique. Plateforme scientifique européenne, 2019. http://dx.doi.org/10.36074/20.09.2019.v1.11.
Повний текст джерела
3
Леваков, С. А., Д. Р. Мушкюрова та Е. А. Обухова. "Возможность применения тест-систем для самостоятельного забора материала на ВПЧ в рамках скрининга рака шейки матки". У Наука России: Цели и задачи. НИЦ "LJournal", 2021. http://dx.doi.org/10.18411/sr-10-06-2021-05.
Повний текст джерелаАнотація:
Рак шейки матки многие годы занимает 2-е место по частоте среди злокачественных новообразований органов репродуктивной системы, уступая лишь раку молочной железы [1]. За открытие роли ВПЧ высокого канцерогенного риска в возникновении рака шейки матки, немецкому ученому Харальду цур Хаузену присуждена Нобелевская премия по физиологии и медицине в 2008 году. Роль ВПЧ в возникновении предраковых процессов и РШМ общепризнана [2–4]. ВПЧ способен вызывать пролиферацию и малигнизацию эпителия кожи и слизистых оболочек [ 5]. Сегодня диагностика ВПЧ находит свое основное применение в программах скрининга, и всѐ большее число стран дополняют цитологию шейки матки молекулярным тестированием на ВПЧ. Однако многие женщины не участвуют в программах скрининга по причине неудобства, отсутствия информированности, свободного времени и дискомфорта, особенно пожилые пациенты. Рутинный скрининг бессимптомных женщин является главным путем профилактики развития рака шейки матки. В странах, с организованным контролируемым скринингом доля охвата женского населения, подлежащего исследованию, достигает до 90 % и эффективность скрининга очень высока, тогда как при проведении неконтролируемого скрининга доля охвата женщин не превышает 30–35 %. При таком низком охвате в скрининге трудно рассчитывать на снижение показателей заболеваемости и смертности от рака шейки матки [6]. В последние годы в клинической практике получили распространение тесты для самостоятельного забора материала на ВПЧ. Тестирование на ВПЧ с помощью образцов, собранных самостоятельно, привлекло внимание из-за его потенциала увеличить число участников скрининговых программ и возможности раннего выявления диспластических процессов шейки матки.