Добірка наукової літератури з теми "Директивна функція"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Директивна функція".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Директивна функція"
1
Левковська, Л. В., та А. Г. Зубко. "СУЧАСНИЙ СТАН ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ УКРАЇНОЮ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ЄС". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, № 3 (62) (27 жовтня 2021): 62–68. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4536/62-10.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі розглянуто поточний стан розроблення та виконання шести водних директив. Досліджено сучасні етапи впровадження Директиви про оцінку та управління ризиками затоплення. Узагальнено нормативи, що регулюють якість води в Україні та ЄС. Запропоновано графічне представлення порівняння Державних санітарних норм та правил та Директиви 2007/60/ЄС. Визначено необхідність активізації впровадження в Україні Директиви Ради 91/676/ЄЕС про захист вод від забруднення, спричиненого нітратами із сільськогосподарських джерел, для попередження забруднення водойм нітратами. Проаналізовано розподіл господарських функцій та функцій збереження водних ресурсів між Держводагентством та новоствореним Міністерством аграрної політики та продовольства. Розглянуто прогрес виконання Угоди про асоціацію з ЄС за період із 2016 по 2021 р.
2
Гудіма, Т., та О. Чабан. "ЩОДО ДОЦІЛЬНОСТІ ПОСИЛЕННЯ ДИСКРЕЦІЙНИХ ПОВНОВАЖЕНЬ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ". Financial and credit activity problems of theory and practice 4, № 39 (10 вересня 2021): 12–20. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v4i39.238589.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Проаналізовано функції Національного банку України і Банку Англії крізь призму викликів, що накладаються динамічним характером суспільства та процесами глобалізації. Висвітлено різний підхід України і Великобританії під час імплементації однакових положень Директиви (ЄС) 2015/2366 Європейського Парламенту і Ради від 25 листопада 2015 року про платіжні послуги на міжнародному ринку у внутрішнє законодавство. Доводиться, що наявність необмежених дискреційних повноважень у центрального банку може завдати негативного впливу на стимулювання фінансової стабільності й одночасне забезпечення функції наглядового органу, зокрема на ринку платіжних послуг. Обґрунтовано, що замість цього збалансована система, яка складається з низки повністю або частково незалежних один від одного фінансових установ та органів влади, повинна взаємодіяти за зрозумілими і прозорими правилами. Наголошується на невідповідності вітчизняних підходів правового регулювання діяльності центрального банку принципам, установленим європейськими вимогами, зокрема Директивою (ЄС) 2015/2366. Зокрема, законопроєкт «Про платіжні послуги» № 4364 від 12.11.2020 містить положення, які поєднують в особі Національного банку України повноваження регуляторного, наглядового органу та учасника ринку платіжних послуг. Крім того, широкі дискреційні повноваження центрального банку в Україні передбачають також деякі законодавчі функції. Зазначене не відповідає європейським принципам, правилу розподілу влади, несе загрози для фінансового ринку та фінансової стабільності країни в цілому. На підставі досвіду Великобританії аргументовано доцільність розмежування наглядових і регуляторних функцій, зокрема на ринку платіжних послуг, між різними інституціями та забезпечення їхньої постійної взаємодії. Саме такий підхід здатен урівноважити вплив центрального банку та інших органів на шляху до сприяння фінансовій стабільності економіки країни. Ключові слова: незалежність, платіжні послуги, дискреційні повноваження, імплементація, фінансова стабільність, нагляд, правове регулювання, європейські принципи. Формул: 0; рис.: 0; табл.: 0; бібл.: 22.
3
Єсипенко, Н. Г. "ПРЕЗИДЕНТСЬКИЙ УКАЗ У СУЧАСНОМУ АНГЛОМОВНОМУ ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ". Nova fìlologìâ 1, № 81 (23 червня 2021): 135–41. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-1-21.
Повний текст джерелаАнотація:
Основними цілями цього дослідження є аналіз сорока чотирьох виконавчих розпоряджень Дональда Трампа, підписаних у 2019 р., з погляду структури та функцій інституційних документів в американському політичному дискурсі, в яких ми можемо визначити ефективні та домінуючі принципи директив президента США, які видаються під час здійснення повноважень президента у виконавчій владі уряду. Найбільш вичерпна категоризація президентських документів була знайдена в архіві юридичної бібліотеки Джейкоба Бернса, оскільки кожен тип документів виділяється як окрема одиниця: виконавчі угоди, повідомлення для Конгресу, заяви про адміністративну політику, розпорядження, прокламації, звернення, постанови, плани реорганізації, директиви, промови, підписання заяв, листів, звітів президентських комісій і меморандумів. Принципи дискурс- аналізу та структурний і прагматичний підходи до вивчення політичних текстів використовуються для відображення архітектоніки виконавчих розпоряджень та їхнього прагматичного спрямування для надання вказівок різним відомствам виконавчої гілки влади США, з одного боку, та інтерпретації різних політик для ширшої аудиторії. Результати дослідження свідчать про те, що в розпорядженнях виконавчих органів є обов’язкові розділи (дата їх виходу, назва, вступ, розділи з метою та політикою, розділи основного тексту, розділ загальних положень, підпис президента, вказівка «Білий дім», ще одне посилання на дату та код), хоча можливі незначні варіації, які вказують на відповідальні органи, способи створення або функції новостворених комісій, припинення та скасування раніше виданих розпоряджень. Виконавчі розпорядження виконують різні функції. Зазвичай вони спрямовані на керівництво урядом та агенціями США. Дослідження показує, що вони не зачіпають інтересів приватних осіб. Хоча виконавчі розпорядження адресовані федеральному уряду, вони можуть регулювати широкий спектр дискусійних питань, що становлять суспільний інтерес, такі як імплементація міжнародних договорів, державні закупівлі, доступ до державної інформації, питання війни та миру, санкції для торгівлі з окремими країнами або конституційні основи американського суспільства.
4
ЛУКАЧ, ІРИНА. "Законодавче закріплення нефінансового звіту в контексті Угоди про асоціацію". Право України, № 2018/06 (2018): 143. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2018-06-143.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається можливість законодавчого закріплення нефінансового звіту як способу впровадження корпоративної соціальної відповідальності (далі – КСВ) в аспекті реалізації Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом (далі – ЄС), Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі – Угода про асоціацію). У сучасному світі співпраця між державою та корпораціями повинна виходити за межі сплати податків і створення робочих місць. Тенденції в економічній та правовій корпоративній доктрині ХХ ст. довели соціальну складову корпоративної діяльності, що є доповненням до основної функції, тобто отримання прибутку. Це неможливо без відповідальної діяльності бізнесу. КСВ – це новий спосіб спілкування бізнесу, суспільства та держави. З огляду на викладене вище, корпорації є стратегічним внутрішнім партнером держави в сфері сталого економічного розвитку, вони формують основу для функціонування такої співпраці у США та країнах ЄС. Водночас процеси законодавчого регулювання соціальної ролі корпорації в ЄС склалися окремо від США. Європейська модель КСВ відзначається вимогою законодавчого закріплення складання нефінансового звіту для великих підприємств. На основі глобального досвіду концепція КСВ може стати платформою для взаємодії держави, суспільства та глобальних корпорацій. Метою статті є аналіз Угоди про асоціацію щодо законодавчого впровадження КСВ у контексті імплементації директив ЄС. Розглянуто різні підходи до впровадження стандартів КСВ. Аналізуються українські джерела, які є методологічно важливими для аргументації економічних і правових передумов упровадження КСВ. Розглядаються перспективи імплементації Директиви 2014/95/ЄС від 22 жовтня 2014 р., що вносить зміни до Директиви 2013/34/ ЄС, щодо розкриття нефінансової та різноманітної інформації деякими великими підприємствами і групами. Автор доходить висновку щодо необхідності закріплення складання нефінансового звіту для великих підприємств у законодавстві про корпоративну соціальну відповідальність в Україні на основі Директиви 2014/95/ЄС.
5
Степаненко, М. І. "ПРАВОБІЧНИЙ ПОШИРЮВАЧ У ФУНКЦІЇ МАРКЕРА ЛОКАТИВНОЇ СЕМАНТИКИ НА РЕЧЕННЄВОМУ ТЛІ". Лінгвістичні дослідження 1, № 54 (2021): 60–75. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2021.54.1.06.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті схарактеризовано механізм формування семантики «носій процесуальної ознаки + процесуальна ознака + просторові межі реалізації процесуальної ознаки», яку передають речення структурної моделі Sub + Praed + Adv loc, з опертям на правобічний поширювач, репрезентований у вигляді прийменниково-іменникової конструкції. Доведено, що одним з основних маркерів диференційованих значень «місце дії», «напрям руху» або «шлях руху» є програмований предикатом правобічний поширювач. На прикладі конкретних речень з локативно-статичним, локативно-директивним і локативно-транзитивним типом детермінації з’ясовано роль іменниківзаповнювачів позиції Adv [Prep + N] loc у конституюванні конкретного різновиду значення.
6
Бережна, М. В. "ПСИХОЛІНГВІСТИЧНИЙ ОБРАЗ АЛІСИ У ФІЛЬМІ Т. БЕРТОНА ALICE IN WONDERLAND". Nova fìlologìâ, № 84 (30 грудня 2021): 7–12. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-1.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаємо мовленнєвий портрет персонажа за психологічним архетипом «Амазонка» у фільмі Т. Бертона Alice in Wonderland (2010). За основу взято класифікацію архетипів В. Шмідт (2007). У роботі проаналізовано вчинки та мовлення Аліси Кігнслі, визначено риси характеру, які дозволяють віднести персонаж до психотипу «Амазонка», а також встановлено характерні особливості мовлення, які слугують безпосереднім проявом психотипу. Риси, які дозволяють віднести Бертонівську Алісу до архетипу «Амазонка»: 1) Аліса у фільмі феміністка і відстоює своє право на рівність з чоловіками наперекір суспільному осуду; 2) вона прийде на допомогу іншим, незважаючи на смертельну небезпеку для себе самої; 3) вона любить подорожувати та досліджувати нові землі; 4) вона не боїться провести ніч на самоті просто неба; 5) найбільший її страх – не бути здатною подбати про себе (фізично чи фінансово); 6) вона завжди прийме виклик від чоловіка і не відступиться, поки не переможе; 7) вона цінує жіночу дружбу, але має більше друзів серед чоловіків; 8) вона керується інтуїцією частіше, ніж логікою; 9) вона настільки сконцентрована на досягненні мети, що може сприйматися як байдужа і відчужена. Характерними для мовлення Аліси у фільмі Т. Бертона є такі елементи: 1) окличні речення у поєднанні з апелятивами для привернення уваги адресата чи для формування директивів, що свідчить про силу волі, здатність приймати рішення і брати на себе відповідальність; 2) декларативи у формі окличних речень для емфатизації сенсу, а також під час висловлювання таких емоцій, як подив, гнів, роздратування, розпач, коли на її шляху до мети з’являються перешкоди; 3) прямі квеситиви, які вимагають відповіді від співрозмовника; 4) прямі та непрямі директиви як засіб реалізації лідерської функції персонажа; 5) складні речення з причинно-наслідковим зв’язком для демонстрації логіки мислення, заснованої переважно на інтуїції. У мовленні Аліси майже відсутні оцінні лексеми, відповідно, характерною є стриманість у висловлюваннях і оцінках; майже однакова частотність займенників першої особи однини та другої особи однини й множини демонструє, з одного боку, самодостатність, незалежність персонажа, вміння покладатися передусім на себе, а з іншого – піклування про інших, альтруїзм та концентрацію на потребах співрозмовника.
7
Нуркова, В. В. "ВИКАРНЫЕ ВОСПОМИНАНИЯ: ОДИНАКОВО ЛИ ОНИ РАБОТАЮТ У НОСИТЕЛЕЙ РАЗЛИЧНЫХ КУЛЬТУРНЫХ МЕНТАЛИТЕТОВ?" Modern Psychology 2, № 3 (5) (27 вересня 2019): 192–98. http://dx.doi.org/10.46991/sbmp/2019.2.2(5).192.
Повний текст джерелаАнотація:
Викарные воспоминания – это воспоминания о событиях, произошед- ших с другими людьми, которые, как показано, являются существенным компонентом личных историй. Целью данного исследования стала проверка гипотезы о том, что викарные воспоминания в большей степени свойственны представителям коллективистических, чем индивидуалисти- ческих культур. Мы также предположили, что функции викарных воспо- минаний специфичны для различных культурных контекстов. 323 респондента-добровольца китайской (N=89), русской (N=142) и узбекской (N=92) этнической принадлежности продуцировали изображение после- довательности событий своего детства на линии времени с их датировкой и графическим выражением эмоциональной насыщенности. В целом, женщины включали в изображение больше викарных воспоминаний, чем мужчины, а китайские респонденты – больше, чем русские и узбекские. Узбекские мужчины показали минимальную викарность. Анализ поддержал гипотезу о культурной функциональной специфике викарных воспо- минаний. У китайских респондентов сочетание викарных воспоминаний и воспоминаний о личных достижениях направлено на реализацию директивной функции автобиографической памяти. На фоне универсаль- ности данной функции, у русских респондентов викарные воспоминания связаны так же с саморефлексивной функцией, а у узбекских – с функцией эмоциональной саморегуляции.
8
Ильясова, Р. С. "У. ШЕКСПИР «ГАМЛЕТ»: ЛИТЕРАТУРНЫЙ ДИСКУРС. К ПОСТАНОВКЕ ВОПРОСА". Известия Чеченского государственного университета, № 1/17 (24 червня 2020): 53–57. http://dx.doi.org/10.36684/12-2020-17-1-53-57.
Повний текст джерелаАнотація:
Мы знаем, что создание предложений и передача «сообщений» далеко не единственная функция языка, и дискурс в значительной степени действует через словесные действия, которые являются символами социальных отношений, ритуальными действиями. Разговорные указатели, прагматические показатели, указывающие на результат, действие, ответ, а не «сообщение» влияют в пропозициональном смысле. Пропозициональное (утверждение, описание) может быть объявлено как истинное или ложное, но это не относится к высказываниям, которые каким-то образом влияют на форму и управление дискурсом (например, вопросы, директивы, сигналы продолжения), (прерывание, возобновление, закрытие) или с помощью так называемых иллокуций, то есть форм слов, обозначающих исполнение, объявление, соглашение, обещание, контракт, вердикт и так далее. Следует проводить различие между «дискурсивными актами» и «речевыми актами» в иллокутивном смысле но общим свойством этих стратегий взаимодействия является то, что они функционально отличаются от суждений.
9
Азарнова, Татьяна Васильевна, та Андрей Александрович Белошицкий. "Анализ моделей календарного планирования на основе аппарата сетей Петри". Вестник ВГУ. Серия: Системный анализ и информационные технологии, № 3 (30 вересня 2020): 32–42. http://dx.doi.org/10.17308/sait.2020.3/3038.
Повний текст джерелаАнотація:
Календарное планирование, реализуемое на основе специальных календарных моделей, является одной из основных фаз управления проектами, оно позволяет: определять сроки выполнения работ, осуществлять бюджетирование проекта, оптимизировать ресурсное обеспечение, идентифицировать риски, меры по их упреждению и повышению качества выполнения работ. В рамках данной статьи рассматриваются проекты взаимосвязанных работ, представленные календарными сетевыми моделями. Предложены механизмы исследования календарных сетевых моделей в условиях, когда некоторые параметры выполнения работ являются стохастическими. Разработанные в рамках исследования механизмы строятся на основе применения аппарата раскрашенных сетей Петри с предикативными переходами и специфическими маркерами, представленными в виде функций случайных переменных, к анализу критических путей календарных графов. Применение инструментов сетей Петри позволяет построить модели, описывающие динамику выполнения работ проекта, и имитировать выполнение работ календарного плана проекта при определенных ограничениях или правилах распределения ресурсов между ними. Предполагается, что ресурсы, выделяемые на выполнение работ являются случайными величинами, время и качество выполнения работ являются функциями от данных случайных величин. По каждому ресурсу каждой работы задаются возможные диапазоны значений, которые при определенных предположениях о законе распределения, позволяют получить характеристики ресурсов и зависящих от них функций, как случайных величин. По результатам имитационного моделирования оцениваются временные параметры событий и работ проекта, оценивается возможность выполнения проекта в директивные сроки. В работе исследуются два варианта распределения ресурсов проекта. В соответствии с первой моделью не учитывается конкуренция между работами за распределение ресурсов, в соответствии со второй моделью, ресурсы распределяются динамично из единого цента, и с учетом случайного характера выполнения работ, может возникать дефицит ресурсов.
10
БЕРЕЖНА, Маргарита. "ПСИХОЛІНГВІСТИЧНИЙ ОБРАЗ ҐРЕЙС ОҐУСТІН У ФІЛЬМІ ДЖ. КЕМЕРОНА «АВАТАР»". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 47 (27 січня 2022): 31–37. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.47.4.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті йдеться про особливості формування психолінгвістичного образу кіноперсонажа за психологічним архетипом «Жінка-месія». Розвідка є частиною комплексного дослідження цілісної системи психолінгвістичних образів персонажів англомовного кінодискурсу масової культури ХХІ сторіччя, що визначає її актуальність і новизну. Дослідження виконано на матеріалі фентезі-фільму Дж. Кемерона Avatar (2009). Методи роботи: описовий, метод суцільної вибірки, метод контекстуального і статистичного аналізів. За основу визначення основних психологічних рис персонажів взято класифікацію В. Шмідт (2007). До архетипу «Жінка-месія» в досліджуваному фільмі віднесено Ґрейс Оґустін, визначальними рисами якої є такі: 1) «Жінка-месія» – це шлях до любові та просвітництва; її підсилено другорядним архетипом «Ментор», головна функція якого – навчити героя; у мовленні персонажа ця риса актуалізована використанням апелятивів на позначення Джейка Саллі, прямих і непрямих директивів, лексики зі значенням позитивної оцінки; 2) її віра – непорушна, а смисл усього життя – змінити життя тисяч людей; риса актуалізована використанням конфронтативного комунікативного стилю в спілкуванні з антагоністами Паркером Селфріджем і Майлзом Кворічем; 3) її послання можуть бути як фемінними (про любов і співчуття), так і маскулінними (про порятунок, боротьбу, вигнання загарбників); риса актуалізована застосуванням кооперативного й конфронтативного комунікативних стилів; використанням лексем з позитивним і негативним оцінним значенням, зниженої лексики; 4) вона живе в гармонії з природою, кожна жива істота для неї – утілення вищої сили; риса актуалізована за допомогою позитивно маркованої оцінної лексики; 5) вона піклується більше про інших, ніж про себе, і переймається тільки тим, що її сім’я може постраждати внаслідок її дій; риса актуалізована частотним використанням займенника другої особи ‘you’, першої особи множини ‘we’ й апелятивів на позначення команди науковців, яких Ґрейс уважає своєю сім’єю.
Дисертації з теми "Директивна функція"
1
Дебела, Анастасія Сергіївна. "Ілокутивна структура німецькомовних директивних та апелятивних текстів". Bachelor's thesis, КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020. https://ela.kpi.ua/handle/123456789/34710.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність роботи полягає у необхідності дослідження мовленнєвих актів у німецькомовних директивних текстах як одного з найпоширеніших засобів комунікації в місцях відпочинку та дозвілля (зоопарках, парках, театрах, музеях, галереях). Малодослідженість директивних текстів (регламентуючих або текстів-регламентів) підсилює актуальність розвідки. Результатом реалізації як письмової комунікації, так і усного мовлення є текст. Особливого значення у лінгвістиці тексту набуло розуміння тексту також як процесу, комплексної (мовленнєвої) дії, яка може бути розділена на менші одиниці, субсидіарні мовленнєві акти.The relevance of the bachelor work lies in the need to study speech acts in German directive texts as one of the most common means of communication in places of recreation and leisure (zoos, parks, theaters, museums, galleries). Poor research of directive texts (regulatory texts) enhances the relevance of the work. The result of the implementation of both written communication and oral speech is a text. Of particular importance in the linguistics of the text is the understanding of the text as a process, a complex (speech) action, which can be divided into smaller units, subsidiary speech acts.
Актуальность работы обусловлена необходимостью исследования речевых актов в немецких директивных текстах как одного из самых распостраненных средств коммуникации в местах отдыха и развлечений (зоопарках, парках, театрах, музеях, галереях). Низкий показатель исследованости директивных текстов (текстов-регламентов) усиливает актуальность работы. Результатом реализации как письменной коммуникации, так и усной речи является текст. Особенного значения в лингвистике текста имеет понимание текста также как процеса, комплексного (речевого) действия, которое может быть поделено на субсидиарные речевые акты.
2
Федорова, Дар’я Олександрівна, та Daria Oleksandrivna Fedorova. "Вигук як гендерна особливість мовленнєвої поведінки у сучасному американському графічному дискурсі". Master's thesis, 2020. http://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/9737.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі прослідковується взаємозв’язок категорії статі і мови та аналізуються існуючі гендерні стереотипи. Робиться системний аналіз особливостей вживання вигуку із позицій автора-чоловіка та автора-жінки у американському графічному дискурсі.The paper traces the relationship between gender and language and analyzes existing gender stereotypes. A systematic analysis of the peculiarities of the use of the exclamation from the positions of the author-man and the author-woman in the American graphic discourse is made.
Звіти організацій з теми "Директивна функція"
1
Бережна, Маргарита Василівна. Мовленнєвий портрет Аліси за архетипом «Амазонка» у фільмі Т. Бертона Alice in Wonderland. Видавничий дім «Гельветика», 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5378.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі розглядаємо особливості формування мовленнєвого портрета кіноперсонажа за психологічним архетипом «Амазонка». За основу визначення основних психологічних рис персонажів групи взято класифікацію В. Шмідт (2007). Роботу виконано на матеріалі фентезі-фільму Т. Бертона Alice in Wonderland (2010). Отримані результати свідчать, що для мовленнєвого портрета Аліси характерні: 1) окличні речення у поєднанні з апелятивами для привернення уваги адресата чи для формування директивів; 2) декларативи у формі окличних речень для емфатизації сенсу, а також при висловлюванні сильних емоцій таких як подив, гнів, роздратування, розпач; 3) прямі реквестиви, які вимагають відповіді від співрозмовника для просування сюжетних ліній; 4) прямі та непрямі директиви як засіб реалізації лідерської функції персонажа; 5) складні речення з причинно-наслідковим зв'язком для демонстрації логіки мислення.
2
Бережна, Маргарита Василівна. Мовленнєвий портрет персонажів, які відповідають архетипу «Горгона» (у фільмі Т. Бертона Alice in Wonderland). Видавничий дім «Гельветика», 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5316.
Повний текст джерелаАнотація:
Розвідку присвячено особливостям формування мовленнєвого портрета кіноперсонажів у залежності від їх архетипу. Роботу виконано на матеріалі фентезі-фільму Т. Бертона Alice in Wonderland (2010 р.) за однойменною книгою Л. Керрола. Роботу присвячено порівнянню особливостей мовлення Червоної Королеви та Леді Ескот як типових персонажів, які відповідають архетипу «Горгона». За основу визначення архетипів обираємо розгорнуту класифікацію архетипів В. Шмідт, в якій дослідниця розрізняє сорок п’ять видів персонажів за їх психотипом. Досліджуємо мовлення Червоної Королеви та Леді Ескот. Для персонажів, які відповідають архетипу «Горгона» у досліджуваному матеріалі, характерні окличні речення для висловлювання гніву, роздратування, нетерплячості, образи; прямі та непрямі директиви; прямі квеситиви; лексеми на позначення позитивних емоцій відповідно до об’єктів, що викликають у глядача страх або відразу і навпаки, лексеми на позначення негативних емоцій щодо об’єктів, які переважно викликають позитивні відчуття; оцінні та неполіткоректні лексеми; займенник першої особи однини. Певні розбіжності у статистичних показниках кількості окличних речень та директивів визначаються різницею у соціальному статусі та функції персонажів: Червона Королева – монарх, що одноосібно править країною, по суті узурпатор. Вона – дійова особа уявної країни, країни мрій і фантазій, тому події, які відбуваються за її участі, мають сприйматися як дещо нереальні, подібні до казки. Цьому сприяють нереалістичні пейзажі та персонажі; відповідно і мовлення цих персонажів дещо сюрреалістичне, гіперболізоване. З іншого боку, Леді Ескот – дама із вищого суспільства Великобританії, яка живе у реальному світі, отже її мовлення має відповідати певним правилам і нормам поведінки того часу. Цим зумовлюється використання непрямих мовленнєвих актів та нижчий показник окличних речень.
3
Бережна, Маргарита Василівна. Психолінгвістичний образ Аліси у фільмі Т. Бертона Alice in Wonderland. Видавничий дім «Гельветика», 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5828.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаємо мовленнєвий портрет персонажа за психологічним архетипом «Амазонка» у фільмі Т. Бертона Alice in Wonderland (2010). За основу взято класифікацію архетипів В. Шмідт (2007). У роботі проаналізовано вчинки та мовлення Аліси Кігнслі, визначено риси характеру, які дозволяють віднести персонаж до психотипу «Амазонка», а також встановлено характерні особливості мовлення, які слугують безпосереднім проявом психотипу. Риси, які дозволяють віднести Бертонівську Алісу до архетипу «Амазонка»: 1) Аліса у фільмі феміністка і відстоює своє право на рівність з чоловіками наперекір суспільному осуду; 2) вона прийде на допомогу іншим, незважаючи на смертельну небезпеку для себе самої; 3) вона любить подорожувати та досліджувати нові землі; 4) вона не боїться провести ніч на самоті просто неба; 5) найбільший її страх – не бути здатною подбати про себе (фізично чи фінансово); 6) вона завжди прийме виклик від чоловіка і не відступиться, поки не переможе; 7) вона цінує жіночу дружбу, але має більше друзів серед чоловіків; 8) вона керується інтуїцією частіше, ніж логікою; 9) вона настільки сконцентрована на досягненні мети, що може сприйматися як байдужа і відчужена. Характерними для мовлення Аліси у фільмі Т. Бертона є такі елементи:1) окличні речення у поєднанні з апелятивами для привернення уваги адресата чи для формування директивів, що свідчить про силу волі, здатність приймати рішення і брати на себе відповідальність; 2) декларативи у формі окличних речень для емфатизації сенсу, а також під час висловлювання таких емоцій, як подив, гнів, роздратування, розпач, коли на її шляху до мети з’являються перешкоди; 3) прямі квеситиви, які вимагають відповіді від співрозмовника; 4) прямі та непрямі директиви як засіб реалізації лідерської функції персонажа; 5) складні речення з причинно-наслідковим зв’язком для демонстрації логіки мислення, заснованої переважно на інтуїції. У мовленні Аліси майже відсутні оцінні лексеми, відповідно, характерною є стриманість у висловлюваннях і оцінках; майже однакова частотність займенників першої особи однини та другої особи однини й множини демонструє, з одного боку, самодостатність, незалежність персонажа, вміння покладатися передусім на себе, а з іншого – піклування про інших, альтруїзм та концентрацію на потребах співрозмовника.
4
Бережна, Маргарита Василівна. Психолінгвістичний архетип «Деметра» (на матеріалі анімаційного фільму Inside Out). Видавничий дім «Гельветика», 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6046.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі йдеться про кореляцію між психологічним архетипом персонажа кіно та лінгвістичними елементами, що складають його мовлення. Архетип «Деметра» (Demeter) представлений у фільмі «Думками навиворіт» персонажем Радість, яка є втіленням однойменної емоції. Архетип представлено у своїх двох утіленнях: позитивному («Годувальниця», або Nurturer) і негативному («Патологічна піклувальниця», або Overcontrolling Mother). Радість зображено як антропоморфний жіночий персонаж, функція якої полягає в тому, щоб дівчинка Райлі, якій належить емоція, була завжди щасливою. Як і «Патологічна піклувальниця», Радість одноосібно керує свідомістю Райлі, відсторонюючи інші емоції. Її керівна позиція продемонстрована найбільшою кількістю реплік і слів у репліках (порівняно з іншими персонажами), частотним використанням прямих і непрямих директивів, форми let’s. Вона маніпулює почуттям провини Печалі, нав’язуючи свою позицію, що призводить до накопичення стресу та подальшої депресії Райлі. Характерним елементом є використання речень із причинно-наслідковим зв’язком, повторів, перебільшень, метафор, риторичних запитань. В образі Радості переважає архетип «Годувальниця». Як і «Годувальниця», Радість переймається тільки щастям Райлі, що виражено лексико-семантичними групами ‘happy’ та ‘love’, позитивною оцінною лексикою, окличними реченнями, промісивами, повторами, частотним антропонімом Riley. Їй потрібно відчуття єдності з іншими членами родини, що відбивається у використанні лексико-семантичних груп ‘support’ та ‘follow’, частотному використанні займенника першої особи множини. Вона готова пожертвувати чим завгодно, аби врятувати дівчинку, якою опікується, що продемонстровано використанням модальних дієслів, частотним словосполученням ‘for Riley’, а також директивами.
5
Бережна, Маргарита Василівна. Психолінгвістичний образ Ґрейс Оґустін у фільмі Дж. Кемерона «Аватар». КДПУ, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6010.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті йдеться про особливості формування психолінгвістичного образу кіноперсонажа за психологічним архетипом «Жінка-месія». Розвідка є частиною комплексного дослідження цілісної системи психолінгвістичних образів персонажів англомовного кінодискурсу масової культури ХХІ сторіччя, що визначає її актуальність та новизну. Дослідження виконано на матеріалі фентезі-фільму Дж. Кемерона Avatar (2009). Методи роботи: описовий, метод суцільної вибірки, метод контекстуального та статистичного аналізу. За основу визначення основних психологічних рис персонажів взято класифікацію В. Шмідт (2007). До архетипу «Жінка-месія» в досліджуваному фільмі віднесено Ґрейс Оґустін, визначальними рисами якої є: 1) «Жінка-месія» – це шлях до любові та просвітництва; підсилено другорядним архетипом «Ментор», головна функція якого – навчити героя; у мовленні персонажа ця риса актуалізована використанням апелятивів на позначення Джейка Саллі, прямих і непрямих директивів, лексики позитивної оцінки; 2) її віра – непорушна, а смисл усього життя – змінити життя тисяч людей; риса актуалізована використанням конфронтативного комунікативного стилю у спілкуванні з антагоністами Паркером Селфріджем та Майлзом Кворічем; 3) її послання можуть бути як фемінними (про любов і співчуття), так і маскулінними (про порятунок, боротьбу, вигнання загарбників); риса актуалізована відповідно кооперативним та конфронтативним комунікативними стилями; використанням лексем з позитивним та негативним оцінним значенням, зниженої лексики; 4) вона живе в гармонії з природою, кожна жива істота для неї – втілення вищої сили; риса актуалізована за допомогою позитивної оцінної лексики; 5) вона піклується більше про інших, ніж про себе саму, і переймається тільки тим, що її сім’я може постраждати внаслідок її дій; риса актуалізована частотним використанням займенника другої особи ‘you’, першої особи множини ‘we’ та апелятивів на позначення команди науковців, яких Ґрейс вважає своєю сім’єю.